Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "1920" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Литовский фактор в советско-польской войне
The Lithuanian factor in the Soviet-Polish War
Autorzy:
Шубин, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/27311710.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
Советско-польская война 1919–1920 гг.
советско-литовский конфликт 1919–1920 гг.
советско-литовский мир 1920 г.
Литбел
«срединная Литва»
Ленин
Иоффе
Вольдемарас
Нарушевичюс
Пилсудский
Soviet-Polish War of 1919–1920
Soviet-Lithuanian conflict of 1919–1920
Soviet-Lithuanian peace of 1920
Litbel
Ioffe
Voldemaras
Narushevicius
Pilsudski
"Central Lithuania"
Lenin
wojna polsko-sowiecka 1919–1921
pokój sowiecko-litewski z 1920 r.
Litbieł
Litwa Środkowa
Piłsudski
Joffe
konflikt sowiecko-litewski z lat 1919–1920
Opis:
The article examines the role of Lithuania in the struggle for the Eastern European region during the Soviet-Polish War of 1919–1920. The author shows that from the very beginning, from the first days of January 1919 and later until the autumn of 1920, the military conflict in the space between Warsaw, Kaunas and Minsk was trilateral, as Lithuania actively participated in it (not counting the participation of other forces north and south of the specified region). In 1919, Lithuanian troops acted against the Reds in a de facto alliance with the Poles. Soviet Russia pretended that it was not waging war with Poland and Lithuania, hiding behind formally independent Soviet Lithuania and Belarus, which in February 1919 were united into a single republic, abbreviated as Litbel; it was supposed to play the role of a “buffer” between Russia and Poland. The existence of Litbel excluded the recognition of a separate Lithuania by Soviet Russia. The Soviet-Polish-Lithuanian conflict developed in a territory where the formation of modern nations was far from complete, the borders were still plastic and ethnic interstices prevailed. There was a struggle of incompatible projects on this territory. The Soviet Federation opposed the federation project centered on Warsaw. But even in Poland, the desire to create a state with a Polish majority and non-Polish minorities without any federation or national autonomies was influential. The Lithuanian leadership in Kaunas sought to implement a similar project. At the same time, there was an irreconcilable contradiction between the national Polish and Lithuanian projects – the question of Vilna (Vilnius). The disappearance of the Soviet-Lithuanian front in January 1920 opened the possibility for the conclusion of the Soviet-Lithuanian peace. But its specific parameters depended on the course of the Soviet-Polish war. Under the conditions of the Red Army’s offensive on Vilna (Vilnius), the Lithuanian side agreed to sign peace on July 12, 1920, which was advantageous from a territorial point of view and actually turned Lithuania into a military ally of Soviet Russia. As a result of the defeat of the Red Army near Warsaw, Lithuania could not hold Vilnius, which, due to the position of the Entente, required a complex solution with the formation of a “Central Lithuania” joining Poland. But the Soviet side continued to support Lithuania’s claims to Vilnius, which determined the relatively warm Soviet-Lithuanian relations in the interwar period.
Źródło:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2022, 14; 215-231
2450-4475
Pojawia się w:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Диагноз ностальгии от Тэффи
The Diagnosis of Nostalgia from Teffi
Autorzy:
Федотов, Олег
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22446668.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Надежда Тэффи
Ностальгия (1920)
творческая стратегия выражения ностальгии в стихе и прозе
литература русского зарубежья
Nadezhda Teffi
Nostalgia (1920)
creative strategy for expressing nostalgia in verse and prose
the literature Russian diaspora
Opis:
Литература русского зарубежья как одна из самых ярких национальных литератур, созданных за пределами метрополии, в качестве наиболее действенного стимула для своего развития получила беспрецедентно острое чувство ностальгии. Им пронизаны произведения фактически всех русских писателей, волей судьбы оказавшихся за границей. В статье рассматриваются ностальгические переживания в творчестве исключительно популярной среди русских и зарубежных читателей писательницы Надежды Тэффи на материале ее прозаической новеллы Ностальгия (1920), стихотворения «Тоска, моя тоска! Я вижу день дождливый…», написанного до эмиграции в 1915 г., а также цикла из семи стихотворений, посвященных этой же теме в составе третьего тома Собрания сочинений под обобщенным заголовком Тоска (в первой газетной публикации – Ностальгия). Во всех текстах соблюдается одна и та же стратегия описания симптомов невыносимой тоски по родине, которую Тэффи взяла на вооружение в раннем стихотворении 1915 г. и развила в произведениях, написанных пятью годами позже в эмиграции: прозаической новелле Ностальгия и репортаже из семи стихотворений 1920 г. Примером такого лироэпического многоголосия для нее могла послужить поэма Николая Некрасова Современники, с одной, правда, существенной разницей: у Некрасова каждый новый персонаж наделен индивидуальным метрическим голосом, а у Тэффи, наоборот, практически все страдающие ностальгией соотечественники выражают свои чувства универсальным раешным стихом.
The literature of the Russian diaspora, as one of the brightest national literatures created outside the metropolis, received an unprecedented acute sense of nostalgia as the most effective stimulus for its development. It permeates the works of virtually all Russian writers who, by the will of fate, found themselves abroad. The article examines nostalgic experiences in the work of the writer Nadezhda Teffi, extremely popular among Russian and foreign readers alike, on the basis of her prose novel Nostalgia (1920), a short story written before emigration in 1915 – “Tosca moja, tosca! Ja vizhu v den’ dozhdlivyj…” as well as a cycle of seven poems dedicated to the same topic in volume 3 of the Collected Works under the generalised title Tosca (in the first newspaper publication – Nostalgia). All the analysed texts follow the same strategy of describing the symptoms of unbearable homesickness, which Teffi adopted in an early poem of 1915 and developed in works written five years later in exile: the prose novel Nostalgia and the report of seven poems of 1920. An example of such a lyroepic polyphony for her could be Nikolay Nekrasov’s poem Sovremenniki, with one, albeit a significant, difference: in Nekrasov, each new character is endowed with an individual metric voice, while in Teffi, on the contrary, almost all nostalgic compatriots express their feelings in a universal verse.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 189-199
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Перший” та „другий” поети „Празької школи”: проблема автентичності „свідчень авторитетних митців”
First” and "second” poets "Prague school”: the problem of authenticity "evidence reputable artists”
„Первый” и„второй" поэты „пражской школы": проблема аутентичности „свидетельств авторитетных мастеров"
Autorzy:
Крупач, Микола
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178925.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
genesis theme Ukrainian emigration poetry 1920–1930’s
Y. Daragan
E. Malanyuk
O. Olzhych
article Modern Ukrainian poetry
генезис тематики украинской эмиграционной поэзии 1920-1930-х годов
Ю. Дараган
Е. Маланюк
О. Ольжич
статья Современная украинская nоэзия
Opis:
For decades, the vast majority of literature theorists link the genesis theme in Ukrainian emigration poetry of 1920-1930’5 with the name Y. Daragan, while at the same time E. Malaniuk is considered the greatest poet of the exile. However, today there are no sound scientific studies that would prove the validity of these controversial statements. Often they are allegedly derived from ”evidence of influential artists” of the interwar period : B.I. Antonych and 0. Olzhych, in accordance with their articles Poetry on this side of the barricades and Modern Ukrainian poetry. These articles are supposedly given thematic status of ”primacy” among the works of immigrants just south of Y. Daragan collection Quiver. However the detailed analysis revealed that the article written by B.I. Antonych in the order and under the pressure of cultural figures of Soviet orientation, but the article seems to 0. Olzhycha clearly not to be written by its alleged author.
Уже десятилетиями подавляющее большинство литературоведов связывают генезис тематики украинской эмиграционной поэзии 1920-1930-х годов с именем Ю. Дарагана, хотя в то же время наиболее выдающимся поэтом эмиграции считают Е. Маланюка. На сегодня нет основательного научного исследования, которое бы доказывало правомерность таких неоднозначных утверждений. Часто они вроде бы вытекают из „свидетельств авторитетных мастеров" слова междувоенного периода (к ним прежде всего относят Б.-И. Антоныча и О. Ольжича), которые соответственно в статьях Поэзия no эту сторону баррикады и Современная украинская nоэзия будто предоставили статус тематического „первенства" среди произведений поэтов-эмигрантов именно стихам Ю. Дарагана из сборника Сагайдак. Однако в результате детального анализа выяснилось, что статья Б.-И. Антоныча написана по заказу и под давлением культурных деятелей советской ориентации, а вот „статья" О. Ольжича явно не принадлежит перу этого автора.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 219-232
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Введение советско-польского перемирия в действие (октябрь-ноябрь 1920 г.)
The Implementation of the Polish-Soviet Peace Preliminaries (October–November 1920)
Autorzy:
Колихова, Карина
Матвеев, Геннадий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/27311885.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
Polish-Soviet war of 1918–1921
implementation of the 1920 Armistice of Riga
antiSoviet military formations in Poland
Józef Piłsudski
Jan Dąbski
Adolph Joffe
советско-польская война 1918–1921 гг.
исполнение Рижского договора о перемирии
антисоветские формирования в Польше
Ю. Пилсудский
А.А. Иоффе
Я. Домбский
wojna polsko-sowiecka 1918–1921
implementacja ryskiego zawieszenia broni z 1920 r.
antysowieckie formacje wojskowe w Polsce
Adolf Joffe
Opis:
The article clarifies the actual date of the entry into force of the Soviet-Polish treaty on the preliminary conditions of peace and armistice of October 12, 1920. The preliminary treaty stipulated that the enactment should happen no later than November 2, and after that date, the withdrawal of Polish troops to the state border line was to begin. The parties pledged not to interfere in each other’s internal affairs and not to support organizations aimed at overthrowing the state and social system of the other party from the moment the truce was ratified under article II of the treaty. Realizing the importance of the armistice, the Ukrainian SSR, Poland and the RSFSR ratified the treaty within the agreed time frame, and it seemed that nothing prevented them from immediately starting work on the final text of the peace treaty in accordance with the agreements. However, the Soviet peace delegation that had arrived in Riga on November 3 did not find the Polish delegation there. It turned out, moreover, that the Polish army was in no hurry to leave the regions of the Ukrainian SSR and the Belorussian SSR occupied by it, and thus covered the flanks of the anti-Soviet armies of Symon Petliura, Boris Piermikin, and Stanisław Bułak-Bałachowicz which invaded Soviet territory. The protests expressed by the Soviet side yielded results only aer the Red Army had broken through the defense of the Crimea on November 9–10. On November 13, a Polish delegation finally arrived in Riga and a meeting of the heads of the Soviet and Polish delegations, Adolph Joffe and Jan Dąbski, took place, following which Poland undertook to begin the withdrawal of its troops from November 19, 1920. Its yesterday’s eastern allies retreated to Poland and were interned. The analysis of the problem shows that the armistice agreement was actually put into effect not on November 2, but on November 19, 1920, and Józef Piłsudski and the Polish military command are primarily to blame for this.
Źródło:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2022, 14; 194-214
2450-4475
Pojawia się w:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Walka o duszę ludu warmińsko-mazurskiego : plebiscyt 1920 roku a przemiany tożsamości mazurskiej
Autorzy:
Żytyniec, Rafał (1976- ).
Powiązania:
Mówią Wieki 2020, nr 7, s. 16-20.
Data publikacji:
2020
Tematy:
Tożsamość narodowa
Świadomość społeczna
Plebiscyt na Warmii, Mazurach i Powiślu (1920)
Propaganda
Artykuł z czasopisma historycznego
Opis:
Artykuł omawia kształtowanie się kulturowego fenomenu Mazurów pruskich, ich tożsamości narodowej i poczucia przynależności na przestrzeni wieków. Opisuje postępująca asymilację Mazurów z kulturą niemiecką. Proces ten zestawiono z wydarzeniami z lipca 1920 roku i wynikiem plebiscytu, w którym mieszkańcy Mazur, Warmii i Powiśla zdecydowali o przynależności państwowej do Niemiec, a nie do Polski. Autor przedstawia liczne przykłady plakatów i komunikatów propagandowych i zauważa, że wygrany przez Niemców plebiscyt spowodował rozbudowę tożsamości niemieckiej wśród Mazurów.
Dostawca treści:
Bibliografia CBW
Artykuł
Tytuł:
Ochotnicy dzikowscy roku 1920
Autorzy:
Zych, Tadeusz (1960- ).
Powiązania:
Biuletyn IPN 2020, nr 7/8, s. 54-60
Data publikacji:
2020
Tematy:
Armia Ochotnicza (1920)
Wojna polsko-bolszewicka (1919-1920)
Upamiętnianie
Żołnierze
Ochotnicy do służby wojskowej
Opis:
Artykuł przedstawia działania Armii Ochotniczej, powołanej rozkazem z 8 lipca 1920 roku, przez ministra spraw wojskowych generała Kazimierza Sosnkowskiego. Indywidualną inicjatywą było wyposażenie 59 ochotników przez hrabiego Zdzisława Tarnowskiego z Dzikowa i okolicznych ziemian. Oddział piechoty trafił do 20 pułku piechoty Ziemi Krakowskiej. Pluton konnych ochotników zasilił szeregi 8 pułku ułanów Księcia Józefa Poniatowskiego. Walczyli tam także synowie Zdzisława Tarnowskiego – Jan Juliusz i Artur. W 85. rocznicę bitwy warszawskiej, na zewnętrznej ścianie zamku w Dzikowie, zawisła tablica z nazwiskami żołnierzy-ochotników.
Dostawca treści:
Bibliografia CBW
Artykuł
Tytuł:
Spett Karol Stanisław (1899-1970), lekarz, psychiatra, profesor Akademii Medycznej w Krakowie
Autorzy:
Zwolski, Stanisław.
Powiązania:
Polski Słownik Biograficzny 2002, t. 41, z. 1, s. 76-78
Data publikacji:
2002
Tematy:
Spett, Karol S.
Spett Karol S. (1899-1970) biografia
5 Dywizja Piechoty służba zdrowia biografie
Wojna 1919-1920 r. polsko-rosyjska biografie
Kampania wrześniowa (1939)
Biografia
Wojsko
Lekarze
Opis:
W l. 1918-1921 w służbie wojskowej w kolumnie sanitarnej 5 Dywizji Piechoty. W wojnie polsko-sowieckiej na froncie północnym. Uczestnik kampanii wrześniowej.
Dostawca treści:
Bibliografia CBW
Artykuł
Tytuł:
Steca Ostap (1900-1978), generał major Armii Radzieckiej, generał brygady Wojska Polskiego
Autorzy:
Zwoliński, Stafan.
Powiązania:
Polski Słownik Biograficzny 2004, t. 43, z. 1, s. 57-59
Data publikacji:
2004
Tematy:
Steca, Ostap (1900-1978)
Steca Ostap (1900-1978) biografia.
1 Pułk Ukraińskich Strzelców Siczowych 1916 r.
Ukrajinška Halyčka Armija 1918-1919 r.
Kazańska Dywizja Wojsk Kolejowych 1920 r.
Szkoła Czerwonych Podoficerów (Charków) 1920-1929 r.
Szkolna Czerwona Dywizja 1921 r.
Kurs Doskonalenia Oficerów "Wystriel" 1925 r.
Dywizja Czelabińska 1932-1934 r.
86 Dywizja Kazańska 1934-1937 r.
Oficerska Szkoła Techniczna (Swierdłowsk) 1937-1938 r.
Kurs Doskonalenia Oficerów "Wystriel" 1940-1941 r.
Akademia Wojskowa im. M. W. Frunzego 1941-1943 r.
Wojskowa Akademia Medyczna im. S. Kirowa.
Wojsko Polskie na Wschodzie (1943-1945). Pierwsza (1) Armia WP. Pierwsza (1) Warszawska Dywizja Piechoty im. Tadeusza Kościuszki WP 1944-1945 r.
3 Oficerska Szkoła Piechoty (Inowrocław) dowódca 1945 r.
Sztab Generalny WP. Oddział III Operacyjny SG WP dowódca 1945-1946 r.
Państwowa Komisja Bezpieczeństwa 1946-1947 r.
Wiadomości Służby Granicznej (czasopismo) redakcja 1945-1946 r.
Wyższa Szkoła Piechoty dowódca 1948-1952 r.
Akademia Sztabu Generalnego im. gen. broni Karola Świerczewskiego 1952-1953 r.
Akademia Wojskowa Sztabu Generalnego Sił Zbrojnych ZSRR 1953-1954 r.
Śląski Okręg Wojskowy dowódca 1954-1955 r.
Bellona (czasopismo) redakcja 1945-1946 r.
Wojsko biografie 20 w. Rosja
I wojna światowa (1914-1918)
Wojna polsko-ukraińska (1918-1919)
Wojska kolejowe jednostki Rosja 1920 r.
Wojsko
Biografia
Opis:
Bibliogr.
Dostawca treści:
Bibliografia CBW
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies