Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "соціальна історія" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Historical-Social Establishment Specifics of Ukrainian Writers as a Social-Professional Group (end of 19th century – beginning of 20th century)
Історико-соціальна специфіка становлення українського письменництва як соціально-професійної групи (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Autorzy:
Poltorakov, Oleksiy
Shchygol, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469933.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
Ukrainian writers
socio-professional group
biographical method
sociology of literature
social history
українські письменники
соціально-професійна група
біографічний метод
соціологія літератури
соціальна історія
Opis:
Purpose. Adopting P. Bourdieu concept, within the frameworks of “literature field” and “power field” inter-connection/inter-action to analyze sociologically literature process and its key actors (writers as a socio-professional group) activities in Ukraine at the end of 19th century – beginning of 20th century. Methods: comparative method has been used while reviewing literature and arranging the table showing relations between occupation and literary work; method of socio-historical reconstruction has been used in the part about writers and their life/literature and society; biographical method has been used for analysis of writers’ life and their occupation. Results. The Ukrainian writers in the 19th century began to gain shape of socio-professional group, and its key representatives started to receive honorariums. The Ukrainian writers were in line with mainstream of the world literary process, including more active publications of literary works written by women. The 1920s was a period of the Ukrainian literature unprecedented development, showing revolutionary features it became a period of Ukrainian culture Renaissance. Many famous cultural activists emigrated, but the new generation began to appear with communism views or non-political. Actually revolutions in the beginning of the 20th century destroyed social hierarchical structure of the Russian Empire. An increasing demand for mass literary products was seen, because of an increased number of people who could read. Main professional activities of authors had a significant impact on the choice of ideas/stories and topics/subjects among writers. According to preliminary results of socio-literary studies (1920-1930s period), connections between real life of a writer and his social environment, as well as literature works had deep impact on all process’ participants. Conclusions. Writer's creative work, as well as his biographical milestones are the sources of sociological research, of the mutual influence of society (real life) and literature (art work and the corresponding psychological/cultural) in the context of the development of contemporary technologies ("BigData", etc.), – as well as reality that it is constructed/given and/or extrapolated to it.
Мета. В концептуальних категоріях перетину "поля (художньої) літератури" та "поля влади" (в термінах П. Бурдьє) визначити історико-соціальну специфіку становлення українського письменництва як соціально-професійної групи (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Методи: порівняльний був використаний під час огляду літератури і побудови таблиці взаємодії місця роботи і творчості письменників, соціально-історичної реконструкції – в частині, присвяченій взаємодії митця і його творчості з суспільством, біографічний – для аналізу взаємодії життєвого шляху письменника і його зайнятості. Результати. Доведено, що українське письменництво ще у ХІХ ст. почало формуватися як соціально-професійна група, а його ключові представники – отримувати гонорари, інколи немалі, за свою творчість, не зважаючи на те, що ці гонорари майже ніколи не були основним джерелом існування. Українське письменництво йшло в загальному руслі тогочасного світового літературного процесу, зокрема все активніше долучало до публічності (публікувало) твори, написані жінками. 1920-ті рр. стали часом небаченого розвитку української культури, періодом культурної революції або, в певному сенсі, українським відродженням. Це стало можливим завдяки тому, що після революційних подій в Україні (кінець 1910-х рр.) діячі культури могли сподіватися на підтримку державних органів, вільно проголошувати свої програми розвитку культури та сподівання. Багато видатних діячів виїхало в еміграцію, але почала з’являтися нова плеяда діячів культури, вихованих на революційних переконаннях, свідомих комуністів. Втім необхідно зауважити, що багато молодих письменників та поетів були доволі аполітичними. У вимірах художньої літератури можна прослідкувати культурні та соціальні зміни, котрі відбувалися у суспільстві. Революційні події зруйнували соціально-станову ієрархічну структуру Російської імперії. Почалася вертикальна міграція, котра підтримувалася владою. В її рамках підвищувався загальний рівень освіченості населення, змінювалося матеріальне та соціальне становище великої кількості населення. Зростав попит на літературну продукцію, оскільки збільшувалася кількість письменних людей, – отже, виникала потреба у збільшенні кадрів виробників цієї продукції – письменників (показовою є кампанія "призову робітників-ударників до літератури"). Основна професійна діяльність тогочасних митців мала значний вплив на вибір ідей/сюжетів та тем/тематик серед письменників. Висновки. Як творчий доробок письменника, так і його біографічні віхи разом є дедалі потужнішим (в контексті розвитку відповідних технологій "BigData" та ін.) джерелом для соціологічних досліджень, вивчення взаємовпливів соціуму (реального життя) і словесності (художнього твору та відповідної психологічної/культурної реальності, що ним конструюється/задається та/або екстраполюється на нього).
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 161-186
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування сфери побутового обслуговування губернських міст Лівобережної України (кінець XVIII – початок ХХ ст.)
The Formation of Consumer Services in the Provincial Cities of Left-Bank Ukraine in the Late 18th - Early 20th Centuries
Autorzy:
Ховтура, Анастасия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969439.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
побутове обслуговування
губернське місто
Лівобережна Україна
соціальна історія
бытовое обслуживание
губернский город
Левобережная Украина
социальная история
consumer services
provincial city
Left-Bank Ukraine
social history
Opis:
The article consistently discussed the formation of the consumer services sector in the provincial cities of Left-Bank Ukraine at the end of 18th – at the beginning of the 20th centuries. The existing management system of consumer domestic services was revealed. The organization forms of production and business associations were determined. A significant attention was paid to the transformation features of market services and communication methods with customers. It was concluded that the consumer services sphere of the provincial cities of Left-Bank Ukraine passed several stages of development, which had certain differences.
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 4; 167-178
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Індивід і соціум в контексті «колективної пам’яті» Моріса Гальбвакса
The Individual and Society in the Concept of “Collective Memory” by Maurice Halbwachs
Autorzy:
Ilin, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51608388.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
колективна пам’ять
культура
історія
соціальна рамка
традиція
група
collective memory
culture
history
social framework
tradition
group
Opis:
У статті аналізується проблема колективної пам’яті, невід’ємної складової сучасних memory studies. Пам’ять, зазначає автор, є способом конструювання людьми свого минулого, яке належить історії. Запропоноване на початку минулого століття французьким істориком і соціологом Морісом Гальбваксом поняття «колективна пам’ять» відкрило перспективу подолання абсолютизації психологізму в історичних дослідженнях, а також визначає науковий смисл значення колективної історичної травми. Аналізуються ідеї французького ученого про наявність пам’яті в усній традиції і методах аналізу форм усної комунікації. Показано значення використання поняття «рамки», яка є комплексом просторово-часових і соціальних уявлень, опосередкованих місцем, формою, ім’ям, міркуванням, мовою. В даному контексті основна думка вченого полягає в твердженні, що спогади про минуле обумовлені соціальними рамками. У статті здійснено акцент на мінливості і трансформації соціальних рамок в зв’язку з входженням людини у багато груп. Пам’ять групи є пам’яттю людей, які живуть тепер і можуть обговорювати спогади про своє минуле. Розгляд в якості прикладу християнства показав, як поступово спільна пам’ять групи віруючих, що співпадала з колективною пам’яттю суспільства в цілому, повністю трансформувалася під впливом все нових і нових соціальних викликів. В контексті колективної пам’яті розглядається роль традиції в історичному процесі. У статті підкреслюється, що суспільство здатне продуктивно діяти при умові опори його інститутів на колективні уявлення і колективну пам’ять.
The issue of collective memory, which is an integral component of modern memory studies, is considered in the paper. Memory, as the author notes, is a way for people to construct their past, which belongs to history. The concept of “collective memory”, proposed by the French historian and sociologist Maurice Halbwachs at the beginning of the last century, opened the prospect of overcoming the absolutization of psychologism in historical research, and also defines the scientific sense of the meaning of collective historical trauma. The ideas of the French scientist regarding the presence of memory in the oral tradition and methods of analyzing forms of oral communication are studied. The sense of using the concept of “frame”, which is a combination of spatio-temporal and social representations mediated by place, form, name, reasoning, and language, is revealed. In this context, the main idea of the scientist is the assertion that memories of the past are determined by social frameworks. The variability and transformation of social frameworks in connection with the entry of a person into many groups is emphasized in the paper. Group memory is the memory of people who live now and can discuss memories of their past. Examining Christianity as an example showed how gradually the collective memory of a group of believers, which coincided with the collective memory of society as a whole, was completely transformed under the influence of new and the latest social challenges. The role of tradition in the historical process is considered in the context of collective memory. Therefore, the paper suggests that society is able to act productively if its institutions rely on collective ideas and collective memory.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 7-15
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies