Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "полонені українці" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
The Community of Ukrainian Prisoners of War “Independent Ukraine” at the Final Stage of the Existence of the Camp Rastatt, Germany (May – November 1918)
ГРОМАДА ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ «САМОСТІЙНА УКРАЇНА» НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ІСНУВАННЯ ТАБОРУ РАШТАТ, НІМЕЧЧИНА (ТРАВЕНЬ – ЛИСТОПАД 1918 р.)
Autorzy:
Sribnyak, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894403.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Rastatt, Germany, the camp, prisoners of war, Ukrainian, committee
Раштат, Німеччина, табір, полонені українці, комітет
Opis:
У статті розкрито специфіку функціонування громади полонених вояків-українців «Самостійна Україна» на завершальному етапі існування табору Раштат. Найважливішим було те, що українська громада «Самостійна Україна» табору Раштат виховала велику кількість національно свідомих українців, з яких у лютому 1918 р. були сформовані перші відділи національної армії. У цей час раштатці опинились у надзвичайно складному становищі, що було зумовлено продовольчими труднощами, які переживала Німеччина у 1918 р. Важливе значення мала діяльність Ліквідаційного комітету та раштатського відділу «Комітету Культурної Помочі Українцям у Німеччині», який з 1 серпня 1918 р. перебрав на себе ведення всієї культурно-організаційної роботи в таборі. Зусиллями його членів у таборі було продовжено проведення культурно-освітньої роботи, а сам табір залишався центром українського життя до моменту його ліквідації у листопаді 1918 р.
The article deals with the specifics of the functioning of the community of captured Ukrainian soldiers “Independent Ukraine” at the final stage of the camp Rastatt. The most important thing was that the Ukrainian community “Independent Ukraine” of the camp Rastatt trained a large number of nationally conscious Ukrainians, of whom, in February 1918, the first units of the national army were formed. At this time prisoners found them in a very difficult situation, which was caused by food shortage that Germany was going through at this time. Equally important was the work of liquidation committee and department “Help the Ukrainian Cultural Committee in Germany” in Rastatt, which on August 1, 1918 took over maintenance of the cultural and organizational work in the camp. Through the efforts of its members in the camp continued carrying out educational work, and the camp remained the center of Ukrainian life until its liquidation in November 1918.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 161-171
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Громадсько-політичний та національний активізм полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, 1917 р.: зміст і форми (за матеріалами часопису «Громадська Думка»)
Social, Political and National Activism of Captured Ukrainian Soldiers in the Wetzlar Camp, Germany, 1917: Content and Forms (Based on the Materials of the “Public Opinion” Magazine)
Autorzy:
Kudryachenko, Andriy
Sribnyak, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676870.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
полонені українці
активізм
часопис «Громадська Думка»
Союз визволення України
табір Вецляр
Німеччина
captured Ukrainians
activism
“Public Opinion” magazine
Union for the Liberation of Ukraine
Wetzlar camp
Germany
Opis:
Метою статті є проведення аналізу різних проявів громадсько-політичного та національного активізму полонених вояків-українців у таборі Вецляр протягом 1917 р., коли українська таборова громада справляла визначальний вплив на всі сторони життя таборян та найефективніше виконувала свою головну місію – формування в полонених українців виробленого національного світогляду. Методологія дослідження передбачала використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів, поєднання яких і дозволило розкрити зазначену проблему. Наукова новизна полягає у висвітленні різних аспектів активізму полонених українців на основі використання матеріалів таборової преси. Полонені табору Вецляр у 1917 р. мали можливість виявляти свій активізм у багатьох сферах таборового життя, зокрема – беручи участь у вічах і виборах до представницьких органів української громади в таборі Вецляр, вступаючи до лав політично заангажованих товариств («Воля», «Самостійна Україна», «Січ» або допомагаючи розбудові українського шкільництва на волинських землях шляхом своїх пожертв. Це своєю чергою впливало на зміну світоглядних орієнтирів полонених, яких переставали влаштовувати культурницько-автономістські гасла для України, натомість вони заявляли про свою відданість самостійницьким ідеалам. Особливо яскраво це проявило себе в ініціативі вручення О. Скоропису-Йолтуховському додаткового «мандату» із жаданням доручити вирішення долі України не російським, а національним (українським) установчим зборам. Регулярне прочитання матеріалів таборового часопису «Громадська думка» теж було одним із способів формування активної проукраїнської громадянської позиції – завдяки зосередженості видання на подіях громадсько-політичного життя в Україні та Росії. Водночас газета намагалася висвітлювати всі значущі новини з обширу життєдіяльності української громади у Вецлярі, що створювало в таборян відчуття приналежності до таборового простору. Завдяки тому, що газета регулярно публікувала повідомлення про заплановані в таборі національні, політичні, благодійні акції, а також інформувала про зміст на наслідки роботи виборних органів таборової громади, полонені українці відчували себе невід’ємною частиною українського соціуму, здатного розбудувати власне національне життя навіть у непростих умовах полону.
The purpose of the article is to analyze various manifestations of social, political and national activism of captured Ukrainian soldiers in the Wetzlar camp during 1917, when the Ukrainian camp community exerted a decisive influence on all aspects of the lives of camp residents and most effectively fulfilled its main mission – the formation of a developed national worldview among Ukrainian prisoners. The research methodology involved the use of problem-chronological, concrete-historical, and comparative-retrospective research methods, the combination of which made it possible to reveal the investigated problem. The scientific novelty consists in highlighting various aspects of the activism of captured Ukrainians based on the use of materials from the camp press. The prisoners of the Wetzlar camp in 1917 had the opportunity to show their activism in many spheres of camp life, in particular, by participating in meetings and elections to the representative bodies of the Ukrainian community in the Wetzlar camp, joining the ranks of politically engaged societies (“Volya”, “Independent Ukraine”, “Sich”), or helping the development of Ukrainian schooling in the Volyn lands through their donations. This, in turn, influenced the change in the worldview of the prisoners, who stopped using cultural and autonomist slogans for Ukraine, instead they declared their devotion to ideals of independence. This was especially evident in the initiative to hand O. Skoropis-Yoltukhovsky an additional “mandate” with the desire to entrust the decision of the fate of Ukraine not to the Russian, but to the national (Ukrainian) constituent assembly. Regular reading of the materials of the camp magazine “Public Opinion” (“Hromadska dumka”) was also one of the ways of forming an active pro-Ukrainian civic position – thanks to the publication's focus on the events of social and political life in Ukraine and Russia. At the same time, the newspaper tried to cover all significant news from the scope of life activities of the Ukrainian community in Wetzlar, which created a sense of belonging to the camp space among the campers. Due to the fact that the newspaper regularly published messages about national, political, and charitable actions planned in the camp, as well as informed about the content and consequences of the work of the elected bodies of the camp community, the captive Ukrainians felt that they were an integral part of Ukrainian society, capable of building their own national life even in difficult conditions of captivity.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 138-154
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Submit to your friends particle of mental consolation and oblivion for their own trouble»: the Camp Newspaper of Ukrainian War Prisoners of «Vilne Slovo» (Salzwedel, Germany) in 1916-1917
«ПОДАТИ ТОВАРИШАМ ДРІБКУ ДУШЕВНОЇ РОЗРАДИ І ЗАБУТТЯ ПРО ВЛАСНУ НЕДОЛЮ»: ТАБОРОВА ГАЗЕТА ПОЛОНЕНИХ ВОЯКІВ-УКРАЇНЦІВ «ВІЛЬНЕ СЛОВО» (ЗАЛЬЦВЕДЕЛЬ, НІМЕЧЧИНА) У 1916-1917 рр.
Autorzy:
Sribnyak, I.
Holosko, S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894337.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
newspaper, periodical, prisoners of warriors-Ukrainians, camp, Salzwedel, «Free Word», Germany
газета, часопис, полонені вояки-українці, табір, Зальцведель, «Вільне слово», Німеччина
Opis:
У статті відтворено історію видання органу таборової громади полонених вояків-українців у Зальцведель «Вільне слово» у 1916-1917 рр., яка регулярно інформувала таборян про події всвіті та Україні, висвітлювала ситуацію на фронтах Першої світової війни, публікувала інформацію про новини громадського і культурного життя на окупованих українських землях.Газеті вдавалось суттєво впливати на формування національної свідомості полонених, своїми матеріалами вона зуміла виховати тисячі свідомих українців у таборі Зальцведель. Також«Вільне слово» ефективно виконувало місію сполучника між проводом таборової української громади та її членами, які тимчасово виїжджали з табору в складі робітничих команд. Запорівняно короткий час свого існування таборовий часопис полонених українців у Зальцведелі перетворився на авторитетне українське зарубіжне видання, яке в умовах війни та подальшихреволюційних потрясінь в Німеччині несло слово підтримки та розради для таборян, вселяючи в їх души надії на повернення додому, виковуючи в них віру в державне самоствердженняУкраїни та доводячи полоненим необхідність її збройного захисту перед навалоюбільшовицької Росії.
The article reproduces the history of the publication of the prison community of Ukrainian warriors-prisoners in Salzwedel “Vilne Slovo” (“Free Word”) in 1916-1917, which regularly informed the prisoners about events in the world and Ukraine, the situation on the fronts of the First World War, includes information on news of social and cultural life in the occupied Ukrainian lands. The newspaper succeeded in significantly influencing the formation of the national consciousness of the prisoners, with its materials, it managed to raise thousands of conscious Ukrainians in the camp of Salzwedel. Also, the “Vilne Slovo” successfully performed the mission of communication between the camp Ukrainian community and its members, who temporarily left the camp as part of the working teams. In the relatively short time of its existence, the prison magazine of captive Ukrainians in Salzwedel has become an authoritative Ukrainian foreign publication, which in the conditions of war and further revolutionary upheavals in Germany carried the word of support and solace for the prisoners, inspiring their hopes of returning home, proclaiming them a belief in the state selfaffirmation of Ukraine and the need for its armed defense against the invasion of the Bolshevik Russia.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 105-120
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Cultural and Educational Group of Ukrainian Officers Held as Prisoners of War in Josefstadt Camp in Austria (August 1917 – February 1918)
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНІЙ ГУРТОК ПОЛОНЕНИХ ОФІЦЕРІВ-УКРАЇНЦІВ У АВСТРІЙСЬКОМУ ТАБОРІ ЙОЗЕФШТАДТ (СЕРПЕНЬ 1917 – ЛЮТИЙ 1918 РР.)
Autorzy:
Sribnyak, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894449.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Camp, prisoners of war, Ukrainian officers, Josefstadt, circle, lectures, edition, Austria-Hungary
табір, полонені офіцери-українці, Йозефштадт, гурток, виклади, часопис, Австро-Угорщина
Opis:
У статті аналізуються деякі аспекти організаційної та національно-патріотичної діяльності полонених офіцерів-українців – членів Культурно-Просвітнього Гуртка у таборі Йозефштадт (Австро-Угорщина) у другій половині 1917 – на початку 1918 рр. Це стало можливим після його українізації та переведення до цього табору тих офіцерів-українців, які висловили на це згоду у своїх рапортах до австрійських таборових комендатур. Усунення з Йозефштадту російського чорносотенного елементу створило можливість інтенсифікувати національно-патріотичну роботу в середовищі полонених українців та закласти підвалини державницького світогляду в свідомості значної частини офіцерів. Встановлено, що утворення громади полонених офіцерів-українців стало можливим завдяки надходженню до таборової бібліотеки української літератури та часописів, організації різних освітніх курсів та проведенню низки викладів з обширу українознавства, роботі аматорського театру, національно-патріотичним акціям.
The article examines some aspects of organizational and national-patriotic activities of Ukrainian officers – members of cultural and educational circle created  in the camp for  prisoners of war Josefstadt (Austria-Hungary) in the second half of 1917 – early 1918. It became possible after Ukrainization of the camp and transfer to it of those Ukrainian officers who have expressed their consent in their reports to the Austrian camp commandant. Removal from Josefstadt of Russian reactionary elements created an opportunity to intensify the national-patriotic work among prisoners of war and promote the Ukrainian statehood ideology among officers.The creation of the organization of Ukrainian officers held in the camp was made possible thanks to the arrival to the camp library of Ukrainian books and journals, creation of various educational courses, delivering of lectures, the work of amateur theater and national-patriotic actions.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 187-202
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies