Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "ідея" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Сучасна інтерпретація психодидактичних ідей Я.А. Коменського
    Autorzy:
    Коберник, Олександр
    Осадченко, Інна
    Ткачук, Мирослава
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1194889.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
    Tematy:
    Ян Амос Коменський
    Велика дидактика, психодидактика
    ідея вільного навчання
    ідея значущості ролі вчителя
    Opis:
    У статті шляхом аналізу та порівняння сучасних наукових джерел й Великої дидактики Яна Амоса Коменського нами здійснено сучасну інтерпретацію його психодидактичих ідей. Обгрунтовано, що психодидактичні гасла видатного педагога успішно інтерпретуються у чинних освітніх документах та на практиці у контексті реалізації двох ідей: ідеї вільного навчання та виховання – без примусу (пріоритетність принципу природовідповідності; запровадження інклюзивного навчання; індивідуальний підхід до кожної дитини) та ідеї значущості ролі вчителя (суб’єкт-суб’єктні стосунки учителя і учнів; гуманізм педагога; застосування педагогіки партнерства; застосування педагогіки успіху). На основі аналізу психодидактичної спадщини Коменського виокремлено актуальність підходів, запропонованих ученим. На цій основі визначаються тенденції сучасного розвитку освітнього середовища і його подальші перспективи. Констатовано, що провідні психодидактичні ідеї Я. А. Коменського закладені в основу чинної Концепції «Нова українська школа», що нині активно реалізується.
    Źródło:
    Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika; 2018, 5; 75-87
    2450-7245
    2658-1973
    Pojawia się w:
    Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Concept of the Sixtiers in cultural discourse
    Koncepcja pokolenia lat 60. w dyskursie kulturowym
    Концепція шістдесятників у культурному дискурсі
    Autorzy:
    Poliszczuk, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343599.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    ппокоління шістдесятників
    концепція
    інтелектуали
    культурний дискурс
    ідея
    радянський період
    pokolenie lat 60.
    koncepcja
    intelektualiści
    dyskurs kulturowy
    idea
    okres sowiecki
    Opis:
    Autor artykułu śledzi kształtowanie się koncepcji pokolenia lat 60. – od przełomu lat 50. i 60. XX wieku po lata ostatnie – w dyskursie społeczno-kulturowym Ukrainy. Ten projekt pokoleniowy doznawał zarówno wzlotów, jak i upadków. Po wspaniałym debiucie pokolenia lat 60. i zadeklarowaniu przez nich idei sprawiedliwości oraz sprzeciwu wobec systemu totalitarnego nastąpił długi okres stagnacji oraz marginalizacji samej formacji. Zasłużoną satysfakcję po czasie trwałego milczenia przyniosła doba niepodległości Ukrainy, jednak „sześćdziesiątnicy” potrafili skorzystać z niej w różnej mierze, przeważnie w wymiarze politycznym. Jednakże w literaturze okresu Niepodległości ich obecność jest zaznaczona słabo, prawie symbolicznie. Zatem samorealizację artystyczną tego pokolenia wypada uznać za częściową, mimo że właśnie misja związana z promocją kultury była sednem koncepcji generacyjnej.
    Автор простежує становлення концепції покоління шістдесятників – від кінця 1950-х до 2020-х років – у суспільно-культурному дискурсі України. Цей поколіннєвий проєкт мав свої перемоги і поразки. Після блискучого дебюту шістдесятників та декларації ідеї правди і спротиву щодо тоталітарної системи настав тривалий період застою та маргіналізації цієї формації. Сатисфакція за тривале мовчання стала можливою вже за доби незалежної України, але шістдесятники скористалися нею головно в політичній сфері. Однак у літературі періоду Незалежності їхня присутність доволі скромна, радше символічна. Таким чином, мистецька самореалізація цього покоління є лише частковою, незважаючи на факт, що саме культурниць- ка місія стала основою концепції генерації шістдесятих.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 2; 145-157
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Relations between the Ukrainian Orthodox Church and Ecumenical Patriarchate of Constantinople in Historical Retrospective
    ВЗАЄМИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ І КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ
    Autorzy:
    Tsapko, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894409.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Ecumenical Patriarchate of Constantinople, Ukrainian Orthodox Church, Moscow Patriarchate, Suprematist idea, national church
    Константинопольський патріархат, Українська православна церква, Московський патріархат, ідея супрематії, національна церква
    Opis:
    У статті розкривається сутність та зміст політики Константинопольського патріархату щодо Української православної церкви протягом понад тисячолітньої історії взаємин. Розглядаючи ці відносини в історичній ретроспективі їх можна хронологічно поділити на шість етапів, кожен з яких відображає процес еволюції політики Константинопольського патріархату щодо українського православ’я. Автор робить висновок, що протягом всієї історії взаємин Константинопольський патріархат намагався підпорядкувати Україну загалом та Українську православну церкву зокрема своєму духовнокультурному та політичному впливу. Водночас, в статті приділена увага процесу ліквідації Української православної церкви Московською державою та  входження її структур до Російської православної церкви. Виходячи з цього, доводиться, що справа канонічного визнання Української православної церкви та побудови церкви національної є перш за все внутрішньоюпроблемою самої України.
    The article reveals the essence and content of the policy of the Constantinople Patriarchate regarding the Ukrainian Orthodox Church for more than a thousand years of history of mutual relations. Considering these relations in a historical retrospect, they can be chronologically divided into six stages, each of which reflects the process of evolution of the policy of the Constantinople Patriarchate in the Ukrainian Orthodoxy. The author concludes that throughout the history of relations the Patriarchate of Constantinople tried to subjugate Ukraine in general and the Ukrainian Orthodox Church in particular to its spiritual, cultural and political influence. At the same time, the article focuses on the process of liquidation of the Ukrainian Orthodox Church by the Moscow State and the entry of its structures into the Russian Orthodox Church. On this basis, it is proved that the matter of canonical recognition of the Ukrainian Orthodox Church and the creation of a national church is first and foremost an internal problem of Ukraine itself.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 172-186
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Концепт краси у ранній творчості В. Винниченка
    The concept of beauty in V. Vynnychenko’s early works
    Autorzy:
    Матвєєва (Matvieieva), Ольга (Olha)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177838.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    криза християнської віри
    вітальність
    ідея
    «доброзичливого егоїзму»
    категорія огидного
    теорія релятивності.
    Christian faith crisis
    vitality
    «benevolent selfishness» idea
    category of disgusting
    theory of relativity
    Opis:
    The article reveals the specifics of artistic manifestation of the beauty concept based on V. Vynnychenko’s early works. This is due to the presence of a number of search lines in the writer’s interpretation of aesthetic and to a significant number of works representing current issues. Beauty is defined as a fundamental component of life in the works by V. Vynnychenko and several author’s plots of its comprehension are revealed. Firstly, it is found that in writer’s early works the characters experience a crisis of faith, emphasize the relativity of absolute truth and Christian ethics, rethink the concept of sin and sacred Christian commandments («Love your neighbour as yourself», «Do not deceive», «Do not kill», and «In the sweat of your brow, eat your bread»), professing dual moral standards and the idea of «benevolent selfishness». The writer places material values into the center of existence instead of spiritual Christian ones. The former acquire absolute status and most importantly are able to ensure the realization of the fundamental goal – to maintain vitality in the project of «fullness» of earthly existence. It is emphasized that in his early works, V. Vynnychenko substantiates the concept of «life-as-a-market», where you can get financial or moral compensation through «selling/buying/exchanging» valuables, among which female beauty is one of the fundamental values. The analysis confirms the idea that woman’s beauty and love are mercantilized due to the devaluation of spiritual values, they lose their ideal metaphysical essence and are transformed into ordinary goods and vital cycle of values components. That is closely connected with the problems of «exchange-purchase-sale» of the values, money cynicism and the interpretation of the family as an economic contract (the case of the story «The Poor People», dramas «Bazaar», «Young Blood», «Crucified»). In V. Vynnychenko’s art world, several search lines are connected with the category of beauty, particularly the problem of coordination of bodily, physically expressed female beauty with spiritual beauty in the context of «exchange of values». The author also experiments with the concept of free marriage, which is considered an alternative to an unhappy family as an economic project.
    У статті досліджено специфіку художнього оприявлення концепту краси на матеріалі ранніх творів В. Винниченка, що зумовлено наявністю низки пошукових магістральних ліній у потрактуванні письменником естетичного та значної кількості творів, репрезентативних щодо актуалізованої проблематики. Визначено красу як засадничу складову буття у творчості В. Винниченка й виявлено кілька авторських сюжетів її осмислення. З’ясовано, що в художньому вимірі ранніх творів письменника герої переживають кризу віри, наголошують на відносності абсолютної істини та християнської етики, переосмислюють поняття гріха й сакральні християнські заповіді («Люби ближнього, як самого себе», «Не обдури», «Не вбий», «В поті лиця їж хліб свій»), сповідуючи двоїсті моральні стандарти та ідею «доброзичливого егоїзму». Замість духовних християнських цінностей митець ставить у центр буття матеріальні вартості, котрі здобувають абсолютний статус, а головне здатні забезпечити втілення засадничої мети – зберегти вітальність у проекті «повноти» земного буття. Акцентовано, що в ранніх художніх творах В. Винниченко обгрунтовує концепцію «життя-як-базар», на якому можна отримати фінансову або моральну компенсацію через «продаж /купівлю /обмін» цінностей-товарів, серед котрих одну із засадничих вартостей становить жіноча краса. В статті обгрунтовано, що внаслідок девальвації духовних вартостей краса жінки та її любов меркантилізуються, втрачають ідеальну метафізичну сутність, постають звичайним крамом на базарі життя, компонентом вітального колообігу цінностей, що щільно пов’язано із проблемами «обміну-купівлі‑продажу» вартостей, цинізму грошей, трактування сім’ї як економічного контракту (на матеріалі повісті «Голота», драм «Базар», «Молода кров», «Розп’яті»). Окреслено, що в художньому світі В. Винниченка з категорією краси пов’язана низка пошукових ліній, зокрема актуалізується проблема координації тілесної, фізично вираженої, жіночої вроди з духовною красою в контексті «обміну цінностями», а також відбувається експериментування з новою формою «вільного» шлюбу, який становить альтернативний варіант нещасливому подружжю, сім’ї як економічному проєкту.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 33-42
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Джерела праці Ґвідо де Батталії про Тараса Шевченка
    Źródła pracy Gwido de Battaglii na temat Szewczenki
    Autorzy:
    Charczuk, Роксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2015098.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Ґ. де Батталія
    Шевченко
    перша шевченкознавча праця
    літературний портрет
    джерела
    інформативний і полемічний характер
    українська ідея
    G. De Battalia
    Shevchenko
    first Shevchenko’s biography
    literary portrait
    sources
    informative and polemical character
    Ukrainian identity
    Gwido de Battaglia
    Szewczenko
    pierwsze studium Szewczenkowskie
    portret literacki
    źródła
    charakter informacyjny i polemiczny
    tożsamość ukraińska
    Opis:
    У статті зроблено уточнення щодо першодруку праці Ґвідо де Батталії Тарас Шевченко, його життя і твори. Перш ніж вийти окремим відбитком вона друкувалася під назвою Шевченко, український поет у 1–7, 9–11, 13–18 номерах львівського часопису “Tygodnik Naukowy” за 1865 р. Доповнено джерела, якими користувався польський критик. Авторка доходить висновку, що у зв’язку з обмеженим біографічним й літературознавчим матеріалом на тему Шевченка і його творчості Ґ. де Батталія виявив самостійність мислення й об’єктивність суджень на підставі поетичних творів українського поета, зокрема й заборонених в Росії. Його праця носить як інформативний, так і полемічний характер. Критик полемізував передусім з Ф. Фаленським, частково з Л. Совінським, солідаризуючись з Я. Лямом у питанні формування нової української ідентичності й у питанні значення Шевченка в цьому процесі. Попри ряд помилок і неточностей саме завдяки цій праці з життям і творчістю Шевченка знайомилося молоде покоління галицьких українців у 1860-х рр. й читачі-поляки.
    Artykuł wyjaśnia, że zanim była opublikowana jako osobny druk, praca G. de Battaglii Taras Szewczenko, życie i pisma jego została wydana pod nazwą Szewczenko, poeta ukraiński w numerach 1–7, 9–11, 13–18 „Tygodnika Naukowego” we Lwowie w 1865 r. Artykuł analizuje źródła używane przez polskiego krytyka. Autor konkluduje, że w świetle ograniczonego materiału biograficznego i literackiego na temat Szewczenki i jego twórczości G. de Battaglia wykazał się niezależnością myślenia i obiektywizmem sądów na podstawie poetyckich dzieł ukraińskiego poety, w tym także tych zakazanych w Rosji. Jego praca ma zarówno charakter informacyjny, jak i polemiczny. Krytyk spierał się najpierw z F. Faleńskim, częściowo z L. Sowińskim, solidaryzował się natomiast z J. Lamem w sprawie kształtowania nowej tożsamości ukraińskiej oraz w sprawie znaczenia Szewczenki w tym procesie. Pomimo błędów i nieścisłości to dzięki tej pracy młode pokolenie galicyjskich Ukraińców w latach 60-ych XIX wieku poznało biografię i twórczość Szewczenki.
    The article clarifies the first printing of Battaglia’s work about Taras Shevchenko’s life and poetry. Before being published as a separate print, it was published under the title «Shevchenko, Ukrainian poet» in the 1‒7, 9‒11, 13‒18 issues of «Tygodnik Naukowy », Lviv, in 1865. The article explores the sources used by a Polish critic. The author concludes that, in relation to the limited biographical and literary material on the subject of Shevchenko and his poetry, de Battaglia showed independence of thinking and objectivity of judgments on the basis of Shevchenko’s poems, including those were banned in Russia. His work is both ‒ informative and polemical. The critic argued particulary with F. Falensky, partly with L. Sovinsky, being in solidarity with J. Liam on the formation of the new Ukrainian identity and on the issue of Shevchenko’s importance in this process. Despite a number of mistakes and inaccuracies, a new generation of Galician Ukrainians in the 1860s became acquainted with Shevchenko’s life and poetry from Battaglia’s work.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2021, 6, 16; 21-33
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies