Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "European Energy Security Strategy" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
EU energy security in the context of The Russian Federation’s change in energy strategy: the geopolitical aspect
Autorzy:
Chornii, Nazarii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/616114.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
energy security
energy strategy
the European Union
Russian Federation
bezpieczeństwo energetyczne
strategia energetyczna
Unia Europejska
Federacja Rosyjska
Opis:
Ostatnie wydarzenia na Ukrainie pokazały potrzebę wzmocnienia bezpieczeństwa energetycznego UE. Starając się Rosji do zwiększenia wpływów w Europie, wraz z wykorzystaniem współczynnika mocy, jako narzędzie realizacji interesów geopolitycznych. UE starają się uniknąć uzależnienia od dostaw energii z Rosji, ze względu na dywersyfikację tras tranzytowych. Choć, niestety, do tej pory, istnieją różnice we formułowaniu wspólnej strategii energetycznej w UE. Fakt ten nie jest pomocny dla zapewnienia bezpieczeństwa energetycznego UE i wzmocnienia wspólnego Europejskiego rynku energii. Celem artykułu jest identyfikacja wpływu zmian w strategii energetycznej Rosji na bezpieczeństwo energetyczne UE. 
The article analyses the significance of the relationships between the EU and Russia concerning energy, and the primary disadvantages stemming from latter day EU security issues in this field. Particular attention is paid to the peculiarities of European energy geopolitics with the influence of the processes between the EU and Russia, which outlines the relationship between the geopolitical processes and the changes in the energy sector, allowing the author to determine the impact of globalisation due to the changing EU energy strategy regarding security issues. Furthermore, attention is also given to how relevant is the aggressive nature of falling oil prices, by characterising the changing geopolitical effects and the assumed prospects of the strategy adopted by the Russians and its influence regarding the European political processes, whilst accounting for the reluctance of some EU countries to participate in the creation of a more secure common energy policy, emphasising the political impact on Russia and its relevance to Europe. Consequently, the author stresses the need for a consolidated EU approach to create a common energy strategy. In the absence of a common approach regarding the issue of energy security, it could lead to increased Russian political influence in the EU, triggering more threats to energy security.
Źródło:
Przegląd Politologiczny; 2015, 3; 167-175
1426-8876
Pojawia się w:
Przegląd Politologiczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Energy Security as a Priority for CEE countries. Is the King Naked?
Autorzy:
Szwedziak-Bork, Ilona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/529947.pdf
Data publikacji:
2016-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwo Naukowe Wydziału Zarządzania
Tematy:
energy policy
energy security
Energy Union
European Energy Security Strategy
Opis:
The aim of this article is to assess the implementation process of the EU energy security policy in Central and Eastern European (CEE) countries. In the EU, energy security remains a crucial issue for European Energy Strategy, the fundamental goals of which include the security of supply, sustainability and competitiveness. Security of supply should be considered the most important aspect in this context, because it is connected to deep interdependencies between markets and economies, often based on political or even geo-political considerations. This is currently particularly noticeable, among other things, in the relations between the EU and Russia, where – in the event of any potential energy supply disturbances – some CEE countries are considered to be the most exposed. By analysing matters referred to the security of energy supplies, the article aims to determine the scope of activities undertaken by selected CEE countries which are also EU Member States in order to achieve this goal. The paper stresses the significance of cooperation by CEE countries at regional level, and focuses on initiatives and projects meant to ensure the security of their energy supplies. The conclusions of the paper assess some of the success stories as well as failures experienced by CEE countries in the process of building their energy independence.
Le but de cet article est d'évaluer la mise en oeuvre de la politique de sécurité énergétique de l’Union européenne dans les pays de l’Europe centrale et orientale (PECO). Dans l'UE, la sécurité énergétique est un enjeu crucial pour la Stratégie énergétique européenne qui contient parmi ces objectifs fondamentaux la sécurité de l'approvisionnement, la durabilité et la compétitivité. La sécurité de l’approvisionnement doit être considérée comme l'aspect le plus important dans ce contexte, car elle est liée aux interdépendances profondes entre les marchés et les économies, souvent basées sur des considérations politiques ou même géo-politiques. Ceci est actuellement particulièrement visible, entre autres, dans les relations entre l'UE et la Russie, où - dans le cas de perturbations concernant l'approvisionnement en énergie - certains PECO sont considérés comme le plus exposés. En analysant les questions concernant la sécurité de l’approvisionnement énergétique, l'article vise à déterminer l’étendue des activités entreprises par certains PECO [qui sont aussi les États Membres de l’Union européenne] afin d’atteindre cet objectif. L’article souligne l'importance de la coopération des PECO au niveau régional et se focalise sur les initiatives et les projets visés à assurer la sécurité de l’approvisionnement énergétique de ces pays. Les conclusions de cet article évaluent des réussites, ainsi que les échecs des PECO, dans le processus de la construction de leur indépendance énergétique.
Źródło:
Yearbook of Antitrust and Regulatory Studies; 2016, 9(13); 95-120
1689-9024
2545-0115
Pojawia się w:
Yearbook of Antitrust and Regulatory Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wpływ strategii Unii Europejskiej na kształtowanie systemu bezpieczeństwa energetycznego i ochrony środowiska/klimatu Polski w XXI wieku
Impact of European Union strategy on shaping the energy security and environmental protection/climate system of Poland in the 21st century
Autorzy:
Bałamut, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/557403.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego
Tematy:
European Union
Polska
strategy
energy security
environmental protection
climate protection
Unia Europejska
Polska
strategia
bezpieczeństwo energetyczne
ochrona środowiska
ochrona klimatu
Opis:
This article aims to present the EU strategy for energy security, environmental and climate protection and its impact on Poland. So far, Poland has not developed a strategy for the country’s energy security longer than 2030. This raises concerns about the stability of the country in the long term. State security should be clearly specified, especially since it is not a permanent concept, but a process conditioned by a number of factors that shape it. It requires many years of efforts from all participants of the energy market, each of the entities that somehow operated or operates in this market. The whole of the study was divided into an introduction, two chapters: the EU strategy of energy security and environmental and climate protection, as well as its impact in these areas in Poland, character and ending rich in the author’s own conclusions.
Niniejszy artykuł ma na celu przedstawienie strategii UE na rzecz bezpieczeństwa energetycznego, ochrony środowiska i klimatu oraz jej wpływu na Polskę. Polska jak dotąd nie opracowała strategii bezpieczeństwa energetycznego państwa dłuższej niż rok 2030, co zaczyna rodzić obawy o stabilność kraju w perspektywie długookresowej. Bezpieczeństwo państwa, pomimo zmian partii rządzących, winno zostać jasno sprecyzowane, zwłaszcza, że nie jest pojęciem stałym, lecz procesem uwarunkowanym szeregiem kształtujących go czynników. Wymaga zatem wieloletnich działań ze stron wszystkich uczestników rynku energetycznego, każdego z podmiotów, który w jakiś sposób funkcjonował albo funkcjonuje na tym rynku. Całość opracowania została podzielona na wstęp, dwa rozdziały dotyczące strategii bezpieczeństwa energetycznego i ochrony środowiska/klimatu UE oraz jej wpływu w tych obszarach w Polsce, a także zakończenie bogate we wnioski autorki.
Źródło:
Bezpieczeństwo. Teoria i Praktyka; 2018, 1; 89-102
1899-6264
2451-0718
Pojawia się w:
Bezpieczeństwo. Teoria i Praktyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies