Temat: партнерство - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Klastry — idea i praktyka w Polsce
Autorzy:: KŁOSIEWICZ-GÓRECKA, URSZULA
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562443.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: klaster
grona
partnerstwo przedsiębiorstw
cluster
bunches
enterprise partnership
кластер
скопления
партнерство предприятий
Opis:: Korzystając z dostępnej literatury dotyczącej klastrów, w artykule przedstawiono definicje klastrów, ich cechy i typy oraz korzyści wynikające z ich rozwoju. Wskazano czynniki, które są uznane nza niezbędne do tworzenia klastrów. W sposób syntetyczny omówiono rozwój klastrów w Polsce i podano przykłady klastrów powstających w branżach nowoczesnych i tradycyjnych.
Using the accessible literature on clusters, the author presents in her article the definitions of clusters, their features and types as well as benefits issuing from their development. She points out to the factors considered as indispensable for cluster formation. In a synthetic manner, there is discussed development of clusters in Poland and provided examples of clusters emerging in modern and traditional branches.
Используя доступную литературу, касающуюся кластеров, автор в своей статье представляет определения класетров, их свойства и типы, а также пользу, вытекающую из их развития. Указываются факторы, которые признаются необходимыми для создания кластеров. Синтетическим образом обсуждается развитие кластеров в Польше и приводятся примеры кластеров, возникающих в современных и традиционных отраслях.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2012, 1 (336); 3-11
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Changes of Polish Customers’ Attitudes Towards Non-Ethical Activities of Food Producers
Zmiany postaw polskich nabywców wobec nieetycznych działań producentów żywności
Изменения отношения польских покупателей к неэтическим действиям производителей продуктов питания
Autorzy:: Izabela Baruk, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563648.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: final customer
producer
ethics
marketing
partnership
nabywca końcowy
producent
etyka
partnerstwo
конечный потребитель производитель
этика
маркетинг
партнерство
Opis:: Article’s goal: to identify and carry out a comparative analysis of the changes that occurred in opinions and attitudes of Polish final customers towards unfair activities addressed to them by food producers in the years 2010-2012. Those activities were divided into 3 groups: related to the product, its packaging and advertising. Research approach: striving to achieve the main goal, the author used the analysis of findings of primary surveys, inclusive of the comparative analysis considering the time factor. Basic research findings: based on the findings of primary surveys the author drew the conclusion of a definite growth of the respondents’ radical attitudes in case of product-related activities, what indicates an increase in their sensitivity to such stimuli. At the same time, there took place an apparent growth in the respondents’ tolerance towards controversial activities related to packaging many of which were not any longer considered by a significant part of people as non-ethical, though still more than half of respondents coined most of those activities as unethical. Practical implications: results of the analysis of the changes taking place in the final customers’ opinions and attitudes should direct producers’ activities what is indispensable for implementation of the assumptions of the modern marketing orientation. Social implications: the emphasised in the article divergence between the postulated in the subject literature partner-like approach to customers and the actual behaviour demonstrated by manufacturers, which is aggravated by their non-ethical actions, precludes joint achievement of aims, as it is not then possible to establish a marketing commonwealth of market partners comprising the offerer and customers.
W artykule zaprezentowano opinie i postawy nabywców wobec nieuczciwych działań producentów żywności. Wskazano na lukę między teoretycznymi założeniami odnoszącymi się do partnerstwa z klientami a praktycznymi działaniami producentów. Na podstawie wyników badań terenowych dokonano analizy postaw respondentów wobec trzech grup działań rynkowych (odnoszących się do produktu, jego opakowania i reklamy). Dokonano również analizy zmian postaw respondentów od roku 2010 do 2012. Stanowiło to główny cel rozważań. Podstawowe wyniki dotyczyły poziomu radykalizmu w przypadku postaw wobec działań związanych z produktami oraz wzrostu poziomu tolerancji w przypadku postaw wobec działań odnoszących się do opakowań, tym niemniej nadal większość respondentów uznawała te bodźce za nieetyczne. Zmiany w postawach nabywców powinny być wskazówkami dla producentów, by zbliżać się do zasad orientacji marketingowej.
В своей статье автор представила мнения и отношения клиентов к нечестным действиям производителей продуктов питания. Указывается разрыв между теоретическими предпосылками, относящимися к партнерству с клиентами, и практическими действиями производителей. На основе результатов полевых исследований выявили и провели анализ отношений респондентов к трем группам рыночных действий (относящихся к продукту, его упаковке и рекламе). Провели тоже анализ изменений в отношениях респондентов от 2010 г. до 2012 г. Это была основная цель статьи. Основные результаты относились к уровню радикализма в случае отношения к связанным с продуктом действиям и повышения уровня толерантности в случае оношения к действиям, связанным с упаковкой; тем не менее большинство респондентов воспринимали эти стимулы как неэтические. Изменения в отношении покупателей должны стать для производителей указаниями, чтобы приблизиться к прави- лам маркетинговой ориентации.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2014, 1 (348); 3-20
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Metody rozwiązywania problemów systemu ochrony zdrowia
Ways of solution for healthcare development problems
Пути решения проблем развития здравоохранения
Autorzy:: Трикоз, Ирина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/506924.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Państwowa Uczelnia Stanisława Staszica w Pile
Tematy:: rozwój
ochrona zdrowia
państwowo-prywatne partnerstwo
development
health
public-private partnership
развитие
здравоохранение
государственно-частное партнёрство
Opis:: W artykule określono czynniki hamujące rozwój ochrony zdrowia i zaproponowano koncepcje ich wyeliminowania.
In the article problems are certain braking development health protections and the complex of measures is offered on their decision.
В статье определены проблемы, тормозящие развитие здравоохранения, и предложен комплекс мероприятий по их решению
Źródło:: Progress in Economic Sciences; 2016, 3; 137-143
2300-4088
Pojawia się w:: Progress in Economic Sciences
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: The Ukrainian Diaspora of the USA in the Formation of International Image of Ukraine (1991-2018)
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА США У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ (1991-2018 рр.)
Autorzy:: Nedoshytko, I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894425.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: foreign policy, bilateral cooperation, strategic partnership, international organizations
зовнішня політика, двостороннє співробітництво, стратегічне партнерство, міжнародні організації
Opis:: Досліджено внесок діаспори у визнання Сполученими Штатами Америки незалежності України, з’ясовано вплив діаспори на розвиток міждержавного співробітництва, визначено їїроль у захисті національних зовнішніх і внутрішніх інтересів й утвердженні Української держави на світовій арені. Проаналізовано результати участі діаспори у зовнішньополітичній діяльності Української держави. У 2008 р. договірна база між Україною та США поповнилася надзвичайно важливим документом – Хартією про стратегічне партнерство та безпеку. За підтримки СШАукраїнська сторона досягла прогресу у відносинах з НАТО, отримавши в квітні 2008 р. перспективу для членства, у грудні того самого року – аналогічний до ПДЧ формат подальшої підготовки до вступу в НАТО – Річні національні програми. Наголошено, що основні напрями співпраці української діаспори з офіційними установами США відповідають внутрішнім і зовнішнім інтересам України. Конгресовий український кокус, Українська національна інформаційна служба, Український конгресовий комітет Америки, мережа інших організацій проводять активну діяльність, спрямовану на висвітлення основних проблем українців, забезпечення міжнародного іміджу України.
The article is dedicated to the research of contribution of diaspora to recognition of Ukrainian independency by the United States of America. The influence of diaspora on the development of international cooperation is clarified; its role on protection of national internal and external interests and consolidation of Ukraine on the world stage are highlighted. The results of diaspora participation in the foreign policy activity of the Ukrainian state are analyzed. In 2008, the contractual framework between Ukraine and the USA was supplemented by an extremely important document – the Strategic Partnership and Security Charter. With the support of the United States, the Ukrainian side has made progress in its relations with NATO, receiving the prospect of membership in April 2008, in December of the same year – a similar format to the MAP for further preparation for NATO membership – Annual National Programs. It is emphasized that the main directions of cooperation of the Ukrainian Diaspora with official institutions of the USA correspond to the internal and external interests of Ukraine. Congress Ukrainian Caucus, Ukrainian National Information Service, Ukrainian Congressional Committee of America, a network of other organizations are active in covering major problems of the Ukrainians, ensuring the international image of Ukraine.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2019, 9; 175-193
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: PECULIARITIES OF THE US-EU RELATIONS: EVOLUTION AND PROSPECTS
Особливості відносин США та ЄС: еволюція та перспективи
Autorzy:: Lakishyk, D.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894445.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: USA, EU, US-European relations, foreign policy, partnership
США, ЄС, американо-європейські відносини, зовнішня політика, партнерство
Opis:: Аргументовано, що американо-європейські відносини, незалежно від позиції США як єдиної глобальної держави, базуються на принципах взаємозалежності. Суперечності, що виникають з окремих питань, не мають стратегічного і тим більше вирішального характеру. Вони не можуть спровокувати фундаментальний конфлікт, передусім через аналогічні ціннісні і цільові орієнтири в проведенні зовнішньої політики. Зміна статусу ЄС з «традиційного союзника» на статус «необхідного партнера» зумовлюється потребою чіткого визначення європейських інтересів у трансатлантичному співробітництві. Відносини між ЄС і США будуються на захисті інтересів і пріоритетів кожної зі сторін на додаток до політики компромісу. Нині формат трансатлантичного співробітництва залишається багаторівневим, переговорна основа зовнішньополітичної практики США поєднана зі співпрацею з ЄС, що засвідчує практичний перехід Вашингтона до поновлення колективних дій. Наповнення американо-європейських відносин «глобальним контекстом» змінює практику трансатлантичного партнерства і за змістом, і за формою. США і ЄС продовжують залишатися одними з лідерів світової політики, які отримують додаткові можливості для формування та реалізації спільної позиції з багатьох питань глобальної проблематики завдяки стратегічному партнерству.
It is argued that the US-European relations, regardless of the position of the US as a single global state, are based on the principles of interdependence. Conflicts that arise on specific issues are not of strategic and decisive character. They cannot provoke fundamental conflict, primarily because of similar values and targets in the conduct of foreign policy. Changing the status of the EU “traditional ally” into the status of “essential partner” is caused by the need to clearly define European interests in transatlantic cooperation. Relations between the EU and the US are based on protecting the interests and priorities of each party, in addition to the policy of compromise. Now the format of transatlantic cooperation is multilateral, negotiation basis of US foreign practices is combined with cooperation with the EU, confirming the practical transition of Washington to renovation of collective action. Filling the US-European relations with “global context” changes transatlantic partnership both in content and in form. The US and EU continue to be among the leaders in world politics that get additional opportunities for development and implementation of a common position on many global issues thanks to strategic partnership.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 153-174
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Aporie zrównoważonego rozwoju
Aporias of sustainable development
Апории устойчивого развития
Autorzy:: Zaorski-Sikora, Łukasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/15837389.pdf
Data publikacji:: 2023-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: aporia
justice
partnership
sustainable development
sustainable development goals
апория
справедливость
партнерство
устойчивое развитие
апории устойчивого развития
Opis:: The article considers the aporias underlying the idea of sustainable development and the 2030 Agenda. The reports made for the Agenda show, on the one hand, that in recent years the number of people living in extreme poverty has significantly decreased, on the other hand, it turns out that the goals of sustainable development are implemented are faster and more effective in developed countries. In other words, we observe that despite the relative improvement in living conditions in the poorest countries of the global South, most of the profits still go to the wealthiest countries of the North, which get richer at the expense of the poor. The author concludes that the aporetic nature of the 2030 Agenda has been unintentionally expressed already in the preamble, where the idea of sustainable development is compared to modern Esperanto, thanks to which the activities of governments and business are to be integrated under the aegis of the United Nations, and notes that the vast majority of vocabulary in Esperanto comes from languages Western European, and the language is always governed by a specific axiology and social structure – it turns out that it is easier for Western countries to find the semantic, syntactic and, above all, pragmatic reality assumed in the Agenda.
В статье рассматриваются апории, лежащие в основе идеи равномерного развития и агенда на 2030 год. Отчеты, подготовленные для агенды показывают, что с одной стороны, число людей, живущих в крайней бедности значительно сократилось за последние годы, а с другой стороны, что цели устойчивого развития быстрее и эффективнее реализуются в развитых странах. Другими словами, мы наблюдаем, что несмотря на относительное улучшение условий жизни в беднейших странах глобального Юга, большая часть получаемой прибыли по-прежнему достается самым богатым странам Севера, которые становятся богаче за счет бедных. Автор приходит к выводу, что апоретичность агенды на период до 2030 года непреднамеренно выражена уже в преамбуле, где идея устойчивого развития сравнивается с современным эсперанто, с помощью которого правительства и бизнес должны быть интегрированы под эгидой ООН а также отмечает, что подавляющее большинство лексики в эсперанто пришло из западноевропейских языков, а за языком как мы уже знаем, всегда стоит определенная аксиология и социальная структура. Получается, что в предложенной агенде западным странам всегда будет легче ориентироваться в семантической, синтаксической и прежде всего в прагматической реальности.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 1(36); 175-188
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: China as a Strategic Economic Partner in the Concepts of Russian Foreign Policy in the 2020s
Китай как стратегический экономический партнер в концепциях внешней политики России в 2020-е годы
Autorzy:: Lisiakiewicz, Rafał
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1930228.pdf
Data publikacji:: 2021-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
China
Russian foreign policy
Russian Chinese partnership
geopolitics
Россия
Китай
российская внешняя политика
российско-китайское партнерство
геополитика
Opis:: The article presents an idea of the possible Russian - Chinese strategic economic partnership at the beginning of the 21st century. The author indicates the main factors influencing Russian Federation foreign policy towards China from the perspective of a neoclassical realism.The author stands that according to J. Rosenau, the main factors determining the Russian foreign policy are idiosyncratic and role. Then he analyses the Russian documents of foreign policy, economic data and geopolitical ideas. On that ground, he makes a simple analyse using the neoclassical realism model, that’s integrates Foreign Policy Analyse and International Relations Theory, joining independent and intervening variables, to support the article’s hypotheses. That hypotheses say that, firstly, The Peoples Republic of China (PRC) plays a role of diversification of Russia’s international economic ties; and secondly, The PRC status as a Russia’s strategic partner is at issue, despite the official declarations of both sides.
В статье представлена идея возможного российско-китайского стратегического экономического партнерства в начале XXI века. С точки зрения неоклассического реализма автор указывает основные факторы, влияющие на внешнюю политику Российской Федерации в отношении Китая. Ссылаясь на мнение Дж. Розенау, автор считает, что главными определяющими российскую внешнюю политику являются факторы идиосинкразии и роли. Затем он анализирует российские документы внешней политики, экономические данные и геополитические идеи. На этом основании автор проводит простой анализ (используя модель неоклассического реализма, которая объединяет анализ внешней политики и теорию международных отношений), сопоставляя независимые и промежуточные переменные, чтобы подтвердить гипотезы статьи. Первая из них звучит: Китайская Народная Республика играет роль диверсификации международных экономических связей России. Суть второй гипотезы состоит в том, что статус КНР как стратегического партнера России остается под вопросом, несмотря на официальные заявления обеих сторон.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 43-65
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Trade Flows Between the European Union and the Eastern Partnership Countries: Dynamics and Prospects
Торговые потоки между Европейским Союзом и странами Восточного партнерства: динамика и перспективы
Autorzy:: Grodzicki, Tomasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2176724.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Eastern Partnership (EaP)
European Union (EU)
exports
imports
trade
Восточное партнерство (ВП)
Европейский Союз (ЕС)
экспорт
импорт
торговля
Opis:: The Eastern Partnership is a part of the European Neighbourhood Policy focusing on the EU’s Eastern neighbours. Its main objective is to deepen the political and economic integration of the EU with six countries in Eastern Europe and the South Caucasus: Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova and Ukraine. The aim of this paper is to assess the development of EU trade relations with Eastern Partnership Countries from 2002 to 2021 and to indicate its prospects. The results show that the EU is in a group of main trading partners of the Eastern Partnership countries. The EU noticed both: a trade surplus with Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine and Armenia (except in 2005); and a trade deficit with Azerbaijan. The volumes of imports and exports had increased over the years which also led to better economic integration with the EU. However, the future EU-Eastern Partnership trade characteristics and dynamics remain unknown due to the Russian invasion on Ukraine that caused troubles in trade flows in Ukraine and economic sanctions on Russia and Belarus.
Восточное партнерство является частью Европейской политики соседства, ориентированной на восточных соседей ЕС. Его основной целью является углубление политической и экономической интеграции ЕС с шестью странами Восточной Европы и Южного Кавказа: Арменией, Азербайджаном, Беларусью, Грузией, Молдовой и Украиной. Целью данной статьи является оценка развития торговых отношений ЕС со странами Восточного партнерства с 2002 по 2021 год и обозначение его перспектив. Результаты показывают, что ЕС входит в группу основных торговых партнеров стран Восточного партнерства. ЕС заметил и то, и другое: положительное сальдо торгового баланса с Беларусью, Грузией, Молдовой, Украиной и Арменией (кроме 2005 г.); и торговый дефицит с Азербайджаном. Объемы импорта и экспорта с годами увеличились, что также привело к лучшей экономической интеграции с ЕС. Однако будущие торговые характеристики и динамика ЕС-Восточного партнерства остаются неизвестными из-за российского вторжения в Украину, которое вызвало проблемы с торговыми потоками в Украине, и экономических санкций против России и Беларуси.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 4(35); 145-160
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Uwarunkowania rozwoju partnerstwa publiczno-prywatnego (PPP) jako możliwości wsparcia regionalnej gospodarki turystycznej
Determinants of the Development of Public and Private Partnership (PPP) as the Possibilities of Supporting the Regional Tourist Economy
Обусловленности развития публично-частного партнерства в качестве возможности поддержки региональной туристской индустрии
Autorzy:: Żegleń, Patrycja
Obodyński, Marcin
Czarny, Wojciech
Zaborniak-Sobczak, Małgorzata
Matusikova, Daniela
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562704.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: partnerstwo publiczno-prywatne gospodarka turystyczna
turystyka
public and private partnership
tourist economy
tourism
публично-частное партнерство туристская индустрия
туризм
Opis:: Celem artykułu badawczego jest przedstawienie uwarunkowań rozwoju partnerstwa publiczno-prywatnego w Polsce (na przykładzie wybranych powiatów województwa podkarpackiego) oraz czynników przyczyniających się do rozwoju, jak również utrudniających rozwój tej koncepcji. W artykule zastosowano metodę desk research, obejmującą analizę danych pozyskanych ze źródeł ogólnodostępnych (literatura fachowa, Internet (web research). Wykorzystano takie techniki zbierania danych jak: CATI (wywiady telefoniczne) oraz CAPI (wywiady wspomagane komputerowo). Ponadto w artykule wykorzystano wyniki badania własnego (pierwotnego), które uzyskano przy użyciu kwestionariusza ankiety.
The aim of this research article is to present the determinants of public and private partnership’s development in Poland (on the example of the chosen districts of Podkarpackie Province) as well as the factors influencing its development both in positive and negative ways. The desk research methods, including an analysis of the subject literature, as well as web research were used in the paper. The following techniques were used in order to collect data: CATI (computer assisted telephone interviews) and CAPI (computer assisted personal interviews). Moreover, a questionnaire survey was used in the paper.
Цель исследовательской статьи – представить обусловленности развития публично-частного партнерства в Польше (на примере избранных повятов Подкарпатского воеводства) и факторы, способствующие развитию, а так- же затрудняющие развитие этой концепции. В статье применили метод desk research, включающий в себя анализ данных, полученных из общедоступных источников (специальная литература, интернет [web research]). Использовали такие техники сбора данных, как CATI (телефонные опросы с использованием компьютерных систем, ТОКС) и CAPI (автоматизированные личные опросы, АЛО). Кроме того, в статье использовали результаты собственного (первичного) обследования, которые получили с применением вопросника анкеты.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 4 (369) Tom II; 370-385
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Kształtowanie zasad ukraińsko-chińskiego partnerstwa strategicznego
Autorzy:: Galewska, Iwona
Prokop, Maryana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568279.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Ukraine
China
the strategic partnership
multi-vector policy
economic cooperation
Украина
Китай
стратегическое партнерство
многавекторная политика экономическое сотрудничество
Opis:: Ukrainian-Chinese relations have taken on new importance since 2010, along with the economic crisis. Ukraine tried (like the U.S.) to get new sources of funding for business, but primarily as an antidote to the stagnation of the Ukrainian economy. The multiplicity of agreements signed between Ukraine and China in 2010–2013 was also demonstrates that Ukraine was looking for a new direction of foreign policy. The strategic partnership between Ukraine and China is primarily economic and economic, not political. However, the perception of China in Ukraine is carried out through the prism of state influence on the political, economic and social processes in the world. China on the other hand see Ukraine in the context of the so-called region. New Eastern Europe (including Belarus and Moldova), which is regarded by Beijing as an opportunity to expand markets to sell their goods to the markets of the EU and the Customs Union.
Украинско-китайские отношения получили значение с 2010-го года вместе с экономическим кризисом. Украина пыталась (как и США) найти новые источники финансирования для экономической деятельности, но прежде всего – противоядие от застоя украинской экономики. Большинство подписанных договоров между Украиной и Китаем в 2013 г. Свидетельствует также о том, что Украина искала нового направления зарубежной политики. Стратегическое партнёрство между Украиной и Китаем является прежде всего экономическим, а не политическим. Однако Китай на Украине воспринимается как пример влияния государства на политические, экономические и общественные вопросы в мире. Китай в свою очередь воспринимает Украину в контексте региона так называемой новой Восточной Европы (вместе с Беларусью и Молдавией), воспринимаемой Пекином как возможность расширения рынков продаж своих товаров на рынки ЕС и Таможенного союза.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 134-150
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Korzyści z partnerstwa w turystyce (na przykładzie programu marketingowego Karta Tatrzańska)
Benefits of Partnership in Tourism (on the Example of the Tatry Card Marketing Programme)
Выгоды от партнерства в туризме (на примере маркетинговой программы «Татранская скидочная карта»)
Autorzy:: Wojciech Argasiński, Wojciech Argasiński
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563619.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: partnerstwo
turystyka
kooperacja
współpraca
region
Karta Tatrzańska
partnership
tourism
cooperation
collaboration
Tatry Card
партнерство
туризм
кооперирование
сотрудничество
регион
«Татранская скидочная карта»
Opis:: Celem rozważań jest przedstawienie współpracy przedsiębiorstw turystycznych w zakresie tworzenia wspólnej oferty dla klienta. Główną tezą jest twierdzenie, że partnerstwo w turystyce oznacza przewagę konkurencyjną dla uczestników sieci. W toku procesu badawczego wyjaśniono istotę partnerstwa sieciowego w ramach regionu turystycznego oraz wskazano przesłanki jego nawiązania i korzyści z jego funkcjonowania. Weryfikacja tezy głównej nastąpiła na podstawie wyników badań ankietowych przeprowadzonych wśród partnerów współpracujących w projekcie Karty Tatrzańskiej (będącej przykładem współpracy przedsiębiorców prowadzących działalność turystyczną w regionie Podhala). Wyniki badania wykazały, że partnerstwo w turystyce umożliwia tworzenie unikatowych produktów turystycznych. Pozwala również na budowanie przewagi konkurencyjnej oraz zacieśnia relacje wśród partnerów sieci. Artykuł ma charakter badawczy.
An aim of considerations is to present cooperation of tourist enterprises as regards creation of the joint offer for the client. The main thesis is allegation that partnership in tourism means a competitive advantage for network members. In the course of the research process, the author explained the essence of network partnership within the framework of tourist region and indicated the premises of its establishment as well as benefits from its functioning. Verification of the main thesis took place on the basis of findings of the surveys carried out among partners cooperating in the Tatry Card project (being an example of cooperation of entrepreneurs carrying out tourist activities in the Podhale region). The research findings showed that partnership in tourism enables creation of unique tourist products. It also allows building a competitive advantage and strengthens relationships among the network partners. The article is of the research nature.
Цель рассуждений – представить сотрудничество туристических предприятий в области формирования совместного предложения для клиента. Основной тезис – утверждение, что партнерство в туризме обозначает конкурентное преимущество для участников сети. По ходу исследовательского процесса выяснили суть сетевого партнерства в рамках туристического региона, а также указали предпосылки его заключения и выгоды от его действия. Верификация основного тезиса наступила на основании результатов анкетных опросов, проведенных среди партнеров, сотрудничающих в проекте «Татранской скидочной карты» (являющейся примером сотрудничества предпринимателей, осуществляющих туристическую деятельность в регионе Подгалья). Результаты исследования показали, что партнерство в туризме предоставляет возможность создавать уникальные туристические продукты. Оно тоже позволяет формировать конкурентное преимущество, а также укрепляет отношения между партнерами сети. Статья имеет исследовательский характер.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2014, 6 (353); 157-170
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Features of the Formation of the Foundations of the Foreign Policy of the Republic of Kazakhstan
Особливості формування засад зовнішньої політики Республіки Казахстан
Autorzy:: Деменко, О.Ф.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676576.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: зовнішня політика
стратегічне партнерство
багатовекторність
євразійство
Центральна Азія
Республіка Казахстан
foreign policy
strategic partnership
multi-vector
Eurasianism
Central Asia
Republic of Kazakhstan
Opis:: У статті проаналізовано засади формування зовнішньої політики Республіки Казахстан, на які, у першу чергу, впливають традиції історичного розвитку цієї країни, її геополітичне розташування у центрі Євразійського континенту, транспортно-комунікаційний потенціал та наявність великих запасів природних ресурсів. Підкреслюється, що у сучасному Казахстані поки що відсутнє цілісне сприйняття багатьох історичних подій та процесів, зокрема тих, які замовчувалися під час імперського та радянського періодів. Водночас, у науковому дискурсі країни відбувається переосмислення національної історії через критику попереднього історичного досвіду. Наголошується, що після утворення у середині ХV ст. Казахського ханства поступальний розвиток державності змінився періодом боротьби з іноземними загарбниками – спочатку джунгарами, а потім Російською імперією. Він завершився втратою державності, боротьба за відновлення якої представляється у вигляді телеологічно побудованого наративу героїчної боротьби за незалежність, який поєднав низку історичних подій та періодів. Процес сучасного національно-державного будівництва у Казахстані відбувається з опорою на консолідуючу роль титульної нації, що сприяє зростанню інтересу до історичної проблематики та супроводжується поступовою втратою впливу радянсько-російських наративів у політичному та історичному дискурсі. Особливістю зовнішньої політики Республіки Казахстан є багатовекторність, що склалася історично і має забезпечити балансування між різними геополітичними центрами сили. Пріоритетами зовнішньої політики Казахстану визначені: розвиток союзницьких відносин із РФ, всебічне стратегічне партнерство із КНР, розширене стратегічне партнерство зі США, стратегічні взаємини із державами Центральної Азії, розширене партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.
The article analyzes the foundations of the formation of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan, which, first of all, are influenced by the traditions of the historical development of this country, its geopolitical location in the center of the Eurasian continent, transport and communication potential and the presence of large reserves of natural resources. It is emphasized that in modern Kazakhstan there is still no holistic perception of many historical events and processes, in particular those that were hushed up during the imperial and Soviet periods. At the same time, in the scientific discourse of the country, there is a rethinking of national history through criticism of the previous historical experience. It is noted that after the formation in the middle of the fifteenth century. In the Kazakh Khanate, the progressive development of statehood was replaced by a period of struggle against foreign invaders – first the Dzungars, and then the Russian Empire. It ended with the loss of statehood, the struggle for the restoration of which is presented in the form of a teleologically constructed narrative of the heroic struggle for independence, which includes a number of historical events and periods. The process of modern nation-state building in Kazakhstan is based on the consolidating role of the titular nation, which contributes to the growth of interest in historical issues and is accompanied by a gradual loss of the influence of Soviet-Russian narratives in political and historical discourse. A feature of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan is a multi-vector approach, which has developed historically and is designed to ensure a balance between various geopolitical centers of power. The priorities of Kazakhstan’s foreign policy are determined: the development of allied relations with the Russian Federation, a comprehensive strategic partnership with the PRC, an expanded strategic partnership with the United States, strategic relations with the Central Asian states, an expanded partnership and cooperation with the European Union.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 172-189
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Możliwości zastosowania koncepcji CSR w terytorialnym partnerstwie wielosektorowym
The Applicability of Corporate Social Responsibility in the Territorial Multi-Sectoral Partnership
Возможности применения концепции КСО в территориальном многосекторном партнерстве
Autorzy:: Romanowski, Robert
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563926.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: społeczna odpowiedzialność biznesu CSR
partnerstwo wielosektorowe
corporate social responsibility
CSR
multi-sectoral territorial partnership
корпоративная социальная ответственность
КСО
многосекторное партнерство
Opis:: W artykule zaprezentowano genezę i podstawowe pojęcia związane ze społeczną odpowiedzialnością organizacji w powiązaniu z pojęciem marketingu terytorialnego. Wskazano założenia partnerstwa wielosektorowego jako najważniejszego narzędzia w marketingu terytorialnym oraz znaczenie CSR w budowaniu relacji na rzecz społeczności lokalnej. Omówiono oczekiwania najważniejszych interesariuszy wobec organizacji, szczególnie przedsiębiorstw, ale także korzyści CSR dla samych organizacji w perspektywie normy ISO 26000. Celem rozważań jest identyfikacja możliwości włączenia społecznej aktywności podmiotów gospodarczych w działania na rzecz terytorialnego partnerstwa wielosektorowego. Wskazano cztery obszary, w ramach których terytorialne partnerstwo wielosektorowe może być wspierane działaniami CSR, tj. współtworzenie przestrzeni, wsparcie procesu innowacyjnego, ochronę środowiska naturalnego i wsparcie rynku pracy.
The paper includes the origins and basic concepts of corporate social responsibility in relation to the notion of territorial marketing. The features of multi-sectoral partnership as the main tool of territorial marketing were compared to CSR as a new approach of building relationships with the local community. The expectations of key stakeholders to the organisation, particularly enterprises, as well as benefits of CSR for the organisation were specified, including the perspective of the ISO 26000 standard. The aim of the paper is to identify the possibilities for inclusion of corporate social responsibility into the multi-sectoral territorial partnerships process. Four areas were identified in which multi-sectoral territorial partnerships may be supported by CSR activities, i.e. co-creation of the urban and rural space, support for innovation processes, environmental protection and support for the labour market.
В статье представлены генезис и основные понятия, связанные с социалной ответственностью организаций в увязке с понятием территориального маркетинга. Указали предпосылки многосекторного партнерства в качестве основного инструмента в терриориальном маркетинге и значение КСО в фомировании отношений для местной общественности. Обсудили ожидания основных стейкхолдеров от организаций, особенно предприятий, но и выгод КСО для самих организаций в перспективе стандарта ISO 26000. Цель рассуждений – выявить возможности включения социальной активности эко- номических субъектов в действия для территориального многосекторного партнерства. Указали четыре сферы, в рамках которых территориальное многосекторное партнерство может поддерживаться действиями КСО, т.е. совместное формирование пространства, поддержку инновационного процесса, защиту природной среды и поддержку для рынка труда.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2016, 5 (365); 258-275
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Aktualność wschodnich koncepcji Jerzego Giedroycia
Autorzy:: Hofman, Iwona
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687176.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: ULB concept, partnership, sovereignty, instrumentalization of history
koncepcja ULB, partnerstwo, suwerenność, instrumentalizacja historii
концепция УЛБ, партнерство, суверенитет и инструментализация истории
Opis:: Jerzy Giedroyc published monthly magazine “Kultura” from 1947 to 2000 by the Literary Institute in Maisons Laffitte near Paris. Gradually, “Kultura” become a particular political center based on journalistic writing of authors such as: Juliusz Mieroszewski, Bohdan Osadczuk, Leopold Unger. Juliusz Mieroszewski was the creator of the so-called “eastern concept”, postulating good neighbourly relations of sovereign Poland with independent states of Ukraine, Lithuania and Belarus, which will emerge as a result of the collapse of the USSR. The concept was born in the 1950s, and the term ULB was used for the first time in 1973. The influence through journalism consisted in convincing the public opinion to rationalize historical disputes and recognize the aspirations for independence of nations that in the past formed the Republic of Poland. After the geopolitical and political changes in Europe at the end of the XX century, it was recognized that “the eastern concept” of “Kultura” has a current dimension and can form the basis for political actions. Poland, as the leader of these changes, took over the function of Ukraine’s advocate in the European Union. The coincidence of internal circumstances (political fight in Ukraine) and external (changes in the EU, change of priorities) have caused that Ukraine did not become a member of the EU, despite the verified social potential. “The eastern concept” of “Kultura” gave strong grounds for Ukraine independence recognition and support during the Orange Revolution. Giedroyc’ stwin-track activities in the field of shaping political views and changing stereotypes led to very good scientific, cultural and social cooperation. The border regions cooperation is developing. Foundations and non-governmental organizations carry out common effort to promote civil society.
Jerzy Giedroyc wydawał miesięcznik „Kultura” w latach 1947–2000 w Maisons Laffitte pod Paryżem. Stopniowo „Kultura” stawała się specyficznym ośrodkiem politycznym opartym na publicystyce takich autorów, jak: Juliusz Mieroszewski, Bohdan Osadczuk, Leopold Unger. Mieroszewski był twórcą tzw. koncepcji wschodniej, zakładającej dobrosąsiedzkie stosunki suwerennej Polski z niepodległymi państwami: Ukrainą, Litwą, Białorusią, które wyłonią się wskutek rozpadu ZSRR. Koncepcja ta zrodziła się już w latach 50. XX wieku, a termin ULB został użyty po raz pierwszy w 1973 roku. Oddziaływanie przez publicystykę polegało na przekonaniu opinii publicznej do racjonalizacji sporów historycznych i uznania aspiracji niepodległościowych narodów tworzących w przeszłości Rzeczpospolitą. Po przemianach geopolitycznych i ustrojowych w Europie u schyłku XX wieku uznano, że koncepcja wschodnia „Kultury” ma wymiar aktualny i może stanowić podstawę działań politycznych. Polska jako lider tych zmian przejmowała funkcję orędownika Ukrainy w Unii Europejskiej. Splot okoliczności wewnętrznych (walka polityczna w Ukrainie) i zewnętrznych (przemiany w UE, zmiana priorytetów) spowodował, że Ukraina nie została członkiem UE, mimo zweryfikowanego potencjału społecznego. Koncepcja wschodnia „Kultury” stanowiła jednak mocną przesłankę za uznaniem niepodległości Ukrainy i wsparciem podczas pomarańczowej rewolucji. Dwutorowe działania Giedroycia w sferze kształtowania poglądów politycznych i zmiany stereotypów spowodowały, że bardzo dobrze funkcjonuje współpraca naukowa, kulturalna i społeczna. Rozwija się współpraca w regionach pogranicznych. Fundacje i organizacje pozarządowe prowadzą wspólne inicjatywy na rzecz społeczeństwa obywatelskiego.
Аннотация: Ежи Гедройц публиковал „Культуру” ежемесячно в 1947-2000 годах в Мезон Лаффит под Парижем. Постепенно «Культура» стала специфическим политическим центром таких журналистов как: Юлиуш Мирошевский, Богдан Осадчук, Леопольд Унгер. Мирошевский был создателем так называемой восточной концепции, которая предполагала добрососедские отношения суверенной Польши с независимыми государствами: Украиной, Литвой и Белоруссией, которые возникнут в результате распада СССР. Эта концепция родилась в 1950-х годах, а термин УЛБ (Украина, Литва, Беларусь) был впервые использован в 1973 году. Влияние журналистов заключалось в том, чтобы убедить общественность рационализировать исторические споры и признать чаяния независимости народов, которые в прошлом составляли Содружество. После геополитических и политических преобразований в Европе, в конце двадцатого века, было признано, что восточная концепция «Культуры» имеет современное измерение и может сформировать основу политических действий. Польша, как лидер этих изменений, взяла на себя функцию адвоката Украины в Европейском Союзе. Сочетание внутренних обстоятельств (политическая борьба в Украине) и внешних (изменения в ЕС, смена приоритетов) означало, что Украина не стала членом ЕС, несмотря на подтвержденный социальный потенциал. Тем не менее, восточная концепция «Культуры» была сильной предпосылкой для признания независимости и поддержки Украины во время Оранжевой революции. Двусторонняя деятельность Гедройца в области формирования политических взглядов и изменения стереотипов позволила научному, культурному и социальному сотрудничеству работать очень хорошо. Сотрудничество в приграничных регионах развивается. Фонды и неправительственные организации ведут совместные инициативы для гражданского общества.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 2
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Perspektywa stosunków Mołdawii z Unią Europejską w ramach Europejskiej Polityki Sąsiedztwa i programu Partnerstwa Wschodniego na tle aktualnej sytuacji geopolitycznej w regionie
The perspective of relationships betwen Moldova and the European Union in the framework of the European Neighbourhood Policy and The Eastern Partnership Programme on the background of the current geografitical situation in the region
Перспектива отношений между Республикой Молдова и Европейским Союзом в рамах Европейской Политики Соседства и программы Восточного Партнерства в связи с нынешней геополитической ситуацией в регионе
Autorzy:: Voytyuk, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/953384.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: The European Union
The Eastern Partnership
Moldova
The European Neighbourhood Policy
европейский союз
молдова
восточное партнерство
европейская политика соседства
россия
Opis:: The paper attempts to analyse the relations between the EU and Moldova both within the framework of The European Neighbourhood Policy and The Eastern Partnership programme. The article indicates and analyses the problems that hinder the integration of Moldova into EU structures.
В статье проанализировано отношения между Молдовой и Европейским Союзом в рамах Европейской Политики Соседства и в рамах программы Восточного Партнерства. Определены и проанализированы проблемы, которые тормозят интеграцию Молдовы в европейские структуры. Проанализировано также влияние России на политику Кишинева.
Źródło:: Studia Podlaskie; 2014, 22; 63-74
0867-1370
Pojawia się w:: Studia Podlaskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "партнерство" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język