Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "„Republic”" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów

Dostawca treści

Podbaza

Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 2584
Tytuł:
Історична пам’ять та контрпам’ять про Другу світову війну в Словаччині
Historical Memory and Counter-memory of the Second World War in Slovakia
Autorzy:
Боровець, I.I.
Віднянський, В.С.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676903.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Словацька держава 1939-1944 рр.
Словацька Республіка
Друга світова війна
історіографія
історична пам’ять і контрпам’ять
Словацьке національне повстання
Голокост
«Мала війна»
«усна історія»
військові мемуари ймеморіали
Slovak state in 1939-1944
Slovak Republic
World War II
historiography
historical memory and counter-memory
Slovak National Uprising
Holocaust
“Little War”
“oral history”
war memoirs and memorials
Opis:
У Словацькій Республіці (СР) після Оксамитової революції 1989 р. в Чехословаччині й розпаду ЧСФР у 1993 р. актуалізувалася проблема створення національного наративу історичної пам’яті, зокрема про Другу світову війну, як одного з важливих елементів трансформації словацького суспільства та системних посткомуністичних перетворень у молодій державі. У статті розглянуто офіційну версію збереження й популяризації історичної пам’яті про Другу світову війну в СР, головною державною інституцією для впровадження якої виступає створений у 2002 р. Інститут національної пам’яті, а також різні  інтерпретації словацькими істориками та політиками таких вузлових подій часів Другої світової війни як історія Словацької держави 1939-1944 рр., угорсько-словацької «Малої війни» в березні 1939 р., участі словацьких військових підрозділів у війні на Східному фронті, Словацького національного повстання 1944 р., Голокосту. При цьому використовуються різні джерела: наукова літературай художні твори, продукція кіномистецтва та історичної публіцистики, військові мемуари й меморіали історичної пам’яті, матеріали «усної історії» тощо. Наголошується, що роздвоєність словацької історіографії, історичної пам’яті та й власне суспільства в оцінках та інтерпретаціях подій Другої світової війни в національній історії триває до нині, насамперед як протистояння офіційної/наднаціональної та національної версій історичної пам’яті. Перевага на сучасному етапі спостерігається за наднаціональним підходом, який застосовує інтегральний метод, синтезує погляди, пропонує багаторакурсні бачення, а оцінки історичних фактів, явищ та процесів здійснює на основі критеріїв лібералізму та демократії.
In the Slovak Republic (SR), after the Velvet Revolution of 1989 in Czechoslovakia and the collapse of ČSFR in 1993, the problem of creating a national narrative of historical memory, in particular about the Second World War, as one of the important elements of the transformation of Slovak society and systemic post-communist transformations in the young state, became more urgent. The article deals with the official version of preserving and popularizing the historical memory of the Second World War in the Slovak Republic, the main state institution for the implementation of which is the Institute of National Remembrance established in 2002, as well as various interpretations by Slovak historians and politicians of such key events of the Second World War as the history of the Slovak state in 1939-1944, the Hungarian-Slovak “Little War” in March 1939, the participation of Slovak military units in the war on the Eastern Front, the Slovak National Uprising of 1944, the Holocaust. Various sources are used: scientific literature and fiction, cinema and historical journalism, military memoirs and memorials of historical memory, materials of “oral history”, etc. The authors emphasize that the bifurcation of Slovak historiography, historical memory and society itself in assessments and interpretations of the events of World War II in national history continues to this day, primarily as a confrontation between official/supranational and national versions of historical memory. The supranational approach, which applies an integral method, synthesizes views, offers multidimensional visions, and evaluates historical facts, phenomena and processes based on the criteria of liberalism and democracy, is preferred at the present stage.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 57-81
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Інфармацыйна-выдавецкая дзейнасць Рады і ўрада Беларускай Народнай Рэспублікі ў 1918–1925 гадах
Aktywność informacyjno-wydawnicza Rady i rządu Białoruskiej Republiki Ludowej w latach 1918–1925
The information and public information activity of the Council and the government of the Belarusian People’s Republic in the years 1918–1925
Autorzy:
Ляхоўскі, Уладзімір
Чарнякевіч, Андрэй
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/437058.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:
Białoruska Republika Ludowa
wydawnictwa
prasa
ulotki
propaganda
Belarusian People’s Republic
publishing houses
press
leaflets
Opis:
W artykule poruszone są zagadnienia związane z informacyjno-wydawniczą aktywnością oficjalnych instytucji Białoruskiej Republiki Ludowej – Rady i rządu, oraz innych organizacji politycznych i kulturalnych powiązanych z BRL w latach 1918–1925. Badanie obejmuje okres działalności instytucji BRL zarówno na terytorium Białorusi, jak i na emigracji.
The article discusses issues related to information and publishing activity of official institutions of the Belarusian People’s Republic – the Council and government and other political and cultural organizations associated with BPR in 1918–1925. The survey covers the period of activity of the BPR institutions both on the territory of Belarus and on emigration.
Źródło:
Przegląd Środkowo-Wschodni; 2019, 4; 37-75
2545-1324
Pojawia się w:
Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського
The Czechoslovak Republic and Its First President in the Assessments of M. Slavinsky
Autorzy:
Kravchuk, Oleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676873.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Україна
УНР
М. Славінський
Чехословацька республіка
Т.Ґ. Масарик
еміграція
Ukraine
UPR
M. Slavinsky
Czechoslovak Republic
T.G. Masaryk
emigration
Opis:
Стаття присвячена сприйняттю знаним українським громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем Максимом Антоновичем Славінським (1868-1945) Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Методологія дослідження базована на вивченні та критичному аналізі офіційних звернень М. Славінського до вищого керівництва Чехословаччини, його інтерв’ю та публікацій про Т.Ґ. Масарика, нарисів про міжнародні відносини та іншої політичної публіцистики. Використання дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності та системності сприяло вивченню особливостей сприймання М. Славінським Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Автор статті відзначає, що одними з пріоритетних об’єктів вивчення для українських емігрантів у міжвоєнний період стали Чехословацька республіка та постать її першого президента Т.Ґ. Масарика. Значною мірою це пояснюється унікальною підтримкою владою цієї країни культурних потреб українських біженців. Представники викладацького складу і студенти створених у ЧСР освітніх та культурно-наукових закладів у своїх працях неодноразово приділяли увагу різним сторонам діяльності Т.Ґ. Масарика, висловлюючи в такий спосіб вдячність ЧСР та її очільнику за підтримку. Також відповідна увага зумовлювалася прагненням вивчити успішний державотворчий досвід слов’янської країни та її першого президента. Зауважено, що особливістю висвітлення цієї тематики М. Славінським було те, що він вивчав її не як науковець, а як державний діяч, бувши в 1919-1923 рр. головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословацькій республіці, в 1923-1939 рр. – як емігрант. Констатовано, що на посаді голови дипломатичної місії УНР і згодом як емігрант М. Славінський оцінював постать Т.Ґ. Масарика з погляду його політичних успіхів. У оцінках президента Чехословаччини помітна певна глорифікація. Чехословацька республіка згадувалась у контексті успішного державотворчого досвіду, зокрема, відзначався її демократизм, політична консолідація країни, миролюбна зовнішня політика. Ставлення до України оцінював як нейтралітет, відзначав підтримку Прагою української військової еміграції. Високі оцінки ЧСР визначалися не лише дипломатичним тактом представника України. Вони відбивали серйозні внутрішні та зовнішньополітичні здобутки молодої держави. Як емігрант М. Славінський не змінив своєї високої оцінки Чехословацької республіки та її першого президента, наголошував підтримці ними культурного життя української еміграції. Щоправда, після руйнування ЧСР у 1938-1939 рр., М. Славінський згадував нерозв’язаність національного питання, констатував проблеми зовнішньополітичної орієнтації країни.
The article is devoted to the perception of the Czechoslovak Republic and the personality of its first president, T.G. Masaryk, by the famous Ukrainian socio-political, cultural and educational figure Maksym Slavinsky (1868-1945). The research methodology is based on the study and critical analysis of M. Slavinsky's official addresses to the top leadership of Czechoslovakia, his interviews and publications about T. G. Masaryk, essays on international relations and other political journalism. The use of the research principles of historicism, scientific objectivity and systematicity contributed to the study of the peculiarities of M. Slavinsky's perception of the Czechoslovak Republic and the figure of its first president, T. G. Masaryk. The author of the article notes that one of the priority objects of study for Ukrainian emigrants in the interwar period was the Czechoslovak Republic and the figure of its first president T. G. Masaryk. To a large extent, this is explained by the unique support of the authorities of this country for the cultural needs of Ukrainian refugees. In their writings, teaching staff and students of educational and cultural-scientific institutions established in the Czechoslovak Republic repeatedly paid attention to various aspects of T. G. Masaryk's activities, thus expressing gratitude to the Czechoslovak Republic and its leader for their support. It was noted that the peculiarity of the coverage of this topic by M. Slavinsky was that he touched it not as a scientist, but as a statesman, being in 1919-1923 the head of the Extraordinary Diplomatic Mission of the Ukrainian People's Republic in the Czechoslovak Republic, in 1923-1939 - as an emigrant. It was established that as the head of the diplomatic mission of the Ukrainian People's Republic and later as an emigrant, M. Slavinsky evaluated the figure of T.G. Masaryk from the point of view of his political successes. A certain glorification is noticeable in the assessments of the president of Czechoslovakia. The Czechoslovak Republic was mentioned in the context of a successful state-building experience, in particular, its democracy, political consolidation of the country, peaceful foreign policy were noted. He assessed the attitude towards Ukraine as neutrality, noted Prague's support for Ukrainian military emigration. The high evaluations of the Czechoslovak Republic were not determined only by the diplomatic tact of the representative of Ukraine. They reflected the serious domestic and foreign political achievements of the young state. As an emigrant, M. Slavinsky did not change his high assessment of the Czechoslovak Republic and its first president, he emphasized their support for the cultural life of Ukrainian emigrants. However, after the destruction of the Czechoslovak Republic in 1938-1939, M. Slavinsky mentioned the unresolved national issue and stated the problems of the country's foreign policy orientation.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 155-177
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Цифровизация экономики как необходимое условие устойчивого развития Республики Беларусь
Digitalization of the economy as a necessary con dition for sustainable development of the Republic of Belarus
Autorzy:
Варакулина, Мария
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2135754.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
digital economy
information and communication technologies
global indexes
EAEU countries
informatization infrastructure of the Republic of Belarus
IT sector in the Republic of Belarus
Opis:
Goal – the purpose of this study is to assess the current level of development of the digital economy in the Republic of Belarus, in the context of prevailing global trends. Research methodology – as research methods, both general scientific and specifically economic methods were used, including statistical analysis methods. Score/results – the study was conducted on the basis of analytical reviews and reports of the World Bank, the Eurasian Economic Commission, the Eurasian Bank and the United Nations. In the research process statistical data of the National Statistical Committee of the Republic of Belarus were used also. All data is publicly available. Originality/value – the value of this study lies in finding directions for solving the problems of transition to a digital economy in the Republic of Belarus.
Źródło:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza; 2020; 173-185
2544-5790
Pojawia się w:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формирование и развитие органов местного управления и самоуправления в Беларуси
Autorzy:
Колесников, Валерий В.
Крастина, Анжелика Ч.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/621587.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Grand Duchy of Lithuania, law of magdeburg, self-government, Polish Second Republic
Opis:
As is the case in the majority of modern states, the formation of local management and self- management in Belarus is an inevitable process. During the economic and political reforms required for this purpose, there are necessary preconditions. Historically, local government has passed through a long and difficult process of development in Belarus. In working out modern concepts of local government, it is necessary to consider the evolution of the machinery of government and the historical development of most legal regulations of mutual relations between the state as a whole and its parts. Actually, the first forms of self- -management in its modern understanding began to arise in the territory of modern Byelorussia since the XIVth century. In the present legal and historical scientific literature, there was no uniform representation about the stages of formation of local governments in the territory of Belarus. It is represented that these or any other processes are always conditional; nevertheless, in this work, one of the variants of classification and a periodization of the process of formation and the development of local management and self-management in the territory of Belarus is offered.
Źródło:
Miscellanea Historico-Iuridica; 2012, 11; 115-128
1732-9132
2719-9991
Pojawia się w:
Miscellanea Historico-Iuridica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українські політичні емігранти в суспільному, господарському і культурному житті Ченстохови, Пйотркува-Трибунальського, Торуня, Каліша та Тухолі в 1920–1930-х роках
Ukraińscy emigranci polityczni w życiu społeczno-gospodarczym Częstochowy, Piotrkowa Trybunalskiego, Torunia, Kalisza i Tucholi w latach 1920–1930
Autorzy:
Sinkevych, Yevhen
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33916885.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
political emigrants
Polska
Ukrainian People’s Republic
emigranci polityczni
Polska
Ukraińska Republika Ludowa
політичні емігранти Польща
Українська Народна Республіка
Opis:
Доля України значною мірою, ніж інших народів, переплетена з долею Польщі. В українсько-польській історії є багато прикладів союзів і дружби. 22 квітня 1920 р. було укладено українсько-польський союз, який зрештою під натиском більшовицького війська не виправдав очікуваних сподівань української сторони. На цьому історія українських регулярних збройних сил закінчилася, армія УНР восени 1920 р. перейшла кордон і була інтернована. Українські політичні емігранти в Польщі 1920–1930-х рр. намагалися посісти гідне місце в суспільно-економічному та культурному житті за місцем свого проживання. У статті розглядаються питання діяльності українських військових мігрантів на території Польщі в міжвоєнний період (від 1920 р. до початку Другої світової війни). Зокрема, мова йде про контекст і обставини появи української еміграції в Республіці Польща внаслідок діяльності армії УНР та співпраці Симона Петлюри з Юзефом Пілсудським, а також різні аспекти її функціонування в ряді польських міст: склад, умови життя, організація товариств, реалізація громадських та культурних ініціатив тощо. На основі комплексного аналізу архівних джерел і сучасної української та польської історіографії проблеми автор відзначає необхідність подальших історіографічних досліджень.
The fate of Ukraine is intertwined with the fate of Poland to a greater extent than that of other nations. There are many alliances and friendships in Ukrainian-Polish history. On April 22, 1920, the Ukrainian-Polish union was concluded. Thus, the story of the Ukrainian regular armed forces ended. Ukrainian political emigrants in Poland in the 1920s and 1930s tried to take a decent place in the social and economic life of their place of residence. The authors deal with the issue of a Ukrainian army emigration to be found active in the territory of Poland in the interwar period (from 1920 to the outbreak of World War II). He shows the context and circumstances of its appearance in the Republic of Poland, as a result of the Ukrainian People’s Republic army activity and Symen Peltura’s cooperation with Józef Piłsudski. The authors characterize the way the army emigration functioned within the reality of the Polish nation covering various aspects, a developed cultural and educational structure among others. Based on a comprehensive analysis of modern Ukrainian historiography of the problem, the authors note the necessity of further historiographical research.
Losy Ukrainy w większym stopniu niż innych narodów splatają się z losami Polski. W historii ukraińsko-polskiej jest wiele sojuszy i przyjaźni. 22 kwietnia 1920 r. została zawarta unia ukraińsko-polska, którą ostatecznie pokonały wojska bolszewickie. Na tym zakończyła się historia ukraińskich regularnych sił zbrojnych: armia Ukraińskiej Republiki Ludowej przekroczyła granicę jesienią 1920 r. i została internowana. Ukraińscy emigranci polityczni w Polsce w latach dwudziestych i trzydziestych XX w. starali się zająć godne miejsce w życiu społecznym i gospodarczym swojego miejsca zamieszkania. Autor podejmuje problematykę ukraińskiej emigracji wojskowej, która funkcjonowała na ziemiach polskich w okresie międzywojennym (od 1920 r. do początku II wojny światowej). Ukazuje kontekst i okoliczności jej pojawienia się w Rzeczypospolitej, w wyniku działań armii URL oraz współpracy Szymona Petlury z Józefem Piłsudskim. Charakteryzuje funkcjonowanie emigracji ukraińskiej w realiach narodu polskiego, obejmując różne aspekty, rozwiniętą strukturę kulturalno-oświatową itp. Opierając się na kompleksowej analizie współczesnej ukraińskiej i polskiej historiografii problemu, autor zauważa potrzebę dalszych badań historiograficznych.
Źródło:
Res Historica; 2023, 56; 449-478
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Социально-культурное партнерство органов власти гродненской области и религиозных организаций
Social-cultural partnership of the authorities and religious organizations of Grodno region
Autorzy:
Ярмусик, Э.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/398968.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Politechnika Białostocka. Oficyna Wydawnicza Politechniki Białostockiej
Tematy:
религиозная деятельность
религиозное пространство
партнерство
областные и местные органы власти
политика
законодательство Республики Беларусь о религиозных культах
национальные и религиозные отношения
religious activity
religious space
cooperation
officials local and provincial
church
legislation of the Republic of Belarus
religious and national relations
Opis:
В статье автор сосредотачивает внимание на исторических, национальных, политиче-ских и общественно-политических факторах, которые оказывали влияние на религиозные организации и нынешнюю конфессиональную ситуацию в Гродненской области. Автор отмечает, что в современном религиозном пространстве региона существенную роль играют христианские Церкви – православная, католическая, проте-стантская. Сохраняется высокий уровень религиозности населения. По данным мониторинга, проведенного в 2012 году, 72,3% респондентов считали себя верующими, в то время как республиканский показатель составлял около 50%. В области 471 религиозная община, из них 194 православных, 1 древне-православная, 176 католических, 2 греко-католические, 4 иудейские, 8 мусульманских, 85 протестантских, 1 сознания Кришны (Власти и основные …). Существенное влияние на религиозную ситуацию оказывает национальный состав населения области. В 2009 году, согласно переписи населения, на Гродненщине проживало 1 072 381 человек, из них белорусы составляли 715 249 (66,7%), поляки 230 810 (21,5%), русские 87 451 (8,2%), украинцы 14 983 (1,4%), литовцы 2 153 (0,2%), татары 1 710 (0,2%), другие национальности – 0,1% (Национальный статистический …). В Гродненской области, в отличие от других регионов Беларуси, национальная принадлежность тесно идентифицирована с религиозной (поляки с католицизмом, белорусы, русские с православием). Исходя из вышеизложенного, а также в соответствии с законодательством Республики Беларусь о религиозных организациях, органы власти – областные, городские и районные выработали систему взаимоотношений с различными конфессиями. В статье показаны направления и формы этого партнерства, роль религиозных организаций в духовной, нравственной, образовательной и благотворительной сферах. В свою очередь, органы власти оказывают содействие в ремонте ранее изъятых в советский период сакральных зданий, помогают в проведении мероприятий религиозного характера. Вся система партнерства органов власти и религиозных организаций ставит целью удовлетворение духовных потребностей людей, вовлечение духовенства и светских верующих в общественную и культурную жизнь.
This article focuses his on the historical, ethnic, political and social factors which have had impact on religious organisations and the current confessional situation in Grodno area. It is noted that in the contemporary religious expansion of Christian churches – Orthodox, Roman Catholic and Protestant – play an important role. The religiosity level of the population is high. According to the monitoring carried out in 2012 72.3% of respondents consider themselves believers while the national indicator is about 50%. There are 471 religious communities in Grodno area, 194 of them Orthodox, 176 Roman Catholic, 2 Greek Catholic, 4 Jewish, 8 Muslim, 85 Protestant, 1 Krsna consciousness. Religious situation is essentially determined by the ethnic composition of the district. According to the 2009 census Grodno area was inhabited by 1 072 381 people, 715 249 (66.7%) being Belarusian, 230 810 (21.5%) Poles, 87 451 (8.2%) Russians, 14 983 (1.4%) Ukrainians, 2 153 (0.2%) Lithuanians, 1 710 (0.2%) Tatars and 0,1% declaring other nationality. In Grodno area – in contrast to another regions of the Republic – national identity is closely identified with the religious affiliation (Poles with Catholicism, Belarusians, Russians with the Orthodox Church). As per the legislation of the Republic of Belarus about religious organizations local authorities elaborate a system of relations with churches of various confessions. The article defines the directions and forms of this cooperation and describes the educational, charitable and religious dimensions of the religious bodies. Authorities also help with the renovation of the sacral buildings confiscated during the Soviet period and offer services in conducting events of the religious character. The whole system of cooperation of the authorities and religious organizations aims at catering for the spiritual needs of the people and at fostering the involvement of clergy and laity in society and culture.
Źródło:
Ekonomia i Zarządzanie; 2014, 6, 4; 196-205
2080-9646
Pojawia się w:
Ekonomia i Zarządzanie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Советские практики сохранения и использования религиозного наследия в 20-30-е годы ХХ века (на материалах Байкальского региона)
Soviet practice of conservation and use of the religious heritage in the 20-30 years of XX century (on materials of the Baikal region)
Autorzy:
TCYREMPILOVA, Irina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/517646.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
Zabaikalskyi district
Irkutsk
the Republic of Buryatia
Church
the anti-religious policy
Opis:
In the article based on the materials of federal (SARF) and regional (Zabaikalskyi district, Irkutsk region, the Republic of Buryatia) archives complicated and contradictory experience of conservation and use of religious heritage in the first decades of the Soviet power is analyzed. The author taking into account current legislation considers specific examples of peculiarities of accounting, nationalization and preservation of the Church property in the context of the anti-religious policy of the state. The process of museumification of the Orthodox Churches in Irkutsk, Verhneudinsk and Chita as one of the ways of the use of objects of cultural heritages is shown.
Źródło:
Historia i Świat; 2016, 5; 205-213
2299-2464
Pojawia się w:
Historia i Świat
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл І Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
The Slovak question in foreign policy vision of the Second Rzeczpospolita authorities (1938 – march 1939)
Autorzy:
Borovets, Ivan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1976077.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Second Rzeczpospolita
Czechoslovak Republic
Glinka Slovak People’s Party
foreign policy
diplomatic sondage
autonomy
union
revindication
separatism
secession
Opis:
Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
The Polish authorities had a negative attitude towards the central government of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party. They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism, Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938. Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany. Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March, Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of the state became a zone of potential danger
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 284-303
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Система актов Республики Беларусь по вопросам обеспечения безопасности
The System of Acts on Issues of Providing Security of The Republicof Belarus
Autorzy:
Андрияшко, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2142838.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
national security
demographic security
concepts
programs
strategies
action plans and measures
regulatory legal acts
non-regulatory legal acts
Republic of Belarus
Opis:
Goal – to explore the paradigm of a programmatic way of regulating security issues of the Republic of Belarus. Research methodology – in the article the author applied general (system analysis method, method of argumentation theory) and private scientific methods of cognition (legal: formal-legal and comparative-legal methods). Score/results – in the article, by analyzing such aspects as the issues of ensuring demographic security, ongoing state programs in the field of ensuring security in this direction, the achieved results of implementing state programs and the stability of such results, the need for additional study of the possibility of constructing a system of acts on security issues is shown. The types of acts on security issues and the types of approving regulatory legal acts are examined. And made the conclusion that there is no uniform approach to building a system of acts on security issues. Originality/value – the work is done by the author independently without any help and assistance of others. The article provides links to citations, as well as links to legislation. The nature of the article is a review report.
Źródło:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza; 2019; 29-45
2544-5790
Pojawia się w:
Studia Sieci Uniwersytetów Pogranicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Симон Петлюра в памяти своих соратников в период межвоенной Волыни
Symon Petliura in the Memory of His Affiliates in Interwar Volhynia
Autorzy:
Davydiuk, Ruslana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/477980.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu
Tematy:
Symon Petliura
political emigrants
memorial services
donations
Volyn Voivodеship
Second Polish Republic
Opis:
The emergence of Ukrainian political emigration on the territory of the Second Polish Republic was due to the defeat of the Ukrainian revolution. The desire to settle on the territory of the Volyn Voivodship was motivated by the people’s eagerness to get into the Ukrainian-language, mostly Orthodox religious environment, which reduced the intensity of the psychological adaptation of the emigrants. The figure of Symon Petliura was controversially evaluated by various political environments, however, in the Volyn Voivodship, the chieftain’s companions treated him mainly respectfully. Starting from 1926, every year in May throughout all western Volyn mourning events took place in the form of memorial services, academies, presentations of abstracts. In the regional centers there were Ukrainian public committees to commemorate the memory of Petliura. The sympathizers of Symon Petliura offered the format of celebrations, their ideological content, celebrated the honor of the Chieftain by collecting funds for the assistance of the Symon Petliura Library in Paris and donations to the funds of the Museum of the Liberation Movement of Ukraine in Prague. Remembrance of the name of Symon Petliura played an important role in unifying emigration, the formation of historical memory. The beginning of the Second World War interrupted this tradition on the territory.
Źródło:
Pamięć i Sprawiedliwość; 2018, 32; 482-501
1427-7476
Pojawia się w:
Pamięć i Sprawiedliwość
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Сountering СOVID-19 as a tool for Hybrid Influence of Russia and China on Regional Subsystems of International Relations: European and Asian Dimensions
Протидія COVID-19 як інструмент гібридного впливу Росії та Китаю на регіональні підсистеми міжнародних відносин: європейський та азійський виміри
Autorzy:
Shevchuk, Oleksandr
Tykhonenko, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676747.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Російська Федерація
Китайська Народна Республіка
Європа
Південно-Східна Азія
COVID-19
Russian Federation
People’s Republic of China
Europe
Southeast Asia
Opis:
In the XXI century the system of international relations has undergone transformations, including non-traditional determinants. This research drew attention to the impact of the COVID-19 pandemic on modernization of the policies of great powers, which began to use pandemic countermeasures as a tool of their influence on future post-COVID international order. The authors analyze the peculiarities of using “hard power” (economic pressure) and “soft power” (economic aid, cultural interaction), and sometimes a combination of these tools on the example of Russia and China in order to lobby their own position under the pandemic of COVID-19 in the relevant geopolitically close regions – Europe and Southeast Asia. This research analyses all above mentioned peculiarities based on chronological period – at the beginning of pandemic situation in 2020. It was found that Russia most actively used the effects of the beginning of global pandemic on the European direction of foreign policy, under the impact of energy factor and the formation of the image of “peacemaker” and the role of “messiah” in the region. In the study, Italy is an example of the use of hybrid influence from Russia, the spread of fakes and the presentation of the “weakness” of the EU at the beginning of the pandemic in a rapid political response to the threat. Southeast Asia became the region of Chinese foreign policy in counteracting COVID-19, where China’s “mask diplomacy” acts as a countermeasure to overcome conflict in the South China Sea, form a system of “subordination” and realization the idea of “community of common destiny”. The findings reveal that Russia and China can be characterized as states that have political regimes with special tools and mechanisms for policy implementation. Beijing and Moscow not only aim to strengthen their influence in neighboring regions, but also to oppose the United States. Analyzing political actions and mechanism that Russia and China used at the beginning of pandemic, the authors confirmed that both countries aim to use “vaccine diplomacy” as an effective tool for influencing the coronavirus international order.
У ХХІ ст. система міжнародних відносин зазнала трансформацій, зокрема і зі сторони нетрадиційних детермінуючих чинників. Це дослідження акцентує увагу на впливі пандемії COVID-19 на модернізацію політики великих держав, які почали використовувати контрзаходи пандемії як інструмент свого впливу на майбутній пост-коронавірусний міжнародний порядок. Автори аналізують особливості використання «твердої сили» (економічний тиск) і «м’якої сили» (економічна допомога, культурна взаємодія), а іноді і гібриду цих інструментів на прикладі Росії та Китаю з метою лобіювання власної позиції в умовах пандемія COVID-19 у відповідних геополітично близьких регіонах – Європі та Південно-Східній Азії. У цьому дослідженні аналізуються всі вищезазначені особливості у певний хронологічно визначений період – початок світової пандемії COVID-19, зокрема, 2020 рік. Виявлено, що Росія найбільш активно використовувала вплив початку глобальної пандемії на європейський напрям зовнішньої політики апелюючи до енергетичного фактору та формування іміджу «миротворця» та ролі «месії» в регіоні. У дослідженні Італія є прикладом використання гібридного впливу з боку Росії, поширення фейків і представлення «слабкості» ЄС на початку пандемії у швидкому політичному реагуванні на загрозу. Південно-Східна Азія стала регіоном китайської зовнішньої політики у протидії COVID-19, де китайська «маскова дипломатія» виступає як контрзахід для подолання конфлікту в Південно-Китайському морі, формування системи «підпорядкування» та реалізації ідеї «спільноти єдиної долі». У результаті дослідження виявлено, що Росію та Китай можна охарактеризувати як держави, які мають політичні режими зі специфічними інструментами та механізмами реалізації політики. Офіційні Пекін і Москва мають на меті не лише посилити свій вплив у сусідніх регіонах, а й протистояти США. Аналізуючи політичні дії та механізми, які використовували Росія та Китай на початку пандемії, автори підтвердили, що обидві країни прагнуть використовувати «дипломатію вакцин» як ефективний інструмент впливу на міжнародний порядок у пост-коронавірусу добу.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 158-182
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)
Public Diplomacy in the Activities of the First Lady (on the Example of Ukraine and Poland)
Autorzy:
Matiash, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676888.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
суб’єкти публічної дипломатії
Перша Леді
Україна
Республіка Польща
subjects of public diplomacy
First Lady
Ukraine
Republic of Poland
Opis:
Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.
The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 244-261
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми соціально-економічної модернізації Казахстану
Problems of Social and Economic Modernization of Kazakhstan
Autorzy:
Деменко, О.Ф.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676693.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Республіка Казахстан
Центральна Азія
соціально-економічна модернізація
прямі іноземні інвестиції
зовнішня торгівля
енергетичний сектор
Republic of Kazakhstan
Central Asia
socio-economic modernization
foreign direct investment
foreign trade
energy sector
Opis:
У статті проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан після здобуття незалежності у 1991 р. Зазначається, що історично економіка Казахстану протягом багатьох десятиліть формувалася як сировинна база єдиного народногосподарського комплексу СРСР. В умовах незалежності сировинні галузі, у першу чергу паливно-енергетичний та гірничо-металургійний комплекси, стали основою соціально-економічного розвитку Казахстану, завдяки яким країна здійснила економічний прорив та глибоко інтегрувалася у світову економіку. Казахстан є лідером серед пострадянських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій, які сприяли нарощуванню видобутку природних ресурсів, будівництву нових промислових підприємств та об’єктів інфраструктури. Найважливішими торгівельними та інвестиційними партнерами Казахстану є Європейський Союз, Російська Федерація, Китай та США. До того ж, незважаючи на географічну близькість, спільні соціальні й етнокультурні риси, тільки 4,9% зовнішньої торгівлі Казахстану припадає на сусідні по регіону країни Центральної Азії. Залежність Казахстану від продажу сировинних ресурсів, низька інвестиційна привабливість обробних галузей промисловості залишають економіку країни вразливою до змін кон’юнктури на сировинних ринках, періодично призводять до загострення соціально-економічної ситуації. У структурі казахстанського експорту близько 70% складає продукція видобувної промисловості. Проблемою для розвитку енергетичного сектору є обмеженість маршрутів постачання енергоносіїв на світові ринки. Вкрай актуальним є питання щодо зміни моделі економічного зростання шляхом розвитку високотехнологічних секторів промисловості, підтримки малого та середнього бізнесу. Потребує підвищення ефективності й система державного управління, яка є занадто забюрократизованою та громіздкою. Також назріла реформа соціальної політики, яка має бути спрямована на збільшення соціальної підтримки громадян. Необхідна зміна стратегії розвитку регіонів, у першу чергу щодо забезпечення робочих місць та зниження регіональних диспропорцій.
The article analyzes the features of the socio-economic development of the Republic of Kazakhstan after gaining independence in 1991. It is noted that historically the economy of Kazakhstan for many decades was formed as a raw material base for the unified national economic complex of the USSR. Under the conditions of independence, the raw materials industries, primarily the fuel and energy and mining and metallurgical complexes became the basis for the socio-economic development of Kazakhstan, thanks to which the country made an economic breakthrough and deeply integrated into the world economy. Kazakhstan is the leader among the post-Soviet countries in terms of the volume of attracted foreign direct investment, which contributed to the increase in the extraction of natural resources, the construction of new industrial enterprises and infrastructure facilities. The most important trade and investment partners of Kazakhstan are the European Union, the Russian Federation, China and the United States. At the same time, despite the geographical proximity, common social and ethnocultural features, only 4.9% of Kazakhstan’s foreign trade falls on the neighboring countries of Central Asia. The dependence of Kazakhstan on the sale of raw materials, the low investment attractiveness of the manufacturing industries make the country’s economy vulnerable to changes in the situation in the commodity markets, periodically lead to an aggravation of the socio-economic situation. In the structure of Kazakhstani exports, about 70% are products of the extractive industry. A problem in the development of the energy sector is the limited supply routes for energy carriers to world markets. The issue of changing the model of economic growth through the development of high-tech sectors of industry and support for small and medium-sized businesses is extremely relevant. The system of public administration, which is too bureaucratic and cumbersome, also needs to improve efficiency. Also, a reform of social policy is ripe, which should be aimed at increasing social support for citizens. It is necessary to change the strategy for the development of regions, primarily with regard to the creation of jobs and the reduction of regional imbalances.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 213-232
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Представництво національних меншин Польщі в органах державної влади
Representation of National Minorities of Poland in the Bodies of State Power
Autorzy:
Матвієнків, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163416.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
national minorities
the Republic of Poland
parliament
national legislation
electoral process
politicization of ethnicity
національні меншини
Республіка Польща
парламент
законодавство країни
виборчий процес
політизація етнічності
Opis:
The question of the participation of all the public groups of the country in representative bodies of all levels is relevant to any state. However, the most difficult task is to represent the representative body of interests of national minorities. Different countries have come up with a different solution to this issue. The problem of the representation of national minorities in the authorities is for both traditionally multi-ethnic states and for countries that are reasonably homogeneous in the ethnic plan. This problem will persist as long as there are nations, nationalities, national minorities. People always seek to identify themselves with a particular community, and national identification is the most acceptable. The threat of assimilation of national minorities greatly enhances the desire to preserve its national identity, which always goes into the area of political relations and the need for political decision-making. This article analyzes the current problem of representation of national minorities in the legislative bodies of the Republic of Poland. The aim of the study was to analyze the participation of minority groups in the political (in particular, electoral) process of the state through the formation of ethnic elites and ethnopolitical parties. To complete the selected topic, the following tasks were set: to substantiate the place and the role of national minorities in the socio-political life of the state, to analyze the creation of political parties by individual national minorities and their participation in parliamentary and municipal elections. It is concluded that at the present stage all nationalities living in Poland are disproportionately represented in the state legislative bodies.
Питання участі всіх суспільних груп країни в представницьких органах влади усіх рівнів є актуальним для будь-якої держави. Однак чи не найскладнішим є завдання відображення в представницькому органі інтересів національних меншин. Різні країни по-різному приходять до вирішення цього питання. Проблема представництва національних меншин в органах влади існує як для традиційно поліетнічних держав, так і для досить однорідних в етнічному плані держав. Ця проблема буде існувати доти, поки існуватимуть нації, народності, національні меншини. Люди завжди прагнуть ідентифікувати себе з певною спільнотою, а національна ідентифікація є найбільш прийнятною. Загроза асиміляції національних меншин значно посилює прагнення до збереження своєї національної ідентичності, що завжди переходить у площину політичних відносин та необхідності прийняття політичних рішень. У цій статті проаналізована актуальна проблема представництва національних меншин у законодавчих органах Республіки Польща. Метою дослідження став аналіз участі меншинних груп населення у політичному (зокрема, виборчому) процесі держави через формування етнічних еліт та етнополітичних партій. Для повноти розкриття обраної теми були поставлені завдання: обґрунтувати місце і роль національних меншин у суспільно-політичному житті держави; проаналізувати створення політичних партій окремими національними меншинами та їх участь у парламентських та муніципальних виборах. Зроблено висновки, що на сучасному етапі в законодавчих органах влади непропорційно представлені всі національності, які проживають у Польщі.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 281-301
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 2584

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies