Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "насильство" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Віктимолого-психологічна модель реабілітації неповнолітніх жертв сексуального насильства
Victimology-Psychological Model of Rehabilitation of Minor Victims of Sexual Violence
Autorzy:
Тіточка (Titochka), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185162.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
неповнолітній
реабілітація
сексуальне
насильство
віктимологія
жертва
інтеракція
juvenile
rehabilitation
sexual violence
victimology
victim
interaction
Opis:
The article examines the peculiarities of victimological and psychological rehabilitation of adolescents who suffered from sexual violence. Attention is drawn to the fact that statistical data and judicial practice show that the consequences of sexual violence against minors are often irreparable, especially if the child was not provided with timely help. It is indicated that sexual violence, in any case, is the so-called «trigger point» for counting the formation of psychological injuries, which in most cases lead to the emergence of a person, especially a minor, in a retrospective phenomenon, which consists in an episodic return to the event , which caused an injury. In this regard, the rehabilitation of such children should begin with establishing not only psychological and physiological determination, but also criminological and victimological conditions and background phenomena, which in symbiosis contributed to or facilitated the commission of sexual violence. As in the case of working with criminal offenders, as well as with victims, the creation of specific models of actual or potentially deviant behavior with the allocation of correlations with psychological and moral features of a person’s personality becomes especially relevant. Victimological prevention should always include identifying the basic conditions for the creation of deviant instructions that contributed to the adolescent getting into an unfavorable situation and working out possible ways to avoid it in retrospect. Any rehabilitation should begin with a balanced dialogue, which will give the child the opportunity in a favorable environment to work with a specialist on all aspects of a socially dangerous event and build a behavioral algorithm that will allow him to avoid victim relapse in the future. It was concluded that the main rehabilitation measures and means are: 1) creating a sense of security in the minor victim of sexual violence; 2) building a dialogue taking into account the characteristics of the child’s personality and the event of a criminal offense committed against him; 3) working out, if possible, the maximum number of trigger zones associated with a socially dangerous event; 4) adjusting the child to positive reframing; 5) prevention of repeated and secondary victimization; 6) closure of gestalts associated with episodes of sexual violence. Rehabilitation of such children should take place due to the consolidation of efforts of medical workers, teachers, psychologists, criminologists and victimologists.
У статті досліджено особливості віктимолого-психологічної реабілітації підлітків, які постраждали від сексуального насильства. Звернено увагу, що статистичні дані та судова практика свідчать про те, що наслідки сексуального насильства щодо неповнолітніх осіб часто є невиправними, особливо якщо дитині не було надано своєчасної допомоги. Наголошено, що сексуальне насильство за будь-яких обставин є так званою «тригерною точкою» для відліку становлення психологічних травм, які у більшості випадків призводять до виникнення в людини, особливо неповнолітньої, ретроспективного феномену, що полягає в епізодичному поверненні до події, котра завдала травми. У зв’язку з цим реабілітація таких дітей має починатися зі встановлення не тільки психологічної та фізіологічної детермінації, але й кримінолого-віктимологічних умов та фонових явищ, які в симбіозі сприяли сексуальному насильству або полегшили його вчинення. Як і під час роботи з кримінальними правопорушниками, так і з потерпілими, особливої актуальности набуває створення специфічних моделей фактичної або потенційно девіантної поведінки з виділенням кореляцій з психологічними та моральними особливостями особистости людини. Віктимологічна профілактика завжди має включати в себе виокремлення базових умов для створення девіантних настанов, які сприяли потраплянню підлітка в несприятливу ситуацію та опрацювання можливих шляхів її уникнення в ретроспективі. Будьяка реабілітація має починатися з виваженого діалогу, що надасть дитині можливість у сприятливих обставинах пропрацювати зі спеціалістом всі аспекти суспільно небезпечної події та побудувати поведінковий алгоритм, який в майбутньому дасть їй змогу уникнути віктимного рецидиву. Підсумовано, що основними реабілітаційними заходами та засобами є такі: 1) створення в неповнолітньої жертви сексуального насильства відчуття захищеності; 2) будування діалогу з урахуванням особливостей особистости дитини та події кримінального правопорушення, яке було вчинено щодо неї; 3) відпрацювання за можливості максимальної кількости тригерних зон, пов’язаних із суспільно небезпечною подією; 4) налаштування дитини на позитивний рефреймінг; 5) запобігання повторній та вторинній віктимізації; 6) закриття гештальтів, пов’язаних з епізодами сексуального насильства. Реабілітація таких дітей має відбуватися за рахунок консолідації зусиль медичних працівників, педагогів, психологів, кримінологів та віктимологів.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 55-62
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Обмежувальний припис як справа окремого провадження у цивільному процесі україни
Restricting Instruction as a Case of Separate Proceedings in the Civil Procedure of Ukraine
Autorzy:
Andriievska, Liudmyla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2076582.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
responsibility
domestic violence
abuse
child
law enforcement
special measures
відповідальність
насильство в сім’ї
жорстоке поводження
дитина
органи внутрішніх справ
спеціальні заходи
Opis:
The article is devoted to a study on the new institute of civil justice in Ukraine - a restrictive regulation, which is defined as a form of protection of any person from domestic violence. The research analyzes statistics on appeals to law enforcement agencies with allegations of domestic violence, the number of open criminal proceedings on these facts and reports of suspicion, the number of cases of administrative offenses, the trend of increasing applications, because in 2019 the National Police In Ukraine, 141 814 allegations and reports of offenses and other events related to domestic violence were registered, and in 2020 this figure increased by a third to 208 784. The case law on the procedure for consideration by courts of applications for issuance and extension of a restrictive order, on the amount of evidence submitted in a particular case has been studied separately; requirements for the application for the issuance or extension of a restrictive order, the terms of consideration of such applications, the procedure for their appeal. The paper identifies the legal features and shortcomings of the restrictive order, the period for which such an order is issued, the measures in accordance with which (which) the person of the offender may be assigned certain responsibilities. The aim of the article is to discuss current issues in the field of law enforcement response to cases of domestic violence and the use of restrictive regulations as a measure to combat this phenomenon in civil proceedings. The concept of responsibility for domestic violence and abuse of family members has been studied. The Law of Ukraine “On Preventing and Combating Domestic Violence”, the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence was opened for signature in Istanbul (Turkey) on May 11, 2011 and an explanatory report. Based on the analysis of theoretical views of scientists and current legislation of Ukraine, a description of special measures to prevent domestic violence. The author suggested the possibility of issuing a restraining order at the stage when the offender has not yet been prosecuted (criminal or administrative) for domestic violence, simplified the list and requirements for evidence to be submitted to the court together with the application for continuation of the restrictive prescription. General scientific research methods were used in the work, namely empirical - description, and theoretical - analysis, generalization.
Стаття присвячена дослідженню відносно нового інституту цивільного судочинства України – обмежувального припису, який визначається як форма захисту будь-якої особи від домашнього насильства. В науковій роботі проаналізована статистика щодо звернень до правоохоронних органів з заявами про вчинене насильство в сім’ї, кількість відкритих кримінальних проваджень за даними фактами та повідомлень про підозру, кількість справ про адміністративні правопорушення, досліджена тенденція зростання заяв, адже в 2019 р. Національною поліцією України було зареєстровано 141 814 заяв та повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством, а у 2020 р. цей показник зріс на третину та склав 208 784. Окремо досліджена судова практика щодо порядку розгляду судами заяв про винесення і продовження обмежувального припису, про обсяг доказів, які подавались в тій, чи іншій справі; вимоги до заяви про видачу чи продовження обмежувального припису, строки розгляду таких заяв, порядок їх оскарження. В роботі визначені юридичні особливості та недоліки обмежувального припису, строки на який такий припис видається, заходи, відповідно до якого (яких) на особу кривдника можуть бути покладені певні обов›язки. Метою статті є обговорення актуальних проблем, що існують у сфері реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та застосування обмежувального припису як заходу протидії даному явищу в цивільному процесі. Досліджено поняття відповідальності за вчинення насильства в сім’ї та жорстокого поводження членів сім`ї один до одного. Проаналізований Закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами відкрита для підпису в Стамбулі (Туреччина) 11 травня 2011 р. та пояснювальна доповідь до неї. На основі аналізу теоретичних поглядів науковців і чинного законодавства України надано характеристику спеціальних заходів щодо попередження насильства в сім’ї. Автором запропоновано можливість видачі обмежувального припису саме на стадії, коли особу кривдника ще не притягнуто до певного виду відповідальності (кримінальної або адміністративної) за вчинене домашнє насильство, запропоновано спростити перелік та вимоги щодо доказів, які повинні бути надані до суду разом з заявою про винесення чи продовження обмежувального припису. У роботі були використані загальнонаукові методи дослідження, а саме емпіричні – опис, та теоретичні – аналіз, узагальнення.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 2(34); 99-112
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies