Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Asia-Pacific Economic Cooperation" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
“Asia-Pacific Dream” – Chinese Regional Integration Project
«Азійсько-Тихоокеанська мрія» – китайський проєкт регіональної інтеграції
Autorzy:
Oliynyk, Oleh
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676586.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Китай
Азійсько-Тихоокеанський регіон
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС)
розвиток
інтеграція
згуртованість
гармонія
глобалізація
China
Asia-Pacific region
Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC)
Asia-Pacific Dream
development
integration
cohesion
harmony
globalization
Opis:
In the 21st century, China has significantly strengthened its role in world historical processes. In 40 years of reform and openness, China has not only become a world leader in economic development, it has also become an active player in the world political arena. China began to show greater interest in world development and at the same time began to actively integrate into the world community, seeking to prove the global benefits of cooperation with China. The Chinese leadership believes that China cannot stand aside from world processes and, like the rest of the world, be held hostage to the policies of other countries and bear the brunt of all the negative consequences of such policies. As a result, it was taken a course for active integration with the world community and strengthening China’s participation and influence in world processes. For this purpose, several strategic strategies have been developed to achieve a specific goal, including “going abroad”, “globalizing”, “internationalizing” and others. At the same time, the strengthening of integration processes in the world could not leave the country’s leadership indifferent, so China began to pay more attention to participation in both global and regional integration processes. One such area was China’s accession to the Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) in 1991. These areas have identified three key aspects of the Asia-Pacific Dream concept: development and economic cohesion, the unification of Asia with an emphasis on harmony, mutual benefit and prosperity in the region. The China Asia-Pacific Dream initiative aims to maintain stable and friendly partnerships with neighboring countries in order to build mutual trust. China has identified a number of common challenges that the parties must address in order to build an Asian community. China hopes to work with its partners to create a beautiful region that will lead the world, benefit all parties and bring prosperity to future generations. In this context, the Chinese leadership has identified a number of areas for development for the Asia-Pacific region.
У ХХІ столітті Китай значно посилив свою роль в світових історичних процесах. За 40 років політики реформ та відкритості Китай не тільки перетворився на країну-лідера в світовому економічному розвитку, він також став активним гравцем на світовій політичній арені. Китай почав виявлять більший інтерес до світового розвитку і поряд з цим почав активно інтегруватись у світове співтовариство, прагнучи довести світові переваги від співпраці з Китаєм. Керівництво країни вважає, що Китай не може стояти осторонь світових процесів, і як решта країн світу бути заручником політики інших країн та нести тягар усіх негативних наслідків від такої політики. В результаті було взято курс на активну інтеграцію з світовим співтовариством та посилення участі та впливу Китаю в світових процесах. З цією метою було розроблено кілька стратегічних стратегій спрямованих на досягнення визначеної мети серед яких – «йти зовні», «глобалізуватись», «інтернаціоналізуватись» та інші. Водночас посилення інтеграційних процесів в світі не могло залишити керівництво країни байдужими, тому Китай почав приділяти більшої уваги до участі як в глобальних так і регіональних інтеграційних процесах. Одним з таких напрямків стало приєднання Китаю в 1991 р. до форму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Визначено три аспекти для майбутнього АТЕС, а саме: поглиблена регіональна економічна інтеграція; сприяння інноваційному розвитку, економічна реформа та зростання; посилення всебічного розвитку інфраструктури та з’єднання. Ці напрями визначили три ключові аспекти концепції «Азійсько-Тихоокеанської мрії» – розвиток та економічна з’єднаність, об’єднання Азії з акцентом на гармонію, взаємну вигоду та процвітання в регіоні. Китайська ініціатива «Азійсько-Тихоокеанської мрії» спрямована на підтримку стабільних та дружніх партнерських стосунків з сусідніми країнами, з метою формування взаємодовірчих відносин. Китай розраховує спільно з партнерами створити прекрасний регіон, який поведе за собою світ, сприятиме всім сторонам та принесе процвітання майбутнім поколінням. В цьому контексті керівництво Китаю визначило низку напрямків розвитку для АТР.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 131-146
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Debata w sprawie utworzenia Wspólnoty Wschodnioazjatyckiej
East Asian Community establishment debate
Autorzy:
Trubalska, Justyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850655.pdf
Data publikacji:
2010
Wydawca:
Akademia Zamojska
Tematy:
East Asia
East Asia Community
integration process
Association of South East Asian Nations
Asia-Pacific Economic Cooperation
Azja Wschodnia
Wspólnota Wschodnioazjatycka
procesy integracji
Stowarzyszenie Narodów Azji Południowo-Wschodniej
Wspólnota Gospodarcza Azji i Pacyfiku
Opis:
Celem opracowania jest przedstawienie debaty w sprawie utworzenia Wspólnoty Wschodnioazjatyckiej. Na potrzeby pracy wyodrębniono dwa obszary analizy. Pierwszy, obejmuje koncepcję Wspólnoty Wschodnioazjatyckiej. Drugi odnosi się do form Wspólnoty Wschodnioazjatyckiej. Wybór koncepcji został spowodowany rolą, jaką poszczególne koncepcje odgrywają w procesie budowy Wspólnoty Wschodnioazjatyckiej. Na płaszczyźnie gospodarczej zostały przedstawione główne założenia idei bloków handlowych oraz idei porozumień handlowych. Na płaszczyźnie politycznej – założenia idei pokojowego współistnienia oraz idei pragmatycznego partnerstwa. Natomiast na płaszczyźnie społeczno-kulturowej obecnie można mówić o dominującej roli idei wartości azjatyckich.
The aim of this study is to present the debate concerning the establishment of the East Asian Community, further referred to as EAC. For the purpose of this thesis two analytical areas have been distinguished. The first area deals with the very conception of the East Asian Community, while the second area concerns its forms. The choice of the conception depends on its role in the creation of EAC. The economic plane introduces the main principles of the trade bloc idea as well as the idea of the trade agreement. The political plane, on the other hand, presents the peace coexistence idea together with the pragmatic partnership. On the socio-cultural plane the dominant role at the moment is played by the main Asian values.
Źródło:
Facta Simonidis; 2010, 3, 1; 29-46
1899-3109
Pojawia się w:
Facta Simonidis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Stany Zjednoczone – hegemonia w regionie Azji i Pacyfiku w latach 1985–2015
The United States – A Hegemony in the Asia-Pacific Region in 1985–2015
Autorzy:
Jarczewska, Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2091660.pdf
Data publikacji:
2020-06-24
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Nauk Politycznych i Studiów Międzynarodowych
Tematy:
Stany Zjednoczone
region Azji i Pacyfiku
Chiny
hegemonia
strategia
sojusz
współpraca gospodarcza
TPP
United States
Asia-Pacific region
China
hegemony
strategy
alliance
economic cooperation
Opis:
Stany Zjednoczone uzyskały pozycję hegemoniczną w systemie międzynarodowym po zakończeniu II wojny światowej i mimo relatywnego spadku ich siły oraz wzrostu znaczenia innych państw utrzymują ją do chwili obecnej. Kraj ten jest aktywny niemal we wszystkich regionach świata, jednak podstawowe znaczenie mają dla niego strefy transatlantycka i transpacyficzna (region Azji i Pacyfiku). Właśnie w regionie Azji i Pacyfiku USA włączyły się do wielkiej polityki światowej. Obecnie jest on uważany za obszar o kluczowym znaczeniu dla ich interesów – zarówno z uwagi na kwestie bezpieczeństwa, jak i gospodarcze. Autorka prezentuje relacje Stanów Zjednoczonych z państwami Azji i Pacyfiku i opisuje pozycję tego kraju w regionie z perspektywy ostatnich trzech dekad, czyli okresu wielkich zmian i przewartościowań na arenie międzynarodowej. Przyjmuje założenie, że w badanym okresie USA odgrywały w regionie Azji i Pacyfiku rolę hegemona, akceptowaną przez większość państw położonych w tej strefie (szczególnie tych mniejszych i słabszych, obawiających się dominacji jednego, silnego gracza z regionu), co gwarantowało Stanom Zjednoczonym efektywną realizację własnych interesów.
After the end of World War II the United States achieved a hegemonic position in the international system, and despite a relative decrease in its power and the growth in importance of other states it has kept this position until the present time. The country is active in almost all the regions of the world, but the areas it considers particularly important are the Transatlantic and the Transpacific (the Asia-Pacific region) regions. Historically, the latter direction was the area through which the United States entered into grand world politics. Presently, it is considered an area of key importance to the country’s interests, for both security and economic reasons. The aim of this article is to present the United States’ relations with the countries of the Asia-Pacific and determine the US’s position in the region in terms of the last three decades, that is a period of great changes and redefinitions in the international arena. It has been assumed that in the period in question the United States played the role of the dominant power in the Asia-pacific region, which the majority of the region’s countries accepted (especially the smaller and weaker ones, fearing the domination of a single strong actor from the same region) and owing to which the United States have been able to effectively pursue its own interests.
Źródło:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations; 2015, 51, 4; 37-66
0209-0961
Pojawia się w:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies