Temat: право - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich jako przepis zawierający normy z zakresu prawa własności intelektualnej
Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches as a provision containing norms of intellectual property law
Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей как положение, содержащее нормы в области права интеллектуальной собственности
Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков як положення, що містить норми у сфері права інтелектуальної власності
Autorzy:: Stępień, Marcin
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33522764.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Кодекс Канонів Східних Церков
авторське право
право інтелектуальної власності
нематеріальні блага
твір
творець
Кодекс Канонов Восточных церквей
авторское право
право интеллектуальной собственности
нематериальные блага
произведение
создатель
Code of Canons of the Eastern Churches
copyright
intellectual property law
intangible goods
work
creator
Kodeks Kanonów Kościołów Wschodnich
prawo autorskie
prawo własności intelektualnej
dobra niematerialne
utwór
twórca
Opis:: Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich uznawany jest za przepis wypełniający „lukę” w systemie prawnym Kościoła łacińskiego w zakresie regulacji prawa autorskiego. Wykładnia przedmiotowego przepisu sugeruje, że zakres zastosowania zawartych w nim norm jest szerszy i bynajmniej nie odnosi się wyłącznie do materii prawa autorskiego. Kanon 666 Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich dotyczy dóbr intelektualnych w ogólności. Jako taki, przepis ten zawiera uregulowanie o istotnym znaczeniu dla uznania ochrony prawnej przedmiotów prawa własności intelektualnej na gruncie prawa kanonicznego.
Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков розглядається як норма, що заповнює “прогалину” у правовій системі Латинської Церкви щодо регулювання авторського права. Тлумачення цього положення дозволяє припустити, що сфера застосування норм, які в ньому містяться, є ширшою і аж ніяк не стосується виключно питання авторського права. Канон 666 Кодексу Канонів Східних Церков стосується інтелектуальної власності загалом. Як таке, це положення містить норму, що має важливе значення для визнання правової охорони об’єктів інтелектуальної власності за канонічним правом.
Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей рассматривается как положение, восполняющее «пробел» в правовой системе Латинской церкви в области регулирования авторского права. Толкование данного положения предполагает, что сфера применения изложенных в нем норм шире и отнюдь не относится исключительно к вопросам авторского права. Канон 666 Кодекса Канонов Восточных церквей касается интеллектуальной собственности в целом. Как таковой, данный канон содержит норму, имеющую существенное значение для признания правовой охраны объектов интеллектуальной собственности в рамках канонического права.
Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches is considered to be a provision that fills a ‘gap’ in the legal system of the Latin Church regarding the regulation of copyright law. The interpretation of the provision in question suggests that the scope of application of the norms contained therein is broader and by no means refers exclusively to the matter of copyright law. Canon 666 of the Code of Canons of the Eastern Churches concerns intellectual property in general. As such, this provision contains a regulation of significant importance for the recognition of the legal protection of intellectual property objects under canon law.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 149-162
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Ksiądz Walerian Meysztowicz (1893–1982). Droga do objęcia katedry nadzwyczajnej prawa kanonicznego na Wydziale Teologicznym Uniwersytetu Stefana Batorego w Wilnie
Father Walerian Meysztowicz (1893–1982). The road to the Extraordinary Chair of Canon Law at the Faculty of Theology of the Stephen Bathory University in Vilnius
Священник Валериан Мейштович (1893–1982). Путь к заведованию Чрезвычайной кафедрой канонического права на Богословском факультете Университета Стефана Батория в Вильнюсе
Священик Валеріан Мейштович (1893–1982). Шлях до завідувача Надзвичайної кафедри канонічного права на Богословському факультеті Вільнюського університету імені Стефана Баторего
Autorzy:: Żukowski, Przemysław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33526268.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Валерiaн Мейштович
Друга Річ Посполита
Віленський університет Стефана Баторего
канонічне право
історія науки
Валериан Мейштович
Вторая Речь Посполитая
Университет Стефана Батория в Вильнюсе
каноническое право
история науки
Walerian Meysztowicz
Second Polish Republic
Stephen Bathory University in Vilnius
canon law
history of science
II Rzeczpospolita
Uniwersytet Stefana Batorego w Wilnie
prawo kanoniczne
historia nauki
Opis:: Artykuł traktuje o pewnym okresie życia ks. Waleriana Meysztowicza (1893–1982) i jego związkach z Wilnem. Autor stara się przybliżyć okoliczności pobierania nauki na Uniwersytecie Stefana Batorego w Wilnie oraz w wileńskim Seminarium Duchownym. Następnie omawia sprawę nostryfikacji uzyskanego w Rzymie doktoratu świętej teologii, co umożliwiło W. Meysztowiczowi objęcie wykładów zleconych oraz otworzyło drogę kariery naukowej. Kolejnym etapem była habilitacja i uzyskanie docentury z zakresu prawa kanonicznego. Po przejściu na emeryturę ks. Bronisława Żongołłowicza to w W. Meysztowiczu widziano jego następcę w Katedrze Prawa Kanonicznego na Wydziale Teologicznym USB. Sam B. Żongołłowicz bardzo promował W. Meysztowicza. Na podstawie przewidzianej prawem procedury W. Meysztowicz otrzymał od Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej nominację profesorską w dniu 14 września 1937 r. Z uwagi na liczne obowiązki dyplomatyczne wynikające z posady w Ambasadzie Rzeczypospolitej Polskiej przy Stolicy Apostolskiej, W. Meysztowicz nie mógł wykonywać swoich obowiązków wykładowcy akademickiego. Karierę naukową w Wilnie przerwał mu wybuch II wojny światowej.
Стаття присвячена певному періоду в житті Священикa Валеріана Мейштовича (1893–1982) тайого зв’язкам з Вільнюсом. Автор намагається описати обставини його навчання у Вільнюському університеті імені Стефана Баторего та у Вільнюській семінарії. Далі він розглядає питання нострифікації отриманого в Римі докторату священного богослов’я, що дозволило В. Мейштовичу займатись замовленими лекціями і відкрило шлях до академічної кар’єри. Потім була габілітація і ступінь доктора з канонічного права. Після виходу на пенсію Священикa Броніслава Жонґоловича, саме у В. Мейштовічеві вбачалийого наступника на кафедрі канонічного права на Богословському факультеті ВУСБ. Сам В. Жонґоллович всіляко сприяв просуванню В. Мейштовича. Згідно з юридично встановленою процедурою, 14 вересня 1937 р. В. Мейштович отримав номінацію на професорське звання від Президента Республіки Польща. Через численні дипломатичні зобов’язання, пов’язані з посадою в Посольстві Республіки Польща при Апостольський столиці, В. Мейштович не міг виконувати свої обов’язки академічного викладача. Його академічна кар’єра у Вільнюсі була перервана початком Другої світової війни.
В статье рассматривается определенный период жизни священника Валериана Мейштовича (1893–1982), а также его связи с Вильнюсом. Автор пытается описать обстоятельства его обучения в университете Стефана Батория в Вильнюсе и в Вильнюсской семинарии. Затем он обсуждает вопрос о нострификации полученной в Риме степени кандидата наук в области священного богословия, которая позволила В. Мейштовичу получить заказ на проведение лекций и открыла путь к академической карьере. Следующим этапом стало получение степени доктора и должности доцента в области канонического права. После ухода на пенсию священника Бронислава Жонголловича именно в В. Мейштовиче виделиего преемника на Кафедре канонического права на Богословском факультете Университета Стефана Батория. Сам В. Жонголлович значительно продвигал В. Мейштовича. В соответствии с установленной законом процедурой В. Мейштович получил профессорское назначение от президента Республики Польша 14 сентября 1937 г. Из-за многочисленных дипломатических обязанностей, связанных с его должностью в Посольстве Республики Польша при Святом Престоле, В. Мейштович не мог выполнять свои обязанности в качестве академического преподавателя. Его научая карьера в Вильнюсе была прервана началом Второй мировой войны.
The article discusses a period in the life of Fr. Walerian Meysztowicz (1893–1982) and his connections with Vilnius. The author attempts to describe the circumstances of his education at the Stephen Bathory University in Vilnius and at the Vilnius Seminary. He then discusses the recognition of the doctorate of sacred theology obtained in Rome, which enabled W. Meysztowicz to take up commissioned lectureships and opened the way to an academic career. This was followed by habilitation and a docent title in canon law. After Fr. Bronisław Żongołłowicz’s retirement, it was W. Meysztowicz who was seen as his successor in the Chair of Canon Law at the Faculty of Theology of the Stephen Bathory University. B. Żongołłowicz himself intensely promoted W. Meysztowicz. Based on the procedure envisaged by law, W. Meysztowicz received his professorial appointment from the President of the Republic of Poland on 14 September 1937. Due to his numerous diplomatic duties resulting from his post at the Embassy of the Republic of Poland to the Holy See, W. Meysztowicz was unable to fulfil his duties as an academic lecturer. His academic career in Vilnius was interrupted by the outbreak of the Second World War.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 181-214
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Legal model of the enforcement of budgetary discipline in Poland
Model prawny odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych w Polsce
Правовая модель ответственности за нарушение дисциплины публичных финансов в Польше
Правова модель відповідальності за порушення дисципліни публічних фінансів у Польщі
Autorzy:: Pest, Przemysław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33518103.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: бюджетне право
бюджетна дисципліна
відповідальність за порушення дисципліни публічних фінансів
правова модель
бюджетное право
бюджетная дисциплина
тветственность за нарушение дисциплины публичных финансов
правовая модель
prawo budżetowe
dyscyplina budżetowa
odpowiedzialność za naruszenie dyscypliny finansów publicznych
model prawny
budgetary law
budgetary discipline
enforcement of budgetary discipline
legal model
Opis:: Artykuł ma charakter poglądowy. Jego podstawowym celem jest przedstawienie modelu prawnego odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych w Polsce, na który to model składają się: zakres podmiotowy i przedmiotowy odpowiedzialności, zasady odpowiedzialności, sankcje prawne oraz procedura postępowania w sprawach o naruszenie dyscypliny finansów publicznych. Dodatkowym celem niniejszego tekstu jest zaprezentowanie naukowcom spoza Polski najważniejszej polskiej literatury naukowej dotyczącej odpowiedzialności za naruszenie dyscypliny finansów publicznych.
Стаття має ілюстративний характер. Її основна мета – представити правову модель відповідальності за порушення дисципліни публічних фінансів у Польщі, яка складається з: суб’єктного та об’єктного складу відповідальності, принципів відповідальності, правових санкцій та процедури у справах про порушення дисципліни публічних фінансів. Додатковою метою цього тексту є ознайомлення непольських дослідників з найважливішою польською науковою літературою з питань відповідальності за порушення дисципліни публічних фінансів.
Статья носит ознакомительный характер. Ее основная цель – представить правовую модель ответственности за нарушение дисциплины публичных финансов в Польше, которая состоит из: субъектного и объектного состава ответственности, принципов ответственности, правовых санкций, а также процедуры в делах о нарушении дисциплины публичных финансов. Дополнительной целью данного текста является представление иностранным исследователям наиболее важной польской научной литературы по вопросам ответственности за нарушение дисциплины публичных финансов.
This article is an overview of the legal model of the enforcement of budgetary discipline in Poland. Its primary aim is to describe the legal model consisting of the scope of subjective and objective liability for violating the budgetary discipline, principles of enforcement of budgetary discipline, penalties for budgetary discipline violations and proceedings in budgetary discipline enforcement cases. An additional aim of the article is to present foreign scholars with an overview of the most important Polish scientific literature on the topic of budgetary discipline enforcement in Poland.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 87-101
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Ustawa o specjalnym statusie obywateli Rzeczypospolitej Polskiej na Ukrainie – porównanie polskich i ukraińskich przepisów o szczególnych prawach obywateli obu państw
The law on the special status of the citizens of the Republic of Poland in Ukraine – a comparison of Polish and Ukrainian provisions on the special rights of citizens of the two countries
Закон об особом статусе граждан Республики Польша в Украине – сравнение польских и украинских положений об особых правах граждан обеих стран
Закон про особливий статус громадян Республіки Польща в Україні – порівняння польських та українських положень про особливі права громадян обох країн
Autorzy:: Diachenko, Veronika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33518627.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: особливі права для громадян Польщі
польский спеціальний закон
війна в Україні
тимчасовий захист
українське законодавство
порівняльне право
особые права польских граждан
польский специальный закон
война в Украине
временная защита
украинское законодательство
сравнительное право
specjalne prawa dla obywateli Polski
polska specustawa
wojna na Ukrainie
ochrona czasowa
prawo ukraińskie
prawo porównawcze, analiza porównawcza, interpretacja prawa
special rights for Polish citizens
Polish special act
war in Ukraine
temporary protection
Ukrainian law
comparative law
Opis:: Przedmiotem niniejszego opracowania jest analiza i porównanie ukraińskiej ustawy z dnia 28 lipca 2022 r. o ustanowieniu dodatkowych gwarancji prawnych i socjalnych dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej przebywających na terytorium Ukrainy z polską ustawą z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Autorka posłużyła się metodą dogmatyczno-prawną oraz komparatystyką prawniczą i przeanalizowała kluczowe zagadnienia obu aktów normatywnych w celu odpowiedzi na główne pytanie badawcze: czym de facto jest uzasadniona odmienność kształtu przepisów i obszerność regulacji tych dwóch ustaw oraz jakie zastosowanie praktyczne dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej może mieć ustawa ukraińska. Szczególną uwagę zwrócono na odmienności występujące w ustawie ukraińskiej oraz rozwiązania nietypowe dla prawa polskiego. Podniesiono także, iż różnice w analizowanych ustawach w znacznej mierze wynikają z celów i okoliczności powstania obu aktów prawnych.
The subject of this study is the analysis and comparison of the Ukrainian Law of 28 July 2022 on the establishment of additional legal and social guarantees for citizens of the Republic of Poland residing on the territory of Ukraine with the Polish law of 12 March 2022 on assistance to citizens of Ukraine in connection with the armed conflict on the territory of that country. The author used the dogmatic-legal and the comparative law methods and analysed the key issues of both normative acts in order to answer the main research question: what, in fact, is the justified difference in the shape of the provisions and the comprehensiveness of the regulation of these two laws and what practical application the Ukrainian law may have for the citizens of the Republic of Poland. Particular attention was paid to the dissimilarities present in the Ukrainian law and solutions that are atypical for Polish law. It was also pointed out that the differences in the analysed laws are largely due to the purposes and circumstances of the creation of both legal acts.
Предметом даного дослідження є аналіз та порівняння Закону України від 28 липня 2022 року «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України» з Законом Польщі від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави». Автор, використовуючи догматично- правовий метод та юридичну компаративістику, проаналізував ключові положення обох нормативно- правових актів для того, щоб відповісти на головне питання дослідження: чим de facto зумовлена різниця у формі положень та повноті регулювання цих двох актів і яке практичне застосування для громадян Республіки Польща може мати український Закон. Особливу увагу було приділено розбіжностям, присутнім в українському Законі, і рішенням, які є нетиповими для польського законодавства. Було також зазначено, що відмінності в аналізованих Законах значною мірою зумовлені цілями та обставинами створення обох нормативно-правових актів.
Предметом настоящего исследования является анализ и сравнение Закона Украины от 28 июля 2022 г. «Об установлении дополнительных правовых и социальных гарантий для граждан Республики Польша, находящихся на территории Украины» и Закона Польши от 12 марта 2022 г. «О помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории этого государства». Автор, используя догматико-правовой метод и юридическую компаративистику, проанализировал ключевые моменты обоих нормативных актов, чтобы ответить на основной вопрос исследования: чем de facto обосновано различие в форме положений и полноте регулирования этих двух законов и какое практическое применение для граждан Республики Польша может иметь украинский закон. Особое внимание было уделено различиям, присутствующим в украинском законе, и решениям, нетипичным для польского законодательства. Также было отмечено, что различия в анализируемых законах во многом обусловлены целями и обстоятельствами создания обоих правовых актов.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 105-121
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Zastosowanie art. 39 Kodeksu cywilnego w przypadku zbywania (alienacji) nieruchomości przez kościelne osoby prawne
Application of Article 39 of the Civil Code in case of disposal (alienation) of real estate by Church Legal Entities
Применение статьи 39 Гражданского кодекса при отчуждении недвижимого имущества церковными юридическими лицами
Застосування статті 39 Цивільного кодексу у випадку розпорядження (відчуження) нерухомим майном костельними юридичними особами
Autorzy:: Grzesiowski, Krzysztof
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33521330.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: канонічне право
цивільне право
призупиненa неефективність договору
відчуження нерухомого майна
костельнi юридичні особи
каноническое право
гражданское право
приостановленная ничтожность договора
отчуждение недвижимого имущества
церковные юридические лица
canon law
civil law
suspended ineffectiveness of a contract
alienation of real estate
church legal entities
prawo kanoniczne
prawo cywilne
bezskuteczność zawieszona umowy
alienacja nieruchomości
kościelne osoby prawne
Opis:: W artykule poddano analizie zagadnienie naruszenia zasad reprezentacji kościelnych osób prawnych wynikających z prawa kanonicznego i ich skutku dla zbywania (alienacji) nieruchomości. Celem prowadzonych rozważań było ustalenie zakresu zastosowania znowelizowanego art. 39 Kodeksu cywilnego do kościelnych osób prawnych. Problematyka zbywania nieruchomości przez kościelne osoby prawne z naruszeniem zasad reprezentacji wynikających z Kodeksu Prawa Kanonicznego była już przedmiotem orzecznictwa Sądu Najwyższego i dyskusji w doktrynie, ale większość wypowiedzi została sformułowana przed nowelizacją art. 39 K.c., którego zmieniona treść weszła w życie z dniem 1 marca 2019 r. Dlatego ponownie należało zastanowić się nad skutkami działania organów kościelnych osób prawnych z przekroczeniem umocowania wynikającego z prawa wewnętrznego Kościoła katolickiego. Rozważania zawarte w artykule prowadzone były metodą dogmatycznoprawną. Przeprowadzona analiza wykazała, że znowelizowany art. 39 K.c. znajduje zastosowanie do kościelnych osób prawnych. Umowy dotyczące zbywania (alienacji) nieruchomości zawierane przez kościelne osoby prawne w przypadku naruszenia zakresu kompetencji organu oraz sposobu reprezentacji wynikających z prawa kanonicznego będą dotknięte sankcją bezskuteczności względnej na podstawie art. 39 K.c.
У статті проаналізовано питання порушення принципів представництва костельних юридичних осіб за канонічним правом та їх вплив на розпорядження (відчуження) нерухомим майном. Метою проведених міркувань було визначення сфери застосування зміненої статті 39 Цивільного кодексу до костельних юридичних осіб. Питання відчуження нерухомого майна костельними юридичними особами з порушенням правил представництва, передбачених Кодексом канонічного права, вже було предметом судової практики Верховного Суду та обговорення в доктрині, але більшість з них були сформульовані до внесення змін до статті 39 Цивільного кодексу, змінений зміст якої набув чинності 1 березня 2019 року. Тому виникла необхідність ще раз розглянути наслідки дій органів костельними юридичних осіб з перевищенням повноважень, передбачених внутрішнім правом Католицького Костелу. Роздуми у статті були проведені з використанням догматико-юридичного методу. Проведений аналіз показав, що до костельних юридичних осіб застосовується змінена стаття 39 Цивільного кодексу. Договори щодо розпорядження (відчуження) нерухомим майном, укладені костельними юридичними особами у разі порушення обсягу повноважень та способу представництва, що випливають з канонічного права, будуть санкціоновані відносною неефективністю відповідно до ст. 39 Цивільного кодексу.__
В данной статье анализируется вопрос о нарушении принципов представительства церковных юридических лиц по каноническому праву и их влияние на отчуждение недвижимого имущества. Целью проведенных рассуждений было определение сферы применения измененной статьи 39 Гражданского кодекса к церковным юридическим лицам. Вопрос об отчуждении недвижимости церковными юридическими лицами в нарушение принципов представительства, предусмотренных Кодексом канонического права, был уже предметом судебной практики Верховного суда и обсуждения в доктрине, однако большинство материалов было сформулировано до внесения изменений в статью 39 Гражданского кодекса, измененное содержание которой вступило в силу с 1 марта 2019 года. Поэтому вновь возникла необходимость рассмотреть последствия того, что органы церковных юридических лиц действуют с превышением своих полномочий в рамках внутреннего права Католической церкви. Рассуждения в статье проводились с использованием догматико-юридического метода. Проведенный анализ показал, что измененная статья 39 Гражданского кодекса применима к церковным юридическим лицам. Договоры об отчуждении недвижимого имущества, заключенные церковными юридическими лицами, в случае нарушения объема полномочий и порядка представительства по каноническому праву, будут подвергаться санкциям относительной ничтожности в соответствии со статьей 39 Гражданского кодекса.
The article analyses the issue of violations of the rules of representation of Church Legal Entities under canon law and their effect on the disposal (alienation) of real estate. The aim of the considerations carried out was to determine the scope of application of the amended Article 39 of the Civil Code to Church Legal Entities. The issue of the disposal of real estate by Church Legal Entities in violation of the rules of representation under the Code of Canon Law has already been the subject of Supreme Court case law and discussion in the doctrine, but most of the contributions were formulated before the amendment of Article 39 of the Civil Code, the amended content of which entered into force on 1 March 2019. Therefore, it was again necessary to consider the consequences of Church Legal Entities acting beyond their authority under the internal law of the Catholic Church. The considerations in the article were conducted using the dogmatic and legal method. The analysis carried out showed that the amended Article 39 of the Civil Code is applicable to Church Legal Entities. Contracts concerning the disposal (alienation) of real estate concluded by Church Legal Entities in the event of a breach of the scope of authority and the manner of representation resulting from canon law will be sanctioned by relative ineffectiveness on the basis of Article 39 of the Civil Code.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 2; 81-98
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Autonomia woli w stosunkach cywilnoprawnych ze szczególnym uwzględnieniem umów konsumenckich
Autonomy of will in civil-law relationships with particular emphasis on consumer contracts
Современное значение принципа автономии воли в гражданско-правовых отношениях
Автономія волі в цивільно-правових відносинах з особливою увагою до споживчих договорів
Autorzy:: Haponiuk, Dorota
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33352017.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: автономія волі сторін
цивільно-правові відносини
принцип рівності
справедливий договір
споживче право
рівність сторін
autonomy of will of a party
civil-law relationships
the principle of equality
fair contract
consumer law
equality of parties
автономия воли
гражданское правоотношение
принцип равенства
справедливый договор
потребительское право
равноправие сторон
autonomia woli stron
stosunek cywilnoprawny
zasada równości
sprawiedliwa umowa
prawo konsumenckie
równorzędność stron
Opis:: Tekst prezentuje znaczenie i funkcje jednej z podstawowych zasad prawa cywilnego, jaką jest autonomia woli stron. Artykuł wskazuje obecne przemiany tej zasady prawa, służące odchodzeniu od czysto formalnego założenia gwarantującego w równym stopniu wpływ na kształtowanie treści stosunków prawnych, zwłaszcza w obrocie masowym, gdzie aktualnie jest ona najbardziej narażona na utratę swojego znaczenia. Zwrócono uwagę przede wszystkim na zmiany ilościowe i jakościowe jej zastosowania. Ponadto dokonano analizy przemian w podejściu prawodawcy do kształtowania autonomii woli podmiotów prywatnych. Oprócz opisania charakteru prawnego autonomii, wskazano współczesne funkcje autonomii woli oraz jej związek z zasadą równości. Szczególną uwagę poświęcono zagadnieniu współczesnego znaczenia autonomii woli na przykładzie umowy konsumenckiej i wiążącej się z tym pozorności swobody umów. Rozważania oparto głównie na metodzie empirycznej. Kluczową konkluzją jest spostrzeżenie na temat obecnych oczekiwań w stosunku do autonomii woli. Zaobserwowano również kryzys relacji między zasadą autonomii woli stron stosunku prawnego a zasadą równości (pochodną autonomii).
У тексті представлено значення та функції одного з основних принципів цивільного права, яким є автономія волі сторін. Метою статті є вказати сучасні зміни цього принципу права, спрямовані на відхід від суто формального припущення, що гарантує однаковий вплив на формування змісту правовідносин, особливо в масовій торгівлі, де наразі існує найбільший ризик втрати його значення. Звернено увагу насамперед на кількісні та якісні зміни в його застосуванні. Крім того, проведено аналіз змін у підходi законодавця до формування автономії волі приватних суб’єктів. Окрім опису правового характеру автономії, було представлено сучасні функції автономії волі та її зв’язок із принципом рівності. Особливу увагу було виділено питанню сучасного значення автономії волі на прикладі споживчого договору та пов’язаної з цим зовнішністi свободи договорів. Міркування ґрунтуються переважно на емпіричному методі. Ключовим висновком є спостереження що до поточних очікувань відносно автономії волі. Спостерігається також криза у співвідношенні принципу автономії волі учасників правовідносин і принципу рівності (похідного автономії).
В тексте представлены значение и функции одного из основополагающих принципов гражданского права – автономии воли сторон. Цель статьи – обозначить современные трансформации этого принципа права, которые служат отходу от чисто формального убеждения, гарантирующего равное влияние на формирование содержания правоотношений, особенно в массовой торговле, где он в настоящее время наиболее подвержен риску утраты своего значения. Внимание было уделено в первую очередь количественным и качественным изменениям в его применении. Кроме того, проводится анализ изменений в подходе законодателя к формированию автономии воли частных субъектов. Помимо описания правовой природы автономии, были отмечены современные функции автономии воли и ее связь с принципом равенства. Особое внимание было уделено вопросу современного значения автономии воли на примере потребительского договора и связанной с ним мнимой свободы договоров. Соображения в основном основаны на эмпирическом методе. Ключевым выводом является заключение о нынешних ожиданиях в отношении автономии воли. Отмечен также кризис в соотношении принципа автономии воли сторон правоотношения и принципа равенства (производного от автономии).
The text presents the meaning and functions of one of the fundamental principles of civil law, which is the autonomy of will of parties. The purpose of the article is to indicate the current changes to that principle of law, the goal of which is to depart from a purely formal presumption that guarantees an equal impact on shaping the content of legal relations, especially in mass trade, where, today, it is most exposed to losing its significance. Attention is paid primarily to the quantitative and qualitative changes in its application. Moreover, the changes in the legislator’s approach to shaping the autonomy of will of private entities are analysed. In addition to describing the legal nature of autonomy, the contemporary functions of the autonomy of will and its correlation with the principle of equality are pointed out. Extra attention is paid to the issue of the contemporary meaning of the autonomy of will, using the example of a consumer contract and the associated apparent freedom of contracts. The considerations are based mainly on the empirical method. A key conclusion is an observation of the current expectations related to the autonomy of will. Additionally, the crisis in the correlation between the principle of autonomy of will of the parties to a legal relationship and the principle of equality (derived from autonomy) is also revealed.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 147-163
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Conflicts of interest and values in the construction process
Konflikty interesów i wartości w procesie budowalnym
Конфликты интересов и ценностей в процессе строительства
Конфлікти інтересів і цінностей в процесі будівництва
Autorzy:: Smarż, Joanna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33360609.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: цінності
Будівельне право
процес будівництва
право забудови
принцип пропорційності
ценности
строительное законодательство
строительный процесс
право застройки
принцип пропорциональности
wartości
prawo budowlane
wartości, prawo budowlane, proces budowlany, prawo zabudowy
zasada proporcjonalności
values
building law
construction process
development title
principle of proportionality
Opis:: Prawo jest i powinno być związane z wartościami, które są jego podstawą. Odwołanie do wartości jest istotne również w Prawie budowlanym, w którym ustawodawca uregulował zagadnienia procesu budowlanego. Przedmiotem artykułu jest analiza wartości i interesów leżących u podstaw procesu budowlanego ze wskazaniem możliwości zaistnienia konfliktów w tym zakresie, natomiast celem jest wskazanie sposobów rozwiązania tych konfliktów oraz wykazanie charakteru przepisów Prawa budowlanego w tym obszarze. Na podstawie analizy przepisów Prawa budowlanego należy stwierdzić, że katalog wartości podlegających ochronie w procesie budowlanym jest bardzo szeroki. Za najważniejszą wartość należy uznać chęć zapewnienia bezpieczeństwa realizowanych i użytkowanych obiektów budowlanych, a w konsekwencji bezpieczeństwo ludzi i mienia. Z uwagi na fakt, iż w procesie budowlanym może dojść do kolizji tych wartości, ich ochrona wymaga ważenia ich przez organy administracji publicznej z punktu widzenia ochrony interesu jednostki i interesu publicznego. Pomóc ma w tym zakresie prewencyjny charakter przepisów Prawa budowlanego. Powyższe nie wynika niestety wprost z przepisów ustawy z dnia 7 lipca 1994 r. – Prawo budowlane, lecz można to wyinterpretować z przepisów ustawy, w czym pomocna okazuje się metoda dogmatyczno-prawa oraz analiza orzecznictwa i literatury przedmiotu, na których oparte zostały rozważania nad tytułowym zagadnieniem.
Право є і має бути пов’язане з цінностями, що лежать в його основi. Посилання на цінності є важливим і в законі Будівельне право, в якому законодавець врегулював питання процесу будівництва. Предметом статті є аналіз цінностей та інтересів, що лежать в основі процесу будівництва, вказуючи на можливість виникнення конфліктів у цій сфері. Метою статті є вказати шляхи вирішення цих конфліктів та продемонструвати характер положень закону Будівельне право в цій сфері. Виходячи з аналізу положень закону Будівельне право слід констатувати, що каталог цінностей, які підлягають охороні в процесі будівництва, є дуже широкий. Найголовнішою цінністю є прагнення забезпечити безпеку побудованих і експлуатованих будівель, а отже, безпеку людей і майна. Через те, що ці цінності можуть зіткнутися в процесі будівництва, їх захист вимагає від органів державного управління зважувати їх з точки зору захисту інтересів особи та суспільних інтересів. Допомогти в цьому має превентивний характер положень закону Будівельне право. На жаль, вищезазначене не випливає безпосередньо з положень Закону від 7 липня 1994 р. – Будівельне право, його можна тлумачити з положень Закону, для чого можна використовувати догматико- -правовий метод, аналіз судової практики та літератури, на якому ґрунтувалися міркування щодо титульного питання.
Закон связан и должен быть связан с ценностями, которые лежат в его основе. Ссылка на ценности актуальна и в «Строительном праве», в котором законодатель урегулировал вопросы строительного процесса. Предметом статьи является анализ ценностей и интересов, лежащих в основе строительного процесса, с указанием возможности возникновения конфликтов в этой связи, а целью – указать пути разрешения этих конфликтов и продемонстрировать характер положений закона «Строительное право» в этой области. Исходя из анализа положений закона «Строительное право», следует сделать вывод, что перечень ценностей, подлежащих защите в процессе строительства, очень широк. Наиболее важной ценностью следует считать стремление обеспечить безопасность строящихся и эксплуатируемых строительных объектов, а следовательно, безопасность людей и имущества. Поскольку эти ценности могут быть противопоставлены друг другу в процессе строительства, их защита требует от органов публичной администрации взвешивать их с точки зрения защиты интересов личности и общественных интересов. Превентивный характер положений закона «Строительное право» призван оказать помощь в этом отношении. К сожалению, вышесказанное не следует напрямую из положений закона от 7 июля 1994 года – «Строительное право», но его можно интерпретировать на основе положений Закона, в чем помогает догматико-правовой метод, а также анализ судебной практики и литературы по данному вопросу, на котором базировалось рассмотрение заглавного вопроса.
The law is and should be connected to values which constitute its basis. The reference to values is also significant in Building Law, in which the legislator has regulated the issues of the construction process. The subject of the article is the analysis of the values and interests underlying the construction process, indicating the possibility of conflicts in this regard, while the aim is to indicate ways to resolve these conflicts and to demonstrate the nature of the provisions of Building Law in this regard. Based on the analysis of the provisions of Building Law, it should be noted that the catalogue of values subject to protection in the construction process is very wide. However, the will to ensure the safety of constructed and used buildings, and consequently the safety of people and property, shall be considered the most important value. Due to the fact that these values may collide in the construction process, their protection requires public administration authorities to weigh them from the point of view of protecting the interests of an individual and the public interest. The preventive nature of the provisions of Building Law is to aid this. Unfortunately, the above does not result directly from the provisions of the Act of 7 July 1994 – Building Law, however it may be interpreted from the provisions of the Act, which the legal dogmatic method and the analysis of jurisprudence and literature, which the analysis of the title issue was based on, prove to be helpful with.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 107-124
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Freedom of economic activity as a specific value and a principle of public economic law
Wolność działalności gospodarczej jako szczególna wartość i zasada publicznego prawa gospodarczego
Свобода предпринимательской деятельности как особая ценность и принцип публичного хозяйственного права
Свобода господарської діяльності як особлива цинність і принцип публічного господарського права
Autorzy:: Bielecki, Leszek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33529004.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: freedom of economic activity
values
public economic law
axiology of law
axiology of public economic law
wolność działalności gospodarczej
wartości
publiczne prawo gospodarcze
aksjologia prawa
aksjologia prawa publicznego gospodarczego
свобода предпринимательской деятельности
ценности
публичное хозяйственное
право
правовая аксиология
аксиология публичного хозяйственного права
свобода господарської діяльності
цінності
публічне господарське право
аксіологія права
аксіологія публічного господарського права
Opis:: The subject of research in this study concerns the value issues in public economic law. The aim of the research is to examine the axiology of law and the axiology of economic law from the perspective of freedom of economic activity, and then to formulate the final conclusions derived from the analysis with reference to the institution of freedom of economic activity. I considered an analytical-dogmatic method as helpful for my analysis. The obtained result shows that the freedom of economic activity exhibits the features of a legal institution equipped with an axiological content and as a norm and principle of law, in particular of public economic law.
Przedmiotem niniejszego opracowania są kwestie dotyczące wartości w prawie publicznym gospodarczym. Celem badań jest aksjologia prawa oraz aksjologia prawa gospodarczego w perspektywie wolności działalności gospodarczej, a następnie sformułowanie wniosków końcowych odniesionych do instytucji wolności działalności gospodarczej. Za pomocną uznałem metodę analityczno-dogmatyczną. Rezultat analizy przekonuje, że wolność działalności gospodarczej wykazuje cechy instytucji prawnej wyposażonej w ładunek aksjologiczny oraz jako normę i zasadę prawa, a w szczególności prawa gospodarczego publicznego.
Предметом данной статьи являются вопросы ценностей в публичном хозяйственном праве. Целью исследования является рассмотрение правовой аксиологии и аксиологии хозяйственного права в перспективе свободы предпринимательской деятельности, чтобы сформулировать окончательные выводы, связанные с институтом свободы предпринимательской деятельности. В статье автор целесообразным посчитал применить аналитико-догматический метод. Результат анализа убеждает в том, что свобода предпринимательской деятельности проявляет черты правового института, наделенного аксиологическим содержанием, а также является нормой и принципом права, в частности публичного хозяйственного права.
Предметом дослідження є питання циннoстi в публічному господарському праві. Метою дослідження є аксіологія права та аксіологія господарського права в ракурсі свободи господарської діяльності, а потім формулювання остаточних висновків щодо інституту свободи господарської діяльності. В статті застосовано аналітико-догматичний метод. Результат аналізу доводить, що свобода господарської діяльності має ознаки правового інституту, наділеного аксіологічним навантаженням, і як норма і принцип права, зокрема публічного господарського права.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 7-20
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Funkcja ochronna prawa pracy a penalizacja naruszeń praw pracowników
Protective function of labour law and penalisation of workers’ rights violations
Защитная функция трудового права и криминализация нарушений прав работников
Охоронна функція трудового права а покарання за порушення прав працівників
Autorzy:: Matuszak, Michał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33353172.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: трудове право
охоронна функція
злочин
права осіб
які виконують оплачувану працю
трудовое право
защитная функция
уголовное преступление
права лиц
выполняющих оплачиваемую работу
labour law
protective function
offence
rights of gainfully employed persons
prawo pracy
funkcja ochronna
przestępstwo
prawa osób wykonujących pracę zarobkową
Opis:: Funkcja ochronna prawa pracy jest kluczowa i niemalże konstrukcyjna dla istnienia stosunku pracy. W celu skutecznego nałożenia obowiązków na pracodawców ustawodawca wprowadził sankcje – zarówno wykroczeniowe, jak i karne. Artykuł przynosi odpowiedź na pytanie, czy katalog przestępstw przeciwko prawom osób wykonujących pracę zarobkową zapewnia realizację funkcji ochronnej prawa pracy oraz czy – pośrednio lub bezpośrednio – wpływa pozytywnie, czy też negatywnie na przestrzeganie przez pracodawców obowiązków względem pracowników i innych osób wykonujących pracę zarobkową. Wprowadzenie sankcji karnych w prawie pracy pełni funkcję ochronną, niemniej tą samą funkcję pełnią również te przepisy, które polegają na prewencyjnym minimalizowaniu występowania potencjalnych konfliktów w miejscu pracy, gdyż często unikanie konfliktów chroni pracownika lepiej niż nawet dotkliwe sankcje pokonfliktowe.
Охоронна функція трудового права є вирішальною і майже структурною для існування трудових відносин. З метою ефективного покладання обов’язків на роботодавців законодавець запровадив санкції – як незначні, так і кримінальні. У статті дається відповідь на запитання, чи перелік злочинів проти прав осіб, які виконують оплачувану роботу, забезпечує охороннy функцію трудового законодавства, а також чи впливає – прямо чи посередньо – позитивно чи негативно на дотримання роботодавцями зобов’язання перед працівниками та іншими особами, які виконують оплачувану роботу. Запровадження кримінальних санкцій у трудовому законодавстві має захисну функцію, але ту ж функцію виконують і ті положення, які полягають у превентивній мінімізації потенційних конфліктів на робочому місці, оскільки уникнення конфліктів часто захищає працівника краще, ніж постконфліктнi санкції.
Защитная функция трудового права является центральной и почти структурной для существования трудовых отношений. Чтобы эффективно налагать обязательства на работодателей, законодатель ввел меры наказания – как в области правонарушений, так и уголовного характера. Статья дает ответ на вопрос, обеспечивает ли каталог правонарушений против прав лиц, выполняющих оплачиваемую работу, выполнение защитной функции трудового права и оказывает ли он прямое или косвенное положительное или отрицательное влияние на выполнение работодателями своих обязательств перед работниками и другими лицами, выполняющими оплачиваемую работу. Введение уголовных мер наказания в трудовое законодательство имеет защитную функцию, однако эту же функцию выполняют и те положения, которые заключаются в превентивной минимизации возникновения потенциальных конфликтов на рабочем месте, так как зачастую предотвращение конфликтов защищает работника лучше, чем даже суровые постконфликтные меры наказания.
The protective function of labour law is crucial and almost formative to the existence of the employment relationship. In order to effectively impose obligations on employers, the legislator introduced sanctions – both misdemeanour and criminal. The article answers the question whether the catalogue of offences against the rights of gainfully employed persons ensures the execution of the protective function of labour law and whether it has a – direct or indirect – positive or negative impact on employers’ compliance with their obligations towards their employees and other gainfully employed persons. The introduction of criminal sanctions in labour law has a protective function, but the same function is also performed by those provisions which consist in the preventive minimisation of the occurrence of potential workplace conflicts, as conflict avoidance often protects an employee better than even severe post-conflict sanctions.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 99-112
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Instytucja prawna łańcucha dostaw w ustawie offshore
The legal institution of the supply chain in the Offshore Wind Act
Правовой институт цепи поставок в Законе offshore
Правовий інститут ланцюга поставок в в законі про офшор (offshore)
Autorzy:: Laskowski, Paweł
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33537202.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: prawo energetyczne
morskie farmy wiatrowe
analiza formalna instytucji prawnych
łańcuch dostaw
energy law
offshore wind farms
formal analysis of legal institutions
supply chain
энергетическое право
морские ветряные электростанции
формальный анализ правовых институтов
цепь поставок
енергетичне право
морські вітрові ферми
формальний аналіз правових інститутів
ланцюг поставок
Opis:: Artykuł prezentuje proces badawczy, którego cel poznawczy dotyczył szczegółowych unormowań wyinterpretowanych z przepisów ustawy z dnia 17 grudnia 2020 r. o promowaniu wytwarzania energii elektrycznej w morskich farmach wiatrowych, Dz. U. z 2021 r. poz. 234, 784, 1093, 1642. Potrzeba badań wynikała z unormowania przez prawodawcę, po raz pierwszy w tak szerokim zakresie, tematyki offshore w polskim systemie prawa, jak i możliwości rozwoju odnawialnych źródeł energii na niespotykaną dotychczas skalę zainstalowanej mocy. Podstawowym obszarem badawczym było prawo gospodarcze publiczne. Główny problem badawczy został zawarty w pytaniu: jaki jest jurydyczny rezultat wprowadzenia zagadnienia z dyscypliny nauki o zarządzaniu, którym jest łańcuch dostaw, do ustawy z dnia 17 grudnia 2020 r. o promowaniu wytwarzania energii elektrycznej w morskich farmach wiatrowych? W procesie badawczym jako metodę zastosowano analizę formalną instytucji prawnych. Badania doprowadziły do wyodrębnienia z ustawy łańcucha dostaw jako instytucji prawnej, obszernego jej opisania oraz sklasyfikowania.
В статье представлен процесс исследования, познавательная цель которого заключалась в детальной интерпретации норм, вытекающих из положений Закона от 17 декабря 2020 года о продвижении производства электроэнергии на морских ветряных электростанциях, Законодательный вестник 2021 года, поз. 234, 784, 1093, 1642. Необходимость исследования обусловлена нормализацией законодателем, впервые в таком широком масштабе, темы offshore в польской правовой системе, а также возможностью развития возобновляемых источников энергии в беспрецедентном масштабе установленной мощности. Основной областью исследований было государственное хозяйственное право. Ключевая проблема исследования была сформулирована в виде вопроса: каков правовой результат введения вопроса из дисциплины науки об управлении, которым является цепь поставок, в Закон от 17 декабря 2020 года о продвижении производства электроэнергии на морских ветряных электростанциях? В процессе исследования в качестве метода использовался формальный анализ правовых институтов. Исследование привело к извлечению из закона цепи поставок как правового института, его обширному описанию и классификации.
The article presents the research process, the cognitive objective of which concerned the detailed regulations interpreted based on the provisions of the Act of 17 December 2020 on the promotion of electricity generation in offshore wind farms, Dz. U. [Journal of Laws] of 2021 item 234, 784, 1093, 1642. The need to conduct the research resulted from the normalization by the legislator, for the first time in such a broad scope, of offshore issues in the Polish legal system, as well as the possibility of developing renewable energy sources on an unprecedented scale of installed power. The main research area was public economic law. The key research issue is included in the following question: What is the juridical outcome of the introduction of an issue from the discipline of management sciences, which is the supply chain, into the Act of 17 December 2020 on the promotion of electricity generation in offshore wind farms? A formal analysis of legal institutions was used as a method in the research process. The research led to the extraction of the supply chain as a legal institution from the act, its extensive description and categorisation.
У статті представлено дослідницький процес, якого мета дослідження стосувалася детальних положень, що випливають із положень Закону від 17 грудня 2020 р. про сприяння виробництву електроенергії морськими вітровими фермами, Dz. U. z 2021 r. poz. 234, 784, 1093, 1642. Потреба в дослідженні виникла внаслідок того, що законодавець вперше в так широкому діапазоні регулює у польській правовій системі тему офшор (offshore) i можливості розвитку відновлюваних джерел енергії y безпрецедентному масштабі встановленої потужності. Основною сферою досліджень було публічне господарське право. Основна проблема дослідження міститься в питанні: який юридичний результат введення питання з дисципліни науки про управління, яким є ланцюг поставок, до Закону від 17 грудня 2020 року про сприяння виробництву електроенергії морськими вітровими фермами? У процесі дослідження як метод використано формальний аналіз правових інститутів. Дослідження призвели до виділення з закону ланцюга поставок як правового інституту, його розгорнутого опису та класифікації.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 111-129
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Kompetencje Unii Europejskiej a żywnościowe przyczyny chorób niezakaźnych
Competences of the European Union and food-related causes of non-communicable diseases
Компетенция Европейского Союза и причины неинфекционных заболеваний, связанные с в областью питания и пищевых продуктов
Компетенції Європейського Союзу а харчові причини неінфекційних захворювань
Autorzy:: Farhan, Jakub
Socha, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33543742.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: право Європейського Союзу
компетенції
неінфекційні захворювання
громадське здоров’я
законодательство Европейского Союза
компетенция
неинфекционные заболевания
общественное здоровье
European Union law
competencies
NCDs
public health
prawo Unii Europejskiej
kompetencje
choroby niezakaźne
zdrowie publiczne
Opis:: Niezdrowa dieta jest jednym z sześciu głównych czynników ryzyka przyczyniających się do globalnego obciążenia chorobami niezakaźnymi (NCD), które są obecnie jedną z zasadniczych przyczyn nadmiarowych zgonów na świecie. W opracowaniach naukowych coraz częściej rozważa się uwzględnienie przeciwdziałania NCD przy użyciu instrumentów prawnych, w tym w prawie Unii Europejskiej (UE). Pojawiają się jednak pewne wątpliwości związane z zakresem kompetencji przyznanych UE i możliwością przyjęcia rozwiązań prawnych w tej sprawie. W związku z powyższym przeprowadzona została analiza kompetencji UE pod kątem wdrożenia ewentualnych instrumentów mających przeciwdziałać NCD na poziomie unijnym. Z uwagi na szeroki katalog obszarów, na które UE może wpływać, a które współkształtują zapadalność na NCD w społeczeństwie i w świetle szeregu przepisów horyzontalnych określających wartości, którymi UE musi się kierować, UE winna w ramach wykonywania swoich kompetencji brać pod uwagę przeciwdziałanie żywnościowym przyczynom NCD.
An unhealthy diet is one of the six major risk factors contributing to the global burden of non-communicable diseases (NCDs), which are currently one of the leading causes of excess deaths across the world. Scientific studies are more and more often taking into account the prevention of NCDs using legal instruments, including European Union (EU) law. However, there is some uncertainty regarding the scope of the competencies granted to the EU and the possibility of adopting legal solutions to deal with this issue. In view of the above, an analysis of EU competencies has been performed to implement possible instruments to counter NCDs at the EU level. In light of the broad catalogue of areas that the EU can affect and which contribute to the incidence of NCDs in society, as well as a number of horizontal provisions setting out the values that must guide the EU, the EU should, within the framework of its competences, consider fighting against food-borne causes of NCDs.
Нездорове харчування є одним із шести основних факторів ризику, що сприяє глобальному росту неінфекційних захворювань (НІЗ), які наразі є однією з головних причин надмірної смертності у світі. Наукові дослідження дедалі частіше розглядають питання протидії НІЗ за допомогою правових інструментів, зокрема законодавства Європейського Союзу (ЄС). Проте є певні сумніви щодо обсягу повноважень, наданих ЄС, та можливості прийняття правових рішень у цьому питанні. У зв’язку з вищевикладеним було проведено аналіз компетенції ЄС щодо впровадження можливих інструментів протидії НІЗ на рівні ЄС. З урахуванням широкого переліку сфер, на які ЄС може впливати та які сприяють поширенню НІЗ у суспільстві, а також ряд горизонтальних правил, що визначають цінності ЄС, ЄС в рамках здійснення своїх повноважень повинен взяти до уваги протидію харчовим причинам НІЗ.
Нездоровое питание является одним из шести основных факторов риска, способствующих глобальному бремени неинфекционных заболеваний (НИЗ), которые в настоящее время являются одной из ведущих причин чрезмерной смертности во всем мире. В научных исследованиях все чаще рассматривается вопрос о решении проблемы НИЗ с помощью правовых инструментов, включая законодательство Европейского союза (ЕС). Однако существуют некоторые сомнения относительно сферы полномочий, предоставленных ЕС, и возможности принятия правовых решений относительно этого вопроса. В связи с вышеизложенным, был проведен анализ полномочий ЕС с целью внедрения возможных инструментов противодействия НИЗ на уровне ЕС. Ввиду широкого перечня областей, способствующих распространению НИЗ в обществе, на которые ЕС может влиять, а также в свете ряда горизонтальных положений, устанавливающих ценности, которыми призван руководствоваться ЕС, эта организация при осуществлении своей компетенции должна принимать во внимание устранение причин НИЗ, связанных с областью питания и пищевых продуктов.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 213-228
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Prawa przyrody w ochronie środowiska i wzmacnianiu bezpieczeństwa ekologicznego
Laws of nature in environmental protection and strengthening ecological security
Права природы в охране окружающей среды и укреплении экологической безопасности
Закони природи в охороні навколишнього середовища та зміцненні екологічної безпеки
Autorzy:: Kowalska, Samanta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33356389.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: закони природи
охорона навколишнього середовища
міжнародне право
екологічна безпека
екологічна етика
права природы
охрана окружающей среды
международное право
экологическая безопасность
экологическая этика
laws of nature
environmental protection
international law
ecological safety
environmental ethics
prawa przyrody
ochrona środowiska
prawo międzynarodowe
bezpieczeństwo ekologiczne
etyka środowiskowa
Opis:: Prawa przyrody stanowią innowacyjną koncepcję prawną, która wpływa na przeformułowanie dotychczasowego sposobu ochrony środowiska naturalnego. W rozważaniach zostanie wykazane, że zasadnicze założenie praw przyrody polega na przesunięciu punktu odniesienia z antropocentrycznego na ekocentryzm. Prawa przyrody zostaną omówione jako drogowskazy dla kształtowania nowej etyki środowiskowej w celu budowania bezpieczeństwa ekologicznego. Mogą one w efekcie stać się zasadą prawną wspierającą proces neutralizowania utylitarnego i przedmiotowego rozumienia środowiska na gruncie dotychczasowych norm prawnych. Przeprowadzone badania umożliwią dokonanie oceny przydatności i znaczenia praw przyrody dla wzmacniania bezpieczeństwa ekologicznego. Prawa przyrody tworzą nowy paradygmat ochrony środowiska. W celu uzasadnienia postawionych hipotez badawczych posłużono się metodą porównawczą aktów prawa międzynarodowego z dokumentami prawnymi z różnych zakątków świata. Dopełnienie rozważań stanowi analiza relacji między naturą a światem człowieka.
The laws of nature are an innovative legal concept that influences the reformulation of the current method of protecting the natural environment. It will be shown in the considerations that the basic assumption of the laws of nature means shifting of the reference point from anthropocentrism to ecocentrism. The laws of nature will be treated as signposts for shaping a new environmental ethic to build environmental security. As a result, they may become a legal principle supporting the process of neutralising the utilitarian and object-oriented understanding of the environment based on existing legal norms. The conducted research will make it possible to assess the usefulness and relevance of the laws of nature in strengthening environmental security. The laws of nature are creating a new paradigm of environmental protection. To justify the research hypotheses, a comparative method of international law acts with legal documents from different parts of the world was used. An analysis of the relationship between nature and the human world completes the consideration.
Закони природи – це інноваційна правова концепція, яка впливає на переформулювання існуючого методу охорони навколишнього природного середовища. Роздуми покажуть, що основне припущення законів природи полягає у зміщенні зосередження від антропоцентризму до екоцентризму. Закони природи обговорюватимуться як дороговкази для формування нової екологічної етики з метою побудови екологічної безпеки. У результаті вони можуть стати правовим принципом, що підтримує процес нейтралізації утилітарного та об’єктивного розуміння навколишнього середовища на основі існуючих правових норм. Проведене дослідження дасть змогу оцінити корисність і важливість законів природи для зміцнення екологічної безпеки. Закони природи створюють нову парадигму захисту навколишнього середовища. Для обґрунтування гіпотез дослідження використано порівняльний метод міжнародно-правових актів з правовими документами різних куточків світу. Роздуми доповнюються аналізом взаємозв’язку природи та світу людини.
Права природы представляют собой инновационную правовую концепцию, которая влияет на переосмысление существующего способа охраны окружающей среды. В ходе обсуждения будет показано, что фундаментальная предпосылка прав природы заключается в смещении точки отсчета от антропоцентризма к экоцентризму. Права природы будут обсуждаться в качестве ориентиров для формирования новой экологической этики с целью построения экологической безопасности. По сути, они могут стать правовым принципом, поддерживающим процесс нейтрализации утилитарного и объектно-ориентированного понимания окружающей среды на основе существующих правовых норм. Проведенные исследования позволят оценить полезность и важность прав природы для укрепления экологической безопасности. Права природы создают новую парадигму для защиты окружающей среды. Для обоснования гипотез исследования был использован метод сравнения актов международного права с правовыми документами из разных стран мира. В завершение рассмотрения дается анализ взаимоотношений между природой и миром людей.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 43-61
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Prawo wiernych do wyrażania wobec pasterzy Kościoła swoich potrzeb i życzeń (kan. 212 § 2 KPK)
The right of the faithful to express their needs and wishes before the pastors of the Church (Can. 212 § 2 CIC)
Право верующих выражать свои нужды и пожелания пастырям Церкви (канон 212 § 2 Кодекса канонического права)
Право вірних висловлювати свої потреби та бажання пасторам Костелу (канон 212 § 2 Кримінально-процесуального кодексу)
Autorzy:: Adamczyk, Jerzy
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33354280.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: закон
вірні
потреби
бажання
пастори
право
верующие
нужды
пожелания
пастыри
prawo
wierni
potrzeby
życzenia
pasterze
right
faithful
needs
wishes
pastors
Opis:: Przedmiotem artykułu są prawa wiernych Kościoła katolickiego do wyrażania potrzeb i życzeń wobec pasterzy. Rodzą one po stronie pasterzy prawny obowiązek odpowiedzi na petycję. Prawo petycji posiadają wszyscy wierni: duchowni i świeccy. W pierwszej części artykułu ukazano źródła prawa wiernych do petycji, którymi są dokumenty Soboru Watykańskiego II. W części drugiej przedstawiono podmiot i adresatów prawa petycji, natomiast część trzecia została poświęcona problematyce sposobu wyrażania petycji i jej zakresu treściowego.
Предметом статті є права вірних Католицького Костелу висловлювати свої потреби та бажання пасторам. Вони породжують юридичне зобов’язання для пасторів відповіді на звернення. Право на звернення мають усі вірні: духовенство та миряни. У першій частині статті представлені юридичні джерела права вірних на звернення, якими є документи Другого Ватиканського Собору. У другій частині представлені предмет і адресати правa на звернення, а третя частина присвячена питанню, як висловити звернення і його змісту.
Предметом данной статьи являются права верующих Католической Церкви выражать свои нужды и пожелания перед пастырями. Они порождают юридическое обязательство пастырей ответить на петицию. Право петиции принадлежит всем верующим: духовенству и мирянам. В первой части статьи приводятся источники права верующих на петицию, которыми являются документы Второго Ватиканского Собора. Во второй части представлены субъект и адресаты права петиции, а третья часть посвящена проблеме способа выражения петиции и ее содержания.
The subject of this article is the rights of the faithful of the Catholic Church to express their needs and wishes to their pastors. These give rise to a legal obligation on the part of the pastors to respond to the petition. All the faithful have the right to petition: the clergy and the laity. The first part of the article shows the sources of the right of the faithful to petition, which are the documents of the Second Vatican Council. The second part presents the subject and the addressees of the right of petition, while the third part is devoted to the issue of the way in which the petition is expressed and the scope of its content.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 1; 7-22
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Public commercial law and private law rules and values. Remarks in the light of the observable ‘privatization’ of public law
Prawo gospodarcze publiczne a normy i wartości prywatnoprawne. Uwagi na kanwie obserwowanej „prywatyzacji” prawa publicznego
Публичное хозяйственное право и нормы и ценности частного права. Замечания по поводу наблюдаемой «приватизации» публичного права
Публічне господарське право а приватноправові норми і цінності. Зауваження що до «приватизації» публічного права
Autorzy:: Klich, Grzegorz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33362294.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: приватизація господарського права
цінності господарського права
публічне господарське право
приватизация публичного права
ценности в хозяйственном праве
публичное хозяйственное право
privatization of public law
values in law and economics
public commercial law
prywatyzacja prawa publicznego
wartości w prawie gospodarczym
prawo gospodarcze publiczne
Opis:: Prawo gospodarcze publiczne to gałąź prawa normująca oddziaływanie państwa i jego organów na procesy gospodarcze. Przyjęło się, że jest to element szerszej, kompleksowej dyscypliny – prawa gospo-darczego. W ostatnim czasie coraz częściej daje się zaobserwować posługiwanie się przez prawodawcę prywatnoprawną metodą regulacji także w ramach unormowań tradycyjnie zaliczanych do prawa gospodarczego publicznego. Tego typu praktyka może jednak prowadzić do pewnych komplikacji, w tym również w odniesieniu do wewnętrznej spójności omawianej dyscypliny na płaszczyźnie aksjologicznej.
Публичное хозяйственное право – это отрасль права, которая нормирует влияние государства и его органов на экономические процессы. Предполагается, что оно является частью более широкой, комплексной дисциплины – хозяйственного права. В последнее время все более распространенным становится использование законодателем частноправового метода регулирования и в рамках норм, традиционно относимых к публичному хозяйственному праву. Однако подобная практика может привести к определенным сложностям, в том числе и в отношении внутренней согласованности рассматриваемой дисциплины на аксиологическом уровне.
Public commercial law is a branch of law regulating the influence of the state and its bodies on economic and commercial processes. It is traditionally considered to be a component of a broader, more complex discipline – commercial law. Currently we can observe with an increasing frequency that private law regulations are being applied by the legislator, also within the framework of the regulations traditionally considered as a part of public commercial law. However, this practice may cause certain difficulties and setbacks, also in relation to the internal axiological consistency of the discussed law discipline.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 59-70
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Public interest and competition-restricting agreements in the jurisprudential practice of the Bydgoszcz Branch of the Office of Competition and Consumer Protection
Interes publiczny a porozumienia ograniczające konkurencję w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy
Публичный интерес и ограничивающие конкуренцию соглашения в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в г. Быдгоще
Суспільний інтерес та угоди, що обмежують конкуренцію, у практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі
Autorzy:: Nowakowska, Anna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33509278.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: суспільний інтерес
право захисту конкуренції
угоди
що обмежують конкуренцію
публичный интерес
конкурентное право
ограничивающие конкуренцию соглашения
public interest
competition law
competition-restricting agreements
interes publiczny
prawo ochrony konkurencji
porozumienia ograniczające konkurencję
Opis:: Interes publiczny stanowi uzasadnienie dla ograniczenia konstytucyjnej zasady wolności działalności gospodarczej w postaci zakazu zawierania porozumień ograniczających konkurencję. Wyznacza zakres tego ograniczenia i wskazuje zachowania przedsiębiorców, które będą uważane za antykonkurencyjne. Interes publiczny jest jednak niedookreślony normatywnie, przez co jest różnie definiowany w zależności m.in. od przyjętych podstaw doktrynalnych polityki konkurencji. Artykuł przedstawia prezentowane w doktrynie i orzecznictwie rozumienie interesu publicznego. Stanowi to punkt wyjścia do przeprowadzenia badań nad sposobem identyfikowania interesu publicznego w praktyce orzeczniczej Delegatury Urzędu Ochrony Konkurencji i Konsumentów w Bydgoszczy. W tym celu przeanalizowano decyzje dotyczące porozumień ograniczających konkurencję wydawane przez Prezesa UOKiK – Delegaturę w Bydgoszczy od czasu wejścia w życie obowiązującej ustawy, a także wyroki sądów, które zapadały w wyniku rozpatrzenia odwołań składanych w tych sprawach. Analiza ta pozwoliła na wyciągnięcie wniosku, że mimo formalnego badania dopuszczalności tej interwencji w każdej sprawie, wysiłki Prezesa UOKiK koncentrują się przede wszystkim na wykazaniu zawierania przez przedsiębiorców porozumień ograniczających konkurencję, naruszających przepis art. 6 ust. 1 ustawy z dnia 16 lutego 2007 r.
Суспільний інтерес є виправданням обмеження конституційного принципу свободи економічної діяльності у формі заборони укладати угоди, що обмежують конкуренцію. Він визначає сферу дії цього обмеження та вказує на поведінку підприємців, яка вважатиметься антиконкурентною. Однак суспільний інтерес є нормативно недостатньо визначеним і тому визначається по-різному, залежно зокрема, від прийнятих доктринальних засад конкурентної політики. У статті представлено розуміння суспільного інтересу в доктрині та практиці. Вона є початковoю точкою для проведення дослідження того, як суспільний інтерес визначається в практиці Представництва Управління з питань захисту конкуренції та споживачів у Бидгощі. З цією метою було проаналізовано рішення щодо угод, які обмежують конкуренцію, прийняті Головою Управління з питань захисту конкуренції та споживачів – Бидгощське відділення з моменту набрання чинності чинним Законом, а також рішення судів, які були прийняті за результатами розгляду апеляцій поданих у цих справах. Цей аналіз дозволив зробити висновок, що, незважаючи на формальну перевірку допустимості такого втручання в кожному конкретному випадку, зусилля Голови Управління з питань захисту конкуренції та споживачів (УПЗКС) зосереджуються насамперед на доведенні укладення підприємцями угод, що обмежують конкуренцію, порушуючи положення ч. 1 ст. 6 Закону від 16 лютого 2007 року.
Публичный интерес является обоснованием для ограничения конституционного принципа свободы хозяйственной деятельности в виде запрета на заключение соглашений, ограничивающих конкуренцию. Он определяет сферу действия данного ограничения и указывает на поведение предпринимателей, которое считается антиконкурентным. Однако публичный интерес не определен нормативно и поэтому определяется по-разному, в том числе и в зависимости от принятой доктринальной основы конкурентной политики. В данной статье представлено понимание публичного интереса, представленное в доктрине и судебной практике. Оно служит отправной точкой для проведения исследования того, как определяется общественный интерес в судебной практике Представительства Управления по защите конкуренции и потребителей в Быдгоще. С этой целью были проанализированы решения по ограничивающим конкуренцию соглашениям, вынесенные Председателем Управления по защите конкуренции и потребителей – Представительством в городе Быдгоще с момента вступления в силу действующего Закона, а также решения судов, вынесенные в результате рассмотрения поданных по этим делам апелляционных обжалований. Данный анализ позволил сделать вывод о том, что, несмотря на формальное рассмотрение вопроса о допустимости данного вмешательства в каждом конкретном случае, усилия Председателя Управления по защите конкуренции и потребителей направлены в первую очередь на подтверждение заключения предпринимателями ограничивающих конкуренцию соглашений, нарушающих положение статьи 6 (1) Закона от 16 февраля 2007 года.
The public interest constitutes a justification for limiting the constitutional principle of freedom of economic activity in the form of prohibiting agreements that restrict competition. It sets the scope of this limitation and identifies behaviours of entrepreneurs that will be considered anti-competitive. However, the public interest is normatively indeterminate, which results in various definitions depending on the adopted doctrinal basis of competition policy. This article presents the understanding of this term as adopted in doctrine and jurisprudence. This serves as a starting point for researching the method of identifying the public interest in the jurisprudential practice of the Branch of the Office of Competition and Consumer Protection in Bydgoszcz. To achieve this goal, decisions concerning agreements restricting competition issued by the President of the Office of Competition and Consumer Protection – Branch of the Office in Bydgoszcz, since the effective date of the Act of 16 February 2007, as well as court judgments resulting from appeals filed in these cases, were analysed. The analysis led to the conclusion that despite formally examining the admissibility of this intervention in each case, the efforts of the President of the Office of Competition and Consumer Protection focus primarily on demonstrating that entrepreneurs enter into competition-restricting agreements, thus violating Article 6 (1) of the Act of 16 February 2007.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 91-106
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "право" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język