Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "„conflict“" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Інтеграційно-дезінтеграційні процеси у Молдові
Integracyjno-dezyntegracyjne procesy w Mołdowie
Autorzy:
Явір, Віра
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489446.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
ethnopolitical disintegration
ethnopolitical integration
Transnistria
ethnopolitical conflict
Opis:
Moldova had to deal with the disintegration-integration challenges from the very beginning of the formation of an independent state unlike Ukraine, which at the early stages of independence did not recognize the urgency of ethnonational problems at the state level, did not pay attention to ethnopolitical threats. Issues of ethnopolitical integration and disintegration are among the most important in the field of ethnopolitical security and ethnonational policy of this multiethnic state with very complicated ethnopolitical heritage. Ukraine did not take advantage of the ethnopolitical experience of Georgia and Moldova in the past, now all three post-Soviet states (Ukraine, Moldova and Georgia) are at the post-desintegration stage of development, which means the presence of self-proclaimed republics in their territorial composition, the settlement of armed ethnicpolitical conflicts and the policy of reintegration of the occupied territories. In fact Moldova’s disintegration began before the formation of an independent state in the course of the collapse of the USSR. Its cause was the Transnistrian ethnopolitical conflict, which is considered one of the most controversial in the post-Soviet space, although the ethnic factor did not play a decisive role in it. In the late 1980s, the nationalist movement for the restoration of the state gained popularity in the Moldavian Soviet Socialist Republic. The Moldovan elite tried to build the state around the formation of the national-linguistic identity of its citizens. An important element in the restoration of Moldavian identity was the political course of ethnopolitical, ethnolinguistic integration of Moldova with ethnic, linguistic and historically close country - Romania. This triggered the separation of Transnistria. The Transnistrian conflict has been under regulation for more than 25 years, but the prospects for restoring the territorial integrity of Moldova and the Transnistria reintegration are very small. During numerous talks with Russia, Ukraine and the OSCE, it was not possible to reach agreement on the status of Transnistria. The Moldovan leadership refused to conduct direct talks with leaders of the unrecognized republic, stressing that it is necessary to negotiate with Russia, which writes the script of the negotiation process and manipulates leaders of self-proclaimed state. The regulation of the Transnistrian conflict was significantly hampered by the integration trends between Moldova and Romania, which did not lead to the ethnopolitical integration of both states, but became a hindrance to the reintegration of Transnistria into Moldova. Moldova balances between an association with Romania and an orientation towards Russia, depending on which political forces - pro-Russian or pro-Romanian gained power in the state. Ethnopolitical integration with Romania meant a loss of statehood and a lasting loss of hope in resolving the Transnistria conflict by returning the territory of an unrecognized republic to Moldova. Moldova is an example of an unstable post-Soviet state, an ethno-political system that contains many ethnic and territorial contradictions, are dependent on foreign policy players, in which disintegration-integration processes balance each other, preventing the state from advancing in any direction of integration/disintegration. The political course on the ethnopolitical integration of Moldova with Romania hinders the resolution of the Transnistrian conflict, the reintegration of the territories of an unrecognized republic into Moldova and threatens further disintegration - the secession of Gagauzia. Therefore, this post-Soviet state, full of internal contradictions, has not succeeded in any direction - both integration with Romania and overcoming the consequences of disintegration. But, despite the fact that Moldova did not restore territorial integrity, it retained statehood and sovereignty.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 77-81
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Литовский фактор в советско-польской войне
The Lithuanian factor in the Soviet-Polish War
Autorzy:
Шубин, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/27311710.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
Советско-польская война 1919–1920 гг.
советско-литовский конфликт 1919–1920 гг.
советско-литовский мир 1920 г.
Литбел
«срединная Литва»
Ленин
Иоффе
Вольдемарас
Нарушевичюс
Пилсудский
Soviet-Polish War of 1919–1920
Soviet-Lithuanian conflict of 1919–1920
Soviet-Lithuanian peace of 1920
Litbel
Ioffe
Voldemaras
Narushevicius
Pilsudski
"Central Lithuania"
Lenin
wojna polsko-sowiecka 1919–1921
pokój sowiecko-litewski z 1920 r.
Litbieł
Litwa Środkowa
Piłsudski
Joffe
konflikt sowiecko-litewski z lat 1919–1920
Opis:
The article examines the role of Lithuania in the struggle for the Eastern European region during the Soviet-Polish War of 1919–1920. The author shows that from the very beginning, from the first days of January 1919 and later until the autumn of 1920, the military conflict in the space between Warsaw, Kaunas and Minsk was trilateral, as Lithuania actively participated in it (not counting the participation of other forces north and south of the specified region). In 1919, Lithuanian troops acted against the Reds in a de facto alliance with the Poles. Soviet Russia pretended that it was not waging war with Poland and Lithuania, hiding behind formally independent Soviet Lithuania and Belarus, which in February 1919 were united into a single republic, abbreviated as Litbel; it was supposed to play the role of a “buffer” between Russia and Poland. The existence of Litbel excluded the recognition of a separate Lithuania by Soviet Russia. The Soviet-Polish-Lithuanian conflict developed in a territory where the formation of modern nations was far from complete, the borders were still plastic and ethnic interstices prevailed. There was a struggle of incompatible projects on this territory. The Soviet Federation opposed the federation project centered on Warsaw. But even in Poland, the desire to create a state with a Polish majority and non-Polish minorities without any federation or national autonomies was influential. The Lithuanian leadership in Kaunas sought to implement a similar project. At the same time, there was an irreconcilable contradiction between the national Polish and Lithuanian projects – the question of Vilna (Vilnius). The disappearance of the Soviet-Lithuanian front in January 1920 opened the possibility for the conclusion of the Soviet-Lithuanian peace. But its specific parameters depended on the course of the Soviet-Polish war. Under the conditions of the Red Army’s offensive on Vilna (Vilnius), the Lithuanian side agreed to sign peace on July 12, 1920, which was advantageous from a territorial point of view and actually turned Lithuania into a military ally of Soviet Russia. As a result of the defeat of the Red Army near Warsaw, Lithuania could not hold Vilnius, which, due to the position of the Entente, required a complex solution with the formation of a “Central Lithuania” joining Poland. But the Soviet side continued to support Lithuania’s claims to Vilnius, which determined the relatively warm Soviet-Lithuanian relations in the interwar period.
Źródło:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2022, 14; 215-231
2450-4475
Pojawia się w:
Res Gestae. Czasopismo Historyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Экстремальный аргумент в неосуществленном споре (А. Чехов „Дуэль”)
An extreme reason in unwinnable dispute (Anton Chekhov’s “The duel”)
Autorzy:
Шелогурова, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/968526.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
duel
conflict
dialogue
antagonist
controversy
дуэль
конфликт
антагонист
спор
Opis:
Феномен дуэли в одноименной повести Чехова рассматривется в контексте осмысления писателем одной из базовых моделей русской культуры на фоне сложившейся в течение XIX века литературной традиции. Кардинальное переосмысление последней в данном произведении анализируется с опорой на специфику диалога в творчестве писателя, что позволяет интерпретировать дуэль как показательный элемент «бесконтактного» спора, не имеющего перспективы разрешения.
The paper presents an attempt to interpret the duel in Chekhov’s novella as an argument of the implicit controversy. From this point of view the reason declared by Von Koren (a clash of ideas) is corresponding with plot and seems to be false. The author tries to prove that personal categories (envy, hate) are more significant in the particular type of conflict described by Chekhov.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, 08; 79-86
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Індійсько-пакистанське прикордоння: історичний розвиток та сучасні засади узгодження суперечностей
Indian-Pakistani Border: Historical Development and Contemporary Principles of Reconciling Contradictions
Autorzy:
Швед, В.О.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676604.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Індія
Пакистан
прикордоння
кашмірська проблема
Н. Моді
Чотиристоронній діалог з питань безпеки
India
Pakistan
border
Kashmir’s conflict
N. Modi
Quadrilateral Security Dialogue (QUAD)
Opis:
Стаття присвячена дослідженню питання історичних витоків існуючих прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном та нещодавнім зусиллям обох країн і міжнародної спільноти щодо спроб їхнього розв’язання. Своїми коріннями існуючі індійсько-пакистанські прикордонні конфлікти ведуть до часів перебування Індії у складі Британської колоніальної імперії. Вирішальною мірою вони стали наслідком політики британських властей, які у намаганні послабити визвольний рух в Індії, розпалювали ворожнечу між двома найбільшими етнорелігійними групами населення – індусами і мусульманами, що врешті-решт призвело до виникнення двох окремих сусідніх країн – Індії і Пакистану, у спадок яким залишилися численні прикордонні конфлікти. Найбільший з них – кашмірський, спричинений розривом цієї території між двома країнами. Протягом декількох десятиліть штат Джамму і Кашмір, згідно 370-ї статті конституції Індії, користувався особливим статусом і широкою автономією. Однак у серпні 2019 р. індійський уряд на чолі з Н. Моді ліквідував цей особливий статус, вилучивши зазначену статтю з конституції країни. Протягом останнього року під впливом серйозних геополітичних змін в Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії уряд Н. Моді ініціював повернення до розгляду питання статусу колишнього штату Джамму і Кашмір, а також намагається опрацювати оновлений формат його перебування у складі Індійської держави. 25 червня 2021 р. прем’єр-міністр Індії провів важливу зустріч із групою відомих політиків із Кашміру, що стало першим публічним заходом Нью-Делі після ліквідації Кашмірської автономії. Під час зустрічі було обговорено низку питань щодо підготовки проведення майбутніх виборів у регіоні. Н. Моді охарактеризував зустріч як «важливий крок у напрямку збільшення зусиль щодо розвитку і прогресу території Джамму і Кашміру».
The article is devoted to the study of the issue of the historical foundations of the existing border conflicts between India and Pakistan and the latest efforts of these two states and the international community in relation of resolving them. The roots of the existing Indian-Pakistani border conflicts go back to the time when India was a part of British colonial empire. To a decisive extent, such conflicts were a consequence of the British authority’s policy, which, in an effort to weaken the liberation movement in India, incited enmity between the largest ethno-religious groups of the population – Hindus and Muslims. This policy eventually led to the formation of two separate neighboring states – India and Pakistan, and these countries inherited numerous border conflicts. The largest among them is Kashmir, due to the gap of this territory between India and Pakistan. For several decades, the state of Jammu and Kashmir, according to Article 370 of the Indian Constitution, had a special status and broad autonomy.However, the Indian government, headed by N. Modi, eliminated this special status by removing this article from the country’s constitution in August 2019. Over the past year, under the influence of serious geopolitical changes in the Indo-Pacific region and South Asia, the government of N. Modi initiated a return to the consideration of the status of the former state of Jammu and Kashmir, and also seeks to develop an updated format for his stay in India. On June 25, 2021 the prime minister of India held an important meeting with a group of prominent politicians from Kashmir, which was the first public event by the Indian government after the liquidation of the Kashmir autonomy. During the meeting, a number of issues were discussed about the preparation for the future elections in the region. N. Modi described the meeting as “an important step towards increasing efforts in the development and progress of the territory of Jammu and Kashmir”.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 140-150
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
факторы успешного и конфликтного общения в условиях культурно-стилевого разнообразия на материале интернет-коммуникации
Autorzy:
ЧЕРНЫШОВА, ТАТЬЯНА В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/615062.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Opolski
Tematy:
public speech communication
formal and informal public speech
cultural and stylistic originality
stylistic factors
stylistic tone speech conflict
social networks
Opis:
The article presents the results of a comparative study of two types of public speech communication – of the official (media texts) and informal (social network) – in identifying their cultural and stylistic originality, and describes a set of linguistic and non-linguistic factors which are shaping the stylistic tone of the conflicting verbal interaction of participants of social networks. The object of study is the set (or sequence) of speech acts participants communications which was embodied in the text, allowing to trace the process of verbal interaction and its stages, favour or impede successful communication, i.e. implementation of authorial intention. As a tool of stylistic analysis the category of the “usual-style complex” is used. It is seen as a stylistic mechanism of selection, which allows us to describe the “real language of real era” with the given extra linguistic factors – namely, the context of the situation in which the interaction of participants of public communication occurs. The study concluded: despite the fact that the texts of formal and informal communication (media and social networks) have much in common, evaluation comments in social media are more specific, opponents are expressing their point of view and their promptings designed for the addressee: anger, accusations, refusal communication, etc. in the straightforward way. There are a lot of varieties of means and ways of expression – both verbal and nonverbal. Cultural and social skills of verbal communication play an important role in conditions of formal and informal public communication.
Źródło:
Stylistyka; 2015, 24; 367-380
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:
Stylistyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Реалізація принципу заступництва в міжнародному гуманітарному праві. Особи, що потребують заступництва під час збройних конфліктів
Implementation of the Principle of Advocacy in International Humanitarian Law. Persons in Need of Advocacy during Armed Conflicts
Autorzy:
Сокиринська (Sokyrynska), Оксана (Oksana)
Ковальчук (Kovalchuk), Інна (Inna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185482.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
принципи міжнародного права
заступництво
збройний конфлікт
протиборчі сторони
гарантії міжнародного права
комбатанти
principles of international law
intercession
armed conflict
belligerents
guarantees of international law
combatants
Opis:
The article is devoted to the issue of topical issues of implementation and guarantee of the principle of protection of international humanitarian law. Advocacy is seen as protection not from the inevitable violence of war as such, but from arbitrariness caused by one warring party against persons belonging to the other warring party who came under the rule of the former during the war. One of the most important principles of international humanitarian law is that all persons who fall into the power of the enemy have the right to be treated humanely, regardless of their status and previous function or activity. International humanitarian law explicitly authorizes the parties to a conflict to take such control or security measures against persons under their control as may be necessary due to war. The right to protection is absolute and applies not only to persons deprived of their liberty, but also, more broadly, to the inhabitants of the territory under the control of the enemy. For example, the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, we can observe partial or complete disregard for the principle of patronage. If there are problems with the implementation and guarantee of the principles of international humanitarian law, states decide on their interpretation, primarily by international courts (these are special international criminal tribunals organized in connection with specific conflicts, the International Criminal Court and, of course, the International Court of Justice). UN) and tribunals, full-fledged decision-making on cases related to violations of international regulations.
Статтю присвячено розгляду актуальних проблем реалізації та гарантування принципу заступництва міжнародного гуманітарного права. Заступництво розглядаємо як захист не від невідворотного в умовах війни насилля як такого, а від свавілля, що спричинено однією протиборчою стороною щодо осіб, що належать до іншої протиборчої сторони, які під час війни опинилися під владою першої. Один з найважливіших принципів міжнародного гуманітарного права встановлює, що всі особи, які потрапляють у владу ворога, мають право на гуманне поводження незалежно від їхнього статусу та раніше виконуваної функції чи діяльності. Міжнародне гуманітарне право прямо уповноважує сторони конфлікту вжити таких заходів контролю або заходів безпеки щодо осіб, які є під їхньою владою, що може бути необхідним через війну. Право на заступництво є абсолютним і поширюється не лише на осіб, позбавлених волі, але й, ширше, на мешканців території під контролем ворога. На прикладі збройної агресії Російської Федерації щодо України ми можемо спостерігати часткове або повне ігнорування принципу заступництва. За наявності проблем реалізації та гарантування принципів міжнародного гуманітарного права держави вирішують завдання щодо їх трактування, насамперед, міжнародними судовими інстанціями (це спеціальні міжнародні кримінальні трибунали, організовані у зв’язку з конкретними конфліктами, Міжнародний кримінальний суд і, звичайно, Міжнародний суд ООН) і трибуналами, повноцінним винесенням ухвал у справах, пов’язаних з порушеннями міжнародних нормативно-правових актів.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 7-12
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Виклики у сфері безпеки в регіоні Калінінградської oбласті
Security Challenges of the Kaliningrad Region
Autorzy:
Рослонь (Roslon), Домініка (Dominika)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185174.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
регіональна безпека
військовий
конфлікт
НАТО
Калінінград
військова загроза
геополітика
regional defense
military conflict
NATO
Kaliningrad
military threat
geopolitics
Opis:
Attention is focused on the issues of national security of the state, taking into account the general development of the country and the realization of its national interests. It is noted that the interpretation of the essence of current threats and challenges optimizes the methodological substantiation of the tasks of guaranteeing the provision of national security. The characteristics of regional security are presented. Attention is focused on the peculiarities of the European region. The emergence of significant exogenous challenges in the 21st century, which represented a serious threat to the security of the member states of the European Union, was noted. The problems of ensuring regional security are outlined. Indicators are presented that have led to a significant increase in the risks of security instability in the European region and provide an opportunity for an uncontrolled arms race. The list of factors that cause the decline of the region is considered. Changes in the political situation of the United States of America and their impact on the situation in the European Union are characterized. The activation of the United Kingdom in matters of ensuring security in Europe in the context of NATO and due to the activation of bilateral relations with European countries was determined. It was noted that the aggressive position of the Russian Federation led to a significant deterioration of the security situation around Ukraine and directly in the region. Attention is focused on issues of national security of Poland in the current political situation. The cooperation of Ukraine, Lithuania and Poland to contain the military threat from Russia was noted. The aggravation of the confrontation between Lithuania and Russia regarding the provision of Kaliningrad was emphasized. It is indicated that NATO representatives are significantly concerned about the strategic Kaliningrad region of Russia. It is noted that Russia is actively engaged in strengthening its military presence. Options for actions of the NATO army in the event of an escalation of the military conflict and expansion of the coverage area were considered. It is indicated that a possible option of escalation around Kaliningrad will cause the situation to worsen. Options for confronting the aggressor country in the short term and in the format of coexistence for a longer term are considered. The influence of Belarus on the situation in the region due to the growth of migration was noted. This leads to the discrediting of Poland and Lithuania for supporting Belarusian dissidents who seek to avoid political repression. It is stipulated that the Baltic and Polish political leaders analyze the crisis through the prism of national security. The position of Poland in the settlement of regional conflicts is considered. It is indicated that the political position of Poland should be aimed at preventing the realization of an unfavorable scenario. It is noted that the priority should be the expansion of ground forces and aviation, which ensure reliable deterrence of the Russian Federation.
Акцентовано увагу на проблематиці національної безпеки держави з урахуванням загального розвитку країни та реалізації її національних інтересів. Зазначено, що трактування суті актуальних загроз і викликів оптимізує методологічне обґрунтування завдань гарантування національної безпеки. Подано характеристику регіональної безпеки. Акцентовано увагу на особливостях європейського регіону. Відзначено появу значних екзогенних викликів у ХХІ столітті, що становили серйозну загрозу для безпеки держав-членів Європейського Союзу. Окреслено проблематику забезпечення регіональної безпеки. Сформульовано показники, що призвели до значного збільшення ризиків нестабільности в європейському регіоні та створюють передумови для неконтрольованої гонки озброєнь. Розглянуто перелік факторів, які спричинюють занепад регіону. Охарактеризовано зміни в політичній кон’юнктурі Сполучених Штатів Америки та їхній вплив на ситуацію в Європейському Союзі. Визначено активізацію Сполученого Королівства в питаннях гарантування безпеки в Європі в контексті НАТО та за рахунок активізації двосторонніх відносин з європейськими країнами. Зазначено, що агресивна позиція Російської Федерації призвела до суттєвого погіршення безпекової ситуації навколо України та загалом у регіоні. Акцентовано увагу на питаннях національної безпеки Польщі в сучасній політичній ситуації. Відзначено взаємодію України, Литви та Польщі для стримування військової загрози з боку Росії. Наголошено на загостренні протистояння Литви та Росії в питаннях забезпечення Калінінграда. Вказано, що представники НАТО значно стурбовані стратегічним Калінінградським регіоном Росії. Зазначено, що Росія активно посилює свою військову присутність. Розглянуто варіанти дій армії НАТО в разі загострення військового конфлікту та розширення території охоплення. Вказано, що можливий варіант ескалації навколо Калінінграда спричинить погіршення ситуації. Розглянуто варіанти протистояння країні-агресору в короткотерміновій перспективі та у форматі співіснування на більш тривалу перспективу. Відзначено вплив Білоруси на ситуацію в регіоні за рахунок зростання міграції. Це призводить до дискредитації Польщі та Литви за підтримку білоруських дисидентів, які прагнуть уникнути політичних репресій. Констатовано, що балтійські та польські політичні лідери аналізують кризу крізь призму національної безпеки. Розглянуто позицію Польщі в урегулюванні регіональних конфліктів. Вказано, що політична позиція цієї держави має бути спрямована на недопущення реалізації несприятливого сценарію. Зазначено, що пріоритетом повинно стати розширення наземних сил і авіації, які забезпечують надійне стримування Російської Федерації.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 115-123
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Contractive Practices in History of Serbo-Croatian Relations
Контроверсійні практики в історії сербо-хорватських відносин
Autorzy:
Розумюк, В.М.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676600.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Хорватія
республіка Сербська Країна
війна
конфлікт
незалежність
Croatia
Republic of Serbian Krajina
war
conflict
independence
Opis:
У статті досліджується сербо-хорватський конфлікт в ХХ – на початку ХХІ ст. Проаналізовано історію становлення сербської і хорватської державності; визначено причини конфронтації між двома близькими слов’янськими народами та висвітлено еволюцію їх взаємовідносин; з’ясовано детермінанти, які обумовлюють антагоністичний характер і демонстративну жорстокість сербо-хорватського протистояння. Вказано на формування після «Вітчизняної війни» 1991-1995 рр. двох паралельних «світів», внаслідок чого хорватська та сербська общини майже не перетинаються у повсякденному житті. Констатовано, що постійні сварки та бійки на національному ґрунті, спалення прапорів і паплюження державної символіки як були, так і залишаються буденними явищами від самого початку реінтеграції, а засуджені міжнародним трибуналом військові злочинці сприймаються обома громадами як національні герої та захисники Батьківщини. Акцентовано увагу на поступовому загостренні міжнаціонального протистояння в Хорватії та зростанні ксенофобських настроїв, що спостерігається останнім часом. Обґрунтовано висновок про безуспішність давніх і сучасних спроб налагодити сербсько-хорватське співробітництво у побудові спільного майбутнього. Наголошується, що сербсько-хорватський конфлікт не виглядає вичерпаним не лише через важкий тягар минулого, який зумовлює взаємні звинувачення і застарілу ненависть. Підкреслюється, що в цьому протистоянні нині мова йде, передусім, про майбутнє – про долю різних національних проектів. Міраж «Великої Сербії» й досі спокушає значну частину сербського суспільства, що плекає реваншистські настрої, тоді як хорвати сповнені рішучості захистити завойовану незалежність. Відповідно, за певних міжнародних умов, протистояння політичних амбіцій на Балканах може легко знову спалахнути з новою силою, в черговий раз підтвердивши реноме цього регіону як «порохової діжки» Європи.
The article examines Serbo-Croatian conflict in the XX - early XXI centuries. The history of the formation of the Serbian and Croatian statehood is analyzed; the reasons for the confrontation between two close Slavic peoples are determined and the evolution of their relationship is highlighted; clarified the determinants that determine the antagonistic nature and demonstrative cruelty of the Serbo-Croatian confrontation. The formation after the “Patriotic War” of 1991-1995 of two parallel “worlds” was stated, as a result of which the Croatian and Serbian communities hardly intersect in everyday life. Constant quarrels and fights on ethnic grounds, burning of flags and desecration of state symbols have been and remain daily occurrences from the very beginning of reintegration, and war criminals convicted by an international tribunal are perceived by the two communities as national heroes and defenders of the Motherland. It points to the gradual aggravation of interethnic confrontation in Croatia and the growth of xenophobic sentiments, which has been observed recently. The conclusion about the failure of past and modern attempts to establish Serbo-Croatian cooperation in building a common future has been substantiated. It is emphasized that the Serbo-Croatian conflict does not look exhausted, not only because of the heavy burden of the past, which causes mutual accusations and long-standing hatred. Attention is drawn to the fact that this confrontation is primarily about the future - about the fate of various national projects. The mirage of “Greater Serbia” still tempts a significant part of the Serbs, who are hatching revanchist intentions, while the Croats are determined to defend their won independence. Accordingly, under certain international conditions, the confrontation of political ambitions in the Balkans can easily flare up with renewed vigor, once again confirming the reputation of this region as a “powder keg” of Europe.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 92-105
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості політичної комунікації у етнополітичному конфлікті
Specyfika komunikacji politycznej w konflikcie etniczno-politycznym
Autorzy:
Родик, Габріелла
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489375.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political communication,
mediatization of the political communication,
ethnopolitical conflict,
representative democracy,
civil society
Opis:
The article analyzes the main features of the crisis political communication and the peculiarities of political communication impact on the multiethnic society during the ethnopolitical conflict. The key aim of the article is to discover the circumstances under which political communication serves as a hinder of ethnopolitical conflict intensification or as a mechanism of conflict regulation. It was taken into consideration that modern political communication is proceed its mediatization stage where the transmission of information and communication is based on using media channels, information and communicative technologies. Conditions under which political communication obtains crisis characteristics are defined. The basic manipulative techniques of modern mass media in ethnopolitical sphere that can be used for the purposeful influence on emotional and perceptual sphere of human’s feelings are determined. A theoretical analysis of the basic features of propaganda in ethnopolitical conflict is performed. Specific recommendations for optimizing the communicative space in the interethnic interaction are given. The mechanisms of the crisis political communication rationalization, based on the concept of representative democracy and civil society are proposed.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 292-296
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.
Hungary Relations with Neighboring Countries in the XX – early XXI Century
Autorzy:
Перга, Т.Ю.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676598.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Угорщина. Словаччина
Україна
міжнародні відносини
етнічна меншина
конфлікт
Перша світова війна
Друга світова війна
Hungary
Slovakia
Ukraine
international relations
ethnic minority
conflict
World War I
World War II
Opis:
У статті акцентується на відносинах Угорщини зі Словаччиною та Україною. Зроблено висновок про радикалізацію зовнішньої політики Угорщини на початку ХХI ст., що проявляється в зростаючому тиску на сусідні країни, зокрема Україну, з метою надання представникам угорської етнічної меншини автономії. З’ясовано, що це відбувається в рамках впровадження ідеї «Великої Угорщини», яка полягає у забезпеченні домінування об’єднавчих і реасиміляційних процесів та інтеграції угорської нації у Східній Європі навколо Будапешта. Доведено, що передумови для її розвитку були закладені Тріанонським договором, у результаті якого країна втратила дві третини території і третину населення. Виявлено, що антогонізм, закладений у результаті неврахування етнічного принципу під час встановлення кордонів після Першої світової війни спонукав Угорщину вдатися до силового сценарію вирішення територіальних суперечностей, який домінував у першій половині ХХ ст. З’ясовано, що зміна геополітичної ситуації у другій половині ХХ ст. унеможливили його реалізацію, що привело до зміни стратегії і тактики Угорщини щодо повернення втрачених у результаті Першої і Другої світових воєн територій, що полягає у перенесенні вирішення узгодження суперечностей з сусідніми країнами у правове поле, на двосторонню основ. Угорщина зробила ставку на культурологічне та мовне об’єднання нації, засноване на збереженні національних традицій. Автор прийшов до висновку, що, не дивлячись на відмінність ситуації з угорською спільнотою в Словаччині та Україні, Угорщина використовує подібні інструменти просування своїх інтересів і тиску на країни – сусіди. Політика Угорщини створює загрозу національній безпеці України, а методи, якими вона впроваджується, призводять до періодичного втручання в політику сусідніх держав. Їх варто розглядати як один із елементів політики «м’якого приєднання» угорськомовної частини Закарпаття до Угорщини, що можна розцінити як елемент гібридних воєн початку ХХI ст., спрямованих на перегляд встановлених після Другої світової війни кордонів мирним шляхом.
The article focuses on Hungary’s relations with Slovakia and Ukraine. It is concluded that the foreign policy of Hungary is radicalized at the beginning of the XXI century, which is manifested in the growing pressure on neighboring countries, in particular Ukraine, in order to provide autonomy to members of the Hungarian ethnic minority. It was found that this policy implements the idea of “Greater Hungary”, which must ensure the dominance of the unification and re-assimilation processes and the integration of the Hungarian nation in Eastern Europe around Budapest. It is proved that the preconditions for its development established the Treaty of Trianon, as a result of which the country lost two thirds of its territory and one third of its population. It was found that the antagonism inherent in the disregard of ethnic principle during the establishment of borders after the World War I prompted Hungary to resort to a forceful scenario of resolving territorial disputes, which dominated in the first half of the XX century. It was revealed that the change in the geopolitical situation in the second half of the XX century made it impossible to implement thus scenario, which led to a change in Hungary’s strategy and tactics to return the territories lost as a result of the World War I, II,. So Hungary transfers the solving of disputes with neighboring countries in the legal field, on a bilateral basis. Hungary has relied on the cultural and linguistic unification of the nation, based on the preservation of national traditions. The author concludes that, despite the differences in the situation with the Hungarian community in Slovakia and Ukraine, Hungary uses similar tools to promote the idea of a “Greater Hungary” and pressure on neighboring countries. Hungary’s policy poses a threat to Ukraine’s national security. Its methods lead to periodic interference in the policies of neighboring countries. This should be considered as one of the elements of the policy of “soft accession” of the Hungarian-speaking part of Transcarpathia to Hungary, which can be regarded as one of the elements of hybrid wars of the early XXI century.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 74-91
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Етносоціальні аспекти українсько-польських взаємин у першій половині ХІХ століття
Aspekty etniczno-społeczne stosunków ukraińsko-polskich w pierwszej połowie ХІХ wieku
Autorzy:
Павлюк, Віктор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489279.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
authority,
conflict,
ethnos,
ideology,
nobility,
peasants,
Polish-Ukrainian relations
Opis:
The article shows the influence of ethno-social problems on the Ukrainian-Polish relations in Right-Bank Ukraine. Author in the debate with researchers of the issued problem proves that at the late 18th and early 19th centuries Polish-Ukrainian relations weren’t of antagonistic character neither in the ethno-social nor in the ethno-political sphere. The author doesn’t idealize relations between Ukrainian peasants and Polish landowners, but argues that the nobility understood sense of human dignity and needed the support of the local inhabitants, especially after the defeat of the rebellion in 1830-1831. Peasants realized that their socialeconomic situation wouldn’t change: Russian landowners would come instead of Polish landowners. Therefore, there appeared political organizations aimed at complete emancipation of the peasants, transferring the lands to the property of peasants without compensation and the complete political equality irrespective of the social origin, religion and nationality.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 297-302
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К истокам лирического конфликта поздней Цветаевой: антиномизм быта и бытия
The sources of lyrical conflict in Tsvetaeva’s later works: life and being antinomianism
Autorzy:
Павлова, Татьяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22592841.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
antinomic installation
artistic perception of the world
ontological opposition
«specific» semantic value of the conflict
Opis:
This article concerns the antinomic installation of everyday life and life in the later works by Marina Tsvetaeva. The author, referring to Tsvetaeva’s works, highlights the importance of conflict of everyday life and being and shows its «specific» semantic value in Tsvetaeva's poetry. Antinomy of life and existence is modeled through the multiple ontological oppositions of «down – up», «earth – sky», «body – spirit» and others. The author proves that Tsvetaeva’s conflict between everyday life and existence can be solved. Firstly, the romantic mismatch of the world of the earth, associated with a lie, to the world of heaven, which is essentially the ultimate truth, lies in this conflict. Secondly, an important component of this conflict is the love line, which turns out to be a sort of psychological key to conflict of everyday life and existence.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2012, 5; 89-99
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблемы организации педагогической деятельности в современных условиях
Problems of organization of pedagogical activities under modern conditions
Problemy organizacji działalności pedagogicznej we współczesnych warunkach
Autorzy:
Нижнева, Н. Н
Нижнева-Ксенофонтова, Н. Л
Ксенофонтов, В. А
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/956329.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
stress
conflict
self-management
information
pedagogical activities
Opis:
Some questions of pedagogical activities organization are discussed in the article. The importance of self-government under conditions of information society is described. Different approaches to conflict study, its structure and stages are presented. Causes of pedagogical conflicts and rules of their successful solution are studied. Special attention is paid to the possibilities of stress control that may appear in the process of pedagogical activities.
W pracy rozpatrywane są niektóre problemy organizacji działalności pedagogicznej. Analizowane są zagadnienia niezbędności autonomii w warunkach społeczeństwa informacyjnego. Pokazane są różnorodne podejścia do badań konfliktu, jego struktury i etapy przebiegu. Rozpatrywane są przyczyny powstawania konfliktów pedagogicznych, a także reguły pozytywnego ich rozwiązywania oraz czynniki temu sprzyjające. Zwraca się uwagę na możliwości kierowania stresem, nieodmiennie powstającym w procesie działalności pedagogicznej.
Źródło:
Linguodidactica; 2014, 18; 143-155
1731-6332
Pojawia się w:
Linguodidactica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Динаміка розвитку синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю через призму позитивної психотерапії Н. Пезешкіана
Dynamics of burnout syndrome development of socionomic profile professionals through the prism of positive psychotherapy by Nossrat Peseschkian
Autorzy:
Мельничук (Melnychuk), Антоніна (Antonina)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2179039.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
синдром вигорання
позитивна психотерапія
психодинаміка
актуальний конфлікт
базовий конфлікт
внутрішній конфлікт
ключовий конфлікт
burnout syndrome
Positive Psychotherapy
actual
conflict
basic conflict
key conflict
psychodynamics
Opis:
Burnout syndrome is a problem of modern society, which is manifested through the stress of modern conditions, shortage of external and internal resources and imbalance of vital energy of this sociological specialist, namely, they suffer the most from the phenomenon. Positive psychotherapy is a resource-oriented, humanistic and transcultural method, officially recognized by the European Psychotherapy Association (EAP) in 1996. Also, positive psychotherapy is a conflict-centered method that contains a psychodynamic component. Conflict is one of the central factors of psychodynamics. The meaning of «conflict» from Latin is interpreted as a «conflict» of interests, various conflicting positions, obstacles to meet any needs. Conflict is a signal of imbalance. This article reveals the psychodynamic component of this method, which analyzes the differential-substantive analysis of the development of burnout through the prism of positive psychotherapy. The dynamics of burnout syndrome is characterized by the levels of meaningful analysis of personality: the actual level (symptomatic), key level (content) and basic level. Accordingly, conflicts are identified at each of these levels. The actual conflict is manifested in micro-events (frequent stressful situations) and macro-events (pandemic, war, etc.). Located and processed in the spheres of the balance model (body, achievement, contacts, fantasies), there is an imbalance in the distribution of life energy, where the individual pays excessive attention to the sphere - achievement (fatigue, etc.), and later the sphere - fantasies (loss of motivation and meaning). The basic conflict is manifested in the previous experience of parents, the environment, as well as forms of interaction in the model to follow, recorded in the form of concepts. Burnout syndrome will manifest itself in the sphere of «I», where the individual has formed concepts about himself and the scenario of his life, which leads him to fatigue, and later to exhaustion. Most often, specialists who have a high level of symptoms of burnout are guided by the following fixed ideas: «I’m ok when I do everything perfectly», «How ok when I do everything» and so on. Internal conflict is a conflict of early children’s institutions with variable activities, reactivation of the basic conflict through the current conflict (VC = BC + AC), which is defined as an unsolution, a stalemate. Thus, based on the study, we can interpret that burnout is an internal conflict of personality, which was caused by actual conflict (micro-events and macro-events) and the formed pattern of behavior that was familiar to professionals, but ceased to be relevant and help solve stressful situations (вasic conflict).
Синдром вигорання – це проблема сучасного суспільства, яка проявляється через стресогенність сучасних умов, дефіциту зовнішніх та внутрішніх ресурсів і дисбалансу життєвої енергії фахівця соціономічного профілю, а саме вони найбільше страждають від цього феномену. Позитивна психотерапія являється ресурс-орієнтованим, гуманістичним та транкультурним методом, який офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році. Також, позитивна психотерапія є конфлікт-центрованим методом, який містить психодинамічну складову. Конфлікт являється одним з центральних чинників психодинаміки. Значення «конфлікт» з латинської трактуються як «зіткнення» інтересів, різних конфліктуючих позицій, перешкод для задоволення будь-яких потреб. Конфлікт це сигнал про порушення балансу життєдіяльності. У цій статті розкрито саме психодинамічну складову даного методу, де проаналізовано диференційно-змістовний аналіз розвитку вигорання через призму позитивної психотерапії. Динаміку синдрому вигорання характеризують рівні змістовного аналізу особистості: актуальний рівень (симптоматичний), внутрішній рівень (змістовний) та базовий рівень. Відповідно на кожному з цих рівні виділяють конфлікти. Актуальний конфлікт проявляється у мікроподіях (часті стресові ситуації тощо) та макроподіях (пандемія, війна тощо). Локалізується і переробляється по сферам балансної моделі (тіло, діяльність, контакти, фантазії), спостерігається дисбаланс у розподілі життєвої енергії, де особистість приділяє надмірну увагу сфері – діяльності (трудоголізм тощо), а згодом сфері – фантазій (втрата мотивації та сенсу діяльності). Базовий конфлікт проявляється у попередньому досвіді батьків, навколишнього середовища, а також формах взаємодії у моделі для наслідування, зафіксований у вигляді концепцій. Синдром вигорання проявляться у сфері «Я», де особистість сформувала концепції про себе та сценарій свого життя, який схиляє її до перевтоми, а згодом до виснаження. Найчастіше фахівці у яких високий рівень сформованості симптомів вигорання керуються наступними фіксованими ідеями: «Я ок, коли усе виконую ідеально», «Як ок, коли усе встигаю» тощо. Внутрішній конфлікт це конфлікт ранніх дитячих установок зі змінною дійсністю, реактивація базового конфлікту з допомогою актуального конфлікту (ВК=БК+АК), сприймається як нерозв’язна, тупикова ситуація. Отже, на основі проведеного дослідження можемо трактувати, що синдром вигорання – це внутрішній конфлікт особистості, який був спричинений актуальним конфліктом (мікроподії та макроподії) та сформованою моделлю поведінки, яка була звична для фахівців, але перестала бути актуальною та допомагати вирішувати стресові ситуації (базовий конфлікт).
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 65-73
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Філософсько-релігійний та політологічний виміри витоків наук про мир і врегулювання етнополітичних конфліктів
Wymiar filozoficzno-religijny i politologiczny początków nauk o pokoju i uregulowaniu konfliktów etnopolitycznych
Autorzy:
Маруховська-Картунова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489259.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
eirenology,
sciences about peace,
war,
and ethnopolitical conflicts,
ethnopolitical conflicts,
peace and conflict studies,
ethnopolitical conflict studies
Opis:
The article is devoted to the analysis of the origin of sciences on peace, war, and ethnopolitical conflicts in philosophical, religious and political dimensions. Views and ideas of Ancient Eastern philosophers marked the beginning of future sciences on analysis of the origin of sciences on peace, war, and ethnopolitical conflicts. Subsequently, Ancient Greek and Roman philosophers took up these ideas. Beginning and development of these sciences started in the Middle Ages and in the Renaissance. The Middle Ages witnessed the birth of a number of projects related to achieving and maintaining permanent peace. These projects were based on religious principles. Some of them are of scientific interest to this day. Thus, the treatise of George of Poděbrady was republished several times in English, German, Czech and other languages and had an influence on the development of ideas on war, armed conflict, and peace. Erasmus of Rotterdam, the brightest representative of the Renaissance, became well-known due to his exposure of the true causes of wars and armed conflicts. The fundamental work of the prominent Dutch lawyer and political thinker at the turn of the Renaissance and the Modern Era Hugo Grotius made a significant contribution to the study of the issues identified in the article, predominantly from the political and legal viewpoint. A notable contribution to the further development of the sciences on peace, war, and armed ethnopolitical conflicts was made by the eminent English philosopher and lawyer Jeremy Bentham. An outstanding German philosopher Immanuel Kant made a huge contribution to the formation of a new field of knowledge on peace and ethnopolitical conflicts. From a political perspective, it's worth to mention the contribution of the distinguished Austrian-German thinker and politician Friedrich von Gentz to the development of sciences on peace, war, and armed conflicts. The science of peace is called "eirenology" (from Greek "eirnene" – peace). However, this relatively unknown and incomprehensible term due to various reasons has been popular among most foreign researchers, not to mention domestic researchers who are engaged in the study of this problem. In Western corresponding academic literature in 1960–1970 this term was known as "Peace Studies". Nevertheless, since the mid-1980s issues related to it had been investigated mainly within the framework of a new field of scientific knowledge called "Peace and Conflict Studies". In the West today, it is quite known and influential scientific trend. This is demonstrated by the training at many Universities of bachelors, masters and even PhDs in this field and publishing scientific journal "Peace and Conflict Studies". However, in the author's view, this field should be divided into 2 separate ones, namely a) science of peace and b) science of conflicts. The author of the article offers to introduce a new concept "mirology" into the corresponding Ukrainian political and conflict literature, which should be interpreted as the science of peace as the eternal and highest all-human value. Speaking of science aimed at studying conflicts in ethnopolitical sphere of social life. in the West it is known as "Ethnic Conflict Studies". But given that the global ethnopolitical conflicts explosion has occurred at the turn of the millennia, in our opinion, a new branch of scientific knowledge of these conflicts deserves a more correct and adequate name - "Ethnopolitical Conflict Studies".
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 10-19
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies