Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "освіта" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:
Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:
The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
Autorzy:
Кравченко, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вища освіта
професійна діяльність
харчова промисловість
професійно важливі якості фахівця
higher education
professional activity
food industry
professionally important qualities specialist
Opis:
The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Традиції та новації в системі управління духовними навчальними закладами Російської імперії (XVIII – початок ХХ століття)
Autorzy:
Нижнікова, Світлана
Посохова, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631584.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Russian Empire, the Holy Synod, spiritual education, management system
Російська імперія, Священний Синод, духовна освіта, система управління
Opis:
The article deals with the research on the process of creating a system of management of spiritual educational institutions in the Russian Empire in the 18th – early 20th centuries. There were defined the traditions and formed innovations in the created management system. The conclusion was made that the system of management of spiritual educational institutions passed several stages of development, which differed in their characteristics.
Стаття присвячена дослідженню процесу створення системи управління духовними навчальними закладами в Російській імперії в XVIII – на початку ХХ ст. Були виявлені існуючі традиції і сформовані новації у створеній системі управління. Зроблено висновок про те, що система управління духовними навчальними закладами пройшла кілька етапів розвитку, які відрізнялися своїми характеристиками.Artykuł dotyczy badań nad procesem tworzenia systemu zarządzania duchownymi instytucjami oświatowymi w Imperium Rosyjskim od XVIII w. do początku XX w. Zostały przedstawione tradycje i uformowane innowacje w stworzonym systemie zarządzania. Stwierdzono, że system zarządzania duchownymi instytucjami oświatowymi przeszedł kilka etapów rozwoju, znacząco różniących się między sobą.
Źródło:
Res Historica; 2017, 44
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/631454.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток наукової електротехнічної школи професора П.П. Копняєва в другій половині XX століття (до 150-річчя від дня народження вченого)
Autorzy:
Tverytnykova, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/632360.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
еlectrotechnical science, higher electrotechnical education, scientific school, P.P. Kopnyaev, Ukraine
електротехнічна наука, вища електротехнічна освіта, наукова школа, П.П. Копняєв, Україна
Opis:
In the article, the activity of Professor P.P. Kopnyaev concerning the creation of scientific and technical school of electrotechnical field in Ukraine is investigated. The role of scientist in the formation of higher electrotechnical education is revealed. The peculiarities of the main areas of electrotechnical science in Kharkiv Polytechnic Institute and other scientific and educational institutions in the second half of the 20th century are highlighted. It is found that the basic and applied researches of electrical engineers of higher electrotechnical school in Ukraine have become a true national treasure of the most promising level and worthy contribution to the world science. It was concluded that the scientific researches in electromechanical field, high voltage engineering, electric power, and electrical measurements were focused on the searching for new technologies and brought the radical changes in the production as a whole.
Досліджено діяльність професора П.П. Копняєва зі створення науково-технічної школи в галузі електротехніки в Україні. Розкрито роль ученого у формуванні вищої електротехнічної освіти. Висвітлено особливості розвитку основних напрямів електротехнічної науки в Харківському політехнічному інституті та інших науково-освітніх установах у другій половині ХХ ст. Встановлено, що фундаментальні та прикладні дослідження електротехніків вищої електротехнічної школи України стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня й гідним внеском у скарбницю світової науки. З’ясовано, що наукові дослідження в галузі електромеханіки, техніки високих напруг, електроенергетики, електричних вимірювань були спрямовані на пошуки новітніх технологій та докорінно перетворили виробництво в цілому.
Źródło:
Res Historica; 2018, 45
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Поняття та системні чинники формування конкурентоспроможності вищого навчального закладу
Pojęciowe oraz strukturalne czynniki tworzenia konkurencyjności jednostek nauczania wyższego
Autorzy:
Czernisz, O. W.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2134343.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
конкуренція
вищий навчальний заклад
конкурентоспроможність ВНЗ
ринок освітніх послуг
чинники конкурентоспроможності ВНЗ
вища освіта
Opis:
В статті висвітлено основні підходи до визначення поняття «конкурентоспроможність вищого навчального закладу (ВНЗ)», різні методологічні підходи та методи оцінки конкурентоспроможності ВНЗ. Визначені чинники формування конкурентних переваг вищого навчального закладу.
Źródło:
Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 1(12); 39-46
1898-8431
Pojawia się w:
Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політичні просвітницькі часописи для польських селянок «Zorza» і «Zorza Ojczysta»: загальні тенденції розвитку
Political educational magazines for polish peasants «Zorza» and «Zorza Ojczysta»: general trends of development
Autorzy:
Павлюх (Pavliukh), Марія (Mariia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177548.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
просвітницька політична журналістика
польський гендерний рух
емансиповані видання
новий
тип жінки-селянки
жіночі економічні права
самоосвіта жінок-селянок
жіноча освіта для селянок
educational political journalism
emancipated publications
a new type of peasant
woman
women’s economic rights
self-education of peasant
women
women’s education for peasant women
Polish gender movement
Opis:
The urgency of the topic of the scientific article is due to modern political science, gender and national studies of women’s movements in European countries, including the Polish women’s movement, which began and developed in Lviv along with the Ukrainian women’s movement. The aim of the article is to analyze and review the issues of Polish women’s magazines for peasant women published in Eastern Galicia in the XIX century in order to clarify the main topics, conscious paradigms of the Polish women’s movement, value concepts of Polish women’s periodicals for peasant women. peasant women in traditional society and their participation in public and state life through political educational journalism. It is important to trace the main trends in the development of the Polish political women’s press and its impact on modern women’s political periodicals, as in the early twentieth century laid the foundation for the development of the modern Polish women’s movement. The scientific article analyzes the negative stereotypes about the traditional role of peasant women in public life on the example of the Polish women’s magazines «Zorza» and «Zorza Ojczysta», published in the early twentieth century. It was found that the traditional views on the role of peasant women are outdated, while the pages of Polish women’s magazines promote: women’s education, self-education, creative realization of women as individuals. The traditional formula for peasant women in society, which has been reduced to marriage and the birth of children, has been criticized for being superficial. Instead, a new image of a politically active woman is taking part in the life of her country and people. Research methods. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the Polish women’s movement; thematic analysis in determining the main topics of Zorza and Zorza Ojczysta; synthesis in the study of methods and forms of struggle of active women for their political rights. Results and conclusions. The active political role of women citizens in rural areas is a conscious concept of the Polish women’s press for peasant women, which was expressed in debunking active rural women of negative stereotypes about the passivity of women who come from the countryside.
Актуальність теми наукової статті зумовлена сучасними політологічними, гендерними та націологічними дослідженнями жіночих рухів у європейських країнах, зокрема польського жіночого руху, який розпочався та розвивався у Львові поряд з українським жіночим рухом. Метою статті є аналіз та огляд номерів польських жіночих часописів для селянок, які виходили у Східній Галичині у ХІХ столітті для того, щоб з’ясувати головну тематику, свідомісні парадигми польського жіночого руху, ціннісні концепти польської жіночої періодики для селянок, трансформацію поглядів на політичну роль жінки-селянки у традиційному суспільстві та її участь у громадському і державному житті через політичну просвітницьку журналістику. Важливо простежити головні тенденції розвитку політичної польської жіночої преси та її вплив на сучасну політичну жіночу періодику, оскільки на початку ХХ століття була закладена основа розвитку сучасного польського жіночого руху. У науковій статті проаналізовані негативні стереотипи про традиційну роль жінки-селянки у суспільному та громадському житті на прикладі польських жіночих часописів «Zorza» та «Zorza Оjczysta», що виходили на початку ХХ століття. З’ясовано, що традиційні погляди на роль жінки-селянки застаріли, натомість на шпальтах польських жіночих часописів пропагуються: жіноча освіта, самоосвіта, творча реалізація жінки як особистості. Традиційна формула для жінок-селянок у суспільстві, яка зводилася до заміжжя та народження дітей критикується за поверховість. Натомість з’являється новий образ політичної активної жінки, яка бере участь у житті своєї країни і народу. Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу у визначенні польського жіночого руху; тематичний аналіз у визначенні головної тематики видань «Zorza» та «Zorza Оjczysta»; синтез у вивченні методів і форм боротьби активного жіноцтва за свої політичні права. Результати і висновки. Активна політична роль жінки-громадянки у сільській місцевості − свідомісний концепт польської жіночої преси для селянок, яка виражалася у розвінчанні активного сільського жіноцтва негативних стереотипів про пасивність жіноцтва, яка походить із села.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 177-185
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості професійної підготовки фахівців для забезпечення сімейної форми здобуття середньої освіти в Україні та світі
Peculiarities of Professional Training of Specialists for the Family Form of Secondary Education in Ukraine and the World
Autorzy:
Свиридова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16643141.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
домашня освіта
сімейна освіта
професійна підготовка фахівців для домашньої освіти
багаторівнева система професійної підготовки Канади
home education
family education
vocational training for home education
multilevel system of vocational training in Canada
Opis:
The article describes the results of the research on the current state of professional training to ensure the successful implementation of family (home) form of secondary education in Ukraine and other countries. The target audience of the study are scientists, teachers and other professionals whose activities are aimed at supporting families with children in home schooling. The issue is urgent because the family form of education is a recent innovative introduction into the practice of secondary education in Ukraine, whereas the process of training specialists to work in this alternative form of education appeared to be imperfect. That is why the purpose of the article is to study the worldwide experience in the training of specialists to work with children in home schooling to identify the possibility of implementing the experience of leading countries in domestic practice. To achieve this purpose, the following tasks were formulated: 1) to conduct a survey of parents of secondary school students in order to determine their attitude to the family form of education; 2) to find out whether there is a need for professional support when a family homeschool a child; 3) to analyze the current state of teacher training for family education all around the world, and in Canada in particular; 4) to compare the state of the problem in Ukraine and the world and determine the possibility of implementing the experience with positive results in the system of training in Ukraine. To solve all the problems mentioned above such general research methods were used as namely empirical methods of comparison and systems analysis; and theoretical methods, like continuous sampling methods and analogies. The study identified the need for curricula and additional training courses for working with families in which children receive home-based secondary education. The experience of foreign countries on the introduction of family education and training must be taken into account when organizing the educational process in Ukraine. It should also be noted that the interest is both positive and negative world experience. The results of the study are important for further theoretical research on the identified problem and important practical importance for the organization of a successful process of training to provide family education as an innovative alternative form of secondary education in Ukraine.
У статті викладено опис результатів досліджень сучасного стану професійної підготовки фахівців для забезпечення успішної реалізації сімейної (домашньої) форми здобуття середньої освіти в Україні та в інших країнах світу. Цільовою аудиторією дослідження є науковці, викладачі та інші фахівці, діяльність яких направлена на супровід сімей із дітьми на домашньому навчанні. Проблематика статті є актуальною, оскільки сімейна форма здобуття освіти є нещодавнім інноваційним впровадженням у практику середньої освіти в Україні, проте процес підготовки фахівців для роботи в умовах цієї альтернативної форми навчання виявився недосконалим. Саме тому метою статті вважаємо вивчення світового досвіду в професійній підготовці фахівців для роботи з дітьми на домашньому навчанні для виявлення можливості впровадження досвіду провідних країн у вітчизняну практику. Для досягнення мети було сформульовано наступні завдання: 1) провести опитування батьків учнів загальноосвітніх шкіл з метою визначення їх ставлення щодо сімейної форми здобуття освіти; 2) вияснити, чи є потреба у професійному супроводі, коли в сім’ї є дитина на домашньому навчанні; 3) провести аналіз сучасного стану підготовки фахівців для сімейної освіти в світі, зокрема в Канаді; 4) порівняти стан проблеми в Україні та світі та визначити можливість впровадження досвіду з позитивними результатами в систему підготовки фахівців в Україні. Для вирішення вищезазначених завдань було використано загальні методи досліджень, а саме емпіричні методи порівняння і системного аналізу; та теоретичні методи, наприклад, методи суцільної вибірки та аналогії. У результаті дослідження було визначено необхідність впровадження навчальних програм та додаткових курсів для професійної підготовки фахівців до умов роботи з сім’ями, у яких діти здобувають середню освіту за домашньою формою навчання. Досвід країн світу з впровадження сімейної освіти та з підготовки фахівців необхідно враховувати при організації освітнього процесу в Україні. Слід також зауважити, що інтерес становить як позитивний, так і негативний світовий досвід. Результати дослідження мають важливе значення для подальших теоретичних наукових досліджень стосовно визначеної проблеми та вагоме практичне значення для організації успішного процесу підготовки фахівців для забезпечення сімейного навчання як інноваційної альтернативної форми здобуття середньої освіти в Україні.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 109-117
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Освітній потенціал системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів
Educational Potential of the Postgraduate Education System for the Development of Evaluative Competence of Primary School Teachers
Autorzy:
Покрова, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539012.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
післядипломна педагогічна освіта
освітній потенціал
оцінювальна компетентність вчителів початкових класів
postgraduate pedagogical education
educational potential
assessment competence of primary school teachers
Opis:
The article examines Ukrainian and foreign sources on postgraduate pedagogical education as a component of lifelong learning and a means of continuous professional development of secondary school teachers, on the nature and structure of the concept of “educational potential of postgraduate education for the development of assessment competence of primary school teachers”; the educational potential of the Ukrainian system of postgraduate education for the development of assessment competence of primary school teachers, its resources, capabilities, functions, characteristics are considered. It was found out that the system of advanced training is social, andragogical; it functions through the exchange of information (interactive interpersonal interaction), the main part of which are teachers. It is determined that the educational potential of the system of postgraduate pedagogical education consists of pedagogical (adequate choice and use of methods, organizational forms of productive pedagogical interaction), organizational and managerial (innovation orientation, provided that the search and opportunities for training subjects to “produce” goals, forms and norms of activity that affect the content and results of joint activities), information (which serves for the effective development of assessment competence of primary school teachers), content (provides for the development of educational and methodological complexes of educational modules) and material and technical (external parameters of the educational process: the availability of appropriate material and technical base (amount of training space per student of advanced training courses; equipping classrooms with furniture, technical equipment, teaching aids; classrooms for seminars; computer classes and their availability to students, creating conditions for independent work in the library, reading room, etc.) resources; contains the focus of the educational process on identifying and correcting the professional difficulties of primary school teachers; meeting their comprehensive professional needs; interaction of teachers and educators based on cooperation; freedom of choice of organizational forms, methods, means, content of education; possibilities of individual-personal educational trajectory; personal involvement of primary school teachers in various forms of activity provided by teaching models. The functions of the system of postgraduate pedagogical education in the context of the development of assessment competence of primary school teachers are considered: educational (professional growth); disciplinary (development of teachers’ moral qualities and humane attitude to younger students during assessment activities); organizational (combining various resources for the organization of advanced training courses); normative-regulatory (organization of advanced training courses in accordance with the regulatory framework); communicative (professional interaction based on information resources, distribution of information to share pedagogical experience in assessment, development of assessment competence, development of diagnostic methods for measuring the level of development of assessment competence of primary school teachers); logistical (logistical support of the training process).
У статті досліджено українські та зарубіжні джерела, присвячені післядипломній педагогічній освіті як складовій освіти упродовж життя та засобу неперервного професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти, щодо сутності й структури поняття «освітній потенціал системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів»; досліджено освітній потенціал української системи післядипломної освіти для розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів, його ресурси, можливості, функції, характеристики. З’ясовано, що система підвищення кваліфікації – соціальна, андрагогічна; така, що функціонує завдяки обміну інформацією (інтерактивна міжособистісна взаємодія), основну частину якої складають педагоги. Визначено, що освітній потенціал системи післядипломної педагогічної освіти складається з педагогічного (адекватний вибір і використання методів, організаційних форм продуктивної педагогічної взаємодії), організаційно-управлінського (інноваційна спрямованість за умови забезпечення пошуку й надання можливостей суб’єктам підвищення кваліфікації «виробляти» цілі, форми й норми діяльності, що впливають на зміст й результати спільної діяльності), інформаційного (що служить для ефективного розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів), змістового (передбачає розробку навчально-методичних комплексів освітніх модулів) та матеріально-технічного (зовнішні параметри освітнього процесу: наявність відповідної матеріально-технічної бази (кількість навчальної площі, яка припадає на одного слухача курсів підвищення кваліфкації; оснащення навчальних аудиторій меблями, технічними засобами, дидактичним обладнанням; аудиторії для семінарських занять; комп’ютерні класи та їхня доступність слухачам; створення умов для самостійної роботи в бібліотеці, читальній залі тощо) ресурсів; містить спрямованість освітнього процесу на виявлення та коригування професійних утруднень вчителів початкових класів; задоволення їхніх всебічних професійних потреб; взаємодію викладачів та вчителів, засновану на співпраці; свободу вибору організаційних форм, методів, засобів, змісту навчання; можливості індивідуально-особистісної освітньої траєкторії; особистісне включення вчителів початкових класів у різні форми діяльності, забезпечені моделями навчання. Розглянуто функції системи післядипломної педагогічної освіти в контексті розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів: навчальна (професійне зростання); виховна (розвиток у вчителів моральних якостей і гуманного ставлення до молодших школярів під час оцінювальної діяльності); організаційна (об’єднання різноманітних ресурсів для організації курсів підвищення кваліфікації); нормативно-регулятивна (організація курсів підвищення кваліфікації відповідно до нормативної бази); комунікативна (професійна взаємодія на основі інформаційного ресурсу, розподіл інформації з метою обміну педагогічним досвідом оцінювальної діяльності, розвитку оцінювальної компетентності, розроблення діагностичних методик для вимірювання рівня розвитку оцінювальної компетентності вчителів початкових класів); матеріально-технічна (матеріально-технічне забезпечення процесу підвищення кваліфікації).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 73-79
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Організація освітнього процесу для здобувачів освіти з непідконтрольних територій Донбасу засобами дистанційного навчання
Organization of Educational Process for Students from Uncontrolled Territories of Donbass by Distance Learning Means
Autorzy:
Єфімов, Дмитро
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539000.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
дистанційна освіта
здобувачі освіти
навчання
Донбас
Moodle
distance education
students
training
Donbas
Opis:
The article is devoted to the problem of organizing the educational process for the learners from the non-controlled territories of Donbas with the purpose to facilitate the process of their work results quality improvement and the creation and application of open electronic systems to support scientific and educational theoretical, methodological and practical bases. It is emphasized that remote technologies today are an effective system of training and online support in order to achieve the highest marks of the level of specialists in educational fields and industries. The vast majority of scientists and educators talk about the benefits of distance learning, which requires much less time and energy to acquire knowledge, skills and abilities, is also much more mobile and comfortable than other existing forms of learning and education. The use of distance education in Ukraine today allows to teach without interruption from the main activity, to teach people with special educational needs, to have access to modern educational resources of the world through the use of mobile electronic communications, to provide educational services in remote corners of our country. The work of the Donbas-Ukraine educational center in the Donetsk region is outlined, where several effective methods of teaching with the use of computer and telecommunication technologies are used in higher education institutions. In developing a model of self-educational activities in the process of distance learning, the principles are identified, which in the educational process reflect the main points of objective laws, which express the needs of their functioning. The stages of self-educational activity related to the assimilation of educational information in the conditions of distance learning are revealed. It is known that the self-educational activities of students include technological and personal components, which are due to didactic and psychological aspects of this activity. The national experience in the introduction of the academic plans into the Moodle distance learning program for the development of information and research competence of teaching staff is highlighted. There has been demonstrated the mechanism of eliminating the problems of distance school with the purpose to enable the students from the occupied territories to receive high- -quality knowledge according to the current national educational programs. The development and dissemination of the positive experience in teaching the pupils from temporarily occupied territories distantly and the system of admission to universities are covered. The Moodle distance system key functions and subjects which can be put to use by pedagogical staff of the core schools are revealed.
Стаття присвячена проблемі організації освітнього процесу для здобувачів освіти з непідконтрольних територій Донбасу з метою сприяння процесу підвищення якості результатів їх робіт, створенню та використанню відкритих електронних систем для підтримки наукової і освітньої теоретико-методологічної та практичної баз. Окреслено, що дистанційні технології сьогодні є ефективною системою підготовки і онлайн підтримки, задля досягнення найбільш високих оцінок рівня фахівців освітніх сфер та галузей. Висвітлено вітчизняний досвід щодо впровадження навчальних програм у дистанційну систему Moodle для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності педагогічних працівників. Переважна кількість вчених та педагогів говорять про переваги дистанційного навчання, яке потребує значно менше часу та енергії для засвоєння знань, умінь та навичок, також є значно мобільнішим та комфортнішим ніж інші існуючі форми навчання та виховання. Використання дистанційної освіти в Україні дає змогу сьогодні навчати не відриваючись від основного виду діяльності, навчати осіб із особливими освітніми потребами, мати доступ до сучасних освітніх ресурсів світу через використання мобільних засобів електронних комунікацій, надавати освітні послуги у віддалених куточках нашої країни. Окреслена робота освітнього центру «Донбас-Україна» на території Донеччини, де в закладах вищої освіти використовується декілька ефективних методів реалізації навчання з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Показаний механізм удосконалення проблем дистанційної школи з метою надання можливості здобувачам освіти з непідконтрольних окупованих територій отримувати якісні знання відповідно до українських чинних загальнодержавних навчальних програм. При розробці моделі самоосвітньої діяльності в процесі дистанційного навчання визначені принципи, які в освітньому процесі відображають основні моменти об’єктивних закономірностей, в яких виражені потреби їх функціонування. Виявлено етапи самоосвітньої діяльності, пов’язані з засвоєнням навчальної інформації в умовах дистанційного навчання. Відомо, що самоосвітня діяльність здобувачів освіти включає технологічний і особистісний компоненти, які обумовлені дидактичними і психологічними аспектами цієї діяльності. Освітлено розвиток і поширення напрацьованого позитивного досвіду дистанційного навчання учнів з тимчасово окупованих районів та система вступу у заклади вищої освіти. Розкриті основні функції та об’єкти дистанційної системи Moodle, які можуть бути використані педагогічними працівниками опорних шкіл.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 22-32
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Навчання мови як чинник збереження ідентичности українців у Польщі
Language Learning as a Factor in Preserving the Identity of Ukrainians in Poland
Autorzy:
Куньч, Зоряна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28773069.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
українська мова
національна ідентичність
освіта рідною мовою
навчання мови
українська школа
Ukrainian language
national identity
education in native language
language learning
Ukrainian school
Opis:
Language learning as a factor in preserving the identity of Ukrainians in Poland. One of the primary factors in fostering national identity is mastery of one’s native language, preservation of national memory, and nurturing of cultural traditions of one’s people. The Republic of Poland is a state that has one of the most significant Ukrainian minorities and has hospitably sheltered a vast mass of Ukrainian immigrants who left the Motherland due to Russian military aggression. The purpose of the article is to investigate the possibilities for preserving the identity of Ukrainians in 17 Poland through teaching children their native language. We have implemented the following tasks to achieve the goal: 1) We have determined the role of the national language in preserving identity. 2) We have clarified the historical and political prerequisites for a large Ukrainian community in Poland. 3) We have outlined the distinct types of educational opportunities for teaching children their native language in the Republic of Poland. 4) We have revealed the trends in the positioning of the Ukrainian language in Polish society. The article draws attention to different types of migration of Ukrainians. It reveals specific differences in intentions to nurture Ukrainian identity, satisfy one’s own national and cultural needs, and avoid assimilation. We have distinguished and characterized three types of educational institutions in the modern education school of the Republic of Poland where children are taught the Ukrainian language: Saturday schools or educational institutions under public organizations; Polish secondary schools, where Ukrainian is studied as a second foreign language; Educational institutions that conduct Ukrainian language training. We have revealed that the primary trend related to the positioning of the Ukrainian language in Polish society is the strengthening of its status in line with the educational policy of the European Union due to the increased interest of Poles in Ukraine, its language and culture.
Одним із базових чинників утвердження національної ідентичности є володіння рідною мовою, збереження національної пам’яті й плекання культурних традицій свого народу. Республіка Польща – держава, в якій є одна з найбільших українських меншин і яка гостинно прихистила величезну масу українських переселенців, що покинули Батьківщину через російську воєнну агресію. Метою статті є дослідити умови для збереження ідентичности українців у Польщі через навчання дітей рідної мови. Для досягнення цієї мети реалізовано такі завдання: 1) визначено роль національної мови в збереженні ідентичности; 2) з’ясовано історико-політичні передумови існування численної української громади в Польщі; 3) окреслено відмінні типи освітніх можливостей навчання дітей рідної мови в РП; 4) виявлено тенденції в позиціонуванні української мови в польському суспільстві. У статті звернено увагу на різні типи міграції українців та виявлено певні відмінності в намірах плекати українську ідентичність, задовольняти власні національно-культурні потреби й уникати асиміляції. У сучасній шкільній освіті Республіки Польщі виокремлено три типи навчальних закладів, де навчають дітей української мови: суботні школи або навчальні заклади при громадських організаціях; середні школи з польською мовою навчання, де українську вивчають як другу іноземну; заклади освіти, які проводять навчання українською мовою. Охарактеризовано специфічні риси кожного типу. Виявлено, що основною тенденцією, яка стосується позиціонування української мови в польському суспільстві, є посилення її статусу в руслі освітньої політики Європейського Союзу через підвищення інтересу поляків до України, її мови та культури.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 3; 16-26
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Моделювання професійного розвитку педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти
Modeling of Professional Development of Pedagogical Employees in the System of Postgraduate Pedagogical Education
Autorzy:
Куриш, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539009.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійний розвиток
індивідуальна траєкторія професійного розвитку
формальна освіта
неформальна освіта
інформальна освіта
методичний симулятор
professional development
individual trajectory of professional development
formal education
informal education
methodical simulator
non-formal education
Opis:
The article presents the developed and tested regional Model of individual trajectory of professional development of teachers, which allows teachers to plan their own professional development in the system of postgraduate pedagogical education on the basis of continuity and integrity. An analysis of the legal framework and current challenges of society that motivate teachers to improve professional skills as an important component of educational reform and identified key concepts: “professional development”, “individual trajectory of professional development”, “formal education”, “non-formal education”, “Informal education”, “methodical simulator”. The author has developed a regional Model of individual trajectory of professional development of teachers, which includes five vectors of professional skills that meet the labor functions of the Professional Standard for Professions “Primary School Teacher”, “Secondary School Teacher”, “Teacher of General Secondary Education”. primary education (with a diploma of junior specialist) “and four sections of the formation of general and professional competencies, as well as knowledge and skills in the main areas of teacher training. This Model makes it possible to build a trajectory of professional development of teachers in the intertest period, combining different types of activities in the main forms of adult education: formal, informal and informal, using the capabilities and resources of the Institute of Postgraduate Pedagogical Education Chernivtsi region. On the basis of the survey of students of advanced training courses and pedagogical workers of different specialties and specialties, the analysis of realization and approbation of regional Model of individual trajectory of professional development of pedagogical workers in the practical activity is carried out and problems of its use are revealed. The opinion of the respondents encourages the improvement and adjustment of the methodological simulator and the organization of the educational process on the basis of the Institute of Postgraduate Pedagogical Education of Chernivtsi region, which allows to adjust the planning system of their own professional growth.
У статті презентовано розроблену та апробовану регіональну Модель індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, яка дає можливість педагогам спланувати власний професійний розвиток у системі післядипломної педагогічної освіти на засадах неперервності та цілісності. Проведено аналіз нормативно-правової бази та сучасних викликів суспільства, що мотивують педагогів до підвищення фахової майстерності, як важливої складової освітньої реформи та визначено ключові поняття: «професійний розвиток», «індивідуальна траєкторія професійного розвитку», «формальна освіта», «неформальна освіта», «інформальна освіта», «методичний симулятор». Автором розроблено регіональну Модель індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, яка включає п’ять векторів забезпечення фахової майстерності, що відповідають трудовим функціям Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» та чотири розділи формування загальних і професійних компетентностей, а також знань і вмінь за основними напрямами підвищення кваліфікації вчителів. Дана модель дає можливість вибудувати траєкторію професійного розвитку педагога у міжатестаційний період, поєднуючи при цьому різні види заходів за основними форми освіти дорослих: формальною, неформальною та інформальною, використовуючи при цьому можливості та ресурси Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. На основі проведеного опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації та педагогічних працівників різних фахів і спеціальностей, здійснено аналіз реалізації та апробації регіональної Моделі індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників у своїй практичній діяльності та виявлено проблеми її використання. Думка респондентів спонукає до удосконалення і корегування методичного симулятора й організації освітнього процесу на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, що дає можливість відкорегувати систему планування власного фахового зростання.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 65-72
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Конкурентоспроможний розвиток університетських офісів трансферу технологій: світовий досвід та Україна
Конкурентоспособное развитие университетских офисов трансфера технологий: мировой опыт и Украина
Competitive development of university offices of technology transfer: international experience and Ukraine
Autorzy:
Ilnitsky, D. O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692338.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
економіка знань
лідерство
інноваційна інфраструктура
вища освіта
патентування
компетентнісна модель
экономика знаний
лидерство
инновационная инфраструктура
высшее образование
патентование
компетентностная модель
knowledge economy
leadership
innovation infrastructure
higher education
patenting
competency model
Opis:
The role of higher education institutions in the world is growing in ensuring socio-economic development that is the result of the transition to the paradigm of knowledge economy in the most developed countries. Started in 2014, the reform of higher education system in Ukraine must, among other things, include ensuring the implementation of national intellectual capital through technologies transfer. The relevance of the article is predetermined by the need for a comprehensive approach to the preparation of plans for reforms in the period of global competition for knowledge as the main resource for development. The purpose of writing the article is substantiation of the recommendations on the most urgent aspects of the development of technology transfer in Ukraine on the basis of generalization of foreign experience and the analysis of domestic realities. To achieve the objective we identified the following tasks: to generalize theoretical principles of TT; to identify the world leaders of the TT and their peculiarities; to explore the characteristics of the development of TT in developing countries; to study the current status of TT in Ukraine. The article substantiates that the establishment of the developed innovative economy in which the activity of the TT is an important factor, as a rule, takes a long time. Results of the study showed that the lack of efficient activity of TT is often due to the fact that this activity is viewed separately from the more complex issue of knowledge management in all forms, in particular as a mandatory stage of R & D. The lack of implementation of the competence–based model in domestic Universities, research centers, businesses and state and local governments leads to the fact that the activities of TT do not have any mentioning of entrepreneurial, marketing competences. Their lack, in turn, causes low efficiency of TT activities. In the developed countries, the growth of the commercial activity of the Universities and research centers came as a result of evolutionary demands of society regarding the efficiency of investments in science and education. In the developing countries, such as Ukraine, the desire of commercial aspect in the development of the commercial aspect of TT is considered in terms of the impossibility of providing sufficient and stable funding, lack of financial mechanisms of accumulation of the results of successful TT. Under such circumstances, the really concerned are exclusively the employees of Universities and research centers themselves, the interests of whom are detached from other stakeholders’ intentions, the unity of whom is substantiated in the triple helix concept. The effectiveness of efforts with regard to TT is limited by the lack of opportunities of accumulation of financial results from the commercialization of OÌV in domestic Universities. Received financial results often are allocated on current activities because of insufficient, falling financing from traditional sources. The means of the state budget must remain the main traditional source, but in this case engaging other sources must be supported. The negative dynamics of spending state funds on research and educational activities is predetermined by various factors, among which is insufficient disclosure of the recipients from the state funds of the reports about the results and the analysis of the efficiency of their spending. Lack of publicity, lack of transparency may testify to the privatization of the results of the activities by individual subjects or to a significant corruption component in their activities. At the same time, lack of publicity can indicate a low level of public accountability of the results and inability to take responsibility for certain risks. The lack of information about created effects, including multiplying, from the implementation of OÌV and technologies provides prerequisites for the relative "victories" in the competition for budget funds in other areas. Introduction of the competence–based model, in particular entrepreneurial and marketing competencies, into the activities of TT of national institutions should improve their efficiency in the medium term to the level of the developed countries. Taking into account the obtained findings during the development of the reform of the system of education and science will increase their level of international competitiveness and the level of efficiency of investments in this field, which will have comprehensive positive impact on national prosperity. Scientific novelty of the work is proven by: substantiating of the implementation of long–term strategies to increase competitiveness of universities and research centers as key institutions in the generation and transfer of knowledge; detecting the insufficiency of entrepreneurial, marketing and other competences in the development policy of the University offices of technology transfer; substantiation of the necessity of implementation of societal requirements concerning accountability of universities and research centers for disclosure of the efficiency of spending tax payers’ money and their contribution to socio-economic development of the regions and the country. There remains a wide range of issues, the study of which my reflected in further work. In particular, we believe relevant: 1) justification of a scorecard measuring all aspects of TT; 2) study of the formation of professional networks in the field of TT; 3) substantiation of the system of motivation and efficiency of cooperation of all involved players; 4) methodological work with the patent policies of the universities and their convergence with scientific and research institutions; 5) building a culture of public accountability of institutions of scientific and educational spheres as recipients of the taxpayers' funds.
С целью обоснования наиболее актуальных направлений развития деятельности по трансферу технологий в Украине обобщены теоретические основы, проанализированы зарубежный опыт и отечественные реалии. Выявлено, что для повышения эффективности университетской деятельности по трансферу технологий внутренние факторы конкурентоспособности офисов трансфера технологий как основной институциональной формы должны опираться на взаимосвязь компетенций, среди которых наиболее актуальным для отечественных субъектов является развитие предпринимательских компетенций. Доказано, что университетам необходимы автономия и достаточные объемы ресурсов для развития офисов трансфера технологий как внутренних подразделений и выполнения ими ключевых задач. Продемонстрировано, что государство должно сосредоточиться на формировании благоприятных и мотивирующих внешних условий деятельности офисов трансфера технологий как инфраструктуры экономики знаний
У світі зростає роль вищих навчальних закладів у забезпеченні соціально-економічного розвитку, що є результатом переходу найбільш розвинених країн до парадигми економіки знань. Започатковане в 2014 р. реформування системи вищої освіти України має серед іншого передбачати забезпечення реалізації національного інтелектуального капіталу через трансфер технологій. Актуальність статті обумовлює необхідність комплексного підходу до підготовки планів реформ у період загострення глобальної конкуренції за знання як основний ресурс розвитку. Метою написання статті є обґрунтування рекомендацій щодо найактуальніших аспектів розвитку діяльності з трансферу технологій в Україні на підставі узагальнення іноземного досвіду та аналізу вітчизняних реалій. Для досягнення мети визначено такі завдання: узагальнити теоретичні засади діяльності з ТТ; ідентифікувати світових лідерів із ТТ та їх особливості; дослідити характерні риси розвитку ТТ у країнах, що розвиваються; вивчити сучасний стан діяльності з ТТ в Україні. У статті обґрунтовано, що становлення розвиненої інноваційної економіки, в якій діяльність із ТТ є важливим складником, як правило, відбувається протягом тривалого часу. Результати проведеного дослідження засвідчили, що брак ефективності діяльності з ТТ часто обумовлений тим, що ця діяльність розглядається відірвано від більш комплексного питання управління знаннями у всіх його формах, зокрема як обов’язковий етап НДДКР. Відсутність запровадження компетентнісної моделі в діяльності вітчизняних ВНЗ, НДІ, підприємств та органів державної та місцевої влади призводить до того, що в діяльності підрозділів ТТ немає будь-яких згадувань щодо підприємницьких, маркетингових компетенцій. Їх брак, у свою чергу, спричиняє низьку ефективність діяльності ОТТ. У розвинених країнах зростання комерційної активності ВНЗ та НДІ стало результатом еволюційного підвищення вимог суспільства щодо ефективності інвестицій у науку та освіту. У країнах, що розвиваються, таких як Україна, прагнення розвитку комерційного аспекту ТТ розглянуто в умовах неможливості забезпечення достатнього і стабільного фінансування, відсутності фінансових механізмів накопичення результатів вдалого ТТ. За таких умов зацікавленими часто виявляються винятково самі працівники ВНЗ та НДІ, інтереси яких відірвані від інтересів інших стейкхолдерів, єдність яких обґрунтована в концепції потрійної спіралі. Ефективність зусиль щодо ТТ обмежено недостатністю у вітчизняних ВНЗ можливостей накопичення фінансових результатів від комерціалізації ОІВ. Отримувані фінансові результати найчастіше спрямовують на поточну діяльність через недостатні, спадаючі обсяги фінансування з традиційних джерел. Основним традиційним джерелом мають залишатися кошти державного бюджету, але при цьому має стимулюватися залучення інших джерел. Негативну динаміку витрачання державою коштів на науково-освітню діяльність обумовлюють різні чинники, серед яких недостатнє оприлюднення отримувачами державник коштів звітів про результати та аналіз ефективності їх витрачання. Непублічність, відсутність прозорості можуть свідчити про приватизацію результатів діяльності окремими суб’єктами або значний корупційний складник їх діяльності. Водночас непублічність може говорити про низький рівень суспільної відповідальності за результати діяльності та неспроможність брати відповідальність за певні ризики. Відсутність інформації про створювані ефекти, у т.ч. мультиплікаційні, від упровадження ОІВ та технологій дає передумови для відносних «перемог» у конкуренції за бюджетні кошти інших сфер. Упровадження компетентнісної моделі, зокрема щодо підприємницьких та маркетингових компетенцій, у діяльність із ТТ вітчизняних інституцій має підвищити їх ефективність у середньостроковій перспективі до рівня розвинених країн. Урахування отриманих висновків під час розробки реформ системи науки та освіти сприятиме підвищенню рівня їх міжнародної конкурентоспроможності й рівня ефективності інвестицій у цю сферу, що матиме комплексний позитивний вплив на національний добробут. Наукову новизну праці становлять: обґрунтування доцільності реалізації довгострокових стратегій підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та НДІ як ключових інституцій генерування й трансферу знань; виявлення недостатності підприємницьких, маркетингових та інших компетенцій у політиці розвитку університетських офісів трансферу технологій; обґрунтування необхідності впровадження суспільних вимог щодо підзвітності ВНЗ та НДІ для розкриття ефективності витрачання коштів платників податків та їх внеску в соціально-економічний розвиток регіонів та країни. Залишається широке коло питань, дослідженню яких можуть бути присвячені подальші праці. Зокрема, актуальними вважаємо: 1) обґрунтування системи показників вимірювання всіх аспектів діяльності з ТТ; 2) вивчення досвіду формування професійних мереж у сфері ТТ; 3) обґрунтування системи мотивації та підвищення ефективності співробітництва всіх зацікавлених суб’єктів; 4) методичні напрацювання патентної політики університетів та їх конвергенції з науково-дослідними інституціями; 5) розбудова культури суспільної підзвітності інституцій науково-освітньої сфери як отримувачів коштів платників податків.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 45-60
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До питання створення національної довідкової служби енциклопедично-освітнього спрямування
On the modeling of a national encyclopedic-and-educational service
Autorzy:
Болтівець, Сергій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196169.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
енциклопедичне знання
енциклопедії
ціложиттєве навчання
освіта для дорослих
«Навчання навпростець»
encyclopedic knowledge
encyclopedias
lifelong learning
adult education
Learndirect
International Adult Learners’ Week
Opis:
The article defends the necessity to establish a national help service titled Navchannia Navprostets (Learn Direct). It would be a not-for-profit telephone line based on modern encyclopedias of Ukraine. The creation of such a service is justified by the Lifelong Learning as an international social movement, which in Ukraine is supervised by the Ukrainian Coordination Bureau of the International Public-State Program Adult Education in Ukraine. The concept of lifelong learning is upheld by the scholarly explained idea of a human ability to learn at any age. It has been identified by the Council of Europe as an important component of the social model of Europe. Accordingly, one of the tasks of the European states is to ensure the citizens’ aspirations for development and to receive lifelong education. The idea of starting up the national help service in Ukraine is based on the experience of European countries, first of all, we mean a service in the UK (Learndirect).
Стаття висвітлює питання необхідності створення національної довідкової служби, що функціонувала б у вигляді безкоштовної телефонної лінії і, можливо, базувалася б на основі сучасних українських енциклопедичних ресурсів. Поява такої служби обґрунтована у зв’язку з міжнародним соціальним рухом ціложиттєвого навчання (lifelong learning), яким в Україні опікується Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної громадськодержавної програми «Освіта дорослих України». Концепція ціложиттєвого навчання відстоює науково виважену ідею про здатність людини навчатися в будь-якому віці. Її визначено Радою Європи важливим компонентом європейської соціальної моделі. Відповідно, одним із завдань європейських держав є забезпечення прагнень громадян до розвитку, отримання ними освіти впродовж усього життя. Ідея створення національної довідкової служби в Україні ґрунтується на досвіді європейських країн, зокрема Великої Британії, у якій діє служба «Learndirect» («Навчання навпростець»).
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2019, 11
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До питання про природу освітнього права
To a Matter of the Nature of Educational Law
Autorzy:
Янчук (Yanchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185489.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
право
освіта
освітнє право
галузь
права
навчальна дисципліна
освітнє законодавство
law
education
educational law
branch of law
academic discipline
educational legislation
Opis:
The paper focuses on the legal nature of educational law. The current trend is an increase in the arithmetic progression of the quantity of brunches of the legislation. However, an increase in the branches of the legislation does not automatically lead to an increase in the branches of law. And if a certain branch of law always corresponds to a branch of legislation, then a branch of legislation does not always reflect a certain branch of law. This is quite justified in relation to educational law. Despite the fact that the term “educational law” is recognized as well-established, the issue of the status of educational law remains controversial. The paper emphasizes that the transformation of views on the relative nature of educational law has come a long way from complete rejection of educational law, when it was considered only a sub-branch of administrative law to attempts to justify educational law as an independent branch of law. It is carried out analysis of different approaches for determining the legal nature of educational law, namely: as a sub-branch of administrative law, as a complex branch of law, as a legal array, as an independent area of research, as a discipline, as a special part of information law. The author pays special attention to highlighting the strengths and weaknesses of representatives of various fields in justifying the status of educational law. Attention is drawn to the fact that none of the supporters of the separation of educational law as an independent branch of law has proved and shown why the issue of legal regulation of educational relations should be considered outside of administrative law. It is emphasized the need to include in the curriculum a separate course “Educational Law” in the pedagogical sector of education and postgraduate studies. This is not about the formation of a unified approach to the teaching of discipline “Educational Law”. The subject and system of the discipline should be determined by the target audience, as well as current trends in education.
У статті порушено питання про юридичну природу освітнього права. Сучасною тенденцією є зростання в арифметичній прогресії кількости галузей законодавства. Тим не менш, збільшення галузей законодавства не веде до автоматичного збільшення галузей права. І якщо певній галузі права завжди відповідає галузь законодавства, то не завжди галузь законодавства відображає певну галузь права. Це цілком виправдано щодо освітнього права. Незважаючи на те, що термін «освітнє право» визнано цілком усталеним, питання статусу освітнього права залишається дискусійним. У статті акцентовано увагу на тому, що трансформація поглядів щодо природи освітнього права пройшла тривалий шлях від повного несприйняття освітнього права, коли вважали, що це лише підгалузь у рамках адміністративного права, до спроб обґрунтування освітнього права як самостійної галузі права. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи освітнього права, а саме: як підгалузі адміністративного права, як комплексної галузі права, як нормативно-правового масиву, як самостійного напряму наукових досліджень, як навчальної дисципліни, як спеціальної частини інформаційного права. Особливу увагу відведено висвітленню сильних та слабких позицій представників різних напрямів в обґрунтуванні статусу освітнього права. Звернено увагу на ту обставину, що жоден з прихильників виокремлення освітнього права як самостійної галузі права не довів та не показав, чому питання правового регулювання освітніх відносин варто розглядати поза адміністративним правом. Наголошено на необхідності залучення в навчальний план окремого курсу «Освітнє право» в педагогічному секторі освіти та під час навчання в аспірантурі. При цьому мова не про формування уніфікованого підходу до викладання навчальної дисципліни «Освітнє право». Предмет та система навчальної дисципліни має визначатися цільовою аудиторією, а також сучасними тенденціями розвитку освіти.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 63-70
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies