Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "текст" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 53
Tytuł:
Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
Autorzy:
Havrylenko-Rusak, Vitaliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
Data publikacji:
2023-12-18
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
ключове слово
текст
національно-культурний мовний компонент
образ
концепт
мовна картина світу
keyword
text
national-cultural linguistic component
image
concept
linguistic picture of the world
Opis:
Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Зофьин текст» Иосифа Бродского: начало (1961–1962)
The “Zofia’s Text” of Iosif Brodsky: The Start (1961–1962)
Autorzy:
Бараш, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22446716.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Х-текст
лирический адресат
Иосиф Бродский
подтекст
польская поэзия
X-text
lyrical addressee
Iosif Brodsky
subtext
Polish poetry
Opis:
В статье рассматриваются два произведения Иосифа Бродского начала 1960-х гг. – поэма Зофья и стихотворение «Лети отсюда, белый мотылек…», посвященное тому же адресату. Делается предположение, что стихотворения Бродского, посвященные Зофье Капущиньской (Z. K.) или обращенные к ней, складываются в своего рода гипертекст с единым набором образов, мотивов и подтекстов – «Зофьин текст». В статье приводятся некоторые факты биографии поэта, послужившие толчком к возникновению «Зофьина текста» и проводится сопоставительный анализ указанных произведений, весьма несхожих по форме и содержанию. Руководствуясь методическими принципами, использованными Владимиром Топоровым в его исследовании «Лизина текста» русской литературы, автор выявляет концептуальные особенности стихотворения и показывает, как все они были воспроизведены и развиты в поэме. Не ставя задачи всестороннего анализа текста, автор ограничивается рассмотрением некоторых лексических и лексико-грамматических средств, интерпретацией некоторых образов и мотивов и выявлением смыслообразующих подтекстов, которые могут быть приняты как дифференциальные признаки, на основе которых возможно формирование гипертекста. Представляется, что статья может послужить основой для анализа других компонентов гипотетического «Зофьина текста», а также для его расширения путем выявления обнаруженных дифференциальных признаков в других произведениях Бродского.
The paper discusses two pieces of poetry from the early period of Iosif Brodsky’s creative work (early 1960s): the long poem Zofia and the 16-line verse “Leti otsiuda, belyi motyljok…” [En. “Fly away from here, white moth…”], dedicated to the addressee referred to in “Zofia”. The presumption is that Brodskii’s verses dedicated or referring to his Polish friend Zofia Kapuścinska (Z. K.) form a kind of hypertext with a single set of images, motifs, and subtexts, which, according to Vladimir Toporov’s terminology, may be defined as the “Zofia’s Text”. The paper presents some facts from the poet’s biography that gave rise to the “Zofia’s Text” and provides a comparative analysis of the two mentioned works. Guided by Vladimir Toporov’s methodological principles used in his study of the “Liza’s Text” in Russian literature, the author points out the conceptual features of “Leti otsiuda, belyi motyljok…” and shows how all of them were later reproduced and elaborated in “Zofia”. Without making it her aim to undertake a comprehensive analysis of the texts, the author confines herself to considering some lexical and lexical-grammatical means, interpreting some images and motifs, and identifying some sense-forming subtexts that can be taken as differential features characteristic of the assumed hypertext.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 59-73
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Летучий голландец» белорусской поэзии: сборник Нэа-літ как литературный феномен
“The Flying Dutchman” of Belarusian poetry: the collection Nea-lit as a literary phenomenon
„Latający Holender” białoruskiej poezji: zbiór Nea-lit jako zjawisko literackie
Autorzy:
Levytskyi, Viacheslav
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2129695.pdf
Data publikacji:
2022-10-11
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
текст
образ
вариант
публикация
эксперимент
text
image
version
publication
experiment
tekst
obraz
wariant
publikacja
eksperyment
Opis:
Цель предлагаемой работы – проанализировать статус сборника Неалит (1993–1994) в белорусском литературном процессе 1990-х гг. Материал исследования составляет макет этой книги из личного архива поэта Виктора Жибуля. Ранее соответствующий документ не был обнародован и введен в научный оборот. Особенности Нэа-літа освещаются в обще концептуальном, текстологическом и жанрово-стилистическом аспектах. Среди прочего, мини-антология продемонстрировала кристаллизацию новой литературы. Кроме того, в сборник вошли варианты стихотворений Сержа Минскевича, Ильи Сина, Алеся Туровича, отличные от более поздних публикаций. В итоге Нэа-літ стал площадкой для поиска актуального художественного языка. В рамках макета издания наметились радикальные транслогические эксперименты, сформировался нестандартный жанр «панфиль», проявилось преобладание образов городского пространства с подчеркнутыми мотивами телесности.
Celem proponowanej pracy jest analiza statusu zbioru Nea-lit (1993–1994) w białoruskim procesie literackim lat dziewięćdziesiątych. Materiałem badawczym jest makieta tej książki z prywatnego archiwum poety Wiktara Żybula. Taki dokument literacki nie został jeszcze upubliczniony ani wprowadzony do obiegu naukowego. Właściwości Nea-litu są wyjaśnione w aspektach ogólnokonceptualnym, tekstologicznym i gatunkowo-stylistycznym. Między innymi rzeczami antologia manifestowała krystalizację nowej literatury. Ponadto w zbiorze znalazły się odmienne od późniejszych publikacji warianty wierszy Sierża Minskiewicza, Illi Sina, Aliesia Turowicza. W końcu Nea-lit został platformą do poszukiwania aktualnego języka artystycznego. W ramach projektu książki zarysowano radykalne eksperymenty translogiczne i niezwykły gatunek „panfilu”, zaprezentowano dominowanie obrazów przestrzeni miejskiej z zaakcentowanymi motywami cielesności.
The purpose of the proposed work is to analyze the status of the collection Nea-lit (1993–1994) in Belarusian literary process of the 1990s. The research material is the layout of this book from the private archive of the poet Viktar Zhybul. Such literary record has not yet been made public or put into scientific circulation. The peculiarities of Nea-lit are illuminated in the general conceptual, textual and genre-stylistic aspects. Among other things, the anthology manifested the crystallization of new literature. In addition, the collection included versions of poems by Sierzh Minskievich, Illia Sin, Alies Turovich, different from later publications. In the end, Nea-lit became a platform for searching for actual imaginative language. Within the project of the book radical translogical experiments and unusual genre of ‘panphile’ were outlined, images of urban space with accentuated motifs of corporeality prevailed.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica; 2022, 64, 1; 649-666
1505-9057
2353-1908
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: stereotypy etniczne zaklęte w hasztagach
#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: ethnic stereotypes enchanted in hashtags
#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: этнические стереотипы заколдованные в хештегах
Autorzy:
Klimkiewicz, Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/20311698.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
стереотип
чужой
текст
фолксономия
тег
#rosja
враг
дискредитация
stereotyp
obcy
tekst
folksonomia
tag
wróg
dyskredytacja
stereotype
foreign
text
folksonomy
enemy
discredit
Opis:
The text presents the issue of  evaluating and updating ethnic stereotypes about Russia and Russians (ruski, ruscy, ruskie) implemented in internet communication using folksonomy (social categorization of content). The research area is the Polish website wykop.pl, the materials of which have been used for the contextual analysis of contemporary implementations of linguistic ethnic stereotypes manifested by objects such as tags. The operator #rosja  (#russia), together with the excerpted tags, creates collocations, opening the way to renegotiating the image of stereotypes Russia and the Russian. The last part of the article presents linguistic implementations of ethnic stereotypes Russia and the Russian in tags used for discrediting and polarization in public unofficial social discourse.
W tekście zostanie przedstawiony problem wartościowania i aktualizacji stereotypów etnicznych o Rosji i Rosjanach (ruski, ruscy, ruskie), realizowany w komunikacji internetowej za pomocą folksonomii (społecznego kategoryzowania treści). Przestrzenią badawczą będzie polski serwis internetowy wykop.pl, którego materiały posłużą do analizy kontekstowej współczesnych realizacji językowych stereotypów etnicznych manifestowanych za pomocą takich obiektów, jak tagi. Operator #rosja wraz z wyekscerpowanymi tagami tworzy kolokacje, otwierające drogę do renegocjowania obrazu stereotypów Rosji i Rosjanina. W ostatniej części tekstu zostaną przedstawione realizacje językowe stereotypów etnicznych Rosja i Rosjanin w tagach wykorzystywanych do dyskredytacji i polaryzacji w publicznym nieoficjalnym dyskursie społecznym.
В статье освещается проблема оценочности и обновления содержания этнических стереотипов о России и россиянах россиянах (ruski, ruscy, ruskie), реализуемая в интернет-коммуникации с помощью фолксономии(социальной категоризации контента). Базой исследования является польский интернет-сервис wykop.pl, материалы которого послужат для контекстного анализа современных языковых реализаций этнических стереотипов, отражаемых с помощью таких объектов, как теги. Оператор #rosja вместе с другими тегами создает коллокации, открывающие путь для реинтерпретации образа стереотипов Россия и россиянин. В дальнейшем будет представлена реализация языковых этнических стереотипов Россия и россиянин в тегах, используемых для дискредитации и поляризации в публичном неофициальном дискурсе социума.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 4; 226-245
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cтан і проблеми досліджень фразеології українського говіркового мовлення
State and problems of researches on the phraseology of Ukrainian dialect speech.
Autorzy:
Коваленко, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850459.pdf
Data publikacji:
2022-12-22
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialect
auto-commenting
dialect text
phraseme component
dialectal language
phrazeological unit
фразеологічна одиниця
діалектне мовлення
говір
автокоментар
діалектний текст
компонент фраземи
Opis:
 Фразеологія як наука має вагомі напрацювання і здобутки, що підтверджено чималою кількістю робіт дослідників, присвячених проблемам природи та семантики фразем, що функціонують в українському говірковому мовленні. У статті проаналізовано лексикографічні праці й атласи, напрями розв’язання теоретичних проблем у наукових дослідженнях, вибір та обґрунтування методології та принципів у систематизації та описі фразенімікону українського діалектного мовлення; зауважено на значенні комплексних досліджень, у яких поєднано структурно-значеннєвий аналіз фразеологізмів, ураховано їхні функціональні особливості та семантичну організацію, контекстуальні можливості. Описано методику автокоментування для записів та аналізу фразеологізмів говірок, що уможливить швидше та повніше наповнення емпіричної бази української мови; обґрунтовано й апробовано прийоми текстозорієнтованого опрацювання народної фразеології
Phraseology as a science has significant developments and achievements, which is confirmed by a considerable number of works by researchers devoted to the problems of the nature and semantics of phrasemes that function in Ukrainian dialect speech.In the article lexicographic works and atlases, directions for solving theoretical problems in scientific research, the choice and justification of methodology and principles in the systematization and description of the phraseological units of Ukrainian dialect speech have been analyzed; the importance of complex studies, which combine structural and semantic analysis of phraseological units has been noted, their functional features and semantic organization, contextual possibilities have been taken into account.The method of auto-commenting for records and analysis of phraseological units of dialects is described, that will enable faster and more complete filling of the empirical base of the Ukrainian language; methods of text-oriented processing of folk phraseology are substantiated and tested.
Źródło:
Gwary Dziś; 2022, 15; 25-38
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Polifunkcyjność korpusu językowego (na przykładzie platformy Sketch Engine i Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego)
POLYFUNCTIONALITY OF LANGUAGE CORPUS (ON THE MATERIAL OF THE SKETCH ENGINE AND THE RUSSIAN NATIONAL CORPUS)
ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ ЯЗЫКОВОГО КОРПУСА (НА ПРИМЕРЕ ПРОГРАММЫ SKETCH ENGINE И НАЦИОНАЛЬНОГО КОРПУСА РУССКОГО ЯЗЫКА)
Autorzy:
Białek, Ewa Jadwiga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2085222.pdf
Data publikacji:
2022-03-14
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
языковой корпус
Sketch Engine
текст
коллокация
языковая картина мира
korpus językowy
tekst
kolokacja
językowy obraz świata
corpus
text
collocation
linguistic worldview
Opis:
Celem artykułu jest pokazanie możliwości wykorzystania korpusu językowego w badaniach naukowych oraz nauczaniu języków obcych. W artykule omówiono zalety Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego i korpusu ruTenTen11 (Sketch Engine). Zbiory tekstów przedstawione w korpusach, które są nowoczesnym narzędziem analizy językowej, mogą posłużyć do badania zmian w systemie językowym, językowego obrazu świata oraz w celach leksykograficznych. Korpusy językowe rejestrują historię słów, dokumentują zmiany ich znaczeń. W artykule analizie poddano  leksem i koncept Демократия w języku rosyjskim, a także znaczenie nowego zapożyczenia контент oraz czasownika озвучить. Autorka porównuje także wiedzę o języku i kulturze zawartą w korpusie i słowniku asocjacyjnym. Korpusy dostarczają przydatnych informacji o cechach semantycznych wyrazów, ich kolokacjach. Badając modele łączliwości wyrazów, można zrekonstruować językowy obraz świata. Dane językowe wydobyte z korpusów mogą też wzbogacać słowniki tradycyjne.
Цель статьи – показать возможности использования языкового корпуса в научных исследованиях и обучении иностранным языкам. В статье рассматриваются преимущества Национального корпуса русского языка и  корпуса ruTenTen11 (Sketch Engine). Совокупность текстов, представленных в корпусах, являющихся современным инструментом для анализа языка, можно использовать для исследования изменений в языковой системе, а также для изучения языковой картины мира и в лексикографии. Языковые корпусы регистрируют историю слов, документируют изменения в их значениях. Автор статьи анализирует лексему и концепт Демократия в русском языке, а также значения нового заимствования контент и глагола озвучить. Автор сравнивает также знания о языке и культуре, содержащиеся в корпусе и ассоциативном словаре. Корпусы предоставляют полезную информацию о семантических особенностях слов, их коллокациях. С помощью изучения моделей сочетаемости можно реконструировать языковой образ мира. Языковые данные, извлечённые из корпусов, могут дополнять традиционные словари.
The aim of the article is to show the possibilities of using the corpus in scientific research and foreign language teaching. The paper discusses the advantages of the Russian National Corpus and the corpus ruTenTen11 (Sketch Engine). The material presented in the corpus, which is a modern language tool, can be used for investigation of  language changes as well as the linguistic worldview. The corpora records the history of words, documents the changes in words’ meanings. The author of the paper analyzes the lexeme and concept Демократия in Russian, the meanings of the new borrowing контент and the verb озвучить. In addition, the use of the language corpora in lexicography is analyzed, the author also compares the knowledge about the language and the culture that is contained in the corpora and the associative dictionarie. The corpora provides useful information about semantic features of words and their collocations. By the patterns of collocability it is possible to reconstruct the linguistic worldview. One of the conclusions is that linguistic data extracted from the corpora can supplement traditional dictionaries.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 14-31
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діалектний текст як джерело регіональних словників
A dialect text as a source for regional dictionaries
Autorzy:
Мартинова, Ганна
Щербина, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850457.pdf
Data publikacji:
2022-12-22
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialect lexicography
regional dictionary
registered unit
regional peculiarity
local feature
dialect text
діалектне словникарство
регіональний словник
реєстрове слово
регіоналізм
локалізм
діалектний текст
Opis:
У статті актуалізоване одне з невідкладних завдань слов᾽янської лінгвістики початку XXI ст. – лексикографічне опрацювання діалектної мови. Представлено доробок українського діалектного словникарства за перші десятиліття XXI ст., акцентувано увагу на важливості діалектного тексту як джерела для укладання регіонального словника. Указано на переваги такого підґрунтя, специфіку представлення народної лексики, її паспортизації за говірками та ареалами поширення в досліджуваному континуумі. Запропонований підхід уможливлює докладний опис реалій, вирізнення їхніх особливостей, репрезентованих у диференціації назв, засвідчує в реєстрових словах специфіку наголошування, регулярні та спорадичні зміни голосних і приголосних звуків. У спонтанних текстах мовці більш повно й об᾽єктивно розкривають семантику лексем, доповнючи їхнє тлумачення новими значеннями в мікротекстах, що перетворює словник в гіпертекст, веде читача від одного реєстрового слова до іншого, містить етнокультурну інформацію, виявляючи своєрідне бачення реалій діалектоносієм.
The article states that in early 21st century, Slavic linguistics lexicographic arrangement of the dialect appeared to preserve the original lexical stock shaped through a national outlook and mentality, as well as cultural values of the creative Ukrainian nation. The article is aimed to represent the dialect stock of the Ukrainian lexicography in the early 21st century, as well as to stress the importance of a dialect text as a source for arranging a regional dictionary. That has accentuated the dialect text proper as a source for arranging a regional dictionary that includes specially represented patois lexical units, their registration according to the dialects and their expansion in the area under consideration. The approach enables a detailed description of the status quo, its peculiar features represented in the differentiated names, as well as peculiar stressed forms, regular and sporadic shifts in vowels and consonants in the registered lexical units. In spontaneous speech, lexical meanings are more complete and more objectively revealed, being largely enforced by new meanings in microtexts. The authors have proved that arranging dictionaries by meaningful texts complete reveals the registered units, as well as regional and local ones in spontaneous speech in various word-building, phonetic and grammatical variants in the dialect aspect. Broad comments provided for the entries are taken from dialect texts and ensure progress to a next narrative fragment promoting a way to learning other linguistic units characteristic of dialects. The dictionary grows into a hypertext, leading the reader from one registered unit to another, providing ethnic linguistic information while revealing a specific status quo interpreted by dialect speakers.
Źródło:
Gwary Dziś; 2022, 15; 71-82
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Метафорика и интертекстуальность: ещe раз об изоморфизме и функционировании (на материале русской и белорусской поэзии)
Metaphorics and Intertextuality: Once Again about Isomorphism and Functioning (Based on Russian and Belarusian Poetry)
Autorzy:
Кураш, Сергей
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22858170.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
intertext
intertextuality
metaphor
poetic text
интертекст
интертекстуальность
метафора
поэтический текст
Opis:
Цель исследования – охарактеризовать изоморфизм метафорики и интертекстуальности, выявить конкретно-языковые формы воплощения интертекстуальных метафор, представленные в языке русской и белорусской поэзии преимущественно ХХ века. С опорой на труды отечественных и зарубежных учeных освещается проблема межтекстового и межкультурного поэтического взаимодействия. Изоморфизм метафорики и интертекстуальности ведeт к теснейшему союзу этих двух феноменов; диалогизирующие в поэтической речи метафоры претерпевают те или иные структурно-смысловые изменения как в пределах языка одной национальной литературы, так и во взаимодействии разных национальных литературно-поэтических традиций. Методы исследования – структурно-функциональный, компонентный, контекстный и оппозитивный анализ. Результаты исследования. Раскрывается действие тропеического механизма за пределами текста-источника. Выявлены и систематизированы разнообразные приeмы языковой реализации интертекстового диалога в русской и белорусской поэзии на уровне тропа (продолжение, разветвление метафорического образа, его отрицание и др.). Выводы, перспективы исследования. Сделан вывод о единстве литературно-культурного континуума, в пределах которого диалогизируют как традиционные, так и уникальные, индивидуально-авторские метафорические тропы русских и белорусских поэтов. Активное взаимодействие метафорики и интертекстуальности во многом объясняется их изоморфизмом. Предложенный подход может служить рабочей моделью для исследования иных элементов образной структуры поэтического текста как фигурантов интертекстового диалога.
The purpose of the study is to characterize the isomorphism of metaphorics and intertextuality and to identify concrete linguistic forms of intertextual metaphors, represented in the language of Russian and Belarusian poetry, mainly of the 20th century. Based on the works of domestic and foreign scientists, the problem of intertextual and intercultural poetic interaction is investigated. The isomorphism of metaphorics and intertextuality leads to the closest union of these two phenomena; metaphors dialogizing in poetic speech undergo certain structural and semantic changes both within the language of one national literature and in the interaction of different national literary and poetic traditions. The research methods are structural-functional, component, contextual and oppositional analysis. The results of the study. The effect of the tropeic mechanism beyond the source text is revealed. Various methods of linguistic realization of intertext dialogue in Russian and Belarusian poetry at the level of the trope (continuation, branching of the metaphorical image, its denial, etc.) are identified and systematized. Conclusions, research prospects. The conclusion highlights the unity of the literary and cultural continuum, within which both traditional and unique, individually authored metaphorical tropes of Russian and Belarusian poets are dialogized. The active interaction of metaphorics and intertextuality is largely explained by their isomorphism. The proposed approach can serve as a working model for the study of other elements of the figurative structure of a poetic text as figurants of an intertext dialogue.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2022, 21; 81-94
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Научная терминология в технических текстах: лингводидактический аспект
Scientific Terminology in Technical Texts: Linguodidactic Aspect
Autorzy:
Сагыновна Курманбаева, Толганай
Дисингалеевна Шайбакова, Дамина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22858176.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
научный текст
термин
терминология
терминологическое поле
компетенция
scientific text
terminology
terminological field
competence
Opis:
В современной дидактике существует теория компетентностного подхода к обучению и преподаванию учебных дисциплин. Целью данной статьи является рассмотрение вопросов формирования языковой и профессиональной компетенции у студентов при обучении терминологической лексике неродного языка на материале текстов технической специальности. Провозглашаемый в качестве основного коммуникативный метод не решает проблемы обучения научному стилю неродного языка. Поэтому в преподавании профессионального русского языка должны соединяться несколько подходов: системно-структурный, направленный на усвоение норм языка, лингводидактический, представляющий методические приемы, коммуникативный, предполагающий понимание контекста, ситуации, компетентностный, связанный с вопросами соединения профессиональных и языковых знаний, и др. Такая многоаспектная работа с терминологией способствует охвату большого числа вопросов, направленных на детальное понимание научного текста и роли терминов в нем. Формальная организация научного текста рассматривается как поверхностный уровень, эксплицирующий глубинный смысловой уровень. Для реализации задач дидактических, лингвистических, прагматических предлагаются текст и задания, в которых употребляются общенаучные и технические термины, предлагается составление логических схем с целью проверки уровня понимания профессионально ориентированного текста, лексики и грамматических форм. Устная речь формируется посредством пересказа текста, беседы на профессиональные темы. Терминологическая работа строится с опорой на родной язык и с учетом терминологического поля, каковым является текст.
In modern didactics, there is a theory of competent approach to teaching and teaching educational disciplines. The purpose of this article is to consider the formation of linguistic and professional competence among students when teaching terminological vocabulary of a non-native language on the material of technical specialty texts. The communicative method regarded as the main method does not solve the problems of teaching the scientific style of a non-native language. Therefore, several approaches should be combined in teaching the professional Russian language: structural, aimed at assimilating the norms of the language, linguadidactic, representing methodological techniques, communicative, involving an understanding of the context, situation, competent, related to the connection of professional and linguistic knowledge, etc. Such multidimensional work with terminology contributes to the coverage of a large number of issues aimed at a detailed understanding of the scientific text and the role of terms. The formal organization of the scientific text is considered as a surface level that exposes the deep semantic level. To implement the tasks of didactic, linguistic, pragmatic, text and tasks are presented in which general scientific and technical terms are used. Logical diagrams are proposed to be complied in order to test the ability to understand professionally-oriented text, vocabulary, and grammatical forms, retell texts by specialty and talk about professional topics. Work with the text is based on the native language and takes into account the terminology field, which is the text.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2022, 21; 141-153
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стилистические знаки полифоничного текста
The Stylistic Signs of a Polyphonic Text
Autorzy:
Валентинова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22446736.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
полифоничный текст
семиотическая модель
прием повтора
стилистическая омонимия
polyphonic text
semiotic model
style
technique of repetition
stylistic homonymy
Opis:
В полифонично организованном тексте с характерным ослаблением связей между высказыванием, его субъектом, объектом и значением стиль меняет свою функциональную направленность. Действующая в условиях полифонии стилистическая омонимия приводит к снижению семиотической значимости категории стиля. Стиль перестает выполнять характерологическую функцию, затрудняя, а в ряде случаев делая невозможной атрибуцию героя по стилистическим показателям его речи. Недифференцированное – вне привязанности к определенным субъектам и к определенным объектам – употребление ярких стилистических показателей (уменьшительных форм, каламбуров, семантических ассоциаций, разрушенных структурно-семантических стереотипов) – типологически маркированное явление. Однако типологическая маркированность не исключает маркированности идиостилистической и общеэстетической. Один и тот же элемент или прием может быть одновременно закодирован несколькими эстетическими кодами: универсальным, типологическим и индивидуальным. Степень стилистической омонимии прямо пропорциональна степени полифоничности текста. Стилистическая омонимия голосов разных героев порождает стилистическое двойничество, которое соотносится с семантическим двойничеством героев. В ситуации свободного «блуждания» высказывания между разными субъектами и переполненности высказывания значениями помимо стилистической омонимии неотъемлемым признаком полифоничного текста становится прием повтора как предельно экономный способ порождения новых смыслов и одновременно способ актуализации и вторичных смыслов (с позиций линейного развертывания текста), и исходных. При повторе происходит изменение и прагматического, и концептуального значения высказывания. Таким образом, стиль в полифонии выступает как смыслообразующая и смыслопреобразующая сила, которая прямо, не опосредованно участвует в создании ядерных смыслов текста.
In a polyphonically-organised text characterised by weakened ties between the utterance, its subject, object, and meaning, the style changes its functional vector. In polyphony, the semiotic value of the category of style decreases due to stylistic homonymy. The style ceases to perform a characterological function, hence it is difficult, and in some cases even impossible, to define the hero according to the stylistic indicators of his/her speech. The use of undifferentiated – without attachment to certain subjects and objects – stylistic indicators is a typologically-marked phenomenon inherent in the polyphonic aesthetic system. However, the same element can be encoded by several aesthetic codes: universal, typological, and individual. The degree of stylistic homonymy is in direct proportion to the degree of the polyphonicity of the text. In case an utterance “wanders” freely between different subjects and is overflown with meanings, the technique of repetition, in addition to stylistic homonymy, becomes an integral feature of a polyphonic text as an extremely economical way of generating new meanings, being a tool of foregrounding both secondary (from the standpoint of linear development of the text) and initial meanings. Repetition entails a change in both the pragmatic and the conceptual meaning of the utterance. Thus, style in polyphony acts as a meaning-forming and meaning-transforming factor and takes direct rather than indirect part in creating nuclear meanings of the text.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 275-282
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Український сонетний текст: канон і неканон
Ukrainian sonet poem: canon and non-canon
Autorzy:
Moisiienko, Anatolii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32077227.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
український сонет
текст
поетика
строфа
стопа
традиція
новаторство
Ukrainian sonnet
text
poetics
strophe
foot
tradition
innovation
Opis:
Стаття присвячена особливостям українського сонетного тексту на проміжку майже трьох століть, акцентовано на засадничих моментах поетотворення в доробку найвидатніших представників українського письменства, починаючи з 30-х років ХІХ ст. по сьогодні. Автор подає широку панораму репрезентації класичного сонетного вірша, з урахуванням тих чи тих структурно-змістових чинників і підходів до розуміння канонічного сонетного тексту. Разом з тим значна увага приділена численним видозмінам на різних рівнях поетичної організації сонета, новаторським пошукам митців привнести в сонетний текст елемент індивідуально-авторських новацій, при цьому опираючись на досвід майстрів минулих епох, на власний досвід.
The article is dealing with peculiarities of the Ukrainian sonnet text during the period of almost three centuries. The accent is being given to the basic moments of poem creation in the works of the most prominent representatives of the Ukrainian literature, starting from the 30s of the 19th century till nowadays. The author shows a wide range of representations of classic sonnet poem, including different structure and meaning factors and approaches to the conception of canonic sonnet text. At the same time great attention is paid to numerous changes in poetic organization of the sonnet on different levels, to innovative attempts of poets to add the element of individual innovations to the sonnet, relying both on the experience of the poets of the previous epochs and on their own experience.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 213-227
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Функціонально-поетична самоідентифікація Купала в українських купальських піснях
Functional and poetic self-identification of Kupala in Ukrainian Kupala’s songs
Autorzy:
Davydiuk, Victor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062750.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Купало
купайлиця
Марена
купальський обряд
пісенний текст
Kupalo
kupaylytsia
Marena
kupala rite
song text
Opis:
У час, коли Україна хоч із з деяким відставанням від інших країн Європи починає остаточно втрачати свій традиційний фольклор, надважливим завданням постає його практична музеєфікація. Одне з найважливіших завдань цього процесу – пояснення збережених та реконструкція забутих обрядів у їхньому пісенному контексті. Поважне місце серед нагальних питань такого осмислення потребує Купало. Полісемія самого цього слова свідчить як про його давність, так і поступовий шлях до утрати деяких смислів. Аналіз однотипних свят серед народів Європи переконує в тому, що українське свято з цією назвою увібрало в себе чимало смислів, які могли належати до інших календарних свят або ж були перенесені з українських теренів та оказіонально адаптовані до інших дат чи нагод. Матеріалом для аналізу стали тільки тексти, які мають безпосередню згадку про купала у різних його іпостасях. Українська лексема купало має кілька значень: назва свята, обрядове деревце, купа хмизу для купальського вогнища, купалами на крайньому північному заході називають купальські пісні. У текстах пісень з цим словом асоціюється таке обрядове наповнення, як сплітання віночків, розпалювання купальського вогнища молодицею та збереження його протягом трьох днів, стрибання через вогнище, дівочі бої за хлопців, оргіїстичні дійства молоді („купний гріх”) та навіть природня кара за це болем у животах, часто згадується відьмарство.
At a time when Ukraine, even with some lag behind other European countries, is beginning to finally lose its traditional folklore, its practical museification is a crucial task. One of the most important tasks of this process is to explain the preserved and reconstruct forgotten rites in their song context. Kupala needs an important place among the urgent issues of such an understanding. The polysemy of this word itself testifies both to its antiquity and to the gradual path to the loss of some meanings. The analysis of similar holidays among the peoples of Europe shows that the Ukrainian holiday with this name has absorbed many meanings that could belong to other calendar holidays or were transferred from Ukraine and occasionally adapted to other dates or occasions. The material for the analysis were only texts that have a direct mention of the dome in its various forms. The Ukrainian token Kupala has several meanings: the name of the holiday, a ceremonial tree, a pile of bushes for the Kupala hearth, Kupala songs are called kupala in the far northwest. The lyrics associate the word with such ceremonial content as weaving wreaths, lighting a bonfire by a young woman and keeping it for three days, jumping over a fire, girls fighting for boys, orgiastic actions of young people („purchase sin”) and even natural punishment for it by abdominal pain, witchcraft is often mentioned.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 147-156
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эмоционально-смысловая доминанта в теоретическом осмыслении Валерия Белянина и представителей его научной школы (интерпретация проблемы)
Emotional-semantic dominant in the theoretical studies by Valeriy Belianin and representatives of his school (interpretation of the problem)
Dominanta emocjonalno-treściowa w świadomości Walerija Bielanina i jego szkoły naukowej
Autorzy:
Papish, Vitalija
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2085268.pdf
Data publikacji:
2022-05-30
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
В. Белянин
текст
эмоционально-смысловая доминанта
W. Bielanin
tekst
dominanta emocjonalno-semantyczna
V. Belianin
text
emotional semantic dominant
Opis:
В статье представлен анализ концептуальных положений психолингвистической теории В. Белянина. Актуализируя понятие эмоционально-смысловой доминанты, исследователь рассмотрел феномен отражения моделей мира в тексте, демонстрируя подходы к типологии текстов на основе применения принципов акцентуации, им выделенных, и развитых в разысканиях его последователей. Указанную проблему В. Белянин объединил в отдельное направление психолингвистики. В этом разыскании попытаемся продемонстрировать, что эмоционально-смысловая доминанта присутствует практически во всех типах (художественных, политических, религиозных и др.) текстов (дискурсов) с учетом пересказанных и переводных их вариантов. Однако в процессе перевода текста либо его литературного пересказа эмоционально-смысловая доминанта может трансформироваться, в частности и усиливаться. Данная теория имеет широкую перспективу.
   W artykule została przedstawiona analiza pozycji konceptualnych w zakresie teorii psycholingwistycznej W. Bielanina. Aktualizując pojęcie dominanty emocjonalno-treściowej, badacz przyjrzał się fenomenowi odzwierciedlenia modeli światu w tekście, demonstrując podejścia do typologii tekstów na zasadzie zastosowania podstaw akcentuacji, określonych przez niego  i rozwiniętych w poszukiwaniach naukowych przez jego zwolenników. Wyżej wymieniony problem W. Bielanin zjednoczył  w oddzielny kierunek psycholingwistyki. Badając te wyniki,  spróbujemy zademonstrować, że dominanta emocjonalno-treściowa  jest obecna praktycznie we wszystkich typach tekstów (artystycznych, politycznych, religijnych oraz innych), w (dyskursach) z uwzględnieniem wariantów opowiedzianych i przetłumaczonych.  Jednak w trakcie tłumaczenia tekstu czy jego przekazania literackiego  dominanta emocjonalno-treściowa może się transformować, a w szczególności może również wzmacniać się. Taka teoria zawiera szeroką perspektywę.
The article provides analysis of the conceptual backgrounds of the psycholinguistic theory by B. Belianin. By promotion the notion of the emotional- semantic dominant the researcher analyzed the phenomenon of reflection of the world models within the text and demonstrated the specific approaches to the typology of the texts by applying the principles of accentuations, highlighted by him, and further developed in the research works of his followers . The above problem V. Belianin singled out as separate field of psycholinguistics. In the work I strived to demonsеrate that the emotional-semantic dominant     is present in any type of the texts (as fiction, political or religious discourse) given the retold or translated text. However while translated  or literary retold the emotional semantic dominant may undergo some transformation, particularly may be intensified.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 2 (178); 23-42
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„A Słowo było u Boga” O nowotestamentowych cytatach na ikonach Chrystusa w wiekach XV–XVIII z terenów Polski, Ukrainy i Białorusi
„И Слово было у Бога”. О новозаветных цитатах на иконах Христа в XV–XVIII веках на землях Польши, Украины и Белоруссии
Autorzy:
Gronek, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2170014.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Akademia Supraska
Tematy:
ikony Chrystusa
tekst Ewangelii
XV–XVIII w.
Polska
Ukraina
Białoruś
иконы Христа
текст Евангелия
XV–XVIII вв.
Польша
Украина
Беларусь
Opis:
Предметом исследования являются тексты на страницах открытой книги в рукe Христа, изображенные на иконах наместного и апостольского ряда (Деисуса) алтарной перегороди. Здесь были исследованы 241 иконы из Польши, Украины и Белоруссии с XV–XVIII веков. Иконы были разделены в соответствии со стихами, размещенными на страницах книги. В каждой из этих групп был отмечен иконографический тип изображения, датировка, происхождение, иногда мастерская или создатель. Среди иконографических типов выделялись: Спас в Силах, Деисис, Спас Вседержитель, Христос Великий Архиерей. Результаты исследования были помещены в три таблицы и проанализированы. Благодаря этому удалось указать, какие библейские цитаты были наиболее популярны, в какое время, местности и в каких иконографических типах. Среди надписей, наиболее часто размещаемых на книге в рукe Христа, есть слова Евангелия от Матфея 25, 34. Из изученных икон 142 обозначены надписями, относящимися к этому отрывку, что составляет 59%. Другие частые цитаты: от Матфея 11, 28 (9,5%); Иоанна 8, 12 (7%), Матфея 7, 1–2 (7%); Матфея 25, 31 (6%).
Źródło:
Latopisy Akademii Supraskiej; 2021, Obraz - Słowo - Litera, 12; 61-70
2082-9299
Pojawia się w:
Latopisy Akademii Supraskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Текст современного гимна Украины как историко-культурологический лингвистический код
The Text of the Modern Ukrainian Anthem as a Historical and Cultural Linguistic Code
Tekst współczesnego hymnu Ukrainy jako historyczno-kulturologiczny kod lingwistyczny
Autorzy:
Savchenko, Alexandr
Khmelevskiy, Mikhail
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2192869.pdf
Data publikacji:
2021-01-11
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
гимн Украины
история создания
П.П. Чубинский
прецедентный текст
украинский язык
славянские языки
культурология
Ukrainian national anthem
history of creation
P.P. Chubynsky
precedent text
Slavic languages
Cultural Studies
Ukrainian language
hymn Ukrainy
historia powstania
P.P. Czubiński
tekst precedensowy
język ukraiński
języki słowiańskie
kulturologia
Opis:
В данной статье представлен лингвистический и культурологический анализ текста современного гимна Украины: лексической образности и метафорики, которые в нем заключены, а также дается исторический фон его создания и описывается «портрет» личности автора – П.П. Чубинского, сыгравшего большую роль как для укрепления украинского национального самосознания, так и для российской историографической и этнографической науки. Особое внимание в работе уделяется лингвокультурологическим аспектам, помогающим осознать смысл и суть текста стихотворения, который стал одним из символов независимой Украины, а частично – и прецедентным феноменом в современном русском дискурсе. В исследовании поставленный вопрос рассматривается также и в контексте общеевропейской культуры – французской, польской, русской, словацкой, сербской и хорватской, – без которой невозможно осмыслить глубину этого текста, сотканного из множества историко-культурологических и панславянских ассоциативных отсылок, сокрытых под каждой строкой текста этого поистине уникального художественного произведения. Освещению этих вопросов посвящено настоящее исследование.
Given article represents linguistic and culturological analysis of the Ukrainian National anthem, among others its lexical peculiarities and imagery as well as metaphorical system. This analysis is given on the historical background, which influenced the origin of the text of the Ukrainian anthem, and the main “portrait” of the personality of its author – P. P. Chubinsky, who played an important role both for the consolidation of Ukrainian national identity, and for Russian historiographic and ethnographic science, is described. Particular attention in the article is paid to the cultural and linguistic aspects, which make it possible to understand meaning and essence of the text, that has become one of the main symbols of independent Ukraine, and partly precedent phenomenon in contemporary Russian discourse. In the study this question is also examined in the wider context of the pan-European culture: French, Polish, Russian, Slovak, Serbian, Croatian, without which it is impossible to comprehend the sense of depth of this text, woven from the many historical, cultural and pan-Slavic associative references and allusions hidden under each line of this a truly unique work of art. The present study was undertaken to answer these questions.
Artykuł zawiera lingwistyczną i kulturologiczną analizę tekstu współczesnego hymnu Ukrainy: zawartej w nim leksykalnej obrazowości i metaforyki; ponadto przedstawiono tło historyczne jego powstania oraz opisano “portret” osobowości autora – P.P. Czubińskiego, który odegrał ogromną rolę zarówno w umacnianiu ukraińskiej świadomości narodowej, jak i w rozwoju rosyjskiej historiografii i etnografii. Szczególną uwagę poświęcono aspektom lingwokulturologicznym pomocnym w zrozumieniu sensu i istoty tekstu wiersza, który stał się jednym z symboli niezawisłej Ukrainy, a częściowo – również precedensowym fenomenem we współczesnym dyskursie rosyjskim. Przedstawione w artykule zagadnienie rozpatrywane jest także w kontekście kultury ogólnoeuropejskiej – francuskiej, polskiej, rosyjskiej, słowackiej, serbskiej i chorwackiej, bez której nie sposób pojąć głębi tego tekstu, utkanego z mnóstwa historyczno-kulturologicznych panslawistycznych asocjacyjnych odsyłaczy, ukrytych pod każdym wersem tekstu tego zaprawdę unikalnego utworu literackiego. Omówieniu powyższych kwestii poświęcone jest niniejsze dociekanie.
Źródło:
Językoznawstwo; 2020, 14; 61-71
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 53

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies