Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "EDUCATION OF WOMAN" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Nasze naymilsze siestrzyczki … czyli habitki w klasztorze Wizytek Warszawskich w XVII wieku
OUR MOST BELOVED LITTLE SISTERS … OR HABITKI IN THE CONVENT OF WARSAW-BASED ORDER OF THE VISITATION OF HOLY MARY IN THE SEVENTEENTH CENTURY
Autorzy:
Szylar, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/955220.pdf
Data publikacji:
2010
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
EDUCATION OF WOMAN
HISTORY OF EDUCATION
ORDER OF THE VISITATION OF HOLY MARY
Opis:
The sisters of the Order of the Visitation of Holy Mary, more commonly known as Visitationists, were brought to Poland from France by Marie Louise Gonzaga (known in Poland as Ludwika Maria) in 1654. Visitationists ran a boarding school for girls and provided education for inner-city girls from less well-to-do backgrounds. In addition, the religious order for women accommodated a novitiate for young girls admitted to this religious order for women - the so-called habitki (from the habit of a member under vows), i.e. candidates for the convent. The present article provides the reader with some detailed information on the mentioned group of candidates in relation the period covering the years from the establishment of the convent to the end of the seventeenth century. Habitki's cells were located in the part of the convent that also accommodated nuns, wore habits and participated in regular religious services and prayers with nuns. As a rule, they were usually minors up to girls of several years of age or older. They were supervised by a master-nun, appointed by Mother Superior, who took care of them, while a special rule of conduct determined their duties and responsibilities in the convent. The reasons behind a decision to send little girls to the nunnery varied. At times, still unborn babies were sacrificed to God even before delivery, a custom to be found in particular within families where children were long in coming or where successive deliveries were death experiences for parents. Girls in the convent usually had both parents, but oftentimes they were orphans, disabled, hated by their parents or came from large families. By sending a daughter to a convent parents believed that her future was somehow secured. Occasionally, by doing so they simply got rid of a crippled child that often required extra care, or cleared the situation in prospective property settlement agreements in the family. More often than not, the plans conceived by parents, or foster parents, were not in line with intentions or expectations of girls. A decision to stay within the confinement of the convent, however, was up to a candidate, who, after reaching the age of 15, was entitled to seek for admittance to the full novitiate and, at the age of 16, could take simple vows. Between 1658 and 1697, the Warsaw-based convent had 23 habitki. Only 7 of them took vows. At the time, no other religious order and convent had such a specific rule for child
Źródło:
Biuletyn Historii Wychowania; 2010, 26; 19-36
1233-2224
Pojawia się w:
Biuletyn Historii Wychowania
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Społeczny wymiar funkcjonowania rodziny i kobiety w środowisku wiejskim
Social aspect of the functioning of family and women in rural environment
Autorzy:
ZAJDEL, KRZYSZTOF
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/435607.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Uniwersytet Wrocławski. Wydział Nauk Historycznych i Pedagogicznych. Instytut Pedagogiki. Zakład Historii Edukacji
Tematy:
the woman in the country, education, changes in the family, constitutional
transformation, the modernization of the village, education, educational chances.
Opis:
The woman's part is subject of my study and the country family in Poland in period of alternatively. Yet to recent, country family more considerably often than municipal she was numerous, and so with many children and many generations. She was perceived as more durable, less subject on divorces and separations. Beyond this nation in the country more seldom than they in city live in informal relationships, extramarital. It was can so – peaceably with social picture – at least in this field recognise the occupants of village not only za more tradycjonalnych, but and more moral. First of all however living in the country men be perceived by Poles' totality as more religious than occupants cities and it turns out, that they are tray really. Village – as educational environment; differentiation as place to life shows considerable, work and education in dependence from regional arrangement, national, continental. Despite many the times the affirmed strong standardizing in frames of processes of urbanization influences ( the municipal examples of life) many country environments kept its specific of educational influences still. The guilds of social distinction, economic the and cultural village the children are the essential determinants of conditions of education and the youth.
Źródło:
Wychowanie w Rodzinie; 2011, III, (3/2011)
2082-9019
Pojawia się w:
Wychowanie w Rodzinie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політичні просвітницькі часописи для польських селянок «Zorza» і «Zorza Ojczysta»: загальні тенденції розвитку
Political educational magazines for polish peasants «Zorza» and «Zorza Ojczysta»: general trends of development
Autorzy:
Павлюх (Pavliukh), Марія (Mariia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177548.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
просвітницька політична журналістика
польський гендерний рух
емансиповані видання
новий
тип жінки-селянки
жіночі економічні права
самоосвіта жінок-селянок
жіноча освіта для селянок
educational political journalism
emancipated publications
a new type of peasant
woman
women’s economic rights
self-education of peasant
women
women’s education for peasant women
Polish gender movement
Opis:
The urgency of the topic of the scientific article is due to modern political science, gender and national studies of women’s movements in European countries, including the Polish women’s movement, which began and developed in Lviv along with the Ukrainian women’s movement. The aim of the article is to analyze and review the issues of Polish women’s magazines for peasant women published in Eastern Galicia in the XIX century in order to clarify the main topics, conscious paradigms of the Polish women’s movement, value concepts of Polish women’s periodicals for peasant women. peasant women in traditional society and their participation in public and state life through political educational journalism. It is important to trace the main trends in the development of the Polish political women’s press and its impact on modern women’s political periodicals, as in the early twentieth century laid the foundation for the development of the modern Polish women’s movement. The scientific article analyzes the negative stereotypes about the traditional role of peasant women in public life on the example of the Polish women’s magazines «Zorza» and «Zorza Ojczysta», published in the early twentieth century. It was found that the traditional views on the role of peasant women are outdated, while the pages of Polish women’s magazines promote: women’s education, self-education, creative realization of women as individuals. The traditional formula for peasant women in society, which has been reduced to marriage and the birth of children, has been criticized for being superficial. Instead, a new image of a politically active woman is taking part in the life of her country and people. Research methods. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the Polish women’s movement; thematic analysis in determining the main topics of Zorza and Zorza Ojczysta; synthesis in the study of methods and forms of struggle of active women for their political rights. Results and conclusions. The active political role of women citizens in rural areas is a conscious concept of the Polish women’s press for peasant women, which was expressed in debunking active rural women of negative stereotypes about the passivity of women who come from the countryside.
Актуальність теми наукової статті зумовлена сучасними політологічними, гендерними та націологічними дослідженнями жіночих рухів у європейських країнах, зокрема польського жіночого руху, який розпочався та розвивався у Львові поряд з українським жіночим рухом. Метою статті є аналіз та огляд номерів польських жіночих часописів для селянок, які виходили у Східній Галичині у ХІХ столітті для того, щоб з’ясувати головну тематику, свідомісні парадигми польського жіночого руху, ціннісні концепти польської жіночої періодики для селянок, трансформацію поглядів на політичну роль жінки-селянки у традиційному суспільстві та її участь у громадському і державному житті через політичну просвітницьку журналістику. Важливо простежити головні тенденції розвитку політичної польської жіночої преси та її вплив на сучасну політичну жіночу періодику, оскільки на початку ХХ століття була закладена основа розвитку сучасного польського жіночого руху. У науковій статті проаналізовані негативні стереотипи про традиційну роль жінки-селянки у суспільному та громадському житті на прикладі польських жіночих часописів «Zorza» та «Zorza Оjczysta», що виходили на початку ХХ століття. З’ясовано, що традиційні погляди на роль жінки-селянки застаріли, натомість на шпальтах польських жіночих часописів пропагуються: жіноча освіта, самоосвіта, творча реалізація жінки як особистості. Традиційна формула для жінок-селянок у суспільстві, яка зводилася до заміжжя та народження дітей критикується за поверховість. Натомість з’являється новий образ політичної активної жінки, яка бере участь у житті своєї країни і народу. Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу у визначенні польського жіночого руху; тематичний аналіз у визначенні головної тематики видань «Zorza» та «Zorza Оjczysta»; синтез у вивченні методів і форм боротьби активного жіноцтва за свої політичні права. Результати і висновки. Активна політична роль жінки-громадянки у сільській місцевості − свідомісний концепт польської жіночої преси для селянок, яка виражалася у розвінчанні активного сільського жіноцтва негативних стереотипів про пасивність жіноцтва, яка походить із села.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 177-185
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies