Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "образ" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Трансгрессия в эстетическом дискурсе
Transgression in the aesthetic discourse
Autorzy:
Заика, Владимир
Гиржева, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/950924.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
эстетический дискурс
референт
образ
трансгрессия
Opis:
Transgression is understood as a force that is generated against three different elements of the art world. Transgression create problems form and is realized by simultaneous formation of referents: realities, narrating subject, language.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 497-508
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Культура безопасности здоровья
Autorzy:
Потапова, Лариса
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1872813.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa Publicznego i Indywidualnego Apeiron w Krakowie
Tematy:
здоровье
культура безопасности здоровья
здоровый образ жизни
Źródło:
Security Dimensions; 2014, 12(12); 159-163
2353-7000
Pojawia się w:
Security Dimensions
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
В поисках чудесного: лингвистическое исследование сюрреалистического образа
In search of the marvelous: linguistic study of the surreal image
Autorzy:
Прадивлянная, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1832513.pdf
Data publikacji:
2019-11-22
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
сюрреалистическая поэзия
образ
Н. Заболоцкий
surrealist poetry
image
N. Zabolotsky
Opis:
At the beginning of the XX century surrealists rebelled against traditional culture and expressed their lack of faith in rational world perception. Instead, the artists and poets drew attention to imagination and focused on the study of the unconscious and irrational. They attributed great importance to the image which became the core of their aesthetics and was assigned the role of a vehicle for bringing forth into the conscious mind the creative forces of the unconscious. Surrealist imagery is verbalized through the cult of metaphor, synesthesia, arbitrary and spontaneous combination of words. In our work we consider approaches to the concept of the surreal image and explore linguistic peculiarities of N. Zabolotsky poetry. Nikolay Zabolotsky is a Russian poet of the literary and artistic avant-garde group OBERIU whose early poetic experiments (published in the book of poetry Stolbtsy in 1929) bear certain resemblance to the poetry of French surrealists. Though he mostly describes everyday life, routine surroundings typical for his time/ place, he does this with irony and love. The irrational world of N. Zabolotsky is created through illogical combination of words, absurd imagery, personification, metaphors.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 193-201
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Біблійні слова-образи в текстах українських народних пісень
Autorzy:
Danylyuk, Nina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788602.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
figurative language (words)
images
Biblical words
theonym
heortonym
folk song text
слово-образ
мовний образ
народнопісенний текст
мовно-естетичний знак культури
зміни у формі та змісті
Opis:
The article investigates the fi gurative language (words) of the biblical origin such as God, Jesus Christ, God’s Mother and other that obtained new national cultural meanings and became ethnologemes in the texts of Ukrainian folklore. The research is conducted on the basis of a great number of reference texts, written down mainly in the 19th – beginning of the 20th centuries. It was found out that the texts of oral lore are linguo-aesthetic signs of ethnic culture refl ect a mode of thinking of a nation at diff erent historical periods. It was pointed out that modern authors understand the meaning of such terms as a “word-image” and “language image” in diff erent ways and add their individual interpretations. Key words-images have been analysed in the context of the linguistic conceptual map of the Ukrainians in whom pagan and pre-Christian beliefs of our people are refl ected. It was discovered that Biblical words-images in the Ukrainian folklore were reconsidered and, as a result, it led to the changes in their forms and meanings. The analysis of the folk songs texts makes it possible to conclude that the word-images of Jesus Christ and God’s Mother are developed to the level of language images obtaining specifi c senses that are typical to a real man, a master/landlord, and a woman, a mother and a hostess/ landlady.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 41-59
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Типология образов фронтовичек в фильме «Дылда» Кантемира Балагова
Typologia obrazów kombatantek w filmie „Wysoka dziewczyna Kantemira Bałagowa
The typology of female front-line soldiers images in “Beanpole film by Kantemir Balagov
Autorzy:
Kuhn, Michael
Jawor, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2085368.pdf
Data publikacji:
2021-10-22
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
Кантемир Балагов
Дылда
современное российское кино
женский образ в кино
образ фронтовички
Вторая мировая война
послевоенное время
антропология
психология
психическая травма
физическая травма
инь и ян
цветовая драматургия
Opis:
В данной статье при помощи описательно-функционального и сравнительно-сопоставительного методов анализируются и сопоставляются друг с другом две главные героини фильма Дылда (2019) российского режиссера Кантемира Балагова – молодые фронтовички Ия и Маша, стремящиеся начать мирную жизнь в постблокадном Ленинграде. Образ каждой героини рассмотрен по отдельным категориям с перспективы антропологии и психологии – Внешний вид, Одежда, Характер, Любовь, Дети, Травма, Война и мирная жизнь. Сопоставление совершенно разных, но при этом очень близких подруг, позволяют провести параллель с концепцией из китайской философии инь и ян и подвергнуть персонажей первой подобной типологии в научной литературе. Проведенный анализ помогает прийти к выводам о настоящем и будущем героинь: послевоенная жизнь оказывается для фронтовичек порой сложнее, чем военная.
In this article with the use of descriptive-functional and comparative research methods are analyzed and compared with each other the two main characters of the movie Beanpole (2019) by Russian director Kantemir Balagov – young female front-line soldiers Iya and Masha, who are trying to start a peaceful life in post-blockade Leningrad. 
W danym artykule, za pomocą opisowo-funkcjonalnej i porównawczej metod, analizowane i porównywane ze sobą są dwie główne bohaterki filmu Wysoka dziewczyna (2019) rosyjskiego reżysera Kantemira Bałagowa – młode kombatantki Ija i Masza, które próbują rozpocząć spokojne życie w wyniszczonym blokadą Leningradzie. Obraz każdej z bohaterek jest rozpatrywany w osobnych kategoriach z perspektywy antropologii i psychologii – Wygląd, Odzież, Charakter, Miłość, Dzieci, Trauma, Wojna i życie w czasie pokoju. Porównanie zupełnie różnych, ale jednocześnie bardzo bliskich przyjaciółek, pozwala zastosować paralelę z koncepcją z chińskiej filozofii yin i yang i poddać bohaterki pierwszej takiej typologii w literaturze naukowej. Przeprowadzona analiza pomaga wysnuć wnioski na temat teraźniejszości i przyszłości bohaterek: powojenne życie okazuje się dla kombatantek czasami trudniejsze niż wojenne.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2021, 4 (176); 77-96
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Конструирование национальной идентичности в медиа: украино-российские взаимные образы сейчас и 15 лет назад
Autorzy:
Гнит, Юлия
малес, лЮдмила
мотузенко, БоГдан
рымжа, Виктор
Фреик, наталия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/450862.pdf
Data publikacji:
2016-04-26
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydział Ekonomiczno-Socjologiczny
Tematy:
взаимные этнонациональные образы
образ врага
имперский дискурс
украино-российские отношения
медиа
контент-анализ
Opis:
Тщательное изучение взаимных этнических представлений украинцев и россиян чрезвычайно актуально в связи с начавшимся военным конфликтом, затрагивающим, прежде всего, вопросы этничности, национальности идентичности. В данной статье содержится анализ разнообразных характеристик и составных элементов взаимных этнических образов украинцев и россиян в печатных СМИ. Сравнение персонажей фигурирующих в российских и украинских изданиях по результатам двух замеров с разницей в 15 лет показывает, как проявились латентные стратегии имперскости в российских изданиях, как однозначно образ брата сменился образом врага – в украинских. В 2001 году российские СМИ часто писали о том, что делалось на украинской территории. Замер 2015 года, в сравнении с предыдущим, отчетливо демонстрирует, как образ украинской нации выходит из имперского дискурса. Причем данная тенденция проявляется как в российских так и в украинских СМИ. В российских медиа прослеживается снижения восприятия Украины и украинцев как составляющей части империи (несмотря на наличие агрессивных претензий) и вынужденное отношении к ней как к самостоятельному поли- тическому субъекту. В украинском дискурсе прослеживается резкое снижении внимания к бывшей «метрополии» как центру политической, экономической, культурной жизни.
Staranne badanie wzajemnych, etnicznych percepcji Ukraińców i Rosjan, wydaje się dziś szczególnie aktualne w związku z rozgrywającym się konfliktem wojennym i ideologicznym między dwoma krajami, dotykającym w szczególności zagadnień odnoszących się do etniczności, czy tożsamości narodowej. Niniejszy artykuł zawiera analizę różnych charakterystyk oraz elementów, składających się ze wzajemnych reprezentacji etnicznych Ukraińców i Rosjan, obecnych w prasie drukowanej. Analiza porównawcza tych pojawiających się w rosyjskiej i ukraińskiej publicystyce reprezentacji, oparta na dwóch pomiarach zrealizowanych w ciągu 15 lat, pokazuje, że w mediach rosyjskich widoczna jest ukryta strategia imperialna, w ukraińskich zaś obraz Rosjan-braci zastąpiony został obrazem Rosjan-wrogów. W 2001 roku rosyjskie media często pisały o tym, co dzieje się na Ukrainie. W 2015 zaś – jak pokazuje to zrealizowane przez autorów badanie – istotnie dominuje w nich obraz Ukraińców ukształtowany przez dyskurs imperialny. Co więcej retoryka obecna w rosyjskich mediach pozostaje wroga Ukrainie jako niepodległemu państwu, a sam kraj i jego mieszkańcy dalej traktowani są jako część imperium. Z kolei w mediach ukraińskich daje się zaobserwować wyraźny spadek zainteresowania dawną metropolią. Rosja przestała być w nich prezentowana jako centrum życia politycznego, ekonomicznego oraz kulturalnego.
Źródło:
Władza sądzenia; 2016, 8
2300-1690
Pojawia się w:
Władza sądzenia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Архетипне підґрунтя вибраної творчості Віри Вовк: образ богині Іштар та інші персонажі
The archetypical substratum of Vira Vovk’s selected works: the character of the goddess Ishtarand other personages’
Autorzy:
Smolnytska, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343313.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
архетип
жінка
образ
Біблія
маскулінне/фемінінне
богиня
archetype
woman
character
masculine/feminine
goddess
Bible
Opis:
У дослідженні пропонується проаналізувати образ богині Іштар у вибраних творах української письменниці у Ріо-де-Жанейро Віри Вовк (автонім Віра-Лідія-Катерина Селянська). Головні фемінінні персонажі для компаративного аналізу: Інанна-Іштар, Естера (біблійна та заголовна героїня роману), вигадана героїня Айля. До уваги беруться маскулінні та фемінінні персонажі. Аналізується архетипне підґрунтя на прикладі міфологем. Пропонується полілог текстів Віри Вовк. Матеріал аналізу: твори Віри Вовк, Біблія, міфи різних народів. Образ Айлі зіставляється з вічними образами, а також постатями українських інтелігенток, у тому числі алегорично змальованими у літературі ХХ ст. Задіюються компаративний, архетипний, текстологічний та інші методи.
The study proposes to analyze the image of the goddess Ishtar in selected works of the Ukrainian writer in Rio de Janeiro Vira Vovk (Wira Wowk, autonym Vira-Lydia-Kateryna Selyanska, Wira Selanski). The main feminine characters for comparative analysis are: Inanna-Ishtar, Esther (biblical character and title image of the novel), fictional heroine Aylya. Masculine and feminine characters are taken into account. The archetypal substratum is analyzed as exemplified by mythologems. The polylogue of Vira Vovk’s texts is offered. The material of the analysis encomasses the works by Vira Vovk, the Bible, myths of different nations. The image of Aylya is compared with eternal images, as well as figures of the Ukrainian intellectual women, including allegorically depicted ones in the literature of the 20th century. Comparative, archetypal, textual and other methods are used.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 125-148
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль ивы в поэзии С. А. Есенина
Role of sallow in the poetry of S. A. Jesienin
Autorzy:
Кур-Кононович, Иоланта
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665452.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
концепт ива
поэтический образ
символика растений
семантика
concept of sallow
poetic picture
plan symbolic
semantics
Opis:
In this article, the concept of sallow in the lyrics of Russian poet S. A. Jesienin on the background of artistic activity of his predecessors and present to him poets was analysed. The goal of this article is to define the role of sallow numerously represented in the Jesienin’s lyrics. Analysis was carried out on 13 examples and 29 symbols, characteristic for each poetic image of a separate plant. Symbols of sallow was elaborated in the following semantic fields: positive: senses, perception of the world (happiness, hope), human being (people – nuns, religious woman), things, places, orthodox holidays and negative: feelings (sadness, sorrow), fortuitous events (death) etc. The symbols of sallow reflect personal, internal experiences of the poet as well as the experiences connected with the changes in the political-social life in the country.
В статье проанализирован концепт ива в лирике русского поэта С.А. Есенина в сравнении с творчеством его предшественников и современных ему поэтов. Цель статьи – показать, какую роль играет ива в есенинской лирике. Было проанализировано 13 примеров и 29 символов, характерных для каждого поэтического образа растения в отдельности. Символы ивы отработаны в следующих семантических полях: положительные: чувства, восприятие мира (радость, надежда), человек, люди (монашки, богомолки), предметы, места, церковные праздники и отрицательные: чувства (грусть, несчастье), удары судьбы (смерть) и т.п. Символика ивы отражает личные внутренние переживания поэта, а также чувства, связанные с политическими и общественными изменениями в стране.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 99-111
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Летучий голландец» белорусской поэзии: сборник Нэа-літ как литературный феномен
“The Flying Dutchman” of Belarusian poetry: the collection Nea-lit as a literary phenomenon
„Latający Holender” białoruskiej poezji: zbiór Nea-lit jako zjawisko literackie
Autorzy:
Levytskyi, Viacheslav
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2129695.pdf
Data publikacji:
2022-10-11
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
текст
образ
вариант
публикация
эксперимент
text
image
version
publication
experiment
tekst
obraz
wariant
publikacja
eksperyment
Opis:
Цель предлагаемой работы – проанализировать статус сборника Неалит (1993–1994) в белорусском литературном процессе 1990-х гг. Материал исследования составляет макет этой книги из личного архива поэта Виктора Жибуля. Ранее соответствующий документ не был обнародован и введен в научный оборот. Особенности Нэа-літа освещаются в обще концептуальном, текстологическом и жанрово-стилистическом аспектах. Среди прочего, мини-антология продемонстрировала кристаллизацию новой литературы. Кроме того, в сборник вошли варианты стихотворений Сержа Минскевича, Ильи Сина, Алеся Туровича, отличные от более поздних публикаций. В итоге Нэа-літ стал площадкой для поиска актуального художественного языка. В рамках макета издания наметились радикальные транслогические эксперименты, сформировался нестандартный жанр «панфиль», проявилось преобладание образов городского пространства с подчеркнутыми мотивами телесности.
Celem proponowanej pracy jest analiza statusu zbioru Nea-lit (1993–1994) w białoruskim procesie literackim lat dziewięćdziesiątych. Materiałem badawczym jest makieta tej książki z prywatnego archiwum poety Wiktara Żybula. Taki dokument literacki nie został jeszcze upubliczniony ani wprowadzony do obiegu naukowego. Właściwości Nea-litu są wyjaśnione w aspektach ogólnokonceptualnym, tekstologicznym i gatunkowo-stylistycznym. Między innymi rzeczami antologia manifestowała krystalizację nowej literatury. Ponadto w zbiorze znalazły się odmienne od późniejszych publikacji warianty wierszy Sierża Minskiewicza, Illi Sina, Aliesia Turowicza. W końcu Nea-lit został platformą do poszukiwania aktualnego języka artystycznego. W ramach projektu książki zarysowano radykalne eksperymenty translogiczne i niezwykły gatunek „panfilu”, zaprezentowano dominowanie obrazów przestrzeni miejskiej z zaakcentowanymi motywami cielesności.
The purpose of the proposed work is to analyze the status of the collection Nea-lit (1993–1994) in Belarusian literary process of the 1990s. The research material is the layout of this book from the private archive of the poet Viktar Zhybul. Such literary record has not yet been made public or put into scientific circulation. The peculiarities of Nea-lit are illuminated in the general conceptual, textual and genre-stylistic aspects. Among other things, the anthology manifested the crystallization of new literature. In addition, the collection included versions of poems by Sierzh Minskievich, Illia Sin, Alies Turovich, different from later publications. In the end, Nea-lit became a platform for searching for actual imaginative language. Within the project of the book radical translogical experiments and unusual genre of ‘panphile’ were outlined, images of urban space with accentuated motifs of corporeality prevailed.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica; 2022, 64, 1; 649-666
1505-9057
2353-1908
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вибрані античні та біблійні образи в українському неокласичному поетичному дискурсі (Максим Рильський, Микола Зеров та ін.) у зіставленні з рецепцією Лесі Українки
The selected ancient and biblical characters in Ukrainian neoclassical poetic discourse (Maksym Rylsky, Mykola Zerov, etc.) in comparison with the reception of Lesya Ukrainka
Autorzy:
Smolnytska, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32310128.pdf
Data publikacji:
2023-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
міф
архетип
образ
неоромантизм
неокласицизм
язичництво
християнство
myth
archetype
character (image)
neoromanticism
neoclassicism
paganism
Christianity
Opis:
У статті пропонується компаративний аналіз на прикладі творчості Лесі Українки і „київських неокласиків” („п’ятірного грона”). Акцентується не лише на головних героях творів, але й на другорядних персонажах. Припускається, що окремі образи Лесі Українки могли бути розвинуті окремими неокласиками і використовуватись як імплікатури, з огляду на орієнтир на підготовленого читача. Виокремлено зв'язок українського неоромантизму з неокласицизмом. Акцентується на фемінінному аспекті аналізованих творів. До уваги беруться вибрані античні та біблійні образи у драматургії українського неоромантика і ліриці неокласиків. Звертається увага на зарубіжний контекст – як образ Саломеї, навіяний однойменною трагедією Оскара Вайлда. Застосовуються компаративний, текстологічний, архетипний (юнґіанський), міфологічний, біблеїстичний, ґендерологічний, етимологічний аналіз.
The article off ers a comparative analysis on the example of the work of Lesya Ukrainka and the „Kyiv neoclassicals” („the five bunch”). The paper emphasizes not only on the main characters of the works, but also on secondary characters. The research assumes that some images-characters of Lesya Ukrainka could have been developed by individual neoclassicals and used as implications, taking into account the reference point to the elitarian reader. The connection between Ukrainian neo-romanticism and neoclassicism has been allocated. The feminine aspect of the analysed works is emphasised. Selected ancient and biblical images (characters) in the dramatic texts of Ukrainian neo-romanticism and the lyrics of neoclassicals are taken into account. The attention is paid to the foreign context – as the image of Salomé, inspired by the eponymous tragedy by Oscar Wilde. Comparative, textual, archetypal (Jungian), mythological, bibleistic, genderological, etymological analysis are used.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 141-167
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Modern Senior in Dobra Commune
Współczesny senior w gminie Dobra
Современный пожилой человек в гмине Добра
Autorzy:
Sieńko-Awierianów, Elżbieta
Chudecka, Monika
Lubkowska, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/563197.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:
senior lifestyle
Dobra commune
senior
styl życia
gmina Dobra
пожилой человек
образ жизни
гмина Добра (Dobra)
Opis:
Aging of the body is irreversible and inevitable. Declining birthrate and the gradual increase in life expectancy means that societies in Europe, including Poland, are aging. According to forecasts, by 2030 every 4th Pole will become a senior. Therefore, the national health policy will have to meet the expectations and needs of its aging population (Osinski 2002). A huge role will be played by local, selfgovernment authorities. Implementation of programs activating the elderly can contribute to improving their quality of life and prevent social exclusion of a significant part of the society. The aim of the study was to assess the quality of life of seniors in Dobra commune. The study showed that the subjects were satisfied with life, well-educated, open to new technologies, and physically active. The degree of satisfaction with their current life situation depended on the level of education and degree of nutrition, but did not depend on gender, age, marital status, hobbies, and state of health. This is the research article.
Starzenie się organizmu jest procesem nieodwracalnym i nieuniknionym. Malejący przyrost naturalny oraz sukcesywne wydłużanie się długości ludzkiego życia powoduje, że społeczeństwo Europy, w tym także Polski, starzeje się. Według prognoz, w 2030 roku co czwarty Polak osiągnie próg starości. Dlatego polityka zdrowotna państwa będzie musiała sprostać oczekiwaniom i potrzebom starzejącego się społeczeństwa (Osiński 2002). Ogromna rola przypada władzom samorządowym. Wdrażanie programów aktywizujących osoby starsze może przyczynić się do poprawy jakości ich życia i przeciwdziałać wykluczeniu społecznemu znaczącej części społeczeństwa. Celem pracy była ocena jakości życia seniorów w gminie Dobra. Z przeprowadzonych badań wynika, że badani seniorzy to osoby zadowolone z życia, dobrze wykształcone, otwarte na nowoczesne technologie, aktywne fizycznie. Stopień zadowolenia z ich obecnej sytuacji życiowej zależy od poziomu wykształcenia i stopnia odżywienia, natomiast nie zależy od płci, wieku, stanu cywilnego, posiadanego hobby oraz stanu zdrowia.
Старение организма – необратимый и неизбежный процесс. Снижающийся естественный прирост населения и постепенное удлинение жизни человека приводят к тому, что население Европы, в том числе и Польши, стареет. По прогнозам в 2030 г. каждый четвертый поляк достигнет порога старости. Поэтому политика государства в области здравоохранения должна будет справиться с ожиданиями и потребностями стареющего общества (Osiński 2002). Огромная роль выпадает на долю органов самоуправления. Внедрение программ по активизации лиц преклонного возраста может способствовать повышению качества их жизни и противодействовать социальному отторжению значительной части общества. Цель работы – дать оценку качества жизни пожилых людей в гмине Добра (Dobra). Проведенные обследования показывают, что обследуемые пожилые люди – лица, довольные своей жизнью, хорошо образованные, открытые на современные технологии, физически активные. Степень удовлетворения их нынешней бытовой ситуацией зависит от уровня образования и степени питания, не зависит же от пола, возраста, гражданского состояния, хобби и состояния здоровья.
Źródło:
Handel Wewnętrzny; 2017, 4 (369) Tom I; 388-400
0438-5403
Pojawia się w:
Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«К стихам свербеж великий»: поэты XVIII века о неуемной страсти к сочинительству
Craving for poetry: 18th-century poets’ views on the uncontrollable desire to write poetry
Autorzy:
Николаев, Сергей
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/651277.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
литературная культура
графомания
дилетантизм
образ автора
causa scribendi
literary culture
dilettantism
graphomania
image of the author
Opis:
The penchant for writing poetry became a prominent discussion topic among Russian poets at the very beginning of the 18th century. While poets would usually exonerate themselves of their own “wretched inclination” to versify profusely, they would ridicule and judge similar proclivities shown by fellow poets: as Feofan Prokopovich put it, Omnes ad nauseam versificari occeperant (“everyone was composing verses in the most annoying way”). This kind of criticism was not unfounded: prolific writing led to a deterioration in style, loss of literary craft, dilettantism, and an overall decline in the prestige of the profession. Another consequence was the rise of graphomania that was likewise found reprehensible in literary polemics. Using many case studies, the author of the paper argues that these debates were closely tied to the formation of the literary culture of Modern Times, to changes in daily literary life and to the development of the image of a writer which for the most part would remain unchanged until the present.
С самого начала XVIII в. русские поэты заговорили о неуемной страсти к сочинению стихов, как своей, так и других поэтов. При этом собственная «прегнусная охота» к сочинению стихов добродушно оправдывалась, а вот чужая точно такая же страсть довольно зло высмеивалась и осуждалась: «Все предавались стихотворству до тошноты», писал Феофан Прокопович. Для осуждения этой страсти были все основания: многописание приводило к ухудшению стиля и деградации литературного мастерства, дилетантизму и падению престижа литературной работы. Еще одним следствием стало появление графомании, которая также подвергалась осуждению в литературных полемиках. В статье на многочисленных примерах показано, что вся эта проблематика связана со становлением литературной культуры Нового времени, с изменением структуры литературного быта и формированием образа писателя, который в основных своих чертах сохранился до нашего времени.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2018, 11; 47-54
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Obraz Boga w nauczaniu Kościoła i teologów. Wprowadzenie do tematu
Образ Бога в учении Церкви и богословов. Введение в тему
Autorzy:
Pek, Kazimierz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233600.pdf
Data publikacji:
2010
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
teologiczny obraz Boga
teologia europejska
teologia polska
mariologia
богословский образ Бога
европейское богословие
польское богословие
мариология
Opis:
Ранее предпринимаемые пробы изучения богословского образа Бога избирали за предмет исследований главным образом народную набожность, а особенно набожность, посвященную Богоматери. Было предпринято много проб суммирования учения о Марии, следствием чего непосредственно либо опосредованно были обнаружены примеры искажения христианского образа Бога. Данная проблема была довольно ясно указана как реальная пасторальная задача. Во время исследований опосредованно открывалось, что народная набожность черпала из учения великих авторитетов. В связи с этим появилась идея изучить богословский образ Бога, являющийся в мариологическом учении Церкви, как и отдельных богословов. В результате проведенного анализа была положительно верифицирована гипотеза о зависимости образа Марии от образа Бога. Проведенные исследования открыли необходимость дальнейшего изучения образа Бога в христологическом и экклезио- логическом учении Церкви.
Źródło:
Roczniki Teologii Dogmatycznej; 2010, 2; 95-118
2080-6345
Pojawia się w:
Roczniki Teologii Dogmatycznej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Образ Романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів
The image of the romantic poet-traveler in the creation of Oleksandr Oles and European symbolists
Postać romantycznego poety-wędrownika w twórczości Oleksandra Ołesia i symbolistów europejskich
Autorzy:
Tsurkan, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048621.pdf
Data publikacji:
2019-12-05
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
образ
природа
символ
символізм
мотив
душа
obraz
przyroda
symbol
symbolizm
motyw
dusza
image
nature
symbolism
motif
soul
Opis:
У статті розглядається образ романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів. Репрезентовано настрої людини, її почуття за допомогою орнітоморфних символів, що розкривають відчуття незгоди зі світом, оточенням. Окреслено функціонування образів пустелі та дороги, що можуть виступати формантами загальних психологічних станів епохи і характеризувати особисті переживання та настрої поетів.
Celem niniejszego artykułu jest próba analizy motywu romantycznego poety-wędrowcy, pojawiającego się w twórczości ukraińskiego pisarza Oleksandra Ołesia oraz symbolistów europejskich, w tym także polskich. Badania ujawniły, że analizowanych utworach poetyckich nastroje człowieka, jego uczucia eksponowane są głównie przy pomocy symboli ornitomorficznych, przedstawiających postawę konfliktu ze światem zewnętrznym, otoczeniem. Autor podjął próbę zdefiniowania sposobu funkcjonowania obrazów pustyni i drogi, będących formantami ogólnych stanów psychologicznych epoki i charakteryzujących przeżycia osobiste podmiotu lirycznego.
This paper is devoted to the image of the romantic poet-traveler which became the inalienable constituent of the original creation of European symbolists of the end XIX to beginning XX of the century on the background of the European tendencies. Oleksandr Oles and European symbolists brought the idea of the “inner individual”. They revolted against the world and the public and government norms. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets’ sensitive soul.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 97-108
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Языковой образ Польши и России в текстах обоюдных СМИ
The language image of Poland and Russia in Polish and Russian media respectively
Autorzy:
Lukianov, Dmitrii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/481949.pdf
Data publikacji:
2020-03-31
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
lexeme
image
Polish-Russian relations
mass-media
stereotype
лексема
языковой образ
польско-российские отношения
средства массовой информации
стереотип
Opis:
Общеизвестно, что средства массовой информации играют важ-ную роль в создании того или иного языкового образа. В данной статье анализиру-ется, как благодаря языковым средствам создаётся образ России в текстах польской газеты «Газета Выборча» и как аналогичным способом создаётся образ Польши в текстах российской газеты «Новая газета». На основании такого анализа удаётся выявить, какие характеристики русские и поляки приписывают друг другу. Кроме того, анализируется, как поляки и русские воспринимают друг друга с точки зре-ния политики, экономики, истории и культуры. В работе рассматриваются статьи, которые посвящены польско-российским отношениям на фоне политических, эконо-мических и исторических событий. Анализ польских СМИ показывает, что сквозь призму политических, экономических и исторических событий польско-российские отношения воспринимаются негативно, тогда как на фоне культурных событий польско-российские отношения воспринимаются положительно. Образ Польши, представленный в российской газете «Новая газета», независимо от затрагиваемого аспекта, существенно не отличается.
It is a well-known fact that mass-media plays an important role in creating the language image of the world. In this article, the author analyses by what linguistic means the image of Russia is created in the texts of the Polish newspaper “Gazeta Wyborcza” and in which way the image of Poland is created in the texts of the Russian newspaper “Novaya Gazeta”. Based on this analysis, the author reveals what main characteristics Poles and Russians attribute to one other. Furthermore, the author explores how Poles and Russians perceive each other in the area of politics, economy, history and culture – aspects which are frequently taken up by the media. Therefore, the author investigates articles which are dedicated to Polish-Russian relations and connected to political, economic and historical events. The analysis of Polish media shows that through the prism of political, economic and historical events, Polish-Russian relations are seen negatively, whereas regarding cultural events, Polish-Russian relations are perceived positively. However, if it comes to the image of Poland presented in the Russian newspaper “Novaya Gazeta” – regardless whether the articles are about politics, economy, history and culture – the image is positive and relatively stable.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2020, 1, XXV; 163-175
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies