Temat: Digital - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Онлайн – взаимодействие с пенсионным фондом России: возможности технологий
Online - interakcja z funduszem emerytalnym Rosji: możliwości technologiczne
Autorzy:: Яганова, Анастасия
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969784.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: służba publiczna
obywatel
kultura informacyjna
technologia informacyjna
portal usług elektronicznych
fundusz emerytalny Federacji Rosyjskiej
środowisko cyfrowe
public service
citizen
information culture
information technology
portal of electronic services and services
Pension Fund of the Russian Federation
digital environment
Opis:: W artykule omówiono procedury komunikacji obywatela z funduszem emerytalnym Federacji Rosyjskiej. Usługi tej organizacji, świadczone w formie elektronicznej, są dostępne na portalu usług elektronicznych. Autor analizuje możliwości nowoczesnych technologii informatycznych w zakresie świadczenia usług publicznych w sferze społecznej. Twierdzi, że świadczenie usług na rzecz ludności w środowisku cyfrowym jest wskaźnikiem poziomu kultury informacyjnej.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 1; 13-34
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Архівна картотека української мови в цифровому форматі: від пам’ятки мови до сучасного лексикографічного інструментарію
Archival Card Index of the Ukrainian Language in Digital Format: from the Monument of the Language to the Modern Lexicographic Tool
Autorzy:: Тищенко, Оксана М.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2084490.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:: Ukrainian language
Ukrainian lexicography
digital format
electronic lexical card index
Archival card index
«Russian-Ukrainian Dictionary» ed. by A. Krymsky and S. Yefremov
Opis:: The Electronic System «Archival Card Index» (АСI) represents the digital format of lexical and illustrative materials of the Commission of the Dictionary Living Ukrainian language (All-Ukrainian Academy of Sciences), which created the «Russian-Ukrainian Dictionary» by ed. A. Krymsky and S. Yefremov, today recognized as the superlative of Ukrainian lexicography of the 20-30’s of the 20th century, and which is becoming even more relevant today. The value of the АСI consists in the fact that it contains materials IV volume of the «Russian-Ukrainian Dictionary» destroyed in 1933. For the first time since the 1930’s ACI became the object of scientific attention precisely as materials of the repressed Commission, for more than half a century they were considered lost. ACI digital format is needed in order to prevent its physical decay, to return to the linguistic-cultural process, to optimize research work. After all, ACI contains professionally processed linguistic sources of general dictionaries first half XXth century, which are of great value for the restoration of the authenticity of Ukrainian language thinking, to eliminate the prolonged russification of Ukrainian vocabulary and the creation of dictionaries of the Ukrainian language of the 21th century.
Źródło:: Rocznik Slawistyczny; 2020, 69; 143-155
0080-3588
Pojawia się w:: Rocznik Slawistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Покоління z як предтеча майбутньої планетарної цивілізації
Generation Z as a Forecast of the Coming Planetary Civilization
Autorzy:: Саракун, Лариса
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185153.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: цифрове покоління
інформаційні технології
соціальні мережі
космополітизм
космополітичний світогляд
громадяни світу
глобальне суспільство
digital generation
information technology
social networks
cosmopolitanism
cosmopolitan worldview
citizens of the world
global society
Opis:: The article analyzes the features of “Generation Z” as a harbinger of future planetary civilization. Attention is paid to information and digital technologies that affect the world community, rapidly transforming it into a single world, forming a “digital generation” that is effectively adapted to the new socio-cultural reality and feels more “citizens of the world” than their own country. The article analyzes the features of “Generation Z” as a harbinger of future planetary civilization. Attention is paid to information and digital technologies that affect the world community, rapidly transforming it into a single world, forming a “digital generation” that is effectively adapted to the new socio-cultural reality and feels more “citizens of the world” than their own country. The most important condition for their socialization is the construction of social reality, adaptation to new environmental conditions, its symbolization, separation of “their world”, restructuring of environmental conditions according to the thesaurus, built under the influence of macro- and microsocial factors, according to its symbolic universe. The interconnected processes of globalization and informationalization of society are revealed, which directly blur the boundaries of the modern interstate system, creating a contradictory and heterogeneous global society with a cosmopolitan worldview. The cosmopolitan approach is substantiated, which, overcoming state borders, allows to go beyond national practices, promotes their integration into the new world context through the establishment of a “compromise” of cultural, religious, ethnic and other differences. Cosmopolitanism is becoming a worldview and ideological platform and ontological unity of the planetary community. The modern generation needs to find its own way of mastering society. In order to understand the vicissitudes and metamorphoses of the modern world, we need a different perception of reality and the transformation of worldviews, values, the formation of a new identity. It is important not only to act locally, but also to think globally, systematically, taking into account particular and universal interests, immediate and long-term goals. The formation of a single world community, the formation of a global civil society, which in the long run must necessarily be formed as a result of overcoming fragmentation and the formation of a holistic world – „eternal peace” is becoming increasingly apparent.
У статті проаналізовано особливості «покоління Z» як провісника майбутньої планетарної цивілізації. Звернено увагу на інформаційно-цифрові технології, що впливають на світове співтовариство, стрімко перетворюючи його на єдиний світ, формуючи «цифрове покоління» – людей, які ефективно адаптовані до умов нової соціокультурної реальности й почуваються швидше «громадянами світу», ніж власної країни. Найважливішою умовою їхньої соціалізації є конструювання соціальної реальности, адаптація до нових умов середовища, його символізація, виокремлення зони «свого світу», переструктурування умов середовища відповідно до тезаурусу, що вибудовується під впливом макро- та мікросоціальних факторів відповідно до свого символічного універсуму. Розкрито взаємопов’язані процеси глобалізації, інформатизації суспільства, які безпосередньо розмивають межі сучасної міждержавної системи, створюючи суперечливий та неоднорідний глобальний соціум із космополітичним світоглядом. Обґрунтовано космополітичний підхід, який, долаючи державні кордони, дає можливість вийти за межі національних практик, сприяє їхній інтеграції в новий світовий контекст на основі утвердження «компромісу» культурних, релігійних, етнічних та інших відмінностей. Космополітизм стає світоглядно-ідеологічною платформою й онтологічною єдністю планетарного співтовариства. Сучасному поколінню необхідно шукати свій шлях освоювання суспільства. Для того, щоб розібратися в перипетіях і метаморфозах сучасного світу, потрібне інше сприйняття дійсности і трансформація світоглядних позицій, ціннісних установок, формування нової ідентичности. Важливо не тільки діяти локально, а й мислити глобально, системно, з урахуванням партикулярних і універсальних інтересів, найближчих і віддалених цілей. Все більш очевидним стає формування єдиного світового співтовариства, становлення глобального громадянського суспільства, яке в перспективі з необхідністю має сформуватися внаслідок подолання фрагментарности й формування цілісного світу – «вічного миру».
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 7-17
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Соціальна мережа як онлайн-платформа експериментальної художньої літератури
Social network as an online platform of experimental fiction
Autorzy:: Підопригора (Pidopryhora), Світлана (Svitlana)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177496.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: твіттература
фейсбук-роман
цифрова
епоха
літературна гра
«новий читач»
Twitter literature
Facebook novel
digital age
literary game
“new reader”
Opis:: The article deals with the development of digital literature. It is examined the potential of social networks in creating relevant literary texts that take into account the preferences of users and the very change in reading quality: the predominance of short forms, combining verbal and visual content in one semantic core. It is emphasized that social networks influence the development of the book market and literature, in particular, unite writers, provide resources for the promotion, sale of works of art, become creative platforms for artistic experiments. Social networks “Twitter” and “Facebook” are becoming especially popular among creative people. It has been determined that original genre forms appear on Twitter, along with a kind of reworking of classic texts - prose, poetry, dramatic works, in which the minimum number of characters is combined with an extremely emotional load and deep subtext. An interesting example of the use of Facebook as a platform for artistic experimentation is the successful attempt of Ukrainian author O. Shynkaruk, who createed a Facebook novel. In addition to the story itself (which is about the world 100 after the Russian-Ukrainian war that lasted 100 years), there are author’s and readers’ comments that create an atmosphere of interactivity. In the comments, the author reveals the ideas of his plan, sometimes clarifies and clarifies unclear points. With separate hypertext references O. Shynkarenko introduces into the text his own musical compositions, interludes in the genre of “concrete” music. The visual images complement the verbal, and visual metaphors and actualize additional meanings. The emergence of various genres of Twitter literature, Facebook novels shows that artists are looking for new ways to create texts, new ways to include contemporaries in literature and the formation of a “new reader”. The article tries to prove that the online literature format offered by the social networks “Twitter” and “Facebook” is not a sign of a simplification of the literary text, but a manifestation of literary game and artistic experimentation in the digital age.
У статті йдеться про розвиток цифрової літератури. Зокрема розглядають потенційні можливості соціальних мереж у створенні актуальних художних текстів, що враховують уподобання користувачів та саму зміну якості читання: перевага коротких форм, поєднання вербального та візуального контенту в одному смисловому ядрі. Акцентовано, що соціальні мережі впливають на розвиток книжкового ринку та літератури, зокрема згуртовують навколо себе письменників, надають ресурси для популяризації, продажу художніх творів, стають творчим майданчикам для художніх експериментів. Особливо стають популярними серед творчих людей соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук». Визначено, що в твіттері поряд із своєрідною переробкою класичних текстів з’являються оригінальні жанрові форми – проза, поезія, драматичні твори, в яких мінімальна кількість знаків поєднується з надзвичайно емоційним навантаженням та глибоким підтекстом. Цікавим прикладом використання фейсбуку як майданчика для художнього експериментування є вдала спроба українського автора О.Шинкарука створити фейсбук-роман. Окрім самої історії (а йдеться про світ через 100 років після російсько-української війни), впадають в очі авторські та читацькі коментарі, що створюють атмосферу інтерактивності. У коментарях автор розкриває ідеї свого задуму, подекуди уточнює та роз’яснює незрозумілі моменти. Окремими гіпертекстовими посиланнями О. Шинкаренко уводить в текст власні музичні композиції, інтермедії у жанру конкретної музики. Візуальний ряд доповнює вербальний, а візуальні метафори актуалізують додаткові смисли. Поява різножанрової твіттератури, фейсбук-роману свідчить про пошук митцями нових шляхів творення текстів, нових способів долучення до літератури сучасників та формування «нового читача». У статті зроблено спробу довести, що онлайн-формат літератури, який пропонують соціальні мережі «Твіттер» та «Фейсбук», не є ознакою своєрідного спрощення художнього тексту, а є виявом літературної гри та художнього експериментування в епоху розвитку цифрового суспільства.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 87-95
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Об’єкти цифрових технологій та їхнє правове регулювання
Digital Technology Objects and their Legal Regulation
Autorzy:: Мічурін (Michurin), Євген (Ievgene)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2185484.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: : об’єкти цифрових технологій
віртуальна власність
віртуальне майно
віртуальні блага
криптовалюта
digital technology objects
virtual property
virtual goods
cryptocurrency
Opis:: Problem statement. With the further development of digital technologies, their introduction into public life will deepen. The process of implementing digital technologies in law is currently underway. Depending on the subject and method of its legal regulation, the law includes the specified social relations in the sphere of the corresponding legal regulation. Due to the novelty of relationships with digital objects, their wired regulation is under development. Currently, the scientific problem is the classification of digital objects. The legal nature of these objects needs to be clarified. The aim of the work is to identify trends in the legal regulation of digital technology. The tasks are: to find out the directions of development of legal doctrine on objects of digital technologies; to determine the directions and essence of legal regulation of digital technology objects (in particular, in private law). Research methods. The formal-logical method is used in the study of theories to determine the lens of digital technology. The dialectical method is used to define the lens of digital technology in the legal system: private law, public law. The system-structural method allowed to study the objects of digital technologies in the system of private law. The logic of the study is built from general ideas about the objects of digital technology in law to the individual features of such objects in private law. Results. It was found that there are the following approaches to the study of digital technologies: technocratic, complex law, special law. The special legal approach has the following directions: public law, private law and research of digital technologies as an object of intellectual property law. The peculiarities of legal terminology are analyzed, namely: „virtual assets”, „virtual goods”, „digital things”, „digital technology objects”. The word „virtual asset” is inherent in economic terminology. In private law, it is more correct to use the concept of „virtual good”. The concept of absolute rights is studied. Conclusions. The possibility of applying the concept of property rights to the legal regulation of digital technologies has been proved. Features of digital technology ownership have been identified. It is proposed to consider the de facto owner of a digital technology object as a person who has access rights to it. This access is through authentication and verification. That is, entering the login and password of the appropriate user. The application of classifications of contracts in civil law to digital technology objects is analyzed. In particular, for legal purposes: agreements on the transfer of ownership, rights of use, provision of services, performance of works. It has been found that these classifications can be applied to them, taking into account the characteristics of digital technology objects.
Постановка проблеми. Із подальшим розвит- ком цифрових технологій їхнє впровадження в суспільне життя буде поглиблюватися. Наразі відбувається процес впровадження цифрових технологій у право. Право залежно від предмету та методу свого правового регулювання включає вказані суспільні відносини у сферу відповідного правового регулювання. Через новизну взаємин із цифровими об’єктами їхнє правове регулювання перебуває в розвитку. Сьогодні наукову проблему складає класифікація об’єктів цифрових технологій. Потрібно з’ясувати правову природу цих об’єктів. Метою роботи є визначити тенденції правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Завдання такі: з’ясувати напрями розвитку правової доктрини щодо об’єктів цифрових технологій; визначити напрями та сутність правового регулювання об’єктів цифрових технологій (зокрема, у приватному праві). Методи дослідження. Формально-логічний метод використано під час дослідження теорій щодо визначення об’єктів цифрових технологій. Діалектичний метод застосовано щодо визначення об’єктів цифрових технологій у системі права: приватному праві, публічному праві. Системно-структурний метод дав змогу дослідити об’єкти цифрових технологій у системі приватного права. Логіка дослідження побудована від загальних уявлень про об’єкти цифрових технологій у праві до окремих особливостей таких об’єктів у приватному праві. Результати. З’ясовано, що існують такі підходи до дослідження об’єктів цифрових технологій: технократичний, комплексно-правовий, спеціально-правовий. Спеціально-правовий підхід має кілька напрямів: публічно-правовий, приватно-правовий та дослідження об’єктів цифрових технологій як об’єкт права інтелектуальної власності. Проаналізовано особливості правової термінології, а саме: «віртуальні активи», «віртуальні блага», «цифрові речі», «об’єкти цифрових технологій». Слово «віртуальний актив» притаманне економічній термінології. У приватному праві точнішим вважаємо термін «віртуальне благо». Досліджено концепцію абсолютних прав. Доведено можливість застосовувати концепцію речових прав для правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Виявлено особливості володіння об’єктами цифрових технологій. Запропоновано вважати фактичним володільцем об’єкта цифрових технологій особу, що має права доступу до нього. Цей доступ відбувається через автентифікацію та верифікацію, тобто введення логіна та пароля належного користувача. Проаналізовано застосування класифікацій договорів у цивільному праві до об’єктів цифрових технологій. Зокрема, за правовою метою виокремлюють договори про перехід права власності, права користування, надання послуг, виконання робіт. З’ясовано, що з урахуванням особливостей об’єктів цифрових технологій ці класифікації можуть бути застосовані до них.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 22-29
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
The coronavirus disease COVID-19’s coverage in Ukrainian and European encyclopedias
Autorzy:: Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196683.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: encyclopedistics
digital environment
Encyclopedia of Modern Ukraine
Wikipedia, Britannica
Great Norwegian Encyclopedia
National Ecyclopedia (Latvia)
Brockhaus
Croatian Encyclopedia
COVID-19
SARS-CoV-2
«Велика норвезька енциклопе- дія» (Store norske leksikon)
Opis:: Today, humans have the phase of the social organization evolution, in which information, communication technologies, and knowledge are fundamental objects of production, as well as the digital environment is an important space for the development of society. There are problems of people’s digital literacy actualized by the increasing role of the existing and growing in information and knowledge in society from Internet environment. This study illustrates the issue of getting digital literacy using online encyclopedic resources on the case about informing the pandemic of coronavirus disease COVID-19 worldwide in 2019-2020. Based on analysis of the mentioned virological topic articles of the national encyclopedias of Europe (Britannica, Brockhaus, Encyclopedia of Modern Ukraine, Great Norwegian Encyclopedia, Wikipedia, etc.) the conclusion is made that encyclopedic knowledge is inert and during the pandemic, it has a low practical role for the needs of humans in the context of safe behavior and right decisions. However, Wikipedia differs from other national online encyclopedias by offering much more information including that is not commonly found in classical encyclopedias, but is useful to readers.
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: О рисках политики управления документами, связанных с отсутствием политической воли и безответственностью высшего уровня принятия управленческих решений
O ryzyku związanym z polityką zarządzania dokumentami związanym z brakiem woli politycznej i nieodpowiedzialnością na najwyższym szczeblu decyzyjnym
Autorzy:: Дроков, Сергей
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969696.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: данные
политика управления документами
риски
профессиональная компетентность
политическая воля
ответственность
цифровая трансформация
data
document management policy
risks
professional competence
political will
responsibility
digital transformation
dane
polityka zarządzania dokumentami
ryzyko
kompetencje zawodowe
wola polityczna
odpowiedzialność
transformacja cyfrowa
Opis:: W artykule omówiono ryzyko związane z procesami dokumentowania informacji, strukturyzowania i systematyzowania danych dokumentowanych działań organizacji, które są spotęgowane niedopasowaniem kompetencji zawodowych najwyższego szczebla w podejmowaniu decyzji zarządczych. Ustalono konsekwencje braku woli politycznej i odpowiedzialności: 1) wykorzystanie systemów komunikacji z użyciem znaków z abstrakcyjnych systemów, 2) twórcze przeformułowanie terminologii zawodowej, 3) reinterpretacja podstawowej wiedzy zawodowej, 4) zastąpienie umiejętności praktycznych mimetyczną i sceniczną (wykonawczą) reprodukcją działań, bez znajomość procesów i relacji, 5) manipulowanie znaczeniami określonych rodzajów pracy; 6) wprowadzenie technologii i rozwiązań IT itp. Autor proponuje środki zapewniające warunki do realizacji strategicznego programu zarządzania systemami dokumentacji i funduszami dokumentacyjnymi o wystarczającym poziomie elastyczności, umożliwiającymi przedsiębiorstwom i organizacjom skuteczne funkcjonowanie i reagowanie na oczekiwania udziałowców, podmiotów gospodarczych i społeczeństwa oraz stymulowanie długoterminowych inwestycji związanych z cyfrową transformacją danych z udokumentowanych obszarów działalności.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 4; 149-160
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Дигитална хуманистика и завере (не)читања. Пројекат Књиженство, теорија и историја женске књижевности на српском језику до 1915. године
Digital Humanities and Conspiracies of [Non]Reading
Autorzy:: Дојчиновић, Биљана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/951728.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: innovation
digital humanities
literary theory
women’s writing
women writer
Opis:: The article tries to answer the following question: “what is the potential of digital data bases in research of the history and theory of marginal literatures”, that is, in the research of women’s writing? The focus of the text is on the data base Knjiženstvo, as well as on the complete project Knjiženstvo, theory and history of women’s writing in Serbian language until 1915 which connects its topic with European context in an innovative way.
Źródło:: Poznańskie Studia Slawistyczne; 2016, 11; 321-333
2084-3011
Pojawia się w:: Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Дистанционное образование в период пандемии: предварительные итоги (электронное обучение русскому языку как иностранному в техническом вузе)
Autorzy:: Дикова, Татьяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1902669.pdf
Data publikacji:: 2021-06-30
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: distance learning
online lesson
synchronous learning
digital educational environment
Opis:: В статье рассматриваются возможности электронной образовательной платформы Microsoft Teams в условиях дистанционного обучения при преподавании русского языка как иностранного. Среди положительных сторон отмечаются возможности обратной связи со студентами. В то же время показывается снижение мотивации к обучению, сложность проверки письменных заданий и контроля. В целом, возможность данной платформы характеризуется как дополнительная по отношению к традиционному очному обучению.
The article discusses the capabilities of the electronic educational platform Microsoft Teams in the context of distance learning when teaching Russian as a foreign language. Among the positive aspects, there are opportunities for feedback from students. At the same time, a decrease in motivation for learning, the complexity of checking written assignments and control is shown. In general, the capability of this platform is characterized as supplementary in relation to traditional face-to-face training.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2021, 2, XXVI; 121-126
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Практичні виклики та реальні потенції е-демократії: український варіант
Practical challenges and real potential of e-democracy: Ukrainian variant
Autorzy:: Денисюк, Світлана
Корнієнко, Валерій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489285.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: e-democracy,
e-governance,
e-participation,
e-petition,
digital inequality,
information-communication technologies
Opis:: The article analyzes the peculiarities and problems of introducing e-democracy in Ukraine. It is noted that separate e-democracy tools, namely, e-reception of the mayor, possibility to submit e-appeals, holding on-line polls etc. have been introduced in many cities of Ukraine. A common e-appeal portal, “e-parliament” have been created, the system of e-petitions has been introduced. The article looks into the development of e-democracy in the context of four components: transparency, accountability, civic education and e-participation. Attention is drawn to the fact that under certain circumstances e democracy may become an imitation of democracy, a technology for manipulation. It is stated that introduction of e-participation tools alone does not guarantee their wide usage by the population, and what is most important – their usage with the aim of causing quality changes in governance. That is why a very important task is to raise the level of civic education with regard to e-democracy. This may be proved by the results of the first year after the introduction of the system of e-petitions to the central bodies of executive power and the single system of local petitions in Ukraine. Many of the submitted petitions either contradicted the norms of Ukrainian legislation or were sent to those bodies of power, which are not competent to solve the issue. The article draws attention to the problem of digital inequality, i.e. the level of Internet access among the citizens of Ukraine. According to different evaluations, form 14 to 26 million people are active Internet users in Ukraine, and from21% to 29% of those constantly visit the sites of the bodies of power and local self-governing. Even though a mass introduction of various electronic services may be observed, it is also necessary to increase the popularity and the level of trust to electronic systems of the society in general as it is one of the least computerized ones in Europe. According to Google data, a bit more than 60% of Ukrainians are Internet-users. The authors insist that for effective e-democracy functioning, it is necessary to strengthen the infrastructural component. The existence of the material and technical base is the necessary condition for the development e-literacy among the population, which, in its turn, will lead to their active participation in e-democracy processes. It is obvious that the citizens of Ukraine cannot effectively use the existing and potential possibilities in the sphere of e-governance unless they have the sufficient competence level and have the access to the information-communication technologies. The article analyzes the situation in which the paradox of creating a “false democracy” arouses, meaning the situation when specialists make an effort to form e-democracy tools and the target group does not know about them, people do not have the necessary competence level for using these resources, there is no interest in using the concrete instruments. So it becomes understandable that attention should be focused on using effective practices of e-democracy functioning, on raising citizen competence and on encouraging them to actively participate in state building through e-democracy, e-participation etc. It has been determined that in case of uniting the efforts of IT-specialists, public activists and representatives of the authorities and business, a complex evaluation of the needs of modern society and effective mechanisms of e-democracy introduction will be received. Internet-technologies have unbelievable possibilities, and searching for like-minded people online and attracting people to common activity (“crowdsourcing”) may become one of effective mechanisms of introduction of e-democracy instruments. One of the best examples of its usage in Ukraine was the so-called “e-Maydan”. A conclusion has been made that the existence of considerable restrictions in Internet access (electronic inequality), low level of interest in e-communication the public bodies of power among Internet-users, lack of competence in e-governance and e-democracy, low level of interest among the citizens to e-communication in general; absence of Internet-platforms for mass deliberation and selection of acute sociopolitical issues etc. are all among the problems of implementation of e-democracy. Transparency, decrease of bureaucracy levels, increasing the efficiency of state institutions etc. should be the results of e-democracy introduction.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 194-200
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:: Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:: The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Цифрові довідкові ресурси сучасного літературознавства
Digital information resources of the modern literary studies
Autorzy:: Демська-Будзуляк, Леся
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196486.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: цифрова гуманітаристика, електронна ресурс-бібліотека
мультимедійна електронна система
мультимедійна енциклопедична база українська літературна енциклопедія
digital Humanities
digital library resources
multimedia systems
multimedia encyclopedic database
Ukrainian Literary Encyclopedia
Opis:: This article discusses the characteristics of various reference digital resources of the modern humanities. We have identified three main digital resources: a digital library resource, a multimedia digital system, and a multimedia encyclopedic database. These important resources are involved in creating a modern information society. In this context, the Ukrainian Literary Encyclopedia of the Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine and the creation of an independent multimedia encyclopedic database are considered.
У статті схарактеризовано різні типи цифрових довідникових ресурсів, що ними послуговується сучасна гуманітаристика, зокрема літературознавство. Виділено три основні з них, зокрема електронну ресурс-бібліотеку, мультимедійну електронну систему й мультимедійну енциклопедичну базу. З’ясовано важливість довідникових електронних ресурсів у процесах формування сучасного інформаційного суспільства. Окрему увагу звернено на проект видання «Української літературної енциклопедії» Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та необхідність створення окремої мультимедійної енциклопедичної бази літературної енциклопедії України.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Семантичен речник на роднинските названия в българския език
Autorzy:: Георгиева [Georgieva], Цветелина [TSvetelina]
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/678841.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:: semantic dictionary of kinship denominations
Bulgarian language
digital code
Opis:: Semantic dictionary of kinship denominations in the Bulgarian languageThe article is a presentation of Semantic dictionary of kinship denominations in the Bulgarian language, which is integral part of my monograph Kinship and kinship denominations in the Bulgarian language (semantics and lexicographic presentation). The dictionary is organized according to digital codes (ideal terms), then a metalanguage in the form of definitions, and finally the particular language signs themselves. 111 particular kinship-related referents are presented (men, women, children and couples), for whom we have at least one denomination. The article provides information about a range of potential theoretical and scientific applications of the dictionary. Semantyczny słownik nazw stopnia pokrewieństwa w języku bułgarskimArtykuł jest prezentacją Semantycznego słownika nazw stopni pokrewieństwa w języku bułgarskim, stanowiącego integralną część mojej monografii Pokrewieństwo i nazwy stopni pokrewieństwa w języku bułgarskim (semantyka i opis leksykograficzny). Słownik zorganizowany jest według kodów cyfrowych (terminy idealne), następnie według tworzących metajęzyk definicji, w końcu zaś według samych poszczególnych znaków językowych. Prezentuję w nim 111 desygnatów-stopni pokrewieństwa, dla których dysponujemy choć jedną nazwą (kobiety, mężczyzny, dziecka czy pary). Artykuł wskazuje także szereg potencjalnych teoretycznych i naukowych zastosowań słownika.
Źródło:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2018, 53
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:: Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Цифровизация экономики как необходимое условие устойчивого развития Республики Беларусь
Digitalization of the economy as a necessary con dition for sustainable development of the Republic of Belarus
Autorzy:: Варакулина, Мария
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2135754.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: digital economy
information and communication technologies
global indexes
EAEU countries
informatization infrastructure of the Republic of Belarus
IT sector in the Republic of Belarus
Opis:: Goal – the purpose of this study is to assess the current level of development of the digital economy in the Republic of Belarus, in the context of prevailing global trends. Research methodology – as research methods, both general scientific and specifically economic methods were used, including statistical analysis methods. Score/results – the study was conducted on the basis of analytical reviews and reports of the World Bank, the Eurasian Economic Commission, the Eurasian Bank and the United Nations. In the research process statistical data of the National Statistical Committee of the Republic of Belarus were used also. All data is publicly available. Originality/value – the value of this study lies in finding directions for solving the problems of transition to a digital economy in the Republic of Belarus.
Źródło:: Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza; 2020; 173-185
2544-5790
Pojawia się w:: Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:: Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:: The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Digital" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język