Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Dialects" wg kryterium: Temat


Tytuł:
The terms for ‘woodpecker’ in the dialects of the Slavic languages
Називите за ‘клукајдрвец’ во словенските дијалекти: според материјалите на ОЛА
Autorzy:
Јанкулоски, Давор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2084824.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
woodpecker
Slavic languages
dialects
geographical distribution
etymology
Opis:
In this article, the author analyzes the terms for ‘woodpecker’ in the dialects of the Slavic languages, using the materials of the General Slavic Linguistic Atlas (OLA). The analysis contains two parts: the fi rst refers to the geographical distribution of the terms for ‘woodpecker’ in the Slavic-speaking area according to the stations covered by the OLA – about 850 settlements in the Slavic-speaking territory; the second part includes etymological and semantic analysis of the individual terms. From the analysis, it can be concluded that there is a great lexical diversity of these terms in the dialects of the Slavic languages, although the term dětьlъ is dominant in the Slavic-speaking area. Lexical diversity largely depended on the surrounding. Other factors, such as the contacts with other linguistic populations, infl uenced too. Recognizing the origin of the individual terms, we can establish that the forms are most often processed by onomatopoeia. But apart from the audacious perception, the motives for naming the woodpecker arose from the visual perception – the color of the feather, as well as the abilities characteristic of this kind of bird.
Źródło:
Rocznik Slawistyczny; 2019, 68; 39-47
0080-3588
Pojawia się w:
Rocznik Slawistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепт низ: семантика базових слів
The concept of bottom: the semantics of the base words
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1854225.pdf
Data publikacji:
2021-12-10
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
dialectal worldview
semantic opposition top / bottom
semantics
semantic field
concept
діалекти української мови
діалектна картина світу
семантична опозиція верх / низ
семантика
семантичне поле
концепт
Opis:
Верх / низ – просторова опозиція, яка не тільки демонструє орієнтацією об’єктів у просторі, уточнює просторову кваліфікацію частини об’єкта, а й окреслює і формує систему координат мовної (resp. діалектної) картини світу. У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості одного із полюсів цієї опозиції – концепту низ, який у говорах української мови репрезентують базові слова низ, діл, під (спід). Семантику базових слів досліджено в межах семантичних полів («Рельєф», «Будівля», «Тіло», «Одяг і взуття», «Сінозаготівля», «Соціум» та ін.), а також відповідно до семантичних субкомплексів (‘частина об’єкта’, ‘край, межа’, ‘поверхня’). У дослідженні застосовано ономасіологічну модель опису – від значення до слова. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
The top / bottom is a binary opposition. It describes the orientation of objects in the space; it also identifies the spatial qualification of an object, and models the coordinate system of the linguistic (dialectal) worldview.This article deals with the issue of the lexical-semantic interpretation of one of the extremes of this opposition, the concept of bottom. It is represented by base words низ, діл, під (спід) in the dialects of the Ukrainian language. The author scrutinizes the semantics of the base words. The semantic features of the basic words are analysed within the semantic fields (“Relief”, “Building”, “Body”, “Clothing & Shoes”, “Haying”, “Society”, etc.), as well as in accordance with the semantic sub-complexes (‘the part of the object’, ‘limit’, ‘surface’). The meanings of these words represent different aspects of the Ukrainian life. This study applied the traditional onomasiological model of description, shifting the stress from the meaning to the word. The sources include historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. As based on an analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2021, 14; 113-137
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексико-семантичне моделювання: переваги та перспективи
Lexical-semantic modelling: advantages and prospects
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850480.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
modelling
dialectal worldview
concept
top / bottom
говори української мови
моделювання
діалектна картина світу
концепт
верх / низ
Opis:
У статті запропоновано авторську концепцію лексико-семантичного моделювання українського діалектного континууму від абстрактної моделі до реальної репрезентації, на підставі якого зроблено спробу реконструювати фрагмент діалектної картини світу – її вертикальну вісь, пов’язану з опозицією верх / низ, кожен із компонентів якої кваліфіковано як концепт. Застосовано системний підхід до аналізу діалектних явищ, спроєктований на семантику, а передусім на виявсемантичних трансформацій. Обґрунтовано важливість лексико-семантичного моделювання не лише для аналізу семантичних процесів, а й для репрезентації когнітивного простору, результатом якого є моделювання діалектноїкартини світу. Зазначено основні засади й переваги моделювання як методу, а також результати й перспективи дослідження. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
This article presents the author’s conception of the lexical-semantic modelling of the Ukrainian dialectal space from the abstract model to the actual representation. The fragment of the dialectal worldview – its vertical axis connected with the opposition of concepts top / bottom – was reconstructed on the basis of the lexical-semantic modelling of dialectal phenomena. A systematic approach to the analysis of dialect phenomena was suggested; it is projected on semantics, and above all on the detection of semantic transformations. The importance of the lexical-semantic modelling not only for the analysis of the semantic processes butalso for the representation of the cognitive space (the result of which is the modelling of the dialectical worldview) was justified. The main principles and advantages of modelling as a method and the results and prospects of the research are indicated. The sources of the study are historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. Based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2023, 16; 65-81
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантична опозиція „верх / низ” у діалектній картині світу українців
Semantic Opposition “top / bottom” in the Ukrainian Dialectal Worldview
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030988.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
dialectal worldview
semantic opposition
semantics
derivation
adjective
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 1; 187-211
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантична опозиція горі – долі в говірках південно-західного наріччя української мови
The semantic горі – долі opposition in the South-Western dialects of the Ukrainian language.
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498378.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
семантика
мікроконтекст
прислівник
прийменник
говори південно-західного наріччя української мови
semantics
micro-context
adverb, preposition
South-Western dialects of the Ukrainian language
Źródło:
Gwary Dziś; 2017, 9; 159-174
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О мотивационной соотносительности лексико-семантических дериватов (на примере одного славянского корня). *Chol- и его производные
On the Motivating Relation of Lexical-Semantic Derivatives (One Slavonic Root as an Example). *Chol- and its Derivatives
Autorzy:
Червинский, Пётр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1046596.pdf
Data publikacji:
2019-12-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
семантика корня
этимология
диалекты
языковое сознание
парадигматико-концептуальный потенциал
развитие значений
the root semantics
etymology
dialects
linguistic awareness
paradigmatic-conceptual potential
development of meanings
Opis:
С привлечением этимологического, исторического, диалектного, а также современного общеупотребительного литературного материала рассматривается семантика, в первую очередь, русскоязычного корня хол(о)-, отчасти в сопоставлении с рядом славянских языков в контексте особенностей и отличия. Последовательно выводится общее и типичное в значениях таких слов, как холостой, холоп, холуй и др. На базе этого общего прослеживаются далее возможные ответвления в развитии исходных значений. Обращается внимание на специфику не выделяемых уже в настоящее время суффиксов -ст-, -п-, -уй и подобные, с представлением их воздействия на семантику корня при формировании лексем. Анализ подводит к возможности выделения парадигматико-концептуальной схемы и потенциала, лежащих в основе моделирующего развития определяемого круга слов с опорой на их корневую семантику. В завершение выводится и представляется в наглядном типологическом виде, с опорой на составляющие семантические признаки, указанная концептуальная схема-модель для семантики холостой в отношении русскоязычного ареала, с учетом общеупотребительных и диалектных употреблений.
This article discusses the primarily Russian root хол(о)- based on the etymological, historical, and dialectal material as well as contemporary literary common language. The material is partly contrasted with some Slavonic languages in terms of features and differences. Common and individual features are highlighted within the meanings of such words as холостой, холоп, холуй and others. This is taken as a starting point for revealing further possible branches in the development of the original meanings. The author focuses on the specificity of the suffixes that are not currently isolated, -ст-, -п-, -уй, and similar. The author also shows the influence of these suffixes on the root semantics in the process of shaping lexems. The analysis demonstrates that it is possible to identify a paradigmatic-conceptual scheme and potential which underlie the development model of the word range in question and the semantics of their root. At the end, the scheme is shown in an illustrative and typological perspective next to the semantic features of the холостой lexem. The conclusions address the Russian linguistic domain covering the usage in the dialects and in the common language.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2019, 18; 39-60
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О мотивационной соотносительности лексико-семантических дериватов (на примере одного славянского корня). Полисемия слова и корня
Autorzy:
Червинский, Пётр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1044782.pdf
Data publikacji:
2019-12-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
семантика корня
этимология
диалекты
языковое сознание
парадигматико-концептуальный потенциал
развитие значений
the root semantics
etymology
dialects
linguistic awareness
paradigmatic-conceptual potential
development of meanings
Opis:
С привлечением этимологического, исторического, диалектного, а также современного общеупотребительного литературного материала рассматривается семантика, в первую очередь, русскоязычного корня хол(о)-, отчасти в сопоставлении с рядом славянских языков в контексте особенностей и отличия. Последовательно выводится общее и типичное в значениях таких слов, как холостой, холоп, холуй и др. На базе этого общего прослеживаются далее возможные ответвления в развитии исходных значений. Обращается внимание на специфику не выделяемых уже в настоящее время суффиксов -ст-, -п-, -уй и подобные, с представлением их воздействия на семантику корня при формировании лексем. Анализ подводит к возможности выделения парадигматико-концептуальной схемы и потенциала, лежащих в основе моделирующего развития определяемого круга слов с опорой на их корневую семантику. В завершение выводится и представляется в наглядном типологическом виде, с опорой на составляющие семантические признаки, указанная концептуальная схема-модель для семантики холостой в отношении русскоязычного ареала, с учетом общеупотребительных и диалектных употреблений.
This article discusses the primarily Russian root хол(о)- based on the etymological, historical, and dialectal material as well as contemporary literary common language. The material is partly contrasted with some Slavonic languages in terms of features and differences. Common and individual features are highlighted within the meanings of such words as холостой, холоп, холуй and others. This is considered a starting point for revealing further possible branches in the development of the original meanings. The author focuses on the specificity of the suffixes that are not currently isolated: -ст-, -п-, -уй and similar. The author also shows the influence of these suffixes on the root semantics in the process of shaping lexems. The analysis demonstrates that it is possible to identify a paradigmatic-conceptual scheme and potential which underlie the development model of the word range in question and the semantics of their root. At the end, the scheme is shown in an illustrative and typological perspective next to the semantic features of the холостой lexem. The conclusions address the Russian linguistic domain covering the usage in the dialects and in the common language.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2019, 18; 13-38
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ведущие стратегии перевода диалектизмов на польский язык на примере стихотворений Сергея Есенина
Main strategies of dialect translation of lyrics by Sergey Yesenin into the Polish language
Autorzy:
Цуркан-Дружка, Элона
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/968133.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Translation
dialects
poetic language
Opis:
The article discusses problems connected with the strategy of dialect translation of lyrics by S. Yesenin into the Polish language. The author of the article shows the most important functions, which dialects serve in lyrics, and analyses the strategy that are the most frequently employed in their translation. The results of the investigation show the following distinctive features of transferring dialect from Russian to the Polish language: translators usually decide to replace dialect with neutral lexis or they give up translating dialect at all. As a consequence of such decisions, two phenomena can be observed: changes in the pragmatics of language function and impoverishment of the author’s poetic language.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2014, 10; 105-114
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст
The word korovay: a dialectal text and the ritual context.
Autorzy:
Хібеба, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498390.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
лексема,
весільна лексика,
номінація,
бойківські говірки
lexeme,
wedding vocabulary,
nomination,
Boyko dialects
Opis:
Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.
The word korovay: a dialectal text and the ritual context. Texts about weddings, recorded during expeditions to Boykivshchyna in 1999-2016 and comprising dialectal, folklore and ethnographic records from the late 19th century, are evidence that until the 1950s, it was not the korovay but cooked, homemade bread made from rye or oat flour (later on from wheat flour) that was used to prepare a ceremonial product. Modern texts about Boykos’ weddings provide information about the word korovay. In this article, the semantics of the lexeme, its ability to form derivatives indicating ceremonial aspects, a tendency to form stable phrases, as well as the ritual context of the use of the word korovay are analysed. The lexeme demonstrates variability on the level of phonetics, accent and morphology. Various names have been used to denote decorative korovays, including specially baked products. In the article, the respondents talk about their beliefs and the divinations revolving around the process of baking bread.
Źródło:
Gwary Dziś; 2018, 10; 33-48
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Имена существительные среднего рода древней -t- основы типа тэля и особенности их склонения в украинских говорах Воронежской области
Ukrainian dialects of the Voronezh region
Autorzy:
Сьянова, Елена Ивановна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2008030.pdf
Data publikacji:
2020-12-15
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
Ukrainian dialects of the Voronezh region
neuter nouns of the ancient -t- base
declension features
украинские говоры Воронежской области
имена существительные среднего рода древней -t- основы
особенности склонения
Opis:
В статье анализируются имена существительные среднего рода древней -t- основы типа тэля, функционирующие в украинских говорах современной Воронежской области России, выявляются особенности склонения данных имен. Привлекаются этимологические данные. В описываемых говорах имена существительные -t- основы выступают как имена среднего рода и представляют собой названия невзрослых существ, как и в украинском языковом пространстве. Ставится задача определения степени сохранности падежных формантов у подобных имен существительных в условиях интенсивного контактирования генетически родственных языков.
The article analyses the neuter nouns of the ancient –tbase type of tel, functioning in the Ukrainian dialects of the contemporary Voronezh region of Russia. The analysis reveals the features of declension of these nouns. Etymological data have been studied. In the described dialects, the noun -t- bases act as neuter names and represent words for nonadult creatures, like in the Ukrainian language space. A scholar’s task is to determine the degree of preservation of case formants in these nouns in the conditions of intensive contacts between related languages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2020, 12; 127-142
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cлaвянизмы в литoвcкиx диaлeктныx cлoвapяx
Slavisms in Lithuanian Dialect Dictionaries
Slawizmy w litewskich słownikach gwarowych
Autorzy:
Сакалаускене [Sakalauskienė], Вилия [Vilija]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/967622.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
lexis
dialect dictionary
Lithuanian dialects
loanwords
slavism
лeкcикa
диaлeктный cлoвapь
диaлeкт
зaимcтвoвaниe
cлaвянизм
leksyka
słownik gwarowy
gwara
zapożyczenie
slawizm
Opis:
This arcticle discusses dialect dictionaries where words are recorded either from living language or from other, written sources of dialect. Up to now, ten Lithuanian dialect dictioniaries have been published and five are being compiled. Dialect changes along with our everyday life. A lot of words from the old dialect are being forgotten. Those words are no longer being used in the common language as well as in other dialects. In addition, some words gain new meanings. The same processes apply to loanwords which are used in dialects and are included in dialect dictionaries. The lexical system of a dialect dictionary shows the functioning of loanwords and their relationship with the words of the common language. The majority of Lithuanian loanwords are Slavisms, used in those dialects which have had a direct contact with Slavic languages, such as Polish, Belarusian or Russian. Slavisms and loanwords from other languages are marked variously in different dictionaries. In one of them, shortened language names are written in parentheses after the entry, which indicates that it is a word of foreign origin. Other dictionaries simply indicate Slavisms or additionally present the foreign equivalent from which they originate. A number of Slavisms from the dictionaries is analysed in the article. This examplary group are occupation names: kamarnykas (“debt collector”), cf. Polish komornik (DrskŽ 134, DvŽ I 239, KltŽ 97, KpŽ II 161, KrtnŽ 142, ZanŽ I 604); kupčius (“merchant”), cf. Polish kupiec, Belarusian кyпeц (DrskŽ 176, DvŽ I 323, KltŽ 130, KpŽ II 525, KrtnŽ 196, KzRŽ I 407, ZanŽ I 808, ZtŽ 332); strielčius (“shooter, huntsman”), cf. Polish strzelec, Belarusian cтpэлeц (DrskŽ 352, DvŽ II 299, KpŽ III 876, KrtnŽ 394, ZanŽ III 196); rimorius (“leatherworker”), cf. Polish rymarz (DrskŽ 305, KpŽ III 499, KzRŽ II 176, ZanŽ II 557). Dialects are affected by various linguistic and extralinguistic factors. The intensity of word loaning depends on the outer circumstances of language or dialect. Loanwords only fill gaps in some fields. The research of Slavisms provides abundant material for the study of their origins as well as how and why they spread, and of the history of Lithuanian dialects in general.
Przedmiotem analizy są litewskie słowniki gwarowe, rejestrujące słownictwo z żywej mowy lub z zapisów w źródłach dialektologicznych. Język litewski doczekał się dotychczas dziesięciu takich słowników, kolejnych pięć jest w opracowaniu. Zmiany w zasobie słownictwa dialektalnego są pochodną przemian zachodzących w życiu codziennym użytkowników gwar. Wiele starych nazw wycofuje się zarówno z języka literackiego, jak i z dialektów. Niektóre wyrazy zachowują żywotność, ale zmieniają znaczenia. Wskazanym procesom ulegają także zapożyczenia w leksyce gwarowej. Opis leksykograficzny zastosowany w badanych słownikach pozwala śledzić zakres dystrybucji słownictwa zapożyczonego w gwarach w relacji do jednostek języka literackiego. Najliczniejszą grupę zapożyczeń leksykalnych stanowią slawizmy używane w tych gwarach litewskich, które zetknęły się bezpośrednio z którymś z języków słowiańskich – polskim, białoruskim czy rosyjskim. W badanych słownikach zastosowano różne metody kwalifikowania slawizmów. Jedno ze źródeł podaje w nawiasie skrót nazwy języka, z którego przejęta została dana jednostka, inne słowniki sygnalizują tylko ogólnie, że słowo jest pochodzenia słowiańskiego, czasami przywoływane są także wyrazy, które stanowią podstawę zapożyczeń. W artykule poddano analizie wybrane slawizmy wyekscerpowane z dziesięciu słowników gwarowych. Jedną z opisywanych grup znaczeniowych stanowią określania wykonawców zawodów: kamarnykas, por. polskie komornik (DrskŽ 134, DvŽ I 239, KltŽ 97, KpŽ II 161, KrtnŽ 142, ZanŽ I 604); kupčius, por. polskie kupiec, białoruskie кyпeц (DrskŽ 176, DvŽ I 323, KltŽ 130, KpŽ II 525, KrtnŽ 196, KzRŽ I 407, ZanŽ I 808, ZtŽ 332); strielčius, por. polskie strzelec, białoruskie cтpэлeц (DrskŽ 352, DvŽ II 299, KpŽ III 876, KrtnŽ 394, ZanŽ III 196); rimorius, por. polskie rymarz (DrskŽ 305, KpŽ III 499, KzRŽ II 176, ZanŽ II 557). Zasób leksyki dialektalnej kształtowały różne czynniki językowe i pozajęzykowe. Intensywność zapożyczeń leksykalnych zależy od uwarunkowań zewnętrznych względem języka czy dialektu, a luki, które mogą wypełnić zapożyczenia, występują tylko w niektórych obszarach tematycznych słownictwa gwarowego. Analiza slawizmów ukierunkowana na ustalanie genezy i powodów zapożyczania obcych nazw oraz dynamiki ich rozprzestrzeniania się na gruncie litewskim wpisuje się w szerszą problematykę studiów nad historią dialektów litewskich.
В статье рассматриваются литoвcкие диaлeктные cлoвapи, охватывающие словарный материал живой речи либо слова из письменных диалектных источников. На данный момент опубликовано 10 словарей литовских диалектов и ведется работа над 5 новыми словарями. Изменения в составе диалектной лексики отражают изменения в повседневной жизни ее носителей. Многие старые названия уходят как из литературного языка, так и из диалектов. Некоторые слова сохраняются, но изменяется их значение. Те же процессы охватывают и заимствования в диалектах. Используемое в рассматриваемых словарях лексикографическое описание позволяет отслеживать дистрибуцию заимствований в диалектах в сопоставлении с единицами общенационального литературного языка. Наиболее обширной группой лексических заимствований являются славянизмы, используемые в диалектах, непосредственно соприкасавшихся с одним из славянских языков: польским, белорусским или русским. В рассматриваемых нами словарях использовались различные методы обозначения славянизмов. В одном из этих словарей в скобках приводится сокращенное название языка, из которого происходит данная лексическая единица; в других же лишь в общих чертах отмечается, что у слова славянское происхождение, и иногда приводятся слова, являющиеся источником заимствования. В статье описываются некоторые славянизмы, собранные в 10 литовских диалектных словарях. Одной из рассматриваемых в статье словарных групп являются названия профессий: kamarnykas, ср. польское komornik (DrskŽ 134, DvŽ I 239, KltŽ 97, KpŽ II 161, KrtnŽ 142, ZanŽ I 604); kupčius, ср. польское kupiec, беларусское кyпeц (DrskŽ 176, DvŽ I 323, KltŽ 130, KpŽ II 525, KrtnŽ 196, KzRŽ I 407, ZanŽ I 808, ZtŽ 332); strielčius, ср. польское strzelec, беларусское cтpэлeц (DrskŽ 352, DvŽ II 299, KpŽ III 876, KrtnŽ 394, ZanŽ III 196); rimorius, ср. польское rymarz (DrskŽ 305, KpŽ III 499, KzRŽ II 176, ZanŽ II 557). Состав диалектной лексики формируется различными языковыми и внеязыковыми факторами. Интенсивность диалектных заимствований обуславливается обстоятельствами, внешними по отношению к языку или диалекту, а пробелы, которые могут заполнить заимствования, обнаруживаются лишь в некоторых тематических областях диалектной лексики. Анализ славянизмов, направленный на определение происхождения и причины заимствования иноязычных названий, а также динамики их распространения в литовских диалектах, является частью более широкой проблематики исследований истории литовских диалектов.
Źródło:
Acta Baltico-Slavica; 2015, 39; 143-158
2392-2389
0065-1044
Pojawia się w:
Acta Baltico-Slavica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Німецькі форми назви слюсаря у польській та східнослов’янських мовах
The Names for a Locksmith in German, Polish and East Slavic Languages
Nazwy ślusarza w języku niemieckim, polskim i językach wschodniosłowiańskich
Autorzy:
Пиц [Pyts], Тарас [Taras]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38701758.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
names of crafts
loanword
assimilation
German dialects
East Slavic languages
language contact
Opis:
This article analyses the names for a locksmith in German, Polish, Ukrainian and Belarusian. The paper outlines previous explorations in this respect and identifies their shortcomings. The author presents the distribution of the forms under study in different groups of German dialects between the thirteenth and sixteenth centuries and traces their origins. He also discusses their orthographic, phonetic and morphological assimilation in the Slavic languages. The analysis of historical and linguistic sources has made it possible to identify selected phonetic and morphological processes which occurred in German and are visible in Polish, Ukrainian and Belarusian.
Niniejszy artykuł jest poświęcony analizie nazwy ślusarz w językach: niemieckim, polskim, ukraińskim i białoruskim. Opracowanie przedstawia dotychczasowe badania w tym zakresie i wskazuje ich niedociągnięcia. Autor opisuje dystrybucję badanych form w różnych grupach dialektów języka niemieckiego od XIII do XVI wieku oraz ustala ich pochodzenie. Następnie omawia ich ortograficzną, fonetyczną i morfologiczną asymilację w językach słowiańskich. Analiza źródeł historycznojęzykowych pozwoliła zidentyfikować wybrane procesy fonetyczne i morfologiczne, które zaszły w języku niemieckim i są widoczne w językach: polskim, ukraińskim i białoruskim.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2022, 57
0081-7090
2392-2435
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ґенеза карпатизму кошара
Genesis of the Carpathism Koshara
Autorzy:
Пашкова, Надія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2031084.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Carpathian dialects
Slavic languages
Balkan languages
the word for sheep pen
Źródło:
Slavia Orientalis; 2020, LXIX, 4; 897-912
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проклитизација глаголских енклитика у дијалектима српског језика
Proclitication of verb enclitic in a dialect of the Serbian language
Autorzy:
Огњановић, Сања П.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850479.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
Serb language
dialects
word order
syntax
cross-linguistic interference
српски језик
дијалекти
ред речи
синтакса
међујезичка интерференција
Opis:
Као и за остале енклитике, и за распоређивање глаголских енклитика у српском језику постоје посебна позициона правила. Као најважније ограничење истиче се немогућност употребе енклитика у иницијалном положају, или иза везника и, а и ни. Ипак, у појединим дијалектима српског језика јављају се енклитике у иницијалном положају, када постају проклитике. У делубанатских и призренско‑тимочких говора проклитизација енклитика је позната особина, настала као резултат интерференције са суседним словенским и несловенским језицима. Увидом у грађу потврђује се и шири домет ове појаве, нпр. у косовско‑ресавском дијалекту, како на југу ареала, у северној Метохији, тако и на северу, у Браничевском округу. Проклитички употребљене енклитике су забележене и у говору источне Шумадије, као и у неким исељеничким српским говорима.
As for other enclitics, there are special positional rules for the arrangement of verb enclitics in the Serbian language. The most important limitation is the impossibility of using enclitics in the initial position, or after the conjunctions i, a and ni. However, in certain dialects of the Serbian language, enclitics appear in the initial position, and that is when they become proclitics. In some parts of Banat and Prizren‑Timok dialects, proclitication of enclitics is a well-known feature, resulting from interference with the neighbouring Slavic and non-Slavic languages. An inspection of dialect material confirms a wider scope of this phenomenon, e.g. in the Kosovo-Resava dialect, both in the south of the area, in northern Metohija, and in the north, in the Braničevo district. Proclitically used enclitics have also been recorded in the speech of Eastern Šumadija, as well as in some expatriate Serb dialects.
Źródło:
Gwary Dziś; 2023, 16; 29-39
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эстетическое отражение темы «Питание» в русских говорах Тюменской области
Autorzy:
Михайловна Белякова, Светлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498376.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
эстетическая функция
русские говоры
денотативная сфера питания
aesthetic function
Russian dialects
denotative scope of supply
Opis:
статье рассматривается денотативно-референтная сфера «Питание» в ее эстетической рефлексии, отраженной в живой речи современного сельского населения. Для выявления специфики эстетического начала народной речи привлекаются языковые факты, характеризующиеся семантической двуплановостью и прагматической нагруженностью: тропы, экспрессивные и оценочные средства, фразеологизмы, прецедентные тексты. Данная область модифицирована как сфера-донор и как сфера-реципиент, соотносясь с разными аспектами области «Человек». Анализируемая тема развивается в нескольких направлениях, связанных, в частности, с субтемами голода, поста, ассоциации процесса еды с другими жизненно важными процессами; присутствует также модус комической оценки.
The article discusses the denotative-referential sphere “Food,” in its aesthetic reflection, mirrored in the living speech of a modern rural population. To identify the specificity of the aesthetic principle of the people’s speech involves linguistic facts, characterized by semantic and pragmatic biplanning load: trails, expressive and evaluative tools, idioms, precedent text. This area is modified as donor and as recipient in correlation with different aspects of the field of “Man”. Analyze the theme develops in several directions, associated in particular with subramani hunger, fasting, the Association of food with other vital processes; there is also the modus comic rating.
Źródło:
Gwary Dziś; 2016, 8; 103-113
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies