Temat: Bilateral - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Участь Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Університету Марії КюріСклодовської у Любліні у міжнародних проєктах
Udział Czerniowieckiego Uniwersytetu Narodowego im. Jurija Fedkowicza i Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie w projektach międzynarodowych
Autorzy:: Shorodok, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343699.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: international project
bilateral relations between universities
grants for education
międzynarodowy projekt
dwustronne relacje między uniwersytetami
dotacje na edukację
міжнародний проєкт
двосторонні відносини між університетами
гранди для освіти
Opis:: Участь університетів у міжнародних проєктах на сьогоднішній день є пріоритетним напрямком розвитку університетів. Безперечно, є низка переваг у реалізації таких проєктів – це і підвищення наукової діяльності університетів, обмін досвідом та набуття нових знань, підвищення іміджу університету. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Університет Марії-Кюрі Склодовської в Любліні мають великий досвід впровадження міжнародних проєктів. На майбутнє є потенціал впровадження спільного міжнародного проєкту.
Participation of universities in international projects is currently a priority direction for their development. Undoubtedly, there are a number of advantages in implementing such projects - this includes an increase in the scientific activity of universities, exchange of experience and acquisition of new knowledge, and an improvement in the university's image. Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and Maria Curie-Sklodowska University in Lublin have extensive experience in implementing international projects. There is potential for the implementation of a joint international project in the future.
Udział uniwersytetów w międzynarodowych projektach jest obecnie priorytetowym kierunkiem rozwoju uczelni. Niewątpliwie istnieje wiele korzyści z realizacji takich projektów - to podniesienie aktywności naukowej uniwersytetów, wymiana doświadczeń i zdobycie nowych umiejętności, a także podniesienie wizerunku uniwersytetu. Czerniowiecki Narodowy Uniwersytet imienia Jurija Fedkowycza oraz Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej posiadają duże doświadczenie w wdrażaniu międzynarodowych projektów. W przyszłości istnieje potencjał do realizacji wspólnego międzynarodowego projektu.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2023, 9, 1; 205-216
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Россия и Центральная Европа: метаморфозы отношений На фоне трансформаций и глобального кризиса
Autorzy:: Shishelina, Lyubov N.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568522.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
Central Europ
the bilateral and regional relations
basis of the foreign policy
Россия
Центральная Европа
двусторонние и региональные
отношения
основы внешней политики
Opis:: Relations between Russia and Central European countries at the background of domestic transformations and global crisis have passed several stages of development: their almost complete breakdown in the mid 1990-ies, had improved during the 2000-ies, but after the crisis in Ukraine has returned back towards the lowest point of the last 25 years. If in 1990-ies the state of relations had been largely determined by the countries themselves, now, in the absence of subjective reasons for their decline, they are forced to obey the new commitments dictated from Brussels. Against this background, the bilateral relations continue to influence the circumstances that can be associated rather with the formation of the foundations of the new policy and its ideological basis. The current situation, and mainly the crisis in Ukraine, as the country situated between us, had put a real call to our relationship. The ability to give an adequate answer to it would prove the maturity of our relations.
Отношения России и стран Центральной Европы на фоне внутренних трансформаций и глобального кризиса прошли несколько этапов: от их практически полного разрыва в середине 90-х годов, до улучшения в пер- вом десятилетии 2000-ых, но после кризиса на Украине вновь вернулись на низший за 25 лет уровень. Если в 90-е годы состояние отношений опре- деляли сами страны, то ныне, при отсутствии субъективных причин к их снижению, они вынуждены подчиняться новым союзническим обязатель- ствам, диктуемым из Брюсселя. К тому же, на двусторонние отношения продолжают влиять обстоятельства, которые можно связать скорее с раз- работкой самой формулы новой внешней политики, ее идеологических составляющих. Нынешняя ситуация, кризис в находящейся между нами Украине, ставят наши отношения перед реальным вызовом времени. Возможность совместными усилиями найти выход из этой ситуации будетсвидетельствовать о зрелости взаимоотношений России и стран Центральной Европы.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 14-26
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 2)
Autorzy:: Держалюк, М.С.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22681262.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 143-175
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 1)
Autorzy:: Держалюк, M.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676893.pdf
Data publikacji:: 2022-11-08
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 144-186
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Джерела і методологія дослідження сучасних українсько-польських відносин
Źródła i metodologia badań współczesnych stosunków polsko-ukraińskich
Autorzy:: Горбатенко, Володимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489349.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: bilateral relations
Ukrainian-Polish cooperation
dialogue of cultures
strategic interests
security policy
public events
Opis:: One of the most important vectors of Ukraine’s contemporary development is its active policy in bilateral relations with the leading European countries, since such a policy opens the way for recognition of its European identity and forms unlimited opportunities for international cooperation on a mutually beneficial basis. Among the closest partners and the most reliable allies of Ukraine was and remains Poland, because here, hundreds of thousands of Ukrainians live, work and study without any special problems. In addition, the strengthening of strategic partnership with Poland contributes to the practical realization of the European choice of Ukraine. On the other hand, Poles are interested in the territorial integrity, independence and European orientation of Ukraine, seeing it an ally in confronting external threats. In connection with the aforementioned one of the most important directions of the study of the state and prospects of modern Ukrainian-Polish relations is the elucidation of the sources and methodology of their comprehension comprehension. Although any classification is conditional, it is still worth trying to identify the main sources whose potential is intended to strengthen the relations between the two countries and outline the methodological aspects of their use in order to strengthen Ukrainian-Polish cooperation. First of all, such sources should include the following. 1. The ideological and theoretical work of the representatives of Ukraine and Poland, aimed at finding ways to deepen mutual understanding between the two peoples. At the same time, particular attention should be paid to strategic considerations expressed on both sides, as well as reservations about the risks that accompany bilateral relations. Along with this, the important points for studying are the positions of people who are distinguished for their diligence, openness to mutual respect and mutual understanding. The ideological and theoretical potential of Ukrainian and Polish intellectuals, aimed at convergence, the dialogue of the cultures of the two countries, still needs to be properly studied and systematized, and can serve as an important basis for the state-building efforts of Ukraine and Poland in the future. 2. External and domestic legal acts and documents of strategic direction aimed at strengthening of bilateral relations. This vector of relationships was already established at the turn of the 20th - 21st centuries in the relevant international legal and internal documents: the Declaration on the Principles and Main Directions of Ukrainian-Polish Relations (October 13, 1990); Treaty on Good Neighborhood, Friendly Relations and Cooperation (May 18-19, 1992); Agreement on the legal status of the Ukrainian-Polish border (January 12, 1993); Communique on the results of the meeting of the Consultative Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland (September 27-28, 1995); Joint Statement for Understanding and Integration (May 21, 1997); Security Strategies of the Republic of Poland (2000); National Concept of Strategic Partnership Relations with the Republic of Poland (July 27, 2001); in a paper presented by the Polish political experts «The Eastern Policy of the Union in the Perspective of its Expansion through the States of Central and Eastern Europe - the Polish Point of View» (October 2003). Sufficiently strong legal and regulatory framework for bilateral relations between Ukraine and Poland is evidence of a gradual strengthening of political, economic, international legal and cultural cooperation. At the same time, a number of problems remain inadequate. First of all, it concerns border cooperation, common historical heritage, education, labor migration, etc. 3. Institutional system for the provision and coordination of mutual strategic interests of the two states. Today, this coordination is jointly carried out by: the Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland; Ukrainian-Polish Mixed Commission on Trade and Economic Cooperation; Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian parliamentary groups; Permanent Ukrainian-Polish Conference on European Integration; Polish Institute in Kyiv; Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums, Foundation Research Center Poland-Ukraine and others. In addition, there are a number of research structures in each of the countries that are highly specialized in the Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish issues. Accordingly, this direction should be monitored and the current evaluation of the effectiveness of these or other structural units should be carried out on the subject of a real impact on the quality of bilateral relations. At the same time, mutual understanding should be sought on the basis of openness, dialogue, compromise, and the avoidance of the formation of structures focused on unilateral consideration of disputed problems. 4. State-political decisions in the field of security policy, anti-hybrid foreign-policy threats. A real threat to the entire European security system was the aggressive policy of Russia in 2014. Under these conditions, Ukraine was the leading outpost of protecting European values and democratic order. Systemic comprehension of the existing experience in a vital military-strategic sphere will help to optimize the directions of further cooperation, in particular on such important issues as: the final determination by Ukraine of the transition to international standards in the military sphere; exchanging experience of reforming the troops and maintaining their combat readiness at an appropriate level; combining the efforts of all EU countries in combating hybrid threats, as well as conducting a single foreign and security policy; consolidated actions of the European states in relation to the offending state (point of application of sanctions, embargo, etc.); to develop, on the basis of the UN, a common position on the unconditional implementation by all countries of the world of the requirements of international law and the search for ways to improve it in order to resolve non-standard situations; the study of the NATO countries by the unique Ukrainian experience of functioning the state in a hybrid war. 5. The ideological and theoretical potential of public events (scientific conferences, debates, discussions, official meetings) that promote reconciliation with respect to controversial historical events, the dissolution of persistent stereotypes. From time to time, the recurrence of historical hostility between the two neighboring countries is given significant, including at the official level. First of all, these are the negative manifestations of mutual opposition, such as: the war of monuments to the dead Poles and Ukrainians; the dissemination at the level of mass consciousness of outdated stereotypical ideas humiliating national dignity; attempts to politicize the policy of memory through speculation on the tragic events of the past, in which the representatives of both nations suffered; the criticisms of the Polish radicals about the re-establishment of the Commonwealth at the borders of 1939 and the ill-conceived statements of some Ukrainians, which prompted «to forget about Poland for 25 years». The realization by Poland of offensive historical politics in Ukraine creates a reciprocal reaction in the issue of Ukraine’s implementation of its policy of memory and causes various kinds of distortions. Therefore, under the current conditions, monopolization of the policy of memory at the state level, without involving the general public, is extremely dangerous for the future. This remark applies to both Poland and Ukraine. Thus, despite current problems, today we have every reason to state the significant level of Ukrainian-Polish cooperation. At the same time, in the bilateral relations between Ukraine and Poland it is worth looking first and foremost on positive things, consolidating in the mass consciousness what unites the two Eastern European countries, to highlight the views of people who for years build a Polish-Ukrainian understanding: translate books, establish scientific cooperation, restore cemeteries, collect help for soldiers who guarantee European security in eastern Ukraine. The progressive forces of both countries, regardless of the various kinds of provocations, should be abstracted from the insinuations of the marginal environment, reveal wisdom in assessing historical events, and determine common priorities not only for the medium term, but also for the long-term perspective. The level of mutual relations between the two countries depends on the possibility of realizing the needs of national minorities - Ukrainian in Poland and Polish in Ukraine. In addition, the strengthening of intergovernmental cooperation will contribute to establishing closer cooperation between Ukrainian and Polish societies in general, which depends largely on the future of both countries in the European House of Spies.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 51-57
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Zarządzanie procesowe łańcuchem tworzenia wartości przy produkcji energii z węgla brunatnego
Process management in the value creation chain during production of energy from lignite
Autorzy:: Jurdziak, L.
Kawalec, W.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/283040.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Gospodarki Surowcami Mineralnymi i Energią PAN
Tematy:: bilateralny monopol
integracja pionowa
optymalizacja kopalń odkrywkowych
ryzyko poniesienia straty
węgiel brunatny
bilateral monopoly
vertical integration
pit optimization
risk of loss
lignite
Opis:: Analiza bilateralnego monopolu kopalni węgla brunatnego i elektrowni wskazuje, że najkorzystniejszym rozwiązaniem jest ich integracja pionowa w koncernie energetycznym. Pozwala zmaksymalizować łączne zyski i eksploatować większe wyrobiska (zawierające więcej węgla opłacalnego do wydobycia w porównaniu do wyrobisk optymalnych przy działaniu obu stron jako odrębne podmioty) oraz redukuje ryzyko poniesienia straty. Dla pełnego wykorzystania efektów integracji nie powinna się ona ograniczać do łączenia instytucji, lecz do optymalizacji łącznych działań. Umożliwia to nowe podejście do łańcucha tworzenia wartości przy produkcji energii elektrycznej z węgla, w którym eksploatuje się energię zawartą w węglu, a elektrownię traktuje się jako zakład przeróbczy. Wtedy popyt na energię elektryczną może sterować jej podażą, a działania górnicze mogą elastycznie i optymalnie być dopasowywane do zmian na rynku energii. Przeniesienie integracji na poziom procesów w tym łańcuchu wymaga jego dekompozycji na poszczególne procesy i podprocesy oraz ich zdefiniowania pod kątem wymagań działania na rynku energii. Wzorem mogą być prace forum EMMMv z The Open Group dla przemysłu wydobywczego surowców mineralnych i rud metali. Pełne opisanie cyklu górniczo-energetycznego pozwoli określić potrzeby informacyjne, które dotąd nie są zintegrowane {np. geolodzy modelują w złożu inne parametry jakościowe niż potrzebne dla specjalistów od spalania węgla). Celem integracji powinno być spójne zarządzanie procesami na każdym etapie rozwoju koncernu i przetwarzania danych, by maksymalnie podnieść efektywność produkcji energii elektrycznej z węgla, czyniąc branżę konkurencyjną nawet w trudnych warunkach wymuszonego zakupu pozwoleń na emisję CO2 i subsydiowania OZE.
Analysis of bilateral monopoly of a lignite mine and a power plant leads to the conclusion that the best solution is vertical integration of both sides into one energy company. It allows on both maximization of joint profits and excavation of larger pits as well as on risk of loss reduction. To fully exploit the benefits of integration it should not be restricted to joining of institutions, but to optimization of overall operations. The new approach to the value creation chain in the production of electricity from lignite, in which the energy is exploited instead of coal and a power plant is treated as a processing plant. Then the demand for electric energy can control its supply and mining operations can be flexibly and optimally adapted to the changes one energy market. Moving the integration down to the level of processes in the above mentioned chain requires its decomposition into individual processes and subprocesses, and their definition for the demand of operation in the energy market like in the solution proposed by the EMMMv Forum from of The Open Group, which has done similar work but for mineral and metal ore mining. A full description of the mining and energy cycle will determine the information needs, which has not been fully integrated so far. For example, geologists model in the deposits distribution of slightly different quality parameters than those required by specialists of lignite combustion. The aim of integration should be the consistent process management at every stage of company development and data processing to improve maximally the efficiency of electric energy production from lignite, making the industry competitive, even in adverse conditions, of forced purchase expensive permits on CO2 emission and state subsidies to renewable energy.
Źródło:: Polityka Energetyczna; 2011, 14, 2; 127-139
1429-6675
Pojawia się w:: Polityka Energetyczna
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Wzrost znaczenia i formy międzynarodowej polityki konkurencji
Factors Behind the Growing Importance of International Competition Policy
Autorzy:: Mucha-Leszko, Bogumiła
Kąkol, Magdalena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/575719.pdf
Data publikacji:: 2009-06-30
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie. Kolegium Analiz Ekonomicznych
Tematy:: competition policy
internationalization
bilateral agreements
regional economic blocs
multilateral rules
Opis:: The paper deals with a process defined as the internationalization of competition policy. The process was initiated by the Havana Charter in 1948 and gained momentum in the late 1980. The Havana Charter was the charter of the defunct International Trade Organization (ITO). It was signed by 53 countries on March 24, 1948 to facilitate international cooperation and allow for rules against anti-competitive business practices. The charter ultimately failed because the U.S. Congress rejected it. Elements of it would later become part of the General Agreement on Tariffs and Trade (GATT). Despite the growing role of international trade, no multilateral agreement has been adopted since the Havana Charter to regulate competition policy issues, the authors say. Such an agreement is needed to reduce the number of trade disputes and promote international cooperation. The article aims to show the impact of regional integration and bilateral agreements between the European Union and the United States on the internationalization of competition policy. Another objective is to show the impact of international cooperation on multilateral competition policy and on difficulties in reaching a compromise in this area among World Trade Organization members. Finally, the paper sets out to examine factors that justify the need to include competition policy in the multilateral trading system. According to the authors, the high degree of domestic and regional market integration, coupled with the gradual liberalization of multilateral trade and the large number of trade conflicts, call for the introduction of viable multilateral competition rules.
Źródło:: Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics; 2009, 232, 5-6; 21-38
2300-5238
Pojawia się w:: Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Współpraca gospodarcza Polski i Ukrainy
Economic Cooperation Between Poland and Ukraine
Autorzy:: Kuspys, Piotr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/574836.pdf
Data publikacji:: 2008-04-30
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie. Kolegium Analiz Ekonomicznych
Tematy:: economic cooperation
Polska
Ukraine
bilateral trade
Opis:: The article focuses on economic cooperation between Poland and Ukraine. The author analyzes documents and legal regulations governing this cooperation. The paper compares statistical data on trade between the two countries and bilateral investment in industry, financial services and the energy sector. The main purpose of the paper is to show that bilateral economic relations are stable and testify to the existence of a strategic partnership between Poland and Ukraine. The analysis of bilateral agreements reveals that the existing legal framework is sufficiently developed to encourage further investment and economic cooperation between Poland and Ukraine. Moreover, many Polish investment projects in Ukraine and Ukrainian projects in Poland confirm that there is a high level of mutual interest. Another conclusion is that the limited capacity of the Polish-Ukrainian border poses a major obstacle to the development of bilateral cooperation. To remedy this problem, it is necessary to make better use of all available legal instruments and introduce joint customs and border clearance at all border crossings between the two countries, Kuspys says.
Źródło:: Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics; 2008, 223, 4; 41-57
2300-5238
Pojawia się w:: Gospodarka Narodowa. The Polish Journal of Economics
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Wpływ kosztów wykupu pozwoleń na emisję CO2 na wzrost ryzyka poniesienia straty przy eksploatacji studialnego złoża wegla brunatnego
Influence of cost of CO2 emission allowances purchase on increase of the risk of loss during exploitation of the studied lignite deposit
Autorzy:: Woźniak, J.
Jurdziak, L.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/282323.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Gospodarki Surowcami Mineralnymi i Energią PAN
Tematy:: górnictwo węgla brunatnego
energetyka
bilateralny monopol
ryzyko
lignite mining
power engineering
bilateral monopoly
risk
Opis:: Artykuł prezentuje wybrane wyniki rozprawy doktorskiej (Woźniak 2010), w której opracowano metodę analizy ryzyka opłacalności produkcji energii elektrycznej z węgla brunatnego. Zaproponowana metodyka umożliwia m.in. skwantyfikowanie ryzyka poniesienia straty i obliczenia prawdopodobieństwa maksymalizacji zysku przy eksploatacji optymalnych wyrobisk docelowych (optymalne wyrobisko docelowe to takie, które dla danych wartości ekonomicznych obliczonych dla komórek modelu blokowego złoża ma największą niezdyskontowaną wartość spośród wszystkich możliwych wyrobisk, spełniających ograniczenia dotyczące kąta nachylenia skarp; identyfikuje ono zasoby opłacalne do wydobycia). W przeprowadzonych badaniach wykazano m.in. wpływ wzrostu kosztów wykupu pozwoleń na emisję CO2 (6 poziomów w zakresie 0-300 PLN/Mg CO2) na redukcję wielkości zasobów węgla opłacalnych do wydobycia, tzn. znajdujących się w obszarze optymalnych wyrobisk docelowych (uzyskanych z algorytmu Lerchsa- Grossmanna) maksymalizujących łączne zyski układu kopalni i elektrowni. Podstawą analiz były grupy 12 optymalnych wyrobisk docelowych wygenerowanych dla różnych poziomów cen węgla dla każdego z 20 równie prawdopodobnych wariantów studialnego złoża węgla brunatnego Legnica Wschód (otrzymanych w wyniku symulacji warunkowej) oraz model ekonomiczny funkcjonowania bilateralnego monopolu kopalni i elektrowni. Procedurę analizy ryzyka przeprowadzono zarówno w programie Crystal Ball jak i @Risk. Niepewne parametry (jakościowe, kosztowe i cenowe) potraktowano jako zmienne losowe, dla których dobrano rozkłady prawdopodobienstwa. Posłużyły one do wygenerowania wielu wariantów przebiegu przedśwzięcia w procesie symulacji Monte Carlo. Uzyskane wyniki potwierdzają negatywny wpływ dodatkowych kosztów związanych z wykupem pozwoleń na emisję CO2 na poziom osiąganych zysków i wielkość zasobów opłacalnych do eksploatacji oraz wzrost ryzyka poniesienia straty przez analizowane podmioty, czyli kopalnię, elektrownię i zintegrowany pionowo koncern energetyczny.
The paper presents selected results from the PhD thesis (Woźniak 2010) which developed a method of risk analysis during evaluation of profitability of energy production out of lignite. Proposed methodology allows among others on calculation of risk of loss and probability of profit maximization during excavation of optimal ultimate pits. In conducted research it has been shown the influence of rising costs of CO2 emission allowances purchase (6 levels from the range 0 up to 300 PLN/Mg CO2) on reduction of the size of lignite reserves profitable for excavation e.g. included in the optimal ultimate pits (from Lerchs-Grossmann pit optimization) maximizing non-discounted net cash flows. The basis of the analysis was groups of 12 ultimate pits generated for each of 20 equally probable models of the Legnica East lignite deposit (obtained from conditional simulation) and the economic model of bilateral monopoly operation of a mine and a power plant. The procedure of risk analysis was carried out both in Crystal Ball and @ Risk. Uncertain parameters (quality, cost and price) were treated as random variables for which probability distributions were chosen. They were used to generate multiple variants of the course of the project in the Monte Carlo simulation. The obtained results confirmed the negative impact of additional costs associated with purchase of CO2 emission permits to the level of profit achieved and size of lignite reserves profitable for excavation and increase of the risk of loss by the analyzed subjects, namely mine, power plant and a vertically integrated energy company.
Źródło:: Polityka Energetyczna; 2012, 15, 1; 45-58
1429-6675
Pojawia się w:: Polityka Energetyczna
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Umowa z Kanadą oraz porozumienie z Rządem Quebecu – analiza porównawcza
The Social Security Agreement with Canada and the agreement with the Government of Quebec – a comparati ve analysis
Autorzy:: Kryśpiak, Izabela
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/541747.pdf
Data publikacji:: 2015-02-25
Wydawca:: Zakład Ubezpieczeń Społecznych
Tematy:: bilateralna koordynacja systemów emerytalno-rentowych
umowy międzynarodowe
zabezpieczenie społeczne
emerytury i renty
osoby migrujące
bilateral coordination of pension schemes
international agreements
social security
pensions
migrating persons
Opis:: 3 czerwca 2015 r. podpisane zostało porozumienie między Rządem Rzeczypospolitej Polskiej a Rządem Quebecu o zabezpieczeniu społecznym. Porozumienie to w istotny sposób uzupełnia polsko-kanadyjską umowę o zabezpieczeniu społecznym z 2 kwietnia 2008 r., ustanawiając reguły koordynacji polskiego systemu emerytalno-rentowego i Planu Emerytalno-Rentowego Quebecu. Celem niniejszego opracowania jest porównanie rozwiązań przyjętych w polsko- -kanadyjskiej umowie o zabezpieczeniu społecznym i w porozumieniu z Rządem Quebecu pod kątem ochrony praw osób migrujących i osób pozostałych po nich przy życiu w obszarze świadczeń emerytalno-rentowych.
On 3 June 2015 the Government of the Republic of Poland and the Government of Quebec signed an Agreement on social security. Th e Agreement considerably supplements the Polish and Canadian agreement on social security of 2 April 2008 by establishing the rules of coordination between the Polish pension scheme system and the Quebec Pension Plan. Th e purpose of this work is a comparison of the solutions adopted in the Polish – Canadian agreement on social security and in the agreement with the Government of Quebec in view of considerations such as pensions with reference to the protection of migrating persons and their survivors.
Źródło:: Ubezpieczenia Społeczne. Teoria i praktyka; 2015, 4; 94-111
1731-0725
Pojawia się w:: Ubezpieczenia Społeczne. Teoria i praktyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Umowa między Rzecząpospolitą Polską a Państwem Izrael o zabezpieczeniu społecznym z 22 listopada 2016 r. – prezentacja uzgodnień i niektórych ich skutków
The agreement between the Polish Republic and the State of Israel over social security of the 22nd of November 2016 – a presentation of the points agreed on and some of their results
Autorzy:: Miezien, Ewa
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/541777.pdf
Data publikacji:: 2018-06-23
Wydawca:: Zakład Ubezpieczeń Społecznych
Tematy:: zabezpieczenie społeczne
umowy dwustronne o zabezpieczeniu społecznym
koordynacja systemów zabezpieczenia społecznego
obywatele państw trzecich
social security insurance
bilateral agreements on social security
coordination of social security systems
third-party country citizens
Opis:: Artykuł dotyczy umowy zawartej między Polską i Izraelem w zakresie zabezpieczenia społecznego. Autorka odnosi się do korzyści oczekiwanych w związku z zawarciem umowy. Prezentuje uzgodnienia wraz z odniesieniami (w przypisach) do innych tego rodzaju umów dwustronnych zawartych przez Polskę, które służą nawiązaniu do możliwych w niektórych obszarach uzgodnień odrębnych. Autorka komentuje także postanowienia umowy dotyczące jej mocy wiążącej. Na koniec proponuje spojrzenie na zawarcie umowy z punktu widzenia jednego z istotniejszych powiązanych obszarów badawczych, jakim jest wspólne unijne podejście do koordynacji systemów zabezpieczenia społecznego w relacjach z państwami trzecimi.
The article deals with the agreement concluded between Poland and Israel on matters of social security. It relates to the expected benefits resulting from this agreement, presenting the agreements of the undertaking together with pointers (in footnotes) to other types of bilateral agreements concluded by Poland which serve as reference to possible separate agreements within certain fields. The author of the article also comments on the ruling over the binding nature of the agreement. Finally she proposes an examination of the concluding of the agreement from the viewpoint of one of the most significant relevant research fields which is the joint EU approach to the coordination of social insurance systems in their dealings with third party state.
Źródło:: Ubezpieczenia Społeczne. Teoria i praktyka; 2017, 4; 43-66
1731-0725
Pojawia się w:: Ubezpieczenia Społeczne. Teoria i praktyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Umiejętności komunikacyjne dziecka z prelingwalnym uszkodzeniem słuchu bilateralnie implantowanego. Studium przypadku
Communication Skills of a Child With Implanted Bilateral Prelingual Hearing. Case Study
Autorzy:: Borowicz, Aleksandra
Kołodziejczyk, Renata
Kaproń, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/28408101.pdf
Data publikacji:: 2024-02-01
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Logopedyczne
Tematy:: dziecko z uszkodzonym słuchem
prelingwalne uszkodzenie słuchu
bilateralna implantacja
implant ślimakowy
umiejętności komunikacyjne
rehabilitacja
diagnoza logopedyczna
a child with hearing impairment
prelingual hearing loss
bilateral implantation
cochlear implant
communication skills
rehabilitation
speech therapy diagnosis
Opis:: Niniejszy artykuł jest studium przypadku pięcioletniej dziewczynki zarażonej wirusem cytomegalii, z prelingwalnym, odbiorczym uszkodzeniem słuchu głębokiego stopnia, bilateralnie implantowanej. Celem artykułu jest opis badań dotychczasowego rozwoju oraz aktualnych umiejętności komunikacyjnych dziecka w kontekście wczesnej diagnozy, wczesnej obuusznej implantacji oraz systematycznej terapii logopedycznej badanego dziecka. Opis umiejętności opracowany został z wykorzystaniem Karty Badania Surdologopedycznego oraz Karty Oceny Zachowań Komunikacyjnych Dziecka z Uszkodzonym Słuchem. Narzędzia te umożliwiły dokonanie szczegółowej charakterystyki umiejętności dziecka w zakresie porozumiewania się fonicznego we wszystkich podsystemach języka: fonologicznym, leksykalnym oraz gramatycznym: morfologicznym i składniowym. Ocenie poddano również zachowania gestowo-mimiczne dziecka pełniące funkcję komunikacyjną. Omówione zostały także możliwości audiologiczne dziecka ze szczególnym wskazaniem na korzyści, jakie odnosi z obuusznej implantacji i intensywnej pracy surdologopedycznej. Wyniki badań pozwoliły stwierdzić, że mowa jest preferowanym sposobem komunikowania się badanej dziewczynki. Osiągnęła ona bardzo wysokie umiejętności w zakresie komunikacji fonicznej, zbliżone do poziomu prezentowanego przez słyszących rówieśników. Porozumiewanie się gestowo-mimiczne pełni funkcję pomocniczą. Bazuje na gestykulacji naturalnej, choć dziecko miało epizod nauki podstaw języka migowego. Analiza historii rozwoju mowy dziecka pozwala dostrzec silną zależność między czasem implantacji a przyspieszeniem dynamiki rozwoju jego mowy.
This article is a case study of a five-year-old girl infected with cytomegalovirus, with profound prelingual sensorineural hearing loss, bilaterally implanted. The aim of the article is to describe research on the child’s current development and current communication skills in the context of early diagnosis, early binaural implantation and systematic speech therapy of the examined child. The description of the skills was developed using the Speech and Language Therapy Examination Card and the Communication Behavior Assessment Card for a Hearing Impaired Child. These tools enabled a detailed characterization of the child’s phonic communication skills in all language subsystems: phonological, lexical and grammatical: morphological and syntactic. The child’s gestural and facial behavior serving a communicative function was also assessed. The child’s audiological capabilities were also discussed, with particular emphasis on the benefits derived from binaural implantation and intensive speech therapy work. The research results allowed us to conclude that speech is the preferred way of communication of the examined girl. She achieved very high phonic communication skills, similar to the level of her hearing peers. Gesture and facial communication has an auxiliary function. It is based on natural gestures, although the child has had an episode of learning the basics of sign language. Analysis of the child’s speech development history allows us to notice a strong relationship between the implantation time and the acceleration of the dynamics of his speech development.
Źródło:: Logopedia; 2023, 52, 2; 249-272
0459-6935
Pojawia się w:: Logopedia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Ukrainian-US Relations in the Context of U.S. Foreign Policy Priorities
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКІ ВІДНОСИНИ В КОНТЕКСТІ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ США
Autorzy:: Tolstov, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894419.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: foreign policy, bilateral relations, conflict in Donbas, military assistance, deterrence, crisis, European security
зовнішня політика, двосторонні відносини, конфлікт в Донбасі, військова допомога, стримування, криза, європейська система безпеки
Opis:: Після обрання Д. Трампа президентом США в українсько-американських відносинах спостерігалися суттєві зміни, зокрема скасування ембарго на поставки летальних озброєнь і відновлення засідань Комісії стратегічного партнерства Україна-США. Всуперечвисловлюваній Д. Трампом готовності до укладення «Великої угоди» між Росією і США, республіканці і демократи в Конгресі дотримувалися двопартійної позиції по Україні, підтримуючи розширення санкцій з різних приводів – від триваючого конфлікту в Донбасі і спроб російського втручання у виборчу кампанію 2016 року до створення перешкод для поставок російських озброєнь у треті країни.Утім, аналіз оцінок у дослідженнях американських академічних фахівців і коментарях політичних експертів не дає підстав вважати, що політичні кола США готові перейти від дистанційної підтримки України в дусі довгострокової доктрини стримування до більш інтенсивних форм військової та військово-політичної участі. Констатуючи неприйняття російським керівництвом євроатлантичної системи безпеки, що склалася після закінчення холодної війни, американські дослідники висловлюють сумніви в можливості остаточноговрегулювання конфлікту в Донбасі. В разі його заморожування, ситуація в Донбасі становитиме потенційну та реальну загрозу для економіки і безпеки України. За такого перебігу подій Україна відіграватиме роль одного з важливих джерел напруженості і розбіжностей в економічних і військових відносинах між Росією і Заходом.
After Donald Trump was elected as the American president, significant changes were observed in the Ukrainian-American relations. These especially included the lifting of embargo on lethal arms supply and the resumption of meetings of the Ukraine-US Strategic Partnership Commission. Contrary to D. Trump’s desire to conclude a U.S. - Russia “Big Deal”, Republicans and Democrats in the U.S. Congress held a bipartisan position on Ukraine supporting the expansion of sanctions on various occasions – from the on-going conflict in Donbas and Russian attempts to influence the 2016 election campaign to imposing obstacles for the supply of Russian weapons to the third countries. Assessments of American academic and political experts do not give reason to believe that the U.S. political circles are ready to move from remote support of Ukraine in the mood of long-term deterrence doctrine to intensive forms of military and military-political participation. Acknowledging Russia’s rejection of the post-Cold War Euro-Atlantic security order, American observers are inclined to suppose that the conflict in Donbas is unlikely to be finally settled. In case of its freezing, this conflict will pose potential or acute threats to the economy and security of Ukraine. Within such a trend Ukraine will play the role of one of the major subjects of long-term tensions and discord in economic and military relations between Russia and the West.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 117-143
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Układ części ogólnej postępowania nieprocesowego
Autorzy:: Grzegorz, Harla, Andrzej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/902940.pdf
Data publikacji:: 2018-10-23
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: civil case
court
code of civil procedure
code of non-contentious proceedings
structure of the act
procedural proceedings
non-contentious proceedings
general part of proceedings
detailed part of the proceedings
principle of bilateral (parties
claimant/plaintiffs – defendant)
principle of participation (interested person
applicant ‒ participant)
sprawa cywilna
sąd
Kodeks postępowania cywilnego
Kodeks postępowania niespornego
struktura ustawy
postępowanie procesowe
postępowanie nieprocesowe
część ogólna postępowania
część szczegółowa postępowania
zasada dwustronności (strony
powód – pozwany)
zasada uczestnictwa (zainteresowany
wnioskodawca – uczestnik)
Opis:: The article presents the problems of the arrangement of the part of general non-contentious proceedings (art. 506–525 of the Code of Civil Procedure of 1964 ‒ abbreviation: „c.c.p.”). The scope of this issue includes three issues: the structure (internal division) of this part; the nature of the provisions of this part and their order. Previously, in the Code of Non-Contentious Procedure of 1945, the general part of this procedure had an internal division and contained only general provisions. De lege lata, in the Code of Civil Procedure of 1964, the general part of this procedure has no internal division and also contains provisions that are not general norms. These provisions should be transferred to the part of detailed non-contentious proceedings (art. 526 et seq. of the Code of Civil Procedure).
Źródło:: Studia Iuridica; 2018, 75; 93-114
0137-4346
Pojawia się w:: Studia Iuridica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: The youngest ctenocystoids from the Upper Ordovician of the United Kingdom and the evolution of the bilateral body plan in echinoderms
Autorzy:: Rahman, I.A.
Stewart, S.E.
Zamora, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/945494.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Paleobiologii PAN
Tematy:: Echinodermata
Ctenocystoidea
evolution
bilateral symmetry
Ordovician
ctenocystoid
Upper Ordovician
United Kingdom
bilateral body
echinoderm
Opis:: During the early Palaeozoic, echinoderm body plans were much more diverse than they are today, displaying four distinct types of symmetry. This included the bilateral ctenocystoids, which were long thought to be restricted to the Cambrian. Here, we describe a new species of ctenocystoid from the Upper Ordovician of Scotland (Conollia sporranoides sp. nov.). This allows us to revise the genus Conollia, which was previously based on a single poorly-known species from the Upper Ordovician of Wales (Conollia staffordi). Both these species are characterized by a unique morphology consisting of an elongate-ovoid body covered in spines, which clearly distinguishes them from their better-known Cambrian relatives; they are interpreted as infaunal or semi-infaunal burrowers from deep-water environments. This indicates that the ctenocystoid body plan was not fixed early in the evolution of the group, and they most likely modified their structure as an adaptation to a new mode of life in the Ordovician.
Źródło:: Acta Palaeontologica Polonica; 2015, 60, 1; 39-48
0567-7920
Pojawia się w:: Acta Palaeontologica Polonica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Bilateral" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język