Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "GENDER" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 1583
Tytuł:
Моўны сорам беларусаў (сацыялінгвістычны аналіз)
Językowy wstyd Białorusinów (analiza socjolingwistyczna)
The linguistic shame in Belarus (a sociolinguistic analysis)
Autorzy:
Іваноў, Уладзіслаў
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/962119.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
Tematy:
моўны сорам
auto-odi
моўная палітыка
гендарны аспэкт моўнага сораму
беларуская мова
моўная небясьпека
русіфікацыя
wstyd językowy
polityka językowa
genderowy aspekt wstydu językowego
język białoruski
niebezpieczeństwo językowe
rusyfikacja
linguistic shame
language policies
gender aspect of linguistic shame
belarusian language
linguistic insecurity
russification
Opis:
У артыкуле аналізуецца зьява моўнага сораму сярод беларусаў з сацыя-лінгвістычнага пункту гледжаньня. Тэма новая ў беларускай сацыялінгвістыцы і мовазнаўстве наагул, бо раней тэма разглядалася пераважна як проста маргіналізацыя мовы. Дасьледаваньне моўнага сораму базуецца пераважна на беларускім матэрыяле: аналіз твораў беларускіх пісьменьнікаў, якія апісвалі зьяву раней за лінгвістаў, аналіз дыскурсу прэзыдэнта Беларусі аб беларускай мове і інтэрвію зь беларускімі мужчынамі, якія служылі ў войску за савецкім часам. Інтэрвію якраз раскрываюць цікавы гендарны аспэкт зьявы моўнага сораму: упершыню аналізуецца савецкае войска як дадатковая структура, якая навязвала беларускім мужчынам со-рам да сваёй мовы і культуры. Таксама дасьледаваньне абапіраецца на вонкавы досьвед падобнай зьявы: напрыклад, вядомы фэномэн auto-odi ці моўнай саманянавісьці каталёнцаў ды моўны сорам украінцаў.
W artykule poddano analizie zjawisko wstydu językowego wśród Białorusinów w aspekcie socjolingwistycznym. Jest to zagadnienie nowe zarówno w socjolingwistyce jak i językoznawstwie. Wcześniej zjawisko to traktowano jako marginalizację języka. Badanie wstydu językowego opiera się głownie na materiale białoruskim: analizie utworów pisarzy białoruskich, którzy wcześniej niż lingwiści dostrzegali problem, analizie dyskursu prezydenta Białorusi dotyczącego języka białoruskiego i wywiadach z Białorusinami, którzy służyli w wojsku w okresie istnienia ZSRR. Wywiady dokładnie ukazują także interesujący genderowy aspekt zjawiska wstydu językowego: po raz pierwszy analizie poddano wojsko radzieckie jako dodatkową strukturę, która wzbudzała wśród Białorusinów poczucie wstydu do języka ojczystego i kultury. Badanie oparto także na zewnętrznym doświadczeniu podobnego zjawiska: na przykład znany fenomen auto-odi, czy językowej nienawiści Katalończyków i wstydu językowego Ukraińców.
The article analyzes the phenomenon of linguistic shame among Belarusians from the sociolinguistic point of view. The topic is new in Belarusian socio¬linguistics and linguistics in general, as it was previously was considered mainly as a mere marginalization of the language. The study of linguistic shame is based mainly on Belarusian material: analysis of works by Belarusian writers who described the phenomenon before linguists, analysis of the Belarusian president's discourse on the Belarusian language and interviews with Belarusian men who served in the Sovietera army. The interview reveals an interesting gender aspect of the phenomenon of linguistic shame: for the first time the Soviet army is analyzed as an additional structure that imposed shame on Belarusian men for their language and culture. Also, the study is based on external experiences of this phenomenon: for example, the well-known phenomenon of auto-odi or linguistic hate of oneself of Catalans or linguistic shame of Ukrainians.
Źródło:
Acta Albaruthenica; 2020, 20; 169-183
1898-8091
Pojawia się w:
Acta Albaruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Гендарныя праблемы i беларуская жаночая паэзiя другой паловы ХХ ст.
Gender issues Belarus and women’s poetry of the second half of the XX century
Autorzy:
Шматкова, Iрына
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1832523.pdf
Data publikacji:
2019-11-22
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
жаночая паэзiя
гендар
унутраны свет жанчыны
women’s poetry
gender
inner world of women
Opis:
The article traces the emergence and functioning of the term “female” poetry in Belarusian literary criticism, examines the current state of this problem related to the adoption of gender theory and the understanding of Belarusian female lyrics through the prism of gender issues. An analysis is also made of the peculiarities of the female worldview in the works of outstanding Belarusian poetesses of the second half of the 20th century. The study outlines the prospects for the development of the ”female” issue related to the need for a comprehensive analysis of the works, taking into account all the personality characteristics of the author, which cannot be limited only by gender or gender.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 239-252
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ґендерна специфіка реалізації опозиції „я”–„інший” у поезії Сергія Жадана та Маріанни Кіяновської
The gender specificity of the realization of the “I”-“Other” opposition in the lyric poetries by S. Zhadan and M. Kijanowska.
Гендерная специфика реализации оппозиции „я"-„другой" в поэзии Сергея Жадана и Марианны Кияновской.
Autorzy:
Шаф, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178928.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
gender poetics
gender identification
the opposition "l”-"Other”
masculine
feminine
гендерная поэтика
гендерная идентификация
оппозиция „Я"-" „другой
маскулинность
фемининность
Opis:
The functionality of the ”I"-”Other” opposition, which is the gender marker of M. Kijanowska’s and S. Zhadah’s lyric is discussed. Particular emphasis is put on the gender-specific features of the expression of the attitude to the male/female structurized as “own”-“alien”, “subject”-“object”.
Рассматривается функциональность оппозиции „Я"-„другой" как гендерного маркера лирики С. Жадана u М. Кияновской, в частности гендерные особенности эмоционального проявления отношения к особе противоположного пола, которое структурируется в смысловом поле „свой"-„чужой", „субъект"-„объект".
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 243-252
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Праблема рэпрэзентацыі жанчыны ў мужчынскай прозе ў асэнсаванні беларускіх даследчыкаў 1960–1980-х гг.
Problem reprezentacji kobiety w prozie męskiej w ocenie białoruskich badaczy w latach 1960–1980
The problem of women representation in men’s prose reflected by Belarusian literary critics between 1960s and 1980s
Autorzy:
Чарнавокая, Аляксандра
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/960094.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
Tematy:
гісторыя беларускага літаратуразнаўства
беларуская проза першай паловы хх ст.
жаночы вобраз
прататып
псіхалагізм
гендарныя стэрэатыпы
historia literaturoznawstwa białoruskiego
proza białoruska pierwszej połowy xx wieku
obraz kobiety
prototyp
psychologizm
stereotypy genderowe
history of belarusian literary criticism
belarusian prose of the first half of the xxth century
female image
prototype
psychologism
gender stereotypes
Opis:
У артыкуле разглядаюцца працы А. Матрунёнка, А. Адамовіча, А. Яскевіча і іншых даследчыкаў, дзе закранаецца праблема рэпрэзентацыі жанчыны ў мужчынскай прозе. Для беларускага літаратуразнаўства 1960–1980-х гг. гэта праблема не мела цэнтральнага значэння, аднак уздымалася пры аналізе твораў Я. Коласа, М. Зарэцкага, К. Чорнага, І. Шамякіна. Над¬звычай важным для тагачасных даследчыкаў было пытанне асабістага досведу творцаў, рэалістычнасці і псіхалагічнай дакладнасці персанажаў. Рознасць гендарнага досведу разглядалася як перашкода для глыбокай псіха¬лагічнай распрацоўкі жаночых вобразаў у мастацкай прозе. У артыкуле акрэс-ліваюцца розныя падыходы пісьменнікаў-мужчын да стварэння жаночых персанажаў.
W artykule przedstawiono analizę prac A. Matrunionka, A. Adamowicza, A. Jaskiewicza i innych badaczy, które dotyczą kwestii reprezentacji kobiet w prozie mężczyzn. W białoruskim literaturoznawstwie z lat 1960–1980 zagad-nienie to nie miało centralnego znaczenia, ale było omawiane w analizie utworów J. Kołasa, M. Zareckiego, K. Czornego i I. Szamiakina. Szczególnie ważny dla ówczesnych badaczy był aspekt własnego doświadczenia twórców, realizmu i wiernego odwzorowania psychologicznego bohaterów. Różnorodność genderowego doświadczenia była postrzegana jako przeszkoda dla stworzenia pogłębionej psychologicznie postaci kobiety w utworach literatury pięknej. Artykuł przedstawia różne podejścia pisarzy-mężczyzn do tworzenia postaci kobiecych.
The works of A. Matrunenak, A. Adamovich, A. Yaskevich and other resear¬chers who addressed the problem of representation of women in men's prose are examined in the article. For Belarusian literary criticism of the 1960s – 1980s period, this problem was not of central importance but was raised in the analysis of the works written by J. Kolas, M. Zaretsky, K. Chorny and I. Shemyakin. The authors' personal experience, as well as the realism and psychological accuracy of the characters were immensely important for the researchers. The difference in gender experience was one of the reasons for creative failures in the development of female images. The article outlines different approaches to the creation of female characters.
Źródło:
Acta Albaruthenica; 2020, 20; 95-109
1898-8091
Pojawia się w:
Acta Albaruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійному середовищі
Woman in the army: gender stereotyping in the military-professional environment
Autorzy:
Храбан (Khraban), Тетяна (Tetyana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2179036.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
військова корпоративна культура
ґендер
дискурс
стереотип
military corporate culture
gender
discourse
stereotype
Opis:
The aim of the article is to study the process of the reproduction and changing of gender stereotypes relating to women in the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. The method of qualitative content analysis, interpretive and explanatory methods of discourse analysis have been used. Materials to conduct this research are publications, comments and pictures on the pages of group “Military service” in a social network Facebook. Results & discussions. In the military environments gender stereotypes’ psychological functions have profound effects on the specificity of the reproduction and changing of stereotypes relating to women. At the linguistic level the cognitive-adaptive function is realized through the cognitive gender metaphor. Feminine metaphors are becoming instruments that breaks down traditional stereotypes of women and offers a new perspective, namely the absence of polarization between the sexes, as well as the trust and support of interaction between men and women in the military corporate culture. The value-protective psychological function of gender stereotypes relating to women is aimed to maintain collective values, justify and rationalize discriminatory attitudes towards an alien group. Gender stereotypes relating to women are used not to create the opposition “man – woman” or “male – female” but “the military – civil persons”. The constructive function of gender stereotypes is aimed at the internal acceptance of servicemen’s worldview position; it helps to prevent the stress associated with the need for subordination in the military environment. The social functions of gender stereotypes relating to women help a military man to reproduce situations that are emotionally significant for him, in which his needs in recognition and love have been met. Further, this will contribute to the establishment of psychological comfort and deep emotional ties between men and women in a heterogeneous team. The analysis of the gender stereotypes’ functions did not reveal the relationship of competition and hostility between femininity and masculinity in the military environment. Conclusions. For today in the military environment the gender stereotyping of women is becoming flexible, and stereotypes are changing according to social context. The root cause of this process is the specifics of the military professional activities, when the effectiveness of accomplishing the stated tasks is possible only if there is a unified system for accepting corporate goals, values and relationships. The identification of woman on the basis of gender is secondary, but her identification with a social and professional group becomes urgent. Women, just like men, become the bearer of the ideas and ideals of military professional activity, and the updated gender stereotype includes values and norms promoted by the corporate military culture.
Мета статті – дослідити особливості відтворення і конструювання ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, в Збройних силах України. Матеріали та методи. На першому етапі особливості конструювання гендерних стереотипів були вивчені за методикою якісного контент-аналізу, на другому етапі були використані інтерпретатівний і пояснювальний методи дискурс-аналізу. Матеріалом дослідження послужили текстові фрагменти і фотографії, які розміщені на сторінках групи соціальної мережі Facebook «Military service – Військова служба». Результати та дискусії. На специфіку відтворення і конструювання стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі велику роль відіграє реалізація психологічних функцій ґендерних стереотипів. Когнітивно-адаптаційна функція на лінгвістичному рівні реалізується через когнітивну ґендерну метафору. Фемінні метафори стають тим інструментом, які ламають традиційні стереотипні уявлення про жінок і пропонують нову перспективу – відсутність поляризації між статями, а також таку взаємодію чоловіків і жінок у військовій корпоративній культурі, що базується на довірі і підтримці. Ціннісно-захисна психологічна функція ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі спрямована на підтримку колективних цінностей, виправдання і раціоналізацію дискримінаційного ставлення до чужої групі. Ґендерні стереотипи щодо жінки використовуються не для створення опозиції «чоловік ¬ жінка» або «чоловіче – жіноче», а «військові – цивільні». Конструктивна функція гендерних стереотипів спрямована на внутрішнє прийняття світоглядної позиції військовослужбовців, попередити стрес, який пов’язаний із необхідністю підпорядкування у військовому середовищі. Соціальні функції ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, дозволяють чоловікам-військовослужбовцям відтворити емоційно-значущі для них ситуації, в яких були реалізовані їх потреби у визнанні і любові. Надалі це сприяє встановленню психологічного комфорту і глибоких емоційних зв’язків між чоловіками і жінками в різностатевих колективах. Аналіз функцій ґендерних стереотипів не виявив відносин конкуренції і ворожнечі між фемінністю і маскулінністю у військовому середовищі. Висновки. На теперішний час ґендерна стереотипізація жінки у військовому середовищі стає гнучкою, а стереотипи коригується залежно від соціального контексту. Причина цього процесу ховається в специфіці професійної діяльності військових, яка полягає в тому, що в армії ефективність виконання поставлених завдань можлива лише при наявності єдиної системи прийняття корпоративних цілей, цінностей і відносин. Ідентифікація жінок по ґендерним ознакам виявляється другорядною, актуальною стає її ідентифікація з соціально-професійною групою. Жінки нарівні з чоловіком стають носіями ідей та ідеалів військово-професійної діяльності, а оновлений ґендерний стереотип включає в себе цінності, норми, правила поведінки, що пропагуються корпоративної військової культурою.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 93-105
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ґендерні аспекти творчості Джозефа Конрада в англомовних розвідках
Gender aspects of creativity by Joseph Conrad in English studies
Гендерные аспекты творчества Джозефа Конрада в англоязычных исследованиях.
Autorzy:
Ткачук, Олена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178931.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
gender
feminism
masculinity
sex
psychology
psychoanalysis
modernism
гендер
феминизм
маскулинность
пол
психология
психоанализ
модернизм
Opis:
The article is devoted to the analysis of gender discourse in the artistic heritage of the English classics, a Pole by birth, Joseph Conrad, by modern studies, often in coverage of racial, national, political, postcolonial and other issues.
Статья посвящена проблеме анализа гендерного дискурса в художественном наследии английского классика, поляка по происхождению, Джозефа Конрада, в современных научных исследованиях, часто в освещении расовых, национальных, политических, постколониальных и других вопросов.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 289-296
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стереотипы внешности: гендерные и возрастные различия
Stereotypy dotyczące wyglądu: różnice płciowe i wiekowe
Stereotypes of appearance and their gender-age differences
Autorzy:
Ткалич, Марианна Г.
Зинченко, Татьяна П.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/514188.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Oficyna Wydawnicza
Tematy:
стереотип
стереотипы внешности
лукизм
эйджизм
гендерные различия
возрастные различия.
stereotyp
stereotyp wyglądu
różnice płciowe
różnice wiekowe.
stereotype
stereotypes of appearance
lookism
ageism
gender-age differences.
Opis:
Цель исследования состоит в определении и обосновании методологических трудностей и особенностей исследования стереотипов внешности, их гендерных и возрастных различий. В работе определены основные теоретические и методологические подходы к изучению процесса стереотипизации, социальных стереотипов, стереотипов как механизма формирования дискриминации. Проанализированы проблемы методологии и методики изу- чения стереотипов внешности: расплывчатость интерпретации категории «внешнего вида», что усложняет четкую операционализацию понятий; множественность существующих крите- риев «красоты» и «внешности» - разработку объективного инструментария их оценки. Также определены гендерные и возрастные различия стереотипов внешности. В контексте этого рассмотрены феномены эйджизма и лукизма как результатов действия стереотипов и практик дискриминации. Представлены возможности эмпирического изучения данных феноменов.
W artykule przedstawiono trudności metodologiczne w badaniach stereotypów związanych z wyglądem oraz ich zróżnicowanie względem płci i wieku. Pokazano teoretyczne i metodologiczne podejścia do analizy stereotypów społecznych i ich roli jako mechanizmu dyskryminacji społecznej. Zwrócono uwagę na nieścisłości w interpretacji kategorii wyglądu zewnętrznego, na mnogość istniejących kryteriów „piękna” i „wyglądu zewnętrznego”. Omówiono możliwości empirycznego badania stereotypów wyglądu
The purpose of the study is to identify and justify methodological difficulties and features of the study of stereotypes of appearance, their gender and age differences. The paper identifies the main theoretical and methodological approaches to the study of the process of stereotyping, social stereotypes, stereotypes as a mechanism for the formation of discrimination. The main theoretical and methodological approaches to the study of stereotyping, social stereotypes, problems of discrimination have been outlined. We pointed out the presence of methodological difficulties in the study of stereotypes of appearance: the vagueness of the category of “appearance” complicates the clear operationalization of concepts, and the plurality of existing criteria of “beauty” requires the development of objective psychological tools for its evaluation. Stereotypes of the appearance cannot be studied in isolation from the gender and age characteristics of a person, because they are important as individual psychological and stratification categories. The paper also identifies gender differences in appearance stereotypes and their gender-specific features. In the context of this, we consider the phenomena of ageism and lookism, the possibilities of the empirical study of these phenomena have been also presented.
Źródło:
Psychologiczne Zeszyty Naukowe; 2018, 2; 79-92
2451-1420
Pojawia się w:
Psychologiczne Zeszyty Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПРОБЛЕМА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН В УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ 1920–1930-х рр.
PROBLEM OF INTERPERSONAL RELATIONSHIPS IN UKRAINIAN DRAMATURGY IN 1920–1930
Autorzy:
Суховєєнко, Катерина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041745.pdf
Data publikacji:
2019-06-01
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
dramaturgy
interpersonal relationships
gender policy
struggle of generations
“new hero”
dramaturgia
relacje interpersonalne
polityka genderowa
walka pokoleń
“nowy bohater”
Opis:
Niniejszy artykuł poświęcony jest analizie relacji interpersonalnych w ukraińskiej dramaturgii w latach 1920–1930. Zwrócono uwagę na dwa aspekty — walkę pokoleń w rodzinie i związek między mężczyzną a kobietą. Powyższe kwestie przeanalizowano w kontekście procesów społecznych i politycznych owego okresu.
The article deals with the analysis of the problem of the interpersonal relations in Ukrainian drama of 1920–1930-ies. The particular attention has been paid to two main aspects — the struggle of the generations in the family and the relationships between a man and a woman. The problem has been analyzed in the context of the social and political events at that time.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 177-182
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
В тени А. П. Чехова: Е. М. Шаврова как писатель второго ряда
In Chekhov’s shadow: Yelena Shavrova as a “second-class” writer
Autorzy:
Собенников, Анатолий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/651294.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
А. П. Чехов
Е. М. Шаврова
редактирование
событийность
гендерная психология
Anton Chekhov
Yelena Shavrova
editing
eventfulness
gender psychology
Opis:
The article is devoted to Anton Chekhov’s creative connection with Yelena Shavrova, for whom he edited her works and helped her have them published. Shavrova followed Chekhov’s advice: she shortened descriptions and removed fragments calculated for effect. The young writer indeed absorbed Chekhov’s artistic principles: narrating “in the spirit and tone of the character”, relinquishing external eventfulness for the sake of focusing on the characters’ psychological states, open endings. Like her mentor, Shavrova was also interested in gender issues. After Chekhov’s death, Shavrova gave up literary activities.
Статья посвящена творческой связи А. П. Чехова с Е. М. Шавровой, произведения которой он редактировал и продвигал в печать. Шаврова прислушивалась к советам Чехова: сокращала описания, убирала фрагменты, рассчитанные на эффект. Отмечается усвоение художественных принципов Чехова молодым писателем: повествование в «духе и тоне героя», замена внешней событийности психологическим состоянием персонажа, открытые финалы. Шаврову, как и Чехова, интересовала гендерная проблематика. После смерти писателя Шаврова уходит из литературы.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2018, 11; 111-117
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)
Autorzy:
Собенников, Анатолий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2034788.pdf
Data publikacji:
2021-12-23
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
любовь
стереотип
роль
народ
гендерная психология
love
stereotype
role
peasants
gender psychology
Opis:
Статья посвящена рассказам Чехова из народной жизни, тому, как Чехов описал на- родные представления о любви, обрисовал гендерные роли и стереотипы в этой среде. Рас- сказы Агафья (1886) и Бабы (1891) интересны описанием состояния влюбленной женщины, ее роли в браке, ее социальной судьбы. Чехов чуток к рамкам народной культуры, которые можно найти в Пословицах и поговорках русского народа Вл. И. Даля: мужское доминиро- вание, мужская агрессивность, зависимое положение женщины, ее бесправие. В Агафье и в Бабах молодых девушек выдали замуж без любви, и женская сексуальность проявляется в отношениях с мужчинами вне брака. Савка в Агафье привлекает женщин мужской кра- сотой и артистичностью. Его созерцательность, «сосредоточенная неподвижность», любовь к птицам – признаки внутренней свободы, он не такой, как все. И женщины «жалеют» его за этот экзистенциальный выбор, носят еду, приходят ночью на свидание. Агафью выдали замуж «год назад», и то, что она ночью приходит на свидание, – косвенная характеристика ее брака с железнодорожным стрелочником. Утром ее ждет расправа. В рассказе Бабы Машенька тоже становится жертвой мужской сексуальности. Ког- да мужу «забрили лоб» и «погнали в Царство Польское», Матвей Саввич, сосед молодой женщины, стал к ней захаживать, помогать по хозяйству. В его интерпретации «не прошло и года, как смутил меня нечистый дух, враг рода человеческого». У Чехова герой не признает своей вины, что он соблазнил чужую жену; вину он перекладывает на женщину. Тем самым он не выполняет главную гендерную роль мужчины – быть защитником любимой женщины. В рассказе Чехова два гендерных мотива, поясняющих любовь женщины: первый – мужская помощь по хозяйству; второй мотив – женское одиночество, потребность в общении, в муж- ской ласке. В описании Матвея Саввича – Маша прелюбодейка и преступница. И во всех дальнейших событиях – избиении жены мужем, вернувшимся со службы, его смерти от от- равления – он принимает сторону формального правосудия. Рассказы Чехова антилитературны, т. е. в них обнаруживается установка автора на изо- бражение крестьянской и мещанской жизни как экзистенции. В них нет эстетизации, героиза- ции или идеализации мужицкой жизни, чем грешили писатели-народники. Агафья и Машенька у Чехова – русские женщины, их судьбы типичны и в аспекте гендерной социологии, и в аспекте гендерной психологии. За сложной повествовательной структурой биографический автор (Че- хов) скрывает собственное чувство жалости и сострадания к конкретной женской судьбе.
The article is devoted to Chekhov’s stories from the life of peasants and explores how Chekhov described folk ideas about love, how he depicted gender roles and stereotypes prevalent in this environment. The short stories “Agafya” (1886) and “Baby” (“Peasant Wives”) (1891) are interesting from the point of view of describing the state of a woman in love, her role in marriage and her social lot. Chekhov is sensitive to the framework of the folk culture, as reflected in ‘Proverbs and Sayings of the Russian People’ collected by Vladimir Dal. It is marked by male dominance, male aggression, dependent position of a woman, her vulnerability. Young girls shown in “Agafya” and “Peasant Wives” have been married off without love, and female sexuality finds its expression in extramarital relationships. In “Agafya” Savka attracts women with masculine beauty and an artistic manner. His contemplation, “concentrated immobility” and his love for birds are signs of inner freedom: Savka is not like everyone else. His existential choice arouses sympathy in women so that they bring him food or make dates with him at night. In the time of the story, Agafya has been a wife for a year, and the fact that she goes out on a date at night indirectly reflects on her marriage with a railway switchman. She will be punished in the morning. In the short story “Peasant Wives” Mashenka also becomes a victim of male sexuality. When her husband had been conscripted and “packed off to Poland,” a neighbour, Matvey Savvich, began to call on the young woman and to help her with the harder household work. In his own interpretation, “a year had not passed before the Evil One, the enemy of all mankind, confounded me” [from Constance Garnett’s translation]. In Chekhov’s text, the male character does not admit his guilt in seducing another man’s wife; he puts the blame on the woman. Thus, he does not perform the main gender role of a man – to be the protector of his beloved. In Chekhov’s short story there are two gender motives that explain a woman’s love: the first is male help with the household; the second is women’s loneliness, the need for contact and men’s affection. In Matvey Savvich’s description Masha is an adulteress and a criminal. And in all subsequent events – the wife getting bitten by her returned husband, his death from poisoning – Matvey takes the side of the formal justice. Chekhov’s short stories are anti-literary in that they reveal the author’s purpose as depicting peasant and burgher life as actual existence. There is no aestheticisation, heroisation or idealisation of peasant life, which were the sins of the populist writers (narodniki). Chekhov’s Agafya and Mashenka are Russian women, their fates are typical both in terms of gender sociology and of gender psychology. Behind the complex narrative structure, the biographical author (Chekhov) hides his own feeling of pity and compassion for a specific female fate.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2021, 14; 59-68
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тургеневский миф о любви в прозе А. П. Чехова
Turgenev's love myth in Chekhov's prose
Autorzy:
Собенников, Анатолий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/651022.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
миф
аксиология
любовь
гендерная психология
myth
axiology
love
gender psychology
Opis:
The article surveys how Ivan Turgenev’s love myth is deconstructed in Anton Chekhov’s prose works. The latter writer presents the myth more often than not in an ironic mode of narration. While Turgenev’s axiology is literary-centric, Chekhov confronts it with his knowledge of gender psychology and “the understanding of what you write about”.
Статья посвящена проблеме деконструкции Тургеневского мифа о любви в прозе А. П. Чехова, где миф представлен, как правило, в ироническом модусе повествования. Литературоцентричной аксиологии И. С. Тургенева Чехов противопоставляет знание гендерной психологии, «понимание того, о чем пишешь».
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2016, 9
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ҐЕНДЕРНІ ВИМІРИ ЄВРЕЙСЬКОЇ ТЕМИ У ПОЕЗІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
GENDEROWE WYMIARY TEMATU ŻYDOWSKIEGO W POEZJI ŁESI UKRAINKI
GENDER DIMENSIONS OF THE JEWISH THEME IN LESIA UKRAINKA’S POETRY
Autorzy:
СЕМЕРИН, ХРИСТИНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041094.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
imagology
the Other
the Self / Alien
gender
the Jewish theme
imagologia
Inny
Swoje / Obce
temat żydowski
Opis:
In the article, Lesia Ukrainka’s poetry based on the Jewish cultural motifs and archetypal plots, mainly of biblical genesis, has been studied. Selected poems are being examined through the lens of imagology and gender theory. The author emphasizes gender nuancing of the Jewish theme developed in the poetry. In the study, the noticeable imagological, and gender aspects are being considered as follows: the legitimation of national identity by gender interactions; a detection of mothers’ competition under the patriarchal pressure; the discourse of a gender communicative abyss; the equalization, and the abolition of gender restrictions in order to create the idea of a person of integrity regardless gender values. In conclusion, it should be noted that the intricate social history of the Hebrew women is being transposed into Ukrainian modernity in Lesia Ukrainka’s poetry.
Artykuł analizuje teksty poetyckie Łesi Ukrainki stworzone na podstawie kulturowych motywów żydowskich i tematów archetypowych, głównie genezy biblijnej. Wybrane wiersze są badane przez pryzmat imagologii oraz zasad teorii gender. Podkreśla się, że w percepcji poetyckiej pisarza temat żydowski ma cechy charakterystyczne gender. Autorka zbadała następujące kwestie imagologiczne i genderowe: legitymizację inności narodowej poprzez interakcje genderowe pomiędzy mężczyzną a kobietą, ujawnienie konkurencji interpersonalnej matek pod presją społeczeństwa patriarchalnego, dyskurs otchłani komunikacyjnej między genderami, wyrównanie i zniesienie ograniczeń genderowych w celu sformułowania koncepcji osoby holistycznej itd. W podsumowaniu stwierdzono, iż skomplikowana historia kobiet starożytnego społeczeństwa żydowskiego w poezji Łesi Ukrainki znajduje swoje odzwierciedlenie w ukraińskiej współczesności.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 97-105
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Жіноче лідерство під час війни (за матеріалами публіцистики)
Przywództwo kobiet w czasie wojny (na podstawie materiałów publicystycznych)
Autorzy:
Савченко, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233755.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
жінки
лідерство
жіноче лідерство
війна
гендерний підхід
women
leadership
female leadership
war
gender approach
kobiety
przywództwo
przywództwo kobiet
wojna
podejście genderowe
Opis:
Роль жінки під час війни дуже довго зводилася або до долі жертви, або до милосердної опікувачки поранених та знедолених. Лідерство у всіх пов’язаних з війною процесах вважалося прерогативою чоловіків. Проте стрімкі зміни у світі на межі ХІХ - ХХ ст. зумовили зрушення і у питанні жіночого лідерства. Разом з доступом до освіти, розширенням політичних прав, кращими можливостями працевлаштування, жіноцтво змінює свої позиції і в умовах війни. Українська публіцистика знайомить читачів з хоробрими учасницями Легіону Українських січових стрільців. Їхні біографії нині мотивують жінок, які служать чи підтримують Збройні сили України, чи проявляють свою активність у волонтерстві. Також завдяки публіцистиці широкому загалу стали відомі імена жінок, чиї героїчні вчинки були спрямовані на боротьбу з нацистами та порятунок цивільного населення у часи Другої світової війни. Важливо, що журналісти, письменники та оглядачі зважають на гендерний підхід у дослідженнях жіночого лідерства як у минулому, так і в умовах російсько-української війни, що триває. Завдяки авторським публікаціям військовослужбовиць та волонтерок, журналісток та активісток наші уявлення про жіноче лідерство в умовах війни суттєво розширюються.
Przez długi czas rola kobiety podczas wojny była albo ofiarą, albo współczującą opiekunką rannych i pozbawionych środków do życia. Przywództwo we wszystkich procesach związanych z wojną uważano za prerogatywę mężczyzn. Jednak gwałtowne zmiany w świecie na przełomie XIX i XX wieku. doprowadził do zmian w statusie kobiet. Dzięki dostępowi do edukacji, rozszerzeniu praw politycznych, lepszym możliwościom zatrudnienia, kobiety zmieniają swoją sytuację nawet w warunkach wojny. Dziennikarstwo ukraińskie przybliża czytelnikom dzielnych członków Ukraińskiego Legionu Strzelców. Ich biografie motywują teraz kobiety, które służą lub wspierają Siły Zbrojne Ukrainy lub aktywnie wolontariat. Również dzięki publicystyce do opinii publicznej dotarły nazwiska kobiet, których wyczyny miały na celu walkę z nazistami i ratowanie ludności cywilnej w czasie II wojny światowej. Ważne jest, aby dziennikarze, pisarze i komentatorzy zwracali uwagę na podejście genderowe w badaniu przywództwa kobiet, zarówno w przeszłości, jak iw kontekście trwającej wojny rosyjsko-ukraińskiej. Dzięki oryginalnym publikacjom żołnierzy i ochotników, dziennikarzy i aktywistek nasze rozumienie przywództwa kobiet w czasie wojny znacznie się poszerza.
For a long time, the role of a woman in war was reduced either to the fate of the victim, or to the compassionate guardian of the wounded and destitute. Leadership in all war-related processes was considered the prerogative of men. However, rapid changes in the world at the turn of the 19th and 20th centuries caused a shift in the issue of female leadership. Along with access to education, expansion of political rights, better employment opportunities, women are changing their situation even in war. Ukrainian journalism introduces readers to brave members of the Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Their biographies now motivate women who serve or support the Armed Forces of Ukraine, or are actively involved in volunteering. Also, thanks to journalism, the names of women whose heroic actions were aimed at fighting the Nazis and saving the civilian population during the Second World War became known to the general public. It is important that journalists, writers and commentators pay attention to a gender approach in the study of women's leadership, both in the past and in the context of the ongoing Russian-Ukrainian war. Thanks to the author's publications of servicemen and volunteers, journalists and activists, our ideas about women's leadership in conditions of war are significantly expanded.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-16
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Гендерные модели исповедальной стратегии в Исповеди сына века А. Де Мюссе и Исповеди молодой девушки Жорж Санд
Autorzy:
Попова, Анна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1833707.pdf
Data publikacji:
2020-07-10
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
George Sand
A. de Musset
confessional strategy
gender peculiarity
Opis:
The article deals with the peculiar features of the confessional strategy in the novels La Confession d'un enfant du siècle (1836) by Alfred de Musset and La Confession d’une jeune fille (1864) by George Sand. The author analyses correlation between the universal and the gender marked principles in the authors’ style of the presentation of events. There have been revealed similarities at the level of the plot model (the story of a young man/woman growing up), the narrative organization (confession), the motives’ structure (orphanhood, self-identification, “sentimental education”), which have been determined by the influence of the genre tradition and the authors’ Romantic worldview. At the same time, the differences in the composition, the criteria for the selection of material, the degree of frankness and self-esteem show the dependence of the confessional text on gender.
Źródło:
Conversatoria Litteraria; 2020, 14; 99-108
1897-1423
Pojawia się w:
Conversatoria Litteraria
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Грамматические маркеры политической оценки в наивном политическом дискурсе форумных комментариев
Grammatical markers of political evaluation in the naive political discourse of forum commentaries
Autorzy:
Петкова-Калева, Стефка Янчева
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665480.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
наивный политический дискурс
категориальная семантика собирательных существительных
род имен существительных
политическая оценка
naive political discourse
categorical semantics of collective nouns
neuter gender
political evaluation
Opis:
The article defines the notion of naive political discourse. It discusses the specific linguistic markers of negative political evaluation expressed through their grammatical semantics in the forums of Bulgarian online newspapers Dnevnik and Sega. Special attention is paid to collective nouns and the categorical semantics of neuter gender as devices to express political evaluation.
В статье дефинируется понятие наивный политический дискурс. Рассматриваются основные специфические лингвистические маркеры негативной политической оценки в форумах болгарских онлайн-изданий. Наблюдение базируется на примерах из онлайн-изданий газет Дневник и Сега за период 2013–2016 г. Специальное внимание уделяется грамматическим экспонентам негативной политической оценки, среди которых выделяются имена с собирательной семантикой, специфическое употребление родовых форм, формы деминутива и др.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 205-214
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 1583

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies