Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "текст" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Эсхатологический характер памяти в прозе Владимира Шарова
The eschatological nature of memory in the prose of Vladimir Sharov
Eschatologiczny charakter pamięci w prozie Władimira Szarowa
Autorzy:
Camagni, Filippo
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/605091.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
память
бессмертие
текст
Шаров
pamięć
nieśmiertelność
tekst
Szarow
memory
immortality
text
Sharov
Opis:
Celem artykułu jest analiza kategorii pamięci w najbardziej znanych powieściach Władimira Szarowa: Próby (1992), Przed i podczas (1992), Stara dziewczynka (1998), Wskrzeszenie Łazarza (2002) oraz Bądźcie jak dzieci (2008). Jak się okazuje, Szarow opisuje rzeczywistość, w której poprzez przenoszenie osobistych wspomnień, skrystalizowanych w tekst i przekazywanych z pokolenia na pokolenie przez wieczność, można przedłużyć życie jednostki właściwie do nieśmiertelności. Od papierowego pamiętnika, zawierającego wszystkie najmniejsze szczegóły z czyjegoś doświadczenia życiowego w porządku chronologicznym, po protokoły przesłuchań, przechowywane w archiwach NKWD: tekst staje się w powieściach Szarowa najważniejszym repozytorium pamięci, dzięki któremu staje się możliwe nie tylko „wskrzeszenie”, ale także przeżycie wszystkiego na nowo. Dlatego w pracach Szarowa daje się dostrzec znaczenie komponentu eschatologicznego: pamięć można utożsamiać z nieśmiertelnością, a zapomnienie - ze śmiercią. 
The purpose of the article is to analyze the category of memory in some of Vladimir Sharov’s most famous novels, such as: The Rehearsals (1992), Before and During (1992), The Old Girl (1998),Raising Lazarus (2002) and Be Like Children (2008). As it turns out, Sharov describes a reality in which, through the transmission of personal memories, crystallized into text and passed from generations to generations throughout eternity, can extend life of the individuum to the point of practical immortality.From a paper diary, containing all the smallest details from somebody’s life experience in chronological order, to the interrogation protocols, which are stored in the archives of the NKVD: text becomes in Sharov’s novels the most important repository of memory, through which it becomes possible not only to «resurrect», but also to relive everything anew. Therefore it can be noticed the prominence of the eschatological component in Sharov’s works: memory can be identified with immortality, and oblivion with death.
В настоящей статье подвергается критическому анализу категория памяти в романах Владимира Шарова, таких как: Репетиции (1992), До и во время (1992), Старая девушка (1998), Воскрешение Лазаря (2002) и Будь как дети (2008). Шаров описывает «неомифическую» реальность, в которой художественные герои посредством передачи личных воспоминаний, запечатленных в тексте и передаваемых из поколения в поколение, обретают возможность не только продлить память о себе, но и достичь практического бессмертия. От бумажного дневника, содержащего все мельчайшие детали из жизненного опыта, описанные в хронологическом порядке, до протоколов допросов, которые хранятся в архивах НКВД - текст становится самым важным хранилищем памяти, благодаря которому герои шаровских романов «возвращают к жизни». Анализ произведений Владимира Шарова позволяет подчеркнуть важную эсхатологическую составляющую, на основе которой память отождествлена с бессмертием, а забвение (то есть, полное исчезновение индивидуума из социума) - со смертью.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эмоционально-смысловая доминанта в теоретическом осмыслении Валерия Белянина и представителей его научной школы (интерпретация проблемы)
Emotional-semantic dominant in the theoretical studies by Valeriy Belianin and representatives of his school (interpretation of the problem)
Dominanta emocjonalno-treściowa w świadomości Walerija Bielanina i jego szkoły naukowej
Autorzy:
Papish, Vitalija
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2085268.pdf
Data publikacji:
2022-05-30
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
В. Белянин
текст
эмоционально-смысловая доминанта
W. Bielanin
tekst
dominanta emocjonalno-semantyczna
V. Belianin
text
emotional semantic dominant
Opis:
В статье представлен анализ концептуальных положений психолингвистической теории В. Белянина. Актуализируя понятие эмоционально-смысловой доминанты, исследователь рассмотрел феномен отражения моделей мира в тексте, демонстрируя подходы к типологии текстов на основе применения принципов акцентуации, им выделенных, и развитых в разысканиях его последователей. Указанную проблему В. Белянин объединил в отдельное направление психолингвистики. В этом разыскании попытаемся продемонстрировать, что эмоционально-смысловая доминанта присутствует практически во всех типах (художественных, политических, религиозных и др.) текстов (дискурсов) с учетом пересказанных и переводных их вариантов. Однако в процессе перевода текста либо его литературного пересказа эмоционально-смысловая доминанта может трансформироваться, в частности и усиливаться. Данная теория имеет широкую перспективу.
   W artykule została przedstawiona analiza pozycji konceptualnych w zakresie teorii psycholingwistycznej W. Bielanina. Aktualizując pojęcie dominanty emocjonalno-treściowej, badacz przyjrzał się fenomenowi odzwierciedlenia modeli światu w tekście, demonstrując podejścia do typologii tekstów na zasadzie zastosowania podstaw akcentuacji, określonych przez niego  i rozwiniętych w poszukiwaniach naukowych przez jego zwolenników. Wyżej wymieniony problem W. Bielanin zjednoczył  w oddzielny kierunek psycholingwistyki. Badając te wyniki,  spróbujemy zademonstrować, że dominanta emocjonalno-treściowa  jest obecna praktycznie we wszystkich typach tekstów (artystycznych, politycznych, religijnych oraz innych), w (dyskursach) z uwzględnieniem wariantów opowiedzianych i przetłumaczonych.  Jednak w trakcie tłumaczenia tekstu czy jego przekazania literackiego  dominanta emocjonalno-treściowa może się transformować, a w szczególności może również wzmacniać się. Taka teoria zawiera szeroką perspektywę.
The article provides analysis of the conceptual backgrounds of the psycholinguistic theory by B. Belianin. By promotion the notion of the emotional- semantic dominant the researcher analyzed the phenomenon of reflection of the world models within the text and demonstrated the specific approaches to the typology of the texts by applying the principles of accentuations, highlighted by him, and further developed in the research works of his followers . The above problem V. Belianin singled out as separate field of psycholinguistics. In the work I strived to demonsеrate that the emotional-semantic dominant     is present in any type of the texts (as fiction, political or religious discourse) given the retold or translated text. However while translated  or literary retold the emotional semantic dominant may undergo some transformation, particularly may be intensified.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2022, 2 (178); 23-42
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Царь-производные в сетературе
Tsar-derivatives in the netliterature
Autorzy:
Гоннова, Наталья
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665522.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
царь-производные
дериваты с компонентом царь-
сетература
тематические группы
заглавие
креолизованный текст
king-derivatives
derivatives with the component tsar-
netliterature
thematic groups
title
creolized text
Opis:
The article focuses on the phenomenon of modern mass culture, such as the netliterature; the specifics of functioning the Tsar-derivative series of nominations with the indecipherable appraisal component of the king is shown (Tsar Cannon, Tsar Bell, Tsar Fish, Tsar Maiden, Tsar Country, etc.). On the basis of the analysis of linguistic material, two thematic groups of tsar-derivatives are distinguished: “Nature and its components” and “Public political and cultural life”. It has been revealed that the king-derivatives are frequent in poetic texts; a precedent name is often used as a title. Creation of creolized texts within the framework of the netliterature has been noted.
В статье акцент сделан на таком явлении современной массовой культуры, как сетература; показана специфика функционирования в сетературе царь-производных – номинаций с несклоняемым оценочным компонентом царь- (Царь-пушка, Царь-колокол, Царь-рыба, Царь-девица, Царь-страна и др.). На основе анализа языкового материала выделены две тематические группы царь-производных – «Природа и её составляющие» и «Общественная политическая и культурная жизнь». Выявлено, что царь-производные частотны в поэтических текстах; в качестве заглавия нередко используется прецедентное имя. Отмечены случаи создания в рамках сетературы креолизованных текстов.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2018, 15; 19-25
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Царь-производные в публицистических текстах
Tsar-derivatives in publicistic texts
Autorzy:
Гоннова, Наталья
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665489.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
царь-производные
публицистический стиль
функции публицистического стиля
публицистический текст
информационные жанры
аналитические жанры
художественно-публицистические жанры
позиция автора
заголовок публицистического текста
креолизованный текст
tsar-derivatives
publicistic style
publicistic style functions
publicistic text
information genres
analytical genres
artistic and publicistic genres
author’s position
publicistic text headline
creolised text
Opis:
At present, in different styles of the literary language and various spheres of communication, there is an increase in such a layer of vocabulary as the tsar-derivatives. Formed by the «word-word» model, they are the result of a secondary nomination (derivatives of meaning and morphological composition). All the tsar-derivatives are motivated by the lexeme tsar. In complex compound nouns, the tsar acts as an evaluative (feature) component. The author associates the wide dissemination of the tsar-derivatives with their complex seme composition and connotative components “best”, “outstanding among the same”, “main”, “sacred”, “large”, “turned to the old, to the past of Russia”. In this paper, an attempt to present the existence of tsar-derivatives in the sphere of publicism is made. The publicistic style, its functions, information, analytical, artistic and publicistic genres are briefly described. The emphasis is on the most important unit of the publicistic text - the headline. Attention is drawn to the specificity of the expression of the author’s position in the texts containing the tsar-derivatives. It is proved that creolised publicistic texts not only attract the attention of the reader, but also influence them.
В настоящее время в разных стилях литературного языка и разных сферах общения отмечается наращивание такого пласта лексики, как царь-производные. Образованные по модели «слово + слово», они являются результатом вторичной номинации (производные по смыслу и морфологическому составу). Все царь-производные мотивированы лексемой царь. В сложносоставных существительных царь- выступает как оценочный (признаковый) компонент. Широкое распространение царь-производных автор статьи связывает с их сложным семным составом и коннотативными компонентами ‘лучший’, ‘выдающийся среди подобных’, ‘главный’, ‘сакральный’, ‘большого размера’, ‘обращённый к старине, к прошлому России’. В данной работе предпринимается попытка представить бытование царь-производных в сфере публицистики. Кратко охарактеризован публицистический стиль: его функции, информационные, аналитические, художественно-публицистические жанры. Акцент делается на важнейшей единице публицистического текста – заголовке. Обращается внимание на специфику выражения авторской позиции в текстах, содержащих царь-производные. Обосновано, что креолизованные публицистические тексты не только привлекают внимание читателя, но и воздействуют на него.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 65-71
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Християнські цінності в мовно-естетичній рецепції Василя Стефаника
Autorzy:
Коnonenko, Vitaliy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788606.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
text
linguothinking
Christian values
morality
ethics
concept
constant
meaning
faith
fate
Pokuttian peasants
текст
мовомислення
християнські цінності
мораль
етика
концепт
константа
смисл
віра
доля
покутські селяни
Opis:
The article deals with t he linguistic and aesthetic principles of characters’ understanding of the Christian values in the texts of Vasyl Stefanyk’s novels. The main constants of language and thinking, which reproduce Pokuttian country folkideas concerning following the Christian ethics and morality, have been described. In the worldview of the peasants, depicted by Vasyl Stefanyk, elements of pagan belief, customarylaw, and mythological perception of the image of the world have been refl ected. The author’s position on the ethical norms of the characters is not refl ected directly, but through the reference to living conditions, their psychological self-consciousness. The texts of Vasyl Stefanyk contain a positive assessment of such features of the peasants as benevolence, truthfulness, fear of sin, faith in God.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 77-86
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Функціонально-поетична самоідентифікація Купала в українських купальських піснях
Functional and poetic self-identification of Kupala in Ukrainian Kupala’s songs
Autorzy:
Davydiuk, Victor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062750.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Купало
купайлиця
Марена
купальський обряд
пісенний текст
Kupalo
kupaylytsia
Marena
kupala rite
song text
Opis:
У час, коли Україна хоч із з деяким відставанням від інших країн Європи починає остаточно втрачати свій традиційний фольклор, надважливим завданням постає його практична музеєфікація. Одне з найважливіших завдань цього процесу – пояснення збережених та реконструкція забутих обрядів у їхньому пісенному контексті. Поважне місце серед нагальних питань такого осмислення потребує Купало. Полісемія самого цього слова свідчить як про його давність, так і поступовий шлях до утрати деяких смислів. Аналіз однотипних свят серед народів Європи переконує в тому, що українське свято з цією назвою увібрало в себе чимало смислів, які могли належати до інших календарних свят або ж були перенесені з українських теренів та оказіонально адаптовані до інших дат чи нагод. Матеріалом для аналізу стали тільки тексти, які мають безпосередню згадку про купала у різних його іпостасях. Українська лексема купало має кілька значень: назва свята, обрядове деревце, купа хмизу для купальського вогнища, купалами на крайньому північному заході називають купальські пісні. У текстах пісень з цим словом асоціюється таке обрядове наповнення, як сплітання віночків, розпалювання купальського вогнища молодицею та збереження його протягом трьох днів, стрибання через вогнище, дівочі бої за хлопців, оргіїстичні дійства молоді („купний гріх”) та навіть природня кара за це болем у животах, часто згадується відьмарство.
At a time when Ukraine, even with some lag behind other European countries, is beginning to finally lose its traditional folklore, its practical museification is a crucial task. One of the most important tasks of this process is to explain the preserved and reconstruct forgotten rites in their song context. Kupala needs an important place among the urgent issues of such an understanding. The polysemy of this word itself testifies both to its antiquity and to the gradual path to the loss of some meanings. The analysis of similar holidays among the peoples of Europe shows that the Ukrainian holiday with this name has absorbed many meanings that could belong to other calendar holidays or were transferred from Ukraine and occasionally adapted to other dates or occasions. The material for the analysis were only texts that have a direct mention of the dome in its various forms. The Ukrainian token Kupala has several meanings: the name of the holiday, a ceremonial tree, a pile of bushes for the Kupala hearth, Kupala songs are called kupala in the far northwest. The lyrics associate the word with such ceremonial content as weaving wreaths, lighting a bonfire by a young woman and keeping it for three days, jumping over a fire, girls fighting for boys, orgiastic actions of young people („purchase sin”) and even natural punishment for it by abdominal pain, witchcraft is often mentioned.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 147-156
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Український сонетний текст: канон і неканон
Ukrainian sonet poem: canon and non-canon
Autorzy:
Moisiienko, Anatolii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32077227.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
український сонет
текст
поетика
строфа
стопа
традиція
новаторство
Ukrainian sonnet
text
poetics
strophe
foot
tradition
innovation
Opis:
Стаття присвячена особливостям українського сонетного тексту на проміжку майже трьох століть, акцентовано на засадничих моментах поетотворення в доробку найвидатніших представників українського письменства, починаючи з 30-х років ХІХ ст. по сьогодні. Автор подає широку панораму репрезентації класичного сонетного вірша, з урахуванням тих чи тих структурно-змістових чинників і підходів до розуміння канонічного сонетного тексту. Разом з тим значна увага приділена численним видозмінам на різних рівнях поетичної організації сонета, новаторським пошукам митців привнести в сонетний текст елемент індивідуально-авторських новацій, при цьому опираючись на досвід майстрів минулих епох, на власний досвід.
The article is dealing with peculiarities of the Ukrainian sonnet text during the period of almost three centuries. The accent is being given to the basic moments of poem creation in the works of the most prominent representatives of the Ukrainian literature, starting from the 30s of the 19th century till nowadays. The author shows a wide range of representations of classic sonnet poem, including different structure and meaning factors and approaches to the conception of canonic sonnet text. At the same time great attention is paid to numerous changes in poetic organization of the sonnet on different levels, to innovative attempts of poets to add the element of individual innovations to the sonnet, relying both on the experience of the poets of the previous epochs and on their own experience.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 213-227
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Трансформация лексических единиц-реалий в процесск перевода повести «Школьники» Олега Павлова на чешский язык
TRANSFORMATION OF LEXICAL UNITS-REALITIES DURING THE PROCESS OF TRANSLATION OF THE STORY "PUPILS " BY OLEG PAVLOV INTO CZECH LANGUAGE
Transformacja leksemów-realiów w procesie przekładu powieści "Uczniowie" Olega Pawłowa na język czeski
Autorzy:
Koryčánková, Simona
Čermáková, Aneta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1181900.pdf
Data publikacji:
2021-01-02
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
художественная литература, трансформация, исходный текст, текст перевода, приемы перевода
literatura piękna
transformacja
tekst oryginalny
tekst przekładu
techniki przekładu
fiction, transformation, source text, translation text, translation techniques
Opis:
Целью представленной статьи является анализ специфик перевода современного русского художественного текста – повести-мемуара О. О. Павлова «Школьники» на чешский язык. Авторами представлен перевод как перенос безэквивалентной лексики, реалий, на другой язык при сохранении смысловой и формально-эстетической эквивалентности. На основе употребления конкретных приемов адаптации (транскрипция, аналог, описание, генерализация, калькирование, опущение) рассматриваются спорные или неоднозначные решения перевода выбранных реалий, несущих национальную окраску.
Celem niniejszego artykułu jest analiza specyfiki przekładu na język czeski współczesnego rosyjskiego tekstu beletrystycznego - opowiadania-pamiętnika "Uczniowie" Pawłowa. Autorzy przedstawiają przekład jako przeniesienie nieekwiwalentnego słownictwa, realiów w innym języku przy zachowaniu ekwiwalencji semantycznej i formalno-estetycznej. Opierając się na zastosowaniu określonych technik adaptacyjnych (transkrypcja, analogia, opis, generalizacja, calquing, pominięcie), autorzy rozważają kontrowersyjne lub niejednoznaczne rozwiązania w zakresie przekładu wybranych realiów, które niosą ze sobą narodowe zabarwienie.
The purpose of the presented article is to analyze the specifics of the translation of a modern Russian literary text - the story-memoir of O.O. Pavlov Pupils into Czech. The authors presented the translation as a transfer of non-equivalent vocabulary, realities into another language while maintaining semantic and formal-aesthetic equivalence.  The article considers controversial or ambiguous solutions for translating selected realities that carry national connotations based on specific adaptation techniques (transcription, analog, description, generalization, tracing, omission).
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2021, 2 (174); 143-156
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії
Theoretical foundations and methodological problems of the semiotics of history
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1978056.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
semiotics
semiotics of history
symbol
knowledge
information
ideology
code
semantics
text
image
семіотика
семіотика історії
знак
знання
інформація
ідеологія
код
семантика
текст
образ
Opis:
У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.
The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 225-242
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теологічні тексти у становленні українського наукового дискурсу ІІ половини XVII століття (на прикладі „Науки о тайнѣ с(т): покаѧнїѧ” 1671 р.)
Autorzy:
Nayenko, Halyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788633.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
the history of the Ukrainian literary language
‘prosta mova’
scientific discourse
popular scientific text
semantic structure of the scientific text
історія української літературної мови
‘проста мова’
науковий дискурс
науково-популярний текст
смислова структура наукового тексту
Opis:
The author analyzes the cognitive-discourse aspect of the semantic structur e of the treaty Nauka o tajně s(t): pokaęnїę (a translation from the Polish original) printed in 1671 by the imprimery of the Kyivan Cave Monastery. Found on the boundary line between theological literature and the secular genres, the Ukrainian scientifi c discourse was rather vague at that time; the text under consideration can be viewed therefore as a popular scientifi c one. The text is connected with the academic discourse through a complicated structure, typical of scholastic treaties, heterogeneous markers of the intertextuality, the use of indirect performative markers as well as markers of the prospection and retrospection. Its connection with the popular discourse is maintained through the elimination of authorship, the prevailing glossing rather than defi nitions of the respective terms. The dialogue model of addressing with the help of singular ‘you,’ which is common for preaching, is found in this treaty side by side with the inclusive ‘we.’ The treaty’s heterogeneous syntactic organization is marked by the combination of diff erent genres, namely, literature of practical purpose and sermons.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 173-184
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Текст современного гимна Украины как историко-культурологический лингвистический код
The Text of the Modern Ukrainian Anthem as a Historical and Cultural Linguistic Code
Tekst współczesnego hymnu Ukrainy jako historyczno-kulturologiczny kod lingwistyczny
Autorzy:
Savchenko, Alexandr
Khmelevskiy, Mikhail
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2192869.pdf
Data publikacji:
2021-01-11
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
гимн Украины
история создания
П.П. Чубинский
прецедентный текст
украинский язык
славянские языки
культурология
Ukrainian national anthem
history of creation
P.P. Chubynsky
precedent text
Slavic languages
Cultural Studies
Ukrainian language
hymn Ukrainy
historia powstania
P.P. Czubiński
tekst precedensowy
język ukraiński
języki słowiańskie
kulturologia
Opis:
В данной статье представлен лингвистический и культурологический анализ текста современного гимна Украины: лексической образности и метафорики, которые в нем заключены, а также дается исторический фон его создания и описывается «портрет» личности автора – П.П. Чубинского, сыгравшего большую роль как для укрепления украинского национального самосознания, так и для российской историографической и этнографической науки. Особое внимание в работе уделяется лингвокультурологическим аспектам, помогающим осознать смысл и суть текста стихотворения, который стал одним из символов независимой Украины, а частично – и прецедентным феноменом в современном русском дискурсе. В исследовании поставленный вопрос рассматривается также и в контексте общеевропейской культуры – французской, польской, русской, словацкой, сербской и хорватской, – без которой невозможно осмыслить глубину этого текста, сотканного из множества историко-культурологических и панславянских ассоциативных отсылок, сокрытых под каждой строкой текста этого поистине уникального художественного произведения. Освещению этих вопросов посвящено настоящее исследование.
Given article represents linguistic and culturological analysis of the Ukrainian National anthem, among others its lexical peculiarities and imagery as well as metaphorical system. This analysis is given on the historical background, which influenced the origin of the text of the Ukrainian anthem, and the main “portrait” of the personality of its author – P. P. Chubinsky, who played an important role both for the consolidation of Ukrainian national identity, and for Russian historiographic and ethnographic science, is described. Particular attention in the article is paid to the cultural and linguistic aspects, which make it possible to understand meaning and essence of the text, that has become one of the main symbols of independent Ukraine, and partly precedent phenomenon in contemporary Russian discourse. In the study this question is also examined in the wider context of the pan-European culture: French, Polish, Russian, Slovak, Serbian, Croatian, without which it is impossible to comprehend the sense of depth of this text, woven from the many historical, cultural and pan-Slavic associative references and allusions hidden under each line of this a truly unique work of art. The present study was undertaken to answer these questions.
Artykuł zawiera lingwistyczną i kulturologiczną analizę tekstu współczesnego hymnu Ukrainy: zawartej w nim leksykalnej obrazowości i metaforyki; ponadto przedstawiono tło historyczne jego powstania oraz opisano “portret” osobowości autora – P.P. Czubińskiego, który odegrał ogromną rolę zarówno w umacnianiu ukraińskiej świadomości narodowej, jak i w rozwoju rosyjskiej historiografii i etnografii. Szczególną uwagę poświęcono aspektom lingwokulturologicznym pomocnym w zrozumieniu sensu i istoty tekstu wiersza, który stał się jednym z symboli niezawisłej Ukrainy, a częściowo – również precedensowym fenomenem we współczesnym dyskursie rosyjskim. Przedstawione w artykule zagadnienie rozpatrywane jest także w kontekście kultury ogólnoeuropejskiej – francuskiej, polskiej, rosyjskiej, słowackiej, serbskiej i chorwackiej, bez której nie sposób pojąć głębi tego tekstu, utkanego z mnóstwa historyczno-kulturologicznych panslawistycznych asocjacyjnych odsyłaczy, ukrytych pod każdym wersem tekstu tego zaprawdę unikalnego utworu literackiego. Omówieniu powyższych kwestii poświęcone jest niniejsze dociekanie.
Źródło:
Językoznawstwo; 2020, 14; 61-71
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Стилистические знаки полифоничного текста
The Stylistic Signs of a Polyphonic Text
Autorzy:
Валентинова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22446736.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
полифоничный текст
семиотическая модель
прием повтора
стилистическая омонимия
polyphonic text
semiotic model
style
technique of repetition
stylistic homonymy
Opis:
В полифонично организованном тексте с характерным ослаблением связей между высказыванием, его субъектом, объектом и значением стиль меняет свою функциональную направленность. Действующая в условиях полифонии стилистическая омонимия приводит к снижению семиотической значимости категории стиля. Стиль перестает выполнять характерологическую функцию, затрудняя, а в ряде случаев делая невозможной атрибуцию героя по стилистическим показателям его речи. Недифференцированное – вне привязанности к определенным субъектам и к определенным объектам – употребление ярких стилистических показателей (уменьшительных форм, каламбуров, семантических ассоциаций, разрушенных структурно-семантических стереотипов) – типологически маркированное явление. Однако типологическая маркированность не исключает маркированности идиостилистической и общеэстетической. Один и тот же элемент или прием может быть одновременно закодирован несколькими эстетическими кодами: универсальным, типологическим и индивидуальным. Степень стилистической омонимии прямо пропорциональна степени полифоничности текста. Стилистическая омонимия голосов разных героев порождает стилистическое двойничество, которое соотносится с семантическим двойничеством героев. В ситуации свободного «блуждания» высказывания между разными субъектами и переполненности высказывания значениями помимо стилистической омонимии неотъемлемым признаком полифоничного текста становится прием повтора как предельно экономный способ порождения новых смыслов и одновременно способ актуализации и вторичных смыслов (с позиций линейного развертывания текста), и исходных. При повторе происходит изменение и прагматического, и концептуального значения высказывания. Таким образом, стиль в полифонии выступает как смыслообразующая и смыслопреобразующая сила, которая прямо, не опосредованно участвует в создании ядерных смыслов текста.
In a polyphonically-organised text characterised by weakened ties between the utterance, its subject, object, and meaning, the style changes its functional vector. In polyphony, the semiotic value of the category of style decreases due to stylistic homonymy. The style ceases to perform a characterological function, hence it is difficult, and in some cases even impossible, to define the hero according to the stylistic indicators of his/her speech. The use of undifferentiated – without attachment to certain subjects and objects – stylistic indicators is a typologically-marked phenomenon inherent in the polyphonic aesthetic system. However, the same element can be encoded by several aesthetic codes: universal, typological, and individual. The degree of stylistic homonymy is in direct proportion to the degree of the polyphonicity of the text. In case an utterance “wanders” freely between different subjects and is overflown with meanings, the technique of repetition, in addition to stylistic homonymy, becomes an integral feature of a polyphonic text as an extremely economical way of generating new meanings, being a tool of foregrounding both secondary (from the standpoint of linear development of the text) and initial meanings. Repetition entails a change in both the pragmatic and the conceptual meaning of the utterance. Thus, style in polyphony acts as a meaning-forming and meaning-transforming factor and takes direct rather than indirect part in creating nuclear meanings of the text.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 275-282
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль причастий в художественных текстах Т. Толстой
The role of participles in the art texts by T. Tolstaya
Autorzy:
Тригук, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665358.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
художественный текст
Т. Толстая
причастие
art text
T. Tolstaya
participle
Opis:
The article deals with the role of participles in the art texts by T. Tolstaya. Examples of the use of active and passive participles in a variety of syntactic constructions are given. Particles are also described as part of speech figures. Use of participles as the mean of creation of art image in art stories of T. Tolstaya is pointed out.
Статья посвящена анализу роли причастий в художественных текстах Т. Толстой. Приводятся примеры употребления причастий активного и пассивного залога в различных синтаксических конструкциях. Отмечается включение причастий в состав художественных образных средств. Делается вывод о значимости причастий как средства создания художественного образа в рассказах писателя.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 12; 177-181
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Речевой жанр как фактор вариативности интерпретации прецедентных текстов в музыке
Speech genre as a variability factor interpretations of precedential texts in music
Autorzy:
Сюта, Богдан
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/566383.pdf
Data publikacji:
2020-01-10
Wydawca:
Akademia Pomorska w Słupsku
Tematy:
pечевой жанр
прецедентный текст
интерпретация
плюральность содержания
вариативность
музыкальная композиция
поэзия
песня Миньоны
speech genre
precedent texts
interpretation
plurality of contents
variability
musical composition
poetry
Mignon song
Opis:
This article demonstrates that the dependence of the plurality of readable content of musical compositions depends on the variability of the speech-genre interpretation of verbal precedent texts laid down in the basis of works. The development of issues of the functioning of speech genres in music is also proposed in association with certain aspects of the theory of precedent and issues of the cooperation of speech genres in poetry and music.
Źródło:
Ars inter Culturas; 2019, 8; 75-88
2083-1226
Pojawia się w:
Ars inter Culturas
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Рефлексивность частного письма как разновидности эго-текстов
Reflexivity of Private Letters as a Variety of Ego-Texts
Autorzy:
Куварова, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1046570.pdf
Data publikacji:
2019-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
письмо
эго-текст
рефлексия
рефлексивность
адресант
самопрезентация
letter
ego-text
reflection
reflexivity
addresser
self-presentation
Opis:
К числу актуальных проблем современной лингвистики принадлежит выяснение дифференциальных признаков эго-текстов (дневников, писем, мемуаров и т. п.) и изучение языковых средств объективации в этих текстах своего «Я». Целью данной работы было выяснить, как проявляется в текстах частных писем рефлексивность – один из существенных признаков эго-текстов. Материалом исследования стали опубликованные в разных изданиях письма русской интеллигенции ХІХ–ХХ вв. Показано, что рефлексивность является одной из основных категорий, присущих текстам частных писем, наряду с диалогичностью, с которой она соотносится по принципу взаимодополнения на оси коммуникации «адресант – адресат». Исследованный эпистолярий фиксирует разные типы рефлексии: личностную, коммуникативную, интеллектуальную, кооперативную, языковую. Рефлексивность проявляется в эпистолярном тексте такими языковыми средствами, как использование личных и притяжательных местоимений первого лица, местоимений себя, свой; включение в текст письма высказываний, реализующих речевой жанр самопрезентация; широкое употребление эмотивной лексики; воспроизведение средствами синтаксической стилистики некоторых свойств внутренней речи.
Among the pressing problems of modern linguistics, there is the clarification of differential signs of ego-texts (diaries, letters, memoirs, etc.) and the study of the linguistic means of objectification of self in these texts. The purpose of this work was to find out how reflexivity, as one of the essential attributes of ego-texts, is manifested in private letters. The material of the study was a complied set of letters of the Russian intelligentsia of the 19th and 20th centuries. It was demonstrated that reflexivity is one of the main categories inherent in the texts of private letters, along with the dialogic nature to which it relates in line with the principle of complementarity along the line of “addresser – addressee” communication. The studied epistolary work conveys different types of reflection: personal, communicative, intellectual, cooperative, linguistic. Reflexivity is manifested in epistolary texts by such linguistic means as the use of personal and possessive pronouns in the first person, the use of reflexive pronouns, the inclusion in the text of statements that implement the ‘self-presentation’ speech genre; a widespread use of emotive vocabulary; reproduction of some properties of internal speech by means of syntactic stylistics.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2019, 17; 29-41
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies