Temat: EÚ - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Языковая политика в системе образования Украины
Language policy in Ukrainian educational system
Autorzy:: Teres, Nataliia
Kudinov, Dmytro
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1193128.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Akademia Zamojska
Tematy:: Ukraine
language policy
EU language legislation
Ukrainian language legislation
the Ukrainian language
languages of national minorities
Украина
языковая политика
законодательство ЕС в области языков
языковое законодательство
Украины
украинский язык
языки национальных меньшинств
Opis:: Статья посвящена проблемам формирования и реализации государственной языковой политики Украины в области образования. Проанализированы исторические и социально-политические факторы, повлиявшие на языковую деформацию в украинском обществе, представлена эволюция законодательных норм в области государственной языковой политики. Исследовано современное состояние в области обучения на языках национальных меньшинств, представлены различные точки зрения о его эффективности и влиянии на двусторонние международные отношения. Показаны качественные изменения в системе образования Украины накануне аннексии Автономной Республики Крым и части Донецкой и Луганской областей, проанализировано принятое накануне президентских выборов 2019 г. законодательство Украины об укреплении статуса украинского языка как государственного. Исследованы вопросы, связанные с изучением иностранных языков в Украине в контексте имплементации рекомендаций институций ЕС в части развития языковых компетентностей граждан и увеличения количества языков, которые должны изучаться в системе образования.
The article deals with the problems of formation and implementation of the state language policy of Ukraine in the field of education. It analyzes historical and socio-political factors causing language deformations in Ukrainian society as well as the evolution of the legal framework of the state language policy. Authors present contemporary situation of teaching languages of national minorities showing various approaches to its effectiveness and impact on bilateral international relations considering changes in quantitative indicators in the education system of Ukraine before the annexation of the Autonomous Republic of Crimea and parts of the Donetsk and Lugansk regions. The article analyzes legislative acts of Ukraine on strengthening the status of Ukrainian as the state language, adopted on the eve of the 2019 Presidential election and problems of studying foreign languages in Ukraine, implementing the recommendations of the EU institutions concerning the development of linguistic competence of citizens and increasing the range of foreign languages that should be studied in the education system.
Źródło:: Facta Simonidis; 2020, 13; 231-256
1899-3109
Pojawia się w:: Facta Simonidis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: УПЛИВ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА НА ОНОВЛЕННЯ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ: ФІЛОЛОГІЧНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Impact of the terminology of European administrative law on updating the terminology of Ukrainian administrative law: a philological and legal aspects
Wpływ terminologii europejskiego prawa administracyjnego na aktualizację siatki pojęciowej prawa administracyjnego Ukrainy: aspekt filologiczno-prawny
Autorzy:: Radyszewska, Ołesia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/546324.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: Słowa kluczowe: terminologia, europeizacja, tłumaczenia prawne, prawo UE, administracja publiczna, prawo administracyjne.
Key words: terminology, Europeanization, legal translation, EU law, public administration, administrative law
Opis:: Wpływ terminologii europejskiego prawa administracyjnego na aktualizację siatki pojęciowej prawa administracyjnego Ukrainy: aspekt filologiczno-prawnyW kontekście integracji europejsko-euroatlantyckiej terminologia krajowa prawa administracyjnego ulega znaczącym zmianom: następuje ponowna ocena głównych kategorii prawnych, wprowadzane są nowe terminy, które nie są specyficzne dla ukraińskiego systemu terminologicznego, są stosowane konstrukcje językowe, które modyfikują się w procesie kontekstualizacji. W tym artykule autor analizuje pojęcia, cechy i problemy pojawiające się podczas tłumaczenia terminów używanych w dorobku wspólnotowym Unii Europejskiej i Rady Europy w sferze prawa administracyjnego, a także doktryny europejskiego prawa administracyjnego; określa ich wpływ na aktualizację siatki pojęciowej współczesnego prawa administracyjnego Ukrainy. Autor zwraca szczególną uwagę na kwestie tłumaczenia i wprowadzania angielskich terminów do krajowego prawa administracyjnego takich jak: administracja publiczna, interes publiczny, dobra administraca, dobre zarządzania, organ władzy publicznej itp. Wyodrębniono problemy pojawiające się podczas tłumaczenia terminologii administracyjno-prawnej przez tłumaczy z języków europejskich (w tym angielskiego), a także sposoby ich przezwyciężenia.
Impact of the terminology of European administrative law on updating the terminology of Ukrainian administrative law: a philological and legal aspects In the context of European and Euro-Atlantic integration the terminology of national administrative law undergoes significant changes: there is a re-evaluation of the main legal categories, new terms that are not specific to the Ukrainian terminology are introduced, linguistic constructions that are modified in the contextualization process are used. In this article the author explores the concepts, features and issues that arise when translating the terms used in the EU law and the Council of Europe law in the field of administrative law, as well as in European administrative law; determines their impact on updating the terminology of modern administrative law of Ukraine. The author pays special attention to the issues of translation and introduction of English terms into the national administrative law, in particular public administration, public interest, good administration, good governance, public authority, etc. The author summaries the issues that arise during the translation of administrative terminology by translators from European languages (including English), as well as the ways to overcome them. Key words: terminology, Europeanization, legal translation, EU law, public administration, administrative law.
In the context of European and Euro-Atlantic integration the terminology of national administrative law undergoes significant changes: there is a re-evaluation of the main legal categories, new terms that are not specific to the Ukrainian terminology are introduced, linguistic constructions that are modified in the contextualization process are used. In this article the author explores the concepts, features and issues that arise when translating the terms used in the EU law and the Council of Europe law in the field of administrative law, as well as in European administrative law; determines their impact on updating the terminology of modern administrative law of Ukraine. The author pays special attention to the issues of translation and introduction of English terms into the national administrative law, in particular public administration, public interest, good administration, good governance, public authority, etc. The author summaries the issues that arise during the translation of administrative terminology by translators from European languages (including English), as well as the ways to overcome them.
Źródło:: Civitas et Lex; 2020, 27, 3; 55-67
2392-0300
Pojawia się w:: Civitas et Lex
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Судова cистема Європейського Союзу
Judicial System of the European Union
Autorzy:: Kaminska, Ilona
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1930529.pdf
Data publikacji:: 2021-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Суд ЄС
функції судової системи ЄС
верховенство права
національні судові органи
європейський мандат суддів.
EU
rule of law
national judiciary
European mandate of judges
Opis:: A comprehensive analysis of the provisions of the Treaty on European Union, which define the basic values, objectives, obligations of Member States and the procedure for ensuring effective judicial protection in the EU legal order. It has been established that the implementation of core values is a common task of the EU institutions and national state bodies. It is substantiated that the rule of law in the EU is ensured by effective judicial protection of rights in the areas covered by EU law. Effective judicial protection is provided by national courts together with the Court of Justice in the manner of implementing the mechanism provided for in Article 267 of the Treaty on the Functioning of the EU. It has been proven that the unity of purpose, common functions, equality of legal status and common standards of judicial organization and principles of administration of justice unite national courts and the Court of Justice into a single EU judicial system. It is proposed to define the concept of “EU judicial system”, namely, the EU judicial system is a set of EU judicial institutions, namely integration institutions (EU Court within the TEU) and national courts of the Member States (higher courts, constitutional bodies), principles of functioning provided by the EU legal order, which jointly perform the functions of judicial control and effective judicial protection in the European region, interact with each other and ensure the establishment of the rule of law in the EU. Judges of the EU judiciary have the same requirements for age, qualifications, independence and impartiality, which are the common organizational principles of the EU judiciary. All judges of the EU judiciary are obliged to adhere to the principles of proceedings set out in the Charter and the Convention. It is proved that the unity of purpose, common requirements for legal status, common standards and principles of justice established for judges of the Court of Justice and judges of national courts are signs of their belonging to a single EU judicial system.
Здійснено комплексний аналіз положень Договору про Європейський Союз, які визначають основні цінності, цілі, зобов’язання держав-членів та порядок забезпечення ефективного судового захисту в правопорядку ЄС. Встановлено, що впровадження основних цінностей є спільним завданням інституцій ЄС та національних державних органів. Обґрунтовано, що дотримання верховенства права в ЄС забезпечується у спосіб здійснення ефективного судового захисту прав у сферах, на які поширюється законодавство ЄС. Ефективний судовий захист забезпечується національними судовими органами спільно з Судом ЄС у спосіб реалізації механізму, передбаченого статтею 267 Договору про функціонування ЄС. Доведено, що єдність цілей, спільність функцій, рівність правового статусу та єдині стандарти організації судових систем та принципи здійснення правосуддя об’єднують національні суди та Судом ЄС в єдину судову систему ЄС. Доведено, що єдність мети функціонування, спільність вимог до правового 30 Ілона Камінська статусу, єдині стандарти та принципи здійснення правосуддя, встановлені для суддів Суду ЄС та суддів національних судів, є ознаками їх приналежності до єдиної судової системи ЄС.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 3(31); 10-31
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Проблемы развития экспорта товаров из Украины в ЕС в современных условиях
Problemy rozwoju eksportu towarów z Ukrainy do UE we współczesnych warunkach
Problems of Developing Commodity Exports from Ukraine to the EU under the Present Terms
Autorzy:: Tsynalievska, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/509008.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Akademia Finansów i Biznesu Vistula
Tematy:: экспорт товаров
импорт товаров
внешняя торговля
политика поощрения экспорта
Соглашение о зоне свободной торговли (ЗСТ) между Украиной и Европейским Союзом (англ. DCFTA)
eksport towarów
import towarów
handel zagraniczny
polityka promocji eksportu
Strefa Wolnego Handlu między UE a Ukrainą (DCFTA)
commodity export
commodity import
foreign trade
export promotion policy
EU-Ukraine Free Trade Area (DCFTA)
Opis:: Цель статьи – изучить основные проблемы экспорта товаров из Украины в страны Европейского Союза с точки зрения изменений настоящей внешней политики. Методология изучения включает в себя сопоставительный анализ путем выявления изменений в динамике и структуре внешней торговли Украины с момента подписания Соглашения об углубленной и всеобъемлющей зоне свободной торговли (ЗСТ) между Украиной и Европейским Союзом (англ. DCFTA). Основные результаты анализа следующие: товарная структура украинского экспорта в страны ЕС указывает свой сырьевой характер; оказалось, что большинство украинских предприятий не готовы к осуществлению новых перспектив, связанных с автономными торговыми преференциями; учитывя перспективы экспорта продуктов машиностроения из Украины в ЕС, следует указать, что сейчас большинство национальной продукции неконкурентоспособно на европейских рынках; определена основная роль финансовых учреждений в поощрении экспорта, с связи с чем даны некоторые рекомендации по организации такого учреждения. Практические импликации статьи включают опционы по совершенствованию институциональных рамок стимулирования экспортной деятельности в Украине. Социальные импликации касаются совершенствования занятости в результате развития внешней торговли. Категория статьи – анализ проблемы: настоящих условий и перспектив экспорта товаров из Украины в страны Европейского Союза. Статья дает анализ динамики и географической структуры внешней торговли Украины с Европейским Союзом.
Celem artykułu jest zbadanie głównych problemów eksportu towarów z Ukrainy do krajów Unii Europejskiej z punktu widzenia zmian w obecnej polityce zagranicznej. Metodologia badawcza obejmuje analizę porównawczą poprzez ustalanie zmian w dynamice i strukturze handlu zagranicznego Ukrainy od chwili podpisania Umowy między Ukrainą a UE o pogłębionej i całościowej strefie wolnego handlu (DCFTA). Podstawowe wyniki analizy: struktura towarowa eksportu ukraińskiego do krajów UE wskazuje na swe surowcowe ukierunkowanie; okazało się, że większość przedsiębiorstw na Ukrainie nie jest przygotowana do realizacji nowych perspektyw związanych z autonomicznymi preferencjami handlowymi; biorąc pod uwagę perspektywy eksportu produktów inżynierii mechanicznej z Ukrainy do UE, należy podkreślić, że w tej chwili większość produkcji krajowej nie jest konkurencyjna na rynkach europejskich; określono istotną rolę instytucji finansowych w promowaniu eksportu, w związku z czym wskazano pewne zalecenia co do organizacji takiej instytucji. Implikacje praktyczne: artykuł obejmuje opcje dotyczące doskonalenia instytucjonalnych ram stymulowania działalności eksportowej na Ukrainie. Implikacje społeczne: dotyczą doskonalenia zatrudnienia w wyniku aktywizowania handlu zagranicznego. Kategoria artykułu: jest studium konkretnego przypadku (case study) w zakresie obecnych warunków i perspektyw eksportu towarów z Ukrainy do Unii Europejskiej. Artykuł przedstawia analizę dynamiki i struktury geograficznej handlu zagranicznego Ukrainy z Unią Europejską.
The purpose of the article is to investigate the main problems of commodity exports from Ukraine to the European Union member states in terms of present foreign policy changes. The Research methodology includes a comparative analysis by the detection of changes in the dynamics and structure of foreign trade of Ukraine since the moment of signing the EU-Ukraine Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) Association Agreement. The basic analysis’ findings are as follows: the commodity structure of Ukrainian exports to the EU demonstrates its raw material orientation; most of the Ukrainian enterprises turned out not to be ready for the realisation of new prospects connected with the Autonomous Trade Preferences; considering the prospects of mechanical engineering products exports from Ukraine to the EU, there should be noted that at the moment the majority of domestic production is not competitive in European markets; a crucial role of financial institutions for export promotion is defined thereby some recommendations about organisation of such an institution are given. The practical implications of the article include options for improving the institutional framework for export activities stimulation in Ukraine. The social implications are concerned with improving of employment in result of foreign trade activation. The present article’s category is a case study of the present terms and prospects for commodity exports from Ukraine to the European Union. The article gives an analysis of dynamics and the geographic structure of foreign trade between Ukraine and the European Union.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula; 2016, 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy; 269-284
2353-2688
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Официальный статус церкви как юридического лица публичного или частного права в европ- ейских конституциях
Autorzy:: Прокопович, Галина Алексеевна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2141743.pdf
Data publikacji:: 2009
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: constitutional tradition
EU members
political power
Opis:: This article is devoted to the research of common constitutional traditions of the countries – EU members in the sphere of human rights. Though this sphere is not deprived of any common elements, but it has certain differences in the systems of historic, social, institutional heritage. It is these differences that constitute the cultural basis of European unity that inoculates it its own cultural models and its legal tradition. Considerable coincidences in constitutional traditions of the EU countries let us come to the conclusion that the true guarantee to provide the fundamental rights should be looked for not in the authorities of the political power, but in the depth of nations’ cultures.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2009, 3(3); 37-54
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Особливості застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні
Peculiarities of the EU’s normative power use for the establishment of climate-related values in Ukraine
Autorzy:: Гуцалюк, Валерія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2187910.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: концепція «нормативної сили»
нормативна сила ЄС
нормативний вплив
Україна
Європейська зелена угода
Паризька кліматична угода
кліматичні цінності
concept of normative power
normative impact
climate-related values
Ukraine
European Green Deal
Paris Agreement
EU's normative power
Opis:: Intensifying EU authorities’ efforts to overcome the climate crisis, as well as the desire of EU member states to mobilize its neighbours and partners to join them on a green transformation path, once again reaffirms the intention of EU to realize itself as a global promoter of environmental values. Of particular interest is the question of whether the EU could achieve climate neutrality in both Europe and other parts of the world through intensifying its normative power. Taking into account all of the above considerations, the main aim of this article was to determine the peculiarities of the EU’s normative power use in order to establish climate-oriented values in Ukraine by examining three core elements of the normative power concept developed by I. Manners, Professor at Lund University: principles, actions and impact. To achieve this goal, it was essential to consider the key principles of EU environmental policy in the field of climate change, to describe the mechanisms through which the EU promotes them in Ukraine, as well as to determine whether the desired result has been achieved in Ukraine due to EU’s green normative power.
Активізація керівництвом ЄС зусиль щодо подолання кліматичної кризи, а також бажання європейських держав здійснювати подальші «зелені трансформації» із залученням своїх сусідів та партнерів, ще раз підтверджує намір ЄС реалізувати себе як глобального промоутера екологічних цінностей. Особливий інтерес становить питання про спроможність ЄС досягти кліматичної нейтральності як в Європі, так і в інших частинах світу, шляхом активізації політики «нормативної сили». З огляду на все вищезазначене основною метою статті стало визначення особливостей застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні шляхом дослідження трьох ключових елементів концепції, розробленої професором Лундського університету Я. Маннерсом: принципів, дій та впливу. Для досягнення поставленої мети дослідження вбачалося доцільним розглянути ключові принципи екологічної політики ЄС у сфері зміни клімату, охарактеризувати механізми, що застосовуються ЄС для їх утвердження в Україні, а також з’ясувати, чи був досягнутий бажаний результат внаслідок застосування нормативної «зеленої» сили ЄС в Україні.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 38-47
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Итоги российско-белорусских отношений: 2000–2016
Autorzy:: Diec, Joachim
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568446.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
Belarus
EU
international relations
balance
21st century
Россия, Беларусь
ЕС
международные отношения
баланс
XXI в.
Opis:: The essence of Russia’s relations with Belarus after the end of the 20th century boils down to a specific kind of balance. Thanks to its presence in the institutional forms of close cooperation such as the CSTO, the Union State or the Eurasian Economic Union Minsk enjoys the openness of Russian market and very low prices of imported resources (especially crude oil and gas). What Moscow receives in return can be classified as a sort of intangible goods: greater prestige and a „friendly hegemonic” position in international relations. The balance of the game falls in favor of Lukashenko who takes advantage of his country’s location between the Russian Federation and the EU: Moscow is permanently blackmailed with the possibility of Minsk’s hypothetical turn toward the Western partners.
Суть отношений России с Беларусью после 2000 года сводится к определенному балансу. Благодаря присутствию в институциональных формах тесного сотрудничества, главным образом ОДКБ, Союзного государства и Евразийского Экономического Союза Минск извлекает выгоду из открытия российского рынка и очень низких цен на сырье (особенно енергоресурсов). То, что Москва получает взамен, можно рассматривать как своего рода неуловимый товар – увеличение престижа и позиция «дружественной гегемонии» в международных отношениях. Баланс игры падает в пользу Лукашенко, который использует расположение страны между Российской Федерацией и ЕС постоянно шантажируя Москву гипотетическую возможностью повернутрь Минск к западным партнерам.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 79-81
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
Autorzy:: Bevzyuk, Evgen
Kotlyar, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: США
ЄС
Китай
Росія
Україна
Азія
ОДКБ
НАТО
геополітика
імперія
регіон
конфлікт
безпека
Радянський Союз
війна
агресія
міжнародні відносини
пострадянській простір
корупція
зовнішня політика
USA
EU
China
Russia
Ukraine
Asia
CSTO
NATO
geopolitics
empire
region
conflict
security
Soviet Union
war
aggression
international war
post-traditional expanse
corruption
foreign policy
Opis:: У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Енергетична політика країн Балтії у пострадянський період
Energy Policy of the Baltic States in the Post-Soviet Period
Autorzy:: Мудрієвська, I.I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676673.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: країни Балтії
ЄС
BEMIP
енергетична політика
енергетична безпека
енергоресурси
диверсифікація
синхронізація
Baltic States
EU
energy policy
energy security
energy resources
diversification
synchronization
Opis:: У статті досліджено енергетичну політику країн Балтії у пострадянський період, яка спрямована на зниження енергетичної залежності від Росії з акцентом на просуванні національних інтересів. Простежено, що процес модернізації енергетичної сфери Литви, Латвії та Естонії направлений на посилення енергетичної безпеки і створення умов для енергетичної незалежності, підвищення енергоефективності економік зазначених держав. Окреслено головні напрями реалізації енергетичної політики країн Балтії. Звернуто увагу на те, що програми модернізації енергетичної галузі включають в себе широке впровадження енергозберігаючих технологій, зокрема,й використання відновлювальних джерел енергії. Розглянуто умови функціонування енергосистем країн Балтії в часи незалежності. Мова йде про енергетичну, сировинну, інфраструктурну залежність від єдиного енергопостачальника – Російської Федерації. Зазначено про План об’єднання Балтійського енергетичного ринку (BEMIP). Наголошено на важливості введення в дію терміналу СПГ у Клайпеді (Литва) і будівництві нових проєктів транспортування блакитного палива – GIPL, Balticconnector. Проаналізовано особливості синхронізації електромереж балтійських країн з континентальною європейською мережею (CEN). Здійснено стислу характеристику стану справ в енергетиці Естонії, Латвії, Литви в умовах незалежності. Зазначено про позицію ЄС щодо питання розвитку енергетичного сектору балтійських країн. Підкреслено, що країни Балтії зуміли заручитися підтримкою ЄС у своїх зусиллях щодо посилення енергетичної безпеки.Зроблено висновок проте, що саме завдяки проявленню стійкої позиції країн Балтії і ЄС у напрямі імплементації нових проєктів щодо постачання енергії та енергоносіїв, країни Балтії частково позбуваються енергетичної залежності з боку Росії. Завдяки сприянню ЄС, впровадженню спільної енергетичної політики, залученню нових партнерів, оновленню маршрутів постачання енергії, диверсифікації джерел постачання енергоресурсів країни Балтії поступово відходять від енергетичної ізоляції.
The energy policy of the Baltic States in the post-Soviet period, which aims to reduce energy dependence on Russia with an emphasis on promoting national interests is studied at the article.It is noted that the process of the energy sector’ modernizationof Lithuania, Latvia and Estonia is aimed at strengthening energy security and creating conditions for energy independence, increasing the energy efficiency of economies of these countries. The main directions of the energy policy’ implementation of the Baltic States are outlined.Attention is paid to the fact that modernization programs of the energy sector include the widespread introduction of energy saving technologies, in particular, the use of renewable energy sources. The conditions of functioning of the Baltic States’ energy systems at the time of independence are considered. We are talking about energy, raw materials, infrastructure dependence on a single energy supplier – the Russian Federation. It is noted about the Baltic energy market interconnection plan (BEMIP).The importance of commissioning the LNG terminal in Klaipeda (Lithuania) and the construction of new projects for the transportation of natural gas – GIPL, Balticconnector іs emphasid.Peculiarities of synchronization of electric networks of the Baltic States with the Continental European Network (CEN) are analyzed.A brief description of the energy sector of Estonia, Latvia, and Lithuania in the conditions of independence has been made. It is noted about the EU’s position on the development of the Baltic States’energy sector.It is emphasized that the Baltic States have managed to get the support of the EU in their efforts to strengthen energy security.It is concluded that due to the stable position of the Baltic States and the EU in the direction of implementing new projects for energy supply and energy sources, the Baltic States are partially getting rid of energy dependence from Russia.Thanks to EU assistance, the implementation of a common energy policy, the involvement of new partners, the renewal of energy supply routes, and the diversification of energy supply sources, the Baltic States are gradually moving away from energy isolation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 102-123
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Досвід та особливості узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією
Experience and Peculiarities of Reconciliation of Contradictions between Germany and France
Autorzy:: Мітрофанова, O.O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676601.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Франція
Німеччина
ЄС
де Голль
Аденауер
France
Germany
EU
de Gaulle
Adenauer
Opis:: Стаття присвячена дослідженню досвіду та особливостям узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією. Досліджуються позиції президентів Франції та канцлерів ФРН з теоретичних засад та практичних кроків втілення французько-німецького примирення. У статті досліджується проблема Ельзасу-Лотарингії, регіону з порубіжною ідентичністю, який неодноразово ставав причиною французько-німецьких суперечок та переходив зі складу однієї держави до іншої. Виокремлюється роль особистості у подоланні суперечностей між Німеччиною та Францією. Розглянуто чинник європейської інтеграції, який не тільки сприяв узгодженню суперечностей між Німеччиною та Францією, але перетворив дві держави на лідерів об’єднаної Європи. Проаналізовано Єлисейський договір та його реалізацію. Досліджено військове співробітництво Франції та Німеччини. Розкрито проблему історичної пам’яті та прагнення узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією. Доведено, що досвід та особливості узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією свідчать про те, що справжнє примирення двох провідних держав скерувало їхні зусилля на більш глобальну мету – утворення спільної Європи. Підсумовано, що механізми досягнення французько-німецького порозуміння є цікавими для вивчення та запозичення з урахуванням національних особливостей у примиренні інших європейських країн та регіонів з порубіжною ідентичністю. Французько-німецький досвід цілком може бути корисним для застосування у польсько-українських відносинах. Головний висновок із аналізу досвіду та особливостей узгодження суперечностей між Німеччиною та Францією полягає у тому, що їхня реалізація призвела до неочікуваних та далекосяжних наслідків, які колись здавалися лише мрією. На початку європейської інтеграції у 50-х рр. ХХ ст. важко було уявити сучасний ЄС з його спільною валютою, Шенгенською зоною, розвиненою економікою, соціальними програмами. Французько-німецьке примирення трансформувалося у плідну роботу французко-німецького тандему, від успіху якого залежить не тільки майбутнє Франції та Німеччини, але еволюція всієї об’єднаної Європи.
The article is devoted to the study of the experience and peculiarities of reconciliation of contradictions between Germany and France. The positions of the Presidents of France and Chancellors of the Federal Republic of Germany regarding the theoretical foundations and practical steps of the implementation of French-German reconciliation are studied. This paper deals with the problem of Alsace-Lorraine, a region with a border identity, which repeatedly became the cause of Franco-German disputes and passed from one state to another. The role of the individual in overcoming the contradictions between Germany and France is highlighted. The factor of European integration is considered, which not only contributed to the reconciliation of contradictions between Germany and France, but also turned the two states into leaders of a united Europe. The Elysee Treaty and its implementation were analyzed. The military cooperation between France and Germany is investigated. The problem of historical memory and the desire to reconcile the contradictions between Germany and France are revealed. It is proved that the experience and peculiarities of reconciliation of contradictions between Germany and France testify to the fact that the real reconciliation of the two leading states directed their efforts towards a more global goal – the creation of a common Europe. It was concluded that the mechanisms for achieving Franco-German reconciliation are interesting for studying and borrowing, taking into account national characteristics in the reconciliation of other European countries, and regions with borderline identities. The French-German experience may be useful for application in Polish-Ukrainian relations. The main conclusion from the analysis of the experience and the peculiarities of reconciling the contradictions between Germany and France is that their implementation led to unexpected and far-reaching consequences that once seemed just a dream. At the beginning of European integration in the 50s of the twentieth century, it was difficult to imagine the contemporary EU with its common currency, the Schengen area, developed economy, social programs. Franco-German reconciliation was transformed into the fruitful work of the Franco-German tandem, on the success of which depends not only the future of France and Germany, but the evolution of the entire united Europe.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 106-124
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Досвід Постсоціалістичної Трансформації У Словацькій Республіці
Experience of Postsocialist Transformation in the Slovak Republic
Autorzy:: Tkachenko, I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070490.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: суспільно-політична модернізація
європейська інтеграція
громадянське
суспільство
постсоціалістична трансформація
громадський сектор
членство в єс та
нато
sociopolitical modernization
european integration
civil society
post socialist
transformation
public sector
EU and NATO membership
Opis:: In the article the experience of post-socialist transformation in the Slovak Republic after the Velvet Revolution and gaining of independence after the collapse of Czechoslovakia in 1993 was examined. The process of reforming of the society and state, the transition from the communist to the western model of economy, the role of public sector on the path to EU and NATO accession were investigated. It was defined that the reforming of authorities, society and the state, which had already begun in the common state of Czechs and Slovaks under the leadership of V. Havel in 1990-1992, had a great value for the formation of independent Slovakia, because, despite some differences, the European destination became a key point which determined the process of accelerated modernization and the transition from planned socialism to a free market relation. It was determined that the «peaceful divorce» with Czech Republic had become one of the most important steps on the way for successful European integration of Slovakia. The key role of civil society in the transforming of Slovak state and overcoming the negative consequences of the dominance of communist ideology on the path of European and Euro Atlantic integration was represented. The public sector has become a driving force that guided Slovak society towards accelerated modernization in 1998-2006. It was shown the process of struggle of the European choice supporters with pro-Russian policy of V. Meciar, whose period should be generally considered as a «Slovak kuchmism». The final victory of pro-European forces in the 1998 elections led to the acceleration of modernization processes in Slovakia, implementation of required changes in society and state managing necessary for EU and NATO accession.
У статті розглянуто досвід постсоціалістичної трансформації у Словацькій Республіці після Оксамитової революції та здобуття незалежності внаслідок розпаду Чехословаччини у 1993 р. Досліджено процес реформування суспільства і держави, перехід від комуністичної до західної моделі господарювання, роль громадського сектору на шляху до вступу у ЄС та НАТО. Визначено, що реформування влади, суспільства і держави, започатковані ще в спільній державі чехів і словаків під проводом В. Гавела у 1990-1992 рр., мали важливе значення для формування і подальшого становлення незалежної Словаччини, адже, не зважаючи на певні відмінності, європейський вектор був ключовим фактором, який визначив прискорену модернізацію і перехід від планового соціалізму до вільного ринку. Вказано, що «мирне розлучення» з Чехією стало одним з найвагоміших кроків на шляху успішної європейської інтеграції Словаччини. Представлено ключову роль громадянського суспільства у процесі трансформації словацької держави, подоланні негативних наслідків домінування комуністичної ідеології на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Громадський сектор став тією рушійною силою, який спрямував словацьке суспільство шляхом прискореної модернізації в період 1998-2006 рр. Показано процес боротьби прихильників європейського вибору з проросійською політикою В. Мечіара, період правління якого слід охарактеризувати як «словацький кучмізм». Перемога проєвропейських сил у 1998 р. сприяла прискоренню модернізаційних процесів у Словаччині, проведенню необхідних для вступу до ЄС та НАТО змін у суспільстві та державному будівництві.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 168-185
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Геополітичні стратегії парламенту Польщі у контексті набуття членства в ЄС та НАТО
Strategie geopolityczne parlamentu polskiego w kontekście przystąpienia Polski do UE i NATO
Autorzy:: Нечипоренко, Юлія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489293.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: parliament of Poland,
coalition government,
EU,
NATO
Opis:: Poland came up to the EU membership gradually, reorientation on the West in trade and economic sphere was accompanied by desire of establishing with them close political relations. After the Warsaw Pact expiration polish leaders had to decide also the question of safety concerning the incorporation in NATO, at that membership in EU and NATO was considered as the related key objectives of the foreign policy. In 1988-1993 years the democratic reform of the armed forces of Poland was characterized by the political forces unsuccessful attempts to achieve a certain visibility of macro-stablity and come to an agreement concerning control of the armed forces. Poland received an offer of cooperation with NATO within the program «Partnership for the sake of peace» in January 1994 at the summit in Brussels with other CEE countries. In 1999 year the Polish Parliament ratified the North Atlantic Treaty, demonstrating consolidated position of the political forces concerning that question. To the Council of Europe took a decision for the start of negotiations concerning the accession to the EU, Poland had to satisfy the political criteria, for execution of which, the consolidated position of the political forces concerning eurointegrational question had to exist. The application for membership in EU was made then, when the majority of places in parliament belonged to the political party, which had been created before the parliamentary elections in 1991 year from the political forces connected with the previous system. Already on July 16 of the 1997 year the „Agenda 2000”, which was presented at the meeting of European parliament, denoted that, the political institutes of Poland function stably and consistently, and the parliamentary elections in 1991 and 1993 years had been free. Poland was recommended to negotiations concerning its membership, and its accession to the European Union took place while the fourth parliament cadence was functioning, when the majority belong to leftist forces.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 78-85
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Геополітичне суперництво Європейського Союзу і Росії у Східній Європі
Współzawodnictwo geopolityczne Unii Europejskiej i Rosji w odniesieniu do Europy Wschodniej
Autorzy:: Сидорук, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489398.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: EU, Russia,
geopolitics,
Eastern Partnership,
impact
Opis:: A comparative analysis of geopolitical projects, objectives and instruments of “soft” and “hard” power of the European Union and Russia in Eastern Europe was made. The article argues that Moscow implements an active policy to hold Eastern Europe within its own sphere of influence, while the EU continues to pursue technocratic strategy towards the region’s states, based upon their gradual political and economic alignment with the EU without aspirations for the accession. The main “weak link” of the EU strategy is that EU, unlike Russia, follows more technocratic/bureaucratic approach and gives less attention to the political dimension. Furthermore, the EU wills less to provide benefits, privileges or use coercion, than Russia. Implementing the European Neighbourhood Policy / Eastern Partnership, the EU does not take into account the alternative bias in the region and the “pain points” that make the Eastern European countries open to Russian influence. Thus Russia still possesses considerable “soft” and “hard” levers that limit the EU impact on the transformation processes in the region’s countries. The historical and cultural proximity of Eastern European countries and Russia, the large Russian minorities in those states, Russian language, post-Soviet nostalgia, the Russian Orthodox Church, the interests of the political and business elite (Russia’s ”soft power”) and energy wars, economic blockades, existence of demarcated borders and the presence of Russian military bases (Russia’s “hard power”) in the EU’s Eastern neighbourhood do not only ensure the safety of Russian influence in the region, but also create problems for European security. That is why the European Union is directly interested in minimising the Russian influence on Eastern Europe. The author believes that helping them to “increase” their independence and to realise vital internal reforms will be the best way.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 32-38
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Входження України до ЄС та формування нової архітектури європейського континенту
Przystąpienie Ukrainy do UE i tworzenie nowej architektury kontynentu europejskiego
Autorzy:: Kruglashov, Anatoliy
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343790.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: security threats
the EU
European integration of Ukraine
Russian retroimperialism
zagrożenia bezpieczeństwa
UE
integracja europejska Ukrainy
rosyjski retroimperializm
безпекові загрози
ЄС
євроінтеграція України
російський ретроімперіалізм
Opis:: У статті розглянуто ключові виклики системи європейської безпеки та загрози, які повстали перед Україною та ЄС. Автор відзначає настання епохи глобальної конфліктності та нестабільності. Проаналізовано шлях України до інтеграції з ЄС, його основні етапи, здобутки і невирішені проблеми. Приділено увагу вивченню тих небезпек, які виникли в результаті російської агресивної ретроімперської політики, показано значення консолідації країн Євросоюзу для відсічі російським зазіханням. Автором наголошується, шо український внесок в безпеку Європи зростає, але країна потребує всебічної підтримки й допомоги з боку європейських та інших світових демократичних держав.Відзначено проблеми в самому ЄС щодо розробки й забезпечення ефективної зовнішньої та безпекової політики, особливо з огляду на підривну діяльність так званого кола друзів Путіна. Зазначається важливість надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ в ЄС і принципового рішення про початок перемовин про вступ. Також звертається увага на потребу реформування самого ЄС, насамперед, з метою забезпечення його більшої здатності реагувати на посталі виклики і загрози.
The article examines the key challenges of the European security system and the threats Ukraine and the EU face with. The author notes the onset of an era of global conflict and instability. The text analyzes Ukraine's path to integration with the EU, its main stages, achievements, and unresolved problems. Attention is paid to the study of the dangers that have arisen because of Russia's aggressive retro-imperial policy, and the importance of consolidation of the EU member states to counter Russian encroachments is shown. It’s also emphasized that Ukraine's contribution to European security is growing considerably, but the country needs more comprehensive support and assistance from European and other democratic states in the world.The author points out the problems in the EU itself in developing and ensuring an effective foreign and security policy, especially in view of the subversive activities of the so-called Putin's circle of friends. The vital importance of granting Ukraine and Moldova the status of candidates for EU membership is underlined as well as a fundamental decision to start accession negotiations with both countries. Attention is also drawn to the need to reform the EU itself, primarily to ensure its greater ability to respond to emerging challenges and threats.
Artykuł analizuje kluczowe wyzwania dla europejskiego systemu bezpieczeństwa oraz zagrożenia stojące przed Ukrainą i UE. Autor zauważa nadejście ery globalnego konfliktu i niestabilności, analizuje drogę Ukrainy do integracji z UE, jej główne etapy, osiągnięcia i nierozwiązane problemy. Zwrócono uwagę na zagroże, które powstały w wyniku agresywnej retroimperialnej polityki Rosji, a także pokazano znaczenie konsolidacji krajów UE w celu przeciwdziałania rosyjskim ingerencjom. Autor podkreśla, że wkład Ukrainy w bezpieczeństwo europejskie rośnie, ale kraj ten potrzebuje wszechstronnego wsparcia i pomocy ze strony państw europejskich i innych demokratycznych państw świata.Autor wskazuje na problemy w samej UE z wypracowaniem i zapewnieniem skutecznej polityki zagranicznej i bezpieczeństwa, zwłaszcza w obliczu wywrotowych działań tzw. kręgu przyjaciół Putina. Podkreślane jest znaczenie przyznania Ukrainie i Mołdawii statusu kandydata oraz podjęcia zasadniczej decyzji o rozpoczęciu negocjacji akcesyjnych. Zwrócono również uwagę na potrzebę reformy samej UE, przede wszystkim w celu zapewnienia jej większej zdolności do reagowania na pojawiające się wyzwania i zagrożenia.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 2; 249-262
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Вишеградская группа в Европейском союзе: миграция и солидарность
Autorzy:: Potemkin, O.Yu.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568681.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: asylum
refugees
flexible solidarity
effective solidarity
migration crisis
quotas
relocation
EU Commission
Lisbon Treaty
Visegrad group
border control
убежище
беженцы
гибкая солидарность
эффективная солидарность
миграционный кризис
квоты
расселение
Комиссия ЕС
Лиссабонский договор
Вишеградская группа
пограничный контроль
Opis:: Solidarity as one of the main values of the European Union is also recognizedamong the guiding principles of the EU asylum policy. In the period of the migrationcrisis, this principle was the most important for the EU Member Statesand very difficult to implement. The purpose of this article is to analyze the concept of solidarity, as enshrined in the Lisbon Treaty, as well as in the positions of the Member States and EU institutions. The article highlights the current debate, initiated by the Visegrad group under the Slovakian Presidency in the Council, around the proposed “flexible” or “effective solidarity” in asylum policy. Thus, the author contributes to understanding the ways, problems and prospects of refugees’ relocation, as well as the upcoming reform of the Dublin system. Based on the study of the summits conclusions, Council meetings in its various formats, the EU leaders’ statements, the author considers that divergence not only of the Member States positions, but also those of the EU institutions on the specific forms of participation in managing migration and asylum could entail more fragmentation and differentiation within the Union. At the same time, the author reveals the contradiction in the Visegrad countries’ position: while dreaming about re-nationalization of asylum and engaging in confrontation with the Commission the CEE countries by no means intend to introduce and maintain border control within the Schengen area.
Солидарность – одна из базовых ценностей Европейского союза признана в то же время руководящим принципом политики ЕС в сфере убежища. В период миграционного кризиса этот принцип оказался наиболее важным и одновременно трудновыполнимым для государств-членов ЕС. Цель статьи – проанализировать суть понятия солидарности, как это зафиксировано в Лиссабонском договоре, а также в заявлениях, современных документах и позициях государств-членов и институтов ЕС. Автор анализирует дискуссию, инициированную Вишеградской группой во главе с председательствовавшей Совете ЕС Словакией, по концепции «гибкой» или «эффективной солидарности», и тем самым вносит вклад в понимание современной ситуации в Европейском союзе относительно способов, проблем и перспектив урегулирования миграционного кризиса и его последствий, а также предстоящей реформы Дублинской системы убежища в ЕС. На основе изучения документов саммитов, заседаний Совета в его различных форматах, заявлений лидеров стран ЕС автор делает вывод о расхождении позиций не только между государствами-членами, но и институтами ЕС по вопросам участия государств-членов в решении проблем противодействия новым угрозам безопасности, что может иметь последствием усиление фрагментарности и дифференциации внутри Союза. В то же время автор выявляет противоречие в позиции вишеградцев: мечтая о ре-национализации политики убежища и вступая в конфронтацию с Комиссией ЕС, страны ЦВЕ вовсе не намерены вводить и сохранять пограничный контроль внутри шенгенского пространства.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 121-139
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "EÚ" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język