Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "фігура" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні
The “Wars of Memory” as a Key Factor of Formationof the State Policy of Memory in Modern Ukraine
Autorzy:
Kovalska-Pavelko, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2120305.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
model of historical memory
theory of memory
mnemonic figure
mode of memory
reform of memory policy in Ukraine
hybrid war
модель історичної пам’яті
теорія пам’яті
мнемонічна фігура
режим пам’яті
реформа політики пам’яті в Україні
гібридна війна
Opis:
The aim of the study is to reveal the content of the phenomenon of “memory war” as a factor in the formation of memory policy in Ukraine in the period from 2014. The research methodology is interdisciplinary, combining methods of historical, political, sociological and legal sciences. The main results of the research: the content of the concept of “memory policy” is revealed, the structure of memory policy in modern Ukraine is determined. It is proved that historical memory is a key element of the whole identification system and due to the fact that historical memory is a highly politicized segment of public consciousness, it can quickly become a factor of social tension and civil confrontation, become a source of national disintegration. This is facilitated by the multiplicity (polarity) of historical memory, so the conceptual basis of memory policy should be the desire to achieve the integrity (monolithic) of the nation’s memory, to overcome polarity and controversy in assessments of the historical past. It was stressed that a certain consensus can be reached on a nationwide historical grand narrative in Ukraine if the objective existence of the Ukrainian nation and the existence of Ukraine as an independent and sovereign state are recognized. The practical significance of the achieved results is due to the fact that in the conditions of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine the state policy of memory is called to promote formation of monolithic historical memory, search of optimum balance of historical plots which would, on the one hand, prevent erosion of ethnocultural basis of historical memory, and on the other – would contribute to the awareness of national history as a permanent process of interaction and interdependence of different cultures. The originality of the study lies in the fact that the influence of historical policy on the course of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine is revealed.
Метою дослідження є розкриття змісту феномену «війни пам’яті» як чинника формування політики пам’яті в Україні у період з 2014 року. Методологія дослідження є міждисциплінарною, поєднує методи історичних, політичних, соціологічних та правових наук. Основні результати дослідження: розкрито зміст поняття «політика пам’яті», визначено структуру політики пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що історична пам’ять є ключовим елементом усієї системи ідентифікації і завдяки тому, що історична пам’ять є сильно політизованим сегментом суспільної свідомості, вона може швидко стати фактором соціальної напруженості та громадянського протистояння, стати джерелом національного розпад. Цьому сприяє множинність (полярність) історичної пам’яті, тому концептуальною основою політики пам’яті має стати прагнення до досягнення цілісності (монолітності) пам’яті нації, подолання полярності та суперечливості в оцінках історичного минулого. Наголошується, що певного консенсусу щодо загальнонаціонального історичного великого наративу в Україні можна досягти за умови визнання об’єктивного існування української нації та існування України як незалежної та суверенної держави. Практична значимість досягнутих результатів зумовлена тим, що в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України державна політика пам’яті покликана сприяти формуванню монолітної історичної пам’яті, пошуку оптимального балансу історичних сюжетів, що, з одного боку, має запобігти розмиванню етнокультурної основи історичної пам’яті, а з іншого – сприятиме усвідомленню національної історії як перманентного процесу взаємодії та взаємозалежності різних культур. Оригінальність дослідження полягає в тому, що виявлено вплив історичної політики на хід гібридної війни Російської Федерації проти України.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 7-26
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies