Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "округ" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Z historii przesiedlania i rozmieszczania obywateli polskich w obwodzie samarkandzkim (1941–1945)
Samarqand viloyatida Polsha fuqarolarining surgun jarayoni va joylashtirilishi tarixi (1941–1945)
From the History of Resettlement and Placement of Polish Citizens in the Samarkand Oblast (1941–1945)
Из истории переселения и расселения граждан Польши в Самаркандской области (1941–1945 гг.)
Autorzy:
Yakubov, Akmal
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/48822025.pdf
Data publikacji:
2024
Wydawca:
Muzeum Pamięci Sybiru ; Polskie Towarzystwo Historyczne Oddział w Białymstoku
Tematy:
ewakuacja
Uzbekistan
komitety wykonawcze
Polska
okręg
II wojna światowa
gospodarka
humanizm
dzieci
samorząd lokalny
Samarkanda
evacuation
executive committees
Polska
district
World War II
economics
humanitarianism
children
local government
Samarkand
эвакуация
узбек
исполкомы
поляк
округ
Вторая мировая война
экономика
гуманизм
дети
местное самоуправление
Самарканд
Opis:
W artykule dokonano analizy rozsiedlania/rozlokowania obywateli polskich przesiedlonych do Uzbekistanu w czasie II wojny światowej, pomocy humanitarnej dla Polaków i ich dzieci, solidarności w stosunkach uzbecko-polskich oraz przyjaznego przyjęcia Polaków przez miejscową ludność. Ponadto badane są kwestie związane z zatrudnieniem, mieszkalnictwem i edukacją Polaków, pomimo okresu niedoboru ekonomicznego.
This article analyzes the placement of Polish citizens resettled to Uzbekistan during the Second World War, as well as humanitarian assistance to the Poles and their children, solidarity in Uzbek-Polish relations, and the friendly acceptance of the Poles by the local population. In addition, despite the period of economic scarcity, Poles' issues related to employment, housing and education are explored.
В данной статье анализируется расселение польских граждан, переселенных в Узбекистан в годы Второй мировой войны, гуманитарная помощь полякам и их детям, солидарность в узбекско-польских отношениях, дружеское принятие поляков местным населением. Кроме того, исследуются вопросы поляков, связанные с трудоустройством, жильем и образованием, несмотря на период экономического дефицита.
Źródło:
Biuletyn Historii Pogranicza; 2024, 24; 50-55
1641-0033
Pojawia się w:
Biuletyn Historii Pogranicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Латыши в Полоцком округе БССР
Latvians in the Polaсk Region of the BSSR
Łotysze w Okręgu Połockim BSRR
Autorzy:
Королёв, Максим
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1817398.pdf
Data publikacji:
2021-09-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
латыши
БССР
Полоцкий округ
межвоенный период
национальная политика
латбюро
репрессии
Latvians
BSSR
Polack region
interwar period
national policy
Latbureau
repression
polityka narodowościowa
Opis:
Статья посвящена анализу положения латышского населенияПолоцкого округа БССР в 1924–1930 и 1935–1938 гг. Автор рассматривает основные латышские колонии на территории округа, показываетизменения в жизни латышских крестьян в связи с преобразованиямив экономической и культурной сферах. Особое внимание уделенодеятельности Латышского бюро при Полоцком окружкоме КП(б)Б, котороепроводило в жизнь национальную политику большевиков и собралобольшой пласт сведений о жизни латышей в 1920-е гг. В завершениипроанализированы социальные трансформации 1930-х гг., изменившиеструктуру латышского населен
Artykuł poświęcony jest analizie sytuacji społeczności łotewskiejw okręgu połockim BSRR w latach 1924–1930 i 1935–1938. Autor analizujegłówne skupiska łotewskie, ukazuje zmiany w życiu łotewskich chłopóww związku z przemianami gospodarczymi i kulturowymi. Szczególną uwagęzwraca się na działalność Biura Łotewskiego przy Komitecie OkręgowymKP(b)B w Połocku, które realizowało politykę narodowościową bolszewikówi gromadziło wiele informacji o życiu Łotyszy w latach dwudziestych XX wieku.W podsumowaniu autor analizuje przemiany społeczne lat 30., które zmieniłystrukturę ludności łotewskiej, a także tragiczne losy Łotyszy w okresie wielkiego terroru.
The article is devoted to the analysis of the situation of Latvianpopulation in Polack region of the BSSR in 1924–1930 and 1935–1938. Theauthor considers the main Latvian colonies on the territory of the region andshows the changes in the life of Latvian peasants in connection with thetransformations in the economic and cultural spheres. Particular attentionwere paid to the activities of the Latvian Bureau under the Polack regionCommittee of the CP(b)B, which implemented the national policy of the Bolsheviks and collected a large layer of information about the life of Latvians inthe 1920s. Finally, the author analyzes the social transformations of the 1930swhich changed the structure of the Latvian population as well as the tragicfate of Latvians during the years of the Great Terror
Źródło:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2021, 18, 18; 109-132
1730-0274
Pojawia się w:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Evacuation of the German Population from the Zhytomyr General District (November 1943 – March 1944)
ЕВАКУАЦІЯ НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ З ГЕНЕРАЛЬНОГО ОКРУГУ «ЖИТОМИР» (ЛИСТОПАД 1943 р. – БЕРЕЗЕНЬ 1944 р.)
Autorzy:
Martynenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894297.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
ethnic Germans, occupation, evacuation, Zhytomyr General District, Germany, Bialystok district, Warthegau
етнічні німці, окупація, евакуація, генеральний округ «Житомир», Німеччина, округ «Білосток», Вартегау
Opis:
Протягом осені 1943 р. з декількох окупованих регіонів України проходила масова евакуація німецького населення. Одним з них став генеральний округ «Житомир», де в той час проживало понад 40 тис. етнічних німців. На початок листопада 1943 р. його територія потрапила під удар наступаючих радянських військ. Це і стало поштовхом до евакуації місцевого німецького населення. Її головним ініціатором виступила цивільна адміністрація. Персонал СС зазвичай виконував допоміжну роль. Також помітну участь в даній операції, особливо з погляду транспортного забезпечення, брав вермахт. Для перевезення контингенту досить часто (а на початку 1944 р. виключно) використовувалися поїзди, що значно прискорювало евакуацію. Підводи та автотранспорт активно застосовувалися тільки під час її першої фази. Як свідчать документи, переважна більшість біженців евакуювалася добровільно, оскільки всерйоз побоювалася нових репресій з боку радянської влади. У той же час, мали місце випадки, коли окупаційний режим вдавався до погроз і силового тиску щодо осіб, які з тих чи інших причин вирішили залишитися. Основна маса біженців спочатку була вивезена в райони генерального округу «Волинь-Поділля». З січня 1944 р. їх евакуювали на територію округу «Білосток», де, згідно з початковими планами керівництва СС, їм в перспективі відводилася роль поселенців. Однак в березні 1944 р. даний контингент був повністю вивезений у Вартегау, де і знаходився до закінчення військових дій в Європі. В межах даної статті на основі залучення документів архівних фондів Німеччини розглянуто організацію, перебіг та особливості евакуації німецького населення з території генерального округу «Житомир» в листопаді 1943 р. – березні 1944 р.
During the autumn of 1943, a mass evacuation of the German population took place from several occupied regions of Ukraine. One of them was the Zhytomir general district, where at that time more than 40,000 ethnic Germans lived. By early November 1943, its territory came under attack from the advancing Soviet troops. This was the impetus for the evacuation of the local German population. Its main initiator was the civil administration. SS personnel often played a supporting role. The Wehrmacht also took a noticeable part in this operation, especially from transport support. For transportation of the contingent, quite often (and at the beginning of 1944 exclusively), trains were used, which significantly accelerated the evacuation. Carts and vehicles were actively used only during its first phase. According to documents, the vast majority of refugees evacuated voluntarily, as they seriously feared new repressions by the Soviet government. At the same time, there were cases when the occupying authorities resorted to threats and forceful pressure against persons who, for one reason or another, decided to stay. The bulk of the refugees were initially transported to the General District of Volhynia and Podolia. Since January 1944, they were evacuated to the territory of the Bialystok district, where, according to the initial plans of the SS leadership, in the future, they were destined the role of settlers. However, in March 1944, this contingent was completely exported to Warthegau, where it remained until the end of hostilities in Europe. In the framework of this article, based on attracting documents from German archival funds, the organization, the course, and features of the evacuation of the German population from the territory of the Zhytomyr General District in November 1943 – March 1944 are considered.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 10; 138-154
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Reforma samorządu lokalnego we współczesnej Rosji (na przykładzie obwodu woroneskiego)
Autorzy:
Romanowskiy, Aleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687156.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
local government reform, municipality, municipal district, city district, the head of the municipality, city manager
samorząd lokalny, reformy, formacja miejska, powiat miejski, kierownik formacji miejskiej, zarządca miasta
местное самоуправление, реформы, муниципальное образование, муниципальный район, городской округ, глава муниципального образования, сити-менеджер
Opis:
The article analyzes the innovation in the legislation on the organization of local government in Russia, summarizes the first steps of their implementation, and presents different perspectives regarding the content and the possible consequences of this reform, describes the features of the experience of the organization of local government in the Voronezh region.
W artykule przeanalizowano innowacje w  ustawodawstwie dotyczącym organizacji samorządu lokalnego w Rosji, podsumowano pierwsze kroki w ich praktycznym wdrażaniu, przedstawiono różne punkty widzenia dotyczące treści i możliwych konsekwencji tej reformy oraz pokazano specyfikę doświadczenia w organizacji samorządu lokalnego w obwodzie woroneskim.
B статье проанализированы нововведения в законодательстве по организации местного самоуправления в России, обобщены первые шаги их практической реализации, представлены различные точки зрения относительно содержания и возможных последствий данной реформы, показаны особенности опыта организации местного самоуправления в Воронежской области.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2020, 6, 1
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Rejestr pospolitego ruszenia powiatu poznańskiego z 28 sierpnia 1649 r.
Register of the Poznan county’s mass levy of 28 August, 1649
Реестр народного ополчения Познаньского повета с 28 августа 1649 года
Autorzy:
Staręgowski, Bartosz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1921472.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:
wyprawa
województwa
popis
rejestr
pospolite ruszenie
powiat
Wielkopolska
expedition
voivodeship
display
register
mass levy
district
Greater Poland
экспедиция
воеводства
смотр
реестр
народное ополчение
округ
Великопольша
Opis:
W 1649 r. w obliczu ataku połączonych sił hetmana kozackiego Bohdana Chmielnickiego i chana Islama Gireja III na fortecę księcia Jeremiego Wiśniowieckiego, Zbaraż, król za zgodą sejmu postanowił zwołać wyprawę pospolitego ruszenia. Odpowiednie uniwersały zostały rozesłane po wszystkich sejmikach ziemskich, by rozpoczęły przygotowania do wyprawy. W lipcu dokumenty te dotarły do województw wielkopolskich: poznańskiego i kaliskiego. Odpowiedni dokument wystawił też wojewoda poznański Krzysztof Opaliński, który wzywał szlachtę na pospolite ruszenie. Termin popisu generalnego wyznaczył na dni 25–29 sierpnia 1649 r. pod Poznaniem. Na popis przybyły powiaty z województwa. Rejestry dotyczą składu osobowego dwóch grup z powiatu poznańskiego. Niestety, wyprawa nie zdołała opuścić terytorium województw wielkopolskich ze względu na opieszałość organizacji. Podczas gdy w województwach trwały przygotowania do wyprawy, król zawarł rozejm kończący działania zbrojne, co zostało obwieszczone stosownym uniwersałem, który przerywał wyprawę pospolitego ruszenia.
In 1649, facing the attack of the joint forces of the Cossack hetman Bohdan Chmielnicki and the khan İslâm III Giray on Zbarazh, the fortress of prince Jeremi Wiśniowiecki, the king, with the parliament’s consent, decided to organize a mass levy expedition. Appropriate universals were sent out to all land sejmiks to make them begin preparations for the expedition. In July the documents reached the voivodeships of the Greater Poland: the Poznan and Kalisz voivodeships. An appropriate document was also issued by the Poznan voivode Krzysztof Opaliński, who summoned the gentry for the mass levy. He set the date of the general display near Poznań on 25–29 August 1649. Nobles from the voivodeship districts came to the display. Presented registers concern the composition of the two groups from the district of Poznań. Unfortunately, the expedition never managed to leave the territory of the Greater Poland voivodeships due to sluggish organization. While the preparations were in progress in the voivodeships, the king concluded a truce that ended military activities. It was announced by an appropriate universal, which stopped the expedition of mass levy.
В 1649 г. в свете нападения объединённых сил казацкого гетмана Богдана Хмельницкого и хана Исламa Гирея III на крепость Збараж князя Иеремии Вишневецкого, король, с согласия сейма, решил созвать народное ополчение. Соответствующие запросы были разосланы во все земские сеймики, чтобы они начали готовиться к экспедиции. В июле эти документы достигли великопольских воеводств – Познаньского и Калишского. Также соответствующий документ издал Познаньский воевода Кшиштоф Опалинский, который призывал шляхту в народное ополчение. Генеральный смотр он назначил на 25–29 августа 1649 г. под Познанью. На смотр собрались округа воеводства. Реестры касаются личного состава двух групп из Познаньского округа. К сожалению, экспедиции не удалось выйти за пределы великопольских воеводств, в связи с нерасторопностью организации. В то время как в воеводствах велись приготовления к походу, король заключил перемирие с прекращением военных действий, что было объявлено соответствующим указом, который прервал экспедицию народного ополчения.
Źródło:
Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2016, XVII (LXVIII), 4 (258); 141-151
1640-6281
Pojawia się w:
Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies