Temat: свобода - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Polityka a moralność z perspektywy wolności człowieka
Politics and Morality from the Perspective of the Freedom of the Man
Политика и нравственность с позиции свободы человека
Autorzy:: Szyszkowska, Maria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/497509.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:: man
democracy
totalitarianism
freedom
inner freedom
outside freedom
человек
демократия
тоталитаризм
cвобода
внутренняя свобода
внешняя свобода
Opis:: The author takes up the question of the freedom in the moral and sociopolitical context. She distinguishes, besides the freedom “from” and “to”, the outside freedom and the inner freedom. The first is to determine by conditions in which the man is functioning. The second has basis in human psyche. Political system, including the democracy, should guarantee the outside freedom. The sphere of the inner freedom, in which among others the morality is realizing, cannot be limited or imposed by the state and its the laws. Democracy, which the law is a product of the majority not always of conscious people, not enough protect the outside freedom, as well as is often a threat for the inner freedom.
Автор поднимает вопрос свободы в нравственном и социально-политичном контексте. Кроме свободы «от» и «до» она отличает свободу вну-треннюю и внешнюю. Первая определяется условиями, в которых человек функционирует. Вторая основывается на его психике. Политический строй, в том числе демократия, должны гарантировать внешнюю свободу человека. Сфера внутренней свободы, в которой реализуется, между прочим, нравственность, не может быть ни ограничена, ни навязана государством и его законами. Демократия, чьи законы производятся большинством, не всегда сознательных людей, не гарантируют достаточным образом внешнюю свободу, и часто бывают угрозой для внутренней свободы.
Źródło:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2012, 12; 15-20
1642-1248
Pojawia się w:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Conflict between freedom of expression and freedom of religion. The ECHR case of Rabczewska v. Poland, 8257/13. An approving commentary
Konflikt między wolnością słowa a wolnością religijną. Sprawa Rabczewska v. Polska, skarga nr 8257/13. Glosa aprobująca
Конфликт между свободой слова и свободой вероисповедания. Дело Рабчевска против Польши, жалоба № 8257/13. Одобрительный научный комментарий
Конфлікт між свободою слова та релігійною свободою. Справа Рабчевська проти Польщі, заява № 8257/13. Cхвалюючий коментар
Autorzy:: Zawiślak, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33362104.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: богохульство
релігійні почуття
свобода слова
релігійна свобода
религиозные чувства
свобода вероисповедания
blasphemy
religious feelings
freedom of speech
religious freedom
freedom of expression
bluźnierstwo
uczucia religijne
wolność słowa
wolność religijna
Opis:: Ocena dokonana przez ETPC, w myśl której sądy krajowe nie oceniły, czy wypowiedzi skarżącej mogły wzbudzić uzasadnione oburzenie lub czy miały one charakter podżegania do nienawiści albo w inny sposób zakłócania pokoju i tolerancji religijnej w Polsce, ma kluczowe znaczenie w kontekście glosowanego wyroku. ETPC słusznie orzekł, że grupa religijna musi tolerować zaprzeczanie przez innych jej przekonaniom religijnym, a nawet propagowanie przez innych doktryn wrogich ich wierze, o ile kwestionowane wypowiedzi nie nawołują do nienawiści lub nietolerancji religijnej. Wobec braku definicji prawnej trudno ocenić społeczną szkodliwość czynu. Trybunał stwierdził, że ochrona uczuć religijnych jest nieskuteczna i nieadekwatna do stopnia zniewagi czynu zabronionego, tym samym uznał istniejący od lat w polskim prawie karnym problem ze stopniowaniem społecznej szkodliwości czynu. Polska naruszyła art. 10 Konwencji, gdyż sądy krajowe nie dokonały rzetelnej oceny społecznej szkodliwości czynu.
The ECHR statement that the domestic courts did not assess whether the applicant’s statements had been capable of arousing legitimate indignation or whether they were of a nature to incite to hatred or otherwise disturb religious peace and tolerance in Poland is of key importance considering the judgment under review. ECHR rightly ruled that a religious group must tolerate the denial by others of their religious beliefs and even the propagation by others of doctrines hostile to their faith, as long as the statements in question do not incite to hatred or religious intolerance. In the absence of a legal definition, it is difficult to assess the social harmfulness of an act. The Court has recognised the issue that has existed for years in Polish criminal law – that the protection of religious feelings is ineffective and inadequate to the degree of the insulting nature of the criminal act. Poland violated Article 10 of the Convention, as the national courts failed to make a fair assessment of the social harmfulness of the act.
Оцінка ЄСПЛ, згідно якої національні суди не оцінили, чи могли заяви заявника викликати обґрунтоване обурення або чи мали вони характер підбурювання до ненависті чи іншим чином порушували мир і релігійну терпимість у Польщі, має вирішальне значення в контексті рішення, що переглядається. ЄСПЛ справедливо постановив, що релігійна група повинна терпимо ставитися до заперечення іншими її релігійних переконань і навіть до поширення іншими доктрин, ворожих їхній вірі, якщо оскаржувані висловлювання не розпалюють релігійну ненависть або брак толерантності. За відсутності легального визначення важко оцінити суспільну шкоду діяння. Суд визнав, що захист релігійних почуттів є неефективним і неадекватним ступеню правопорушення забороненого діяння, тим самим визнавши проблему, яка роками існувала в польському кримінальному праві з градацією суспільної шкідливості діяння. Польща порушила статтю 10 Конвенції, оскільки національні суди не дали справедливої оцінки суспільної шкідливості діяння.
Оценка Европейским судом по правам человека (ЕСПЧ) того, что национальные суды не оценили, могли ли высказывания заявителя вызвать обоснованное негодование, носили ли они характер подстрекательства к ненависти или иным образом нарушали мир и религиозную толерантность в Польше, имеет решающее значение в контексте рассматриваемого постановления. ЕСПЧ справедливо постановил, что религиозная группа должна терпимо относиться к отрицанию другими лицами ее религиозных убеждений и даже к распространению другими лицами доктрин, враждебных ее вере, если оспариваемые высказывания не возбуждают ненависть или религиозную нетолерантность. В силу отсутствия юридического определения, трудно оценить общественную опасность деяния. Суд пришел к выводу, что защита религиозных чувств неэффективна и неадекватна степени оскорбления запрещенного деяния, тем самым признав существующую в течение многих лет в польском уголовном праве проблему с градацией общественной опасности деяния. Польша нарушила статью 10 Конвенции, поскольку национальные суды не смогли дать справедливую оценку общественной опасности деяния.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 217-229
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Wolność gospodarcza i demokracja a wzrost gospodarczy krajów transformujących się
Economic Freedom and Democracy and Economic Growth in Transition Count
Экономическая свобода и демократия и экономический рост в период преобразований
Autorzy:: Piątek, Dawid
Szarzec, Katarzyna
Pilc, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1033336.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:: economic freedom
political freedom
economic growth
transition countries
ономическая свобода
политическая свобода
демократия
экономический рост
страны проходящие процесс трансформации
Opis:: The objective of this paper is to analyse the relationship between political freedom (democracy) and economic freedom and economic growth in transition countries. The paper is organized as follows: 1) literature review about relationship between political and economic freedom and economic growth in developed and transition countries; 2) the description of democracy and economic freedom in 25 transition countries in 1990– 2011; 3) verification of the causality relationship in the Granger sense and conclusions. According to the research, in transition countries, democracy and economic growth are not competitive goals of development, and economic freedom has a positive impact on economic growth. Usually the changes in political and economic freedom took place at the same time. Countries of a significant scope of political freedom also offer a lot of economic freedom, and vice versa: in countries where the political system is repressive, the level of economic freedom is low.
Целью статьи является анализ зависимости между политической и экономической свободой (демократией) с одной стороны и экономическим ростом с другой, в странах находящихся в процессе преобразований. Статья состоит из следующих частей: 1) обзор результатов исследований, касающихся зависимости между политической и экономической свободой и экономическим ростом в развитых странах и в странах находящихся в процессе преобразований; 2) характеристика демократии и экономической свободы в 25-ти трансформирующихся странах в период 1990-2011; 3) эконометрический анализ с использованием теста Грэнджера на причинность, а также выводы. Из проведенного анализа следует, что в трансформирующихся странах демократия и экономический рост не были конкурентными целями развития. Экономическая свобода положительно влияла на темпы экономического роста. Расширение политической свободы обычно сопровождалось увеличением экономической свободы. Страны с большим диапазоном политической свободы предлагают широкую экономическую свободу и, наоборот, в странах с репрессивной политической системой экономическая свобода является низкой.
Źródło:: Ekonomista; 2014, 3; 367-395
0013-3205
2299-6184
Pojawia się w:: Ekonomista
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Konstytucyjna wolność przemieszczania się w dobie pandemii
Constitutional freedom of movement in the era of the pandemic
Конституционная свобода передвижения в эпоху пандемии
Конституційна свобода пересування під час пандемії
Autorzy:: Orzeszak, Karol
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33520036.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: свобода пересування
особисті свободи
свобода совісті
принцип пропорційності
свобода передвижения
личные свободы
свобода совести
принцип пропорциональности
чрезвычайное положение
freedom of movement
personal freedoms
freedom of conscience
principle of proportionality
state of emergency
wolność przemieszczania się
wolności osobiste
wolność sumienia
zasada proporcjonalności
stan nadzwyczajny
Opis:: Pandemia koronawirusa wprowadziła na całym świecie niepewność w wielu aspektach życia. Rosnące obawy o zdrowie publiczne, funkcjonowanie gospodarek światowych sprawiły, że wiele państw zdecydowało się na znaczące ograniczenie praw i wolności osobistych. W konsekwencji pojawiły się wątpliwości co do legalności tego typu rozwiązań oraz zagrożenie dla ładu prawnego. W Polsce rządzący zdecydowali się na wprowadzenie szeregu nakazów i zakazów, w tym zakazu przemieszczania się. W artykule wskazano powody, dla których wprowadzony w związku z pandemią zakaz przemieszczania się należy uznać za niekonstytucyjny.
Пандемія коронавірусу внесла невизначеність у багато аспектів життя в усьому світі. Зростаюча стурбованість громадським здоров’ям і функціонуванням глобальної економіки призвела до того, що багато країн суттєво обмежують особисті права та свободи. Як наслідок, виникли сумніви щодо законності таких рішень та загрози правопорядку. У Польщі вирішили ввести низку розпоряджень і заборон, зокрема заборону на пересування. У статті вказано причини, з яких заборону на пересування, запроваджену у зв’язку з пандемією, слід визнати неконституційною.
Пандемия коронавируса внесла неопределенность во многие аспекты жизни во всем мире. Растущая озабоченность состоянием здоровья населения, функционированием мировой экономики привела к тому, что многие страны решили существенно ограничить личные права и свободы. Это привело к сомнениям в законности таких мер и к угрозе правовому порядку. В Польше правителями было принято решение ввести ряд приказов и запретов, в том числе запрет на передвижение. В статье указаны причины, по которым запрет на передвижение, введенный в связи с пандемией, должен быть признан неконституционным.
The coronavirus pandemic has introduced uncertainty into many aspects of life around the world. Growing concerns about public health and the functioning of global economies have forced many countries to significantly restrict personal rights and freedoms. This has resulted in doubts about the legality of such measures and a threat to the legal order. In Poland, the government has decided to introduce a number of orders and bans, including a ban on movement. The article presents the reasons why the ban on movement introduced in connection with the pandemic should be considered unconstitutional.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 159-175
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Economic freedom and migration from Ukraine : The case of well-educated youth
Економічна свобода та міграція з України (на прикладі високоосвітченої молоді)
Autorzy:: Kuzina, Nataliia
Onopko, Mariya
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2178651.pdf
Data publikacji:: 2016-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: economic freedom
culture
migration
economic liberalization
welfare
економічна свобода
культура
міграція
економічна лібералізація
добробут
Opis:: This paper is based on the idea that there is a special pattern in migration of the well-educated youth from Ukraine connected with the difference in levels of economic freedom that include higher salary and welfare. The survey was conducted in order to obtain data regarding influence of the level of economic freedom on the decision to leave and choice of the target country. The analysis of the survey results was carried out in terms of economic freedom and its importance to the respondents, that has brought authors to the conclusion that economic freedom is indeed important factor for educated youth when the decision to leave is made.
Стаття присвячена дослідженню особливостей еміграції високоосвітченої молоді з України, зокрема, звязку між різницею в рівнях економічної свободи, що включає вищий рівень оплаті праці та добробуту. За допомогою опитування отримано інформацію щодо впливу рівня економічної свободи на рішення щодо еміграції та вибору країни-реципієнта. У результаті аналізу результатів опитування через призму важливості економічної свободи та її значення для респондентів, автори дійшли до висновку, що економічна свобода насправді виступає важливим фактором для прийняття рішення про еміграцію.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 109-120
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Рецепція філософсько-педагогічної спадщини Я.А. Коменського у сковородинівській традиції української культури: парадокси і суперечності
Autorzy:: Kultaieva, Maria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1194847.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: рецепція
ідеї Коменського
сковородинівська традиція
школа
дидактика
виховання
дитина
свобода
шлях світла
педагогічні відносини
Opis:: Стаття присвячена розгляду рецепції філософсько-педагогічних ідей Яна Амоса Коменського у культурній традиції, започаткованої видатним українським філософом Григорієм Сковородою (1722-1794). Розкриваються суперечливі моменти філософсько-педагогічних настанов Коменського, які визначили логіку їхньої селекції на різних етапах еволюції сковородинівської традиції, де перевага надається трансформаціям платонізму, перед усім концептам удосконалення світу і шляху світла, а також принципам «Великої дидактики». Показано, що парадокси і суперечності рецепції ідей Коменського в Україні обумовлені ситуативними переходами від середньовічних уявлень про смисл і призначення освіти до їх модерних модифікацій і навпаки, але з акцентуванням свободи і нового культурного статусу дитини. Взаємопроникнення засадничих ідей Коменського і збережених смислів сковородинівської традиції сприяло створенню внутрішньої опозиції навіть усередині теорії комуністичного виховання. Різні версії такого явного і неявного спротиву розглядаються на матеріалі філософсько-педагогічних теорій Г. Ващенка, А. Макаренка і В. Сухомлинського, які відстоювали діаметрально протилежні шляхи удосконалення світу. Пропонується нове прочитання теорії пансофійної школи у сучасних соціокультурних контекстах як можливих орієнтирів у сучасних інституціональних трансформаціях шкільної освіти та оновлення її змісту.
Źródło:: Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika; 2017, 4; 253-276
2450-7245
2658-1973
Pojawia się w:: Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Wartość wolności a liberalna neutralność państwa
Ценность свободы и либеральный нейтралитет государства
The Value of Freedom and Liberal Neutrality of the State
Autorzy:: Niemczuk, Andrzej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/497475.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:: свобода
либерализм
нейтралитет государства
моральность
политика
freedom
liberalism
the neutrality of the state
morality
politics
Opis:: В статье представлен анализ проблемы логичного единства двух основных идей либерализма: идеи ценности свободы и аксиологического нейтралитета государства. Тезис статьи в том, что эти две идеи можно согласовать только при условии, что они будут трансформированы в концепцию, согласно которой заданием либерального государства является защита граждан от зла, грозящего со стороны других граждан. Нейтралитет государства может касаться только так называемых высоких ценностей.
The paper contains an analysis of the problem of coherence between two basic ideas of liberalism: the idea of the value of freedom and of the axiological neutrality of the state. The thesis is that these ideas can be coherent only under the condition, that they will be transformed into theory, according to it the aim of the liberal state is protection of its citizens against the evil from the part of other citizens. The neutrality of the state concerns only so-called high values.
Źródło:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2013, 13; 15-29
1642-1248
Pojawia się w:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Различия между онтологическими основами польской и русской культур Человек. Свобода. История. Государство
Autorzy:: Kowalska - Stus, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568510.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Polska
Russia
cultural tradition
man
freedom
history
state
Польша
Россия
культурные традиции
человек
свобода
история
государство
Opis:: Societies create cultural models in order to maintain their identity. They constitute a reflection of values and symbols to which they are the most attached. In Russia, there has been a dispute about cultural identity for a long time. During Vladimir Putin’s presidency, when the liberal idea was devalued, a serious debate about the future of Russia was commenced. In contrast to Russia, Poland has always emphasized its European roots and identity of its culture with the Western culture. Comparative studies of the two cultures lead to the conclusion that significant differences are views of: man, freedom and the state. The definition of man in a given culture is associated with the worldview. In Russian culture it has been formulated on the basis of monastic practice and experience of Church Fathers. Hesychasm and deification – are the basis of the Orthodox anthropology. In the contemporary Russian culture one can observe the revival of hesychasm, which stems from the life practice. Latin anthropology was formed under the influence of Saint Augustine’s Confessions. According to Augustine, man is dust and only his „self ”, the person, is endowed with „existence, consciousness and will”. Augustine was the first Latin theologian, who pointed out the historical subjectivity of an individual. Therefore, the European thought identified man with historical ones: the state, nation and economics. The issue of a person’s freedom is the basic issue of Western anthropology. Man perceived himself as an autonomous entity that exists thanks to the autonomous intellect and respects the rights of others adhering to the same principles. Freedom in Orthodox culture is understood as inner freedom from external determinants Saint Augustine formulated a number of problems which are the basis of the Western understanding of the state. The specificity of understanding Augustine’s state is associated with the belief that people are sinful and it has an impact on the state system. Russian state doctrine is connected with Byzantine heritage. The idea of Moscow the Third Rome is a continuation of Byzantine diarchy. The contemporary Russian state thought says that liberal democracy and internationalism are unfamiliar to Russian culture. It finds it necessary to return to the ideocratic country and calls for recovering from the Russian disease of self-consciousness – “occidentalistic rootlessness”.
Oбщества, чтобы сохранить свою идентичность, создают идеальные культурные модели. Они отражают ценности и символы, к какторым люди найболее привязаны. В России издавна ведется спор на тему культурной тождественности. В период правления Владимира Путина, когда либеральная идея подверглась компромитации, началась серьезная дискуссия на тему будущего России. В отличие от Росси Польша всегда подчеркивала тождественность своей культуры западной, ссылаясь на ее латинские корни. Сравнительные исследлвания обеих культур приводят к итогам, что существенные различия касаются взглядов на: человека, свободу и государство. Определение человеческой сущности в данной культуре тесно связанос мировоззрением. В русской культуре оно опирается на практику монастыр-ского и святоотеческого опыта. Исихазм и обожение – основa православной антропологии. В современной русской православной культуре заметно воз- рождение исихазма, который отсылает к конкретному образу человека. Латинская антропология сформировалась под влиянием Исповеди бл.Августина.Человек, по Августину, «персть земная», это лишь его «Я», пер сона, имеющая бытие, знание и волю» Августин был первым латинским богословом, который указал на историческое значение личности. Потому европейская мысль отождествляла человека с историческими: народом, го сударством, экономикой. Проблема свободы личности – главная проблема западной антрополо-гии. Человек стал воспринимать себя как автономную личность, которая живет, опираясь на независимый разум, уважает права других, руководя- щихся такими же предпосылками. Свобода в православной культуре это внутренняя свобода от внешних детерминантов. Бл. Августин поставил ряд вопросов, которые легли в основу римского понимания государства. Специфика мышления Августина о государстве связана с убеждением, что люди греховные и это влияет на устройство госу-дарства. Русская доктрина государства является византийским наследием. Идея Москвы III Рима была продолжением этой идеи. Основной диагноз заключается в том, что современная либеральная демократия и мондиализм чужды. Русские считают необходимым возврат к идеократическому госу- дарству. Западничество воспринимают как беспочвенность.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 2(13); 123-145
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Howls in the Anthropocene: Between Wildness and Captivity of Wolves in the Memoirs of Lois Crisler and Teresa Martino
Wilcze wołanie w antropocenie. Niewola i wolność wilków we wspomnieniach Lois Crisler i Teresy Martino
Волчий вой в антропоцене. Жизнь волков на свободе и в неволе в воспоминаниях Лоис Крайслер и Терезы Мартино
Autorzy:: Szymonek, Paulina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/21150545.pdf
Data publikacji:: 2022-06-22
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: волки
Лоис Крайслер
Тереза Мартино
свобода
антропоцен
wilki
Lois Crisler
Teresa Martino
dzikość
antropocen
wolves
wildness
anthropocene
Opis:: The article shows the shift in perception of wolves that occurred in North America between the 1950s and 1990s through the stories of Lois Crisler and Teresa Martino—two women who developed a close relationship with their wolves. Although Lois Crisler’s wolves—Lady, Trigger, Alatna, Arctic, Barrow, Killik, and Tundra—were born wild, they spent their lives as captives. On the other hand, Mckenzie, a she-wolf born in captivity and raised by Teresa Martino, was released back to the wild. Their stories provide a glimpse into a period of time when hatred for wolves was giving way to public acceptance. It was during this time, too, that wolf reintroductions were considered as a way of rewilding the land after these predators have been almost completely exterminated in the United States.
W artykule ukazano zmianę postrzegania wilka, jaka nastąpiła w Ameryce Północnej w latach 1950–1990, poprzez historie Lois Crisler i Teresy Martino – dwóch kobiet, które nawiązały bliskie relacje ze swoimi wilkami. Choć wilki Lois Crisler – Lady, Trigger, Alatna, Arctic, Barrow, Killik i Tundra – urodziły się dzikie, ich życie było zależne od ludzi. Natomiast Mckenzie, wilczyca urodzona w niewoli i wychowana przez Teresę Martino, została wypuszczona na wolność. Historie Crisler i Martino ukazują czas, w którym w Stanach Zjednoczonych nienawiść do wilków ustępowała publicznej ich akceptacji oraz podjęto pierwsze próby reintrodukcji tego gatunku po uprzednim niemal doszczętnym wytępieniu wilków na terenie USA.
В статье, на примере историй Лоис Крайслер и Терезы Мартино – двух женщин, установивших близкие отношения со своими волками, – показан сдвиг в восприятии волков, произошедший в Северной Америке в период с 1950-х по 1990-е годы. Хотя волки Лоис Крайслер – Леди, Триггер, Алатна, Арктик, Барроу, Киллик и Тундра – родились дикими, они провели свою жизнь в неволе. В свою очередь, Маккензи, волчица, родившаяся в неволе и воспитанная Терезой Мартино, была выпущена обратно на волю. Их истории позволяют заглянуть в тот период времени, когда ненависть к волкам уступала место общественному признанию. Именно в это время реинтродукция волков стала рассматриваться как способ восстановления дикой природы после того, как эти хищники были почти полностью истреблены в США.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2022, 1 (9); 1-18
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Cena wolności: konflikt na Ukrainie i jego skutki geopolityczne
Autorzy:: Климончук, Василь
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687205.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: freedom, geopolitics, democracy, conflict, international security
wolność, geopolityka, demokracja, konflikt, bezpieczeństwo międzynarodowe
свобода, геополітика, демократія, конфлікт, міжнародна безпека
Opis:: The article analyzes the peculiarities of the conflict in Ukraine, its preconditions and geopolitical consequences. It provides the examples and numbers, which show the low level of trust to government institutions, law enforcement agencies, judicial system and a much higher level of trust to non-governmental organizations. It covers the issue of democracy condition or, to be more precise, the lack of democracy, which causes the society’s tendency to protest. It is stated that the public’s discontent was with the oligarchs’ influence on the country, with the corruption on all the levels of social relations, with the pressure on small and medium enterprises, and ambiguity about the strategic course of the state’s development (European Union, Customs Union). The article defines the issues connected with the beginning and reasons, which made the people go out to the Maidan. The most prevailing causes include the severe beating of the demonstrators on the Maidan overnight into November 30, repressions, Viktor Yanukovych’s refusal to sign an EU association agreement, and the desire to change life in Ukraine. There was also a great wish to change the authorities in Ukraine. The article analyzes the Russian Federation’s armed aggression against Ukraine, which became a long-term factor of influence on the Ukrainian political, economical, military and social reality. It is stated that due to the RF actions within 2014-2015, the system of global and regional security and the current system of international law have been deformed. Almost all international security assurances for Ukraine (the Budapest Memorandum, in particular) proved to be deprived of legal capacity in conditions when the aggressor is one of the guarantors – Russian Federation. It is demonstrated that the Russian invasion and seizure of the part of the Eastern-Ukrainian region, the Crimea became a direct challenge both to the European system of security and Ukraine.
W artykule przeanalizowano сechy konfliktu na Ukrainie, jego uwarunkowania oraz konsekwencje geopolityczne. Autor podaje przykłady, dane, które wskazują na niski poziom zaufania do instytucji rządowych, sił bezpieczeństwa, wymiaru sprawiedliwości i znacznie wyższy poziom zaufania do instytucji pozarządowych. Rozważane jest pytanie o stan demokracji, a raczej jej braku, co tworzy w społeczeństwie tendencję do protestu. Powszechne niezadowolenie ludności skierowane było przeciwko rosnącemu wpływowi oligarchów w kraju, korupcji na wszystkich poziomach relacji społecznych, naciskowi na małe i średnie przedsiębiorstwa, niepewności kursu strategicznego państwa (Unia Europejska, Euroazjatycka Unia Celna). Autor określa zagadnienia związane z początkiem i motywami, które doprowadziły ludzi do Rewolucji godności. Główne przyczyny niezadowolenia: ciężkie pobicie demonstrantów na Placu Niepodległości w noc na 30 listopada, represje, odmowa Wiktora Janukowycza podpisania umowy stowarzyszeniowej z UE oraz pragnienie zmiany stanu życia na Ukrainie.Również dość wyraźne było pragnienie zmiany władzy na Ukrainie. Przeanalizowano zbrojną agresję Rosji przeciwko Ukrainie, która stała się długoterminowym czynnikiem wpływającym na rzeczywistość polityczną, gospodarczą, wojskową i społeczną. Z powodu działań Federacji Rosyjskiej w latach 2014–2015 był zniekształcony system globalnego i regionalnego bezpieczeństwa oraz obecny system prawa międzynarodowego. Prawie wszystkie międzynarodowe gwarancje bezpieczeństwa dla Ukrainy (w tym w ramach Memorandum Budapesztańskiego) okazały się niezdolne w sytuacji, gdy agresorem został jeden z gwarantów – Federacja Rosyjska. Udowodniono, że rosyjska inwazja i zajęcie części wschodniego regionu Ukrainy oraz Krymu było bezpośrednim wyzwaniem dla bezpieczeństwa europejskiego i państwa ukraińskiego.
Проаналізовано особливості конфлікту в Україні, його передумови та геополітичні наслідки. Наводяться приклади, цифри, які свідчать про низький рівень довіри до інститутів влади, силових структур, судової системи і значно вищий рівень довіри до недержавних інституцій. Розглядаються питання стану демократії, а точніше її відсутність, що породжує у суспільстві схильність до протестних акцій. Стверджується, що невдоволення населення було спрямоване проти посилення впливу олігархів у країні, корупції на всіх рівнях суспільних взаємовідносин, тиск на малий і середній бізнес, невизначеність із стратегічним курсом розвитку держави (Європейський Союз, Митний Союз). Окреслюються питання, пов’язані з початком і мотивами, що спонукали людей вийти на Майдан, серед яких найбільш поширеними виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії, відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом та прагнення змінити життя в Україні. Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні. Здійснено аналіз збройної агресії Російської Федерації проти України, яка стала довгостроковим чинником впливу на українську політичну, економічну, військову та соціальну реальність. Зазначено, що внаслідок дій РФ впродовж 2014–2015 рр. було деформовано систему глобальної та регіональної безпеки, а також чинну систему міжнародного права. Майже всі міжнародні гарантії безпеки для України (зокрема в межах Будапештського меморандуму) виявилися недієздатними в умовах, коли агресором виступив один із гарантів - Російська Федерація. Доведено, що російське вторгнення Ціна свободи: конфлікт в Україні та його геополітичні наслідки 99 та захоплення частини Східноукраїнського регіону, Криму, стало безпосереднім викликом і європейській системі безпеки, і українській державі.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2016, 2, 1
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Demokracja, demagogia, tyrania – uwagi o aporiach wolności jednostki
Демократия, демагогия, тирания - замечания об апории индивидуальной свободы
Autorzy:: Bosak, Marek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969423.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: demokracja
demagogia
Platon
Mill
wolność słowa
democracy
demagogy
Plato
freedom of speech
демократия
демагогия
Платон
Милл
свобода слова
Opis:: Свобода слова, которая является основополагающим условием современной демократической формы правления, подвергалась риску демагогии с древних времен. Чтобы избежать этой угрозы, часто предлагалось отменить или ограничить эту форму свободы и даже отказаться от демократической системы. В статье делается попытка показать, что способом сохранения свободы слова при устранении опасности демагогии может быть всеобщее образование, и особенно гуманитарное образование, знакомство граждан как с характеристиками социальных и культурных процессов, так и с современными методами и механизмами демагогии.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 1; 39-52
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Kooperatyzm Edwarda Abramowskiego a idea niepodległości
Кооперативизм Эдварда Абрамовского и идея независимости
Cooperatism by Edward Abramowski and the Idea of Independence
Autorzy:: Cwynar, Katarzyna M.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/497887.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:: ирредента
политическая свобода
кооперативизм
демократия
irredenta
wolność polityczna
kooperatyzm
spółdzielczość
demokracja
irredentism
political freedom
cooperatism
cooperative movement
democracy
Opis:: В то время, как очередные повстанческие попытки были безуспешными, а страны-завоеватели – сильными, Эдвард Абрамовский выступил с новаторской идеей вернуть независимость польского общества. Он посчитал, что народное освобождение необходимо соединить с освобождением общественным и экономическим. Он был убежден, что это было возможным благодаря социалистическим идеям и идее кооперативизма. Польское общество, особенно т.н. отстающие слои, организованное в кооперативы должно было превратиться в экономическую и одновременно организационную сеть над структурой стран-завоевателей. Цель кооперативов состояла в культурно-образовательной деятельности, в том числе они должны были отвечать за формирование политической культуры. Эта деятельность должна была приготовить польское общество к обретению политической свободы.
In the situation of failures of consecutive uprisings and the power of the occupying countries, Edward Abramowski proposed an innovative idea of independence by Polish society. He considered that national liberation should be connected with the social and economic liberation. In his belief it was possible by reference to socialist ideas and idea of cooperatism. Polish society, especially the so-called impaired classes, organized in cooperatives, would create a economic and also the organizational network over the partitioners structure. Cooperatives would also have a goal to cultural and educational activities and also should allow for the formation of political culture. These actions were to prepare the Polish nation to regain a political freedom.
Źródło:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2015, 15; 201-217
1642-1248
Pojawia się w:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Współczesne znaczenie metafizyczno-religijnej koncepcji prawa naturalnego. Analiza krytyczna
Современное значение метафизически-религиозной концепции естественного права. Критический анализ
The Contemporary Meaning of the Metaphysical and Religious Concept of Natural Law. Critical Analysis
Autorzy:: Wójtowicz, Ryszard
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/497231.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:: prawo naturalne
sprawiedliwość
wolność
dialog
Kościół
естественное право
справедливость
свобода
диалог
Церковь
natural law
justice
freedom
dialogue
Church
Opis:: Статья представляет собой критический анализ метафизическо-религиозной доктрины естественного права. Тезисы этой доктрины можно выразить следующим образом: духовная жизнь разных культурных традиций желает проявлять себя и воплощаться «в свете высшей правды и абсолютного добра». Тем самым, естественное право должно являться основой аутентичных и абсолютных (христианских) ценностей, гарантируя «аутентичный» диалог различных культур и религий. Однако, классификация теорий, касающихся естественного права, показывает его сложность; исторические критерии переплетаются с методологическими, а закон естественного права полон не только философского и политического содержания, но даже идеологического и мировоззренческого. Поэтому нет согласия на нераздельное понимание естественного права, равно как нет однозначного ответа на вопрос об его функциях и социально-культурном значении. В связи с вышеупомянутым, нам кажется, что для того, чтобы естественное право могло стать основой межкультурного и религиозного диалога, оно должно быть «ценностью», свободной от морали (имморальной), основанной на добродетели ответственности и предвидения, а не на заимствовании и трансформации или же quasi «новом взгляде» на «Великие Ценности».
The article is a critical analysis of metaphysical and religious doctrine of the natural law whose thesis may be expressed as follows: spiritual life of various cultural traditions wants to manifest and fulfill itself in the “light of the final truth and absolute good”. Thereby, the natural law shall constitute the foundation of defending the authentic (Christian) and absolute values which guarantee “authentic” dialogue between different cultures and religions. However, classification of theories related to the natural law shows its complexity, while historical criteria alternate with the methodological ones and the idea of the natural law is full of philosophical and political as well as just ideological content or the content of outlook. That is why there is a disagreement on common understanding of the natural law, including the answer to the question about its functions and social and cultural importance. Therefore, it seems that to make the natural law constitute the foundation of multicultural and religious dialogue, it should be the “value” free of morality (immoral) based on the virtue of responsibility and predictabi-lity, but nor on the reception neither on quasi “new look” at “Great Virtues”.
Źródło:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2016, 16; 67-80
1642-1248
Pojawia się w:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: The conflict of values in antitrust proceedings before the President of the Office of Competition and Consumer Protection
Konflikt wartości w postępowaniu antymonopolowym przed Prezesem Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów
Конфликт ценностей в антимонопольном разбирательстве перед председателем Управления по защите конкуренции и защите прав потребителей
Конфлікт цінностей в антимонопольному провадженні перед Головою Управління з питань захисту конкуренції та прав споживачів
Autorzy:: Dobaczewska, Anna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33358999.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: концентрація підприємців
управління захисту конкуренції
згода на концентрацію
економічна свобода
экономическая концентрация
Управление по защите конкуренции
согласие на экономическую концентрацию
свобода предпринимательской деятельности
koncentracje przedsiębiorców
urząd ochrony konkurencji
zgoda na koncentrację
wolność gospodarcza
business mergers and acqiusitions
competition authority
concentration approval
economic freedom
Opis:: Decyzje Prezesa Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w sprawach antymonopolowych rozwiązują zazwyczaj dylemat, której wartości (konstytucyjnej) nadać priorytet: wolności gospodarczej czy uczciwej konkurencji. Celem artykułu jest zbadanie, jakimi przesłankami i czynnikami kieruje się Prezes UOKiK w przypadku konfliktu pomiędzy wskazanymi wartościami i decyzje jakiej treści mogą być potencjalnie podejmowane. Uwzględniono przede wszystkim postępowania w sprawach praktyk ograniczających konkurencję oraz zgód na koncentrację przedsiębiorców. Wskazano przyczyny, dla których Prezes UOKiK, kosztem ochrony konkurencji, pozwala na istnienie porozumień pomiędzy przedsiębiorcami albo wyraża zgodę na koncentrację przedsiębiorców. W badaniach wykorzystano metodę dogmatyczno-prawną i formalno-prawną, bazując na prawie polskim i prawie Unii Europejskiej; uzupełniająco zaś analizowano treść istniejących decyzji Prezesa UOKiK.
Рішення Голови Управління з питань захисту конкуренції та прав споживачів у антимонопольних справах зазвичай вирішують дилему, якій (конституційній) цінності віддати пріоритет: економічній свободі чи чесній конкуренції. Метою статті є дослідити, якими передумовами та чинниками керується Головa УОКіК у разі конфлікту між вказаними цінностями та які рішення потенційно можуть бути прийняті. Насамперед, бралися до уваги провадження у справах про дії які обмежують концентрацію та дозволів на концентрацію підприємців. Зазначено причини, з яких Головa УОКіК на шкоду захисту конкуренції допускає наявність угод між підприємцями або дає згоду на концентрацію підприємців. У дослідженні використано догматично-правовий та формально-юридичний методи, зосереджуючись на польському праві та праві Європейського Союзу; додатково проаналізовано зміст чинних рішень Голови УОКіК.
Решения председателя Управления по защите конкуренции и защите прав потребителей Республики Польша (UOKiK) в антимонопольных делах обычно разрешают дилемму о том, какой (конституционной) ценности отдать предпочтение: свободе предпринимательской деятельности или добросовестной конкуренции. Цель данной статьи – рассмотреть, какими предпосылками и факторами. руководствуется председатель UOKiK, когда возникает конфликт между указанными ценностями, и какие решения потенциально могут быть приняты. Основное внимание уделяется производствам по делам о соглашениях, ограничивающих конкуренцию, а также по решениям о согласии на экономическую концентрацию. Были указаны причины, по которым председатель UOKiK, в ущерб защите конкуренции, допускает существование соглашений между предпринимателями или дает согласие на экономическую концентрацию. В исследовании использовались догматико-правовой и формально-юридический методы, основываясь на польском законодательстве и законодательстве Европейского союза; также было проанализировано содержание существующих постановлений председателя UOKiK.
The decisions of the President of the OCCP in antitrust cases usually resolve the dilemma as to which (constitutional) value should be given priority: economic freedom or fair competition. The purpose of the present article is to examine what considerations and factors guide the President of the OCCP when there is a conflict between the values indicated and what decisions and of what content can potentially be made. The present paper focuses on the proceedings in cases of restrictive practices and approvals for mergers and acqiusitions of entrepreneurs. The study has indicated the reasons why the President of the OCCP, at the expense of competition protection, allows the existence of agreements between entrepreneurs or approvals of the concentration of entrepreneurs. The research has used the dogmatic legal and formal-legal method, based on the Polish law and EU law; in addition, the content of existing decisions of the President of the OCCP has been analysed.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 21-39
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Filozofia polityki Marii Szyszkowskiej
Философия политики Марии Шишковской
Political Philosophy of Maria Szyszkowska
Autorzy:: Cwynar, Katarzyna M.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/497224.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:: человек
свобода
законность
пацифизм
политика
плюрализм
толерантность
człowiek
wolność
praworządność
pacyfizm
polityka
pluralizm
tolerancja
human being
freedom
legality
pacifism
policy
pluralism
tolerance
Opis:: Философия политики Марии Шишковской определяется кантианской идеей человечности как цели самой в себе. Она перенесла эту идею в реальное измерение, сведя ее к перспективе личности как члена политического общества (гражданина). Автор статьи сосредотачивается на вопросах, которые для философии политики являются принципиальными. При этом указывает на основные вопросы, которые определяют характер социально-политических размышлений. Это вопросы свободы, пацифизма, плюрализма, толерантности и моральности. Реализация права, как и политики, согласно концепции Марии Шишковской должна учитывать высшие ценности.
Political philosophy of Maria Szyszkowska is determined by Kant’s idea of humanity as an aim in itself. She gives this idea a real dimension by driving it to the perspective of the individual as a member of political society (citizen). The author of the article focuses on the issues that for the presented philosophy of politics seem to be essential. She points out the fundamental issues defining the nature of the socio-political considerations. These are the issues of freedom, pacifism, pluralism, tolerance and morality. The law, like politics, according to the concept of Maria Szyszkowska, should be implemented considering the higher values.
Źródło:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2016, 16; 279-289
1642-1248
Pojawia się w:: ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "свобода" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język