Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "політики" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Вони змінили історію: 125 вихідців із Південної Бессарабії
    They changed the history: 125 natives of the Southern Bessarabia
    Autorzy:
    Циганенко, Лілія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1196170.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
    Tematy:
    енциклопедичний словник
    Південна Бессарабія
    політики
    військовики
    вчені
    письменники
    художники
    encyclopedic dictionary Southern Bessarabia
    politicians
    military
    scientists
    writers
    artists
    Opis:
    During the interstate scholarly project "Ukraine and Moldova: common historical memory, lessons and perspectives", the materials about the prominent personalities of science, culture and politics born in Southern Bessarabia was collected by the scientists from Ukraine, Moldova, Bulgaria. As a result, it was prepared and published a bilingual (Ukrainian – English) encyclopedic dictionary based on these collected materials. The encyclopedic dictionary is a unique example of cooperation between the scientists from several countries. It aims to stimulate a sense of pride among the younger generation, as well as to introduce people of different countries to our famous countrymen. This article provides background information on how to prepare this encyclopedic dictionary and highlights its content.
    У рамках міждержавного науково-дослідного проекту «Україна Молдова: спільна історична пам’ять, уроки та перспективи» ученими з України, Молдови, Болгарії було зібрано матеріал та видано двомовний (українсько-англійський) енциклопедичний словник з інформацією про відомих діячів науки, культури, політики, які народилися в Південній Бессарабії. Енциклопедичний словник є унікальним прикладом співпраці учених різних країн. Він покликаний сприяти вихованню почуття гордості у молодого покоління, а також знайомству мешканців різних держав з нашими славетними земляками. У цій статті подано базову інформацію, що характеризує підготовку цього енциклопедичного словника, висвітлює особливості його змісту.
    Źródło:
    Енциклопедичний вісник України; 2019, 11
    2706-9990
    2707-000X
    Pojawia się w:
    Енциклопедичний вісник України
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Examining Linkage for National Economic Policy Development
    Изучение взаимосвязей для разработки национальной экономической политики
    Вивчення взаємозв’язків для розробки національної економічної політики
    Autorzy:
    Swasito, Adhipradana
    Aribawa, Aang
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21267813.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-25
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    intersectoral links
    Indonesia’s government
    policy making
    export earning
    межотраслевые связи
    Правительство Индонезии
    создание политики
    экспортный доход
    міжгалузеві зв’язки
    Уряд Індонезії
    вироблення політики
    експортний дохід
    Opis:
    Purpose. To study critically examines links as a criterion in shaping Indonesia’s economic policy and to evaluate the relationship between sectors' forward linkages and sectors' contribution to net export earnings, employment generation, and value-added creation of Indonesia's manufacturing.  Design/Method/Approach. Statistical analysis of the industries sectors' forward linkages and sectors' contribution to net export earnings, employment generation, and value-added creation of Indonesia's manufacturing between 1995 and 2005. Findings.  The policies based on intersectoral input linkages have been prevalent and implemented in many developing countries. Indonesia's Government has frequently introduced the policies based on linkages. It is established that a sector with high linkages does not always provide a greater contribution to the economy. During the research window, sectors with lower forward linkages significantly contributed to Indonesian net export earnings, job creation, and value-added. However, this study does not mean that high connections are bad. This study argues that policymakers should also take into account factors other than relationships. Practical implications. The results of analysis links of Indonesia`s performance in the industries from 1995 to 2000 suggest that the policies based on interconnections, such as policies to provide greater domestic added value, are unwarranted, and but there is no need to place too much emphasis by forward linkages in policymaking. Originality/Value. This study emphasizes that all factors that are direct in the formulation of economic policy should be considered as comparative advantages.
    Цель работы. Критически изучить связи как критерий при формировании экономической политики Индонезии. Дизайн/Метод/План исследования. Статистический анализ прямых связей между отраслями промышленности и их вклада в чистую экспортную выручку, создание рабочих мест и создание добавленной стоимости в обрабатывающей промышленности Индонезии в период с 1995 по 2005 год. Результаты исследования. Политика, основанная на межсекторальных связях ресурсов, широко распространена и реализована во многих развивающихся странах. Правительство Индонезии часто вводило политику, основанную на связях. Установлено, что сектор с высокими связями не всегда вносит больший вклад в экономику. В течение периода исследования секторы с более низкими прямыми связями внесли значительный вклад в чистую экспортную выручку Индонезии, создание рабочих мест и добавленную стоимость. Однако это исследование не означает, что высокие связи – это плохо. В этом исследовании утверждается, что директивным органам также следует принимать во внимание и другие факторы, помимо взаимоотношений. Практическое значение исследования. Результаты анализа связей показателей Индонезии в отраслях с 1995 по 2000 гг. показывают, что политика, основанная на взаимосвязях, такая как политика по обеспечению большей внутренней добавленной стоимости, не оправдана, и нет необходимости значительно акцентировать внимание на прямые связи в разработке политики. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. В данном исследовании подчеркивается, что все факторы, непосредственно влияющие на формулирование экономической политики, следует рассматривать как сравнительные преимущества. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. В следующих статьях целесообразно критически изучить основные макроэкономические показатели, что позволит оценить актуальность и высокую осуществимость изменения или трансформации экономической политики Индонезии.
    Мета роботи. Критично вивчити зв'язки як критерію формування економічної політики Індонезії. Дизайн/Метод/План дослідження.  Статистичний аналіз прямих зв'язків галузей промисловості та внеску секторів у чистий експортний дохід, створення зайнятості та створення доданої вартості виробництва Індонезії у період між 1995 та 2005 роками. Результати дослідження. Політика, заснована на міжгалузевих зв’язках, була поширеною і застосовувалась у багатьох країнах, що розвиваються. Уряд Індонезії часто запроваджував політику, засновану на зв'язках. Встановлено, що сектор з високими зв'язками не завжди забезпечує більший внесок в економіку. У періоді дослідження сектори з нижчими прямими зв'язками суттєво сприяли чистим прибуткам від експорту Індонезії, створенню робочих місць та доданій вартості. Однак це дослідження не означає, що високі зв'язки погані. У цьому дослідженні стверджується, що політикам також треба враховувати інші фактори, крім відносин. Практичне значення дослідження. Результати аналізу зв'язків діяльності Індонезії в галузях промисловості з 1995 по 2000 рр. свідчать, що політика, що базується на взаємозв'язках, така як політика забезпечення більшої внутрішньої доданої вартості, необгрунтована, та немає необхідності занадто акцентувати увагу до прямих зв'язків під час формування політики. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. У цьому дослідженні підкреслюється, що всі фактори, які є безпосередніми при формуванні економічної політики, слід розглядати як порівняльні переваги. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. У наступних статтях доцільно критично вивчити основні макроекономічні показники, що дозволить оцінити актуальність і високу здійсненність зміни або трансформації економічної політики Індонезії.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2021, 29, 1; 47-55
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Теоретичні основи державної інноваційної політики і її складників
    Theoretical foundations of the state innovation policy and its components
    Теоретические основы государственной инновационной политики и ее составляющих
    Autorzy:
    Svyatohor, V. V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692310.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    інновації
    інноваційна політика
    інноваційна стратегія
    методи реалізації державної інноваційної політики
    инновации
    инновационная политика
    инновационная стратегия
    методы реализации государственной инновационной политики
    innovation
    innovation policy
    innovation strategy
    methods of implementation of the state innovation policy
    Opis:
    Современная динамика социально-экономического развития актуализировала вопрос повышения эффективности государственной инновационной политики, ее адекватности современным приоритетам и проблемам развития страны. Целесообразным и актуальным вопросом является систематизация знаний, полученных при исследовании теоретических основ государственной инновационной политики, и результативность ее внедрения в зависимости от методов реализации. Цель работы – обобщить теоретико-методологические основы государственной инновационной политики. Автором рассмотрены типы государственной инновационной политики, факторы, влияющие на формирование государственной инновационной политики, составляющие разработки и осуществления государственной инновационной политики. Отмечено, что реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, указаны стратегические направления инновационного развития национальной экономики. Особое внимание автор обратил на этапы формирования государственной инновационной политики в индустриально развитых странах и охарактеризовал методы реализации государственной инновационной политики. На основе полученных результатов научного исследования, предложены основные направления инновационной политики для Украины в современных условиях. Сделан вывод, что государственная инновационная политика представляет собой совокупность взаимосвязанных и взаимообусловленных форм, механизмов, инструментов, технологий воздействия государства на процессы формирования, развития и реализации научно-технического, технологического и инновационного потенциала страны, основанные на перспективных мировых тенденциях научно-технологического развития. Реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, главная функция которой заключается в определении основных долговременных направлений научных разработок, внедрении нововведений, обеспечении ресурсами для достижения поставленных целей. Государство, реализуя инновационную политику, прежде всего в области регулирования НИОКР, применяет два основных типа методов: административные и программно-целевые. В ходе развития программно-целевых методов сформировалось несколько вариантов их реализации: система субсидий, институциональных программ и кооперативных внедренческих программ. Научная новизна исследования заключается в определении методологии государственной инновационной политики, которая охватывает интегрированную систему методов, способов, средств ее реализации, учитывая приоритеты современного инновационного развития индустриально развитых стран. Практическое значение исследования – использование особенностей теоретико-методологических основ государственной инновационной политики для выбора таких направлений и методов реализации инновационной политики, которые наиболее приемлемы для Украины в современных экономических условиях.
    Modern dynamics of socio-economic development emphasized issues to improve efficiency of state innovation policy, its adequacy to contemporary priorities and problems in the country’s development. An appropriate and relevant question is the systematization of knowledge obtained in the study of theoretical foundations of the state innovation policy, and effectiveness of its implementation depending on the methods of realization. The aim of present work is the development of theoretical and methodological fundamentals of state innovation policy. To solve the set tasks, we applied such general scientific and special research methods as: analysis, synthesis, generalization, systematic approach. Author examined the types of state innovation policy, factors that influence its formation, components of development and implementation of the state innovation policy. It is highlighted that the implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovative development; strategic directions of innovation development of the national economy are demonstrated. Special attention was paid by Author to stages in the formation of state innovation policy in industrialized countries with the methods characterized for the realization of state innovation policy. Based on the obtained results of scientific research, main directions were proposed of innovation policy for Ukraine under present conditions. A conclusion was drawn on that the state innovation policy is a set of interrelated and interdependent forms, mechanisms, instruments, technologies of influence of the state on the formation, development and realization of scientific-technical, technological and innovation potential of the country, based on the promising world trends in scientific and technological development. The implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovation development whose main function is to define main long-term directions of scientific development, to implement innovations, to provide resources to achieve the set objectives. The state, when implementing innovation policy, above all in the R&D sector, applies two basic types of methods: administrative and program-targeted. In the course of development of program-targeted methods, there were formed several variants of their implementation: a system of subsidies, institutional programs and cooperative implementation programs. The scientific novelty of present research is in determining the methodology of the state innovation policy, which covers an integrated system of methods, ways, and means of its implementation, taking into consideration the priorities in modern development of leading industrial countries. A practical value of the research is in applying the features of theoretical and methodological foundations of the state innovation policy for the selection of such areas and methods of implementation of the innovation policy that are most acceptable for Ukraine under current economic conditions.
    Сучасна динаміка соціально-економічного розвитку актуалізувала питання підвищення ефективності державної інноваційної політики, її адекватності сучасним пріоритетам і проблемам розвитку країни. Доцільне і актуальне питання – систематизація знань, одержаних під час дослідження теоретичних основ державної інноваційної політики, і результативність її впровадження залежно від методів реалізації. Мета роботи – узагальнити теоретико-методологічні основи державної інноваційної політики. Автор розглянув типи державної інноваційної політики, фактори, що впливають на її формування, складники розробки та здійснення державної інноваційної політики. Зазначено, що реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку й вказано стратегічні напрями інноваційного розвитку національної економіки. Окрему увагу автор звернув на етапи формування державної інноваційної політики в індустріально розвинених країнах та охарактеризував методи реалізації державної інноваційної політики. На основі отриманих результатів наукового дослідження запропоновано основні напрями інноваційної політики для України в умовах сьогодення. Зроблено висновок, що державна інноваційна політика являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених форм, механізмів, інструментів, технологій впливу держави на процеси формування, розвитку та реалізації науково-технічного, технологічного й інноваційного потенціалу країни, заснованих на перспективних світових тенденціях науково-технологічного розвитку. Реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку, головна функція якої полягає у визначенні основних довготривалих напрямків наукових розробок, упровадженні нововведень, забезпеченні ресурсами для досягнення поставлених цілей. Держава, реалізуючи інноваційну політику, перш за все у сфері регулювання НДДКР, застосовує два основні типи методів: адміністративні й програмно-цільові. У ході розвитку програмно-цільових методів сформувалося кілька варіантів їх реалізації: система субсидій, інституційних програм і кооперативних впроваджувальних програм. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології державної інноваційної політики, яка охоплює інтегровану систему методів, способів, засобів її реалізації, із урахуванням  пріоритетів сучасного інноваційного розвитку індустріально розвинених країн. Практичне значення дослідження – використання особливостей теоретико-методологічних основ державної інноваційної політики для вибору таких напрямів і методів реалізації інноваційної політики, які найбільш прийнятні для України в сучасних економічних умовах.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 7; 258-271
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні
    The “Wars of Memory” as a Key Factor of Formationof the State Policy of Memory in Modern Ukraine
    Autorzy:
    Kovalska-Pavelko, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2120305.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    model of historical memory
    theory of memory
    mnemonic figure
    mode of memory
    reform of memory policy in Ukraine
    hybrid war
    модель історичної пам’яті
    теорія пам’яті
    мнемонічна фігура
    режим пам’яті
    реформа політики пам’яті в Україні
    гібридна війна
    Opis:
    The aim of the study is to reveal the content of the phenomenon of “memory war” as a factor in the formation of memory policy in Ukraine in the period from 2014. The research methodology is interdisciplinary, combining methods of historical, political, sociological and legal sciences. The main results of the research: the content of the concept of “memory policy” is revealed, the structure of memory policy in modern Ukraine is determined. It is proved that historical memory is a key element of the whole identification system and due to the fact that historical memory is a highly politicized segment of public consciousness, it can quickly become a factor of social tension and civil confrontation, become a source of national disintegration. This is facilitated by the multiplicity (polarity) of historical memory, so the conceptual basis of memory policy should be the desire to achieve the integrity (monolithic) of the nation’s memory, to overcome polarity and controversy in assessments of the historical past. It was stressed that a certain consensus can be reached on a nationwide historical grand narrative in Ukraine if the objective existence of the Ukrainian nation and the existence of Ukraine as an independent and sovereign state are recognized. The practical significance of the achieved results is due to the fact that in the conditions of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine the state policy of memory is called to promote formation of monolithic historical memory, search of optimum balance of historical plots which would, on the one hand, prevent erosion of ethnocultural basis of historical memory, and on the other – would contribute to the awareness of national history as a permanent process of interaction and interdependence of different cultures. The originality of the study lies in the fact that the influence of historical policy on the course of the hybrid war of the Russian Federation against Ukraine is revealed.
    Метою дослідження є розкриття змісту феномену «війни пам’яті» як чинника формування політики пам’яті в Україні у період з 2014 року. Методологія дослідження є міждисциплінарною, поєднує методи історичних, політичних, соціологічних та правових наук. Основні результати дослідження: розкрито зміст поняття «політика пам’яті», визначено структуру політики пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що історична пам’ять є ключовим елементом усієї системи ідентифікації і завдяки тому, що історична пам’ять є сильно політизованим сегментом суспільної свідомості, вона може швидко стати фактором соціальної напруженості та громадянського протистояння, стати джерелом національного розпад. Цьому сприяє множинність (полярність) історичної пам’яті, тому концептуальною основою політики пам’яті має стати прагнення до досягнення цілісності (монолітності) пам’яті нації, подолання полярності та суперечливості в оцінках історичного минулого. Наголошується, що певного консенсусу щодо загальнонаціонального історичного великого наративу в Україні можна досягти за умови визнання об’єктивного існування української нації та існування України як незалежної та суверенної держави. Практична значимість досягнутих результатів зумовлена тим, що в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України державна політика пам’яті покликана сприяти формуванню монолітної історичної пам’яті, пошуку оптимального балансу історичних сюжетів, що, з одного боку, має запобігти розмиванню етнокультурної основи історичної пам’яті, а з іншого – сприятиме усвідомленню національної історії як перманентного процесу взаємодії та взаємозалежності різних культур. Оригінальність дослідження полягає в тому, що виявлено вплив історичної політики на хід гібридної війни Російської Федерації проти України.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 7-26
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дослідження з всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України в Інституті Історії України НАН України: традиції та сучасний розвиток
    Studies on world history, international relations and foreign policy of Ukraine at the Institute of History of Ukraine of the NAS of Ukraine: traditions and contemporary development
    Autorzy:
    Vidnyanskyj, Stepan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977930.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Institute of History of Ukraine
    National Academy of Sciences of Ukraine
    Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine
    world history
    coordination of scientific activities
    international relations
    Інститут історії АН УРСР (Інститут історії України НАН України)
    відділ історії країн народної демократії (відділ історії
    міжнародних відносин і зовнішньої політики України)
    наукові кадри
    всесвітня історія
    проблематика та результати досліджень
    координація наукової діяльності
    міжнародні наукові зв’язки
    Opis:
    У статті узагальнюються результати майже 75-річної діяльності одного з провідних відділів Інституту історії України НАН України з дослідження питань всесвітньої історії, міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Розглядаються історія структурних реорганізацій інституту та відділу, формування й характеристика його кадрового складу, проблематика та інноваційний характер багатьох праць наукових співробітників відділу радянського періоду з проблем історії зарубіжних країн та міжнародних зв’язків України, незважаючи на політичну й ідеологічну заангажованість історичної науки в СРСР, а також зміна методологічної та історіографічної парадигм і проблематики досліджень відділу після повалення комуністичних режимів у Європі, розпаду Радянського Союзу й соціалістичного блоку та закінчення «холодної війни» і проголошення незалежності України. Зокрема наголошується, що за 30 років української незалежності науковими співробітниками відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України підготовлено й опубліковано понад 100 оригінальних наукових видань (індивідуальних і колективних монографій, тематичних збірників наукових праць, історичних хронік, збірників документів і матеріалів тощо), що є значним творчим здобутком відділу загалом і суттєвим внеском у розвиток вітчизняної історичної науки на сучасному етапі. Вагомим є також внесок відділу в підготовку висококваліфікованих наукових кадрів зі всесвітньої історії, підтвердженням чого є підготовка в ньому й успішний захист близько 50 докторських і кандидатських дисертацій, у розвиток міжнародних наукових зв’язків істориків та координацію наукових досліджень зі всесвітньої історії і міжнародних відносин в Україні.
    The article summarises the results of almost 75-year old research activities on world history, international relations and foreign policy of Ukraine by one of the leading departments of the Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. The history of structural reorganizations of the institute and department, its staff composition, research problems and innovative manner of many scholarly works of the department in the Soviet period on the history of foreign countries and international relations of Ukraine, despite the political and ideological engagement of historical science in the USSR, are investigated. The author focuses on changes in methodological and historiographical paradigm, in the department's research issues following the crash of Communist regimes in Europe, the collapse of the Soviet Union and the break-up of the socialist camp, the end of the Cold War, Ukraine’s declaration of independence. The paper emphasises that for thirty years of Ukrainian independence the researchers of the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine have prepared over 100 original scholarly publications (individual and collective monographs, thematic collections of scientific papers, historical chronicles, collections of documents and materials, etc.). These scholarly works are a significant achievement of the department and a substantial contribution to the development of national historiography at the present time. The department’s participation is also crucial in training of highly qualified professionals in world history, as evidenced by the preparation and successful defence of about 50 pre-doctoral dissertations and doctoral theses, as well as in developing international scholarly relations among historians and coordination of scientific activities in Ukraine focusing on world history and international relations.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 451-476
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies