Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "суд" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Царская власть и народные суды кочевого населения Туркестана: проблемы взаимоотношений (по архивным, правовым и иным материалам)
Autorzy:
Saliev, Akylbek L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568452.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
state
court
local administration
national courts
государство
суд
местная администрация,
народные суды
Opis:
The article considered written sources concerning the practice of imperial power, represented by administration of K.P. Kaufman, the first governor-general of Turkestan and national courts of Turkestan.
Рассмотрена практика взаимоотношений царской власти в лице администрации первого туркестанского генерал-губернатора К.П. Кауфмана и народных судов Туркестана.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 1(6); 192-201
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Реформа адміністративної юстиції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
Administrative Justice Reform in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland
Autorzy:
Решота (Reshota), Володимир (Volodymyr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187800.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
трибунал
адміністративний суд
квазісудова модель
розслідування
Велика Британія
tribunal
administrative court
investigation
UK
quasi-judical model
Opis:
The article examines the essence and significance of the institution of administrative justice in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. It is noted that the modern Anglo-Saxon model of administrative justice emerged in the early twentieth century, creating a system different from continental European countries to protect the rights of citizens from decisions, actions and inaction of public administration and control them, which plays an important role in public administration. The lack of a unified theory of administrative justice, the chaotic creation of its bodies has led to different interpretations and understandings of the system of administrative justice. It is emphasized that today there is no consensus on the concept, nature and system of administrative justice in the United Kingdom, but a study of various theoretical concepts and opinions in this regard led to the conclusion that the main administrative justice bodies are special quasi-judicial institutions - tribunals. the bulk of administrative disputes in the field of public administration. It is substantiated that the Anglo-Saxon model of administrative justice is characterized by significant differences in the nature of its bodies, historical development, procedural features and so on. The administrative justice of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland is represented by a system of tribunals empowered to deal with a range of matters concerning illegal decisions, acts or omissions of officials and public authorities. Such tribunals are quasi-judicial institutions that consider and resolve administrative disputes in a procedure that resembles the judiciary, but are not part of the judicial system of the state, thus forming separate bodies with specific functions. Today, the importance of tribunals is constantly growing, from temporary special purpose bodies they are becoming an important element of the justice system. Thus, in recent years, the United Kingdom has been reformed to improve the system of administrative justice, unify and develop common standards for their work. It is analyzed that in 2007, with the adoption of the Act on Tribunals, Courts and Enforcement Proceedings, which entered into force on November 3, 2008, a new period of administrative justice of the United Kingdom began. This law significantly reformed the organizational framework of the tribunal system, as well as created the preconditions for the convergence of the tribunal system and the courts in order to create a single mechanism for protecting the rights and freedoms of individuals. It was emphasized that the modern system of tribunals has ceased to be perceived as a temporary, additional way to protect the rights of the individual, and together with the courts has become an essential part of the system of protection of rights.
У статті досліджено сутність та значення інституту адміністративної юстиції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Відзначено, що сучасна англосаксонська модель адміністративної юстиції виникла на початку XX століття, створивши суттєво відмінну від континентально-європейських країн систему захисту прав громадян від рішень, дій та бездіяльності органів публічної адміністрації та контролю за ними, що відіграє важливу роль у державному управлінні цих країн. Відсутність єдиної теорії адміністративної юстиції, хаотичність створення її органів призвели до різного трактування та розуміння системи адміністративної юстиції. Підкреслено, що сьогодні не існує єдиного погляду на поняття, природу та систему органів адміністративної юстиції в Сполученому Королівстві, проте дослідження різних теоретичних концепцій та думок з цього приводу дало змогу дійти висновку, що основними органами адміністративної юстиції виступають спеціальні квазісудові установи – трибунали, які вирішують основну масу адміністративних спорів у сфері публічного управління та адміні- стрування. Обґрунтовано, що англосаксонська модель адміністративної юстиції характеризується значними відмінностями в природі її органів, історичному розвитку, процесуальних особливостях тощо. Адміністративна юстиція Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії представлена системою трибуналів, що уповноважені розглядати цілу низку питань щодо незаконних рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб та органів публічного управління. Такі трибунали є квазісудовими установами, що здійснюють розгляд та вирішення управлінських спорів за процедурою, що нагадує судову, проте не входять у судову систему держави, формуючи, таким чином, окремі органи зі специфічними функціями. Сьогодні значення трибуналів постійно зростає, з тимчасових органів особливого призначення вони стають важливим елементом системи правосуддя. Так, за останні роки у Сполученому Королівстві проведено реформу з удосконалення системи органів адміністративної юстиції, уніфікації та вироблення спільних стандартів їхньої роботи. Проаналізовано, що у 2007 році з ухваленням Акту про трибунали, суди та виконавче провадження, що набрав чинності 3 листопада 2008 року, розпочато новий період адміністративної юстиції Сполученого Королівства. Цей Закон суттєво реформував організаційні засади системи трибуналів, а також створив передумови для зближення системи трибуналів та судів з метою створення єдиного механізму захисту прав та свобод приватних осіб. Підкреслено, що сучасна система трибуналів перестала сприйматися як тимчасовий, додатковий спосіб захисту прав особи, а разом із судами стала неодмінною складовою системи захисту прав.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 24-32
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Kpt. rez. Władysław Józef Sieroszewski „Paweł”, „Sabała” (30 grudnia 1900 – 13 sierpnia 1996 roku)
Captain Władysław Józef Sieroszewski „Paweł”, „Sabała” (30th December 1900 – 13th August 1996)
Капитан Владислав Юзеф Серошевски „Павел”, „Сабала” (30 декабря 1900 – 13 августа 1996 года)
Autorzy:
Szyprowski, Bartłomiej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1923884.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
Władysław Sieroszewski
Związek Harcerstwa Polskiego
sądownictwo
Armia Krajowa
sąd kapturowy
Wojskowy Sąd Specjalny
The Polish Scouting and Guiding Association
judiciary
Home Army
kangaroo court
Special Military Court
Владислав Серошевски
Союз польских харцеров
судебная власть
Армия Крайова
Каптуровый суд
Военный специальный суд
Opis:
Prezentowany artykuł przedstawia sylwetkę Władysława Sieroszewskiego. Był przedwojennym prokuratorem, a także działaczem harcerskim i oficerem rezerwy. W czasie okupacji wykonywał zawód adwokata. Jednocześnie był żołnierzem ZWZ-AK. Jako członek Sądu Kapturowego, a następnie Wojskowego Sądu Specjalnego Obszaru Warszawskiego AK współtworzył wojskowy wymiar sprawiedliwości w ramach Polskiego Państwa Podziemnego. Walczył również w powstaniu warszawskim, a po jego upadku był jeńcem wojennym. Po II wojnie światowej wykonywał zawód adwokata w Warszawie, a nadto był radcą prawnym oraz autorem wielu publikacji z zakresu wymiaru sprawiedliwości oraz ochrony zabytków.
The article sketches a portrait of Władysław Sieroszewski. Before the war he was a prosecutor as well as a scout activist and a reserve officer. During the occupation he worked as an attorney. At the same time he was a soldier of the Union of Armed Struggle-Home Army. As a member of the Kangaroo Court and then of the Home Army Special Military Court of the Warsaw Area, he contributed to the military judiciary of the Polish Underground State. He also fought in the Warsaw Uprising and became a prisoner of war after its fall. After the World War II he worked as an attorney in Warsaw and was a legal advisor as well as the author of many publications concerning the judiciary and monument preservation.
Статья посвящена личности Владислава Серошевского. До войны он был прокурором, а также деятелем харцерского (скаутовского) движения и офицером запаса. Во время оккупации работал адвокатом и одновременно – солдатом Союза вооруженной борьбы Армии Крайовой. В качестве члена каптурового суда, а затем военного специального суда варшавского района АК осуществлял военную юрисдикцию в рамках Польского подпольного государства. Он также сражался в Варшавском восстании, а после его окончания был военнопленным. После Второй Мировой войны работал адвокатом в Варшаве, а кроме того, был юридическим советником и автором ряда публикаций о правосудии и охране значимых объектов.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2017, XVIII (LXIX), 3 (261); 143-180
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Unveiling the necessity for a new international criminal court (ICC). A personal perspective amidst 21st century international law crimes in Ukraine linked to Russian Federation aggression
O zasadności powołania nowego MTK. Zarys stanowiska własnego na tle zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych na terytorium Ukrainy w XXI w. w związku z agresją Federacji Rosyjskiej
О целесообразности создания нового Международного уголовного суда (МУС). Изложение собственной позиции на фоне преступлений международного права, совершенных на территории Украины в XXI веке в связи с агрессией Российской Федерации
Щодо доцільності створення нового МКС. Зазначення власної позиції на тлі злочинів міжнародного права, скоєних на території України у 21 столітті у зв’язку з агресією Російської Федерації
Autorzy:
Berent, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510372.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
війна
Росія
Україна
злочин міжнародного права
геноцид
міжнародний кримінальний суд
война
Россия
Украина
преступление международного права
международный уголовный суд
war
Russia
Ukraine
crime under international law
genocide
international criminal court/ICC
wojna
Rosja
Ukraina
zbrodnia prawa międzynarodowego
ludobójstwo
międzynarodowy trybunał karny
Opis:
W dniu 24 lutego 2022 r. wojska Federacji Rosyjskiej przekroczyły granice Ukrainy, suwerennego i samodzielnego państwa europejskiego. Wojna, która przyszła po pandemii COVID-19, wstrząsnęła podwalinami całego świata, który nagle przestał istnieć w takim wymiarze, w jakim współczesne społeczeństwa znały go wcześniej. Agresja rosyjska przyniosła nie tylko pełnoskalową wojnę, lecz także nieznane od 1945 r. okrucieństwa, obejmujące masowo popełniane zbrodnie prawa międzynarodowego, w tym zbrodnię ludobójstwa, a w każdym razie – uzasadnione podejrzenie ich popełnienia. Nad światem znów zawisło widmo globalnego konfliktu, a przed cywilizowaną jego częścią stanęło wyzwanie rozliczenia bezmiaru krzywd i nieszczęść wyrządzonych przez funkcjonariuszy Federacji Rosyjskiej i sił z nimi sprzymierzonych. Odpowiedzią na zbrodnie popełniane w Ukrainie stało się wydanie przez Międzynarodowy Trybunał Karny w Hadze nakazu aresztowania osób bezsprzecznie za nie odpowiedzialnych. Trybunał ten podjął stanowcze działania, są one jednak ograniczone prawnymi ramami wyznaczonymi dla jego kompetencji. Niemniej ramy te zdają się niewystarczające dla ścigania winnych pożogi wojennej w Europie. Z tego powodu konieczne jest powołanie międzynarodowego trybunału karnego dla osądzenia zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych w Ukrainie, który zostałby wyposażony w uprawnienia służące skuteczniejszemu ściganiu zbrodni inspirowanych przez Kreml i zajmujących go przedstawicieli reżimu Władimira Putina. To właśnie tym zbrodniom oraz potrzebom efektywniejszego ich zwalczania i przeciwdziałania poświęcony jest tekst niniejszy. Przedmiotem badań jest zatem przeprowadzenie analizy aktualnego stanu międzynarodowego sądownictwa w sprawach karnych, ustalenia ich skuteczności i przydatności dla osądzenia zbrodni popełnionych w Ukrainie oraz przedstawienie podstawowych pojęć, w tym pojęcia ludobójstwa, tytułem rozważań wstępnych. Celem artykułu jest wykazanie konieczności powołania nowego trybunału karnego. W studium zastosowano metodę historycznoprawną z elementami metody historyczno-filozoficznej, metodę analizy logicznej i pojęciowej instytucji prawnych (z uwzględnieniem eksplanacji funkcjonalnej), metodę aksjologiczną (z uwzględnieniem eksplanacji teleologicznej) oraz metodę systemową. Ze względu na charakter pracy metoda dogmatyczna (formalno-prawna) wykorzystana została w ograniczonym, lecz wystarczającym dla osiągnięcia celów badawczych zakresie.
24 лютого 2022 року війська Російської Федерації перетнули кордони України, суверенної та незалежної європейської держави. Війна, що послідувала за пандемією COVID-19, похитнула основи всього світу, який раптово перестав існувати в тому вигляді, в якому сучасні суспільства знали його раніше. Російська агресія принесла не лише повномасштабну війну, але й небачені з 1945 року звірства, що включають масові злочини міжнародного права, у тому числі злочин геноциду, або, в усякому разі, обґрунтовану підозру в їх скоєнні. Над світом знову нависла примара глобального конфлікту, а перед цивілізованою частиною світу постало завдання відповісти за незмірну шкоду і страждання, заподіяні посадовими особами Російської Федерації та союзними з ними силами. Реакцією на злочини, скоєні в Україні, стала видача Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордеру на арешт осіб, які несуть за них беззаперечну відповідальність. Суд вдався до рішучих дій, але вони обмежені правовими рамками, встановленими для його компетенції. Однак ці рамки не видаються достатніми для притягнення до відповідальності винних у розпалюванні війни в Європі. З цієї причини необхідно створити міжнародний кримінальний суд для розгляду злочинів за міжнародним правом, скоєних в Україні, який був би наділений повноваженнями для більш ефективного переслідування злочинів, інспірованих Кремлем і представниками режиму Володимира Путіна, що окупували її. Саме цим злочинам і необхідності більш ефективної боротьби та протидії їм присвячено цей текст. Об’єктом дослідження є, таким чином, аналіз сучасного стану міжнародного кримінального правосуддя, встановлення його ефективності та можливості засудження злочинів, скоєних в Україні, а також попередній розгляд основних визначень, зокрема геноциду. Мета статті – продемонструвати необхідність створення нового кримінального суду. У дослідженні використано історико-правовий метод з елементами історико-філософського методу, метод логіко-концептуального аналізу правових інститутів (у тому числі функціональний), аксіологічний метод (у тому числі телеологічний) та системний метод. Догматичний (формально-юридичний) метод використовувався обмежено, але в достатній мірі для досягнення поставлених завдань дослідження
24 февраля 2022 года войска Российской Федерации пересекли границы Украины, суверенного и независимого европейского государства. Война, последовавшая за пандемией COVID-19, потрясла основы всего мира, который внезапно перестал существовать в том виде, в каком его знали современные общества. Российская агрессия принесла не только полномасштабную войну, но и невиданные с 1945 года жестокие преступления, влекущие за собой массовые преступления по международному праву, в том числе преступление геноцида, или, во всяком случае, обоснованные подозрения в их совершении. Над миром вновь нависла угроза глобального конфликта, и перед цивилизованными его частям встал вызов привлечения к ответственности за неизмеримый вред и страдания, причиненные должностными лицами Российской Федерации и союзных ей сил. Ответом на преступления, совершенные в Украине, стала выдача Международным уголовным судом в Гааге ордера на арест тех, кто без сомнений несет за них ответственность. Этот суд предпринял решительные действия, но они ограничены правовыми рамками, установленными для его компетенции. Однако этих рамок, как представляется, недостаточно для привлечения к ответственности лиц, виновных в развязывании войны в Европе. Поэтому для рассмотрения преступлений по международному праву, совершенных в Украине, необходимо создать международный уголовный суд, который был бы наделен полномочиями для более эффективного преследования преступлений, инспирированных Кремлем и занимающими его представителями режима Владимира Путина. Именно этим преступлениям и необходимости более эффективного противодействия им и борьбы с ними посвящен настоящий текст. Таким образом, объектом исследования является анализ современного состояния международного уголовного правосудия, установление его эффективности и полезности для осуждения преступлений, совершенных в Украине, а также представление основных понятий, включая понятие геноцида – в качестве вступительных соображений. Цель статьи - показать необходимость создания нового уголовного суда. В исследовании использован историко-правовой метод с элементами историко-философского метода, а также метод логико-смыслового анализа правовых институтов (включая функциональное толкование), аксиологический метод (включая телеологическое толкование) и системный метод. В силу характера работы догматический (формально-юридический) метод использовался в ограниченном, но достаточном для достижения целей исследования объеме.
On 24 February 2022, troops of the Russian Federation crossed the borders of Ukraine, a sovereign and independent European country. The war that followed the coronavirus pandemic shook the foundations of the entire world, which suddenly ceased to exist in the way modern societies had known it by then. Russian aggression brought not only full-scale war, but also atrocities unknown since 1945 involving mass crimes under international law, including the crime of genocide – or at least a reasonable suspicion of its commitment. The spectre of a global conflict hung over the world again and the civilised part of it was faced with the challenge to account for the immeasurable harm and misery caused by officials of the Russian Federation and its allied forces. The response to the crimes committed in Ukraine was the issuing by the International Criminal Court in The Hague of an arrest warrant against those indisputably responsible for them. The Court took decisive action, but it is limited by the legal framework established for its competence. That framework; however, appears to be insufficient to prosecute those responsible for the war in Europe. For that reason, it is necessary to establish an international criminal court to try the crimes under international law committed in Ukraine, which would have the power to prosecute the crimes inspired by the Kremlin and the representatives of Vladimir Putin’s regime more effectively. It is those crimes and the need to eradicate and counteract them more efficiently that this study is devoted to. Therefore, the subject of the research is the analysis of the current state of international criminal justice to determine its effectiveness and usefulness for judging the crimes committed in Ukraine and to present basic concepts, including the concept of genocide, as preliminary considerations. The purpose of the article is to demonstrate the need to establish a new criminal court. To achieve the research goal, the historical-legal method with elements of the historical-philosophical method, the method of logical and conceptual analysis of legal institutions (including functional exploration), the axiological method (including teleological exploration) and the systemic method were used. Due to the nature of the work, the dogmatic (formal-legal) method was applied to a limited extent, but sufficiently enough to achieve the research goals.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 27-48
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Судові рішення суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України
Judicial Decisions of the Court of Cassation in Administrative Proceedings of Ukraine
Autorzy:
Володимирівна Стафійчук (Volodymyrivna Stafiichuk), Катерина (Kateryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185485.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Верховний Суд
касаційне провадження
постанова
ухвала
окрема ухвала
касаційна скарга
Supreme Court
cassation proceedings
decision
ruling
separate ruling
cassation appeal
Opis:
The article analyzes the legal nature of court decisions of the Supreme Court as a court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine. The concept and role played by court decisions of the court of cassation in administrative proceedings are defined. The types of court decisions of the Supreme Court as a court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine are systematized. It is emphasized that the Supreme Court as a court of cassation within the limits set by the Code of Administrative Procedure of Ukraine, adopts rulings and rules. The decision on the cassation appeal is essentially made in the decision, which is final and not subject to further appeal. At the same time, the Code of Administrative Procedure of Ukraine provides for the possibility of adopting an additional resolution. It is emphasized that additional court decisions are made when all procedural issues have not been resolved by a ruling, in particular the issue of court costs. Such an additional decision is made by the court of cassation, which issued the main decision in the case. The content and structure of resolutions and rulings of the court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine are studied. It is noted that although the procedural law distinguishes four components of court decisions: introductory, descriptive, motivational and operative parts, the Supreme Court in its rulings proposes a broader structure of court decisions. Many decisions of the Supreme Court reflect the following elements: introduction; the essence of the dispute; the factual circumstances of the case established by the courts; decisions of courts of first and appellate instances and motives for their adoption; cassation appeal; relevant sources of law and acts of their application; the position of the Supreme Court; court costs; operative part. It is emphasized that important in terms of resolving the case in fact play resolutions, which formalize the completion of the case, address the main issues and requirements of the cassation appeal, as well as the response to the cassation appeal. It is noted that the decisions are made on various procedural issues related to the progress of the case, motions and applications of the parties, the issue of adjournment of the case, adjournment, suspension of proceedings, etc. The type of judicial acts of the Supreme Court is singled out as a separate ruling by which the court can respond to violations of the law, in particular for abuse of procedural rights, violation of procedural duties, improper performance of professional duties by lawyers or prosecutors. which may bring the relevant persons to disciplinary responsibility.
У статті проаналізовано правову природу судових рішень Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Визначено поняття та охарактеризовано роль, яку відіграють судові рішення суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві. Систематизовано види судових рішень Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Наголошено, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції в межах, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, ухвалює постанови та постановляє ухвали. Вирішення справи за касаційною скаргою по суті здійснюється в постанові, яка є остаточною та не підлягає подальшому оскарженню. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість ухвалення додаткової постанови. Наголошено, що додаткове судове рішення ухвалюють, коли постановою не розвʼязано всіх процесуальних питань, зокрема питання про судові витрати. Таку додаткову постанову ухвалює суд касаційної інстанції, що виніс основну постанову в справі. Досліджено зміст і структуру постанов та ухвал суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Звернуто увагу, що хоча й процесуальний закон виокремлює чотири складові частини судових рішень (вступну, описову, мотивувальну та резолютивну), проте Верховний Суд у своїх постановах пропонує більш розширену структуру судового рішення. У багатьох постановах Верховного Суду містяться такі її елементи: вступ; суть спору; встановлені судами фактичні обставини справи; рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення; касаційне оскарження; релевантні джерела права й акти їхнього застосування; позиція Верховного Суду; судові витрати; резолютивна частина. Підкреслено, що важливе значення в частині вирішення судової справи по суті відіграють постанови, якими оформлюють завершення розгляду в справі, вирішують основні питання та вимоги касаційної скарги, а також відгуку на касаційну скаргу. Зазначено, що ухвали постановляють з різноманітних процедурних питань, які пов’язані з рухом справи, клопотаннями та заявами учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі тощо. Виокремлено такий різновид судових актів Верховного Суду як окрема ухвала, за допомогою якої суд може реагувати на порушення законности, зокрема за зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежне виконання професійних обов’язків адвокатами чи прокурорами з одночасним скеруванням такої заяви до органу, який може притягнути відповідних осіб до дисциплінарної відповідальности.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 30-38
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rozprawa zdalna – wyjątek od reguły czy nowy model postępowania przed sądami administracyjnymi?
Remote trial – an exception to the rule or a new model of proceedings before administrative courts?
Audiencia a distancia: una excepción a la regla o un nuevo modelo de procedimiento ante los tribunales administrativos
Audition à distance - une exception à la règle ou un nouveau modèle de procédure devant les juridictions administratives
Audizione a distanza - uneccezione alla regola o un nuovo modello di procedimento dinanzi ai tribunali amministrativi
Дистанционное судебное заседание – исключение из правил или новая модель для производства в административных судах?
Дистанційне слухання – виняток від правила чи нова модель провадження в адміністративних судах?
Autorzy:
Krzykowski, Przemysław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33357011.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
proceedings before administrative courts
Covid law
citizen’s right to court proceedings
провадження в адміністративних судах
ковідний закон
право громадянина на суд
производство в административных судах
Закон об особых решениях
связанных с COVID-19
право гражданина на суд
postępowanie przed sądami administracyjnymi
ustawa covidowa
prawo obywatela do sądu
Opis:
Artykuł stanowi analizę wybranych przepisów ustawy z dnia 2 marca 2020 r. o szczególnych rozwiązaniach związanych z zapobieganiem, przeciwdziałaniem i zwalczaniem COVID-19, innych chorób zakaźnych oraz wywołanych nimi sytuacji kryzysowych. W opracowaniu uwzględniono zarówno pozytywne, jak i negatywne konsekwencje rozpoznawania spraw w sposób zdalny przez sądy administracyjne. W konkluzji opowiedziano się za potrzebą udoskonalenia obecnych rozwiązań prawnych oraz technicznych w kierunku szerszego dostępu stron do tej formy posiedzenia oraz umożliwienia sądowi jak najpełniejszego kontaktu ze stronami.
El artículo contiene un análisis de disposiciones seleccionadas de la Ley de 2 de marzo de 2020 sobre soluciones especiales relacionadas con la prevención, prevención y lucha contra el COVID-19, otras enfermedades infecciosas y las situaciones de crisis provocadas por ellas. El estudio tiene en cuenta las consecuencias tanto positivas como negativas del examen remoto de los casos por parte de los tribunales administrativos. Las conclusiones respaldan la necesidad de mejorar las soluciones jurídicas y técnicas actuales hacia un acceso más amplio de las partes a esta forma de reunión y permitir que el tribunal se ponga en contacto con las partes en la mayor medida posible.
The article examines selected provisions of the Act of 2 March 2020 on special solutions related to preventing, counteracting and combating COVID-19, other infectious diseases and emergencies caused by them. The study addresses both the positive and negative consequences of cases heard remotely by administrative courts. It concludes by advocating the need to improve the current legal and technical solutions to make this form of hearing more accessible to the parties and enable the court to have the fullest possible contact with the parties.
Der Artikel enthält eine Analyse ausgewählter Bestimmungen des Gesetzes vom 2. März 2020 über Sonderlösungen im Zusammenhang mit der Verhütung, Verhütung und Bekämpfung von COVID-19, anderen Infektionskrankheiten und den dadurch verursachten Krisensituationen. Die Studie berücksichtigt sowohl positive als auch negative Folgen der Fernprüfung von Fällen durch Verwaltungsgerichte. Die Schlussfolgerungen unterstützen die Notwendigkeit, die derzeitigen rechtlichen und technischen Lösungen für einen breiteren Zugang der Parteien zu dieser Form der Zusammenkunft zu verbessern und es dem Gericht zu ermöglichen, die Parteien so umfassend wie möglich zu kontaktieren.  
У статті проаналізовано окремі положення закону від 2 березня 2020 року про спеціальні рішення щодо запобігання, протидії та боротьби з КОВІД-19, іншими інфекційними хворобами та спричиненими ними кризовими ситуаціями. Дослідження включає як позитивні, так і негативні наслідки дистанційного розгляду справ адміністративними судами. На завершення було обґрунтовано необхідність удосконалення існуючих правових та технічних рішень у напрямку ширшого доступу сторін до такої форми слухання та надання можливості суду якомога повнішого контакту зі сторонами.
Статья представляет собой анализ отдельных положений Закона от 2 марта 2020 года «Об особых решениях, связанных с предотвращением, профилактикой и борьбой с COVID-19, другими инфекционными заболеваниями и вызванными ими кризисными ситуациями». В исследовании рассматриваются как положительные, так и отрицательные последствия дистанционного рассмотрения дел административными судами. В заключении говорится о необходимости совершенствования существующих правовых и технических решений для расширения доступа сторон к этой форме судебного заседания и обеспечения максимально возможного контакта суда со сторонами.
L'articolo contiene un'analisi di alcune disposizioni della legge del 2 marzo 2020 sulle soluzioni speciali relative alla prevenzione, prevenzione e contrasto del COVID-19, di altre malattie infettive e delle situazioni di crisi da esse provocate. Lo studio tiene conto delle conseguenze sia positive che negative dell'esame a distanza dei casi da parte dei tribunali amministrativi. Le conclusioni sostengono la necessità di migliorare le attuali soluzioni giuridiche e tecniche per un più ampio accesso delle parti a questa forma di riunione e per consentire al tribunale di contattare le parti nel modo più completo possibile.
L'article contient une analyse de certaines dispositions de la loi du 2 mars 2020 sur les solutions spéciales liées à la prévention, à la prévention et à la lutte contre le COVID-19, d'autres maladies infectieuses et les situations de crise qu'elles provoquent. L'étude tient compte à la fois des conséquences positives et négatives de l'examen à distance des affaires par les tribunaux administratifs. Les conclusions soutiennent la nécessité d'améliorer les solutions juridiques et techniques actuelles en vue d'élargir l'accès des parties à cette forme de réunion et de permettre au tribunal de contacter les parties de la manière la plus complète possible
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 81-96
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Судова cистема Європейського Союзу
Judicial System of the European Union
Autorzy:
Kaminska, Ilona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930529.pdf
Data publikacji:
2021-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Суд ЄС
функції судової системи ЄС
верховенство права
національні судові органи
європейський мандат суддів.
EU
rule of law
national judiciary
European mandate of judges
Opis:
A comprehensive analysis of the provisions of the Treaty on European Union, which define the basic values, objectives, obligations of Member States and the procedure for ensuring effective judicial protection in the EU legal order. It has been established that the implementation of core values is a common task of the EU institutions and national state bodies. It is substantiated that the rule of law in the EU is ensured by effective judicial protection of rights in the areas covered by EU law. Effective judicial protection is provided by national courts together with the Court of Justice in the manner of implementing the mechanism provided for in Article 267 of the Treaty on the Functioning of the EU. It has been proven that the unity of purpose, common functions, equality of legal status and common standards of judicial organization and principles of administration of justice unite national courts and the Court of Justice into a single EU judicial system. It is proposed to define the concept of “EU judicial system”, namely, the EU judicial system is a set of EU judicial institutions, namely integration institutions (EU Court within the TEU) and national courts of the Member States (higher courts, constitutional bodies), principles of functioning provided by the EU legal order, which jointly perform the functions of judicial control and effective judicial protection in the European region, interact with each other and ensure the establishment of the rule of law in the EU. Judges of the EU judiciary have the same requirements for age, qualifications, independence and impartiality, which are the common organizational principles of the EU judiciary. All judges of the EU judiciary are obliged to adhere to the principles of proceedings set out in the Charter and the Convention. It is proved that the unity of purpose, common requirements for legal status, common standards and principles of justice established for judges of the Court of Justice and judges of national courts are signs of their belonging to a single EU judicial system.
Здійснено комплексний аналіз положень Договору про Європейський Союз, які визначають основні цінності, цілі, зобов’язання держав-членів та порядок забезпечення ефективного судового захисту в правопорядку ЄС. Встановлено, що впровадження основних цінностей є спільним завданням інституцій ЄС та національних державних органів. Обґрунтовано, що дотримання верховенства права в ЄС забезпечується у спосіб здійснення ефективного судового захисту прав у сферах, на які поширюється законодавство ЄС. Ефективний судовий захист забезпечується національними судовими органами спільно з Судом ЄС у спосіб реалізації механізму, передбаченого статтею 267 Договору про функціонування ЄС. Доведено, що єдність цілей, спільність функцій, рівність правового статусу та єдині стандарти організації судових систем та принципи здійснення правосуддя об’єднують національні суди та Судом ЄС в єдину судову систему ЄС. Доведено, що єдність мети функціонування, спільність вимог до правового 30 Ілона Камінська статусу, єдині стандарти та принципи здійснення правосуддя, встановлені для суддів Суду ЄС та суддів національних судів, є ознаками їх приналежності до єдиної судової системи ЄС.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 3(31); 10-31
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Prawna ochrona kobiet w świetle wybranych orzeczeń Europejskiego Trybunału Praw Człowieka
The Legal Protection of Women i the Light of Selected Verdicts of the European Court of Human Rights
Правовая защита женщин в свете некоторых решений Европейского Суда по правам человека
Autorzy:
Dajnowicz, Diana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953345.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Права человека-женщины
Совет Европы
Европейский Суд по Правам Человека
Европейская Конвенция о Защите Прав Человека и Основных Свобод
защита прав человека
международный суд
заключение
human rights of women
council of europe
european court of
human rights
european convention for the protection of human rights
and fundamental freedoms
strasbourg system
protection of human rights
international judicial authorities
Opis:
Women’s rights, otherwise known as the human rights of women, are the rights and freedoms enjoyed by women and contained especially in international law systems , also in European law. The human rights of women are clearly defined, and international judicial authorities ensure their compliance. The European Court of Human Rights is the most important institution that protects women’s rights. This institution considers complaints made by citizens of the countries which are parties to the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms , thus creating a system of Strasbourg case-law. The human rights of women are interpreted and understood differently depending on different regions of Europe, the historical developments in the area and the traditions associated with the position of women in the wider society. The most frequently raised issues are the right to bodily integrity and autonomy, the right to respect for private and family life, prohibition of discrimination, and freedom of thought, conscience and religion.
Права женщин, иначе говоря, права человека-женщины, это права и свободы которыми пользуются женщины, в частности те, что предусмотрены в международных правовых системах, в том числе в системе европейского права. Права женщин четко сформулированы, а соответствующие международные судебные органы контролируют их соблюдение. Важнейшим институтом, функция которого проявляется в контроле над соблюдением этих прав, является Европейский Суд по правам человека. Именно он рассматривает жалобы, которые вносят граждане стран-сторон правового акта и выдает заключение на основе Европейской Конвенции о Защите Прав Человека и Основных Свобод, создавая тем самым систему прецедентного права в Страсбурге. Права женщин, учитывая защитную деятельность Трибунала, по-разному интерпретируются и понимаются в зависимости от региона Европы, исторических факторов на данной территории, а также традиций связанных с положением женщин в широко понимаемой общественной жизни. Наиболее часто встречающимися вопросами, которые связанны с правами женщин являются в частности право на личную неприкосновенность и самостоятельность, право на уважение частной и семейной жизни, запрет дискриминации, а также свобода мысли, совести и религии.
Źródło:
Studia Podlaskie; 2014, 22; 77-90
0867-1370
Pojawia się w:
Studia Podlaskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Защита конституционным судом РФ экономического порядка
The Protection of the Economic Order by the Constitutional Court of the Russian Federation
Ochrona ładu ekonomicznego przez Sąd Konstytucyjny FR
Autorzy:
Narutto, Svetlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565086.pdf
Data publikacji:
2019-01-20
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
Конституционный Суд
правопорядок
собственность
свобода предпринимательства
баланс интересов.
Constitutional Court
law and order
property
free enterprise
balance of interests
Sąd Konstytucyjne
porządek prawny
własność
swoboda przedsiębiorczości
równowaga interesów
Opis:
В статье анализируются наиболее резонансные дела Конституционного Суда России, связанные с защитой экономического порядка и социальной восстановлением справедливости. Основная цель статьи – проиллюстрировать эффективную судебную практику в условиях неустойчивого экономического порядка и глубокого социально-экономического расслоения общества. Автором переработаны и отобраны судебные решения, демонстрирующие возрастание конституционного воздействия на экономические отношения, усиление роли конституционного контроля на формирование экономического порядка, на «социализацию» законодательства. Сделаны выводы о значении практики Конституционного Суда России для поддержания оптимального баланса частных и публичных ценностей, справедливого равновесия интересов личности, общества и государства, определенности и предсказуемости правового регулирования; поддержания высокого уровня взаимного доверия между субъектами экономической деятельности. Статья представляет интерес для исследователей конституционной юстиции, позиций Конституционного Суда, его влиянии на законодательство и правоприменительную практику.
The article analyzes the most resonant cases of the Constitutional Court of Russia related to the protection of economic order and social justice. The main purpose of the article is to illustrate the effective judicial practice in the conditions of unstable economic order and deep socio – economic stratification of the society. The author reworked and selected court decisions that demonstrate the increasing constitutional impact on economic relations, strengthening the role of constitutional control on the formation of economic order, on the “socialization” of legislation. Conclusions are drawn on the importance of the practice of the Constitutional Court of Russia to maintain an optimal balance of private and public values, a fair balance of interests of the individual, society and the state, certainty and predictability of legal regulation, maintaining a high level of mutual trust between economic entities. The article is of interest to researchers of constitutional justice, the positions of the Constitutional Court, its impact on legislation and law enforcement practice.
W niniejszym artykule autorka poddaje analizie najbardziej kontrawersyjne sprawy rozpatrywane przez Sąd Konstytucyjny Rosji, związane z ochroną ładu ekonomicznego i przywróceniem sprawiedliwości społecznej. Głównym celem tekstu jest zilustrowanie efektywności stosowania przez sąd prawa w warunkach niestabilności układu ekonomicznego oraz głębokiej przepaści społeczno-gospodarczej między poszczególnymi warstwami społecznymi. Autor opracował oraz dokonał kwerendy orzeczeń sądowych, ukazujących wzrost wpływów konstytucyjnych w obszarze stosunków gospodarczych, wzmocnienie roli kontroli konstytucyjnej w kształtowaniu porządku gospodarczego oraz „socjalizację” ustawodawstwa. Wyciągnięto wnioski co do znaczenia praktyki Sądu Konstytucyjnego Rosji w procesie wsparcia optymalnej równowagi między wartościami prywatnymi i publicznymi, sprawiedliwego podziału zasobów w celu zapewnienia interesów jednostki, społeczeństwa i państwa, pewności oraz przewidywalności procesu regulowania prawnego, utrzymania wysokiego poziomu wzajemnego zaufania między podmiotami działalności gospodarczej. Artykuł zainteresuje badaczy problematyki sądownictwa konstytucyjnego, pozycji sądów konstytucyjnych oraz ich wpływu na ustawodawstwo oraz praktykę stosowania prawa.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2018, 2(4); 66-74
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Przypadek Zygmunta Sztuki vel Jerzego Balickiego „Wismana”, „Rusta” i jego sprawa karna przed Wojskowym Sądem Specjalnym Armii Krajowej
The case of Zygmunt Sztuka aka Jerzy Balicki „Wisman”, „Rust” and his criminal case before the Military Special Court of the Home Army
Случай Зигмунта Штуки (Ежи Балицкого, „Висмана”, „Руста”) и его уголовное дело в Военном специальном суде Армии Крайовой
Autorzy:
Szyprowski, Bartłomiej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1926834.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
Jerzy Balicki
„Rust”
„Wisman”
Armia Krajowa
Wojskowy Sąd Specjalny
Zamojszczyzna
Home Army
Military Special Court
region of Zamość
Ежи Балицки
„Руст”
„Висман”
Армия Крайова
Военный специальный суд
Замостье
Opis:
Prezentowany artykuł przedstawia sprawę karną, prowadzoną przed Wojskowym Sądem Specjalnym przy Komendzie Głównej AK, przeciwko Jerzemu Balickiemu „Rustowi”/„Wismanowi” – członkowi ZWZ Inspektoratu Rejonowego Zamość AK. Omówiono w nim sylwetkę i działalność Jerzego Balickiego „Rusta” – dowódcy oddziałów szturmowych zamojskiego ZWZ. Nadto autor wskazał okoliczności, które doprowadziły do jego aresztowania, aresztowania i losy osób, będące wynikiem jego zdrady. Artykuł prezentuje i omawia również materiał dowodowy zebrany w sprawie przed WSS, stanowiący podstawę przeprowadzenia postępowania karnego oraz późniejszego wydania wyroku oraz wskazuje okoliczności rozpoznania sprawy przed sądem i likwidacji „Wismana”.
The article presents the criminal case conducted by the Military Special Court at the Main Headquarters of the Home Army against Jerzy Balicki „Rust”, „Wisman” – a member of the Union of Armed Struggle, the Zamość District Inspectorate of HA. The paper discusses the portrait and activity of Jerzy Balicki „Rust” – commander of assault units of the UAS of Zamość. Moreover, the author pointed out the circumstances that led to his arrest, and the fates of the people that were affected by Balicki’s treason. The article also presents and discusses the body of evidence gathered in the case before the MSC, which constituted the basis for conducting the criminal proceedings and later passing the sentence, as well as shows the circumstances of the hearing before the court and of „Wisman’s” execution.
В данной статье рассматривается уголовное дело Военного специального суда при Главном командовании Армии Крайовой, возбужденном против Ежи Балицкого – „Руста”, „Висмара”, – члена „Союза вооруженной борьбы” районной инспекции Армии Крайовой в Замостье. В статье представлена фигура Ежи Балицкого, „Руста”, – командира штурмовых отрядов замостского „Союза вооруженной борьбы”. Кроме того, автор указывает на обстоятельства, которые привели к аресту Балицкого, а также рассказывает о чужих арестах и жизненных событиях, ставших результатом его действий. В статье рассматривается также доказательный материал, собранный по текущему делу, являющийся основой для проведения расследования по уголовному делу и последующего вынесения приговора, а также указывающий на обстоятельства выяснения дела в суде и ликвидацию „Висмана”.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2018, XIX (LXX), 3-4 (265-266); 192-223
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Płeć i władza. Kobiety w Trybunale Konstytucyjnym
Gender and Power: Women in the Polish Constitutional Tribunal
Пол и власть. Женщины в Конституционном Суде
Autorzy:
Dębska, Hanna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953321.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
женщины в юриспруденции
Конституционный Суд
судя Конституционного Суда
пол и власть
women in legal professions
constitutional tribunal in poland
female judges of the polish constitutional tribunal
gender and power
Opis:
The paper presents an analysis of biographies of all women who have been elected to the Constitutional Tribunal since its creation in 1985. The interest in gender regarding the Tribunal, results from the fact that while more and more women in Poland study law and work in the legal field (particularly in the common courts), as well as perform increasingly important roles in public life they, nevertheless, hold a small number of high positions both within and outside of the legal realm. The paper assumes that gender is a significant factor of social diversification, which determines the actions of individuals and their chances in life. The article attempts to answer what prevents women from occupying high and prestigious positions such as that of a judge of the Constitutional Tribunal. The analysis shows that regardless of different biographies, female judges of the Tribunal share a number of common traits, allowing to detect certain regularities concerning the election of women to the Tribunal. The women in question are distinguished by obtaining, during the course of their professional careers, a variety of resources which are considered particularly valuable in the legal universe (i.e. academic titles). Also, occupying a a senior position in other social spheres often works in their favour (politics, university posts, etc.). T he research leads to the conclusion that the factors that separate women from high positions in the legal field are also typical of other areas where women’s careers are blocked, and the Tribunal is, therefore, just another example of a broader occurrence.
В статье автор рассматривает биографии всех женщин, избранных на должность судей Конституционного Суда с момента создания этого института в 1985. Интерес к гендерной проблематике в Суде возник в связи с тем, что, хотя неуклонно растет число женщин, изучающих право и работающих юридической сфере (в частности, судебной), а женщины начинают играть все более важную роль в общественной жизни, они по-прежнему занимают немного должностей во власти. Эта работа также продиктована убеждением в важности роли стати в контексте социальной дифференциации, которая определяет ее действия и жизненные шансы. Целью статьи является попытка ответить на вопрос, почему женщинам тяжелее занимать руководящие должности, например, такие престижные должности в юриспруденции, как должность судьи Конституционного Суда. Исследования показывают, что женщины-судьи Конституционного Суда представляет собой ряд общих черт, которые позволили определить некоторые закономерности, касающиеся выбора определенных женщин на должность судьи. Эти женщины на своем пути получили различные профессиональные ресурсы, которые считаются особенно ценными в универсуме права (напр. научные звания). Нередко им способствует занимание властной должности в других общественных универсумах (политика, университетские должности). Также выяснилось, что факторы, почему женщины имеют ограниченный доступ к властным должностям в юриспруденции, вписываются в общие причины профессионального блокирования женщин, а Конституционный Суд является только примером этого явления.
Źródło:
Studia Podlaskie; 2014, 22; 91-111
0867-1370
Pojawia się w:
Studia Podlaskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Pułkownik Józef Olszyna-Wilczyński i jego sprawy honorowe w 1923 r.
Colonel Józef Olszyna-Wilczyński and his Affairs of Honour from 1923
Полковник Юзеф Ольшина-Вильчинский и его дела чести 1923 г.
Autorzy:
Kulka, Grzegorz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1861146.pdf
Data publikacji:
2020-10-20
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
Józef Olszyna-Wilczyński
Kazimierz Nodzyński
Julian Bonmert
oficerski sąd honorowy
postępowanie honorowe
officers’ court of honour
honourable conduct
Юзеф Ольшина-Вильчинский
Казимеж Нодзинскй
Юлиан Бонмерт
офицерский суд чести
судебное разбирательство
Opis:
Na przełomie 1922 i 1923 r. doszło do dwóch incydentów na tle honorowym z udziałem płk. Józefa Olszyny-Wilczyńskiego. Najpierw dopuścił się obrazy policjantów w Krakowie, później – już będąc na służbie w stolicy – wdał się w spór o mieszkanie kwaterunkowe z innym oficerem Wojska Polskiego. W niniejszym artykule na podstawie niepublikowanych dotąd materiałów archiwalnych zaprezentowane zostały obie te sprawy, które stały się przedmiotem postępowań przed oficerskim sądem honorowym.
At the turn of 1922 and 1923 there were two incidents of honour that involved Colonel Józef Olszyna-Wilczyński. First, he committed an insult against police officers in Cracow, and later – while already on duty in the capital – he got into a dispute over a council flat with another officer of the Polish Army. This article, based on unpublished archival materials, presents both these cases, which became the subject of proceedings before the officers’ court of honour.
На рубеже 1922 и 1923 гг. произошло два инцидента, связанных с вопросами чести, с участием полковника Юзефа Ольштыны-Вильчинского. Сначала он стал участником оскорблений полицейских в Кракове, а позднее – уже будучи на службе в столице – был вовлечен в спор из-за квартиры с другим офицером Войска Польского. В данной статье на основе ранее не публиковавшихся архивных материалов мы представляем оба этих дела, которые стали предметом судебных разбирательств в офицерском суде чести.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2020, XXI (LXXII), 2 (272); 147-160
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Organizacja i rys działalności sądów polowych Naczelnego Dowództwa WP w przełomowym okresie wojny z Rosją sowiecką latem 1920 roku (część 2)
Organization and outline of the activity of field courts of the High Command of the Polish Army at the turning point of war with Soviet Russia in the summer of 1920 (part 2)
Организация и характеристика деятельности военных судов Главного командования Войска Польского в переломный период войны с советской Россией летом 1920 г. (часть 2)
Autorzy:
Kania, Leszek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1918336.pdf
Data publikacji:
2019-08-15
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
sąd wojenny
sędzia wojskowy
wyrok śmierci
pluton egzekucyjny
dyscyplina wojskowa
prawo wojenne
war court
military judge
death sentence
firing squad
military discipline
war law
военный суд
армейский судья
смертная казнь
расстрельная рота
дисциплина
Opis:
Prezentowany artykuł jest dwuczęściowym szkicem prawno-historycznym, który przedstawia organizację i rys działalności sądownictwa polowego w czasie decydujących rozstrzygnięć w wojnie z Rosją Sowiecką latem 1920 r. W tej części artykułu autor przedstawia rys organizacji i działalności sądownictwa polowego od początku jego istnienia do początków lipca 1920 r. Służba sprawiedliwości Wojska Polskiego powstała jako integralna część sił zbrojnych równolegle z utworzeniem innych agend i służb Ministerstwa Spraw Wojskowych i Sztabu Generalnego WP jesienią 1918 r. Sądy wojskowe były tworzone od pierwszych dni listopada 1918 r. w Krakowie, Lublinie, Warszawie i Cieszynie, w końcu listopada zaś w Przemyślu i Lwowie. W styczniu 1919 r. sądy polowe tworzono przy dowództwach wielkich jednostek Frontu Litewsko-Białoruskiego. Jako wyodrębniona struktura sądownictwo polowe powstało wiosną 1919 r. i stanowiło część Naczelnego Dowództwa WP. Do września 1920 r. przy dowództwach wielkich jednostek i związków operacyjnych (dywizji, brygad, grup operacyjnych, armii i frontów) oraz dowództw etapów, garnizonów i twierdz zostało utworzonych ok. 60–70 sądów polowych oraz kilkanaście referatów sądowo-prawnych. Sądy polowe pełniły rolę służebną, acz znaczącą, w systemie dowodzenia wielkimi jednostkami i związkami operacyjnymi w utrzymaniu karności i wewnętrznej spoistości wojska.
The article is a two-part law and historical sketch that presents the organization and outline of the activity of the field judiciary during the decisive events in the war with Soviet Russia in the summer of 1920. In this part of the article the author presents an outline of the organization and the activity of the field judiciary since the beginning of its existence to the beginning of July 1920. The justice service of the Polish army came into being as an integral part of the armed forces alongside with the creation of different departments and services of the Ministry of Military Affairs and the General Staff of the Polish Army in the autumn of 1918. The military courts were created since the first days of November 1918 in Cracow, Lublin, Warsaw and Cieszyn, while in Przemyśl and Lviv – since the end of November. In January 1919 the field courts were created at the commands of the great units of the Lithauanian-Belarusan Front. As a separate structure, the field judiciary came into being in spring 1919 and was part of the High Command of the Polish Army. Until September 1920, at the commands of large units and operation formations (divisions, brigades, operation groups, armies and fronts), as well as commands, garrisons and strongholds, about 60–70 field courts and several judicial and legal departments were created. Field courts played a subordinate, although remarkable role in the command system of large units and operation formations, and in keeping the discipline and internal cohesion of the army.
Данная статья юридическо-исторической тематики состоит из двух частей, посвященных организации и описанию деятельности военных судов во время решающих событий войны с советской Россией летом 1920 г. В этой части статьи автор представляет характеристику организации и деятельности военных судов с начала их существования до начала июля 1920 г. Служба справедливости Войска Польского появилась как интегральная часть вооруженных сил, одновременно с созданием других организаций и служб Министерства Военных Дел и Генерального штаба Войска Польского осенью 1918 г. Военные суды создавались с первых чисел ноября 1918 г. в Кракове, Люблине, Варшаве и Чешине, а в конце ноября – в Пшемысле и Львове. В январе 1919 г. военные суды создавались при управлениях крупных подразделений Литовско-Белорусского фронта. В качестве отдельной структуры военные суды стали функционировать весной 1919 г. и являлись частью Главного командования Войска Польского. До сентября 1920 г. при управлениях крупных подразделений и оперативных отрядов (дивизий, бригад, оперативных групп, армии и фронтов), а также управлении этапов, гарнизонов и крепостей было создано около 60–70 военных судов, а также более десятка юридических отделов судебного департамента. Военные суды выполняли служебную, но значимую функцию в системе командования крупными формированиями и оперативными отрядами с точки зрения поддержания системы наказаний и внутренней целостности армии.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2019, XX (LXXI), 1 (267); 75-118
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Organizacja i rys działalności sądów polowych Naczelnego Dowództwa WP w przełomowym okresie wojny z Rosją Sowiecką latem 1920 roku (część 1)
Organization and outline of the activity of field courts of the High Command of the Polish Army at the turning point of war with Soviet Russia in the summer of 1920 (part 1)
Организация и характеристика деятельности военных судов Главного командования Войска Польского в переломный период войны с советской Россией летом 1920 годa (часть 1)
Autorzy:
Kania, Leszek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1926923.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
sąd wojenny
sędzia wojskowy
wyrok śmierci
pluton egzekucyjny
dyscyplina wojskowa
prawo wojenne
war court
military judge
death sentence
firing squad
military discipline
war law
военный суд
армейский судья
смертная казнь
расстрельная рота
дисциплина
Opis:
Prezentowany artykuł jest dwuczęściowym szkicem prawno-historycznym, który przedstawia organizację i rys działalności sądownictwa polowego w czasie decydujących rozstrzygnięć w wojnie z Rosją Sowiecką latem 1920 r. W tej części artykułu autor przedstawia rys organizacji i działalności sądownictwa polowego od początku jego istnienia do początków lipca 1920 r. Służba sprawiedliwości Wojska Polskiego powstała jako integralna część sił zbrojnych równolegle z utworzeniem innych agend i służb Ministerstwa Spraw Wojskowych i Sztabu Generalnego WP jesienią 1918 r. Sądy wojskowe były tworzone od pierwszych dni listopada 1918 r. w Krakowie, Lublinie, Warszawie i Cieszynie, w końcu listopada zaś w Przemyślu i Lwowie. W styczniu 1919 r. sądy polowe tworzono przy dowództwach wielkich jednostek Frontu Litewsko-Białoruskiego. Jako wyodrębniona struktura sądownictwo polowe powstało wiosną 1919 r. i stanowiło część Naczelnego Dowództwa WP. Do września 1920 r. przy dowództwach wielkich jednostek i związków operacyjnych (dywizji, brygad, grup operacyjnych, armii i frontów) oraz dowództw etapów, garnizonów i twierdz zostało utworzonych ok. 60–70 sądów polowych oraz kilkanaście referatów sądowo-prawnych. Sądy polowe pełniły rolę służebną, acz znaczącą, w systemie dowodzenia wielkimi jednostkami i związkami operacyjnymi, w utrzymaniu karności i wewnętrznej spoistości wojska.
The article is a two-part law and historical sketch that presents the organization and outline of the activity of the field judiciary during the decisive events in the war with Soviet Russia in the summer of 1920. In this part of the article the author presents an outline of the organization and the activity of the field judiciary since the beginning of its existence to the beginning of July 1920. The justice service of the Polish army came into being as an integral part of the armed forces alongside with the creation of different departments and services of the Ministry of Military Affairs and the General Staff of the Polish Army in the autumn of 1918. The military courts were created since the first days of November 1918 in Cracow, Lublin, Warsaw and Cieszyn, while in Przemyśl and Lviv – since the end of November. In January 1919 the field courts were created at the commands of the great units of the Lithauanian-Belarusan Front. As a separate structure, the field judiciary came into being in spring of 1919 and was part of the High Command of the Polish Army. Until September 1920, at the commands of large units and operational formations (divisions, brigades, operation groups, armies and fronts), as well as commands, garrisons and strongholds, about 60–70 field courts and several judicial and legal departments were created. Field courts played a subordinate, although important role in the command system of large units and operation formations, and in keeping the discipline and internal cohesion of the army.
Данная статья юридическо-исторической тематики состоит из двух частей, посвященных организации и описанию деятельности военных судов во время решающих событий войны с советской Россией летом 1920 г. В этой части статьи автор представляет характеристику организации и деятельности военных судов с начала их существования до начала июля 1920 г. Служба справедливости Войска Польского появилась как интегральная часть вооруженных сил, одновременно с созданием других организаций и служб Министерства Военных Дел и Генерального штаба Войска Польского осенью 1918 г. Военные суды создавались с первых чисел ноября 1918 г. в Кракове, Люблине, Варшаве и Чешине, а в конце ноября – в Пшемысле и Львове. В январе 1919 г. военные суды создавались при управлениях крупных подразделений Литовско-Белорусского фронта. В качестве отдельной структуры военные суды стали функционировать весной 1919 г. и являлись частью Главного командования Войска Польского. До сентября 1920 г. при управлениях крупных подразделений и оперативных отрядов (дивизий, бригад, оперативных групп, армии и фронтов), а также управлении этапов, гарнизонов и крепостей было создано около 60–70 военных судов, а также более десятка юридических отделов. Военные суды выполняли служебную, но значимую функцию в системе командования крупными формированиями и оперативными отрядами с точки зрения поддержания системы наказаний и внутренней целостности армии.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2018, XIX (LXX), 3-4 (265-266); 45-84
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Sprawa Leonarda Zub-Zdanowicza w dokumentacji 14 Sądu Polowego Dowództwa 2 Korpusu Polskiego i 12 Sądu Polowego Polskiego Korpusu Przysposobienia i Rozmieszczenia w latach 1945–1947
Leonard Zub-Zdanowicz’s case in the documentation of the 14th Field Court of the Command of the 2nd Polish Corps and the 12th Field Court of the Polish Resettlement Corps in 1945–1947
Дело Леонарда Зуб-Здановича в документации 14-го полевого суда командования 2-го польского корпуса и 12-го полевого суда Польского корпуса приёма и распределения
Autorzy:
Rzeczkowska, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1918306.pdf
Data publikacji:
2019-08-15
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
sąd polowy
śledztwo
dezercja
Narodowe Siły Zbrojne
Armia Krajowa
II wojna światowa
court-martial
investigation
desertion
National Armed Forces
The Home Army
The Second World War
военно-полевой суд
расследование
дезертирство
Национальные Вооруженные силы
Армия Крайова
Вторая мировая война
Opis:
W latach 1945–1947 14 Sąd Polowy Dowództwa 2 Korpusu Polskiego i 12 Sąd Polowy Polskiego Korpusu Przysposobienia i Rozmieszczenia prowadziły dochodzenie w sprawie oficera AK i NSZ, cichociemnego Leonarda Zub-Zdanowicza ps. „Ząb” „Dor” „Szprung”. Wszczęte zostało na skutek doniesienia przewodniczącego Komisji Weryfikacyjnej AK, którego podstawą były zeznania żołnierzy AK z Okręgu Kieleckiego oraz oficerów Kedywu z Warszawy. Zarzuty dotyczyły m.in. dezercji, współpracy z Niemcami w okresie II wojny światowej oraz zwalczania oddziałów AK. W trakcie śledztwa przesłuchano kilkudziesięciu świadków, zeznania składał też Zub-Zdanowicz, któremu nie dowiedziono popełnienia zarzucanych mu czynów. Postępowanie nie zakończyło się umorzeniem sprawy ani też nie trafiło na salę sądową. Akta złożono do Archiwum Polskich Sił Zbrojnych. Zub-Zdanowicz został zweryfikowany w stopniu porucznika, w kolejnych latach awansował do stopnia rotmistrza, zaś w 1957 r. gen. Władysław Anders mianował go majorem.
In the years 1945–1947 the 14th Court-Martial of the Command of the 2nd Polish Corps and the 12th Court-Martial of the Polish Resettlement Corps conducted an investigation into the case of an officer of the Home Army and the National Armed Forces, the „silent unseen” Leonard Zub-Zdanowicz, aka „Ząb”, „Dor”, „Szprung”. It was started as a result of a report by the Chairman of the Home Army Verification Commission, which was based on testimonies of Home Army soldiers from the Kielce District and Kedyw (Directorate of Diversion) officers from Warsaw. The accusations concerned, among others, desertion, collaboration with the Germans during World War II and working against the Home Army units. During the investigation several dozen witnesses were questioned, and Zub-Zdanowicz himself gave testimony as well. He was not proved to have committed the acts he was accused of. The proceedings did not end with the discontinuance of the case, nor did they end up in the courtroom. The files were submitted to the Archives of the Polish Armed Forces. Zub-Zdanowicz was verified in the rank of lieutenant, in the following years he was promoted to the rank of captain, and in 1957 General Władysław Anders appointed him major.
В 1945–1947 годах 14-й военно-полевой суд командования 2 Польского корпуса и 12-й военно-полевой суд Польского корпуса приёма и распределения провели расследование по делу офицера AK и Национальных Вооруженных сил, „тихотёмного” Леонарда Зуб-Здановича (псевдонимы: „Зомб” [„Зуб” – прим. пер.], „Дор”, „Шпрунг”). Следствие было инициировано в результате доклада председателя Контрольной комиссии АК, основанного на показаниях солдат Армии Крайовой из округа Кельце и офицеров Кедив из Варшавы. В обвинении речь шла, в частности, о дезертирстве, сотрудничестве с немцами во время Второй мировой войны и боевых действиях в отношении отрядов АК. В ходе расследования было опрошено несколько десятков свидетелей. Показания давал также и Зуб-Зданович, который не был признан виновным в совершении предполагаемых действий. Следствие не закончилось ни прекращением дела, ни судебным заседанием. Документы по делу были переданы в Архив Польских Вооруженных сил. Зуб-Зданович был утвержден в звании поручика, а в последующие годы был повышен до звания ротмистра. В 1957 г. генерал Владислав Андерс присвоил ему звание майора.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2019, XX (LXXI), 1 (267); 157-191
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies