Temat: LEARNING - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Оптимизация процесса обучения иностранному языку студентов музыкальных вузов
Optimization of teaching a foreign language to musical university students
Autorzy:: Шляпникова, Екатерина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/443106.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: ADVSEO
Tematy:: OPTIMIZATION
LEARNING PROCESS
CURRICULUM
EFFECTIVENESS OF LEARNING
INTENSIFICATION OF EDUCATION
ACADEMIC HOURS
MUSICAL HIGHER SCHOOL
Opis:: Some aspects of teaching process optimization are disclosed in the paper. They mainly refer to teaching a foreign language to musical higher school students. The aspects under study are: effectiveness and intensification of education, optimal allocation of study hours in the process of training foreign language, working with special professional literature and terms, developing motivation of students to a foreign language.
Źródło:: General and Professional Education; 2011, 3; 52-54
2084-1469
Pojawia się w:: General and Professional Education
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Некоторые особенности использования художественных текстов в дистанционном обучении РКИ турецких студентов-филологов
Some Characteristics of the Use of Literary Texts in the Distant Teaching of Russian to Turkish Philology Students
Autorzy:: Шенгюдер, Зоя
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2134510.pdf
Data publikacji:: 2021-06-30
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: глобальная эпидемия Covid-19
русский язык как иностранный
дистанционное обучение
художественные тексты
global epidemic of Covid-19
Russian as a foreign language
remote learning
literary texts
Opis:: В научно-методических работах ряд исследователей (А.Н. Щукин, А.Н. Богомолов, М. Н. Моисеева, Е.С. Полат, О.А. Ускова, Л.В. Ипполитова, Н.П. Дмитренко и др.) неоднократно обращались к теме дистанционного обучения РКИ. Особенно актуальной эта тема стала в условиях пандемии Covid-19. Дистанционное обучение заставляет преподавателей выбирать принципы, методы и материалы обучения РКИ, которые были бы эффективными в условиях виртуальной образовательной среды. Цель данной работы – руководствуясь основными положениями онлайнобучения РКИ и общими принципами разработки онлайн-курса для иностранных учащихся, разработать алгоритм создания онлайн-урока с использованием художественного текста для иностранных студентовфилологов, удовлетворяющего потребности иностранных студентов и повышающего их мотивацию к обучению. В статье рассматриваются некоторые особенности использования художественных текстов в дистанционном обучении русскому языку как иностранному, позволяющих сделать онлайн-обучение привлекательным для студентов-иностранцев. В данной работе реализация принципов дистанционного обучения русскому языку как иностранному рассматривается на примере онлайн-урока для уровня В1 с использованием рассказа К.Г. Паустовского Кружевница Настя, разработанного для студентов-филологов Стамбульского университета, обучающихся по программе Русский язык и литература. Актуальность статьи определяется необходимостью разобраться в новых образовательных условиях, в изменении процесса преподавания русского языка как иностранного, а также необходимостью повысить качество подготовки студентов-иностранцев, дистанционно изучающих русский язык.
In scientific and methodological work of such researchers as A.N. Shukin, A.N. Bogomolov, M.N. Moiseeva, E.S. Polat, O.A. Uskova, L.V. Ippolitova, etc. distant Russian language teaching has been repeatedly addressed as a subject. The subject became relevant during the Covid-19 pandemic. Remote teaching forces lecturers to choose such principles, methods and materials of Russian language teaching that would be effective in the conditions of virtual education. The aim of this paper is to develop an algorithm of online classes for foreign students using literary texts, which would satisfy their requirements and increase motivation for learning, and frame some principles of teaching Russian online to such learners. The author explores some characteristics of the use of literary texts that make classes attractive to foreign students. The article discusses the guidelines of the teaching of Russian as a foreign language online. The example provided by the author is an online lesson for philology students in the Russian Language and Literature programme at Istanbul University, level B1, with the use of K.G. Paustovski’s story, Nastya the Lace Maker. The paper aims to highlight the requirements of understanding new educational conditions, the changing process of teaching Russian as a foreign language and the requirement to increase the quality of preparation of foreign students who learn the Russian language distantly.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2021, 20; 133-143
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: ФЕЛИКС ФРАНЦЕВИЧ МОВЧАНОВСКИЙ – ОСНОВАТЕЛЬ АЛЕКСАНДРОВСКОГО УЧИЛИЩА-ХУТОРА ГЛУХОНЕМЫХ
FELIX F. MOVCHANOVSKIY – FOUNDER OF THE ALEXANDER SCHOOL-FARM OF THE DEAF
Autorzy:: Шевченко, Владимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/479657.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wyższa Szkoła Humanitas
Tematy:: Мовчановский,
Александровск,
училище-хутор для глухонемых,
нарушение слуха,
обучение и воспитание
Movchanovskiy,
Aleksandrovsk,
school-farm for deaf,
hearing,
learning and education
Opis:: Cтатье охарактеризована фигура дворянина польского происхождения Феликса Францевича Мовчановского и его деятельность. Указано, что это был человек беспокойного нрава, который с жадностью брался за решение насущных проблем тогдашнего времени. В силу своих реформаторско-просветительских взглядов он в своей деятельности стремился добра для своих сограждан. Общественная деятельность была делом всей его жизни, а в благотворительности он не считался с собственными материальными затратами. В статье раскрыта история возникновения и развития уникального учебного заведения. Он впервые возник в отечественной и мировой педагогической практике и аналога которому нет и сегодня – Александровского училища-хутора для глухонемых детей. Заведение было известно на весь мир, так как обучение глухих языку и ремесленная подготовка воспитанников проводились на высоком уровне, что подтверждалось весомыми результатами. Этого не достигало в то время ни одно подобное заведение Российской империи. В статье приведено описание хутора и его учебной деятельности.
The article describes a nobleman of a Polish descent, Felix F. Movchanivskyi and its activities. This was a man of restless disposition. He eagerly took up the solution of urgent problems of his time. He had a reformist and educational views. Because of this, in his career, he wanted good for his fellow citizens. Public work was his life. In charity, he did not reckon with his own material costs. The article describes the history and development of the institution. It first appeared in the native and world pedagogical practice. There is no analogue today of this Aleksander school-farm for deaf children. The school was known all over the world. Teaching the deaf to use language and professional training of pupils was carried out at a high level. This was confirmed by significant results. This was not achieved at the time by any such establishment in the Russian Empire. The article describes the farm and its educational activities.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika; 2017, 15; 297-304
1896-4591
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: ДИДАКТИЧНІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ БАГАТОМОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ: МОДЕЛЬ ФАКТОРІВ І ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ
DIDACTIC MODELS OF MULTILINGUAL PERSONALITY FORMATION: FACTOR AND FUNCTIONAL MODELS
Autorzy:: Талалай, Юлія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1041734.pdf
Data publikacji:: 2019-06-01
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: didactic model
multilingual personality
factor model
functional model
foreign languages
learning
model dydaktyczny
osobowość wielojęzyczna
model czynników
model funkcjonalny
język obcy
uczenie się
Opis:: W artykule scharakteryzowano dydaktyczne modele kształtowania wielojęzycznej osobowości ucznia w procesie uczenia się języka obcego, takie jak: model czynników oraz model funkcjonalny. Określono istotę modelu czynników, polegającą na uwzględnieniu systemu faktorów zewnętrznych i wewnętrznych, odgrywających ważną rolę w procesie uczenia się języka obcego. Cechami charakterystycznymi modelu czynników jest wielostopniowa struktura i porządek chronologiczny systematyzacji modelu, które polegają na wpływie pierwszego języka obcego podczas posługiwania się przez uczniów drugim czy trzecim językiem obcym.
The article focuses on the analysis of the didactic models of the multilingual personality formation. The factor model and the functional model of the multilingual personality formation have been characterized. The essence of the factor model consists in the system of external and internal factors that play an important role in the process of learning foreign languages. The main characteristics of the factor model are: a multistage structure and the chronological order of the different factors systematization. The essence of the functional model has been singled out. This essence consists in the inﬂuence of the ﬁ rst foreign language on the second, third foreign languages during the process of speaking.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 147-152
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ В ІНШОМОВНІЙ АУДИТОРІЇ (доцільність використання й критерії добирання)
FRAZEOLOGY AS THE OBJECT OF STUDY IN FOREIGN AUDIENCE (expediency and selection criteria)
Autorzy:: СЦІРА, МАРІЯ
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1041618.pdf
Data publikacji:: 2020-06-30
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: phraseology
learning Ukrainian as a foreign language
specificity
criteria
foreign students
frazeologia
nauka języka ukraińskiego jako obcego
kulturowo-narodowa specyfika
kryteria
studenci obcojęzyczni
Opis:: Artykuł dotyczy problematyki definicji frazeologii oraz klasyfikacji frazeologizmów. Badanie koncentruje się na zasadach nauczania frazeologii w audytorium obcojęzycznym. Celem artykułu jest wytyczenie kryteriów doboru jednostek frazeologicznych do ich zastosowania w procesie nauczania języka ukraińskiego jako obcego w audytorium obcojęzycznym. Przedstawiono zasady prezentacji frazeologizmów w audytorium obcojęzycznym, określono kryteria doboru jednostek frazeologicznych dla studentów obcojęzycznych na poziomie początkowym, takie jak: prosta struktura frazeologiczna (wyrazy w sensie dosłownym, 2-3 elementy, prosta struktura morfemiczna); przejrzysta forma wewnętrzna (motywacja); aspekt badań regionalnych; częstotliwość użycia frazeologizmu. W procesie nauczania nauczyciel musi stworzyć potencj ał j ęzykowy i komunikacyjny, który przede wszystkim zwiększy zdolność studenta do skutecznego postrzegania i przyswajania informacji. Nauczanie języków powinno stanowić część składową kulturowo-narodowego postrzegania nowego środowiska. Tylko wówczas bowiem student obcojęzyczny uzyskuje świadomość językową, która ułatwi mu postrzeganie formuł językowych na tle ogólnej kulturowo-narodowej specyfiki.
The article deals with the issues of the definition of phraseology, classification of phraseologisms, and focuses on the principles of teaching phraseologisms for foreigners. The purpose of the article is to show the criteria of selection of phraseological units for their application in the process of studying Ukrainian as a foreign language, to describe the principles of presenting phraseologisms for a foreign language audience. The criteria of selecting phraseological units for foreign students at the initial level are set out, namely: a simple structure of phraseology (words in the literal sense, 2-3 components, a simple morphemic structure); transparent internal form (motivation); regional studies aspect; frequent use of phraseologism. In the process of learning, the teacher is to form a linguistic and communicative potential, which, first of all, will increase the student’s ability to effectively perceive and master information. Language teaching should form general cultural and national component of the perception of the new environment, since in this way a foreign student forms a linguistic consciousness that facilitates the perception of language formulas against the background of common cultural and national peculiarities.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 1; 157-166
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
Autorzy:: Співачук, Валентина
Іконнікова, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: хмаро зорієнтовані засоби навчання
ІТ-фахівці
інформаційно-освітнє середовище
засоби навчання
cloud-based learning tools
IT professionals
information and educational environment
learning tools
Opis:: In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Аналіз та оцінка викладачами досвіду дистанційного навчання при вивченні графічних дисциплін
Analysis and Evaluation by Teachers of the Experience of Distance Learning in the Study of Graphic Disciplines
Autorzy:: Сидорова, Наталія
Доценко, Юлія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16638046.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: освітні технології
онлайн-навчання
педагогічний досвід
якість освіти
ефективність викладання
educational technologies
online learning
pedagogical experience
quality of education
learning efficiency
Opis:: The article presents the results of a study that was conducted to analyze and evaluate the new pedagogical experience of teachers obtained in distance learning in the context of a global pandemic. According to the results of the survey, most teachers assess this period as more difficult than the period of traditional education, but they consider the experience gained as positive and useful for the future. The teachers noted the need to master modern digital tools suitable for distance learning (video conferencing and communication services, recording audio and video lectures, etc.), design and transform their lecture courses, methodological materials and all auxiliary materials for successful online learning. Teaching graphic disciplines, as well as a new look at the possibilities of social networks, instant messengers and the e-learning system of the Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. At present, an urgent task is to comprehend this experience in order to understand its essence, identify positive and negative factors, determine the most effective technologies in terms of teaching disciplines by teachers and assimilation of material by students, predicting possible options for the development of the education system within the framework of not anti-pandemic measures, but during hostilities and after the introduction of martial law in Ukraine. This experience was very useful for the teachers of our country, because, despite today’s conditions, the educational cycle continues in some regions of the country. Teachers were asked questions about their psychological state in the initial period of online learning, when they had not yet gained some experience in this area, and questions about the experience, quality and achievements of the students and teachers themselves during distance learning. The opinions of teachers differed in assessing the degree of assimilation of educational material by students in the context of online learning. Most teachers believe that students have mastered the material at the same level as in full-time study, or even better; some teachers noted a decrease in this level. The need to ensure the appropriate quality of education requires finding ways to solve problems that arise in the process of distance learning in modern military and post-war conditions in Ukraine.
У статті представлені результати дослідження, проведеного з метою аналізу та оцінки нового педагогічного досвіду викладачів, отриманого в умовах дистанційного навчання у період початку глобальної пандемії. За результатами анкетування виявлено, що більшість педагогів оцінюють цей період як більш складний у порівнянні з періодом традиційного навчання, але при цьому вважають набутий досвід позитивним і корисним для майбутнього. Педагоги відзначили, що їм довелося освоїти сучасні цифрові інструменти, придатні для дистанційного навчання (сервіси відеоконференцій та зв’язку, запис аудіо- та відеолекцій та інше), змінити подачу та трансформувати свої лекційні курси, методичні матеріали та весь допоміжний матеріал з метою успішного онлайн-викладання саме графічних дисциплін, а також по-новому поглянути на можливості соціальних мереж, месенджерів та системи електронного навчання Одеської державної академії будівництва та архітектури. В даний час актуальним завданням є осмислення цього досвіду з метою усвідомлення його сутності, виявлення позитивних та негативних факторів, визначення найбільш ефективних технологій з точки зору викладання дисциплін викладачами та засвоєння матеріалу студентами, прогнозування можливих варіантів розвитку освітньої системи в рамках вже не протипандемійних заходів, а в період бойових дій та після закінчення воєнного стану в Україні. Цей досвід дуже став у нагоді викладачам нашої держави, тому що, незважаючи на умови сьогодні, у частині регіонів країни продовжується освітній цикл. Викладачам було запропоновано питання стосовно як їх психологічного стану за перший початковий період викладання онлайн, коли ще не було накопичено певного досвіду у цьому напряму, так і питання щодо досвіду, якості та досягнень студентів та безпосередньо самих викладачів у період дистанційного навчання. В оцінці ступеня освоєння студентами навчального матеріалу в умовах онлайн-навчання думки педагогів розійшлися. Більшість викладачів вважає, що студенти освоїли матеріал на тому ж рівні, як і в умовах стаціонарного навчання, або навіть краще; частина викладачів відзначили, що сталося зниження цього рівня. Необхідність забезпечення відповідної якості освіти вимагає пошуку шляхів вирішення проблем, що виникають у процесі дистанційного навчання в сучасних воєнних та післявоєнних умовах в Україні.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 3; 88-95
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Компетентнісний підхід у формуванні гнучких умінь (soft skills) як передумова професійного самовизначення учнів у наукових ліцеях
Competence Approach in the Formation of Flexible Skills (Soft Skills) as a Prerequisite for Student Professional Self-Determination in Scientific Lyceums
Autorzy:: Сердюк, Галина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647665.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: науковий ліцей
гнучкі вміння (soft skills)
дослідно-орієнтоване навчання
дослідницька компетентність
професійне самовизначення
scientific lyceum
flexible skills
research-oriented learning
research competence
professional self-determination
Opis:: Relevance. Acquisition of specialized scientific education ensures the development of student research competence according to the study profile and student interests. The scientific lyceum creates an innovative space for student comprehensive development because the research culture depends on personal qualities. The student system of values, forming in the lyceum, promotes readiness for various activities. The article is devoted to the problem of the development of soft skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum. We consider it appropriate to establish a linkage between the development of research competence and flexible skills, the development of “soft skills”, and student professional self-determination in the scientific lyceum. The implementation of the competence approach in the educational process can be visible through the continuity of student intellectual and personal development, the formation of general skills of graduates who compete with dignity in the social environment, accept social challenges. Purpose. Investigate the development of flexible skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum and justify the importance of “soft skills” in the student professional self-determination (socio-humanitarian department as the example). Methods: theoretical (induction, synthesis, generalization, concretization); empirical (study and analysis of legal documents in the field of specialized education, pedagogical documentation and the results of the scientific lyceum activity, testing). Results. The essence of the concepts “flexible skills”, “research-oriented learning”, “research competence” is revealed. The peculiarities of the formation of flexible skills in the conditions of research-oriented learning in the scientific lyceum are determined. Requirements for compulsory competencies and learning humanitarian department student outcomes are analyzed in developing “soft skills” as a prerequisite for professional self-determination. Effective forms of organization of student educational and research activities, usage of which contributes to building vital skills and professional choices, are described. Originality. Approaches to the organization of student research-oriented training in scientific lyceums to develop flexible skills as a prerequisite for professional self-determination are identified. The peculiarities of the formation of universal skills in students who receive specialized scientific education are revealed. Requirements for the development of research competence are analyzed according to the point of the building of versatile skills. The social, communicative, and cognitive skills formed in teaching and research activities are specified. It is considered the nature of skills developed in research-oriented learning. It is organized within the socio-humanitarian profile according to the selected fields of knowledge (language, history and law).
Актуальність. Здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування забезпечує розвиток дослідницької компетентності учнів відповідно до профілю навчання та інтересів здобувачів освіти. Науковий ліцей створює інноваційний простір для всебічного розвитку учнів, адже дослідницька культура залежить від особистісних якостей. Система цінностей здобувачів освіти, яка формується в ліцеї, сприяє готовності до різних видів діяльності. Статтю присвячено проблемі розвитку гнучких умінь (soft skills) у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вважаємо доцільним простежити взаємозв’язок між розвитком дослідницької компетентності і гнучкими навичками, розвитком «soft skills» і професійним самовизначенням учнів наукового ліцею. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі простежується через безперервність інтелектуального, особистісного розвитку здобувачів освіти, формування універсальних умінь випускників, які гідно конкурують у соціальному середовищі, приймають суспільні виклики. Мета. Дослідити розвиток гнучких умінь у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї та обгрунтувати значущість «soft skills» у професійному самовизначенні учнів (на прикладі суспільно-гуманітарного профілю). Методи дослідження: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення, конкретизація); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері спеціалізованої освіти, педагогічної документації і результатів діяльності наукового ліцею, тестування). Основні результати дослідження. У статті розкрито сутність понять «гнучкі вміння», «дослідно-орієнтоване навчання», «дослідницька компетентність». Визначено особливості формування гнучких умінь в умовах дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вимоги щодо обов’язкових компетентностей та результатів навчання учнів суспільно-гуманітарного профілю проаналізовані в контексті питання розвитку «soft skills» як передумови професійного самовизначення. Описані ефективні форми організації навчально-дослідницької діяльності учнів, застосування яких сприяє формуванню життєво необхідних навичок та професійному вибору. Наукова новизна результатів дослідження. Визначено підходи щодо організації дослідно-орієнтованого навчання учнів наукових ліцеїв з метою розвитку гнучких умінь як передумови професійного самовизначення. Розкрито особливості формування універсальних навичок в учнів, які здобувають спеціалізовану освіту наукового спрямування. Вимоги щодо розвитку дослідницької компетентності проаналізовані відповідно до питання формування універсальних умінь. Конкретизовано соціальні, комунікативні, когнітивні навички, які формуються в процесі виконання навчально-дослідницької діяльності. Розглянуто зміст навичок, які розвиваються в процесі дослідно-орієнтованого навчання, організованого в межах суспільно-гуманітарного профілю відповідно до обраних галузей знань (мовна, історико-правова).
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 4; 82-91
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління
Pedagogical conditions for the formation of communicative skills in management specialists
Autorzy:: Савчук (Savchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177540.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: комунікативні уміння
інтерактивні технології навчання
менеджер
педагогічні умови
мотивація
особистісно-орієнтовані технології
communicative skills
interactive learning technologies
manager
pedagogical conditions
motivation
personality-oriented technologies
Opis:: The article substantiates the pedagogical conditions for the formation of communicative skills in specialists in the field of management. It is determined that communication skills are the ability to establish and maintain important contacts with other people, the appropriate system of professional knowledge, skills and practical skills that contribute to effective communication. And in order to improve the educational process and increase its effectiveness as a way of forming communication skills in management, the following pedagogical conditions were formed: the formation of positive motivation, the use of principles of innovation, interactivity and professional orientation; providing psychological and pedagogical support to specialists in the field of management; application of interactive learning technologies (business and role-playing games, brainstorming, project method, case studies, debates, psychological trainings); providing modern content of professional training of managers in order to form communicative skills in the process of studying the humanities. It has been proved that specialists with high communicative skills meet European educational standards, it is necessary to introduce dialogic training, which will promote the formation of dialogic competence, which is the highest expression of communicative competence of managers and will implement psychological and didactic mechanisms of self-organization. , will ensure the development of critical thinking, solving important educational tasks of mastering productive knowledge, integrative skills in dialogue. It is determined that in the process of application of dialogic learning the motivation of learning increases, interest is shown, there is a formation of communicative skills, creativity, intelligence, their worldview expands. Thus, based on the analysis, it should be noted that the formation of communication skills of managers should be clearly structured. In addition, it is important to direct the learning process to personality-oriented interaction, as well as to implement interactive learning technologies, namely: role-playing and business games, trainings, case situations, project method, brainstorming. And the implementation of these technologies in the learning process should be based on the following principles: problems in learning, interdependence and interdependence of the study of individual disciplines; situationality; accessibility; professional orientation; integration; the principle of activity approach in learning and group cooperation.
У статті обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління. Визначено, що комунікативні уміння – це здатність налагоджувати і підтримувати важливі контакти з іншими людьми, відповідну систему професійних знань, умінь і практичних навичок, які сприяють досягати ефективного спілкування. А з метою удосконалення навчального процесу та підвищення рівня його результативності як способу формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління, було сформовано наступні педагогічні умови: формування позитивної мотивації, використання принципів інноваційності, інтерактивності та професійної спрямованості; забезпечення психолого-педагогічної підтримки фахівців у сфері управління; застосування інтерактивних технологій навчання (ділові та рольові ігри, мозковий штурм, метод проектів, кейс ситуації, дебати, психологічні тренінги); забезпечення сучасного змісту професійної підготовки менеджерів з метою формування комунікативних умінь у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Доведено, що фахівці, які володіють комунікативними уміннями на високому рівні відповідають освітнім європейським стандартам, необхідно впровадити діалогове навчання, яке сприятиме формуванню діалогічної компетентності, що є вищим вираженням комунікативної компетенції фахівців-управлінців та дозволятиме реалізувати психологічні і дидактичні механізми самоорганізації дослідницької та пошукової діяльності фахівців, забезпечуватиме розвиток критичного мислення, вирішуючи важливі освітні завдання оволодіння продуктивними знаннями, інтегративними уміннями в рамках діалогу. Визначено, що в процесі застосування діалогового навчання підвищується мотивація навчання, проявляється зацікавленість, відбувається формування комунікативних умінь, креативності, інтелекту, розширюється їхній світогляд. Таким чином, на основі проведеного аналізу, необхідно зазначати, що формування комунікативних умінь у фахівців-управлінців має бути чітко структурованою. Крім того, важливо, спрямувати навчальний процес на особистісно-орієнтовану взаємодію, а також впроваджувати інтерактивні технології навчання, а саме: рольові та ділові ігри, тренінги, кейс-ситуації, метод проектів, мозковий штурм. А втілення даних технологій в процес навчання має здійснюватися на основі наступних принципів: проблемності у навчанні, взаємозумовленості та взаємообумовленості вивчення окремих дисциплін; ситуативності; доступності; професійної спрямованості; інтегрованості; принцип діяльнісного підходу в навчанні та групової співпраці.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 141-147
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Изучение русского языка в славяноязычных странах Евросоюза
Study of the Russian language in the Slavic language countries of the European Union
Autorzy:: Радкова, Антония
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/665446.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: изучение русского языка
мотивация
славяноговорящие страны Евросоюза
learning Russian language
motivation
Slavic countries of the European Union
Opis:: The purpose of this article is to analyze the motivation to learn Russian language in Slavic countries of European Union. The paper describes factors that strongly influence the choice and the process of Russian language learning. A meta-analysis was carried out using data from statistics, sociology, economics, and linguistics. The results showed that many factors such as economic, political, cultural, linguistic, and religious affect motivation to varying degrees. The most important factor is the image of Russia among the country citizens.
Цель настоящей статьи – проанализировать мотивацию изучения русского языка в славяноязычных странах Европейского союза. Исследование описывает причины, которые оказывают влияние на выбор и процесс изучения русского языка. Был проведен метаанализ с использованием данных из области статистики, социологии, экономики и лингвистики. Результаты показали, что множество факторов влияют на мотивацию в различной степени: экономические, политические, культурные, лингвистические, религиозные. Ключевым среди факторов является образ России в глазах жителей соответствующей страны.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 125-133
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах
Organization of Learning Environment in Foreign Montessori Schools
Autorzy:: Прибора, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539071.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: М. Монтессорі
Монтессорі-заклад
освітній простір
освітня програма
зона практичного життя
зона сенсорного розвитку
зона мовленнєвого розвитку
зона математичного розвитку
космічна зона
зона культури
Maria Montessori
Montessori school
curriculum
learning environment
a practical life zone
a zone of sensory development
a speech learning zone
a Math zone
a cosmic zone
a culture zone
Opis:: The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.
У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 51-59
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Сущность, понятие и роль профессионально-коммуникативной компетентности в профессиональной подготовке будущих специалистов железнодорожного транспорта
Essence, concept and role of professional communicative competence in professional training of future railway specialists
Autorzy:: Панченкова, Мария
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/443090.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: ADVSEO
Tematy:: COMPETENCE
COMMUNICATIVE COMPETENCE
PROFESSIONAL COMPETENCE
PROFESSIONAL COMMUNICATIVE COMPETENCE OF RAILWAY TRANSPORT SPECIALISTS
VOCATIONALLY ORIENTED LANGUAGE LEARNING
Opis:: Problems of defining the professional communicative competence are discussed in the paper. Development in professional training of railway transport specialists is disclosed. Special stress is placed on vocationally oriented language learning of railway transport specialists. The role of the professional communicative competence in the professional training is shown.
Źródło:: General and Professional Education; 2011, 2; 40-46
2084-1469
Pojawia się w:: General and Professional Education
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Актуальні аспекти освітнього процесу сьогодення в Україні
Current Aspects of Today’s Educational Process in the Country
Autorzy:: Несторук, Наталя
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539081.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: інноваційні технології
інформаційні технології
дистанційне навчання
освітній процес
здобувачі освіти
innovative technologies
information technologies
distance learning
educational process
students
Opis:: The author substantiates the one of the priority areas of the modern education streamlining process is informatization, that is, the implementation of new information technologies into the educational system. Information technologies have already become a powerful tool in improving efficiency in studying academic disciplines, increasing the strength of knowledge, the interest of applicants in the subject and the overall effectiveness of the educational process, and saving time when studying educational material. It is defined withing the work that the implementation of new techniques, methods and tools in teaching that form the ability to independently acquire knowledge, collect necessary information, put forward hypotheses and draw conclusions is becoming more and more relevant in the modern educational process. It was also found that information technologies are closely in volved in these processes. So, it means that a modern educational applicant should have universal educational skills that ensure the ability to organize independent educational activities. Streamlining of the learning process combines different forms and methods in a specific combination, each time in the best possible way for a specific situation. Such digital interaction between applicants for higher education and teachers of the Department of Pedagogy and Teaching Methodology of Horlivka Institute of Foreign Languages State Higher Educational Establishment of Donbas State Pedagogical University is seen as an example. During the period the present in the country all tasks are available on the Moodle Learning Management System platform, and duplicated by sending via e-mail. Consulting is carried out by means of mobile connection, communication in various messengers (correspondence, audio, video). Besides, the development of means of telecommunications creates a comfortable environment for training applicants for education with disabilities professional development of employees by providing them an opportunity to access training materials at any location and at any convenient time. It is clarified and proved that the use of modern information technologies allows to optimize the educational process resulting in speeding it up, saving teachers’ time, actively implementing human and scientific potential of production facilities into reality, and developing their skills in dealing with new information.
Автором обґрунтовано, що одним із пріоритетних напрямків процесу оптимізації сучасної освіти є інформатизація, тобто впровадження засобів нових інформаційних технологій в систему освіти. Інформаційні технології вже стали потужним фактором підвищення ефективності вивчення навчальних дисциплін, що сприяють підвищенню міцності знань, інтересу здобувачів до предмету, загальної ефективності навчально-виховного процесу, дозволяють заощадити час на вивчення навчального матеріалу. В роботі встановлено, що все актуальнішим в освітньому процесі стає використання в навчанні прийомів, методів та засобів, які формують вміння самостійно здобувати знання, збирати необхідну інформацію, висувати гіпотези, робити висновки. Також було з’ясовано, що інформаційні технології щільно задіяні у цих процесах. А це свідчить про те, що у сучасного здобувача освіти повинні бути сформовані універсальні навчальні дії, що забезпечують здатність до організації самостійної навчальної діяльності. Оптимізація процессу навчання синтезує різні форми і методи в певному поєднанні, кожен раз найкращим чином для конкретної ситуації. Приклад такої електронної взаємодії зі здобувачами вищої освіти викладачів кафедри педагогіки та методики викладання Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» на період сьогодення в країні: всі завдання доступні на платформі Moodle Learning Management System, також дублюються шляхом надсилання через електронну пошту; консультування здійснюється засобами мобільного зв’язку, спілкуванням в різноманітних месенджерах (листування, аудіо, відео). Крім того, розвиток телекомунікацій створює комфортне середовище для навчання здобувачів освіти з обмеженими можливостями або підвищення кваліфікації працівників, даючи їм можливість отримати доступ до навчальних матеріалів в будь-якому місці і в будьякий зручний час. З’ясовано й доведено, що використання сучасних інформаційних технологій дозволяє оптимізувати навчально-виховний процес, прискорюючи його, економлячи час педагога, активно включаючи кадровий та науковий потенціал виробництв в роботу і розвиваючи їх навички роботи з даними.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 79-84
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Навчання мови як чинник збереження ідентичности українців у Польщі
Language Learning as a Factor in Preserving the Identity of Ukrainians in Poland
Autorzy:: Куньч, Зоряна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/28773069.pdf
Data publikacji:: 2023-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: українська мова
національна ідентичність
освіта рідною мовою
навчання мови
українська школа
Ukrainian language
national identity
education in native language
language learning
Ukrainian school
Opis:: Language learning as a factor in preserving the identity of Ukrainians in Poland. One of the primary factors in fostering national identity is mastery of one’s native language, preservation of national memory, and nurturing of cultural traditions of one’s people. The Republic of Poland is a state that has one of the most significant Ukrainian minorities and has hospitably sheltered a vast mass of Ukrainian immigrants who left the Motherland due to Russian military aggression. The purpose of the article is to investigate the possibilities for preserving the identity of Ukrainians in 17 Poland through teaching children their native language. We have implemented the following tasks to achieve the goal: 1) We have determined the role of the national language in preserving identity. 2) We have clarified the historical and political prerequisites for a large Ukrainian community in Poland. 3) We have outlined the distinct types of educational opportunities for teaching children their native language in the Republic of Poland. 4) We have revealed the trends in the positioning of the Ukrainian language in Polish society. The article draws attention to different types of migration of Ukrainians. It reveals specific differences in intentions to nurture Ukrainian identity, satisfy one’s own national and cultural needs, and avoid assimilation. We have distinguished and characterized three types of educational institutions in the modern education school of the Republic of Poland where children are taught the Ukrainian language: Saturday schools or educational institutions under public organizations; Polish secondary schools, where Ukrainian is studied as a second foreign language; Educational institutions that conduct Ukrainian language training. We have revealed that the primary trend related to the positioning of the Ukrainian language in Polish society is the strengthening of its status in line with the educational policy of the European Union due to the increased interest of Poles in Ukraine, its language and culture.
Одним із базових чинників утвердження національної ідентичности є володіння рідною мовою, збереження національної пам’яті й плекання культурних традицій свого народу. Республіка Польща – держава, в якій є одна з найбільших українських меншин і яка гостинно прихистила величезну масу українських переселенців, що покинули Батьківщину через російську воєнну агресію. Метою статті є дослідити умови для збереження ідентичности українців у Польщі через навчання дітей рідної мови. Для досягнення цієї мети реалізовано такі завдання: 1) визначено роль національної мови в збереженні ідентичности; 2) з’ясовано історико-політичні передумови існування численної української громади в Польщі; 3) окреслено відмінні типи освітніх можливостей навчання дітей рідної мови в РП; 4) виявлено тенденції в позиціонуванні української мови в польському суспільстві. У статті звернено увагу на різні типи міграції українців та виявлено певні відмінності в намірах плекати українську ідентичність, задовольняти власні національно-культурні потреби й уникати асиміляції. У сучасній шкільній освіті Республіки Польщі виокремлено три типи навчальних закладів, де навчають дітей української мови: суботні школи або навчальні заклади при громадських організаціях; середні школи з польською мовою навчання, де українську вивчають як другу іноземну; заклади освіти, які проводять навчання українською мовою. Охарактеризовано специфічні риси кожного типу. Виявлено, що основною тенденцією, яка стосується позиціонування української мови в польському суспільстві, є посилення її статусу в руслі освітньої політики Європейського Союзу через підвищення інтересу поляків до України, її мови та культури.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 3; 16-26
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: «Bзыскующая» героиня в русской литературе ХIХ века (от Гончарова до Чехова)
Autorzy:: Криволапов, Владимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1826659.pdf
Data publikacji:: 2018-10-08
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: dreamers
visionaries
seduction
idealistic learning
the specter of the future
the typological proximity
Opis:: The article analyzes the typological proximity of Russian literary heroines fromOlga Ilyinskaya by Goncharov to Nadia Shumina by Chekhov. The Olgaʼs imageopens a gallery of “dreamers” and “visionaries”. Seekers of the highest truth, theywill exist in literature as long as Russian classical literature itself exists. NadyaShumina, the last in the “idealist” gallery, will not be much different from theirpredecessors, who appeared forty years earlier.
Źródło:: Conversatoria Litteraria; 2018, 12; 245-252
1897-1423
Pojawia się w:: Conversatoria Litteraria
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "LEARNING" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język