- Tytuł:
-
Możliwość modyfikacji terminów przedawnienia roszczeń na przykładzie umowy o dzieło
Possibility of modifying limitation periods for claims on the example of contract for specific work
Возможность изменения сроков исковой давности требований на примере договора подряда
Можливість зміни строків позовної давності на прикладі договору підряду - Autorzy:
- Sowul, Łukasz
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/33518407.pdf
- Data publikacji:
- 2024
- Wydawca:
- Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
- Tematy:
-
позовна давність
договір підряду
строк погашення вимог
строки позовної давності
исковая давность
договор подряда
сроки погашения требований
сроки исковой давности
przedawnienie roszczeń
umowa o dzieło
wymagalność roszczeń
terminy przedawnienia
statute of limitations for claim
contract for specific work
maturity of claims
limitation periods - Opis:
-
Przedawnienie roszczeń jest istotną instytucją prawa cywilnego. Ma ono miejsce wtedy, gdy po upływie określonego przez ustawodawcę terminu nie można skutecznie dochodzić roszczenia na drodze sądowej. Przepisy regulujące tę materię są bezwzględnie obowiązujące, co dotyczy również zakazu możliwości modyfikacji terminów przedawnienia. Niemniej wśród przedstawicieli doktryny pojawiają się głosy, iż wyjątkiem od tej reguły jest umowa o dzieło. Chodzi o sytuację, w której przewidziany przez strony termin zapłaty przypada po upływie dwuletniego terminu przedawnienia liczonego od dnia oddania dzieła. Z uwagi na pojawiające się w tej materii wątpliwości, przedmiotem niniejszego artykułu będzie zbadanie możliwości modyfikacji terminów przedawnienia na przykładzie umowy o dzieło. Stąd celem jest próba odpowiedzi na pytanie, czy taka zmiana jest faktycznie możliwa, a jeżeli tak, to w jakich przypadkach. Posłużono się metodą badań niereaktywnych, tj. analizą aktów prawnych, literatury przedmiotu oraz orzecznictwa. Autor stawia hipotezę, że modyfikacja terminu przedawnienia jest możliwa tylko wtedy, gdy przepis szczególny przewiduje taką możliwość. Jedyny wyjątek od zasady został przewidziany w Kodeksie morskim. Regulacje prawne dotyczące instytucji przedawnienia mają bowiem charakter norm ius cogens, a Kodeks cywilny wprost wskazuje, że terminy przedawnienia nie mogą być skracane ani przedłużane przez czynność prawną.
Позовна давність є важливим інститутом цивільного права. Вона настає тоді, коли після спливу встановленого законодавцем строку позовна давність не може бути ефективно застосована в суді. Положення, що регулюють це питання, є імперативними, що стосується і заборони на можливість зміни строків позовної давності. Проте серед представників доктрини існують думки, що договір підряду є винятком з цього правила. Йдеться про ситуацію, коли обумовлений сторонами строк оплати припадає на період після спливу дворічного строку позовної давності, який обчислюється з дня передання роботи. У зв'язку із сумнівами, що виникають у цьому питанні, предметом цієї статті буде розгляд можливості зміни строків позовної давності на прикладі договору підряду на виконання певної роботи. Таким чином, метою є спроба відповісти на питання, чи можлива така зміна, і якщо так, то в яких випадках. Було використано нереактивний метод дослідження, тобто аналіз нормативно-правових актів, літератури на цю тему та судової практики. Автор висуває гіпотезу, що зміна перебігу позовної давності можлива лише у випадку, якщо конкретна норма передбачає таку можливість. Єдиний виняток з цього правила передбачений у Морському кодексі. Це пов'язано з тим, що правові норми, які стосуються інституту позовної давності, мають характер норм ius cogens, а Цивільний кодекс прямо вказує на те, що позовна давність не може бути скорочена або продовжена юридичною дією.
Исковая давность является важным институтом гражданского права. Она возникает, когда по истечении установленного законодателем срока иск не может быть эффективно предъявлен в суд. Положения, регулирующие этот вопрос, являются императивными, что относится и к запрету на возможность изменения сроков исковой давности. Тем не менее, среди представителей доктрины существует мнение, что договор подряда является исключением из этого правила. Речь идет о ситуации, когда оговоренная сторонами дата оплаты наступает после истечения двухлетнего срока исковой давности, исчисляемого со дня сдачи работы. В связи с сомнениями, возникающими в этом вопросе, предметом данной статьи будет рассмотрение возможности изменения сроков исковой давности на примере договора подряда на выполнение конкретных работ. Таким образом, целью является попытка ответить на вопрос, действительно ли такое изменение возможно, и если да, то в каких случаях. В статье был использован нереактивный метод исследования, то есть анализ нормативно-правовых актов, литературы по теме и судебной практики. Автор выдвигает гипотезу, что изменение срока исковой давности возможно только в том случае, если такая возможность предусмотрена конкретным положением. Единственное исключение из этого правила предусмотрено в Морском кодексе. Это объясняется тем, что правовые нормы, касающиеся института исковой давности, имеют характер норм ius cogens, а Гражданский кодекс прямо указывает, что сроки исковой давности не могут быть сокращены или продлены в результате совершения судебного действия.
The statute of limitations for claims is an important institution of civil law. It occurs when, after the expiry of a time limit set by the legislator, a claim cannot be effectively pursued in court. The rules governing this matter are mandatory, which also includes banning the possibility of modifying limitation periods. However, according to some representatives of the doctrine an exception to this rule is contract for specific work. This concerns situation where the payment deadline stipulated by the parties falls after the expiry of the two-year limitation period calculated from the date of delivery of the work. Given the doubts that arise in this matter, the subject of this article will be to examine the possibility of modifying the limitation periods on the example of contract for specific work. Hence, the aim is to try to answer the question of whether such a change is actually possible and, if so, in which cases. A non-reactive research method was used, i.e. analysis of legal acts, literature and case law. The author hypothesises that a modification of the limitation period is only possible if a special regulation provides for this. The only exception to the rule is provided for in the Maritime Code. This is because the legal regulations concerning the institution of the statute of limitations are ius cogens norms, and the Civil Code explicitly indicates that limitation periods cannot be shortened or extended by a legal action. - Źródło:
-
Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 177-192
1897-7146
2719-4264 - Pojawia się w:
- Studia Prawnicze KUL
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł