Temat: Führer - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Nazistowskie wodzostwo w świetle paradygmatu nadczłowieka Fryderyka Nietzschego
Autorzy:: Chmiel, Damian
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/421174.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Akademia Ignatianum w Krakowie
Tematy:: Nietzsche
nadczłowiek
Übermensch
nazizm
narodowy socjalizm
Führer
mieszczaństwo
umwertung
Opis:: Niniejszy artykuł stanowi próbę diagnozy historycznego fenomenu nazistowskiej idei wodzostwa podjętą z perspektywy antropozofii Fryderyka Nietzschego, której ukoronowaniem jest projekt nadczłowieka. Posługujac się analizą kulturowych, historycznych oraz psychospołecznych uwarunkowań bytu społeczeństwa niemieckiego, traktuje tenże projekt jako filozoficzne tło, na którym zarysowuje polityczny profil wodza III Rzeszy. Celem tego zabiegu jest próba wskazania ideowych zniekształceń pomiędzy koncepcją „przełomowości” narodowosocjalistycznej rewolucji a ahistorycznie pojmowaną zasadą immoralistycznego przełomu ujawnioną w nietzscheańskim postulacie „przewartościowania wszystkich wartości”. Wyniki tychże obserwacji zostają przedstawione w dwóch, jak się okazuje, zasadniczo odmiennych koncepcjach człowieka jako podmiotu działania społeczno-politycznego.
Źródło:: Horyzonty Polityki; 2012, 3, 5; 251-272
2082-5897
Pojawia się w:: Horyzonty Polityki
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Zbiory kartograficzne Biblioteki Uniwersyteckiej KUL
Die kartographischen Sammlungen der Universitätsbibliothek der KUL
Autorzy:: Jeźwierska, Jadwiga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1039865.pdf
Data publikacji:: 2008-12-16
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Kartographie
BU KUL
Atlas
Landkarte
[Reise]führer
kartografia
atlas
mapa
przewodnik
cartography
map
guidebook
Opis:: Kartographische Dokumente wurden in der Universitätsbibliothek der Katholischen Universität Lublin von Anfang ihres Bestehens an gesammelt, d.h. seit 1918, und mit ihrer systematischen Bearbeitung begann man 1948. Die Sektion Graphische, Kartographische und Musikalische Sammlungen, die im Rahmen der Abteilung Spezialsammlungen funktioniert, ist gegenwärtig im Besitz von 1300 Atlanten, beinahe 900 Karten, fast 3000 Leitfäden bzw. Reiseführern sowie ungefähr 300 Volumina in der Handbibliothek. Die Sammlung der ältesten und wertvollsten Atlanten und Karten mit Denkmalswert enthält Werke der hervorragendsten europäischen Kartographen – von Abraham Ortelius (u.a. „Theatrum Orbis Terarum”), Gerhard Kremer, genannt Mercator („Atlas sive cosmographicae” und „Atlas minor”), John Speed, Johann Baptist Homann, Giovanni Rizzi-Zannoni und vielen anderen. Die polnischen Autoren des 19. Jahrhunderts sind u.a. durch Stanisław Staszic, Joachim Lelewel, Juliusz Kolberg und Wojciech Chrzanowski vertreten. Von den polnischen kartographischen Verlagserzeugnissen des 20. Jahrhunderts müssen erwähnt werden die Veröffentlichungen aus Warschau (die vorzüglichen WIG-Karten) und Lwów/Lemberg (die Karten und Atlanten der „Książnica” sowie der Atlas von Eugeniusz Romer). Unter den Karten fi nden sich mehrere Unikate – der „Plan der Grube und der Stadt Wieliczka” von Marcin German und Wilhelm Hondius, die handschriftliche „Mappa dioeceseos Chelmensis et Belzensis...” sowie „Magnis Ducatus Lithuaniae” von Tomasz Makowski (die sogenannte Radziwiłł-Karte). Die Sammlung touristischer Reiseführer umfasst viele polnische und ausländische Publikationen, auch aus der Vorkriegszeit. Hier fi ndet man Reiseführer aus den sogenannten Ostgebieten, eine Sammlung von Friedhofsführern sowie die heute herausgegebenen Reihen von „National Geographic” oder vom Verlag „Pascal”. Die kartographische Handbibliothek enthält grundlegende Publikationen, die als Hilfsmittel zur Bearbeitung kartographischer Dokumente dienen. Außer Bibliographien, gedruckten Katalogen und Wörterbüchern fi ndet man dort auch Werke aus dem Bereich der Geschichte und Theorie der Kartographie. Zu den wertvollsten Titeln gehören der „Katalog der Atlanten aus der Bibliothek der Stefan-Batory-Universität in Wilna” von Mikołaj Dzikowski sowie „Kartographie des früheren Polen” von Edward Rastawiecki. Die kartographischen Sammlungen der Universitätsbibliothek der KUL bilden eine hervorragende Quelle des Wissens für Geographen, Historiker und Kunsthistoriker. Da sich nicht alle Leser der Bibliothek über die reiche Fülle der dort aufbewahrten Sammlungen bewusst sind, stellt der vorliegende Beitrag den Versuch einer Gesamtschau der kartographischen Bestände dar und soll zur selbständigen Suche ermuntern.
Źródło:: Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne; 2008, 90; 49-64
0518-3766
2545-3491
Pojawia się w:: Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Hitler - dyktatura jednoosobowa
Autorzy:: Kartasiński, Kamil
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/666158.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: recenzja
Adolf Hitler
III Rzesza
Führer
Peter Longerich
Opis:: Recenzja monografii przywódcy III Rzeszy pióra Petera Longericha, jednego z najwybitniejszych niemieckich historyków i autora dobrze przyjętych w Polsce biografii dwóch nazistowskich dygnitarzy („Goebbels. Apostoł diabła” oraz „Himmler. Buchalter śmierci”).
Źródło:: Wieki Stare i Nowe; 2018, 13, 18; 273-281
1899-1556
2353-9739
Pojawia się w:: Wieki Stare i Nowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Looting of Cultural Property in Europe for the Fuhrer – Museum in Linz
Пограбування культурних цінностей Європи для музею фюрера у Лінці
Autorzy:: Soloshenko, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676578.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: музей фюрера
Лінц
культурний центр
єврейські колекції
цінні твори мистецтва
пограбування Європи
Друга світова війна
Fuhrer-Museum
Linz
cultural center
Jewish collections
precious artworks
looting of Europe
World War II
Opis:: У статті проаналізовано діяльність нацистської «місії Лінц», організацію і підготовку до створення нею «Музею фюрера у Лінці». Берлін, за замислом А. Гітлера, мав стати своєрідним Римом, а Лінц – європейською столицею світового мистецтва. Хоча цьому музею так і не судилося бути створеним, однак проєкт його створення і його дорогоцінні колекції, які у переважній більшості були конфісковані у єврейських родин, заслуговують на велику увагу, а таємниці, пов’язані з цим продовжують хвилювати людство. Велику роль у підборі і формуванні експозицій музею, який перебував у процесі створення, відігравали його керівники. Вони опікувалися ним і відбирали найцінніше з пограбованих колекцій Європи, узгоджуючи наповнення музею з А. Гітлером. Автор з’ясовує, що експозиції «Музею фюрера у Лінці» складалися переважно з мистецьких колекцій євреїв. Для здійснення відбору цінних творів мистецтва головним критерієм була приналежність екземпляра, за баченням фюрера, до європейського «високого мистецтва». Досліджуються складові діяльності «місії», окреслені маршрути переміщення творів живопису, що різними шляхами потрапляли до музейних фондів. Крім того, значну увагу у статті приділено ключовим особам, архітекторам, проєкти яких отримали схвалення фюрера, керівникам музею у Лінці – історикам мистецтв та іншим виконавцям, які брали безпосередню участь в організації і здійсненні масштабного пограбування культурних цінностей на території Європи. Зазначено, що метою «місії Лінц» був, окрім іншого, пошук предметів, створених майстрами «арійського» походження. Підкреслено, що створення музею такого роду було спробою довести велич і непохитність Німецького рейху. У статті наголошується, що у ході війни Гітлер планував спорудження культурних центрів у Кенігсберзі і Дронтгеймі (Норвегія). Встановлено, що у Кенігсберзі фюрер хотів заснувати музей з культурними цінностями зі Східної Європи, у Дронтгеймі – найпівнічнішому центрі майбутньої Великої імперії, експозиції новоствореного музею повинні були прикрашати твори німецьких майстрів. Той факт, що музей фюрера у Лінці так і не був побудований, не дає підстав відкидати проведені заходи систематичного грабунку і конфіскації культурних цінностей, які здійснювалися протягом багатьох років панування нацизму.
The article analyzes the activities of the Nazi “Special Mission Linz”, its organization and preparations for the opening of the Fuhrer-Museum in Linz. By A. Hitler’s design, Berlin was supposed to become a kind of Rome, and Linz – to become the European capital of world art. Although this museum was never established, its creation project and precious collections, most of which were seized from Jewish families, deserve a great deal of attention, and the connected with it secrets continue to be a concern of mankind. The crucial role in the selection and formation of the creating museum's expositions was played by its leaders. They took charge of future museum and selected for it the most precious items of the looted collections of Europe, coordinating the process of museum’s filling with Hitler. The author finds out that the Fuhrer-Museum in Linz expositions consisted mainly of art collections of Jews. The main criterion for the selection of valuable pieces of art for the museum was its belonging to the European high art. The article analyzes the components of the “mission’s” activities, outlines the routes of the artworks, which got into the museum collections in different ways. Besides, significant attention is paid in the article to the key figures: architects whose projects were approved by the Fuhrer, leaders of the museum in Linz – art historians and other executors who were directly involved in organizing and conducting of a large-scale looting of cultural property in Europe. The author notes that the purpose of the “Special Mission Linz”, was, inter alia, to find artworks created by masters of “Aryan” birth. The study emphasizes that such kind of museum establishment was an attempt to prove the greatness and steadfastness of the German Reich. It is noted in the article that Hitler was planning to build cultural centers in Königsberg and Drontheim (Norway) during the war. The Fuhrer wanted to establish a museum with cultural property from Eastern Europe in Königsberg, and the artworks of German authors were supposed to decorate the exposition of the newly created museum in Drontheim – the northernmost center of the future Great Empire. The fact that the Fuhrer-Museum in Linz was never built does not give any grounds to reject the facts of systematic looting and confiscation of cultural property that were conducting during many years of Nazi rule.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 190-202
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki