Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "роль" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)
Autorzy:
Собенников, Анатолий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2034788.pdf
Data publikacji:
2021-12-23
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
любовь
стереотип
роль
народ
гендерная психология
love
stereotype
role
peasants
gender psychology
Opis:
Статья посвящена рассказам Чехова из народной жизни, тому, как Чехов описал на- родные представления о любви, обрисовал гендерные роли и стереотипы в этой среде. Рас- сказы Агафья (1886) и Бабы (1891) интересны описанием состояния влюбленной женщины, ее роли в браке, ее социальной судьбы. Чехов чуток к рамкам народной культуры, которые можно найти в Пословицах и поговорках русского народа Вл. И. Даля: мужское доминиро- вание, мужская агрессивность, зависимое положение женщины, ее бесправие. В Агафье и в Бабах молодых девушек выдали замуж без любви, и женская сексуальность проявляется в отношениях с мужчинами вне брака. Савка в Агафье привлекает женщин мужской кра- сотой и артистичностью. Его созерцательность, «сосредоточенная неподвижность», любовь к птицам – признаки внутренней свободы, он не такой, как все. И женщины «жалеют» его за этот экзистенциальный выбор, носят еду, приходят ночью на свидание. Агафью выдали замуж «год назад», и то, что она ночью приходит на свидание, – косвенная характеристика ее брака с железнодорожным стрелочником. Утром ее ждет расправа. В рассказе Бабы Машенька тоже становится жертвой мужской сексуальности. Ког- да мужу «забрили лоб» и «погнали в Царство Польское», Матвей Саввич, сосед молодой женщины, стал к ней захаживать, помогать по хозяйству. В его интерпретации «не прошло и года, как смутил меня нечистый дух, враг рода человеческого». У Чехова герой не признает своей вины, что он соблазнил чужую жену; вину он перекладывает на женщину. Тем самым он не выполняет главную гендерную роль мужчины – быть защитником любимой женщины. В рассказе Чехова два гендерных мотива, поясняющих любовь женщины: первый – мужская помощь по хозяйству; второй мотив – женское одиночество, потребность в общении, в муж- ской ласке. В описании Матвея Саввича – Маша прелюбодейка и преступница. И во всех дальнейших событиях – избиении жены мужем, вернувшимся со службы, его смерти от от- равления – он принимает сторону формального правосудия. Рассказы Чехова антилитературны, т. е. в них обнаруживается установка автора на изо- бражение крестьянской и мещанской жизни как экзистенции. В них нет эстетизации, героиза- ции или идеализации мужицкой жизни, чем грешили писатели-народники. Агафья и Машенька у Чехова – русские женщины, их судьбы типичны и в аспекте гендерной социологии, и в аспекте гендерной психологии. За сложной повествовательной структурой биографический автор (Че- хов) скрывает собственное чувство жалости и сострадания к конкретной женской судьбе.
The article is devoted to Chekhov’s stories from the life of peasants and explores how Chekhov described folk ideas about love, how he depicted gender roles and stereotypes prevalent in this environment. The short stories “Agafya” (1886) and “Baby” (“Peasant Wives”) (1891) are interesting from the point of view of describing the state of a woman in love, her role in marriage and her social lot. Chekhov is sensitive to the framework of the folk culture, as reflected in ‘Proverbs and Sayings of the Russian People’ collected by Vladimir Dal. It is marked by male dominance, male aggression, dependent position of a woman, her vulnerability. Young girls shown in “Agafya” and “Peasant Wives” have been married off without love, and female sexuality finds its expression in extramarital relationships. In “Agafya” Savka attracts women with masculine beauty and an artistic manner. His contemplation, “concentrated immobility” and his love for birds are signs of inner freedom: Savka is not like everyone else. His existential choice arouses sympathy in women so that they bring him food or make dates with him at night. In the time of the story, Agafya has been a wife for a year, and the fact that she goes out on a date at night indirectly reflects on her marriage with a railway switchman. She will be punished in the morning. In the short story “Peasant Wives” Mashenka also becomes a victim of male sexuality. When her husband had been conscripted and “packed off to Poland,” a neighbour, Matvey Savvich, began to call on the young woman and to help her with the harder household work. In his own interpretation, “a year had not passed before the Evil One, the enemy of all mankind, confounded me” [from Constance Garnett’s translation]. In Chekhov’s text, the male character does not admit his guilt in seducing another man’s wife; he puts the blame on the woman. Thus, he does not perform the main gender role of a man – to be the protector of his beloved. In Chekhov’s short story there are two gender motives that explain a woman’s love: the first is male help with the household; the second is women’s loneliness, the need for contact and men’s affection. In Matvey Savvich’s description Masha is an adulteress and a criminal. And in all subsequent events – the wife getting bitten by her returned husband, his death from poisoning – Matvey takes the side of the formal justice. Chekhov’s short stories are anti-literary in that they reveal the author’s purpose as depicting peasant and burgher life as actual existence. There is no aestheticisation, heroisation or idealisation of peasant life, which were the sins of the populist writers (narodniki). Chekhov’s Agafya and Mashenka are Russian women, their fates are typical both in terms of gender sociology and of gender psychology. Behind the complex narrative structure, the biographical author (Chekhov) hides his own feeling of pity and compassion for a specific female fate.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2021, 14; 59-68
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Za ścianą. O kobiecie, zwierzętach i (nie)codzienności w powieści Ściana Marlen Haushofer
Behind the Wall. About a Woman, Animals and (Un)Everydayness in Marlen Haushofer’s Novel The Wall
За стеной. О женщине, животных и (не)повседневности в романе Стена Марлен Хаусхофер
Autorzy:
Głuszko-Boczoń, Estera
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/21150501.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
Стена
антиутопия
катастрофа
animal studies
социальная роль
деконструкция
The Wall
anti-utopia
catastrophe
social role
deconstruction
Opis:
Wydana w 1963 roku powieść Marlen Haushofer Ściana przyniosła autorce duży rozgłos i zyskała uznanie czytelników i krytyków nie tylko w krajach niemieckojęzycznych. Bohaterka, na skutek niezrozumiałego i niepojętego zrządzenia losu, zostaje odcięta od świata zewnętrznego przez niewidzialną przeszkodę – ścianę. Za ścianą życie ludzi i zwierząt zamiera w sensie dosłownym. Jedyną ocalałą z katastrofy jest bohaterka. Od tej pory kobieta musi żyć w całkowitym odosobnieniu, zdana wyłącznie na siebie. Jedynymi jej towarzyszami jest kilka zwierząt, które nadają sens jej egzystencji. Poczucie odpowiedzialności za żywe stworzenia, troska o nie, a także całkowita izolacja oraz poczucie beznadziei determinują codzienność bohaterki. Samotność jednostki w obliczu katastrofy i strach przed nieznanym to tematyka powieści, która dzisiaj wydaje się być szczególnie aktualna.
Изданный в 1963 году роман Стена Марлен Хаусхофер принес автору широкую известность и завоевал признание читателей и критиков не только в немецкоязычных странах. Героиню в результате непонятного, необъяснимого события отсекает от внешнего мира невидимая преграда – стена. За стеной жизнь людей и животных замирает в буквальном смысле. Единственный, кто остался в живых, – наша героиня. С тех пор женщина вынуждена жить в полном одиночестве и рассчитывать только на себя. Ее единственные спутники – несколько животных, придающих смысл ее существованию. Чувство ответственности за живые существа, забота о них, а также полная изоляция и ощущение безнадежности определяют повседневность героини. Цель статьи – показать упомянутую в названии (не)повседневность героини, вызванную неожиданной катастрофой. Важным кажется исследование попыток протагонистки сконструировать собственный социум, в котором отношения между людьми заменяются отношениями с животными. Не менее важен анализ стратегии выживания, которая базируется на известных героине стратегиях времен до катастрофы. Героиня вынуждена принять новую роль в новых реалиях, которые – как оказалось – являются своего рода отражением предыдущей социальной роли. В статье представлена попытка верификации установленных общественных правил, которые перед лицом радикального изменения вынужденно обесценились. Текст Хаусхофер можно прочитать как аллегорический рассказ о современности, в которой страхи перед неизведанным (катастрофой/войной/пандемией) определяют ежедневную жизнь отдельного человека. Статья базируется преимущественно на исследовании текста Стена Хаусхофер, а проведенный анализ указывает на феминистический дискурс, экокритику и animal studies.
Marlen Haushofer’s novel, The Wall (Die Wand), published in 1963, elevated the author to fame, winning the admiration of readers and critics beyond the German-speaking world. As a result of a twist of fate she can neither grasp let alone understand, the heroine is cut off from the external world by an invisible obstacle – the titular wall. Behind it, human and animal life dies away, literally. She is the sole survivor of the catastrophe. From then on, she has to live in complete seclusion, left to her own devices and to fend for herself. Her only companions are a small group of animals giving sense to her existence. The sense of responsibility she feels for those living beings, her care for them, and the total isolation and sense of hopelessness become the determinants of her everyday life. This paper aims to present the main character’s uncommonnessof daily living conveyed by the title and caused by an unexpected disaster. It seems important to investigate the protagonist’s attempts to reconstruct her own social space, where human interactions are replaced by interactions with animals. It is no less important to investigate her survival strategies, which are based on the strategies she had known before the disaster. The character has to take on a new role in a new reality that turns out to be a kind of reflection of her previous social role. This paper attempts to review the established social rules which had to become devalued to a certain extent when the character was faced with a radical change. Haushofer’s work can also be interpreted as a parable of the present time, in which fear of what is unknown (a disaster, a war, a pandemic) determines the way that the individual lives day by day. This paper is based primarily on the source text, namely M. Haushofer’s The Wall, and the analysis in this paper refers to feminist discourse, ecocriticism and animal studies.
Źródło:
Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2023, 1 (11); 1-19
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:
Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dlaczego tylko odkrywać? Lekcje z obecnego kryzysu dla ekonomii i polityki gospodarczej
Why Only Discover? Lessons from the Current Crisis for Economics and Economic Policy-Making
Почему только открывать? Уроки нынешнего кризиса для экономики и экономической политики
Autorzy:
Belka, Marek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1028730.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
financial and economic crisis
macroeconomics
government
financial sector
финансово-экономический кризис
макроэкономика
роль государства
финансовый сектор
Opis:
The sources of the current crisis are very diverse and quite complex in nature, but they certainly include both gaps in economic theory and mistakes in macroeconomic and regulatory policy. This diagnosis gives rise to postulates for extending and modifying the economic theory as well as introducing changes in the institutional structure and strategies of central banks. As far as the second issue is concerned, the discussion of the proposed remedies goes even deeper as it is suggested that the rules governing state intervention in the activities of the financial sector, both domestically and on international scale, should be amended. In all of these areas – theoretical changes, institutional changes and changes in economic and regulatory policy – economists should play and already have played a role not only of observers but also constructors of the reality.
Источники нынешнего кризиса имеют весьма разнообразный и довольно многосторонний характер. К ним с уверенностью можно отнести пробелы в экономической теории и ошибки в макроэкономической и регулирующей политике. Из этого диагноза вытекают предложения, касающиеся необходимых изменений и дополнений экономической теории, а также изменений в институциональной форме и стратегии центральных банков. Дискуссия на тему предлагаемой терапии идёт во второй из этих областей даже глубже и указывает на необходимость изменения правил, определяющих диапазон и способ вмешательства государства в деятельность финансового сектора, как в национальном, так и международном масштабе. Во всех этих сферах – изменений в теории, институциональных изменений, а также изменений в экономической и регулирующей политике – экономисты должны играть и уже играют роль не только наблюдателей действительности, но и её конструкторов
Źródło:
Ekonomista; 2014, 2; 181-191
0013-3205
2299-6184
Pojawia się w:
Ekonomista
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wielowymiarowość roli rynkowej współczesnego nabywcy w kontekście relacji z oferentami
Many-Sidedness of the Market Role of the Contemporary Purchaser in the Context of Relations with Offerers
Многомерность рыночной роли современного покупателя в контексте отношений с оферентами
Autorzy:
Baruk, Agnieszka Izabela
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/562958.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:
nabywca
oferent
rola rynkowa
marketing
relacje
purchaser
offerer
market role
relations
покупатель
оферент
рыночная роль
маркетинг
отношения
Opis:
Cel artykułu: głównym celem artykułu jest zidentyfikowanie oraz poddanie analizie opinii i oczekiwań respondentów reprezentujących nabywców finalnych na temat przypisywanej im przez oferentów roli rynkowej i relacji łączących ich z nimi. Rodzaj wykorzystanej metodologii badawczej: artykuł ma charakter teoretyczno-empiryczny. Do przygotowania części teoretycznej wykorzystano metodę analizy poznawczo-krytycznej literatury przedmiotu z zakresu marketingu, natomiast przygotowując część empiryczną wykorzystano metodę badania ankietowego (do zebrania danych pierwotnych) i metodę analizy ilościowej (do opracowania danych). Główne wyniki badań: analiza wyników badań wskazuje, że: oferenci nie przypisują nabywcom odpowiedniej roli rynkowej, nadal ograniczając ją do jednego wymiaru, jakim jest kupowanie produktów; dobre relacje z oferentami (zwłaszcza z handlowcami) są ważne dla nabywców, ale ich oczekiwania w tym zakresie nie są niestety spełnione, co stanowi barierę rozszerzenia roli spełnianej przez nabywców o kolejne wymiary, a tym samym ogranicza ich poziom aktywności marketingowej. Implikacje praktyczne: uwzględnienie przez oferentów konieczności przypisywania nabywcom roli kluczowych partnerów marketingowych aktywnie współdziałających z nimi w kreowaniu oferty byłoby korzystne dla oferentów i dla nabywców, przynosząc im długookresowe korzyści wymierne i niewymierne. Implikacje społeczne: budowanie i utrwalanie przez oferentów dobrych relacji z nabywcami poprzez przypisanie im wielowymiarowej roli partnerów marketingowych, przyczyniając się do spełnienia ich oczekiwań w tym zakresie, pozwala na wykreowanie społeczności partnerów opartej na emocjonalnych więziach. Kategoria artykułu: badawczy.
Aim of the article: the main aim of the article is to identify and analyse opinions and expectations of the respondents representing final purchasers on the market role attributed them by offerers and the relations linking them with offerers. Type of the used research methodology: the article is of the theoretical and empiric nature. To prepare the theoretical part, the author used the method of cognitive and critical review of the subject literature in the field of marketing, whereas while preparing the empirical part she made use of the method of questionnaire-based survey (to collect primary data) and the method of quantitative analysis (to work out data). Main research findings: the analysis of research findings indicates that offerers do not attribute to purchasers an adequate market role, still reducing it to one dimension which is buying products; good relations with offerers (particularly with traders) are important for purchasers but their expectations in this respect are not, unfortunately, met, what is a barrier to extension of the role fulfilled by purchaser with further dimensions; thus it limits the level of their marketing activity. Practical implications: taking into consideration by offerers the necessity to attribute to purchasers the role of key marketing partners actively collaborating with them in creating the offer would be beneficial for offerers and purchasers, yielding them long-term measurable and unmeasurable benefits. Social implications: building and reinforcing by offerers good relations with purchasers through attributing them with the many-sided role of marketing partners, contributing to meeting their expectations in this respect, allows for creating a community of partners based on emotional ties. Article category: research.
Цель статьи: основная цель статьи – выявить и провести анализ мнений и ожиданий респондентов-конечных покупателей в отношении рыночной роли, которой их наделяют оференты, и отношений, связывающих покупателей с оферентами. Вид используемой исследовательской методологии: статья имеет теоретико-эмпирический характер. Для подготовки теоретической части использовали метод познавательно-критического анализа литературы по предмету в области маркетинга, подготавливая же эмпирическую часть, использовали метод опроса (для сбора первичных данных) и метод количественного анализа (для разработки данных). Основные результаты исследований: анализ результатов исследований показывает, что оференты не наделяют покупателей соответствующей рыночной ролью, по-прежнему ограничивая ее к одному измерению, каким является покупка товаров; хорошие отношения с оферентами (особенно с торговцами) важны для покупателей, но их ожидания в этом отношении, к сожалению, не удовлетворяются, что является барьером в расширении роли, выполняемой покупателями, очередными измерениями, тем самым ограничивает уровень их маркетинговой активности. Практические импликации: учет оферентами необходимости наделения покупателей ролью основных маркетинговых партнеров, активно содействующих с ними в формировании предложения, был бы выгодным для оферентов и покупателей, принося им долгосрочные измеримые и неизмеримые выгоды. Социальные импликации: формирование и укрепление оферентами хороших отношений с покупателями путем наделения их многомерной ролью маркетинговых партнеров, способствуя реализации их ожиданий в этом отношении, позволяет сформировать общества партнеров, основанные на эмоциональных узах. Категория статьи: исследовательская.
Źródło:
Handel Wewnętrzny; 2015, 1 (354); 26-38
0438-5403
Pojawia się w:
Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Influence of social inequality on pupils’ motivation to learning foreign languages
Влияние социального неравенства на мотивацию школьников к изучению иностранных языков
Autorzy:
Сhykhantsova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/509728.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Ekonomiczne
Tematy:
social inequality
role of education
studing of the foreign languages
социальное неравенство
роль образования
изучение иностранных языков
Opis:
Статья посвящена проблеме социального неравенства в Украине, что влияет на качественное образования, а так же важность изучения иностранных языков в школе, что является ключевой характеристикой качества населения, важной составляющей формирования социальной структуры населения и одновременно средством социальной мобильности. Хорошее образование, которое включает в себя и знание иностранных языков, есть тем фактором, который может способствовать перераспределению и дифференциации социальных слоев населения в результате получения высококачественного образования. Благодаря владению иностранными языками, человек имеет возможность попасть в новое социальное окружение не только у себя на родине, но и за ее пределами.
The article deals with the problem of social inequality in Ukraine, which influence on the quality of education, as well as the importance of learning foreign languages at school. This is a crucial characteristic of the quality of the population, form an important part of the social structure of the population and at the same time a means of social mobility. A good education, which includes the knowledge of foreign languages, there is a factor that may contribute to redistribution and differentiation of social classes because of high quality education. Due to knowledge of foreign languages, it has the opportunity to get into the new social environment, not only in the homeland, but also abroad.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Polskiego Towarzystwa Ekonomicznego w Zielonej Górze; 2016, 3, 4; 17-25
2391-7830
2545-3661
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Polskiego Towarzystwa Ekonomicznego w Zielonej Górze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»
Anthroponyms in S. Skliarenko’s historical novel «Volodymyr»
Autorzy:
Ільченко (Ilchenko), Ірина (Iryna)
Ткаченко (Tkachenko), Настасія (Nastasiia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177712.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
anthroponym
proper name
etymology
onym
onomasticon
semantics
stylistic role
антропонім
власне ім’я
етимологія
онім
ономастикон
семантика
стилістична роль
Opis:
The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 103-109
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Statystyka dla lepszego świata” — oczekiwania i trendy. 60. Światowy Kongres Statystyki, Rio de Janeiro 2015
”Statistics for a better world” — expectations and trends. The 60th World Congress of Statistics, Rio de Janeiro 2015
„Статистика для лучшего мира” — ожидания и тенденции. 60. Всемирный конгресс статистики, Рио-де-Жанейро 2015
Autorzy:
Bielak, Renata
Cierpiał-Wolan, Marek
Okrasa, Włodzimierz
Witkowski, Janusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/542824.pdf
Data publikacji:
2016-03
Wydawca:
Główny Urząd Statystyczny
Tematy:
statystyka publiczna
rola statystyki
metodologia badań
official statistics
the role of statistics
surveys’ methodology
официальная статистика
роль статистики
методология обследований
Opis:
60. Światowy Kongres Statystyki, zorganizowany przez Międzynarodowy Instytut Statystyczny, zgromadził liczne środowisko statystyków i był okazją do prezentacji najnowszych zamierzeń i osiągnięć w dziedzinie statystyki. Rozległa problematyka Kongresu dotyczyła zarówno zagadnień naukowych, metodycznych, jak i praktycznych aspektów działalności urzędów statystycznych. Szczególnym zainteresowaniem cieszyły się dyskusje inspirowane aktualnymi sprawami, m.in. dotyczące zagadnień jakości życia i zrównoważonego rozwoju. Zgodnie z myślą przewodnią Kongresu, tj. „nauki statystyczne dla lepszego świata”, wiele miejsca poświęcono rozważaniom na temat roli statystyki i wyzwaniom związanym z rosnącymi oczekiwaniami informacyjnymi oraz możliwościami korzystania z różnych źródeł danych. Wśród ponad 1250 referatów przedstawianych podczas Kongresu znalazły się wystąpienia prezentujące polskie doświadczenia dotyczące m.in. statystyki transgranicznej, jakości życia i komunikacji z użytkownikami. Była to doskonała okazja do promocji polskiej statystyki publicznej w międzynarodowym gronie statystyków — teoretyków i praktyków.
The 60th World Congress of Statistics, organized by the International Institute of Statistics gathered numerous statisticians and was an opportunity to present the latest plans and achievements in the field of statistics. Extensive problems of the Congress related both to scientific issues, methodological, and practical aspects of statistical offices. A particular interest was the discussion inspired by current issues, including issues relating to quality of life and sustainable development. According to the keynote of the Congress, ie. ”Statistical science for a better world”, much attention was devoted to reflection on the role of statistics and the challenges of growing informational expectations and possibilities of the use of different data sources. Among the more than 1250 papers presented at the Congress were some presenting Polish experiences concerning, among others cross-border statistics, quality of life and communication with users. It was a great opportunity to promote Polish public statistics among international statisticians — theoreticians and practitioners.
60. Международный статистичекий конгресс, организованный Международным статистическим институтом, собрал многочисленную группу статистиков и дал возможность презентации самых новых намерений и достижений в области статистики. Обширные проблемы Конгресса касались как научных и методических вопросов, так и практических аспектов деятельности статистических управлений. Особым интересом пользовались дискуссии по актуальным проблемам, в частности касающиеся вопросов качества жизни и сбалансированного развития. В соответствии с основной мыслю Конгресса, т.е. „статистические науки для лучшего мира”, большое внимание было уделено роли статистики и вызовам связанным с растущими информационными ожиданиями, а также возможностью пользования разными источниками данных. Среди больше 1250 докладов представленных во время Конгресса были также выступления представляющие польский опыт в области трансграничной статистики, качества жизни и коммуникации с пользователями. Это была отличная возможность познакомить международную группу статистиков, теоретиков и практиков, с польской официальной статистикой.
Źródło:
Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician; 2016, 3; 1-24
0043-518X
Pojawia się w:
Wiadomości Statystyczne. The Polish Statistician
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Status and Role of the Young Generation in the Social and Political Space of Georgia
Статус и роль молодого поколения в социально-политическом пространстве Грузии
Autorzy:
Skiert-Andrzejuk, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1930231.pdf
Data publikacji:
2021-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
status
role
young Georgians
young generation
Georgia
democracy
democratization
Georgian society
статус
роль
молодые грузины
молодое поколение
Грузия
демократия
демократизация
грузинское общество
Opis:
The aim of the paper is to examine the status and role of the young generation in the social and political space of Georgia. The paper states that the young generation of Georgians does not enjoy high social status, even though the young can and probably will constitute the future elite of Georgian society. To analyze this research problem, I have used a number of research methods based partly on secondary sources. Three main research methods have been used in the study-desk research method, comparison, and the statistical method based on secondary data that have been extracted from the Caucasus Research Resource Center (CRRC) database. The paper is a snapshot of studies on the theory of notions of “status” and “role”, and it presents the work of Polish scholars. Moreover, the paper opens the door to further research on the young and democracy in Georgia. The studied issue is essential for analyzing the perception of democracy and democratization among the generations in Georgia. The paper is part of a series of articles on the opinion of the young generation of Georgians about democracy and democratization.
Целью статьи является исследование статуса и роли молодого поколения в социально-политическом пространстве Грузии. Заключение исследования состоит в том, что молодое поколение грузин не имеет высокого социального статуса, хотя молодые могут и, вероятно, составят будущую элиту грузинского общества. Для анализа исследовательского вопроса был использован ряд методов, частично основанных на вторичных источниках. Статья представляет собой краткий обзор теории понятий «статус» и «роль», и знакомит с результатами работы польских ученых. Данная cтатья открывает также двери для дальнейших исследований молодежи и демократии в Грузии. Статья имеет важное значение для анализа восприятия демократии и демократизации поколениями в Грузии.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 22-42
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Real and the Postulated Market Role of Polish Final Buyers
Rzeczywista i postulowana rola na rynku polskich nabywców końcowych
Действительная и постулированная роль на рынке польских конечных покупателей
Autorzy:
Baruk, Agnieszka Izabela
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/957509.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:
final buyer
marketing
market role
marketing partnership
prosumer
nabywca końcowy
rola rynkowa
partnerstwo marketingowe
prosument
конечный покупатель
маркетинг
роль на рынке
маркетинговое партнерство просьюмер
Opis:
Article’s goal: the main research goal of this article was identification and analysis of the real market role played by Polish final buyers and their expectations in this regard. Research approach: to achieve the main goal, the author used the analysis of findings of primary surveys conducted by the questionnaire method. Basic research findings: based on the findings of primary surveys, the author drew the conclusion of very limited real market role of respondents treated by offerers like tolerated customers or in a worse way. At the same time, respondents’ expectations related to their market role were bigger. The visible marketing gap exists which makes it impossible to build the marketing partnership between final buyers and offerers. Practical implications: results of the analysis of the real market role of customers and their expectations in this scope should direct offerers’ marketing activities what is the key factor of implementation of the assumptions of the holistic marketing orientation. Social implications: the knowledge about the existing mentioned gap makes it possible for offerers to manage efficiently and effectively the relations with final buyers as well as to shape properly and use their marketing potential in the favourable way for both sides.
Cel artykułu: głównym celem badawczym w artykule była identyfikacja i analiza rzeczywistej roli rynkowej odgrywanej przez polskich nabywców końcowych oraz ich oczekiwań w tym zakresie. Podejście badawcze: aby osiągnąć główny cel, autorka zastosowała analizę wyników badań pierwotnych przeprowadzonych metodą ankietową. Podstawowe wyniki badań: na podstawie wyników badań pierwotnych autorka wyciągnęła wnioski co do nader ograniczonej rzeczywistej roli rynkowej respondentów traktowanych przez oferentów jako klientów ledwie tolerowanych albo w sposób jeszcze gorszy. Równocześnie oczekiwania respondentów dotyczące ich roli na rynku były większe. Istnieje zauważalna luka marketingowa, która uniemożliwia budowanie partnerstwa marketingowego między nabywcami końcowymi a oferentami. Implikacje praktyczne: wyniki analizy rzeczywistej roli rynkowej klientów i ich oczekiwań w tym względzie powinny ukierunkować działania marketingowe oferentów, co jest kluczowym czynnikiem realizacji założeń holistycznej orientacji marketingowej. Implikacje społeczne: wiedza na temat istniejącej wspomnianej luki umożliwia oferentom efektywnie i efektownie zarządzać relacjami z nabywcami końcowymi, jak również właściwie kształtować i stosować ich potencjał marketingowy w sposób korzystny dla obu stron.
Цель статьи: основная исследовательская цель автора статьи – выявить и анализировать действительную рыночную роль, которую играют польские конечные покупатели, и их ожидания в этом отношении. Исследовательский подход: чтобы достичь основной цели, автор использовала анализ полученных результатов первичных исследований, проведенных по анкетному методу. Основные результаты исследований: на основе результатов первичных исследований автор сделала вывод о весьма ограниченной действительной роли на рынке респондентов, воспринимаемых офферентами в качестве еле терпимых клиентов, или же еще хуже. Одновременно ожидания респондентов в отношении их роли на рынке были выше. Существует заметная маркетинговая брешь, которая сводит на нет формирование маркетингового партнерства между конечными покупателями и офферентами. Практические импликации: результаты анализа действительной рыночной роли клиентов и их ожиданий в этом отношении должны помочь управлять маркетинговыми действиями офферентов, что является основным фактором осуществления предпосылок холистической маркетинговой ориентации. Социальные импликации: знания насчет существующей вышеупомянутой бреши дают возможность действенно и эффективно управлять отношениями с конечными покупателями, а также правильно формировать и использовать их маркетинговый потенциал выгодным для обеих сторон образом.
Źródło:
Handel Wewnętrzny; 2014, 3 (350); 189-201
0438-5403
Pojawia się w:
Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українське краєзнавство : від тернистого минулого до викликів сьогодення (Ukraїnske kraєznavstvo: vіd ternistogo minulogo do viklikіv sogodennja)
Ukrainian local history: from the thorny past to the challenges of our time
Украинское краеведение: от тернистого пришлого к вызовам современности
Autorzy:
Гончаров (Goncharov), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178709.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukrainian local history
local history movement
scientific components
social and cultural role
theoretical and methodological foundations
украинское краеведение
краеведческое движение
теоретико-методологические основы
социокультурная роль
научная составляющая
Opis:
In the article the complex and controversial path of Ukrainian local history in the past centuries and nowadays is studied, achievements in the scientific field and significant social and cultural role in the society are shown. The problems faced by the local lore in the conditions of the intensive development of modern science, in particular, the need for further development of theoretical and methodological foundations, upgrade of categorical apparatus are shown. Author proposes ways of solving of these problems.
В статье рассматривается сложный и противоречивый путь развития украинского краеведения в прошлые столетия и сегодня, показаны достижения как в научной сфере, так и значительная социокультурная роль в жизни общества. Обращается внимание на задачи, которые стоят перед краеведением в условиях интенсивного развития современной науки, в частности, на необходимость дальнейшей разработки теоретико-методологических основ, категориального аппарата. Предлагаются пути решения этих задач.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 194-210
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Społeczny kontrakt dla nauki – jego filozoficzne podstawy i współczesny kryzys
Общественный договор для науки – его философские основания и современный кризис
Social Contract for Science – its Philosophical Basis and the Contemporary Crisis
Autorzy:
Lekka-Kowalik, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/497494.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
Tematy:
социальная роль науки
развитие науки
ответственность
свобода исследований
społeczna rola nauki
rozwój nauki
odpowiedzialność
wolność badań
the social role of science
the development of science
responsibility
freedom of research
Opis:
Автор опираясь на рапорт В. Буша (V. Bush) Science – the endless frontier реконструирует содержание и философские предпосылки общественного договора для науки, затем рассматривает обвинения в его адрес, которые указывают, что концепцию договора нельзя считать адекватной моделью в отношениях наука-общество. Три контрпозиции – новый общественный договор для науки, подчинение науки общественному благу и кооперативная страховка – объединяет убеждение о ключевой роли науки в создании общего блага, общим недостатком является неукорененность в философской концепции человека и общего блага.
Źródło:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2015, 15; 113-127
1642-1248
Pojawia się w:
ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rozwój korporacji transnarodowych na świecie: szanse i zagrożenia
Development of transnational corporations in the world: opportunities and threats
Развитие транснациональных корпораций в мире: возможности и опасения
Autorzy:
Nicula, Alexandra
Nicula, Amalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/506918.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Państwowa Uczelnia Stanisława Staszica w Pile
Tematy:
korporacje transnarodowe
rola
konkurencja
globalizacja
handel
korzyści
niekorzyści
szanse
zagrożenia
transantional corporations
role
competition
globalization
trade
advantages
disadvantages
opportunities
threats
транснациональные корпорации
роль
конкуренция
глобализация
торговля
преимущества
недостатки
возможности
угрозы
Opis:
W warunkach globalizacji gospodarki światowej coraz większą rolę zaczynają odgrywać korporacje transnarodowe (KTN), jako przedsiębiorstwa działajace w wymiarze międzynarodowym i lokujące kapitał na rynkach zagranicznych. Poprzez fuzje i przejęcia tego typu jednostki rozwijają się niezmiernie szybko, osiągając czasami wyniki finansowe przekraczające wartości dochodu narodowego państw nisko lub średniorozwiniętych. Mówi się nawet, że wpływ na kształt stanowionej obecnie polityki w większym stopniu zależy od decyzji zarządzających korporacjami aniżeli decyzji rządów. Jednym z widocznych aspektów funkcjonowania KTN jest dynamiczny rozwój handlu i transfer inwestycji zagranicznych, który zmienia strukturę bilansu płatniczego krajów uprzemysłowionych i niskorozwiniętych, uzależniając te drugie od bogatych partnerów. Celem artykułu jest określenie roli korporacji transnarodowych w gospodarce światowej, wskazanie korzyści i niekorzyści związanych z funcjonowaniem tego typu podmiotów, jak również próba oceny szans i zagrożeń dla rozwoju zglobalizowanego świata w warunkach prymatu wielkich przedsiebiorstw. Praktycznym wymiarem publikacji jest zaprezentowanie działalności wybranych KTN. Autorzy chcieli w ten sposób pokazać pozytywne i negatywne aspekty ich funkcjonowania i dać czytelnikowi możliwość wyrobienia własnych poglądów.
Transnational corporations (TNCs) are incorporated or unincorporated enterprises comprising parent enterprises and their foreign affiliates. Transnational Corporations exert a great deal of power in the globalized world economy. Many corporations are richer and more powerful than the states that seek to regulate them. Through mergers and acquisitions corporations have been growing very rapidly and some of the largest TNCs now have annual profits exceeding the GDPs of many low and medium income countries. TNCs dominate the global economy and exert their influence over global policymaking. Worldwide companies start the trend in many domains having a big range of competitors. Trade is an important development tool. Trade between developing and industrialized countries has expanded and borrowing from rich countries to the poor areas of this world increased. The links between these differing groups of economies intensified subsequently and made these two groups increasingly dependent from each other. TNCs based their activity around this idea. In this paper, we try to emphasize the role of the TNCs in the worldwide economy, the advantages and disadvantages these corporations bring to the countries they activate in and even to the entire world and what effect they have on globalization. Some opportunities and threats of TNS activity are presented, exemplifying through some well known corporations which succeded in this competitive world. The authors wanted in this way to show the positive and negative aspects of their performance and give the reader the opportunity to develop the own opinion.
В условиях глобализации мировой экономики всё большую роль начинают играть транснациональные корпорации (ТНК), выступающие в качестве предприятий международного значения и размещающее свой капитал на внешних рынках. Благодаря объединению и подчинению себе подобного рода единиц, они развиваются очень быстрыми темпами, достигая иногда финансовых результатов, превышающих размер национального дохода низко или среднеразвитых государств. Считается даже, что влияние на процессы проводимой в настоящее время политики в большей степени зависит от решений управляющих корпорациями, чем от решений правительств. Одним из заметных видов функционирования ТНК является динамичное развитие торговли и трансферт заграничных инвестиций, который изменяет структуру платёжного баланса индустриализированных и низко-развитых стран, что влияет на зависимость беднейших партнёров от богатых. Целью статьи является определение роли транснациональных корпораций в мировой экономике, представление положительных и отрицательных сторон, связанных с функционированием подобного рода субъектов, а также попытка оценки возможностей и опасений для развития глобализации мира в условиях примата больших предприятий. Практическим значением публикации является представление деятельности некоторых ТНК. Авторы хотели таким образом показать положительные и отрицательные стороны их функционирования и дать читателю возможность сформировать собственные взгляды на данную тему.
Źródło:
Progress in Economic Sciences; 2015, 2; 293-310
2300-4088
Pojawia się w:
Progress in Economic Sciences
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 3)
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 3)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676582.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 26-106
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dokąd zmierza Ukraina
Where is Ukraine going
Куда идёт Украина
Autorzy:
Wiktor, Zbigniew
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1998429.pdf
Data publikacji:
2017-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Independent Ukraine
crisis: economic
social
national
political
war on the East Ukraine
Crimea
Donetsk
Lugansk
Ukraine and European Union
USA
NATO
failure state
Независимая Украина
экономический кризис
общественный
национальный
война на востоке страны
Крым
Украина а Евросоюз
роль НАТО и США
пришедшее в упадок государство
Opis:
The main thesis of article is the analyse of the socio-economic and national-politic situation of contemporary Ukraine, especially after it declared independence. The economy in the time 1991–2016 collapsed especially in the comparison to the Soviet time. It’s demonstrates by the deep fall of the industrial and agricultural production, high rate of deindustralization, the growth of unemployment and the emigration to west countries and Russia. The Ukrainian state and economy are in the deep crisis and their can’t to solve the basic internal and international problems and contradictions of the country. On the east border to Russia was broke the half open war, Crimea declared independence and joined to Russian Federation, Donetsk and Lugansk declared secession. The leading Ukrainian compradors wait the support from USA, NATO, UE, but the situation of Ukrainian state is dramatical and it’s near the category failure state, the perspective of the accession of Ukraine to EU is very long.
В статье поддаётся анализу общественно-экономические и политически-нацональные проблемы современной Украины. Анализу предшествует описание состояния экономики за последних 25 лет а тоже сравнение со временами СССР. Это развитие, кроме нескольких первых лет, характеризуеся глубоким падением промышленной и сельскохозяйственной продукции, поступает деиндустриализация, растёт безработица. Нарастающие явления – безработица и эмиграция не только на запад, но тоже в Россию и в Канаду. Государство находится в глубоком кризисе и не умеет решить основные национальные проблемы, углублённые этнически-национальными и международными противоречиями, особенно с Россией. Настоящие политические элиты ищут помощи в Евросоюзе, США и НАТО, но они сдержанные по отношению к этому. Украина кажется государством пришедшим в упадок и перспектива её вступления в Евросоюз и НАТО весьма отдалённая.
Źródło:
Studia Orientalne; 2017, 2(12); 116-150
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies