Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "церкви" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-11 z 11
    Tytuł:
    Историко-правовые основы и эволюция экономических отношений в Русской Православной Церкви в ХІІ-ХІХ веках: на примере украинских земель
    Historical and legal foundations and the evolution of economic relations in the Russian Orthodox Church in the XII-XIX centuries: on the example of Ukrainian lands
    Podstawy historyczne i prawne oraz ewolucja stosunków gospodarczych w Rosyjskim Kościele Prawosławnym w XII-XIX wieku: na przykładzie ziem ukraińskich
    Autorzy:
    Бочков, Павел
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1913344.pdf
    Data publikacji:
    2020-11-12
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    экономика Церкви
    хозяйственная деятельность Церкви
    Русская Православная Церковь
    монастыри
    Church economy
    Church economic activity
    Russian Orthodox Church
    monasteries
    ekonomia kościelna
    działalność gospodarcza Kościoła
    rosyjski kościół prawosławny
    klasztory
    Opis:
    В статье рассматривается эволюция экономических и правовых отношений в истории Русской Православной Церкви в ХІІ-ХІХ веках на примере хозяйствующих церковных субъектов на территории современной Украины. Будучи центрами ремесел и торговли, православные монастыри способствовали совершенствованию производства разнообразных изделий, формированию целых отраслей церковной мануфактурной промышленности. Являясь крупными субъектами хозяйствования, монастыри, подворья и соборы играли заметную роль в экономической деятельности Русской Церкви, вследствие чего ее экономическую свободу регламентировала и ограничивала власть русских царей и императоров, а после большевистского переворота 1917 года, она фактически была поставлена вне закона.
    The article discusses the evolution of economic and legal relations in the history of the Russian Orthodox Church in the 12th-19th centuries using the example of business entities in the territory of modern Ukraine. Being centres of crafts and trade, Orthodox monasteries contributed to the improvement of the production of various products, the formation of entire branches of the church manufactory industry. Being large business entities, monasteries, courtyards and cathedrals played a significant role in the economic activity of the Russian Church, as a result of which its power was regulated and limited by the power of Russian tsars and emperors, and after the Bolshevik coup of 1917 it was actually outlawed.
    Artykuł omawia ewolucję stosunków gospodarczych i prawnych w historii Rosyjskiego Kościoła Prawosławnego w XII-XIX wieku na przykładzie podmiotów gospodarczych na terytorium współczesnej Ukrainy. Będąc ośrodkami rzemiosła i handlu, prawosławne klasztory przyczyniły się do poprawy produkcji różnych produktów, do powstania całych gałęzi przemysłu kościelnego. Będąc dużymi podmiotami gospodarczymi, klasztory, filie klasztorów i katedry odegrały znaczącą rolę w działalności gospodarczej Kościoła Rosyjskiego, w wyniku czego jego władza była regulowana i ograniczona mocą rosyjskich carów i cesarzy, a po przewrocie bolszewickim w 1917 r. została faktycznie zakazana.
    Źródło:
    ELPIS; 2020, 22; 33-40
    1508-7719
    Pojawia się w:
    ELPIS
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Polemical Literature in the System of the Ecclesiastical Writings
    Полемічна література в системі церковного письменства
    Autorzy:
    Tkachuk, Ruslan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469914.pdf
    Data publikacji:
    2019-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    Ukrainian polemical literature
    early Christian writings
    theologians of Uniate Church
    українська полемічна література
    ранньохристиянське письменство
    богослови унійної церкви
    Opis:
    Purpose. The aim of the article is to review main periods of apologetic writings formation in the early Christians. To observe in Ukrainian literature XVI–XVII centuries functioning of Holy Bible interpretation methods and proof techniques, which were used by the Fathers of the Church. Methods. The following methods have been used in the article: historical and cultural (the works of the early Christians have been analyzed in the context of church and social relations before the Council of Nicea), descriptive (the contents of the writings of the Fathers of the Church, their contribution in development of theology and literature have been revealed), hermeneutics (the ways of interpretation of the texts of New Testament by early Christians have been described). Results. The traditions of argumentation and interpretation of evangelic texts of early Christians apologists which, assimilating the achievements of ancient rhetoric, influenced the development of literature in the Middle Ages, was reflected in Ukrainian polemical literature of XVI–XVII centuries. The Uniate theologians of Orthodox Churches referred in their works to the writings of the Fathers of the Church, used methods of Biblical exegetics and opponents persuasion techniques verified by themselves. Particularly, the polemicists of Uniate Church proved the truth of the religious doctrine of Catholic Church with the help of integrative approach of Justin in argumentation of the ecclesiastical doctrines, which consists of paralleling with the philosophical heritage of Socrates, Plato, Aristotle. To argue the doctrine of Catholic Church of the “Filioque” and the existence of purgatory the polemicists used the deductive method of proving, what in Church writings was introduced by Anaxagoras. The subject of doctrinal authority of the Church was the main thing in polemical works of the Uniate Church theologian, who applied to theoretical workings of Irenaeus and Tertullian to found the Pope's Primacy.
    Мета. Розкрити основні етапи становлення ранньохристиянської літератури. Простежити функціонування в українському письменстві XVI–XVII ст. методів тлумачення Святого Письма, прийомів доведення, які застосовували отці церкви. Методи. Історико-культурний метод (твори ранньохристиянських письменників проаналізовано в контексті суспільно-церковних обставин донікейської доби), описовий (передано зміст апологій отців церкви, розкрито їхній внесок у розвиток богословської думки та літератури), герменевтичний (вказано способи тлумачення Святого Письма у період раннього християнства). Висновки. Традиції доведення та тлумачення євангельських текстів ранньохристиянської апологетики, яка, засвоївши здобутки античної риторики, вплинула на розвиток словесного мистецтва Середньовіччя, відбилися в українській полемічній літературі XVI–XVII ст. Унійні та православні богослови покликалися у своїх творах на праці отців церкви, використовували апробовані ними методи біблійної екзегетики, способи переконання опонентів. Зокрема, унійні полемісти доводили істинність віровчення католицької церкви за допомогою інтегративного підходу Юстина в обґрунтуванні церковних догматів, суть якого полягала у проведенні паралелей з філософською спадщиною Сократа, Платона, Арістотеля. Для розкриття католицького вчення про додаток “Filioque”, існування чистилища полемісти послуговувалися дедуктивним методом аргументації, який у церковному письменстві започаткував Афінагор. Тема віровчительного авторитету церкви була ключовою у полемічних творах унійних письменників, які зверталися до теоретичних напрацювань Іринея Ліонського, Тертуліана для доведення першості римських пап.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 53-70
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Прп. Паисий Величковский и последний Кошевой атаман Запорожской Сечи П. Калнышевский: малоизвестные письма
    Autorzy:
    Шумило, Сергей
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/686323.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
    Tematy:
    Paisius Velichkovsky
    Petro Kalnyshevsky
    Holy Synod of the Ukrainian Orthodox Church
    Паисий Величковский
    Питер Калнышевский
    Священный Синод Украинской Православной Церкви
    Opis:
    The article, based on the archival material from Ukrainian Archives, is devoted to little‑known correspondence between Paisius Velichkovsky and Petro Kalnyshevsky. The study is important especially in the light of the decision made by the Holy Synod of the Ukrainian Orthodox Church to canonize Petro Kalnyshevsky.
    В статье на основе архивных материалов украинских архивов посвящена малоизвестной соответствия между Паисий Величковский и Петр Калнышевский. Исследование особенно важно в свете решением Священного Синода Украинской Православной Церкви канонизировать Петра Калнышевского.
    Źródło:
    Orientalia Christiana Cracoviensia; 2015, 7
    2450-2936
    2081-1330
    Pojawia się w:
    Orientalia Christiana Cracoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Kościół świętego Michała Archanioła w Iwańcu w diecezji pińskiej w 1933 roku
    КАСЦЁЛ СВЯТОГА МІХАЛА АРХАНЁЛА Ў ІВЯНЦЫ Ў ПІНСКАЙ ДЫЯЦЭЗІІ Ў 1933 Г.
    КОСТЕЛ СВЯТОГО МИХАИЛА АРХАНГЕЛА В ИВЕНЦЕ В ПИНСКОЙ ЕПАРХИИ В 1933 Г.
    The church of St. Miachael the Archangel in Iwaniecc inthe diocese of Pińsk in 1933
    Autorzy:
    Żurek SDB, Waldemar Witold
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/545212.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Instytut Wydawniczy Księży Misjonarzy Redakcja "Nasza Przeszłość"
    Tematy:
    Kresy Wschodnie
    historia
    parafia
    diecezja pińska
    Kościół
    Iwieniec
    Польскія Ўсходнія Крэсы
    гісторыя Касцёла
    гісторыя парафіі Івянец,
    Пінская дыяцэзія
    Польские Восточные Окраины
    история католической Церкви
    история прихода Ивенец
    Пинская епархия
    Opis:
    Decyzją biskupa pińskiego Kazimierza Bukraby dotychczasowego proboszcza w Iwieńcu ks. Leona Bujnowskiego, od połowy grudnia 1933 roku zastąpił ks. Wincenty Frankiewicz. Przekazanie beneficjum iwienieckiego odbyło się w obecności dziekana iwienieckiego – ks. Waleriana Mackiewicza. W czasie tego aktu miała miejsce procedura przekazania swemu następcy świątyni parafialnej i kaplicy w Starzynkach. Tak więc sporządzony inwentarz wyszczególnia: przedmioty i paramenty liturgiczne służące do sprawowania kultu, plebanię i budynki gospodarcze, archiwum parafialne i grunty kościelne.
    Па рашэнні Пінскага біскупа Казіміра Букрабы, пробашча ў Івянцы кс. Лявона Буйноўскага ў палове снежня 1933 г. замяніў новы пробашч кс. Вінцэнт Франкевіч. Перадача івянецкіх бенефіцыяў адбылася ў прысутнасці івянецкага дзекана кс. Валер’яна Мацкевіча. Падчас гэтага акту мела месца працэдура перадачы пераемніку парафіяльнай святыні і капліцы ў Старынках. Такім чынам, складзены інвентар уключае ў сябе: прадметы і літургічныя параменты, якія служаць дзеля адпраўлення культу, плябанію і гаспадарчыя будынкі, парафіяльны архіў і касцельную зямлю.
    По решению епископа Пинского Казимира Букрабы, настоятеля в Ивенце о. Леона Буйновского в середине декабря 1933 г. заменил новый настоятель о. Викентий Францкевич. Передача ивенецких бенефиций состоялась в присутствии ивенецкого декана о. Валериана Мацкевича. Во время этого акта состоялась процедура передачи преемнику приходского храма и часовни в Старинках. Таким образом, составленный инвентарь включает в себя: предметы и литургическую утварь, которые служат для совершения культа, приходской дом и хозяйственные постройки, приходской архив и наделы костельной земли.
    By the decision of the Bishop of Pińsk Kazimierz Bukraba, the parish priest in Iwieniec, Rev. Leon Bujnowski was replaced with Rev. Wincenty Frankiewicz in the middle of December 1933. The benefice of Iwieniec was given in the presence of the Dean of Iwieniec – Rev. Walerian Mackiewicz. At this ceremony the parish church and the chapel in Starzynki were handed over to the successor. The inventory prepared then details: liturgical objects and paraments used for worship, a presbytery and outbuildings, a parish archive and church land.
    Źródło:
    Nasza Przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce; 2017, 128; 187-201
    0137-3218
    2720-0590
    Pojawia się w:
    Nasza Przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Syntetyczność melodii staroruskiego śpiewu cerkiewnego na przykładzie wybranych sticher niedziel o celniku i faryzeuszu oraz o synu marnotrawnym
    Синтетичность мелодии древнерусского церковного пения на примере избранных стихер воскресных о сборщике налогов и фарисеи, а также о блудном сыне
    Autorzy:
    Sawicki, Daniel
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969599.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    śpiew liturgiczny kościoła prawosławnego
    muzyka cerkiewna
    znamienny śpiew
    liturgical singing of the Orthodox Church
    Orthodox church music
    znamenny chant
    литургическое пение Православной Церкви
    Православная церковная музыка
    знаменное пение
    Opis:
    В данной работе автор рассматривает проблему соотношения литургического текста и мелодии в древнерусском монодическом православном распеве. Для этого использовались избранные гимны (стихеры), взятые из православной вечерней службы, предназначенные для воскресенья, подготовительного к Великому посту, когда читаются отрывки из Евангелий о сборщике налогов и фарисеях, а также о блудном сыне. На основе проведенных к настоящему времени исследований автор обращает внимание на важнейшие аспекты древнерусского композиционного искусства, в частности, на правильный подбор мелодических формул и их умелую адаптацию к требованиям литургического текста. Автор также стремится доказать, что каждая древнерусская церковная мелодия функционирует на основе определенных эстетических норм и приемов сочетания музыкального элемента с литургическим текстом. Автор также обращает внимание на важную роль древнерусской невматической нотации, которая является единственной, гибко отражающей не только характер данной мелодии, но, прежде всего, указывает на «Слово», и особенно на теологические мысли, которые оно несет.
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 3; 305-325
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Троице-Сергиев монастырь: вклады русских государей
    The Trinity Lavra of St. Sergius: the contributions of the Russian Sovereigns
    Ławra Świętej Trójcy i Sergiusza: wkład rosyjskich władców
    Autorzy:
    Ярема, Ростислав
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1914001.pdf
    Data publikacji:
    2020-11-12
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    związek między Kościołem rosyjskim a państwem
    Ławra Trójcy Świętej św. Sergiusza
    historyczne darowizny na
    rzecz kościoła
    zasługi władców rosyjskich
    rosyjska sztuka użytkowa
    the relationship between the Russian Church and state
    the Trinity Lavra of St. Sergius
    historical donations to the church
    the contributions of Russian sovereigns
    Russian Applied Arts
    взаимоотношения Русской Церкви и государства
    Троице-Сергиева Лавра
    исторические пожертвования
    церкви
    вклады русских государей
    русское прикладное искусство
    Opis:
    Эта статья раскрывает сквозь призму личных отношений между Православной Церковью и высшими государственными властями вклад Царства в Свято-Троицкую Сергиеву Лавру и тем самым раскрывает роль Императоров и Церкви в истории русского художественного искусства, культуры, а также в деле сохранения русской национальной культуры и самобытности. Паломничество и вклад русских государей в монастырь преподобного Сергия Радонежского оцениваются как важный фактор укрепления связей между Русской Православной Церковью и Монархией, а также всего российского общества, поддерживая его национальную идею. Анализ даров и вкладов, а также их художественной ценности, учитывая тот факт, что русское искусство сформировалось в духовной парадигме христианства, сразу после принятия единой веры (едино-верия) и вплоть до семнадцатого века, позволяет делать вывод о том, что вклады суверенов составляют саммит достижений современной русской художественной культуры. С этой точки зрения Церковь, в частности Свято-Троицкая Сергиева Лавра, на фоне известных политических потрясений в стране в ХХ веке стала хранителем бесценной культурно-художественной сокровищницы и духовного ядра Великой Руси, показывая не только образец служения идеалам православия, своему народу и стране, но и спасительную для Государства Российского перспективу исторического выживания в новую эпоху.
    This article reveals the contribution of the Kingdom to the Holy Trinity Sergius Lavra through the prism of personal relations between the Orthodox Church and the highest state authorities, and thus reveals the role of the Emperors and the Church in the history of Russian art, as well as in the preservation of Russian national culture and identity. Russian monarchs’ pilgrimage and contribution to the monastery of St. Sergius of Radonezh is considered an important factor in strengthening ties between the Russian Orthodox Church and the Monarchy, as well as the entire Russian society, supporting its national idea. Russian art was formed in the spiritual paradigm of Christianity, immediately after the adoption of the unified faith (unity of faith) up to the seventeenth century. The analysis of gifts and contributions, as well as their artistic value, allows to conclude that the contributions of the sovereigns constitute the summit of achievements of modern Russian art culture. From this point of view, the Church, in particular the Holy Trinity St. Sergius Lavra, against the background of known political upheavals in the country in the twentieth century, became the keeper of an invaluable cultural and artistic treasury and spiritual core of Great Russia, showing not only a model of serving the Orthodoxy, its people and country, but also a saving perspective for the Russian State of historical survival in the new epoch.
    Artykuł pokazuje wkład carów w rozwój Ławry Troicko-Siergijewskiej poprzez osobiste relacje między Kościołem Prawosławnym, a najwyższą władzą państwową. Tym samym ujawnia wkład Imperatorów i Kościoła w historię sztuki i kultury oraz w zachowanie rosyjskiej kultury i tożsamości narodowej. Pielgrzymki i dary rosyjskich władców dla monasteru św. Sergiusza z Radoneża są oceniane jako ważny czynnik wzmacniający więzi między Rosyjską Cerkwią Prawosławną a Monarchią, a także całością rosyjskiego społeczeństwa, wspierającego jej ideę narodową. Biorąc pod uwagę fakt, że sztuka rosyjska kształtowała się w duchowym paradygmacie chrześcijaństwa, od momentu przyjęcia jedynej wiary (ros. edinoverie), aż do XVII wieku, analiza darów oraz ich wartości artystycznej pozwala wnioskować, że stanowią one szczyt dorobku współczesnej sztuki rosyjskiej. Z tej perspektywy Kościół, a w szczególności Ławra Troicko-Siergijewska, w czasach przewrotów politycznych XX wieku w Rosji stała się opiekunem bezcennego skarbca kultury i sztuki oraz duchowego jądra Wielkiej Rosji, będąc nie tylko wzorem służenia ideałom Prawosławia, swemu narodowi i państwu, ale także zbawczą dla Państwa Rosyjskiego perspektywą rosyjskiego historycznego przetrwania w nowej epoce.
    Źródło:
    ELPIS; 2020, 22; 79-86
    1508-7719
    Pojawia się w:
    ELPIS
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Tradycje śpiewania psalmów 140, 141, 129 oraz 116 funkcjonujące na południowo-zachodniej Rusi na przykładzie wybranych Irmologionów z XVI-XVIII wieku
    Традиции пения псалмов 140, 141, 129 и 116 существующая на юго-западе Руси на примере избранных ирмологий XVI-XVIII веков
    Autorzy:
    Sawicki, Daniel
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969743.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    Prawosławie
    irmologion
    śpiew liturgiczny kościoła prawosławnego
    muzyka cerkiewna
    znamienny śpiew
    Orthodox church
    liturgical singing of the Orthodox Church
    Orthodox church music
    znamenny chant
    Православная церковь
    ирмологий
    литургическое пение православной церкви
    православная церковная музыка
    Знаменное пение
    Opis:
    В этом исследовании автор обсуждает происхождение и принципы исполнения вечерних псалмов 140, 141, 129 и 116: Господь, я призываю Тебя (гр. κεκραγάρια сцс. воззвахи). Автор указывает на три традиции выполнения этих псалмов, функционирующие на территории современной Беларуси и Украины в период с 16 по 18 века, в частности, русскую, болгарскую и греческую. Автор посвятил много места русской традиции, которую он обсуждает на основе ирмологии Лаврова XVI века. В ходе исследования автор указывает на многочисленные связи между двумя традициями древнерусского церковного пения, в частности московским и западнорусским. Автор опирается на глубокую привязанность певцов к певческой традиции Киевской Руси и в то же время на их восприимчивость к тенденциям других православных стран
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 3; 83-106
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Cultural Security in the Context of the Analysis of the Religiosity of Belarusian Students
    Культурная безопасность в контексте анализа религиозности белорусской студенческой молодежи
    Autorzy:
    Baretskaya, Viktoryia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/24988505.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    religiosity of student youth
    model of Church–State relations
    cultural security
    social teaching of the Russian Orthodox Church
    религиозность студенческой молодежи
    модель церковно-государственных отношений
    социальное учение Русской Православной Церкви
    культурная безопасность
    Opis:
    Religion can become an instrument of manipulation and destabilization in society, everything depends on people who have access to the levers of power, the position of Church hierarchs and the level of religious literacy of the population. The article is devoted to the study of the concept of the correlation of national identity and Christian universalism, as well as the model of Church–State relations in the modern social teaching of the Russian Orthodox Church, in the context of the analysis of some aspects of the religiosity of the Belarusian student youth, namely quantitative indicators of trust in the Church, attendance of divine services, and confessional affiliation.
    Религия может стать инструментом манипуляции и дестабилизации в обществе, все зависит от людей, имеющих доступ к рычагам власти, позиции церковных иерархов и уровня религиозной грамотности населения. Статья посвящена исследованию концепции соотношения национальной идентичности и христианского универсализма, а также модели церковно-государственных отношений в современном социальном учении Русской Православной Церкви, в контексте анализа некоторых аспектов религиозности белорусской студенческой молодежи, а именно количественных показателей доверия к церкви, посещение богослужений и конфессиональной принадлежности.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 2(37); 146-164
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Typologia formuł melodycznych staroruskiego śpiewu cerkiewnego na przykładzie dogmatyka tonu szóstego z XVI-w. Irmologionów neumatycznych redakcji halickiej
    Typology of melodic formulas of Old Russian church singing on the example of the dogmatic of the sixth tone from the 16th-century neumatic Irmologions of the Halych editorial office
    Autorzy:
    Sawicki, Daniel
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969660.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    śpiew liturgiczny kościoła prawosławnego
    muzyka cerkiewna
    irmologion
    Rzeczpospolita
    ziemia halicka
    liturgical singing of the Orthodox Church
    Orthodox church music
    the Polish-Lithuanian Commonwealth
    the land of Halych
    литургическое пение Православной Церкви
    церковная музыка
    Ирмологион
    Речь Посполита
    земля Галицкая
    Opis:
    В этой работе автор продолжает изучение функционирования мелодических формул в древнерусских мелодиях догматиков. На этот раз автор сосредоточился на догматике шестого тона, взятого из Лавровского Ирмологиона XVI века. Кроме того, автор использовал другие источники того периода, как западнорусские, так и московские. В ходе исследования автор показал, что между мелодией догматика шестого тона и литургическим текстом существует тесная связь. Более того, проведенное исследование показало, что структура мелодии догматика шестого тона и подбор мелодических формул, несмотря на время, существенно не изменились.
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 2; 181-197
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Kościół parafialny we Włodzimierzu Wołyńskim 1851-1856
    ПРИХОДСКОЙ ХРАМ ВО ВЛАДИМИРЕ ВОЛЫНСКОМ 1851-1856
    ПАРАФІЯЛЬНЫ КАСЦЁЛ ВА УЛАДЗІМІРЫ ВАЛЫНСКІМ 1851-1856
    Autorzy:
    Żurek, Waldemar Witold
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/545157.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-31
    Wydawca:
    Instytut Wydawniczy Księży Misjonarzy Redakcja "Nasza Przeszłość"
    Tematy:
    Historia Kościoła
    diecezja łucko-żytomierska
    inwentarz
    beneficjum parafialne
    история Католической Церкви
    история Луцко-Житомирской католической епархии
    инвентари приходских костелов
    приходские бенефиции
    гісторыя Касцёла
    гісторыя Луцка-Жытомірскай дыяцэзіі
    інвентары парафіяльных касцёлаў
    парафіяльныя бенефіцыі
    history of the Church
    history of the diocese of Lutsk and Zhyto-myr
    inventory
    parish benefice
    Opis:
    Murowany parafialny kościół farny pw. Świętych Joachima i Anny we Włodzimierzu Wołyńskim stanął na miejscu kościoła drewnianego, fundacji księżnej Anny Zabarskiej z 1554 roku, który w 1736 roku spłonął. Fundatorem nowej świątyni był biskup Adam Woyna Orański, sufragan kamieniecki i przez niego konsekrowany. Po kolejnym pożarze w 1800 roku spłonął dach kościoła, a staraniem proboszcza ks. Tomasza Zdebińskiego został odbudowany i pokryty gątem. W 1833 roku w pożarze miasta dach świątyni z probostwem i zabudowaniami kościelnym ponownie spłonął. W 1836 roku z pomocą biskupa łucko-żytomierskiego Michała Jana Piwnickiego i ze skromnych ofiar parafian kościół farny został odbudowany. Kolejny remont dachu i murów kościelnych miał miejsce w 1853 roku staraniem ówczesnego proboszcza i dziekana włodzimierskiego w latach 1850-1886 – ks. Jana Piotrowskiego. W 1856 roku gąta dachowe na świątyni zostały zastąpione blachą. Na podstawie sporządzonego opisu kościoła parafialnego w we Włodzimierzu Wołyńskim dowiadujemy się o historii parafii, jej proboszczach, o świątyni, jej odbudowach, wyposażeniu i konserwacji wystroju. Opisane dobra materialne przynależne da parafii ukazują stan beneficjum kościelnego w tamtych czasach.
    Каменный приходской фарный костел во имя св. Иоакима и Анны во Владимире Волынском возник на месте деревянного, построенного на средства княгини Анны Збарской в 1554 г., который сгорел в 1736 г. Средства на постройку нового храма дал епископ Адам Война Оранский, каменецкий суфраган, который и освятил данный храм. После очередного пожара в 1800 г. кровля костела сгорела, но старанием настоятеля о. Фомы Здебиньского она была восстановлена и покрыта дранкой. После пожара города в 1833 г. кровля храма вновь сгорела вместе с домом настоятеля и приходскими строениями. В 1936 г. с помощью епископа Луцко-Житомирского Михаила Иоанна Пивницкого и скромных пожертвований прихожан костел был восстановлен. Следующий ремонт кровли имел место в 1853 г. старанием о. Иоанна Пиотровского, тогдашнего настоятеля и декана владимирского в 1850-1886 гг. В 1856 г. дранка на крыше костела была заменена жестяным покрытием. На основании составленного описания приходского храма во Владимире Волынском можно ознакомиться с историей прихода, его настоятелях, самом храме, его восстановлениях, оборудовании и консервации внутреннего убранства. Описанное материальное имущество, принадлежащее приходу, отображает состояние бенефиция костела в то время.
    Мураваны парафіяльны фарны касцёл св. Яўхіма і Ганны ва Уладзіміры Валынскім узнік на месцы драўлянага, пабудаванага на сродкі княгіні Ганны Збарской ў 1554 г., які згарэў ў 1736 г. Сродкі на пабудову новага храма даў біскуп Адам Вайна Аранскі, камянецкі суфраган, які і асвяціў гэты храм. Пасля чарговага пажару ў 1800 г. дах касцёла згарэў, але намаганнямі пробашча а. Тамаша Здэбіньскага ён быў адноўлены і пакрыта гонтам. Пасля пажару горада у 1833 г. касцельны дах зноў згарэў разам з будынкам пробашча і парафіяльнымі пабудовамі. У 1936 г. з дапамогай епіскапа Луцка- Жытомірскага Міхала Яна Піўніцкага і сціплых ахвяраванняў парафіянаў касцёл быў адноўлены. Наступны рамонт даху меў месца ў 1853 г. дзякуючы намаганням а. Яна Пятроўскага, тагачаснага пробашча і дэкана ўладзімірскага ў 1850-1886 гг. У 1856 г. гонтавае пакрыццё даху было заменена бляшаным. На падставе складзенага апісання парафіяльнага касцёла ва Уладзіміры Валынскім можна даведацца пра гісторыю парафіі, яе пробашчаў, аб самой святыні, яе адбудовах, абсталяванні і кансервацыі яе ўнутранага строю. Апісаная матэрыяльная маёмасць, якая належыць парафіі, адлюстроўвае стан бенефіцыяў касцёла ў той час.
    A brick parish church dedicated to Saints Joachim and Anne was built in place of a wooden church, founded by Duchess Anna Zabarska in 1554 (the wooden church burnt down in 1736). Bishop Adam Woyna Orański, a suffragan bishop of Kamieniec, founded and consecrated the new church. In another fire of 1800, the roof of the church burnt down, but thanks to the parish priest Tomasz Zdebiński’s efforts, it was reconstructed and shingled. However, the roof of the church along with the presbytery and other parish buildings burnt down again in a town fire in 1833. In 1836 the parish church was rebuilt with the help of the Bishop of Lutsk and Zhyto-myr, Michał Jan Piwnicki. In addition, parishioners made modest offerings for this purpose. In 1853 another renovation of the church, including the roof, was initiated by the then parish priest and the dean of Włodzimierz (1850-1886), Rev. Jan Piotrowski. In 1856 the shingled church roof was replaced with a metal one. All information about the history of the parish, parish priests, the church, its renovation, equipment and interior conservation are included in the description of the parish church in Włodzimierz Wołyński. This description of the tangible goods which belonged to the parish reveals the condition of the church benefice at the time.
    Źródło:
    Nasza Przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce; 2018, 130; 203-227
    0137-3218
    2720-0590
    Pojawia się w:
    Nasza Przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The legal situation of refugees from Ukraine. Current issues
    Sytuacja prawna uchodźców z Ukrainy. Aktualne zagadnienia
    Правовое положение беженцев из Украины. Актуальные вопросы
    Правове становище біженців з України. Актуальні питання
    Autorzy:
    Popovič, Jurij
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33522602.pdf
    Data publikacji:
    2024
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Костел
    CCEO
    CIC
    реєстрація у конкретнoмy Костелi
    канонічний статус
    Костел sui iuris
    Православний Костел
    Церковь
    Codex Canonum Ecclesiae Orienalium (CCEO)
    Codex Iuris Canonici (CIC)
    регистрация в Церкви
    канонический статус
    Церковь sui iuris
    Православная церковь
    Kościół
    przynależność obrządkowa
    status kanoniczny
    Kościół sui iuris
    Kościół prawosławny
    Church
    Church affiliation
    canonical status
    Church sui iuris
    Orthodox Church
    Opis:
    Almost two years ago, Europe, and we can say the whole world, was hit by one of the biggest refugee crises triggered by the war in Ukraine. This refugee crisis affected the neighbouring countries most of all, first and foremost Poland, and brought with it many humanitarian, economic and social problems. With the generous help of the neighbouring states and the international community, but especially Poland, it has been possible to manage this crisis. However, over time, the refugee crisis has also brought many questions and problems to the religious sphere. Questions have arisen about the celebration of the holy mystery of baptism and the inclusion of refugees in a particular church or in a church sui iuris, as well as their canonical status and the celebration of the initiation sacraments and marriage. Some of these questions are answered by canon law and the regulations of the various bishops’ conferences, but some also need pastoral wisdom. These faithful are also faced with another problem, namely the great danger of losing their Eastern identity since they mostly live on the territory of the Latin Church. Therefore, there is a great call for the whole Church and the individual Churches sui iuris to help these refugees, first and foremost through the clear observance of the canonical norms and the regulations of the individual episcopal conferences, to preserve the Eastern patrimony, which expresses the richness of Christ’s Church. In view of all these circumstances, the Church should seek and propose solutions to these problems, bearing in mind the canonical principle of Salus animarum suprema lex.
    Майже два роки тому Європу і, можна сказати, весь світ вразила одна з найбільших криз біженців, спричинена війною в Україні. Криза біженців зачепила насамперед сусідні з Україною країни, зокрема Польщу, і принесла з собою багато гуманітарних, економічних і соціальних проблем. Завдяки щедрій допомозі сусідніх країн, міжнародної спільноти та Польщі зокрема, ситуацію вдалося взяти під контроль. Однак з часом криза біженців принесла також багато сумнівів і проблем у релігійній сфері. Виникли питання щодо уділення святої тайни хрещення та інкорпорації біженців у конкретний Костел або Костел sui iuris, а також щодо їхнього канонічного статусу та уділення таїнств ініціації та шлюбу. На деякі з поставлених питань дає відповідь канонічне право і декрети різних єпископських конференцій, але деякі також вимагають душпастирської мудрості. Цим вірним загрожує також інша проблема, а саме небезпека втрати своєї східної ідентичності, оскільки вони здебільшого живуть на території Латинського Костелу. Тому виник великий заклик до загального Костелу, а також до окремих костелів sui iuris допомогти цим біженцям, насамперед чітко дотримуючись канонічних норм і положень окремих Єпископських Конференцій, щоб зберегти східну спадщину, яка виражає багатство Христового Костелу. Беручи до уваги всі ці обставини, Костел повинeн шукати і пропонувати рішення проблем, що виникли, пам›ятаючи про канонічний принцип Salus animarum suprema lex.
    Почти два года назад Европа, а можно сказать и весь мир, столкнулись с одним из крупнейших миграционных кризисов, вызванным войной в Украине. Миграционный кризис затронул в первую очередь соседние с Украиной страны, особенно Польшу, и принес с собой множество гуманитарных, экономических и социальных проблем. Благодаря щедрой помощи соседних стран, международного сообщества и, в частности, Польши, ситуацию удалось удержать под контролем. Однако со временем миграционный кризис также породил множество сомнений и проблем в религиозной сфере. Возникли вопросы о праздновании священного таинства крещения и о включении беженцев в отдельную Церковь или Церковь sui iuris, а также об их каноническом статусе и праздновании таинств крещения, миропомазания и Евхаристии, а также брака. На некоторые из поставленных вопросов отвечает каноническое право и постановления различных Конференций епископов, но некоторые также требуют пастырской мудрости. Этим верующим угрожает и другая проблема, а именно опасность потерять свою восточную идентичность, поскольку они в основном живут на территории латинской Церкви. Поэтому возник великий призыв ко всей Церкви, а также к отдельным Церквям sui iuris, помочь беженцам, прежде всего, четко соблюдая канонические нормы и правила отдельных Конференций епископов, сохранить восточное наследие, которое выражает богатство Церкви Христовой. Принимая во внимание все эти обстоятельства, Церковь должна искать и предлагать решения возникших проблем, помня о каноническом принципе Salus animarum suprema lex.
    Prawie dwa lata temu Europę, a nawet można powiedzieć, że i cały świat, dotknął jeden z największych kryzysów uchodźczych, wywołany wojną na Ukrainie. Kryzys uchodźczy objął przede wszystkim kraje sąsiednie Ukrainy, w tym zwłaszcza Polskę, i przyniósł ze sobą wiele problemów humanitarnych, gospodarczych i społecznych. Dzięki hojnej pomocy państw sąsiednich, społeczności międzynarodowej, a w szczególności Polski, udało się opanować zaistniałą sytuację. Jednak z czasem kryzys uchodźczy przyniósł także wiele wątpliwości i problemów w sferze religijnej. Pojawiły się pytania o celebrację świętej tajemnicy chrztu i włączenie uchodźców do Kościoła partykularnego lub Kościoła sui iuris, a ponadto o ich status kanoniczny oraz celebrację sakramentów inicjacji i małżeństwa. Na niektóre z postawionych pytań odpowiada prawo kanoniczne i rozporządzenia rożnych konferencji biskupich, ale część wymaga również mądrości duszpasterskiej. Wierni ci są zagrożeni także innym problemem, a mianowicie niebezpieczeństwem utraty swojej wschodniej tożsamości, ponieważ w większości przypadków żyją na terytorium Kościoła łacińskiego. Dlatego pojawiło się wielkie wezwanie dla całego Kościoła, jak również dla poszczególnych Kościołów sui iuris, aby pomoc tym uchodźcom, przede wszystkim poprzez jasne przestrzeganie norm kanonicznych i przepisów poszczególnych konferencji episkopatów w celu zachowania wschodniego dziedzictwa, które wyraża bogactwo Kościoła Chrystusowego. Biorąc pod uwagę wszystkie te okoliczności, Kościół powinien szukać i proponować rozwiązania zasygnalizowanych problemów, mając na uwadze kanoniczną zasadę Salus animarum suprema lex.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 133-148
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-11 z 11

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies