Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "школа" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 33
Tytuł:
Нові перспективи підготовки українознавців
New perspectives in the training of Ukrainian philologists
Autorzy:
Biławicz, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343928.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Зимова школа
Кафедра україністики
Варшавський університет
мовознавство
літературознавство
культурологія
Winter School
Department of Ukrainian Studies
University of Warsaw
linguistics
literary studies
cultural studies
Opis:
Стаття присвячена заняттям у Зимовій школі, організованій Кафедрою україністики Варшавського університету, „Україна в центрі досліджень: нові напрямки і виклики”. Лекції та консультації вели провідні фахівці у галузі мовознавства, літературознавства та культурології, а слухачами стали студенти університетів Польщі та України.
The article is dedicated to the classes in the Winter School, organized by the Department of Ukrainian Studies “Ukraine in center of investigations: new fields of study and challenges”. Classes and consultations, given by main specialists in the field of linguistics, literary and cultural studies, were enthusiastically perceived by the students of the Polish and Ukrainian universities.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 211-214
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Научная биографистика. Фрагмент из опыта беларускай историографии
Scientific biography studies. A fragment from the experience of Belarusian historiography
Naukowa biografia. Fragment z doświadczenia historiografii białoruskiej
Autorzy:
Ihar, Szauczuk
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2168105.pdf
Data publikacji:
2019-12-15
Wydawca:
Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:
история
историография
наука
академик
НАН
Беларуси
статья
школа
юбилей
достижение
публикация
биография
учёный.
history
historiography
science
academician
NAS of Belarus
article
school
anniversary
achievement
publication
biography
scientist
historia
historiografia
nauka
akademik
artykuł
szkoła
jubileusz
osiągnięcie
publikacja
NAN Białorusi
biografia
naukowiec
Opis:
Научная биографистика как жанр беларускай историографии занимает в ней довольно скромное место. Особенно, что касается представителей исторической науки послевоенного периода. Соответствующую роль призваны были исполнить биобиблиографические издания, приуроченные к юбилеям отдельных учёных. Очевидно, характер таких изданий обусловил комплиментарность соответствующих публикаций. В статье внимание сосредоточено на освещении в периодике одного фрагмента профессиональной биографии академика НАН Беларуси М.П. Костюка – его научных достижений. Выбор темы обусловлен нехарактерным для беларускай науки большим количеством статей, посвящённых его дням рождения. Показан схематический и поверхностный характер минимальных по объёму текстов. Доказано наличие в них ряда очевидных ошибок, обусловленных стремлением приукрасить достижения героя публикаций. Сделан вывод об отсутствии достоверной информации о нём и невозможности составить мнение о реальных свершениях академика на протяжении его научной каръеры.
Życiorys naukowy jako gatunek historiografii białoruskiej zajmuje w niej dość skromne miejsce, zwłaszcza w przypadku przedstawicieli nauki historycznej okresu powojennego. Odpowiednią rolę powinny spełnić publikacje biograficzno-bibliograficzne połączone z jubileuszami poszczególnych naukowców. Takie publikacje wydawano głównie w celach panegirycznych. Tematem artykułu jest naświetlenie w prasie fragmentu biografii zawodowej akademika NAN Białorusi M. P. Kostiukа – przede wszystkim jego osiągnięć naukowych. Wybór tematu wynika z niecharakterystycznej dla nauki białoruskiej wielkiej liczby artykułów związanych z rocznicami jego urodzin. Przedstawiono schematyczny i powierzchowny charakter tekstów. Udowodniono obecność w nich wielu oczywistych błędów, wynikających najprawdopodobniej z dążenia do upiększania osiągnięć bohatera publikacji. W podsumowaniu stwierdza się brak rzetelnej informacji o wspominanym akademiku i brak możliwości przedstawienia prawdziwych informacji o jego dokonaniach i całej karierze naukowej.
Scientific biographies as a genre of Belarusian historiography occupies a rather modest place in it. Especially, as for representatives of historical science of the post-war period. Biobibliography publications dedicated to the anniversaries of individual scientists were called upon to fulfill the corresponding role. Obviously the nature of such publications led to the complimentarity of the relevant publications. The paper focuses on the treatment in periodicals of one fragment of the professional biography of the academician of NAS of Belarus M.P. Kostyuk – his scientific achievements. The choice of the topic is due to the large number of articles devoted to his birthdays, which is uncharacteristic for Belarusian science. The schematic and superficial character of extremely short texts is shown. There is proved the presence of a number of obvious errors conditioned by the desire to embellish the achievements of M.P. Kostyuk. It is concluded that there is no reliable information about him, as well as the impossibility to form an opinion on the real achievements of the academician throughout his scientific career.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2019, Zeszyt, XXXIII; 177-200
0860-9608
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О времени детей и подростков (Е. Водолазкин Брисбен, Н. Дашевская Около музыки)
About the time of children and adolescents (E. Vodolazkin, Brisben, N. Dashevskaya, About music)
Autorzy:
Kopac, Tatiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/29519436.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
music
music school
education
children
adolescents
музыка
музыкальная школа
обучение
дети
подростки
Opis:
The purpose of the article is to consider the influence of music education on the organization of the time of children and adolescents, to emphasize the educational role of music in the period of growing up. “Children’s” fragments of E. Vodolazkin’s novel Brisbane and a collection of stories by the children’s writer N. Dashevskaya About Music, with reference to her other books, are analyzed. The subject becomes a cross-cutting motif of music, which holds together the artistic whole of the texts. It participates in the construction of plots, organization of the system of characters, influences the structural characteristics and lexical composition of texts. The importance of the musical motif lies in presenting to readers the relationship “teacher (master) – student” as a realization of the teenagers’ need for authority.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2022, 22; 45-61
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лінгвоісторіографія української лінгвістики ХХІ століття: жанрові різновиди репрезентації
Linguistic historiography of the XXI century Ukrainian Linguistics: representation genre varieties
Autorzy:
Kosmeda, Tetyana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31344010.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
антропоцентризм
дискурс
жанр
лінгвоісторіографія
націєцентризм
національна наукова школа
філософія науки
anthropocentrism
discourse
genre
linguistic historiography
nation-centrism
national research school
philosophy of science
Opis:
У науковій розвідці актуалізується принцип антропоцентризму та націєцентризму у зв’язку з викладом теоретичних засад української лінгвоісторіографії, що базується на національній традиції і нових підходах до принципів опису історії мовознавства. Зазначене важливо для переосмислення української лінгвофілософії і філософії науки загалом. У сучасній українській лінгвістиці актуалізовані традиційні жанри репрезентації історіографії (покажчик, біобібліографія, хрестоматія, монографічні видання, наукові статті і под.), присвячені питанням історії розвитку української лінгвістики загалом, наукових осередків і шкіл зокрема, опису досягнень в окремих галузях українського мовознавства, напрацювань окремих учених та ін.) і нові гібридні жанри (метабібліографічні посібники, бібліографія окремих часописів, хрестоматії за окремими науковими напрямами, словники персоналій та ін.). У сучасному науковому просторі відбувається становлення й розвиток критично-шанувального дискурсу, лінгвістики персоналій.
The paper discusses the principle of anthropocentrism and nation-centrism in relation to the presentation of the theoretical foundations of Ukrainian linguistic historiography, based on national traditions and new approaches to the principles of describing the history of linguistics. It is significant for reconsidering Ukrainian linguistic philosophy and philosophy of science in general. In modern Ukrainian linguistics, traditional genres of historiography are updated (index, biobibliography, textbook, monographs, scientific articles, etc.) on the history of Ukrainian linguistics in general, research centers and schools in particular, descriptions of achievements in certain fields of the Ukrainian linguistic studies, etc.) and new hybrid genres (metabibliographic manuals, bibliography of individual journals, textbooks in some scientific fields, dictionaries of personalities, etc.). In the modern scientific space the formation and development of critical-respecting discourse as well as linguistics of personalities can be observed.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 75-87
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Рецепція філософсько-педагогічної спадщини Я.А. Коменського у сковородинівській традиції української культури: парадокси і суперечності
Autorzy:
Kultaieva, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1194847.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
рецепція
ідеї Коменського
сковородинівська традиція
школа
дидактика
виховання
дитина
свобода
шлях світла
педагогічні відносини
Opis:
Стаття присвячена розгляду рецепції філософсько-педагогічних ідей Яна Амоса Коменського у культурній традиції, започаткованої видатним українським філософом Григорієм Сковородою (1722-1794). Розкриваються суперечливі моменти філософсько-педагогічних настанов Коменського, які визначили логіку їхньої селекції на різних етапах еволюції сковородинівської традиції, де перевага надається трансформаціям платонізму, перед усім концептам удосконалення світу і шляху світла, а також принципам «Великої дидактики». Показано, що парадокси і суперечності рецепції ідей Коменського в Україні обумовлені ситуативними переходами від середньовічних уявлень про смисл і призначення освіти до їх модерних модифікацій і навпаки, але з акцентуванням свободи і нового культурного статусу дитини. Взаємопроникнення засадничих ідей Коменського і збережених смислів сковородинівської традиції сприяло створенню внутрішньої опозиції навіть усередині теорії комуністичного виховання. Різні версії такого явного і неявного спротиву розглядаються на матеріалі філософсько-педагогічних теорій Г. Ващенка, А. Макаренка і В. Сухомлинського, які відстоювали діаметрально протилежні шляхи удосконалення світу. Пропонується нове прочитання теорії пансофійної школи у сучасних соціокультурних контекстах як можливих орієнтирів у сучасних інституціональних трансформаціях шкільної освіти та оновлення її змісту.
Źródło:
Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika; 2017, 4; 253-276
2450-7245
2658-1973
Pojawia się w:
Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Культурно-просветительская деятельность Иоанна, Евгения и Владимира Хлебцевичей на территории православного прихода Вознесения Господня в Клейниках в начале ХХ века
Działalność oświatowo-kulturalna Jana, Eugeniusza i Włodzimierza Chlebcewiczów na terenie prawosławnej parafii pw. Wniebowstąpienia Pańskiego w Klejnikach na początku XX wieku
The educational and cultural activities of Jan, Evgeny and Vladimir Chlebcewicz in the Orthodox Parish of the Holy Ascension in Kleyniki in the beginning of the 20th century
Autorzy:
Kuprianowicz, Adrian
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2131287.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Хлебцевичи, культура
образование
библиотека – читальный зал
грамот школа
Клейницкий приход
Chlebcewiczowie
kultura
oświata
czytelnia
szkoła
parafia Klejnicka
Chlebcewicz
culture
education
library
reading room
grammar schools
Kleyniki parish
Opis:
Начало ХХ века, в клейницком приходе Вознесения Господня, связано прежде всего с оживленной деятельностью, в различных сферах семьи Хлебцевичей. Их пребывание и деятельность на территории клейницкого прихода, оставили значительный след в формировании менталитета и сознания жителей деревень и окрестностей того периода. Несомненно, что Иоанн, Евгений и Владимир Хлебцевичи были предтечами в своих замыслах и действиях, опережая при этом на многие годы эпоху, в которой им было дано жить. Многолетнее пребывание Яна Хлебцевича в Клейниках отличалось интенсивной пастырской работой, общественной деятельностью и большими усилиями, вложенными в развитие прежде всего церковно-приходского образования, а также открытием нескольких церковно-приходских школ вместе с библиотекой – читальным залом. В поле интересов Евгения Хлебцевича оказались литература, фольклор и история. К числу наиболее важных работ Владимира Хлебцевича, несомненно, следует отнести этнографический очерк, описывающий село Клейники, предшествовавшее периоду Первой мировой войны.
Początek XX wieku, w klejnickiej parafii pod wezwaniem Wniebowstąpienia Pańskiego, kojarzy się przede wszystkim z ożywioną działalnością braci Chlebcewiczów. Ich pobyt i aktywność na terenie klejnickiej parafii pozostawiły znaczący ślad w kształtowaniu mentalności oraz świadomości mieszkańców wsi i okolic. Jan, Eugeniusz oraz Włodzimierz Chlebcewiczowie byli prekursorami w swych zamysłach i działaniach, wyprzedzali epokę, w której dane im było żyć. Kilkunastoletni pobyt Jana Chlebcewicza w Klejnikach odznaczał się intensywną pracą duszpasterską, działalnością społeczną oraz wielkim wysiłkiem włożonym w rozwój przede wszystkim oświaty cerkiewno-parafialnej oraz otwarciem kilku szkół parafialnych wraz z czytelnią. W polu zainteresowań Eugeniusza Chlebcewicza znalazły się literatura, folklor oraz historia. Do jednej z ważniejszych prac Włodzimierza Chlebcewicza należy niewątpliwie etnograficzny szkic, opisujący wieś Klejniki przed I wojną światową.
The beginnings of the 20th century in the orthodox Parish of the Holy Ascension in Kleyniki are associated with the active commitment of the Chlebcewicz family. Their presence and activity in the Klejniki parish left a significant trace in shaping the mentality and awareness of the inhabitants of the village and its surroundings. Jan, Evgeny and Vladimir Chlebcewicz were precursors in their actions and intentions They were many years ahead of the era in which they lived. Twenty years Jan Chlebcewicz spent in Klejniki were marked by intensive pastoral work, social activity and great effort devoted in particular to the development of the orthodox – parochial education and the opening of several orthodox – parochial schools as well as a library with a reading room. Evgeny Chlebcewicz was an exceptionally intelligent man with a spiritual and religious upbringing as well as a perfect erudite. He was interested in literature, folklore and history. Vladimir Chlebcewicz participated in the February revolution in 1917 in Petrograd (now St. Petersburg), where he died in the bloody riots. The ethnographic sketch describing the village of Kleyniki before World War I “Sielo Kleyniki pered bezhenstvom – vo vremia mirovoy voyny” is one of his most important works in which he draws a picture of simple life of local parishioners.
Źródło:
Białorutenistyka Białostocka; 2020; 359-375
2081-2515
Pojawia się w:
Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Piotrowscy – lubelscy Buddenbrookowie
The Piotrowski family – the Buddenbrooks of Lublin
Пиотровские – люблинские Будденброки
Autorzy:
Marcińczak, Łukasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/462704.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
Tematy:
Lublin
Szymon Tadeusz Piotrowski
Józef Czechowicz
Muzeum Lubelskie
Szkoła im. Vetterów
Konstanty Kietlicz-Rayski
Hieronim Łopaciński
Lublin Museum
Люблин
Шимон Тадеуш Пиотровский
Юзеф Чехович
Люблинский музей,
школа им. Веттеров
Константин Кетлич-Райский
Иероним Лопацинский
Opis:
Tekst omawia dzieje lubelskiej rodziny Piotrowskich, która na przełomie XIX i XX stulecia, dzięki dyrektorowi lubelskiego oddziału prywatnego warszawskiego banku Kronenberga, Szymonowi Tadeuszowi Piotrowskiemu, weszła w skład patrycjatu miejskiego. Autor, opierając się na dostępnych danych źródłowych i archiwalnych, stara się naszkicować portret psychologiczny przedsiębiorczego twórcy familii Piotrowskich, czyniąc to na tle panującej wówczas w Lublinie sytuacji gospodarczej i politycznej, szczególną uwagę zwracając na drobne, ale wcale liczne, związki Piotrowskiego z rodziną poety Józefa Czechowicza. Analizuje również dramatyczne losy drugiego i trzeciego pokolenia bankierskiej rodziny, która, tak jak nagle urosła w znaczeniu, tak samo szybko rozpadła się po niespodziewanej śmierci jej założyciela. Życiorys Piotrowskiego autor rozpoczyna od hołdowniczego pogrzebu Szymona Tadeusza, twórcy kilku instytucji w Lublinie i człowieka, którego we wszystkim stawiano sobie za wzór, kończąc opisem sprowadzenia do Lublina ciała jego wnuczki, ostatniej z rodu, w którym uczestniczyło troje urzędników i zdumiony ksiądz.
The text presents the history of the Piotrowski family of Lublin, which at the turn of the 19th century, thanks to the Director of the Lublin branch of the private Kronenberg bank in Warsaw, Szymon Tadeusz Piotrowski, became part of the urban patriciate. The author, based on the available source and archival data, makes an attempt to outline the psychological portrait of the entrepreneurial founder of the Piotrowski family, against the background of the economic and political situation at that time in Lublin, drawing particular attention to the minor, though fairly frequent, relations of Piotrowski with the family of the poet Józef Czechowicz. The author also analyses the dramatic story of the second and third generations of the banking family, which, as suddenly as it grew in significance, just as quickly faded away after the unexpected death of its founder. The author starts the biography of Piotrowski with the tributary funeral of Szymon Tadeusz, the founder of several institutions in Lublin, and a man who was used as an example in every field, and finishes with a description of the repatriation of the body of his granddaughter, the last of the family line, to Lublin, the participants in which included three officials and an astonished priest.
В тексте рассматривается история люблинской семьи Пиотровских, которая на рубеже XIX и XX веков, благодаря директору люблинского отделения частного варшавского банка Кроненберга, Шимона Тадеуша Пиотровского, вошла в состав городского патрициата. Автор, основываясь на доступных источниках и архивных данных, пытается набросать психологический портрет предприимчивого основателя семьи Пиотровских, на фоне экономической и политической ситуации, сложившейся в то время в Люблине, обращая особое внимание на хоть ограниченные, но частые контакты Пиотровского с семьёй поэта Юзефа Чеховича. В нем также анализируется драматическая судьба второго и третьего поколений семьи банкиров, которая, как внезапно приобрела значение, так вскоре и распалась после неожиданной смерти ее основателя. Биография Пиотровского начинается с похорон Шимона Тадеуша, основателя нескольких институций в Люблине, и человека, которого во всем ставили в пример, заканчивая описанием привезения в Люблин тела его внучки, последней из семьи, в котором участвовало три чиновника и изумленный священник.
Źródło:
Bibliotekarz Lubelski; 2017, 60; 125-147
0137-9895
Pojawia się w:
Bibliotekarz Lubelski
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wiersze Tomasza Augusta Olizarowskiego (Ze zbiorów Ukraińskiej Biblioteki Narodowej im. Wołodymyra Wernadskiego w Kijowie
Poems by Tomasz August Olizarowski (From the collections of Ukrainian National Library named after Volodymyr Vernadsky in Kiev)
Вірші Томаша Августа Олізаровського (із фондів Національної бібліотеки ім. Володимира Вернадського в Києві)
Autorzy:
Nowacki, Albert Sławomir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048583.pdf
Data publikacji:
2019-12-05
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
“українська школа” в польській літературі
поезія
вірші
романтизм
еміграція
„szkoła ukraińska” w literaturze polskiej
poezja
wiersze
romantyzm
emigracja
“Ukrainian school” in Polish literature
poetry
poems
romanticism
Polish emigration
Opis:
W niniejszym artykule przedstawiono sylwetkę polskiego romantyka, przedstawiciela „ukraińskiej szkoły” w literaturze polskiej, a zarazem wybitnego działacza społeczno-kulturalnego na emigracji, Tomasza Augusta Olizarowskiego. W pierwszej części pracy autor przedstawia wybrane elementy biografii pisarza, jego sylwetkę twórczą oraz najważniejsze dzieła literackie. Druga część niniejszego artykułu zawiera rozważania na temat rękopisu wierszy, odnalezionego w Dziale Rękopisów Ukraińskiej Biblioteki Narodowej im. Wołodymyra Wernadskiego w Kijowie. Konfrontacja znaleziska z istniejącym stanem wiedzy pozwoliła na skorygowanie kilku nieścisłości, zwłaszcza odnośnie do tytułów wspomnianych wierszy. Praca stanowi skromny wkład do badań nad spuścizną literacką T.A. Olizarowskiego.
Дана стаття присвячена висвітленню постаті польського романтика, представника “української школи” в польській літературі, а також видатного соціокультурного діяча в екзилі, Томаша Августа Олзаровського. У першій частині роботи автор представляє окремі елементи біографії письменника, творчу постать і найважливіші літературні твори. Друга частина статті містить роздуми над рукописом віршів, знайденим у Відділі рукописів Національної бібліотеки України ім. Володимира Вернадського в Києві. Конфронтація знайдених текстів з існуючим станом знань дозволила виправити деякі неточності, особливо щодо назв згаданих віршів. Автор має надію, що ця робота стане невеликим внеском у вивчення літературної спадщини Т. А. Олізаровського.
In this paper the author is trying to presenting the figure of a Polish romanticist, a representative of the “Ukrainian school” in Polish literature, and also a prominent socio-cultural activist in exile, Tomasz August Olizarowski. In the first part of the work the author presents selected elements of the writer’s biography and his the most important literary works. The second part of this paper contains reflections on the manuscript of poems, found in the Manuscripts Department of the National Ukrainian Library named after Volodymyr Vernadsky in Kiev. The confrontation of the found works with the existing state of knowledge allowed to correct some inaccuracies, especially regarding the titles of the mentioned poems. It seems that this work can be regarded as a small contribution to the study of the literary legacy of T.A. Olizarowski.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 53-66
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Działalność prawosławnych biskupów w rozwoju edukacji w mieście Chłynowie (1737- 1752)
Деятельность православных епископов по развитию просвещения в городе Хлынове (1737-1752 гг.)
Autorzy:
Pomelov, Vladimir
Saharova, Ludmila
Saharov, Vasilij
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2057317.pdf
Data publikacji:
2018-12-12
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
город Хлынов
Киприан Скрипицын
Вениамин Сахновский
Варлаам Скамницкий
Антоний Илляшевич
М.Е. Финицкий
Вятская славяно-латинская школа
the city of Khlynov
Kiprian Skripitsyn
Veniamin Sakhnovsky
Varlaam Skamnitsky
Anthony Illiashevich
M.E. Finizky
the Vyatka Slavonic-Latein school
miasto Chłynow
Kiprian Skripicyn
Weniamin Sachnowski
Warlaam Skamnicki
Anthony Illiaszevicz
M.E.Finicki
Wiacka szkoła słowiańsko-łacińska
Opis:
Artykuł opisuje wydarzenia, które miały miejsce w mieście Chłynow (Vyatka) w latach 1737-1752. Szczególną uwagę zwraca się na działalność biskupów w zakresie rozwoju edukacji.W tym okresie powstała szkoła słowiańsko-łacińska, założona w 1734 r. przez biskupa Laurencjusza Gorki.
The article gives an account of the events that took place in the town of Khlynov (Vyatka) in 1737-1752. The focus is on the activity of bishops in the development of education. The Slavic-Latin school, founded in 1734 by Bishop Lavrenty (Gorka), was further developed during this period.
В статье дается изложение событий, имевших место в городе Хлынове (Вятка) в 1737-1752 гг. В центре внимания – деятельность епископов по развитию просвещения. Славяно-латинская школа, основанная в 1734 г. епископом Лаврентием Горкой, получила дальнейшее развитие в этот период.
Źródło:
ELPIS; 2018, 20; 111-117
1508-7719
Pojawia się w:
ELPIS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
проблема Українсько-Польського співіснування в Українській консервативній політичній думці міжвоєнної доби: Липинський versus Томашівський у контексті епохи
The problem of Ukrainian-Polish coexistence in the Ukrainian conservative political thought of the interwar period: Lypynskyi versus Tomashivskyi in the framework of epoch
Autorzy:
Potulnytskyi, Volodymyr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977301.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Ukrainian-Polish relations
Ukrainian Conservatism
Lypynskyi
Tomashivskyi
the Annales school
українсько-польські відносини
український консерватизм
Липинський
Томашівський
школа Анналів
Opis:
Автор статті, спираючись на джерела та методологію школи Анналів, вирізняє позиції двох провідних представників українського традиційного консерватизму як істориків, з одного боку, та політиків, з іншого, щодо ролі Польщі в історії українського народу та окреслення ними перспективи українсько-польських відносин. Автор виводить те спільне, що єднало обох мислителів у осмисленні ролі та місця Польщі в історії України та проєктуванні перспективи взаємин між обома народами, так і акцентує увагу на тому відмінному, що в цьому питанні розводило обох монархістів по різні сторони дискурсу. Автор визначає, що єднала обох мислителів як істориків насамперед визначена ними амбівалентна роль Польщі в історії українського народу. Польща, з одного боку, стала прикладом для України на шляху європеїзації та сприяла утворенню козацтва та гетьманства, а, з іншого, принесла Україні такі явища, як Гадяцька унія, шляхетська демократія та Варшавське перемир’я, які відіграли, на думку обох мислителів, негативну роль в історії України. Автор статті визначає і спільні погляди обох мислителів як чільних політиків монархічного напряму на конструктивну роль ідеології українського консерватизму, який сприяв встановленню рівності у відносинах між обома народами. Спільні погляди обидва діячі виявили і на необхідність створення в Галичині консервативної територіальної групи, складеної з поляків та українців, що була би покликана сприяти налагодженню дружніх відносин між обома народами. Серед відмінного в історичних позиціях обох українських мислителів щодо Польщі автор статті виділяє їхню характеристику польської політики українських гетьманів, зокрема Хмельницького. Відмінним для обох мислителів як політиків стало трактування ними доречності орієнтації України на Польщу. Тут Липинський врівноважував роль Польщі та Москви, а Томашівський виразно протиставляв конструктивну, на його переконання, пропольську орієнтацію України усім іншим орієнтаційним напрямам. Автор відзначає, що Липинський пропонував сепарацію України від Польщі як ключову засаду української політики, в той час як Томашівський ставив Польщу Україні у приклад успішної реалізації прозахідного напряму державної політики.
While studying Polish-Ukrainian relations, outstanding Ukrainian conservative thinkers, namely Vjacheslav Lypynskyi and Stepan Tomashivskyi, focused mainly on the problem of distinguishing the role of Poland in the history of the Ukrainian people and on the issue of orientation towards Poland as a factor in the emergence of the Ukrainian state. The role of Poland in the history of the Ukrainian people, according to conservatives, was twofold. On the one hand, it was Poland that paved the way for Ukraine to Europeanization, providing examples of state-style literature and culture. This constructive role of Poland was especially fruitful in comparison with the Asian influences of Moscow. In this context, the conservatives emphasized that these were the Poles who played a key role in the process of separating Ukrainians from Russia, promoting the rise and establishment of the Cossacks and the Hetmanate, as well as creating the very name “Ukraine”. Conversely, the conservatives negatively assessed the Treaty of Hadiach for Ukraine, which, in their opinion, was very rational, on the one hand, and contributed, on the other hand, to the extermination of the elite and aristocratic democracy, and which disorganized the nobility and made it republican by eliminating its chivalrous essence and adding destructive anarchism instead. The conservatives also sharply assessed the Treaty of Warsaw between Petliura and Pilsudski. Simultaneously, Ukrainian monarchists did not consider Poland a force that could play a role in the creation of the Ukrainian state, although they considered the territorial autonomy of Halychyna under Poland as the first stage in educating the citizens of Western Ukraine in the spirit of the state monarchical idea. They took the position of mutual understanding between Ukrainian conservatives and Halychyna Poles in achieving the autonomy of Ukrainian lands under Poland, although they condemned the concept of a federation of Poland and Ukraine in Halychyna under the conditions put forward by Halychyna Ukrainian National Democrats. Conservatives considered such a strategy doomed to failure without the creation of a conservative territorial group in Halychyna composed of local Poles and Ukrainians. Relying heavily on local Poles not affiliated with metropolitan Warsaw, they placed the main emphasis on the internal organization of the monarchists rather than on external allies, including Poland.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 67-84
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Struktura demograficzna uczniów Gimnazjum Lubelskiego w latach 1832–1864
The demographic structure of students of the Lublin Gymnasium the years 1832–1864
Демографическая структура учащихся Люблинской гимназии в 1832–1864 годах
Autorzy:
Sadurski, Ireneusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070649.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
Tematy:
Gimnazjum Wojewódzkie
Gimnazjum Gubernialne w Lublinie
Szkoła Wydziałowa
Szkoła Departamentowa
pochodzenie terytorialne
miejsce urodzenia
gubernia
powiat
pochodzenie społeczne
urzędnicy
wiek
wyznanie
Regional Gymnasium
Governorate Gymnasium in Lublin
Faculty School
Departmental School
territorial origin
place of birth
governorate
district
social origin
officials
age
religion
Воеводская гимназия
Губернская гимназия в Люблине
Выдзяловая школа
Департаментская школа
территориальное происхождение
место рождения
губерния
повет
социальное происхождение
должностные лица
возраст
религия
Opis:
Wyniki badań oparte na dokumentacji źródłowej Archiwum Państwowego w Lublinie, pozwalają dokonać podsumowania zasadniczych elementów struktury demograficznej uczniów Gimnazjum Lubelskiego w okresie międzypowstaniowym. Szkoła ta w nowej rzeczywistości politycznej funkcjonowała w latach 1833–1862. W wyniku reformy Aleksandra Wielopolskiego w 1862 r. została ona zamieniona na Liceum, co świadczyło o nadaniu placówce charakteru wykraczającego poza ramy zwykłej szkoły gimnazjalnej. Ostatecznie pod koniec 1864 r. ponownie została przemianowana na Gimnazjum. Na przestrzeni ponad trzydziestu lat z terenu Królestwa Polskiego wywodziło się łącznie 95,5% uczniów. Zdecydowana większość pochodziła z guberni lubelskiej (81,86%), w tym blisko 21% z Lublina. Z guberni graniczących z lubelską, 6,92% wychowanków wywodziło się z guberni warszawskiej i 4,28% z guberni radomskiej. Z ziem wschodnich byłej Rzeczypospolitej łącznie pochodziło 3,49%. Uczniowie rekrutujący się z Kongresówki wywodzili się w 56,71% z ośrodków miejskich, a 43,28% pochodziło ze wsi. Z obszaru guberni lubelskiej na ośrodki miejskie przypadało 46,19%, natomiast na osady wiejskie 20,35% ogółu uczniów. Najliczniejszą grupę wśród gimnazjalistów stanowili synowie urzędników, wywodzący się z rodzin szlacheckich i mieszczańskich. Choć wymagany wiek rozpoczęcia nauki określała ustawa z 1833 r. to dane liczbowe wskazują na zasadniczą rozbieżność, jaka zachodziła między wymogami tej ustawy, a faktycznym wiekiem ucznia w momencie wstępowania do gimnazjum. Młodzież była wyznania rzymskokatolickiego, a tylko nieliczni rekrutowali się z prawosławnych, ewangelików, mahometanów i unitów.
The results of the research based on the source documentation of the State Archive in Lublin allow us to summarise the essential elements of the demographic structure of the students of the Lublin Gymnasium in the inter-insurrection period. The school functioned within this new political reality in the years 1833–1862. As a result of Aleksander Wielopolski's reform in 1862, the school was converted into a secondary school, which demonstrated that the institution had been imparted a nature which went beyond the framework of an ordinary gymnasium school. Finally, at the end of 1864, it was redesignated as a Gymnasium again. Over the course of these over thirty years, 95.5% of all students came from the Kingdom of Poland. The vast majority came from the Lublin Province (81.86%), including nearly 21% from Lublin itself. As far as the governorates bordering with Lublin are concerned, 6.92% of the pupils came from the Warsaw Governorate and 4.28% from the Radom Governorate. The eastern territories of the former Commonwealth accounted for 3.49% of the total. 56.71% of the students recruited from Congress Poland came from urban centres, and 43.28% from rural areas. In terms of the Lublin Governorate, 46.19% of the total number of students came from urban centres, while 20.35% originated from rural settlements. The sons of officials, coming from noble and bourgeois families, constituted the largest group among the gymnasium students. Although the required age for starting education was determined by the Act of 1833, the figures indicate a fundamental discrepancy between the requirements of this Act and the actual age of students at the time of starting gymnasium. The youngsters were Roman Catholic, and only a few were recruited from Orthodox, Evangelical, Mohammedan (as called then), and Uniate faiths.
Результаты исследований, основанных на источниках, хранящихся в Люблинском государственном архиве, позволяют обобщить основные элементы демографической структуры учащихся Люблинской гимназии в период между восстаниями. Эта школа функционировала в новой политической реальности в 1833–1862 годах. В результате реформы Александра Велёпольского в 1862 году, она была преобразована в лицей, что свидетельствовало о придании институции характера, выходящего за рамки обычной средней школы. Однако, в конце 1864 года ее снова переименовали в гимназию. За тридцать с лишним лет 95,5% учеников выводилось из Царства Польского. Подавляющее большинство было из Люблинской губернии (81,86%), в том числе почти 21% из самого Люблина. Из губерний, граничащих с Люблином, 6,92% воспитанников были из варшавской губернии и 4,28% из радомкой губерни. С восточных территорий бывшей Речи Посполитой происходило 3,49%. Ученики, набираемые из Конгрессовки, в 56,71% выводились из городских центров, а 43,28% – из деревни. С территории люблинской губернии на долю городских центров приходилось 46,19%, а на сельские поселения приходилось 20,35% всех учащихся. Самой многочисленной группой среди гимназиалистов были сыновья чиновников из дворянских и мещанских семей. Хотя требуемый возраст для начала обучения был определен в законе 1833 года, цифры указывают на фундаментальное несоответствие между требованиями этого закона и фактическим возрастом ученика, в моменте поступления в гимназию. Молодые люди были в основной массе католиками, и лишь немногие принадлежали к православному, протестантскому, мусульманскому или униатскому вероисповеданям.
Źródło:
Bibliotekarz Lubelski; 2019, 62; 111-141
0137-9895
Pojawia się w:
Bibliotekarz Lubelski
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Что же она такое, ваша нарратология?» Интервью с Валерием Игоревичем Тюпой
"What is it, your narratology?" Interview with Valery Igorevich Tyupa
,,Co to takiego jest ta Pana narratologia?” Wywiad z Walerijem Igoriewiczem Tiupą
Autorzy:
Ścibior, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/604699.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
Валнрий Игоревич Тюпа, современная нарратология, (пост)бахтинская школа, риторика, сравнительная нарратология
Walerij Igoriewicz Tiupa, współczesna narratologia, szkoła (po)bachtinowska, retoryka, narratologia porównawcza
Valery Igorevich Tyupa, contemporary narratology, (post) Bakhtin school, rhetoric, comparative narratology
Opis:
Walerij Igoriewicz Tiupa (ur. 1945 r.) – jeden z najwybitniejszych rosyjskich teoretyków literatury i najważniejszych teoretyków narracji na świecie, autor ponad trzystu dziewięćdziesięciu publikacji naukowych z zakresu teorii literatury, teorii komunikacji i analizy dyskursu, komparatystyki, narratologii, estetyki, retoryki, profesor Rosyjskiego Państwowego Uniwersytetu Humanistycznego w Moskwie (RGGU). W zainteresowaniach naukowych Tiupy wyraźnie zarysowują się dwa główne obszary problemowe. Pierwszy z nich dotyczy estetyki literatury, drugi – narratologii. Wywiad z badaczem został poświęcony właśnie temu ostatniemu. Tiupa wyjaśnia, czym jest współczesna narratologia i dlaczego jest potrzebna; mówi między innymi o związkach narratologii z retoryką, o perspektywach rozwoju narratologii porównawczej, o projekcie stworzenia narratologii historycznej.
Valery Igorevich Tyupa (born in 1945) – one of the most outstanding Russian literary theorists and the most important narrative theorists in the world, author of over three hundred and ninety scientific publications in the field of literary theory, communication theory and discourse analysis, comparative studies, narratology, aesthetics, rhetoric, professor at the Russian State University of Humanities in Moscow (RGGU). In Tyupa's scientific interests, two main problem areas are clearly outlined. The first concerns the aesthetics of literature, the second – narratology. The interview with the researcher was devoted to the latter. Tyupa explains what contemporary narratology is and why it is needed; he talks, among others, about the relationships between narratology and rhetoric, about the prospects for the development of comparative narratology, and about the project of creating historical narratology.
Валерий Игоревич Тюпа (1945 г.) – один из ведущих российских теоретиков литературы и важнейших теоретиков наррации мира, автор свыше 390 научных публикаций в области теории литературы, теории коммуникации и дискурсного анализа, компаративистики, нарратологии, эстетики, риторики, профессор Российского государственного гуманитарного университета в Москве (РГГУ). В области научных интересов Тюпы выстраиваются две основные линии. Первая касается эстетики литературы, вторая – нарратологии. Интервью с исследователем посвящено именно последней линии. Тюпа объясняет, что это современная нарратология и почему она нужна; говорит о взаимосвязи нарратологии с риторикой, о перстективах развития сравнительной нарратологии, о проекте создания исторической нарратологии.  
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2020, 170, 2
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Notatka Nikołaja Grinkiewicza „O szkole” i teksty uzupełniające
The note About the School by Nikolai Grinkevich and the texts supplementing it
Заметка Николая Гринкевича «О школе» и дополняющие ее тексты
Autorzy:
Simakov, Aleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1912851.pdf
Data publikacji:
2021-09-23
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
православное богословское образование
церковная школа в Сан-Франциско
свидетельства
русселиана
белорусско-аляскинские связи через Калифорнию
Orthodox theological education
church school in San Francisco
testimonies
Russeliana
Belarusian-Alaskan connections
through California
prawosławna edukacja teologiczna
szkoła kościelna w San Francisco
świadectwa
russeliana
białorusko-alaskańskie
stosunki przez Kalifornię
Opis:
Rozpatrzono zbiór tekstów projektu badawczo-tłumaczeniowego Grinkiewicza „O szkole”, który miał aktywną fazę w latach 2014-2019. Źródłami 9 tekstów są: 2 – archiwum „Rosyjskiego Kościoła Alaski” w Bibliotece Kongresu USA, 3 – broszura N. Russela, 4 – gazety San Francisco; notatka N. Grinkiewicza „O szkole” jest uzupełniona, potwierdzając przedstawione w niej fakty, przez 2 relacje samego doktora Russela (w tym o historii powstania notatki), 3 części dedykowane uczniowi szkoły pochodzenia „białorusko-tlingickiego” N. Sawczenko (listy od jego ojca Demiana), 2 publikacje prasowe ujawniające niejednoznaczną rolę Grinkiewicza. Oczywistymi przyczynami „zmiany stanowiska” tego psalmisty, później członka Konsystorza Kościelnego Alaski w odniesieniu do problemów szkoły kościelnej były przestrzeganie rutynowych zasad i procedur, oficjalne podporządkowanie i chęć utrzymania pozycji. Dymisja protojereja – drugiej najważniejszej postaci eparchii Aleutów i Alaski – kojarzy nam się z ogłoszeniem jego notatki przez rewolucjonistów.
The text corpus of the Grinkevich Research and Translation Project About the School, which had an active phase in 2014-2019, is considered. The sources of 9 texts are: 2 – the Alaskan Russian Church archive in the Library of Congress, 3 – N. Russel’s brochure, 4 – San Francisco newspapers; the note On the School by N. Grinkevich is supplemented, confirming the facts reported in it, by 2 testimonies of Dr. Russel himself (including the history of the creation of the note), 3 parts dedicated to the school student of Belarusian-Tlingit origin N. Savchenko (letters from his father Demian), 2 newspaper publications revealing Grinkevich’s ambiguous role. The obvious reason for the change in public position of this psalm reader, later a member of the Ecclesiastical Consistory of Alaska in relation to the problems of the church school was the inertial adherence to routine rules and procedures, official subordination and the desire to maintain position, but it was the promulgation of his note by the revolutionaries that probably led to his dismissal, already as an archpriest, from the Diocese of the Aleutians and Alaska.
Рассматривается корпус текстов Гринкевичского исследовательского и переводческого проекта «О школе», который имел активную фазу в 2014-2019 гг. Источниками 9 текстов служат: 2 – архив «Аляскинской русской церкви» в Библиотеке Конгресса США, 3 – брошюра Н. Русселя, 4 – сан-францисские газеты; заметку Н. Гринкевича «О школе» дополняют, подтверждая сообщенные в ней факты, 2 свидетельства самого доктора Русселя (в т. ч. об истории создания заметки), 3 части, посвященные ученику школы «белорусско-тлинкитского» происхождения Н. Савченко (письма его отца Демьяна), 2 газетные публикации, раскрывающие неоднозначную роль Гринкевича. Очевидными причинами «изменения позиции» этого псаломщика, позже члена Аляскинского духовного правления по отношению к проблемам церковной школы были следование рутинным правилам и процедурам, должностное подчинение и стремление сохранить положение. Увольнение протоиерея – второй по важности фигуры в Алеутской и Аляскинской епархии – мы связываем с обнародованием революционерами его заметки.
Źródło:
ELPIS; 2021, 23; 89-95
1508-7719
Pojawia się w:
ELPIS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631454.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/632360.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
In the article, the activity of Professor P.P. Kopnyaev concerning the creation of scientific and technical school of electrotechnical field in Ukraine is investigated. The role of scientist in the formation of higher electrotechnical education is revealed. The peculiarities of the main areas of electrotechnical science in Kharkiv Polytechnic Institute and other scientific and educational institutions in the second half of the 20th century are highlighted. It is found that the basic and applied researches of electrical engineers of higher electrotechnical school in Ukraine have become a true national treasure of the most promising level and worthy contribution to the world science. It was concluded that the scientific researches in electromechanical field, high voltage engineering, electric power, and electrical measurements were focused on the searching for new technologies and brought the radical changes in the production as a whole.
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 33

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies