Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "російсько-українська війна" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Obraz reakcji Ukrainy i Polski wobec rosyjskiego ataku na instytucje kultury. Analiza wybranych przekazów medialnych
    Образ реакції України та Польщі щодо російського нападу на культурні установи. Аналіз обраних публікацій у засобах масової інформації
    Autorzy:
    Oliinyk, Artur
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31233779.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    російсько-українська війна
    Центр допомоги культурі в Україні
    українська культурна спадщина
    польські та українські медійні наративи
    російська агресія
    Russian-Ukrainian war
    Center for Cultural Assistance in Ukraine
    cultural heritage of Ukraine
    Polish and Ukrainian media coverage
    Russian aggression
    wojna rosyjsko-ukraińska
    Centrum Pomocy dla Kultury na Ukrainie
    dziedzictwo kulturowe Ukrainy
    polski i ukraiński przekaz medialny
    Opis:
    Polska jest jednym z głównych krajów wspierających Ukrainę w wojnie rosyjsko-ukraińskiej. Centrum Pomocy dla Kultury na Ukrainie, które działa w ramach Narodowego Instytutu Dziedzictwa, koncentruje się na dostarczaniu instytucjom kultury na Ukrainie materiałów do zabezpieczenia ich zbiorów oraz pomocy w planowaniu odbudowy zabytków. Działania Polski skupiają się również na informowaniu o zniszczeniach dziedzictwa kulturowego na Ukrainie, organizuje międzynarodowe konferencje i szkolenia. Według oficjalnych danych, do stycznia 2023 roku zniszczonych zostało już ponad 1200 obiektów kultury na Ukrainie. Polska podejmuje działania mające na celu ochronę kultury i wartości europejskich przed rosyjską agresją. Ważną częścią artykułu jest analiza porównawcza głównych polskiego i ukraińskiego przekazów medialnych na temat kultury na Ukrainie.
    Польща є однією з основних країн, які підтримують Україну в російсько-українській війні. Центр допомоги культурі в Україні, який діє в рамках Інституту національної спадщини, зосереджується на наданні культурним установам України матеріалів для захисту їхніх колекцій та допомоги у плануванні реставрації пам'яток. Діяльність Польщі також зосереджена на наданні інформації про руйнування культурної спадщини в Україні, організації міжнародних конференцій та тренінгів. За офіційними даними, станом на січень 2023 року в Україні вже знищено понад 1200 культурних об'єктів. Польща вживає заходів для захисту європейської культури та цінностей від російської агресії. Важливою частиною статті є порівняльний аналіз основних польських та українських ЗМІ, які висвітлюють питання культури в Україні.
    Poland is one of the main countries supporting Ukraine in the Russian-Ukrainian war. The Center for Cultural Assistance in Ukraine, which operates under the National Heritage Institute, focuses on providing cultural institutions in Ukraine with materials to secure their collections and assistance in planning the restoration of monuments. Poland's activities also focus on providing information about the destruction of cultural heritage in Ukraine, and it organizes international conferences and training sessions. According to official data, by January 2023, more than 1,200 cultural sites in Ukraine had already been destroyed. Poland is taking steps to protect culture and European values from Russian aggression. An important part of the article is a comparative analysis of major Polish and Ukrainian media coverage of culture in Ukraine.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-18
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ООН та українська дипломатія в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України в умовах російсько-української війни
    The UN and Ukrainian Diplomacy in the Struggle for Independence and Territorial Integrity of Ukraine in the Context of the Russian-Ukrainian War
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151141.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Україна
    російсько-українська війна
    Організація Об’єднаних Націй
    Рада Безпеки ООН
    українська дипломатія
    Ukraine
    Russian-Ukrainian war
    United Nations
    UN Security Council
    Ukrainian diplomacy
    Opis:
    У статті висвітлюється діяльність Організації Об’єднаних Націй і Ради Безпеки ООН під час російсько-української війни 2014-2023 рр. та активність української дипломатії із захисту незалежності й територіальної цілісності України. Аналізуються, зокрема, процеси ухвалення та голосування на сесіях Генеральної Асамблеї ООН та засіданнях Ради Безпеки щодо питань, пов’язаних з агресією РФ проти України, та вказується на їх неефективність. Наголошується на необхідності реформування всієї діяльності ООН відповідно до сучасних викликів глобального світу в умовах формування нової, багатополюсної системи міжнародних відносин. Особлива увага приділяється гострій проблемі трансформації найвпливовішого органу Організації Об’єднаних Націй – Ради Безпеки, її структури та механізмів ухвалення рішень, в основі яких ще з 1945 р. залишається принцип розподілу на постійних і непостійних членів та наділення перших – США, СРСР (а сьогодні його незаконної спадкоємиці РФ), Китайсь¬кої Народної Республіки, Франції та Великої Британії – правом вето, що вже не відповідає нині¬ш¬нім реаліям, адже ексклюзивне володіння правом вето провід¬ними грав¬цями світової політики є прямим порушенням принципу рівноправності держав-членів ООН. Також розглядається активна діяльність зовнішньополітичного відомства України під час війни Росії проти України. Йдеться не лише про реалізацію ним складних поточних завдань розширення дієвої проукраїнської коаліції у світі, відновлення загальної поваги до Статуту ООН та рівності прав незалежних держав і народів, але й про перспективи повоєнного облаштування устрою в Європі та світі за активної участі України. Підсумовується, що українська дипломатія у складних умовах воєнного стану і кризи ООН та усієї системи міжнародної безпеки досить гідно виконує свою відповідальну місію із захисту національних інтересів України в сучасному глобальному світі.
    The article highlights the activities of the United Nations and the UN Security Council during the Russian-Ukrainian war of 2014-2023 and the activity of Ukrainian diplomacy in defending Ukraine's independence and territorial integrity. The author analyses, in particular, the voting processes at the UN General Assembly and Security Council meetings on issues related to the Russian aggression against Ukraine and points out their ineffectiveness. The author emphasises the need to reform all UN activities in accordance with the current challenges of the global world in the context of the formation of a new, multipolar system of international relations. Particular attention is paid to the acute problem of transforming the most influential body of the United Nations - the Security Council, its structure and decision-making mechanisms, which have been based on the principle of division into permanent and non-permanent members since 1945. The principle of division into permanent and non-permanent members and veto power for the former - the United States, the USSR (and today its illegal successor, the Russian Federation), the People's Republic of China, France and the United Kingdom - no longer corresponds to current realities, as the exclusive possession of veto power by the leading players in world politics is a direct violation of the principle of equality of UN member states. The article also examines the active work of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine during the Russian war against Ukraine. It is not only about the realisation of the complex current tasks of expanding an effective pro-Ukrainian coalition in the world, restoring universal respect for the UN Charter and the equal rights of independent states and peoples, but also about the prospects for post-war arrangements in Europe and the world with Ukraine's active participation. It is concluded that Ukrainian diplomacy, in the difficult conditions of martial law and the crisis of the UN and the entire international security system, is quite adequately fulfilling its responsible mission of protecting Ukraine's national interests in the modern global world.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 10-44
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    MIĘDZY GONZO A DOKUMENTEM HISTORYCZNYM. O STATUSIE GENOLOGICZNYM REPORTAŻU ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 ANDRIJA SOWY (PŁOCHISZA)
    BETWEEN GONZO AND HISTORICAL DOCUMENT. ABOUT THE GENRE STATUS OF ANDRIY SOVA’S REPORTAGE ZVIT ZA SERPEN ‘14
    МІЖ ГОНЗО ТА ІСТОРИЧНИМ ДОКУМЕНТОМ. ПРО ЖАНРОВИЙ СТАТУС РЕПОРТАЖУ ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 АНДРІЯ СОВИ (ПЛОХІША)
    Autorzy:
    Kupidura, Ryszard
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041180.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    жанровий аналіз
    репортаж
    хронотоп
    ідіостиль
    російсько-українська війна
    референційний пакт
    genre analysis
    reportage
    war
    chronotope
    gonzo
    non-fiction
    idiostyle
    reference pact
    Andriy Sova (Plokhish)
    Opis:
    The urgency of this paper is conditioned by the importance for the Ukrainian literary process of examining the peculiarities of literary works devoted to the Russian-Ukrainian war (2014–?). In the article, the author reviews the genre status of Andriy Sova’s Zvit za serpen ‘14. The research indicates the syncretic character of Sova’s reportage and reconstructs the social and cultural conditions for the creation of the text. In addition, the author draws attention to the language of reportage (idiostyle), which is saturated not only with emotions, but also with technical and military terminology. It was found that Zvit za serpen ‘14 contains a specific chronotope conditioned by the dynamics of events in 2014. Another important aim of the research was to investigate how Sova strengthens the reference pact with the reader. As a result, it was recognized that Sova’s strategy is to declare the truth (“I am describing only what I have seen”), frequent quoting of other soldiers, as well as posting photos, which strengthens the documentary character of the book.
    Актуальність цього дослідження зумовлена важливістю для українського літера-турного процесу вияву своєрідності літературних творів, що присвячені проблематиці росій-сько-української війни (2014–?). Мета наукової розвідки — здійснити аналіз жанру репортажу Андрія Сови (Плохіша) Звіт за серпень ‘14. Унаслідок здійсненого дослідження не лише з’я-совано тип жанру аналізованого тексту, що має гібридний, синкретичний характер, оскільки поєднує різні, часто гетерогенні жанрові ознаки, але й визначено специфіку суспільного та культурного контекстів, що призвели до його виникнення. Охарактеризовано систему ознак ідіостилю Андрія Сови (Плохіша), до яких належать: суб’єктивізм, емоційність, схильність до вживання професіоналізмів тощо. Крім того, розкрито структуру текстового хронотопу дослі-джуваного тексту, що зумовлена динамікою подій 2014 року. У розвідці виявлено й основну письменницьку стратегію, за допомогою якої відбувається “зміцнення” референційного пактуавтора із читачем; простежуємо наявність безпосередніх відавторських заяв декларативного характеру, як-от: “пишу лише те, що бачив”, розлогих прямих цитувань учасників боїв, залучення візуального ряду у вигляді фотографії, що ілюструє документальний характер видання.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 177-186
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Non-proliferation of Nuclear Weapons in the US Military-political Strategy and Ukraine
    НЕЗАСТОСУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ У ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ США ТА УКРАЇНА
    Autorzy:
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894463.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    nuclear taboo, USA, deterrent, G. Kennan, G. Kvestor, S. Payfer, R. Popadyuk, denuclearization, Ukraine, Russia, Russian-Ukrainian war, nuclear weapons, international security
    ядерне табу, США, стримування, Дж. Кеннан, Дж. Квестор, С. Пайфер, Р. Попадюк, денуклеарізація, Україна, РФ, російсько-українська війна, ядерна зброя, міжнародна безпека
    Opis:
    У статті проаналізовані основні події й розкриті причини формування у США ядерного табу під впливом президента Г. Трумена, ініціатора атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. Розглянуто засади і варіанти стримування як окремого випадку стратегії незастосування ядерної зброї. Вказано на позитивні та негативні риси стримування як доктрини та політики. Розглядаються деякі аспекти політики США у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, пов’язаної з ядерним табу та спільні зусилля Вашингтона й Москви щодо позбавлення Києва його успадкованого від СРСР ядерного арсеналу у 1991-1996 рр. та дискусії з цього приводу. Показано наслідки порушення «запевнень» Будапештського меморандуму 1994 р. та відсутності засобів стримування російської агресії в без’ядерної України. Увага акцентується на необхідності військово-політичної допомоги Україні з боку США, надання їй відповідної зброї для зміцнення міжнародної безпеки. Зроблено наголос на тому, що ядерна зброя відіграла вирішальну роль у запобіганні третій світовій війні.
    The article deals with the main events and causes of appearance in the US of nuclear taboo under President H. Truman’s influence, who was responsible for the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki. The consideration is given to the principles and options for containment as a separate case of non-use of nuclear weapons strategy. The positive and negative features of the nuclear deterrent doctrine and policy are shown.The author considers some aspects of the US policy in the sphere of non-proliferation of nuclear weapons related to nuclear taboo and the joint efforts of Washington and Moscow aimed at depriving Ukraine of the nuclear arsenal inherited from the Soviet Union. The discussions on the matter are revealed. The consequences of violation  of the Budapest Memorandum of 1994 and a lack of deterrent power against the Russian aggression in nuclear-free Ukraine are analysed. The attention is focused on the need for the US military and political assistance  to Ukraine and its provision with  appropriate weapons for strengthening international security. It is stressed that nuclear weapons play a decisive role in preventing  the third WW.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 132-152
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies