Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "ферма" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Cykl konwersji gotówki w gospodarstwie rolnym – wybrane problemy na podstawie danych FADN dla krajów UE-27 z 2009 roku
Cash Conversion Cycle on a Farm – Selected Problems Based on the FADN Data for the EU-27 Countries of the Year 2009
Цикл конверсии наличности на ферме – избранные проблемы на основе данных FADN для стран-членов ЕС-27 от 2009 года
Autorzy:
Ryś-Jurek, Roma
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/563257.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:
cykl konwersji gotówki
cykl operacyjny
gospodarstwo rolne
cash conversion cycle
operating cycle
farm
цикл конверсии наличности операционный цикл
ферма
Opis:
Badaniu poddano cykl konwersji gotówki, a także zanalizowano płynność zadłużenia, sprawność działania i rentowność w gospodarstwie rolnym. Wykorzystano dane z bazy FADN. Porównano wyniki gospodarstw rolnych z Polski z wynikami obserwowanymi w UE-27 w 2009 roku. Wykazano, że rodzaj prowadzonej działalności, którą jest produkcja rolna, wpływa na wyniki uzyskane w badaniu przez gospodarstwa rolne, gdyż mają one wysoki poziom kapitału obrotowego netto w dniach obrotu, długi cykl operacyjny, nadpłynność, niską skłonność do zadłużania, małą sprawność działania i niewysoką rentowność. W toku prowadzonych badań sformułowano trzy problemy metodologiczne i zaproponowano sposoby ich rozwiązania.
The survey was carried out on the cash conversion cycle as well as there are analysed debt liquidity, activity efficiency and profitability on a farm. There were used data from the FADN base. The author compared the results of farms from Poland with the results observed in the EU-27 in 2009. She pointed out that the type of carried out activity, which agricultural production is, affects the results achieved by the farms surveyed, as they have a high level of net current assets in trading days, long operating cycle, excess liquidity, low propensity to borrow, low efficiency of activity and low profitability. In the course of surveys carried out, there were formulated three methodological problems and proposed ways of their solution.
Был исследован цикл конверсии наличности и проведен анализ ликвидности задолженности, четкости действия и рентабельности на ферме. Использовали данные из базы FADN. Автор сравнила результаты польских ферм с результатами, наблюдаемыми в ЕС-27 в 2009 году. Она указала, что вид осуществляемой деятельности, какой является сельскохозяйственное производство, влияет на результаты, достигнутые обследуемыми фермами, ибо они имеют высокий уовень чистого оборотного капитала в днях товарообращения, длинный операционный цикл, сверхликвидность, низкую склонность задалживаться, низкую четкость действия и невысокую рентабельность. По ходу проводимых исследований были поставлены три методологические проблемы и предложены способы их решения.
Źródło:
Handel Wewnętrzny; 2013, 1 (342); 55-63
0438-5403
Pojawia się w:
Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
INVESTMENT OF AGRICULTURAL SECTOR OF ECONOMY IN CRISIS
INWESTOWANIE W SEKTOR ROLNICZY W WARUNKACH KRYZYSU GOSPODARCZEGO
ИНВЕСТИРОВАНИЕ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА
Autorzy:
Ievchuk, Liudmyla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/576611.pdf
Data publikacji:
2015-12-30
Wydawca:
Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
Tematy:
agriculture, investment, credit, crisis, project, family farm, goods credit
rolnictwo, inwestycja, kredyt, kryzys, projekt, gospodarstwo rodzinne, zakup na raty
аграрный сектор, инвестиции, кредит, кризис, проект, семейная ферма, товарный кредит
Opis:
W artykule podjęto dyskusję dotyczącą specyfiki działalności inwestycyjnej w warunkach kryzysu gospodarczego. Wskazano na rozwój różnych form transakcji o charakterze inwestycji zagranicznych w sektorze małych i średnich przedsiębiorstw rolniczych. Uzasadniona jest potrzeba określenia priorytetów, w tym zaangażowania finansowego i czasu w inwestowaniu w określone projekty. Na końcu niniejszego opracowania przeprowadzona została także dyskusja na temat zaangażowanych funduszy na przykładzie projektu inwestycyjnego.
Features of investment activity in crisis were considered in the article. The possibility of participation of small and medium agricultural business in foreign investment projects was studied. It is substantiated that efforts and time have to be invested in the project at first. Speech about financial resources has to be said in the last turn.
В статье рассмотрены особенности ведения инвестиционной деятельности в условиях кризиса. Исследованы возможности мелкого и среднего аграрного бизнеса участия в зарубежных инвестиционных проектах. Обоснована необходимость первоочередного вложения в предполагаемый проект усилий и времени. О финансовых ресурсах речь должна идти в последнюю очередь.
Źródło:
International Journal of New Economics and Social Sciences; 2015, 2(2); 41-48
2450-2146
2451-1064
Pojawia się w:
International Journal of New Economics and Social Sciences
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
How can assessment systems be used to evaluate healthcare activities in the care farms?
Какие оценочные системы применяют для оценки деятельности по уходу за фермерским хозяйством в сфере охраны здоровья?
Які оціночні системи застосовують для оцінки діяльності з догляду за фермерським господарством у сфері охорони здоровя?
Autorzy:
Salvatore, F. P.
Contò, F.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692376.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
ферма з догляду
система оцінки
систематизуючий огляд літератури
ферма по уходу
система оценки
систематизирующий обзор литературы
care farm
system of evaluation
systematic literature review
Opis:
Мета роботи – виявити в науковій літературі види основної діяльності соціального сільського господарства і розробити легко розуміється методологію управління ними. Дизайн/Метод/Підхід дослідження – системний огляд літератури. Результати дослідження. Сформульовано розуміння методології для оцінки та управління існуючими видами діяльності соціального сільського господарства за допомогою опису системи. Теоретичне значення дослідження. Спеціалізовані господарства по догляду – це найбільш інноваційне вираз багатофункціонального сільського господарства. За допомогою розробки взаємодоповнюючих заходів, пов'язаних з виробництвом продовольства, вони представляють собою можливість виявити незліченні ресурси сільських районів світу. Оцінка системи діяльності спеціалізованих господарств по догляду дозволяє виробити чітке визначення послуг для громадян. Практичне значення дослідження. Люди можуть використовувати соціальне сільське господарство як один із способів подолати стрес, пов'язаний з роботою. Компанії, місцеві та національні органи влади повинні оцінювати, підтримувати і управляти соціальним сільським господарством. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Зроблено висновок про те, що сільська місцевість і сільськогосподарський процес представляють фактори, які сприяють соціальній інтеграції в громадах. Тому оцінка системи соціального сільського господарства набуває більшого значення як для підвищення значущості фермера, так і для збільшення підтримки соціальної політики в районах з невеликою сільськогосподарською цінністю. Перспективи подальших досліджень – вивчення діяльності з оцінки соціального сільського господарства; інструменти для поліпшення процесу прийняття рішень про майбутні сценарії для суспільства процесів з догляду; поліпшення обслуговування з метою уникнення погіршення стану здоров'я населення та, таким чином, поліпшення визначення соціальної політики. Тип статті – теоретична.
Цель работы – выявить в научной литературе виды основной деятельности социального сельского хозяйства и разработать легко понимаемую методологию управления ими. Дизайн/Метод/Подход исследования – системный обзор литературы. Результаты исследования. Сформулировано понимание методологии для оценки и управления существующими видами деятельности социального сельского хозяйства посредством описания системы. Теоретическое значение исследования. Специализированные хозяйства по уходу – это наиболее инновационное выражение многофункционального сельского хозяйства. Посредством разработки взаимодополняющих мероприятий, связанных с производством продовольствия, они представляют собой возможность обнаружить несметные ресурсы сельских районов мира. Оценка системы деятельности специализированных хозяйств по уходу позволяет выработать четкое определение услуг для граждан. Практическое значение исследования. Люди могут использовать социальное сельское хозяйство как один из способов преодолеть стресс, связанный с работой. Компании, местные и национальные органы власти должны оценивать, поддерживать и управлять социальным сельским хозяйством. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Сделан вывод о том, что сельская местность и сельскохозяйственный процесс представляют факторы, которые содействуют социальной интеграции в общинах. Поэтому оценка системы социального сельского хозяйства приобретает большое значение как для повышения значимости фермера, так и для увеличения поддержки социальной политики в районах с небольшой сельскохозяйственной ценностью. Перспективы дальнейших исследований – изучение деятельности по оценке социального сельского хозяйства; инструменты для улучшения процесса принятия решений о будущих сценариях процессов по уходу для общества; улучшение обслуживания во избежание ухудшения состояния здоровья населения и, таким образом, улучшение процесса определения социальной политики. Тип статьи – теоретическая.
Purpose – to identify in the literature the main activities of Social Agriculture and elaborate a framework easily readable to manage them. Design/Method/Approach –systematic literature review. Findings. Formulation of an interpretative framework for evaluation and management of the existing Social Agriculture actions trough a system-describing pattern. Theoretical implications. Care farms are the most innovative expressions of the agriculture multifunctional. Through the development of complementary activities related to the production of food, they represent an opportunity to discover the innumerable resources of the rural world. An assessment system of the care farming activities, allows for reaching a clear definition of the services for the citizens. Practical implications. Individuals can use Social Agriculture as a way out of job-related stress. Firms, local, and national authorities should evaluate, support, and manage Social Agriculture. Originality/Value. This study for the first time concludes that the rural context and agricultural process are the drivers to promote social integration in the communities. Therefore, the meaning of the Social Agriculture assessment systems obtaining a great importance both for the value' increase of the farmer and for the increase of support for social policies in marginal areas. Future research. The prospects for further studies are: future research about measures to evaluate Social Agriculture activities; tools to improve the decision-making process about future scenarios of the care processes for the society; improved services to avoid the worsening of population health status and thus, improving the process of defining social policies. Paper type – conceptual.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2018, 26, 1-2; 39-47
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Organizacja struktur parafialnych w dwudziestoleciu międzywojennym na przykładzie parafii pw. Matki Boskiej Częstochowskiej w Ostrówku
Organisation of parish structures in the interwar period on the example of the parish of Our Lady of Częstochowa in Ostrówek
Организация приходских структур в межвоенный период на примере прихода Ченстоховской Богоматери в Острувке
Autorzy:
Filipowicz, Michał
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/27324489.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
Tematy:
Czemierniki
Ostrówek
Ostrówek Kolonia
Leszkowice
Kamienowola
kościół pw. M. B. Częstochowskiej
cerkiew
parafia
probostwo
dwór
gospodarstwo kościelne
plebania
dom parafialny
bp Marian Leon Fulman
Michał Szymona
Bohdan Kelles-Krauze
Aleksander Gruchalski
hrabia Raczyński
Kazimierz Chromiński
ks. Stanisław Abramowicz
ks. Jan Kalicki
Orthodox church
parish
rectory
manor
church household
parish house
Bishop Marian Leon Fulman
Count Raczyński
Priest Stanisław Abramowicz
Priest Jan Kalicki
Our Lady of Częstochowa Church
Чемерники
Острувек
Острувек Колония
Лешковице
Каменовола
костел Ченстоховской Богоматери
церковь
приход
дом приходского священника
усадьба
церковная ферма
плебания
приходской дом
епископ Мариан Леон Фульман
Михал Шимона
Богдан Келлес-Краузе
Александр Грухальский
граф Рачиньский
Казимеж Хроминский
священник Станислав Абрамович
священник Ян Калицкий
Opis:
Od czasu powstania diecezji lubelskiej w roku 1805 znaczący rozwój sieci parafialnej nastąpił dopiero w latach 1918–1939. Niemal wszystkie miasteczka położone na tym obszarze stanowiły siedzibę parafii, zazwyczaj dla kilkunastu okolicznych wsi. Nowe ośrodki parafialne powstawały głównie z potrzeby oraz inicjatywy miejscowej ludności i kolatorów. Potrzeba tworzenia struktur parafialnych w małych miejscowościach, szczególnie na wsiach, wynikała głównie z występujących często trudności duszpasterskich np. znaczną odległością do pokonania w celu wzięcia udziału w nabożeństwach niedzielnych i nie tylko. To właśnie miejscowa społeczność najbardziej odczuwała potrzebę utworzenia nowych struktur parafialnych, chcąc ułatwić sobie dostęp do praktyk religijnych, nauki dzieci w szkołach przyparafialnych, zaś duszpasterzom usprawniło to znacznie pracę. Ludność wskazywała także miejsce, w którym powstawała parafia. Przykładem jest wieś Ostrówek, w której dzięki zaangażowaniu społeczeństwa w proces inwestycyjny w sferze organizacji gospodarstw kościelnych w 1921 r. erygowano parafię pw. M.B. Częstochowskiej po uprzednim zabezpieczeniu w pierwszej kolejności domu dla kapłana, budynków ekonomicznych i ziemi, na której wzniesiono świątynię. Kwerenda źródłowa objęła zasoby Archiwum Archidiecezjalnego w Lublinie, Archiwum Państwowego w Lublinie, Archiwum Lubelskiego, archiwum parafii pw. M.B. Częstochowskiej w Ostrówku, akta Sądu Rejonowego w Lubartowie – Wydział Ksiąg Wieczystych. Folwark Ostrówek, archiwum rodziny Szymona i Abramek. W archiwaliach tych cenną dokumentację stanowiły np. rękopisy, protokoły powizytacyjne, starodruki, projekty architektoniczne, fotografie, które wykorzystano w artykule.
Since the establishment of the diocese of Lublin in 1805, a significant development of the parish network took place only in the years 1918–1939. Almost all small towns in this area served as the seat of a parish, usually for several surrounding villages. New parishes were being established mainly based on the need and initiative of local people and donors. The need to create parish structures in small towns, especially in the villages, was mainly due to the pastoral challenges, for example having to cover long distances in order to participate in a Sunday service. It was the local community that felt the greatest need for establishing new parish structures, wishing to facilitate access to religious practice, children's education in parochial schools, whereas pastoral work was greatly improved. People would choose placement for a new parish. Ostrówek village is a great example of such a situation, where thanks to public involvement in investment in 1921 the parish of Our Lady of Częstochowa was established. This was preceded by securing a house for the priest, utility buildings and the land on which the temple was erected. The source search included the resources from Archdiocesan Archive in Lublin, the National Archive in Lublin, the Lublin Archives, the archives of the parish of Our Lady of Częstochowa in Ostrówek, records from District Court in Lubartów – Land and Mortgage Register. Ostrówek estate – Szymon and Abramek family archive. These archives contained valuable documentation, e.g. manuscripts, visitation reports, old prints, architectural designs, and photographs, which were used in the article.
Несмотря на то, что Люблинская епархия была основана еще в 1805 г., значительное развитие ее приходской сети произошло только в 1918–1939 гг. Почти все местечки, расположенные в этой области, были одновременно центрами приходов, обычно для нескольких десятков близлежащих деревень. Новые приходские центры создавались, преимущественно, согласно потребностям и по инициативе местного населения и колаторов. Необходимость создания приходских структур в небольших селениях, особенно в деревнях, была вызвана, главным образом, часто имеющими место пастырскими трудностями, например, необходимостью преодолевать значительные расстояния для участия в воскресных службах и не только. Именно местное сообщество больше всего ощущало потребность в создании новых приходских структур, желая облегчить себе доступ к религиозной практике и образованию детей в приходских школах, что, в свою очередь, делало работу пастырей намного более эффективной. Население также определяло место основания прихода. Примером может служить деревня Острувек, где благодаря участию общества в инвестиционном процессе в области организации церковного хозяйства, в 1921 г. был основан приход Ченстоховской Богоматери. В первую очередь были построены дом для священника, хозяйственные постройки и отведена земля, на которой позже был построен храм. Поиски источников охватили фонды Архиепископского архива в Люблине, Государственного архива в Люблине, архива прихода Ченстоховской Богоматери в Острувке, акты Окружного суда в Любартове – Отдел земельного и ипотечного реестра. Фольварк Островек, архива семей Шимона и Абрамек. В этих архивах ценную документацию составляли, например, рукописи, протоколы визитаций, старопечатные книги, архитектурные проекты, фотографии. Все это было использовано в данной статье.
Źródło:
Bibliotekarz Lubelski; 2023, 66; 99-116
0137-9895
Pojawia się w:
Bibliotekarz Lubelski
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies