Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "прагматика" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Методология и методика интердисциплинарного анализа oнтологии, прагматики и гносеологии лексической единицы
    Methodology and methods/procedure of interdisciplinary analysis of a lexical unit’s onthology, pragmatics and epistemology
    Autorzy:
    Лабащук, Михаил
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665401.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    знак
    интерлингвистика
    информатика
    прагматика
    гносеология
    language
    speech
    homonymy
    polysemy
    sense
    informatics
    model of the sign
    Opis:
    The structural and functional difference of the language and speech’s lexical signs is paid attention to in the article. In the structure of a language sing the categorial character and homonymy of signs are of great importance; while in the structure of a speech sign the contents, sense and polysemy are very significant. The analysis and identification of the types of polysemy in the speech sign and the reference of it to any other language homonymic sign are important in the investigation of the speech sign. The key aim is to create of an effective model of a language’s lexical unit relevant to modern social cultural theories of communication, cognitive theories and informative mathematical theories of the model of the sign. The theoretical aim is to ground the structuredness of the person’s psycho-semiotic behavior and the determinism of psycho-social relations as a structural unity of psycho-linguistic, ethno-social and informative-mathematical theories.
    Формализация модели знака должна предполагать возможность установления классификационных семантических параметров описываемой единицы через разные степени сочетаемости. Для этого требуется установление набора наиболее релевантных маркеров стиля и дискурса, а также морфологических и деривативных маркеров лексико-грамматической принадлежности знака его типовой синтаксической и семантической функции. Первые должны служить установлению ситуативно-речевых свойств текста, что позволит отфильтровать стилистически и социолектно нерелевантные омонимичные и омонимоидные знаки (полисемы), вторые же – поиску смежно связанных с анализируемым знаком единиц текста, которые помогут отфильтровать стилистически и социолектно однородные омонимы и омонимоиды (полисемы).
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 13; 45-55
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Прагматичні функції стилістичних засобів в діалогічному мовленні героїв роману Річарда Олдінгтона «Death of a hero»
    Pragmatic functions of the stylistic devices in dialogues in the novel “Death of a hero” by Richrad Aldington
    Autorzy:
    Кобута (Kobuta), Світлана (Svitlana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177713.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    pragmatics
    stylistic devices
    litotes
    oxymoron
    metaphor
    epithet
    implication
    R. Aldington
    прагматика
    стилістичні засоби
    літота
    оксюморон
    метафора
    епітет
    імплікація
    Р. Олдінгтон
    Opis:
    This article deals the role and place of stylistic devices in a work of art in the literary pragmatics context. Operating on the level «author – work – reader», literary pragmatics offers an interpretation of the text together in the light of hidden information. The paper focuses on the stylistic analysis of the dialogues of the characters in Richard Aldington’s novel “Death of a Hero” and defining the pragmatic functions of the given stylistic devices as source of implicit information. In addition to direct descriptions, Richard Aldington characterizes his characters through their speech. Stylistic figures in the dialogues help to assess the situation and understand the way of thinking of characters and their personal features. Phonetic and graphic stylistic devices often indicate the social background of the speaker, his emotional state and situations in which dialogues take palce. Syntactic stylistic means in dialogues are usually broken sentences, they do not add much aesthetic beauty or understanding of ideas, but they allow the author to make characters more believable so that readers feel for them. Syntactic stylistic devices in the dialogues of the novel provide readers with an opportunity to complete the thought of the character, to understand the course of their thoughts. The most frequently used stylistic devices in the dialogues of the novel Richard Aldington are of a lexical stratum; they not only enrich the language of a character, but also allow to evaluate their intelligence, depth of knowledge, imagination level, social background, age group, era. It is thanks to the stylistic devices that the author implicitly manages to explain that there has always been an abyss of misunderstanding between the protagonist and his surrounding, regardless of where he was at a certain stage of life. The contrast of the use of tropes in the speech of the protagonist before and after he became a soldier, demonstrating the fundamental changes in his outlook, shows a particularly important pragmatic function of the stylistic devices usage.
    Дана стаття розглядає роль і місце стилістичних засобів у художньому творі в контексті літературної прагматики. Опираючись на рівень «автор – твір - читач», літературна прагматика пропонує трактування тексту із урахуванням прихованої інформації. Метою даної розвідки є стилістичний аналіз діалогічного мовлення персонажів роману Річарда Олдінгтона «Death of a Hero» та визначення прагматичних функцій зазначених стилістичних засобів як носіїв імпліцитної інформації. Окрім прямих авторських описів, Річарда Олдінгтон характеризує своїх персонажів через їхнє мовлення. Стилістичні фігури у діалогах допомагають оцінити ситуацію та зрозуміти спосіб мислення і характери головних героїв. Фонетичні та графічні стилістичні засоби найчастіше вказують на соціальне походження мовця, іноді на його емоційний стан та особливості мовлення. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах досить часто зустрічаються у вигляді обірваних речень, що не стільки додає естетичної краси чи розуміння ідей, скільки дозволяє авторові героя правдоподібнішим, змусити читача перейнятися його проблемами. Синтаксичні стилістичні засоби у діалогах розглянутого роману націлюють читача на можливість самостійно завершити думку героя, зрозумівши хід його думок. Найчастіше в діалогах роману Річард Олдінгтон використовує лексичні стилістичні засоби, які не лише збагачують мову того чи іншого персонажа, але й дозволяють судити про широту його кругозору, глибину знань, ерудицію, образність мислення, належність до того чи іншого прошарку суспільства, вікової групи, епохи. Саме завдяки тропам авторові імпліцитно вдається пояснити, що між головним героєм та його оточенням завжди існувала прірва непорозуміння, незалежно від середовища в якому він знаходився. Особливу прагматичну функцію виконує контраст вживання тропів у мовленні головного героя до того як він став солдатом і після, демонструючи фундаментальність змін, які відбулися у його свідомості. Однією з найважливіших прагматичних функцій вживання стилістичних фігур у діалогах є надання читачам можливості отримати додаткову інформацію про покоління, яке описує Річард Олдінгтон, принципи його світогляду та систему цінностей.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 111-121
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Эстетический речевой акт как категория прагматики
    Aesthetic speech act as a category of pragmatics
    Estetyczny akt mowy jako kategoria pragmatyki
    Autorzy:
    Kiklewicz, Aleksander
    Przybyszewski, Sebastian
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311525.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-03
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    прагматика
    речевой акт
    прагматическая интенция
    эстетика
    эстетический речевой акт
    литературная прагматика
    pragmatyka
    akt mowy
    intencja pragmatyczna
    estetyka
    estetyczny akt mowy
    pragmatyka literacka
    pragmatics
    speech act
    pragmatic intention
    aethetics
    aesthetic speech act
    literary pragmatics
    Opis:
    The authors treat aesthetic speech acts as stimulating, i.e. within the category of determining speech acts (which also includes directive, interrogative, vocative and creative acts). A characteristic feature of stimulating speech acts is the nativistic nature of the determined mental state of the addressee. In formal terms, the peculiarity of aesthetic speech acts is that the use of discrete (lexical or grammatical) exponents of the illocutionary function is not possible in this case. To implement the aesthetic function, various elements of the part of the utterance containing information about the area of reference of the pragmatic function are used: 1) the semantic content of the text or utterance; 2) its form and structure; 3) context and communication situation; 4) translation of text/message, including the media. Due to their functional and formal features, aesthetic speech acts are divided into several subtypes: 1) macro-, meso- and micro-acts; 2) free vs. complementary acts; 3) determining the feeling of beauty or ugliness; 4) communicative vs. non-communicative.
    Autorzy traktują estetyczne akty mowy jako stymulujące, tj. w ramach szerszej kategorii determinujących aktów mowy (które obejmują również akty dyrektywne, pytające, wokatywne i kreatywne). Cechą charakterystyczną stymulujących aktów mowy jest natywistyczny charakter celowego stanu psychicznego adresata. Pod względem formalnym osobliwość estetycznych aktów mowy polega na tym, że użycie dyskretnych (leksykalnych lub gramatycznych) wykładników funkcji illokucyjnej nie jest w tym przypadku możliwe. Do realizacji funkcji estetycznej wykorzystuje się różne elementy tej części wypowiedzi, która zawiera informacje o obszarze odniesienia funkcji pragmatycznej: 1) treść semantyczną tekstu lub wypowiedzi; 2) jego forma i struktura; 3) kontekst i sytuacja komunikacyjna; 4) translacja tekstu/wiadomości, w tym wykorzystywane media. Ze względu na cechy funkcjonalne i formalne, estetyczne akty mowy podzielono na kilka podtypów: 1) marko-, mezo- i mikroakty; 2) swobodne vs. komplementarne akty; 3) determinujące uczucie piękna lub brzydoty; 4) komunikacyjne vs. niekomunikacyjne.
    Авторы рассматривает эстетические речевые акты как стимулирующие, т.е. в рамках более широкой категории детерминирующих речевых актов (в которую также входят директивные, вопросительные, вокативные и креативные акты). Характерной чертой стимулирующих речевых актов является нативистский характер целевого психического состояния адресата. С формальной точки зрения особенность эстетических речевых актов состоит в том, что использование дискретных (лексических или грамматических) показателей иллокутивной функции в этом случае невозможно. Для реализации эстетической функции используются различные элементы части высказывания, содержащие информацию об области приложения прагматической функции: 1) смысловое содержание текста или высказывания; 2) его форма и структура; 3) контекст и коммуникативная ситуация; 4) трансляция текста/сообщения, включая используемые медиа. По своим функциональным и формальным особенностям эстетические речевые акты делятся на несколько подтипов: 1) макро-, мезо- и микро-; 2) свободные vs. комплементарные; 3) вызывающие чувства красивости или некрасивости; 4) коммуникативные vs. некоммуникативные.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 3 (179); 237-259
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Sztuka a komunikacja: o pragmatycznych aspektach komunikacji artystycznej
    Art and communication: on the pragmatic aspects of artistic communication
    Искусство и коммуникация: о прагматических аспектах художественной коммуникации
    Autorzy:
    Kiklewicz, Aleksander
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311890.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    эстетика
    прагматика
    эстетическая коммуникация
    художественная коммуникация
    искусство
    взаимодействие
    интенция
    estetyka
    pragmatyka
    komunikacja estetyczna
    komunikacja artystyczna
    sztuka
    interakcja
    intencja
    aesthetics
    pragmatics
    aesthetic communication
    artistic communication
    art
    interaction
    intention
    Opis:
    The subject of the article concerns aesthetic and artistic communication. The author assumes that many theories of social communication, as well as pragmatic theories, do not take into account language activities and discourses, the purpose of which is to evoke an aesthetic experience in the recipients. The author refutes such a view, presenting an alternative concept that aesthetic and artistic discourses meet the basic conditions of social communication: they rely on influencing through information; they are intentional; they are realized in interactions at the macro-social level within representative communication. The functionalist theory of culture by Bronisław Malinowski and the concept of aesthetic values by Ivor A. Richards will justify this approach to artistic communication. The author examines artistic discourses due to their synchronic and asynchronous character and proposes a typology of this type of discourses, illustrating particular types with examples from fiction.
    Тема статьи касается эстетической и художественной коммуникации. Автор исходит из того, что многие теории социальной коммуникации, а также прагматические теории не учитывают речевые акты и дискурсы, цель которых - вызвать у реципиентов эстетическое переживание. Автор опровергает такое мнение, представляя альтернативную концепцию, согласно которой эстетические и художественные дискурсы отвечают базовым условиям социальной коммуникации: опираются на информационное воздействие; они преднамеренные; они реализуются во взаимодействиях на макросоциальном уровне в рамках репрезентативного общения. Функционалистская теория культуры Бронислава Малиновского и концепция эстетических ценностей Айвора А. Ричардса оправдывают такой подход к художественной коммуникации. Автор рассматривает художественные дискурсы в силу их синхронного и асинхронного характера и предлагает типологию этого типа дискурсов, иллюстрируя отдельные типы примерами из художественной литературы.
    Tematyka artykułu dotyczy komunikacji estetycznej i artystycznej. Autor wychodzi z założenia, że wiele teorii komunikacji społecznej, a także teorii pragmatycznych nie uwzględnia czynności i dyskursów językowych, których celem jest wywołanie u odbiorców doświadczenia estetycznego. Autor obala taki pogląd, przedstawiając alternatywną koncepcję, że dyskursy estetyczne i artystyczne spełniają podstawowe warunki komunikacji społecznej: polegają na oddziaływaniu poprzez informację; są zamierzone; realizują się w interakcjach na poziomie makrospołecznym w ramach komunikacji reprezentatywnej. Funkcjonalistyczna teoria kultury Bronisława Malinowskiego oraz koncepcja wartości estetycznych Ivora A. Richardsa uzasadnią takie podejście do komunikacji artystycznej. Autor analizuje dyskursy artystyczne ze względu na ich synchroniczny i asynchroniczny charakter oraz proponuje typologię tego typu dyskursów, ilustrując poszczególne typy przykładami z literatury artystycznej.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2023, 3 (183); 9-30
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies