Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "трансформації" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Today’s challenges, which influence the training and advancement of the qualification of public servants in Ukraine
Проблеми сьогодення, які впливають на навчання та підвищення кваліфікації публічних службовців в Україні
Autorzy:
Kachan, Yana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2037002.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
professionalism
interests
career
duties
transformations
growt
професіоналізм
інтереси
кар’єра
посадові обов’язки
трансформації
зростання
Opis:
The article deals with the problem of qualification advancement of civil servants in Ukraine. The article reveals the problems connected with qualification advancement of the employees of the state authorities. The article outlines the main directions of formation of the current effective system of professional development of civil servants. It was found that the mechanisms of the system of vocational training, which are used in foreign countries, mainly do not vary from the domestic tools of professional development (e.g., workplace training, on-the-job training (lectures, seminars, workshops, interdepartmental trainings), group training, distance learning), but their application in practice has certain peculiarities. Reform requires a high level of qualification and professional uniformity of the management apparatus, which will enable to provide a professional basis for the constitutional uniformity of the system of power, as well as the transition (vertical, horizontal, interdepartmental, etc.) of public servants. The establishment of systemic and innovative thinking of public servants is considered to be a new challenge of today’s realities. It should be noted that “professionalism of a public servant is intended to ensure the proper performance of duties, stability of public service, the ability to solve complex problems and the ability and readiness to improve their qualification. The main criteria of professionalism of a public servant can include: Availability of high education; competence (knowledge, skills and abilities) in performance of duties; availability of practical work experience; discipline, responsibility; accurate adherence to the law; political neutrality; organizational, managerial skills, initiative, creativity; ability and inclination to work in the service career; social protection, as well as psychological, moral and ethical qualities”. At the same time, the character and nature of performance of duties by public servants require them to have not only basic organizational and managerial skills, competence and initiative in fulfilling the assigned tasks, but also high human qualities: orderliness, self-control, modesty and self-criticism, sense of responsibility for the entrusted task, concern for state and public interests. Professionalism is the main qualitative category of a public servant, which determines the efficiency of work and his career.
У статті розглядається питання підвищення кваліфікації державних службовців в Україні. Визначено проблеми, пов’язані з підвищенням кваліфікації фахівців органів влади. Висвітлено основні напрями формування сучасної ефективної системи професійного розвитку державних службовців. Встановлено, що механізми системи професійного навчання, які використовуються в зарубіжних країнах, переважно не відрізняються від вітчизняних інструментів професійного розвитку (наприклад, навчання на робочому місці, навчання позаробочим місцем (лекції, семінари, ділові ігри, міжвідомчі тренінги), групове навчання, дистанційне навчання), але їх застосування на практиці має певні особливості. Реформування потребує високої кваліфікації та професійної однорідності апарату управління, що дасть змогу забезпечити професійний базис конституційної єдності системи влади, а також виконати перехід (вертикальний, горизонтальний, міжвідомчий тощо) публічних службовців. Терміновою вимогою сучасних реалій вважається утворення системно-інноваційної форми мислення публічних службовців. Варто зазначити, що «професіоналізм публічного службовця покликаний забезпечити якісне виконання посадових обов’язків, стабільність публічної служби, здатність до вирішення складних завдань та можливість і готовність до підвищення своєї кваліфікації. До основних критеріїв професіоналізму публічного службовця можна віднести: наявність вищої освіти; компетентність (знання, уміння та навички) у виконанні посадових обов’язків; наявність практичного досвіду роботи; дисциплінованість, відповідальність; чітке дотримання законодавства; політичну нейтральність; наявність організаторських, управлінських здібностей, ініціативність, творчість; здатність та бажання до просування в службовій кар’єрі; соціальну захищеність, а також його психологічні, моральні та етичні властивості». Водночас характер і зміст виконання посадових обов’язків публічними службовцями потребують від них наявності не лише базових організаційно-управлінських здібностей, компетентності й ініціативності в розв’язанні поставлених завдань, а і високих людських якостей: порядності, вимогливості до себе, скромності й самокритичності, почуття відповідальності за доручену справу, турботи про державні та громадські інтереси. Професіоналізм виступає основною якісною категорією публічного службовця, що визначає результативність роботи і його кар’єру.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 28-41
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції
Regional Factor in Shaping the Global Security Environment: Concepts and Trends
Autorzy:
Vermenych, Yaroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676777.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
регіон
регіоналізм
національна безпека
безпекове середовище
геополітичні трансформації
region
regionalism
national security
security environment
geopolitical transformations
Opis:
Своєчасне виявлення наявних та попередження можливих загроз національній безпеці, посилення захисту національних інтересів в умовах сучасної безпекової ситуації та прогнозування тенденцій розвитку безпекового середовища мають завжди перебувати серед стратегічних пріоритетів державної політики. Мінливість та непередбачуваність безпекового простору внаслідок російсько-української війни активізують пошуки нових стратегій глобальної, регіональної та національної безпеки в умовах мілітарних викликів. Актуальність дослідження полягає в осмисленні контроверсійної дихотомії глобалізації і регіоналізації як векторів розвитку міжнародних відносин та геополітичних трансформацій. Метою статті є акцентування уваги на потенціалі їх взаємопов'язаності й взаємозалежності, рівнозначності взаємовпливів як глобалізаційних процесів на структуру регіоналізації, так і регіональних факторів на сучасну глобальну динаміку. Доведено, що регіоналізація виступає як концептуальна модель структурування суспільства на основі внутрішнього плюралізму його територіальних одиниць, що поєднує як прагнення протистояння уніфікації і надмірній централізації, так і пошук нових, ефективніших форм регіонального управління. Визначено, що регіоналізм у сучасних наукових дискурсах постає як об'єктивна тенденція суспільного розвитку й теоретико-методологічний ключ до її простеження й репрезентації. Системний аналіз процесів регіоналізації глобального простору на основі інноваційних методологічних підходів соціогуманітаристики дасть змогу прояснити справжній смисл світових трансформаційних процесів, репрезентувати нові гіпотези розвитку глобально-регіональних суспільних систем, генерувати оптимальні напрями та стратегії безпекової політики задля гарантії регіональної безпеки в європейському просторі.
Timely detection of existing and prevention of possible threats to national security, strengthening the protection of national interests in the conditions of the current security situation, and forecasting trends in the development of the security environment should always be among the strategic priorities of state policy. The volatility and unpredictability of the security space as a result of the Russian-Ukrainian war intensify the search for new strategies for global, regional and national security in the face of military challenges. The relevance of the study lies in the understanding of the controversial dichotomy of globalization and regionalization as vectors of the development of international relations and geopolitical transformations. The purpose of the article is to emphasize the potential of their interconnection and interdependence, the equivalence of mutual influences of both globalization processes on the structure of regionalization and regional factors on modern global dynamics. It is proven that regionalization acts as a conceptual model of structuring society based on the internal pluralism of its territorial units, which combines both the tendencies of opposition to unification and excessive centralization, and the search for new, more effective forms of regional management. It was determined that regionalism appears in modern scientific discourses as an objective trend of social development and a theoretical and methodological key to its tracing and representation. A systematic analysis of the processes of regionalization of the global space based on innovative methodological approaches of socio-humanitarian studies will make it possible to clarify the true meaning of world transformation processes, to represent new hypotheses for the development of global-regional social systems, to generate optimal security policy directions and strategies to guarantee regional security in the European space.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 45-65
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Способи відтворення неозначеності в німецькомовному перекладі роману Сергія Жадана «Депешмод»
Translation of indefiniteness in into german translated novel of Serhii Zhadan “Depeche mode”
Autorzy:
Солюк (Soliuk), Мар’яна (Mariana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177494.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
категорія детермінації
означеність
неозначеність
артикль
займенник
перекладацькі трансформації
переклад
category of determination
definiteness
indefinitness
article
pronoun
translation transformations
translation
Opis:
This scientific research deals with a topical linguistic and translation problem – the category of definiteness / indefiniteness. The category is a functional-semantic, conceptual category in the Ukrainian language, and a grammatical category in the German language. That is why it is expressed differently in both languages. The article analyzes the works of leading linguists devoted to the study of issues related to the category of definiteness / indefiniteness from different points of view and on the basis of Ukrainian and German languages. The purpose of this article is to determine the means one can use to reproduce the category of indefiniteness in the Ukrainian-German translation. The object of this research is linguistic indefiniteness as it is, i.e. the name of the object it designates belongs to the class of similar phenomena. Indefiniteness describes something new. In the Ukrainian language it is mostly expressed by indefinite pronouns that indicate an indefinite person, object, quality, quantity, etc. Indefinite pronouns are the main means of reference. Linguistic researchers state that indefiniteness in the Ukrainian language is always marked. The subject of the given study is the analysis of implicit means of expression of indefiniteness in Ukrainian as well as means of its explicit expression in the translation of the novel “Depeche Mode” by S. Zhadan into German. Comparative and descriptive methods of linguistic research allow considering different ways of expression of indefiniteness in the translation of modern fiction. The analyzed material contains examples where indefiniteness in the original text is expressed by (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д. / some, someone, some, one of, etc.) which is translated by articles (mostly indefinite articles – ein / eine), as well as by their equivalents in the target language (einer aus… / einer von…, irgendwelche, ein paar), rarely by a zero article. Reproduction of the quantitative expression of indefiniteness into the target language doesn’t present a translation problem. The analyzed material contains examples where the indefinite pronoun якийсь / some is rendered by means of the definite article der. Indefiniteness in not reproduced in this case. Among the methods of translation of indefiniteness there are translation transformations both lexical-semantic, such as addition, generalization, and lexicalgrammatical. It conclusion, the further research on the issue of reproduction of indefiniteness / the category of definiteness / indefiniteness on the basis of translations of texts of other genres and analysis of a wider range of means that express indefiniteness, as well as ways of its translation.
У пропонованому дослідженні порушено актуальну перекладознавчу проблему – відтворення категорії означеності / неозначеності, яка є функціонально-семантичною, поняттєвою в українській мові, та граматичною в німецькій. Саме тому по різному виражена в обох мовах. У статті проаналізовано наукові розвідки провідних зарубіжних та вітчизняних лінгвістів, які з різних точок зору підходили до вивчення проблематики пов’язаної з вищевказаною категорією, а також досліджували дану тему на матеріалі різних мов. Метою статті є визначення способів передачі мовних засобів експлікації неозначеності з мови оригіналу на цільову мову. Об’єктом наукової розвідки виступає неозначеність, яка вказує на те, що ім’я позначуваного ним предмета належить до класу подібних йому феноменів. Визначено, що неозначеність є позначенням чогось нового, в українській мові здебільшого виражається за допомогою неозначених займенників, які вказують на неозначену особу, предмет, якість, кількість і т.д., і саме вони є головним засобом референції. На думку науковців, неозначеність в українській мові є завжди маркованою. Предметом дослідження виступають імпліцитні засоби вираження неозначеності в мові оригіналу та експліцитні в німецькомовному перекладі твору (на матеріалі роману С. Жадана «Депешмод»). За допомогою зіставного й описового методів лінгвістичного дослідження розглянуті різні способи передачі засобів вираження неозначеності при перекладі художнього тексту сучасної літератури. Встановлено та проаналізовано відтворення імпліцитних засобів вираження даної категорії в мові оригіналу (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д.) за допомогою артиклів (здебільшого неозначеного – ein / eine), а також відповідниками в мові реципієнті (einer aus…/ einer von…, irgendwelche, ein paar), рідше нульовим артиклем. Відтворення кількісного вираження неозначеності при перекладі не викликало жодних проблем. Проте, зафіксовано випадки, в яких неозначеність не було відтворено (якийсь – der). Одним з методів перекладу неозначеності, що ними послуговувався перекладач є перекладацькі трансформації: лексико-семантичні, такі як додавання, генералізація та лексико-граматичні. Вбачаємо перспективу дослідження даної проблематики на матеріалі перекладів текстів інших жанрів та аналізі ширшого спектру засобів, за допомогою яких може бути виражена неозначеність, категорія означеності / неозначеності, а також способів їх перекладу.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 77-83
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Global Transformations as Promoters of New Creations: Birth of Latin American Identity in Missionary Pedagogy
Globalne przemiany jako promotorzy nowych kreacji: narodziny tożsamości latynoamerykańskiej w pedagogice misyjnej
Autorzy:
Zhizhko, Olena
Beltrán, Gali-Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/34111854.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
missionary pedagogy
construction of Latin American identity trough education
global transformations as promoters of new pedagogical creations
pedagogika misyjna
budowa tożsamości latynoamerykańskiej poprzez edukację
globalnych przemian jako promotorzy nowych kreacji pedagogicznych
місіонерська педагогіка
конструювання латиноамериканської ідентичності через освіту
глобальні трансформації як промоутери нових педагогічних творінь
Opis:
This article presents the results of a historical-pedagogical investigation, which objective was to establish the main features of hybrid pedagogy and missionary-educational system developed in the Spanish colonies in the Americas in the 16th and 17th centuries, as well as to ascertain how they contributed to cultural hybridization and the construction of Latin American identity in tremulous conditions of meeting of two very different, even opposite ones, worlds and cultures. The authors found that despite the very complicated situation in which the first evangelizing missionaries found themselves, taking into account, among other things, their total ignorance of the local languages and cultures, they were able to devise innovative didactics using improvised means and all their ingenuity to be able to fulfill their duty: “to save the souls of sinners” by converting them to the Christian faith. Thus, they created the missionary-educational system, which the aspects of pre-Hispanic education with the elements of the European conventual schools joined in itself. This educational model contributed to cultural hybridization and the construction of Latin American identity from the first years of the conquest
W artykule przedstawiono wyniki badań historyczno-pedagogicznych, których celem było ustalenie głównych cech pedagogiki hybrydowej i systemu misyjno-wychowawczego, które rozwinęły się w koloniach hiszpańskich w Ameryce w XVI i XVII wieku, a także ustalenie, w jaki sposób przyczyniły się do kulturowej hybrydyzacji i budowy latynoamerykańskiej tożsamości w niespokojnych warunkach spotkania dwóch bardzo różnych, wręcz przeciwstawnych światów i kultur. Autorzy stwierdzili, że pomimo bardzo skomplikowanej sytuacji, w jakiej znaleźli się pierwsi misjonarze ewangelizujący, biorąc pod uwagę między innymi ich całkowitą nieznajomość lokalnych języków i kultur, byli w stanie opracować nowatorskie dydaktyki przy użyciu improwizowanych środków i całej swojej pomysłowości aby mogli wypełnić swój obowiązek: „ratować dusze grzeszników” poprzez nawrócenie ich na wiarę chrześcijańską. Stworzyli w ten sposób system misyjno-wychowawczy, w którym połączyły się aspekty wychowania przedhiszpańskiego z elementami europejskich szkół konwentualnych. Ten model edukacyjny przyczynił się do hybrydyzacji kulturowej i budowy tożsamości latynoamerykańskiej od pierwszych lat podboju
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia; 2023, 36, 3; 93-105
0867-2040
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies