Temat: текст - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Obraz rosyjskiej codzienności w powieści Tekst Dmitrija Głuchowskiego
THE PICTURE OF RUSSIAN EVERYDAY LIFE IN THE NOVEL TEXT OF DMITRY GLUKHOVSKY
КАРТИНА РУССКОЙ ПОВСЕДНЕВНОСТИ В РОМАНЕ ТЕКСТ ДМИТРИЯ ГЛУХОВСКОВСКОГО
Autorzy:: Arciszewska-Tomczak, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/604139.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: повседневность,
действительность
современная русская литература
Дмитрий Глуховский
Текст
codzienność
powszedniość
współczesna literatura rosyjska
Dmitrij Głuchowski
Tekst
everyday life
real life
contemporary russian literature
Dmitry Glukhovsky
Text
Opis:: В данной статье рассматриваются особенности изображения повседневности в первом реалистичсеском романе Дмитрмя Глуховского Текст. На примере судьбы главного героя произведения, Ильи Горюнова анализируется модель русской действительности и обыденности, а также их характерные черты и атрибуты. В данном контексте особое значение приобретают категории контраста, отчуждения, фатализма и пессимистического детерминима. Обыденность в своем романе Глуховский представляет, ссылаясь на русский литературный дискурс. В произведении ощущаются инспрации идеями Льва Толстого, Федора Достоевского, Антна Чехова и других классиков, а также современных писателей.
The aricle The Picture of Russian Everyday Life i The Novel Text Of Dmitry Glukhovsky describes different attribute of a everyday life and reality in contemporary Russia. The author uses the category of strangeness, contrast, fatalism and pessimistic determinism to characterize one of the most important motifs in his novel based on the life of the main character in the story. Glukhovsky shows the everyday life in Russian capital city and Moscow’s area referred to works of the biggest writers of XIX century (Lev Tolstoy, Fiodor Dostoevsky, Anton Chekhov) and to contemporary Russian authors.
Artykuł Obraz rosyjskiej codzienności w powieści Tekst Dmitrija Głuchowskiego poświęcony jest omówieniu zjawiska rosyjskiej codzienności i jej charakterystyce. Na podstawie sytuacji egzystencjalnej głównego bohatera utworu, Ilji Goriunowa, autor przedstawia konstytuujące rosyjską codzienność kategorie obcości, kontrastu, fatalizmu i pesymistycznego determinizmu. Głuchowski nawiązuje w swojej analizie do szerokiego kontekstu kulturowo-literackiego. W powieści widoczne są czytelne aluzje i cytaty z rosyjskich klasyków: Lwa Tołstoja, Fiodora Dostojewskiego, Iwana Turgieniewa, a także dialog z przedstawicielami współczesnej literatury rosyjskiej.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 170, 2
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Polifunkcyjność korpusu językowego (na przykładzie platformy Sketch Engine i Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego)
POLYFUNCTIONALITY OF LANGUAGE CORPUS (ON THE MATERIAL OF THE SKETCH ENGINE AND THE RUSSIAN NATIONAL CORPUS)
ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ ЯЗЫКОВОГО КОРПУСА (НА ПРИМЕРЕ ПРОГРАММЫ SKETCH ENGINE И НАЦИОНАЛЬНОГО КОРПУСА РУССКОГО ЯЗЫКА)
Autorzy:: Białek, Ewa Jadwiga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085222.pdf
Data publikacji:: 2022-03-14
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: языковой корпус
Sketch Engine
текст
коллокация
языковая картина мира
korpus językowy
tekst
kolokacja
językowy obraz świata
corpus
text
collocation
linguistic worldview
Opis:: Celem artykułu jest pokazanie możliwości wykorzystania korpusu językowego w badaniach naukowych oraz nauczaniu języków obcych. W artykule omówiono zalety Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego i korpusu ruTenTen11 (Sketch Engine). Zbiory tekstów przedstawione w korpusach, które są nowoczesnym narzędziem analizy językowej, mogą posłużyć do badania zmian w systemie językowym, językowego obrazu świata oraz w celach leksykograficznych. Korpusy językowe rejestrują historię słów, dokumentują zmiany ich znaczeń. W artykule analizie poddano leksem i koncept Демократия w języku rosyjskim, a także znaczenie nowego zapożyczenia контент oraz czasownika озвучить. Autorka porównuje także wiedzę o języku i kulturze zawartą w korpusie i słowniku asocjacyjnym. Korpusy dostarczają przydatnych informacji o cechach semantycznych wyrazów, ich kolokacjach. Badając modele łączliwości wyrazów, można zrekonstruować językowy obraz świata. Dane językowe wydobyte z korpusów mogą też wzbogacać słowniki tradycyjne.
Цель статьи – показать возможности использования языкового корпуса в научных исследованиях и обучении иностранным языкам. В статье рассматриваются преимущества Национального корпуса русского языка и корпуса ruTenTen11 (Sketch Engine). Совокупность текстов, представленных в корпусах, являющихся современным инструментом для анализа языка, можно использовать для исследования изменений в языковой системе, а также для изучения языковой картины мира и в лексикографии. Языковые корпусы регистрируют историю слов, документируют изменения в их значениях. Автор статьи анализирует лексему и концепт Демократия в русском языке, а также значения нового заимствования контент и глагола озвучить. Автор сравнивает также знания о языке и культуре, содержащиеся в корпусе и ассоциативном словаре. Корпусы предоставляют полезную информацию о семантических особенностях слов, их коллокациях. С помощью изучения моделей сочетаемости можно реконструировать языковой образ мира. Языковые данные, извлечённые из корпусов, могут дополнять традиционные словари.
The aim of the article is to show the possibilities of using the corpus in scientific research and foreign language teaching. The paper discusses the advantages of the Russian National Corpus and the corpus ruTenTen11 (Sketch Engine). The material presented in the corpus, which is a modern language tool, can be used for investigation of language changes as well as the linguistic worldview. The corpora records the history of words, documents the changes in words’ meanings. The author of the paper analyzes the lexeme and concept Демократия in Russian, the meanings of the new borrowing контент and the verb озвучить. In addition, the use of the language corpora in lexicography is analyzed, the author also compares the knowledge about the language and the culture that is contained in the corpora and the associative dictionarie. The corpora provides useful information about semantic features of words and their collocations. By the patterns of collocability it is possible to reconstruct the linguistic worldview. One of the conclusions is that linguistic data extracted from the corpora can supplement traditional dictionaries.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 14-31
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Эсхатологический характер памяти в прозе Владимира Шарова
The eschatological nature of memory in the prose of Vladimir Sharov
Eschatologiczny charakter pamięci w prozie Władimira Szarowa
Autorzy:: Camagni, Filippo
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605091.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
бессмертие
текст
Шаров
pamięć
nieśmiertelność
tekst
Szarow
memory
immortality
text
Sharov
Opis:: Celem artykułu jest analiza kategorii pamięci w najbardziej znanych powieściach Władimira Szarowa: Próby (1992), Przed i podczas (1992), Stara dziewczynka (1998), Wskrzeszenie Łazarza (2002) oraz Bądźcie jak dzieci (2008). Jak się okazuje, Szarow opisuje rzeczywistość, w której poprzez przenoszenie osobistych wspomnień, skrystalizowanych w tekst i przekazywanych z pokolenia na pokolenie przez wieczność, można przedłużyć życie jednostki właściwie do nieśmiertelności. Od papierowego pamiętnika, zawierającego wszystkie najmniejsze szczegóły z czyjegoś doświadczenia życiowego w porządku chronologicznym, po protokoły przesłuchań, przechowywane w archiwach NKWD: tekst staje się w powieściach Szarowa najważniejszym repozytorium pamięci, dzięki któremu staje się możliwe nie tylko „wskrzeszenie”, ale także przeżycie wszystkiego na nowo. Dlatego w pracach Szarowa daje się dostrzec znaczenie komponentu eschatologicznego: pamięć można utożsamiać z nieśmiertelnością, a zapomnienie - ze śmiercią.
The purpose of the article is to analyze the category of memory in some of Vladimir Sharov’s most famous novels, such as: The Rehearsals (1992), Before and During (1992), The Old Girl (1998),Raising Lazarus (2002) and Be Like Children (2008). As it turns out, Sharov describes a reality in which, through the transmission of personal memories, crystallized into text and passed from generations to generations throughout eternity, can extend life of the individuum to the point of practical immortality.From a paper diary, containing all the smallest details from somebody’s life experience in chronological order, to the interrogation protocols, which are stored in the archives of the NKVD: text becomes in Sharov’s novels the most important repository of memory, through which it becomes possible not only to «resurrect», but also to relive everything anew. Therefore it can be noticed the prominence of the eschatological component in Sharov’s works: memory can be identified with immortality, and oblivion with death.
В настоящей статье подвергается критическому анализу категория памяти в романах Владимира Шарова, таких как: Репетиции (1992), До и во время (1992), Старая девушка (1998), Воскрешение Лазаря (2002) и Будь как дети (2008). Шаров описывает «неомифическую» реальность, в которой художественные герои посредством передачи личных воспоминаний, запечатленных в тексте и передаваемых из поколения в поколение, обретают возможность не только продлить память о себе, но и достичь практического бессмертия. От бумажного дневника, содержащего все мельчайшие детали из жизненного опыта, описанные в хронологическом порядке, до протоколов допросов, которые хранятся в архивах НКВД - текст становится самым важным хранилищем памяти, благодаря которому герои шаровских романов «возвращают к жизни». Анализ произведений Владимира Шарова позволяет подчеркнуть важную эсхатологическую составляющую, на основе которой память отождествлена с бессмертием, а забвение (то есть, полное исчезновение индивидуума из социума) - со смертью.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Біблійні слова-образи в текстах українських народних пісень
Autorzy:: Danylyuk, Nina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1788602.pdf
Data publikacji:: 2020-08-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: figurative language (words)
images
Biblical words
theonym
heortonym
folk song text
слово-образ
мовний образ
народнопісенний текст
мовно-естетичний знак культури
зміни у формі та змісті
Opis:: The article investigates the fi gurative language (words) of the biblical origin such as God, Jesus Christ, God’s Mother and other that obtained new national cultural meanings and became ethnologemes in the texts of Ukrainian folklore. The research is conducted on the basis of a great number of reference texts, written down mainly in the 19th – beginning of the 20th centuries. It was found out that the texts of oral lore are linguo-aesthetic signs of ethnic culture refl ect a mode of thinking of a nation at diff erent historical periods. It was pointed out that modern authors understand the meaning of such terms as a “word-image” and “language image” in diff erent ways and add their individual interpretations. Key words-images have been analysed in the context of the linguistic conceptual map of the Ukrainians in whom pagan and pre-Christian beliefs of our people are refl ected. It was discovered that Biblical words-images in the Ukrainian folklore were reconsidered and, as a result, it led to the changes in their forms and meanings. The analysis of the folk songs texts makes it possible to conclude that the word-images of Jesus Christ and God’s Mother are developed to the level of language images obtaining specifi c senses that are typical to a real man, a master/landlord, and a woman, a mother and a hostess/ landlady.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 41-59
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Функціонально-поетична самоідентифікація Купала в українських купальських піснях
Functional and poetic self-identification of Kupala in Ukrainian Kupala’s songs
Autorzy:: Davydiuk, Victor
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/32062750.pdf
Data publikacji:: 2022-12-28
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: Купало
купайлиця
Марена
купальський обряд
пісенний текст
Kupalo
kupaylytsia
Marena
kupala rite
song text
Opis:: У час, коли Україна хоч із з деяким відставанням від інших країн Європи починає остаточно втрачати свій традиційний фольклор, надважливим завданням постає його практична музеєфікація. Одне з найважливіших завдань цього процесу – пояснення збережених та реконструкція забутих обрядів у їхньому пісенному контексті. Поважне місце серед нагальних питань такого осмислення потребує Купало. Полісемія самого цього слова свідчить як про його давність, так і поступовий шлях до утрати деяких смислів. Аналіз однотипних свят серед народів Європи переконує в тому, що українське свято з цією назвою увібрало в себе чимало смислів, які могли належати до інших календарних свят або ж були перенесені з українських теренів та оказіонально адаптовані до інших дат чи нагод. Матеріалом для аналізу стали тільки тексти, які мають безпосередню згадку про купала у різних його іпостасях. Українська лексема купало має кілька значень: назва свята, обрядове деревце, купа хмизу для купальського вогнища, купалами на крайньому північному заході називають купальські пісні. У текстах пісень з цим словом асоціюється таке обрядове наповнення, як сплітання віночків, розпалювання купальського вогнища молодицею та збереження його протягом трьох днів, стрибання через вогнище, дівочі бої за хлопців, оргіїстичні дійства молоді („купний гріх”) та навіть природня кара за це болем у животах, часто згадується відьмарство.
At a time when Ukraine, even with some lag behind other European countries, is beginning to finally lose its traditional folklore, its practical museification is a crucial task. One of the most important tasks of this process is to explain the preserved and reconstruct forgotten rites in their song context. Kupala needs an important place among the urgent issues of such an understanding. The polysemy of this word itself testifies both to its antiquity and to the gradual path to the loss of some meanings. The analysis of similar holidays among the peoples of Europe shows that the Ukrainian holiday with this name has absorbed many meanings that could belong to other calendar holidays or were transferred from Ukraine and occasionally adapted to other dates or occasions. The material for the analysis were only texts that have a direct mention of the dome in its various forms. The Ukrainian token Kupala has several meanings: the name of the holiday, a ceremonial tree, a pile of bushes for the Kupala hearth, Kupala songs are called kupala in the far northwest. The lyrics associate the word with such ceremonial content as weaving wreaths, lighting a bonfire by a young woman and keeping it for three days, jumping over a fire, girls fighting for boys, orgiastic actions of young people („purchase sin”) and even natural punishment for it by abdominal pain, witchcraft is often mentioned.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 147-156
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: „A Słowo było u Boga” O nowotestamentowych cytatach na ikonach Chrystusa w wiekach XV–XVIII z terenów Polski, Ukrainy i Białorusi
„И Слово было у Бога”. О новозаветных цитатах на иконах Христа в XV–XVIII веках на землях Польши, Украины и Белоруссии
Autorzy:: Gronek, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2170014.pdf
Data publikacji:: 2021
Wydawca:: Akademia Supraska
Tematy:: ikony Chrystusa
tekst Ewangelii
XV–XVIII w.
Polska
Ukraina
Białoruś
иконы Христа
текст Евангелия
XV–XVIII вв.
Польша
Украина
Беларусь
Opis:: Предметом исследования являются тексты на страницах открытой книги в рукe Христа, изображенные на иконах наместного и апостольского ряда (Деисуса) алтарной перегороди. Здесь были исследованы 241 иконы из Польши, Украины и Белоруссии с XV–XVIII веков. Иконы были разделены в соответствии со стихами, размещенными на страницах книги. В каждой из этих групп был отмечен иконографический тип изображения, датировка, происхождение, иногда мастерская или создатель. Среди иконографических типов выделялись: Спас в Силах, Деисис, Спас Вседержитель, Христос Великий Архиерей. Результаты исследования были помещены в три таблицы и проанализированы. Благодаря этому удалось указать, какие библейские цитаты были наиболее популярны, в какое время, местности и в каких иконографических типах. Среди надписей, наиболее часто размещаемых на книге в рукe Христа, есть слова Евангелия от Матфея 25, 34. Из изученных икон 142 обозначены надписями, относящимися к этому отрывку, что составляет 59%. Другие частые цитаты: от Матфея 11, 28 (9,5%); Иоанна 8, 12 (7%), Матфея 7, 1–2 (7%); Матфея 25, 31 (6%).
Źródło:: Latopisy Akademii Supraskiej; 2021, Obraz - Słowo - Litera, 12; 61-70
2082-9299
Pojawia się w:: Latopisy Akademii Supraskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
Autorzy:: Havrylenko-Rusak, Vitaliia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
Data publikacji:: 2023-12-18
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: ключове слово
текст
національно-культурний мовний компонент
образ
концепт
мовна картина світу
keyword
text
national-cultural linguistic component
image
concept
linguistic picture of the world
Opis:: Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: “Aquarium in the Sea”: Awareness Evaluation of Authors the New York Group of Poets
“Акварій у морі”: мовотворчий доробок авторів Нью-Йоркської групи
Autorzy:: Ivanova, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/469943.pdf
Data publikacji:: 2019-03-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: occasional adverb
stylistics
linguistic innovation
poetic text
neologism
the New York Group of Poets
оказіональний прислівник
стилістика
мовна інновація
поетичний текст
неологізм
Opis:: The article deals with meaning, scope and structure of the occasional adverbs, describes two groups of occasionalisms used in contemporary modernist poetry by the New York Group of poets. The research has been conducted on the basis of occasional adverbs consideration. The adverbs have been considered as the ones created within the framework of modern poetic text aesthetics. Purpose is examination and analysis of the content, reasons for using specific verbal components, occasional adverbs, that represent certain stylistic nominees, experiments with the word, influence the language creation, function as significant elements of relevance to the poetic text modern aesthetics. Methods cоmbine general scientific apprоaches that are inductive and dеductive as wеll as the methоd of interdisciplinary study. Results. Ukrainian language involves a lot of linguistic innovations, among which prominent place is occupied by occasional adverbs. New poetic forms allow presenting a poetic image originally, emotionally, precisely, assisting to create necessary stylistic effects. For this purpose the word-building potential of the language is involved, semantic and stylistic accents are changed. Experiments with the word make the poetry of the New York Group of Poets authors a peculiar and notable phenomenon not only in the Ukrainian but also in all cultural world.
У статті розглянуто зміст, обсяг і структуру поняття “оказіональний прислівник”, описано дві групи оказіоналізмів, що використовуються в сучасній модерній поезії авторів Нью-Йоркської групи. Дослідження проведене із залученням оказіональних прислівників, створених в межах модерної естетики поетичного тексту. Мета дослідження. Метою дослідження є розгляд та аналіз змісту, причин використання специфічних вербальних компонентів, оказіональних прислівників, що репрезентують певні стилістичні номінанти, експерименти зі словом, впливають на мовотворчість, є знаковими елементами приналежності до сучасної модерної естетики. Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексному підході. У статті застосовано індуктивний та дедуктивний методи, метод міждисциплінарного дослідження, а також враховано можливості інтерпретативної методології. Висновки. У сучасній українській літературній традиції багато мовних інновацій, серед яких важливе місце займають оказіональні прислівники. Новотвори дозволяють представити поетичний образ оригінально, емоційно, точно, дозволяють створювати потрібні стилістичні ефекти. З цією метою залучається словотворчий потенціал мови, змінюються семантичні та стилістичні акценти. Експеримент зі словом робить поетику авторів Нью-Йоркської групи окремим та помітним явищем не тільки в українському, але й у світовому культурному просторі.
Źródło:: Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 9-19
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Upojenie administracyjne: skrzydlate słowo Dostojewskiego jako językowy środek wartościowania w tekście medialnym
Administrative delight: Dostoevsky’s figure of speech as means of expressing the evaluation in mass media
Административный восторг: крылатое слово Достоевского как средство оценки в тексте СМИ
Autorzy:: Jegorowa, Jelena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/603920.pdf
Data publikacji:: 2019-12-05
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Крылатые слова, фразеологическая единица, текст СМИ
Skrzydlate słowa, jednostka frazeologiczna, tekst medialny
Figures of speech, phraseological unit, mass media
Opis:: Artykuł poświęcony jest analizie związku wyrazowego „upojenie administracyjne”, zastosowanego po raz pierwszy przez Dostojewskiego w powieści Biesy do określenia samowoli urzędników i później utrwalonego w języku. Po rozpatrzeniu przykładów użycia danej jednostki i jej odpowiedników w rosyjskich, ukraińskich i polskich tekstach medialnych autorka zauważa zmianę jej semantyki i rozszerzenie kontekstów użycia. Przeprowadzona analiza pozwala stwierdzić uniwersalność sformułowanego przez pisarza określenia o charakterze wartościującym i żywotność omawianej jednostki frazeologicznej.
The given paper is dedicated to the analysis of the word combination “administrative delight”, which was firstly used by F. Dostoevsky in his novel Demons to describe the bureaucratic arbitrariness, and later on became a figure of speech. By considering the examples of the usage of the mentioned stylistic device in Russian, Ukrainian and Polish mass media, the context extension and the change of semantics were pointed out by the author of the paper. The undertaken research leads to the conclusion about the universality and the convincing factor of the viability of the figure of speech created by F. Dostoevsky.
Статья посвящена анализу словосочетания «административный восторг», впервые употреблённого Ф.М. Достоевским в романе «Бесы» для обозначения чиновничьего произвола и ставшего крылатым. Рассмотрев примеры использования данной единицы и её эквивалентов в текстах российских, украинских и польских СМИ, автор отмечает изменение её семантики и расширение контекстов употребления. Проделанный анализ позволяет сделать вывод об универсальности созданного классиком образа и о жизнеспособности передающей его фразеологической единицы с яркой оценочностью.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2019, 169, 1
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: #rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: stereotypy etniczne zaklęte w hasztagach
#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: ethnic stereotypes enchanted in hashtags
#rosjatostanumyslu #60kopiejekzawpis: этнические стереотипы заколдованные в хештегах
Autorzy:: Klimkiewicz, Aleksandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311698.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: стереотип
чужой
текст
фолксономия
тег
#rosja
враг
дискредитация
stereotyp
obcy
tekst
folksonomia
tag
wróg
dyskredytacja
stereotype
foreign
text
folksonomy
enemy
discredit
Opis:: The text presents the issue of evaluating and updating ethnic stereotypes about Russia and Russians (ruski, ruscy, ruskie) implemented in internet communication using folksonomy (social categorization of content). The research area is the Polish website wykop.pl, the materials of which have been used for the contextual analysis of contemporary implementations of linguistic ethnic stereotypes manifested by objects such as tags. The operator #rosja (#russia), together with the excerpted tags, creates collocations, opening the way to renegotiating the image of stereotypes Russia and the Russian. The last part of the article presents linguistic implementations of ethnic stereotypes Russia and the Russian in tags used for discrediting and polarization in public unofficial social discourse.
W tekście zostanie przedstawiony problem wartościowania i aktualizacji stereotypów etnicznych o Rosji i Rosjanach (ruski, ruscy, ruskie), realizowany w komunikacji internetowej za pomocą folksonomii (społecznego kategoryzowania treści). Przestrzenią badawczą będzie polski serwis internetowy wykop.pl, którego materiały posłużą do analizy kontekstowej współczesnych realizacji językowych stereotypów etnicznych manifestowanych za pomocą takich obiektów, jak tagi. Operator #rosja wraz z wyekscerpowanymi tagami tworzy kolokacje, otwierające drogę do renegocjowania obrazu stereotypów Rosji i Rosjanina. W ostatniej części tekstu zostaną przedstawione realizacje językowe stereotypów etnicznych Rosja i Rosjanin w tagach wykorzystywanych do dyskredytacji i polaryzacji w publicznym nieoficjalnym dyskursie społecznym.
В статье освещается проблема оценочности и обновления содержания этнических стереотипов о России и россиянах россиянах (ruski, ruscy, ruskie), реализуемая в интернет-коммуникации с помощью фолксономии(социальной категоризации контента). Базой исследования является польский интернет-сервис wykop.pl, материалы которого послужат для контекстного анализа современных языковых реализаций этнических стереотипов, отражаемых с помощью таких объектов, как теги. Оператор #rosja вместе с другими тегами создает коллокации, открывающие путь для реинтерпретации образа стереотипов Россия и россиянин. В дальнейшем будет представлена реализация языковых этнических стереотипов Россия и россиянин в тегах, используемых для дискредитации и поляризации в публичном неофициальном дискурсе социума.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2022, 4; 226-245
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Трансформация лексических единиц-реалий в процесск перевода повести «Школьники» Олега Павлова на чешский язык
TRANSFORMATION OF LEXICAL UNITS-REALITIES DURING THE PROCESS OF TRANSLATION OF THE STORY "PUPILS " BY OLEG PAVLOV INTO CZECH LANGUAGE
Transformacja leksemów-realiów w procesie przekładu powieści "Uczniowie" Olega Pawłowa na język czeski
Autorzy:: Koryčánková, Simona
Čermáková, Aneta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1181900.pdf
Data publikacji:: 2021-01-02
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: художественная литература, трансформация, исходный текст, текст перевода, приемы перевода
literatura piękna
transformacja
tekst oryginalny
tekst przekładu
techniki przekładu
fiction, transformation, source text, translation text, translation techniques
Opis:: Целью представленной статьи является анализ специфик перевода современного русского художественного текста – повести-мемуара О. О. Павлова «Школьники» на чешский язык. Авторами представлен перевод как перенос безэквивалентной лексики, реалий, на другой язык при сохранении смысловой и формально-эстетической эквивалентности. На основе употребления конкретных приемов адаптации (транскрипция, аналог, описание, генерализация, калькирование, опущение) рассматриваются спорные или неоднозначные решения перевода выбранных реалий, несущих национальную окраску.
Celem niniejszego artykułu jest analiza specyfiki przekładu na język czeski współczesnego rosyjskiego tekstu beletrystycznego - opowiadania-pamiętnika "Uczniowie" Pawłowa. Autorzy przedstawiają przekład jako przeniesienie nieekwiwalentnego słownictwa, realiów w innym języku przy zachowaniu ekwiwalencji semantycznej i formalno-estetycznej. Opierając się na zastosowaniu określonych technik adaptacyjnych (transkrypcja, analogia, opis, generalizacja, calquing, pominięcie), autorzy rozważają kontrowersyjne lub niejednoznaczne rozwiązania w zakresie przekładu wybranych realiów, które niosą ze sobą narodowe zabarwienie.
The purpose of the presented article is to analyze the specifics of the translation of a modern Russian literary text - the story-memoir of O.O. Pavlov Pupils into Czech. The authors presented the translation as a transfer of non-equivalent vocabulary, realities into another language while maintaining semantic and formal-aesthetic equivalence. The article considers controversial or ambiguous solutions for translating selected realities that carry national connotations based on specific adaptation techniques (transcription, analog, description, generalization, tracing, omission).
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2021, 2 (174); 143-156
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Postkolonialne zapiski z podróży do „kolonii”. Osip mandelsztam podróż do armenii, jurij karabczijewskij tęsknota za Armenią
Postcolonial notes from the trip to the “colony”. Osip mandelstam puteshestviye v armeniyu, jurii karabtchiyevsky toska po Armenii
Постколониальные записки о путешествии в «колонию». Осип мандельштам путешествие в армению, юрий карабчиевский тоска по армении
Autorzy:: Kowalska-Paszt, Izabela
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1920799.pdf
Data publikacji:: 2018-12-12
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Осип Мандельштам
Юрий Карабчевский
постколониализм
Армения
армянский текст русской литературы
Osip Mandelsztam
Jurij Karabczewskij
postkolonializm
Armenia
ormiański tekst literatury rosyjskiej
Osip Mandelstam
Yury Karabchievsky
postcolonialism
Armenian text in the Russian literature
Opis:: Prosaic notes by Mandelstam and Kаrabtchiyevski selected for critical reading contribute to the Armenian text in the Russian literature (Alexander Pushkin, Valery Bryusov, Sergey Gorodetsky, Andrei Bely, Anna Akhmatova, Vasily Grossman, Andrei Bitov). A methodology adopted in the article enables analyzing the postcolonial awareness of travelling authors expressed in the two works, and its origin one should look for in the position of an outsiders in the Soviet culture. The autobiographic narrators — Mandelstam and Karabtchiyevsky — seem to be fully associated with a frequently tragic experience of a centuries long colonial domination suffered by Armenians. While the attitude of the author of the Journey to Armenia is supported by exceptionally broad knowledge about history and culture of the country, the main role in Longing for Armenia is played by well-motivated ethical emotions of the traveler.
Прозаические записки Мандельштама и Карабчиевского, выбранные для критического прочтения, вписаны в армянский текст русской литературы (Александр Пушкин, Валерий Брюсов, Сергей Городецкий, Андрей Белый, Анна Ахматова, Василий Гроссман, Андрей Битов). Принятая в статье методология позволяет проанализировать ту составляющую их произведений, которой является посколониальное сознание путешествующих литераторов, а его истоком могла послужить позиция аутсайдера в советской культуре. Автобиографические повествователи — Мандельштам и Карабчиевский — кажется, полностью отождествляют себя с неоднократно трагическим опытом многовековой колониальной доминации, который стал уделом армян. Причем главную роль в постколониальной оптике автора Путешествия в Армению играют его особо глубокие знания об истории и культуре этой страны, а в Тоске по Армении — этически мотивированные эмоции путешественника.
Źródło:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2018, 28; 35-60
0208-5038
2353-9674
Pojawia się w:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Lokowanie marek w wydawnictwach drukowanych
Brand Placement in Printed Publications
Бренд-плейсмент в печатных изданиях
Autorzy:: Kulykovets, Olena
Górska-Warsewicz, Hanna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562237.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: product placement
marka
konsument
tekst
promocja
brand
consumer
text
promotion
продакт-плейсмент
марка/бренд
потребитель
текст
продвижение
Opis:: Postępująca globalizacja oraz powszechna dostępność dóbr i usług na rynku przyczyniły się do procesu nieustannych zmian, w tym także w sferze działań marketingowych. Zaistniała potrzeba poszukiwania nowych rozwiązań, aby szybciej, sprawniej i skuteczniej dotrzeć do konsumenta. Jednym z takich sposobów promocji produktów i marek stał się product placement, tłumaczony w literaturze polskiej jako lokowanie produktu. Zasięg oddziaływania tej formy promocji obejmuje nie tylko media telewizyjne i internetowe, ale także media drukowane. Niniejsze opracowanie jest kwerendą literatury i przeglądem case study w zakresie lokowania marek w książkach z różnych kategorii tematycznych i kierowanych do odmiennych segmentów odbiorcy docelowego.
The increasing globalisation and the widespread availability of goods and services in the market contributed to the ever-changing process, including the sphere of marketing. There appeared the need for searching new solutions for a faster, more efficiently and more effectively reach out to the consumer. One of such ways promoting products and brands is product placement. The reach of this promotion form includes television media and the Internet, as well as print media. This study is a literature review and a review of case studies regarding brand placement in books of different thematic categories and different segments of the target audience.
Растущая глобализация и повсеместный доступ к товарам и услугам на рынке способствовали процессу постоянных изменений, в том числе в сфере маркетинговых действий. Имеет место потребность в поиске новых решений, чтобы быстрее, более четко и результативно дойти до потребителя. Одним из таких способов продвижения продуктов и марок стал продакт-плейсмент (англ. product placement), в польской литературе переводимый как «размещение про- дукции»; в российской литературе такой перевод не принялся). Диапазон воздействия этой формы продвижения охватывает не только телевизионные СМИ и интернет-медиа, но и печатные средства. Настоящая разработка – поиск литературы и обзор case study о области бренд-плейсмент в книгах их разных те- матических категорий и направляемых разным сегментам конечного адресата.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2016, 4 (363); 122-131
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: «Летучий голландец» белорусской поэзии: сборник Нэа-літ как литературный феномен
“The Flying Dutchman” of Belarusian poetry: the collection Nea-lit as a literary phenomenon
„Latający Holender” białoruskiej poezji: zbiór Nea-lit jako zjawisko literackie
Autorzy:: Levytskyi, Viacheslav
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2129695.pdf
Data publikacji:: 2022-10-11
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: текст
образ
вариант
публикация
эксперимент
text
image
version
publication
experiment
tekst
obraz
wariant
publikacja
eksperyment
Opis:: Цель предлагаемой работы – проанализировать статус сборника Неалит (1993–1994) в белорусском литературном процессе 1990-х гг. Материал исследования составляет макет этой книги из личного архива поэта Виктора Жибуля. Ранее соответствующий документ не был обнародован и введен в научный оборот. Особенности Нэа-літа освещаются в обще концептуальном, текстологическом и жанрово-стилистическом аспектах. Среди прочего, мини-антология продемонстрировала кристаллизацию новой литературы. Кроме того, в сборник вошли варианты стихотворений Сержа Минскевича, Ильи Сина, Алеся Туровича, отличные от более поздних публикаций. В итоге Нэа-літ стал площадкой для поиска актуального художественного языка. В рамках макета издания наметились радикальные транслогические эксперименты, сформировался нестандартный жанр «панфиль», проявилось преобладание образов городского пространства с подчеркнутыми мотивами телесности.
Celem proponowanej pracy jest analiza statusu zbioru Nea-lit (1993–1994) w białoruskim procesie literackim lat dziewięćdziesiątych. Materiałem badawczym jest makieta tej książki z prywatnego archiwum poety Wiktara Żybula. Taki dokument literacki nie został jeszcze upubliczniony ani wprowadzony do obiegu naukowego. Właściwości Nea-litu są wyjaśnione w aspektach ogólnokonceptualnym, tekstologicznym i gatunkowo-stylistycznym. Między innymi rzeczami antologia manifestowała krystalizację nowej literatury. Ponadto w zbiorze znalazły się odmienne od późniejszych publikacji warianty wierszy Sierża Minskiewicza, Illi Sina, Aliesia Turowicza. W końcu Nea-lit został platformą do poszukiwania aktualnego języka artystycznego. W ramach projektu książki zarysowano radykalne eksperymenty translogiczne i niezwykły gatunek „panfilu”, zaprezentowano dominowanie obrazów przestrzeni miejskiej z zaakcentowanymi motywami cielesności.
The purpose of the proposed work is to analyze the status of the collection Nea-lit (1993–1994) in Belarusian literary process of the 1990s. The research material is the layout of this book from the private archive of the poet Viktar Zhybul. Such literary record has not yet been made public or put into scientific circulation. The peculiarities of Nea-lit are illuminated in the general conceptual, textual and genre-stylistic aspects. Among other things, the anthology manifested the crystallization of new literature. In addition, the collection included versions of poems by Sierzh Minskievich, Illia Sin, Alies Turovich, different from later publications. In the end, Nea-lit became a platform for searching for actual imaginative language. Within the project of the book radical translogical experiments and unusual genre of ‘panphile’ were outlined, images of urban space with accentuated motifs of corporeality prevailed.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica; 2022, 64, 1; 649-666
1505-9057
2353-1908
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Клиповые мемные тексты. Часть 1. Иконоидные тексты
Mem clip texts. Part I. Iconoid texts
Autorzy:: Makarowska, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481046.pdf
Data publikacji:: 2020-03-31
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: интернет-мем
клиповый мемный текст
иконоид, текстон
клиповый иконоидный текст
Internet-Meme
meme clip text
iconoid
texton
clip iconoid text
Opis:: В данной статье рассматривается клиповый иконоидный текст как один из новых видов текстов, создаваемых и функционирующих в Интернете. Основными составляющими иконоидных текстов являются мемы. Подчеркивается, что интерес к исследованию мемов велик, но при этом мемы и мемосфера слабо изучены. Указывается, что ученые приписывают интернет-мемам черты мемов, которые выделил Ричард Докинз в своей книге Эгоистичный ген (1976), но многие интернет-мемы ими не обладают. При уточнении понятия интернет-мем учитывается ряд особенностей мемов. Например, что мемы используются не только в виртуальной, но и реальной действительности; что мемы могут создаваться не основе шаблона и без него; что мемами могут являться картинки, слова, знаки и т.д.; что мемы могут содержать другие мемы, а также могут быть анимированными. Представляется общая типология интернет-мемов. В соответствии с ней мемы разделяются на визуальные, аудиальные и аудиовизуальные. Приводится также классификация мемов с визуальной и вербальной частью, которые получают названия иконоид и текстонсоответственно. Введение этих понятий необходимо для точного описания главных компонентов мемов. Ранее Катажина Марак обращала внимание на то, что отсутствует лексика для точного описания мемов. Обращается внимание на основные функции клипового иконоидного текста, т.е. релаксационную, интерактивную и когнитивную. Выделяются общие и отличительные признаки клипового иконоидного текста и музыкального видеоклипа. В работе раскрывается механизм создания иконоидных текстов, выявляются их особенности и описываются главные признаки.
The article discusses iconoid text as one of the new types of texts created and functioning on the Internet. Since the main components of iconoid texts are memes, the concept of an Internet meme is clarified. It is emphasized that the interest in the study of memes is immense, but at the same time, memes and the memosphere are understudied. It is pointed out that scientists attribute to Internet memes the features of memes that Richard Dawkins highlighted in his book The Selfish Gene (1976), but many Internet memes do not bear those traits. When clarifying the concept of an Internet meme, several features of memes are taken into account. For example, that memes are used not only in virtual reality, but also in real life; that memes can be created with and without a template; that memes can be pictures, words, signs, etc.; that memes can contain other memes, and can also be animated. The presented general typology of Internet memes divides them into visual, audio and audio-visual categories. A classification of memes with a visual and a verbal part, which are called the iconoid and the texton, is presented. The introduction of these concepts is vital for an accurate description of the main components of memes. Earlier, Katarzyna Marak emphasized the fact that there is no vocabulary for the exact description of memes. The main functions of the clip iconic text, i.e. relaxing, interactive and cognitive are accentuated. The general and distinguishing features of the clip iconoid text and music video clip are highlighted. The work reveals the mechanism for creating iconoid texts and identifies their specifics and describes their main characteristics.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2020, 1, XXV; 135-148
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "текст" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język