Temat: „conflict“ - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Історія виникнення і сучасний стан грузино-абхазького конфлікту
The History of the Emergence and Current State of the Georgian-Abkhazian Conflict
Autorzy:: Otrosh, M.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51608488.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Абхазія
Грузія
грузино-абхазький збройний конфлікт 1992-1993 рр.
переговорний процес щодо врегулювання грузино-абхазького конфлікту
п’ятиденний російсько-грузинський збройний конфлікт 2008 р.
військова присутність РФ в Абхазії
Abkhazia
Georgia
the Georgian-Abkhazian armed conflict of 1992-1993
the negotiation process for the settlement of the Georgian-Abkhazian conflict
the five-day Russian-Georgian armed conflict of 2008
the military presence of the Russian Federation in Abkhazia
Opis:: У статті досліджуються причини виникнення грузино-абхазького конфлікту, показано фази його розвитку та сучасний стан. Грузино-абхазьке протистояння розпочалося ще в період існування СРСР. Воно переросло у збройний конфлікт 1992-1993 рр., який закінчився поразкою грузинських військ і встановленням Абхазією за допомогою військової підтримки Росії контролю над територією республіки (за винятком Кодорської ущелини). З того часу Абхазія стала де-факто незалежною державою, яка практично опинилася поза владою грузинського уряду. Після цього розпочався багаторічний переговорний процес у різних форматах, який не приніс бажаних результатів у врегулюванні грузино-абхазького конфлікту. Зважаючи на це, Грузія зробила у серпні 2008 р. невдалу спробу силового відновлення контролю над Абхазією. Це призвело до п’ятиденного російсько-грузинського збройного конфлікту, під час якого Абхазія за допомогою росіян встановила повний контроль над усією своєю територією. Невдовзі по тому Абхазія була визнана незалежною державою з боку РФ та деяких її сателітів. Після цього на території Абхазії були розміщені дві російські військові бази, а російські військовослужбовці стали дислокуватися по всій Абхазії. Незважаючи на такий розвиток подій, Грузія по праву вважає Абхазію своєю територією, окупованою Росією. Абсолютна більшість держав світу, зокрема Україна, підтримують територіальну цілісність Республіки Грузія, складовою частиною якої є Абхазія. Враховуючи високий рівень російської присутності в Абхазії, можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому Росія поглине Абхазію і включить її «на прохання абхазів» до свого складу в якості ще одного суб’єкта федерації.
The article examines the causes of the Georgian-Abkhazian conflict, shows the phases of its development and its current state. The Georgian-Abkhaz confrontation began during the period of the existence of the USSR. It turned into an armed conflict in 1992-1993, which ended with the defeat of the Georgian troops and Abkhazia establishing control over the territory of the republic (with the exception of the Kodor gorge) with the help of military support from Russia. Since that time, Abkhazia has become a de facto independent state, which is practically outside the power of the Georgian government. After that, a multi-year negotiation process began in various formats, which did not bring the desired results in the settlement of the Georgian-Abkhazian conflict. In view of this, in August 2008, Georgia made an unsuccessful attempt to restore control over Abkhazia by force. This led to a five-day Russian-Georgian armed conflict, during which Abkhazia, with the help of the Russians, established complete control over its entire territory. Shortly thereafter, Abkhazia was recognized as an independent state by the Russian Federation and some of its satellites. After that, two Russian military bases were placed on the territory of Abkhazia, and Russian servicemen began to be stationed throughout Abkhazia. Despite this development, Georgia rightfully considers Abkhazia its territory occupied by Russia. The absolute majority of countries in the world, including Ukraine, support the territorial integrity of the Republic of Georgia, of which Abkhazia is a constituent part. Given the high level of Russian presence in Abkhazia, it can be predicted that in the near future Russia will absorb Abkhazia and include it “at the request of the Abkhazians” as another subject of the federation.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 93-113
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Інтеграційно-дезінтеграційні процеси у Молдові
Integracyjno-dezyntegracyjne procesy w Mołdowie
Autorzy:: Явір, Віра
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489446.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: ethnopolitical disintegration
ethnopolitical integration
Transnistria
ethnopolitical conflict
Opis:: Moldova had to deal with the disintegration-integration challenges from the very beginning of the formation of an independent state unlike Ukraine, which at the early stages of independence did not recognize the urgency of ethnonational problems at the state level, did not pay attention to ethnopolitical threats. Issues of ethnopolitical integration and disintegration are among the most important in the field of ethnopolitical security and ethnonational policy of this multiethnic state with very complicated ethnopolitical heritage. Ukraine did not take advantage of the ethnopolitical experience of Georgia and Moldova in the past, now all three post-Soviet states (Ukraine, Moldova and Georgia) are at the post-desintegration stage of development, which means the presence of self-proclaimed republics in their territorial composition, the settlement of armed ethnicpolitical conflicts and the policy of reintegration of the occupied territories. In fact Moldova’s disintegration began before the formation of an independent state in the course of the collapse of the USSR. Its cause was the Transnistrian ethnopolitical conflict, which is considered one of the most controversial in the post-Soviet space, although the ethnic factor did not play a decisive role in it. In the late 1980s, the nationalist movement for the restoration of the state gained popularity in the Moldavian Soviet Socialist Republic. The Moldovan elite tried to build the state around the formation of the national-linguistic identity of its citizens. An important element in the restoration of Moldavian identity was the political course of ethnopolitical, ethnolinguistic integration of Moldova with ethnic, linguistic and historically close country - Romania. This triggered the separation of Transnistria. The Transnistrian conflict has been under regulation for more than 25 years, but the prospects for restoring the territorial integrity of Moldova and the Transnistria reintegration are very small. During numerous talks with Russia, Ukraine and the OSCE, it was not possible to reach agreement on the status of Transnistria. The Moldovan leadership refused to conduct direct talks with leaders of the unrecognized republic, stressing that it is necessary to negotiate with Russia, which writes the script of the negotiation process and manipulates leaders of self-proclaimed state. The regulation of the Transnistrian conflict was significantly hampered by the integration trends between Moldova and Romania, which did not lead to the ethnopolitical integration of both states, but became a hindrance to the reintegration of Transnistria into Moldova. Moldova balances between an association with Romania and an orientation towards Russia, depending on which political forces - pro-Russian or pro-Romanian gained power in the state. Ethnopolitical integration with Romania meant a loss of statehood and a lasting loss of hope in resolving the Transnistria conflict by returning the territory of an unrecognized republic to Moldova. Moldova is an example of an unstable post-Soviet state, an ethno-political system that contains many ethnic and territorial contradictions, are dependent on foreign policy players, in which disintegration-integration processes balance each other, preventing the state from advancing in any direction of integration/disintegration. The political course on the ethnopolitical integration of Moldova with Romania hinders the resolution of the Transnistrian conflict, the reintegration of the territories of an unrecognized republic into Moldova and threatens further disintegration - the secession of Gagauzia. Therefore, this post-Soviet state, full of internal contradictions, has not succeeded in any direction - both integration with Romania and overcoming the consequences of disintegration. But, despite the fact that Moldova did not restore territorial integrity, it retained statehood and sovereignty.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 77-81
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Індійсько-пакистанське прикордоння: історичний розвиток та сучасні засади узгодження суперечностей
Indian-Pakistani Border: Historical Development and Contemporary Principles of Reconciling Contradictions
Autorzy:: Швед, В.О.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676604.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Індія
Пакистан
прикордоння
кашмірська проблема
Н. Моді
Чотиристоронній діалог з питань безпеки
India
Pakistan
border
Kashmir’s conflict
N. Modi
Quadrilateral Security Dialogue (QUAD)
Opis:: Стаття присвячена дослідженню питання історичних витоків існуючих прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном та нещодавнім зусиллям обох країн і міжнародної спільноти щодо спроб їхнього розв’язання. Своїми коріннями існуючі індійсько-пакистанські прикордонні конфлікти ведуть до часів перебування Індії у складі Британської колоніальної імперії. Вирішальною мірою вони стали наслідком політики британських властей, які у намаганні послабити визвольний рух в Індії, розпалювали ворожнечу між двома найбільшими етнорелігійними групами населення – індусами і мусульманами, що врешті-решт призвело до виникнення двох окремих сусідніх країн – Індії і Пакистану, у спадок яким залишилися численні прикордонні конфлікти. Найбільший з них – кашмірський, спричинений розривом цієї території між двома країнами. Протягом декількох десятиліть штат Джамму і Кашмір, згідно 370-ї статті конституції Індії, користувався особливим статусом і широкою автономією. Однак у серпні 2019 р. індійський уряд на чолі з Н. Моді ліквідував цей особливий статус, вилучивши зазначену статтю з конституції країни. Протягом останнього року під впливом серйозних геополітичних змін в Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії уряд Н. Моді ініціював повернення до розгляду питання статусу колишнього штату Джамму і Кашмір, а також намагається опрацювати оновлений формат його перебування у складі Індійської держави. 25 червня 2021 р. прем’єр-міністр Індії провів важливу зустріч із групою відомих політиків із Кашміру, що стало першим публічним заходом Нью-Делі після ліквідації Кашмірської автономії. Під час зустрічі було обговорено низку питань щодо підготовки проведення майбутніх виборів у регіоні. Н. Моді охарактеризував зустріч як «важливий крок у напрямку збільшення зусиль щодо розвитку і прогресу території Джамму і Кашміру».
The article is devoted to the study of the issue of the historical foundations of the existing border conflicts between India and Pakistan and the latest efforts of these two states and the international community in relation of resolving them. The roots of the existing Indian-Pakistani border conflicts go back to the time when India was a part of British colonial empire. To a decisive extent, such conflicts were a consequence of the British authority’s policy, which, in an effort to weaken the liberation movement in India, incited enmity between the largest ethno-religious groups of the population – Hindus and Muslims. This policy eventually led to the formation of two separate neighboring states – India and Pakistan, and these countries inherited numerous border conflicts. The largest among them is Kashmir, due to the gap of this territory between India and Pakistan. For several decades, the state of Jammu and Kashmir, according to Article 370 of the Indian Constitution, had a special status and broad autonomy.However, the Indian government, headed by N. Modi, eliminated this special status by removing this article from the country’s constitution in August 2019. Over the past year, under the influence of serious geopolitical changes in the Indo-Pacific region and South Asia, the government of N. Modi initiated a return to the consideration of the status of the former state of Jammu and Kashmir, and also seeks to develop an updated format for his stay in India. On June 25, 2021 the prime minister of India held an important meeting with a group of prominent politicians from Kashmir, which was the first public event by the Indian government after the liquidation of the Kashmir autonomy. During the meeting, a number of issues were discussed about the preparation for the future elections in the region. N. Modi described the meeting as “an important step towards increasing efforts in the development and progress of the territory of Jammu and Kashmir”.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 140-150
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Экстремальный аргумент в неосуществленном споре (А. Чехов „Дуэль”)
An extreme reason in unwinnable dispute (Anton Chekhov’s “The duel”)
Autorzy:: Шелогурова, Галина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/968526.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: duel
conflict
dialogue
antagonist
controversy
дуэль
конфликт
антагонист
спор
Opis:: Феномен дуэли в одноименной повести Чехова рассматривется в контексте осмысления писателем одной из базовых моделей русской культуры на фоне сложившейся в течение XIX века литературной традиции. Кардинальное переосмысление последней в данном произведении анализируется с опорой на специфику диалога в творчестве писателя, что позволяет интерпретировать дуэль как показательный элемент «бесконтактного» спора, не имеющего перспективы разрешения.
The paper presents an attempt to interpret the duel in Chekhov’s novella as an argument of the implicit controversy. From this point of view the reason declared by Von Koren (a clash of ideas) is corresponding with plot and seems to be false. The author tries to prove that personal categories (envy, hate) are more significant in the particular type of conflict described by Chekhov.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, 08; 79-86
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Філософсько-релігійний та політологічний виміри витоків наук про мир і врегулювання етнополітичних конфліктів
Wymiar filozoficzno-religijny i politologiczny początków nauk o pokoju i uregulowaniu konfliktów etnopolitycznych
Autorzy:: Маруховська-Картунова, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489259.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: eirenology,
sciences about peace,
war,
and ethnopolitical conflicts,
ethnopolitical conflicts,
peace and conflict studies,
ethnopolitical conflict studies
Opis:: The article is devoted to the analysis of the origin of sciences on peace, war, and ethnopolitical conflicts in philosophical, religious and political dimensions. Views and ideas of Ancient Eastern philosophers marked the beginning of future sciences on analysis of the origin of sciences on peace, war, and ethnopolitical conflicts. Subsequently, Ancient Greek and Roman philosophers took up these ideas. Beginning and development of these sciences started in the Middle Ages and in the Renaissance. The Middle Ages witnessed the birth of a number of projects related to achieving and maintaining permanent peace. These projects were based on religious principles. Some of them are of scientific interest to this day. Thus, the treatise of George of Poděbrady was republished several times in English, German, Czech and other languages and had an influence on the development of ideas on war, armed conflict, and peace. Erasmus of Rotterdam, the brightest representative of the Renaissance, became well-known due to his exposure of the true causes of wars and armed conflicts. The fundamental work of the prominent Dutch lawyer and political thinker at the turn of the Renaissance and the Modern Era Hugo Grotius made a significant contribution to the study of the issues identified in the article, predominantly from the political and legal viewpoint. A notable contribution to the further development of the sciences on peace, war, and armed ethnopolitical conflicts was made by the eminent English philosopher and lawyer Jeremy Bentham. An outstanding German philosopher Immanuel Kant made a huge contribution to the formation of a new field of knowledge on peace and ethnopolitical conflicts. From a political perspective, it's worth to mention the contribution of the distinguished Austrian-German thinker and politician Friedrich von Gentz to the development of sciences on peace, war, and armed conflicts. The science of peace is called "eirenology" (from Greek "eirnene" – peace). However, this relatively unknown and incomprehensible term due to various reasons has been popular among most foreign researchers, not to mention domestic researchers who are engaged in the study of this problem. In Western corresponding academic literature in 1960–1970 this term was known as "Peace Studies". Nevertheless, since the mid-1980s issues related to it had been investigated mainly within the framework of a new field of scientific knowledge called "Peace and Conflict Studies". In the West today, it is quite known and influential scientific trend. This is demonstrated by the training at many Universities of bachelors, masters and even PhDs in this field and publishing scientific journal "Peace and Conflict Studies". However, in the author's view, this field should be divided into 2 separate ones, namely a) science of peace and b) science of conflicts. The author of the article offers to introduce a new concept "mirology" into the corresponding Ukrainian political and conflict literature, which should be interpreted as the science of peace as the eternal and highest all-human value. Speaking of science aimed at studying conflicts in ethnopolitical sphere of social life. in the West it is known as "Ethnic Conflict Studies". But given that the global ethnopolitical conflicts explosion has occurred at the turn of the millennia, in our opinion, a new branch of scientific knowledge of these conflicts deserves a more correct and adequate name - "Ethnopolitical Conflict Studies".
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 10-19
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Формы выражения авторского сознания в новейшей русской драме
Forms of Expression of the Author’s Consciousness in Contemporary Russian Drama
Autorzy:: Журчева, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/968720.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: problem of the author
conflict
character
genre
new drama
Opis:: The article is devoted to the problem of authorial intention in contemporary Russian drama. Firstly, major theoretical approaches to the ‘problem of the author’ in drama are identified. It is then demonstrated how cultural paradigms change in an artistic consciousness and how, as a consequence, the most important structural components of drama – conflict, character, genre – become discredited and deconstructed. There follows an overview of specific examples of such transformations of these generic features of drama. It is argued in the paper that such transformations result from the activation of the author’s consciousness and are a manifestation of the author’s intentions regarding the modern picture of the world.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2014, 07; 277-285
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Феномен страха в «военных» рассказах Амброза Бирса
The phenomenon of fear in “war” stories by A. Bierce
Autorzy:: Tarasowa, Jelena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2118279.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: war stories
fear
supernatural
moral conflict
Opis:: The article is devoted to the phenomenon of fear in A. Bierce’s («An Occurrence at Owl Creek Bridge», «A Tough Tussle») war stories. The fear works as a catalyst that stimulates characters to act. Spiritual and moral strength of characters in all his works have been analyzed.
Źródło:: Białorutenistyka Białostocka; 2019; 303-310
2081-2515
Pojawia się w:: Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: факторы успешного и конфликтного общения в условиях культурно-стилевого разнообразия на материале интернет-коммуникации
Autorzy:: ЧЕРНЫШОВА, ТАТЬЯНА В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/615062.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: public speech communication
formal and informal public speech
cultural and stylistic originality
stylistic factors
stylistic tone speech conflict
social networks
Opis:: The article presents the results of a comparative study of two types of public speech communication – of the official (media texts) and informal (social network) – in identifying their cultural and stylistic originality, and describes a set of linguistic and non-linguistic factors which are shaping the stylistic tone of the conflicting verbal interaction of participants of social networks. The object of study is the set (or sequence) of speech acts participants communications which was embodied in the text, allowing to trace the process of verbal interaction and its stages, favour or impede successful communication, i.e. implementation of authorial intention. As a tool of stylistic analysis the category of the “usual-style complex” is used. It is seen as a stylistic mechanism of selection, which allows us to describe the “real language of real era” with the given extra linguistic factors – namely, the context of the situation in which the interaction of participants of public communication occurs. The study concluded: despite the fact that the texts of formal and informal communication (media and social networks) have much in common, evaluation comments in social media are more specific, opponents are expressing their point of view and their promptings designed for the addressee: anger, accusations, refusal communication, etc. in the straightforward way. There are a lot of varieties of means and ways of expression – both verbal and nonverbal. Cultural and social skills of verbal communication play an important role in conditions of formal and informal public communication.
Źródło:: Stylistyka; 2015, 24; 367-380
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:: Stylistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Украина и Польша в контексте своего исторического опыта. Действительно ли суть Проблемы Заключается в степане бандере?
Ukraine Und Poland in the Context of Its Historical Experience. Whether or Not the Crux of the Problem Lies in the Stepan Bandera?
Polska i Ukraina w kontekście doświadczenia historycznego. Czy rzeczywiście istotą problemu jest Stepan Bandera?
Autorzy:: Drzewiecki, Andrzej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/418500.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Akademia Marynarki Wojennej. Wydział Nauk Humanistycznych i Społecznych
Tematy:: Polska
Ukraine
history
ethnic conflict
genocide
politics
Opis:: For a few decades, Polish foreign policy was determined by the geographic location and a difficult to classify complex, at one time German, at another Soviet and, at times, by the both of them simultaneously. It was particularly apparent during the interwar period and it unquestionably affected Poland’s relations with its neighbours. Throughout the interwar period, they had an “increased temperature,” with the exception of Romania, whose border was considered as peaceful. Another problem of similar importance was the domestic situation of the country which maintained clumsy policy towards many national minorities. The author has drawn attention to some aspects of Polish-Ukrainian relations and has attempted to seek answers to one crucial question: why did Polish-Ukrainian border become an area of ethnic conflict that turned out to be so dramatic for both sides. The author believes that the present situation in Ukraine and Poland’s involvement in resolving it are not the reason why the his-torical truth about the massacres of Poles from Eastern Borderlands should suffer. There are reasons to believe that both sides contributed to the surge of nationalism, but the measures which were adopted were inadequate and had all the signs of organised genocide and ethnic cleansing. Ukraine has a sovereign right to honour its heroes. Similarly, Poland has a sovereign right to judge this tragic chapter in the history of both nations and to promote its own perspective.
Źródło:: Colloquium; 2014, 6, 4; 7-40
2081-3813
2658-0365
Pojawia się w:: Colloquium
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Трансформация управленческих стратегий политикоуправленческой элиты регионов Северного Кавказа в условиях современного ценностно-институционального кризиса
Autorzy:: Vaskov, Maxim Aleksandrovich
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/569021.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: North Caucasus,
region
management
elites
social conflict
regional politics
management strategies
social problems
a regional politician
federal center
political leading
Северный Кавказ
регион
управление
элиты
социальный
конфликт
региональная политика
управленческие стратегии
социальные проблемы
федеральный центр
политическое руководство
Opis:: The article reviews the process of transformation of management strategies of politic management elite in the regions of North Caucasus. The scientific analysis is carried out in the context of social conditions of modern value-institutional crisis. The author considers the changes in values of North Caucasus peoples and inner and outer factors that lead to the modification in the character of managing these regions. The article studies the practices of power transition and making an own system of power by new leaders. It deals with such factors influencing the management of regions as increasing the meaning of religion and religious extremism, the meaning of ethnic mobilization strife mechanisms. The influence of these factors is shown on the examples of the Republics of North Ossetia-Alania, Dagestan, Kab ardino Balkaria, Chechnya, Ingushetia. The author examines the possible strategies of how Russian federal authorities may react on conflicts in regional elite and principles of their interaction with regional elite.
В статье рассматривается процесс трансформация управленческих стра тегий политико-управленческой элиты в регионах Северного Кавказа. На учный анализ проводится в контексте социальных условий современного ценностно-институционального кризиса. Автор рассматривает, какие изме нение в ценностных ориентирах народов Северного Кавказа, а так же внеш ние и внутренние факторы приводят к изменениям в характере управления этими регионами. Изучаются практики передачи власти и создания собственной системы власти новыми руководителями. Рассматриваются такие факторы, непо средственно влияющие на управление регионами как рост значение рели гии и религиозного экстремизма, значение механизмов этнической моби лизации и конфликтности. Действия данных факторов показывается на конкретных примерах республики Северная Осетия-Алания, Дагестан, Ка бардино-Балкария, Чечня, Ингушетия. Автором так же рассматриваются возможные стратегии как на конфлик ты в региональной элите могут отреагировать со стороны федеральных властей России и принципы их взаимодействия с региональной элитой.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 3(14); 12-30
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Термін „конфлікт” серед інших понять негармонійного ускладненого спілкування
The Term “Conflict” Among Other Concepts of Inharmonious Communication
Autorzy:: Wojcechiwśka, Natalija
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1790492.pdf
Data publikacji:: 2016-02-02
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: conflict
correlate
non-cooperative dialogue
quarrel
dispute
dissent
confrontation
Opis:: This article deals with the basic terms and concepts that are used to refer to non-cooperative dialogue, their relationship and compliance with current trends in the study of discourse. Dissociation of the term “conflict” to the concepts of “dispute/debate/controversy”, “confrontation”, “clash”, “disagreement”, “dissent”, “denial”, “discord”, “collision”, “opposition” etc. is carried out. Thus, the analyzed terms are present not only in conflict communication, but also in other kinds of dialogical speech. According to the analysis conducted based on material from Modern Ukrainian explanatory dictionaries, under certain conditions these concepts have a direct/indirect relation to conflict interaction: spores/quarrel/controversy – as a form of conflict; dissent/negation – as a statement-response in the dialogue; confusion/misunderstanding as well as disagreement – as some of the possible causes of the conflict; opposition, confrontation and collision between the participants – as a component of the conflict discourse etc.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 53-63
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Теоретико-методологічні аспекти дослідження ненасильницького протесту в Україні
Theoretical and Methodological Aspects of the Study of Nonviolent Protest in Ukraine
Autorzy:: Белгасем, Мохамед
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489265.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: Ukraine
social conflict
non-violent protest
forms of political protest
methods of political protest
Opis:: Non-violent protest as a phenomenon of the second half of XX – beginning of XXI century. is political in nature and correlates with the «third wave» of democratization. It is a mass phenomenon due to the global processes of destruction of the colonial system, the disintegration of world system of socialism, the negation of authoritarianism and transition to democracy, a large group of countries in different parts of the globe. The analysis of theoretical models, approaches, factors, nature, forms and methods of nonviolent protest, as a specific type of social conflict, the modalities for its implementation at the stage of democratic transformation in Ukraine has been shown in the article. The explanation of protest behavior is considered through the concept of relative deprivation of G. Carr, functional and conflict approaches, and the like. At the same time, to limit the understanding of the origins of social and political protest by only the phenomena of deprivation or relative deprivation means to distort its nature in favor of the subjective factors. . Actually, the unsatisfactory conditions of human existence (or perceived in her mind) are being themselves neither sufficient nor even necessary factors of protest behavior. In modern societies the protest potential of social is stipulated by the institutional, organizational, political, and sociocultural factors. The concept of «non-violent political protest» is used by the author in a wide explanation that includes both overt and subtle forms of disagreement with the policy of the authorities, for example, voting «against all». Accordingly, the specified definition differs from the category of «political resistance», which provides clear and conspicuous defiance of the existing government. The methods of political resistance are being classified after three categories: a) protest and persuasion, (b) the non-cooperation and b) intervention. In general, John Sharp has allocated 198 such methods. So non-violent protest is a complex tactic of public action, in which many techniques, a number of mechanisms of transformation, as well as certain norms of behavior are involved. Non-violent protest and mass manifestations is a result of the accumulation of a critical mass of dissatisfaction with the existing social order. However, certain organized forms, ability to a long confrontation between the authorities and the successful decision of tasks in view, are possible only in the presence of social capital and solidarity between different social groups and strata. Social capital contains such elements of social organization as social networks, social norms and trust that create the conditions for the coordination and co-operation for the sake of the reciprocal benefit. That is, social capital is the aggregate of the actual or potential resources associated with the existing well established network of informal or more or less institutional relations of reciprocity and recognition. The specifics of the protest activity in Ukraine is that it is a certain illogicality, when bursts of mass protests do not coincide with mass public sentiment associated with falling standards of living or dissatisfaction with the actions of the authorities. This was highlighted in 2004 when, on the eve of the political explosion that has gone down in history as the Orange revolution; none of the social services fixed the readiness of people to protest. In a stable society the behavior of community members governs the value-normative system both directly through the role of expectations about the behavior, and indirectly, creating awareness. But in an unstable society, where the value-normative system is disrupted and a state of anomie, the behavior is primarily determined by the characteristics of the individual consciousness of its members. Crucial is affective, cognitive and moral potential of the individual characteristics of consciousness and behavior of people.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 280-291
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Сюжетно-композиційна (не-)конвенційність творчості Олеся Ульяненка
The plot-composition (non)-conventiontionality of Oles Ulianenko’s literary works
Autorzy:: Shteinbuk, Feliks
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343719.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: Олесь Ульяненко
сюжетно-композиційна структура
експозиція
зав’язка
розвиток дії
кульмінація
розв’язка
plot-composition structure
exposition
rising action
climax
resolution
Oles Ulianenko
conflict
Opis:: У статті запропоновано розгляд особливостей сюжетно-композиційної структури усіх завершених романів сучасного українського письменника Олеся Ульяненка, починаючи зі Сталінки і закінчуючи Перлами і свинями, з огляду як на конвенційну, так і неконвенційну реалізацію у цих творах таких стандартних елементів, як експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка. Відповідно до результатів розвідки лінійний та послідовний варіант сюжетно-композиційної структури у романах Олеся Ульяненка часто порушується не за рахунок зовнішньо детермінованої динаміки, а насамперед завдяки незвичній фабулі. До того ж ці структури характеризуються соціологічною ангажованістю авторського дискурсу. Проте соціологічний вимір романів поєднано із тілесним підґрунтям суспільної і особистої екзистенції дійових осіб аналізованих творів, а також намаганням сягнути онтологічні сенси, що формуються на межі суперечливих феноменів суспільного і тілесного буття.
The article examines the features of the plot-composition structure of every finished novel by the modern Ukrainian writer Oles Ulianenko, including "Stalinka" and "Perly i svyni" ("The pearls and the pigs"), having researched how standard elements, such as exposition, conflict, rising action, climax and resolution, are realized conventionally and non-conventionally in these literary works. The research results are as follows: the linear and sequential variant of the plot-composition structure of Oles Ulianenko’s novels is broken not because of the dynamics determined by the outer factors but due to the atypical plots. Besides, these structures are characterized by the socially oriented author’s discourse. However, the social array of the novels is united with the corporal background of the social and personal existence of the characters in the works under analysis, and with intentions to comprehend ontological senses which are formed on the border of the controversial phenomena, social and corporal existence in particular.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 177-187
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: США–Талибан: трудности и перспективы реализации мирного соглашения
US–Taliban: Difficulties and Prospects for Implementing the Peace Agreement
Autorzy:: Veretilnyk, Oleksandr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2121755.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Afghanistan
peace agreement
Taliban
USA
armed conflict
NATO
Афганистан
мирное соглашение
Талибан
США
вооруженный конфликт
НАТО
Opis:: The article presents an analysis of the peace agreement signed between the United States of America and the Taliban on behalf of the Islamic Emirate of Afghanistan. This agreement is intended to end the war in Afghanistan, in which the United States, NATO countries, and their allies are participating. The aim of the study was to answer the question: can this agreement lead to peace in Afghanistan? The main research methods were the content analysis methodology and the institutional-legal methodology.
В данной работе представлены результаты анализа мирного соглаше- ния, подписанного Соединенными Штатами Америки и Движением Та- либан от имени Исламского эмирата Афганистан. Это соглашение при- звано завершить войну в Афганистане, в которой принимают участие США, страны НАТО и их союзники. Целью проведенного исследования был поиск ответа на вопрос: может ли это соглашение привести к миру в Афганистане? Основными методами исследования были: метод ана- лиза содержания и метод институционально-правного анализа.
Źródło:: Studia Orientalne; 2022, 1(21); 29-40
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Розвиток та проблемні питання партнерських відносин України з сусідніми країнами-членами ЄС
Development and problematic issues of Ukraines partnership with the neighbouring EU member states
Autorzy:: Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1976786.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Ukraine
Polska
Slovakia
Hungary
Romania
relations
neighbourhood problems
conflict situations
national minorities
historical memory
European integration
Україна
Польща
Словаччина
Угорщина
Румунія
відносини
проблеми добросусідства
конфліктні ситуації
національні меншини
історична пам’ять
європейська інтеграція
Opis:: У статті висвітлюються розвиток і окремі проблемні питання взаємовідносин України та сусідніх країн-членів Європейського Союзу – Республіки Польща, Угорщини, Румунії і Словацької Республіки, які час від часу загострюються та підживлюються й використовуються Російською Федерацією, що становить потенційну загрозу для України та міжнародної безпеки в Карпатському регіоні зокрема, і які потребують якнайшвидшого вирішення. Йдеться, насамперед, про загострення українсько-угорських відносин після приходу до влади в Угорщині консервативного й по суті авторитарного уряду В. Орбана в 2010 р., особливо у зв’язку з ухваленням Закону України «Про освіту» в 2017 р. і навколо угорської національної меншини в Закарпатті, а також про українсько-польське протистояння в питаннях історичної пам’яті та проблеми українських мігрантів у Польщі, українсько-румунські територіальні суперечки й деякі проблеми українсько-словацьких відносин, зокрема навколо «русинського питання» тощо. Наголошується, що Україна географічно й політично належить до Центральної Європи, тому держави цього регіону є найприроднішими її друзями та партнерами, і завданням урядових, регіональних, експертних та громадських структур, міжнародних організацій та прикордонних регіональних об’єднань є спільними активними й послідовними зусиллями подолати існуючі конфліктні ситуації і проблеми у взаємовідносинах. Потужним важелем для цього, а також для поглиблення міждержавного партнерства й добросусідської співпраці та взаєморозуміння між народами Карпатського регіону є євроінтеграційний чинник, економічна співпраця і взаємозалежність сусідніх країн, безпекові виклики агресії Росії та новітні загрози сучасних міжнародних відносин.
The paper highlights development and some problematic issues of Ukraine's relations with the neighbouring European Union Member States - the Republic of Poland, Hungary, Romania and the Slovak Republic, that have been escalated and exploited from time to time by the Russian Federation. This situation poses a potential threat to Ukraine and international security in the Carpathian region and needs to be resolved as soon as possible. This also emphasizes the aggravation of Ukrainian-Hungarian relations after a conservative and essentially authoritarian government, headed by Prime Minister Viktor Orbán, had come into power in 2010. A perceptible increase in tension between the parties is related to Ukraine's 2017 Education Act and the situation of the Hungarian national minority in Transcarpathia. Additionally, the paper focuses on Ukrainian-Polish contradictions in issues of historical memory and problems of Ukrainian migrants in Poland, Ukrainian-Romanian territorial disputes and some problems of Ukrainian-Slovak relations, in particular regarding the "Rusyns question" and so on. The author stresses that Ukraine belongs geographically and politically to Central Europe, therefore the states of this region are its most obvious friends and partners, and the task of governmental, regional and public institutions, international organisations and regional groupings is to overcome existing conflict situations and problems in mutual relations by joint active and consistent efforts. The factor of European integration, economic cooperation and interdependence of neighbouring countries, security challenges in Europe from Russia's aggression and the latest threats in contemporary international relations are strong levers for this, as well as for deepening interstate partnership and neighbourly, mutually beneficial cooperation between peoples of the Carpathian region
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 156-176
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "„conflict“" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język