Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "народ" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Росія: від «брата» до загарбника (ретроспекція агресивності)
    Russia: from “Brother” to Conqueror (Aggression in Retrospection)
    Autorzy:
    Severyniuk, Valentine
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850886.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Akademia Zamojska
    Tematy:
    Ukraine
    Russia
    people
    brotherhood
    empire
    aggression
    Україна
    Росія
    народ
    братерство
    імперія
    агресія
    Opis:
    Розглянуто деякі передумови теперішнього конфліктного стану російсько-українських відносин, що спричинений, на думку автора, також історичними прецедентами політичної та морально-психологічної агресивності з боку офіційної Москви. Проаналізовано місце в політиці Росії щодо України офіційної ідеології «Москва – третий Рим», концепцій: «собирание русских земель», «единый русский мир». Наведено факти дискредитації російською владою українських політиків, зневаження історико-культурних, ментальних відмінностей між «великоросами» та «малоросами», штучної асиміляції українського населення у XVII – XIX століттях.
    In this article the author discusses some preconditions of present military conflict between Russia and Ukraine getting to the conclusion that this situation has been caused by historical precedents of political, moral and psychological aggression of the Russian government. The author analyses the place of the official Russian ideology «Moscow is the third Rome» in relation to Ukraine, as well as concepts like «Russian lands gathering», «single Russian world». What is also being mentioned is the disrespect of historical, cultural and mental differences between «Great Russian» and «Little Russian» and artificial assimilation of the Ukrainian people in 16th-19th centuries.
    Źródło:
    Facta Simonidis; 2015, 8, 1; 9-25
    1899-3109
    Pojawia się w:
    Facta Simonidis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Религиозный фактор в формировании исторической памяти белорусского народа (на примере Православной Церкви в Беларуси в 1941-1945 гг)
    The Religious factor in the formation of the historical memory of the people of Belarus (the example of Orthodox Church in Belarus in 1941-1945)
    Religijny czynnik w powstaniu pamięci historycznej narodu białoruskiego (na przykładzie Cerkwi prawosławnej na Białorusi w latach 1941-1945)
    Autorzy:
    Велисейчик, Александр
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/420247.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    Великая Отечественная война
    историческое покаяние постсоветское общество
    историческая память
    белорусский народ
    Русская Православная Церковь
    правда
    реальность
    the Great Patriotic War
    historical repentance
    post-Soviet society
    historical memory
    Belarusian people
    Russian Orthodox Church
    truth
    reality
    Wielka Wojna Ojczyźniana
    rozrachunek historyczny
    społeczeństwo postsowieckie
    pamięć historyczna
    naród białoruski
    Ruska Cerkiew Prawosławna
    prawda
    rzeczywistość
    Opis:
    Конец двадцатого века ознаменовался появлением определенного дискурса исторической памяти в контексте национальной идентичности, и появлением новой эпистемологии, отмеченной такими понятиями, как «историческое покаяние» и «постсоветское общество», и релятивизацией таких понятий, как «истина» и «реальность». Цель работы − показать историческую память как память исторического пути белорусского народа, и выявить положительную или отрицательную роль Православной Церкви в истории этого народа во время Великой Отечественной войны. Эта тема до сих пор мало изучена.
    The end of the twentieth century is marked by the emergence of a particular discourse of historical memory in the context of national identity, and the emergence of a new epistemology, which was indicated by such concepts as “historical repentance” and “post-Soviet society,” and relativization of the concepts such as “truth” and “reality.” The aim of this paper is to identify historical memory as a memory of the historical path of the Belarusian people, to show the positive and negative aspects of the history of this nation during the Great Patriotic War, and to show the role of the Orthodox Church in Belarus in 1941-1945. This topic still requires further research.
    Dla końca XX stulecia stało się znamienne lansowanie swoistego dyskursu pamięci historycznej w kontekście tożsamości narodowej i powstania nowej epistemologii, określonej pojęciami „rozrachunku historycznego” i „społeczeństwa postsowieckiego”, relatywizacją zakresu takich pojęć jak „prawda” i „rzeczywistość”. Cel rozprawy - przedstawić pamięć historyczną jako pamięć dziejów narodu białoruskiego oraz ujawnić pozytywną lub negatywną rolę Cerkwi Prawosławnej w historii tego narodu w czasie Wielkiej Wojny Ojczyźnianej. Niniejszy temat pozostaje wciąż słabo zbadany.
    Źródło:
    ELPIS; 2016, 18; 45-49
    1508-7719
    Pojawia się w:
    ELPIS
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Любовь, гендерные роли и стереотипы в рассказах Антона Чехова из народной жизни (Агафья, Бабы)
    Autorzy:
    Собенников, Анатолий
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2034788.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-23
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    любовь
    стереотип
    роль
    народ
    гендерная психология
    love
    stereotype
    role
    peasants
    gender psychology
    Opis:
    Статья посвящена рассказам Чехова из народной жизни, тому, как Чехов описал на- родные представления о любви, обрисовал гендерные роли и стереотипы в этой среде. Рас- сказы Агафья (1886) и Бабы (1891) интересны описанием состояния влюбленной женщины, ее роли в браке, ее социальной судьбы. Чехов чуток к рамкам народной культуры, которые можно найти в Пословицах и поговорках русского народа Вл. И. Даля: мужское доминиро- вание, мужская агрессивность, зависимое положение женщины, ее бесправие. В Агафье и в Бабах молодых девушек выдали замуж без любви, и женская сексуальность проявляется в отношениях с мужчинами вне брака. Савка в Агафье привлекает женщин мужской кра- сотой и артистичностью. Его созерцательность, «сосредоточенная неподвижность», любовь к птицам – признаки внутренней свободы, он не такой, как все. И женщины «жалеют» его за этот экзистенциальный выбор, носят еду, приходят ночью на свидание. Агафью выдали замуж «год назад», и то, что она ночью приходит на свидание, – косвенная характеристика ее брака с железнодорожным стрелочником. Утром ее ждет расправа. В рассказе Бабы Машенька тоже становится жертвой мужской сексуальности. Ког- да мужу «забрили лоб» и «погнали в Царство Польское», Матвей Саввич, сосед молодой женщины, стал к ней захаживать, помогать по хозяйству. В его интерпретации «не прошло и года, как смутил меня нечистый дух, враг рода человеческого». У Чехова герой не признает своей вины, что он соблазнил чужую жену; вину он перекладывает на женщину. Тем самым он не выполняет главную гендерную роль мужчины – быть защитником любимой женщины. В рассказе Чехова два гендерных мотива, поясняющих любовь женщины: первый – мужская помощь по хозяйству; второй мотив – женское одиночество, потребность в общении, в муж- ской ласке. В описании Матвея Саввича – Маша прелюбодейка и преступница. И во всех дальнейших событиях – избиении жены мужем, вернувшимся со службы, его смерти от от- равления – он принимает сторону формального правосудия. Рассказы Чехова антилитературны, т. е. в них обнаруживается установка автора на изо- бражение крестьянской и мещанской жизни как экзистенции. В них нет эстетизации, героиза- ции или идеализации мужицкой жизни, чем грешили писатели-народники. Агафья и Машенька у Чехова – русские женщины, их судьбы типичны и в аспекте гендерной социологии, и в аспекте гендерной психологии. За сложной повествовательной структурой биографический автор (Че- хов) скрывает собственное чувство жалости и сострадания к конкретной женской судьбе.
    The article is devoted to Chekhov’s stories from the life of peasants and explores how Chekhov described folk ideas about love, how he depicted gender roles and stereotypes prevalent in this environment. The short stories “Agafya” (1886) and “Baby” (“Peasant Wives”) (1891) are interesting from the point of view of describing the state of a woman in love, her role in marriage and her social lot. Chekhov is sensitive to the framework of the folk culture, as reflected in ‘Proverbs and Sayings of the Russian People’ collected by Vladimir Dal. It is marked by male dominance, male aggression, dependent position of a woman, her vulnerability. Young girls shown in “Agafya” and “Peasant Wives” have been married off without love, and female sexuality finds its expression in extramarital relationships. In “Agafya” Savka attracts women with masculine beauty and an artistic manner. His contemplation, “concentrated immobility” and his love for birds are signs of inner freedom: Savka is not like everyone else. His existential choice arouses sympathy in women so that they bring him food or make dates with him at night. In the time of the story, Agafya has been a wife for a year, and the fact that she goes out on a date at night indirectly reflects on her marriage with a railway switchman. She will be punished in the morning. In the short story “Peasant Wives” Mashenka also becomes a victim of male sexuality. When her husband had been conscripted and “packed off to Poland,” a neighbour, Matvey Savvich, began to call on the young woman and to help her with the harder household work. In his own interpretation, “a year had not passed before the Evil One, the enemy of all mankind, confounded me” [from Constance Garnett’s translation]. In Chekhov’s text, the male character does not admit his guilt in seducing another man’s wife; he puts the blame on the woman. Thus, he does not perform the main gender role of a man – to be the protector of his beloved. In Chekhov’s short story there are two gender motives that explain a woman’s love: the first is male help with the household; the second is women’s loneliness, the need for contact and men’s affection. In Matvey Savvich’s description Masha is an adulteress and a criminal. And in all subsequent events – the wife getting bitten by her returned husband, his death from poisoning – Matvey takes the side of the formal justice. Chekhov’s short stories are anti-literary in that they reveal the author’s purpose as depicting peasant and burgher life as actual existence. There is no aestheticisation, heroisation or idealisation of peasant life, which were the sins of the populist writers (narodniki). Chekhov’s Agafya and Mashenka are Russian women, their fates are typical both in terms of gender sociology and of gender psychology. Behind the complex narrative structure, the biographical author (Chekhov) hides his own feeling of pity and compassion for a specific female fate.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2021, 14; 59-68
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Демографические и социально-экономические проблемы коренных малочисленных народов: опыт России
    Demographical and socioeconomic problems of indigenous small-numbered peoples: The Russian Approach
    Autorzy:
    Awerin, Aleksander
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/567423.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Olsztyńska Szkoła Wyższa
    Tematy:
    безработный, брак, городское население, занятый, медианный возраст, коренной малочисленный народ, раса, родной язык, русский язык, рождаемость, сельское население, средства к существованию.
    unemployment, matrimony, urban population, employed, median age, indigenous small-numbered peoples, race, native language, Russian language, birth rate, rural population, means of subsistence
    Opis:
    на основе данных Всероссийских переписей населения 2002 и 2010 годов рассматривается динамика численности коренных малочисленных народов Российской Федерации, демографические, языковые и социально-экономические проблемы их развития.
    This article based on data collected through the Russian population census 2002 and 2010 covers the population changes of indigenous small-numbered peoples of Russia, their demographical and socioeconomic problems.
    Źródło:
    Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne; 2014, 2; 9-18
    2084-1140
    Pojawia się w:
    Warmińsko-Mazurski Kwartalnik Naukowy, Nauki Społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Агония „красного человека”: сложные дилеммы Светланы Алексиевич
    The Agony of the "Red Man": Contradictory Dilemmas of Svetlana Alexievich
    Autorzy:
    Poliszczuk, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/915920.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-20
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    red man
    nation
    homo sovieticus
    experience
    trauma
    writing
    epoch
    „красный человек”
    народ
    опыт
    травма
    творчество
    эпоха
    Opis:
    The article is dedicated to the Svetlana Alexievich literary works in the cultural and social context of our time. As the writer has recognized, she writes about the end of the epoch which was called homo sovieticus. She paid a great attention to the traumatic experience regardless of to whom it belongs: to the Soviet servants or theirs victims – the ones who were repressed and called dissidents. Humanistic pathos is one of the main features of Svetlana Alexievich’s writings. It overestimates the value of individuality and private life in the contemporary society.
    Źródło:
    Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog; 2018, 8; 115-133
    2391-470X
    Pojawia się w:
    Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Rosyjska wizja narodu ogólnoruskiego
    Autorzy:
    Radzik, Ryszard
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/624816.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    All-Russian nation
    East Slavs
    national/ethnic stereotypes
    Levada–Centre surveys
    naród ogólnoruski
    Słowianie Wschodni
    stereotypy narodowe/etniczne
    badania Centrum Lewady
    агульнарускі народ
    усходнія славяне
    нацыянальныя/этнічныя стэрэатыпы
    даследаванні Левада-Цэнтра
    Opis:
    The article offers a discussion of the Russian concept of the community to which Russians refer as ‘national’, ‘pan-Russian’, or the ‘threefold nation of Rus’. Focused on the Russian perception of the other two components of such a community, Ukrainians and Belarusians, the study draws on the latest sociological surveys, mainly those conducted by the Levada Centre, a Moscow-based independent research organisation respected for its quality opinion polls. The discussion also presents historically conditioned factors shaping the Russian perception of the two Slavic neighbours, which was greatly dependent on Russian self-awareness in terms of such dimensions as power (dynastic, feudal, autocratic, totalitarian), religion (Orthodoxy), history (Kievan Rus’), state (the supra-ethnic empire of Peter I), nation (state or ethnic nationalism), and culture (high culture characterised by an idea of superiority over societies with incomplete social structure). The significance of individual content elements of these categories was subject to historical evolution during the period under discussion.
    Artykuł poświęcony jest rosyjskiej wizji wspólnoty zwanej przez Rosjan narodową, ogólnoruską, trójjedynym ruskim narodem. Dokładniej: dotyczy on postrzegania przez Rosjan dwóch pozostałych elementów wspólnoty w oparciu o najnowsze badania socjologiczne, zwłaszcza Analitycznego Centrum Jurija Lewady jako instytucji, której ustalenia cieszą się uznaniem. Część rozważań dotyczy historycznych uwarunkowań odnoszenia się przez Rosjan do obu słowiańskich sąsiadów. Jak Rosjanie postrzegali Ukraińców i Białorusinów zależało, od tego, w jakich kategoriach odbierali oni samych siebie, z perspektywy: władzy (dynastycznej, feudalnej, absolutnej, totalitarnej), religii (prawosławia), historii (Ruś Kijowska), państwa (ponadetnicznego Piotra I), narodu (nacjonalizmu państwowego bądź etnicznego) czy kultury (wysokiej, wywyższającej ich w stosunku do społeczeństw o niepełnej strukturze społecznej). Znaczenie poszczególnych elementów treściowych wymienionych kategorii podlegało ewolucji na przestrzeni wieków.
    Артыкул прысвечаны расійскаму бачанню супольнасці названай рускімі нацыянальнай, агульнарускай, трыадзіным рускім народам. Дакладней: успрыманню імі двух астатніх элементаў супольнасці – украінцаў і беларусаў – абапіраючыся на найноўшыя сацыялагічныя даследаванні, асабліва Аналітычнага цэнтра Юрыя Левады, як той сацыялагічнай установы, даследчыя вынікі якой карыстаюцца прызнаннем. Частка разважанняў тычыцца гістарычных абумоўленасцей стаўлення рускіх да сваіх славянскіх суседзяў. Тое, як рускія ўспрымалі украінцаў і беларусаў залежала перадусім ад таго, у якіх катэгорыях яны ўспрымалі сябе: улады (дынастычнай, феадальнай, абсалютнай, таталітарнай), рэлігіі (праваслаўя), гісторыі (Кіеўская Русь), дзяржавы (па-над этнічнага Пятра І), народа (нацыяналізму дзяржаўнага або этнічнага), культуры (высокай, узвышаючай іх адносна грамадстваў з няпоўнай сацыяльнай структурай). Значэнне паасобных зместавых элементаў пералічаных катэгорый эвалюцыянавала на працягу абмеркаваных стагоддзяў.
    Źródło:
    Studia Białorutenistyczne; 2016, 10
    1898-0457
    Pojawia się w:
    Studia Białorutenistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Modern Ethno-national Processes: the Potential of Anti-crisis Development of Ukraine
    МОДЕРНІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНІ ПРОЦЕСИ: ПОТЕНЦІАЛ АНТИКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
    Autorzy:
    Shmorgun, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894477.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    national identity, religious identity, corporate solidarity, ethnos, nation, people
    національна ідентичність, релігійна ідентичність, корпоративна солідарність, етнос, нація, народ
    Opis:
    На основі аналізу існуючих версій походження та історичної генези модерного націоналізму запропоновано концептуальний підхід, згідно з яким процес націогенезу є одним із важливих вимірів всесвітньо-історичного процесу. Розкрито складний взаємозв’язок та взаємну опозиційність конкретно-історичних типів національної ідентичності, а також значення новітнього націопатріотизму для формування універсальної інноваційної моделі антикризового розвитку та механізми її запровадження в Україні. Зокрема, спростовано як містично-міфологічні, так і, лише позірно протилежні їм, глобалістські антиутопічні проекти безкризового майбутнього (модель, так званого, мережевого суспільства М. Кастельса). Доведено граничну актуальність реального національного відродження на тлі закономірного краху неоліберального глобалістського тренду та триваючої фрагментаризації світового геополітичного простору. Показано, що становлення новітніх форм національної ідентичності нерозривно пов’язано з формуванням за Нового і Новітнього Часу гуманістичного секуляризованого світогляду, який і нині знаходиться в основі креативного типу мислення.
    On the basis of the analysis of existing theories about the origin and historical genesis of modern nationalism  the conceptual approach is proposed, according to which the process of nation formation  is one of the important dimensions of the world historical process. The author reveals the complex interdependance and mutual opposition of specific historical types of national identity as well as the importance of a new national patriotism for formation of the universal innovative model of anti-crisis development and mechanisms of its implementation in Ukraine. In particular, the author refutes  mystical and mythological projects of the crisis-free future as well as only outwardly opposing them, globalist anti-utopian projects (the model of so-called network society of M. Castells). The article proves the actuality of real national revival against a background of the naturally determined collapse of the neoliberal globalist trend and continuation of  fragmentation of global geopolitical space. It is shown that the formation of new forms of national identity is inseparably linked with the formation of humanistic secularized world outlook during the Modern Ages and  currently is the basis of the creative type of thinking.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 30-48
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Macedońscy wierni w diasporze a polityka cerkiewno-narodowa w Republice Macedonii
    Autorzy:
    Stamatoski, Zdravko
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2170019.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Akademia Supraska
    Tematy:
    Macedonia: wierni
    naród
    polityka
    diaspora
    gminy cerkiewne
    Македонија: верници
    народ
    политика
    дијаспора
    црковни
    општини
    Opis:
    Македонската емиграција е една од најспецифичните на Балканот и првите поорганизирани миграциски процеси датираат од втората половина на XIX и првата декада од XX век. Тие се резултат на неколку по Македонците неповолни политички одлуки и воени конфликти што се одвивале на просторот во кој тие биле населени (Вардарска, Пиринска и Егејска Македонија). Првите земји во кои што се населиле биле прекуокеанските, како што се Соединетите Американски Држави, Канада и Австралија. Веднаш по пристигнувањето тие се организираат и духовно, речиси секаде каде што се населила поголема група Македонци задолжително биле формирани црковни општини или се граделе цркви. Овие факти во голема мерка го помагале процесот на културна адаптација на Македонците во новите средини, факт кој во средината на XX век го потпомогнала и Македонската Православна Црква (МПЦ) со седиште во Скопје, Македонија. Со тек на време релациите помеѓу многубројната македонска дијаспора и МПЦ се поларизираат до толку што во денешниов актуелен миг сведоци сме на крајна нетрпеливост во австралиската заедница. Македонските духовни старешини, раководејќи се од принципот за мешан секуларен-религиски државен политички систем кој се практикува во Македонија, сакаат да ја стават под своја контрола целата македонска иселеничка заедница, на која таа одговара со негодување и неприфаќање на нивните постулати. Доаѓа до спор кој се заканува да ја одвои македонската емиграција во Австралија од својата Црква-Мајка, уникатна ситуација што претставува дополнителен проблем и за двете заедници.
    Źródło:
    Latopisy Akademii Supraskiej; 2015, Cerkiew w drodze, 6; 115-125
    2082-9299
    Pojawia się w:
    Latopisy Akademii Supraskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «И звезда с звездою говорит…»
    „I gwiazda rozmawia z gwiazdą…”
    «Two stars begin a dialogue…»
    Autorzy:
    Федюкина, Елена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/420456.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    Русский поэт
    герой
    горы
    вершина поэзии
    небо
    Москва
    творческий гений
    душа
    вечность
    крест
    лирика
    любовь
    молитва
    гармония
    предсказание
    кончина
    народ
    звезды
    Rosyjski poeta
    bohater
    góry
    szczyty poezji
    niebiosa
    Moskwa
    geniusz twórczy
    dusza
    wieczność
    krzyż
    liryka
    miłość
    modlitwa
    harmonia
    przepowiednia
    zgon
    naród
    gwiazdy
    Russian poet
    hero
    mountains
    best poems
    heaven
    Moscow
    poetical genius
    soul
    eternity
    cross
    lyric poetry
    love
    prayer
    harmony
    prediction
    death
    people
    stars
    Opis:
    Нынешний 2014 год − юбилейный для великого русского поэта Михаила Юрьевича Лермонтова, второй величины русской поэзии после Пушкина. Судьба отпустила поэту 26 лет жизни, и за этот короткий срок он сумел составить обширное поэтическое наследие, которое люди хранят и помнят вот уже два столетия. Лермонтов рассматривается в статье как поэт высокой поэтической мысли – вершины его творчества посвящены разгадке сокровенных смыслов бытия. Поиски истины открыли ему путь к гармонии, выраженной в его лучших стихах, замечательными проявлениями которой стали стихотворения-молитвы, живущие не только в стихотворной, но и в песенной форме. В то же время диссонанс жизни и творчества рождал у него тревогу, проявлявшуюся порой в предвидении собственной кончины. Лермонтова постоянно влекла к себе историко-героическая тема. Последние годы жизни ознаменовались созданием поэмы из истории России, в которой он решает проблему духовного здоровья народа и истоков силы его духа.
    W bieżącym 2014 roku przypada 200-setna rocznica Michała Lermontowa, następnej po Aleksandrze Puszkinie wyżyny poezji rosyjskiej. Poeta nie zmarnował 26 lat życia darowanych mu przez los, przez ten krótki czas bowiem potrafił nagromadzić obszerny spadek poetycki, który ludzie przechowują w pamięci na przeciągu już prawie dwóch stuleci. Lermontow jest rozpatrywany w artykule jako poeta, który osiągnął szczyty myśli poetyckiej poświęcone poszukiwaniom ukrytego sensu ludzkiego życia. Owe drogi ku prawdzie otwarli dla niego wizję harmonii, którą zawierają jego najlepsze utwory, w tym wiersze-modlitwy, istniejące również w postaci muzycznej. Jednocześnie rozdźwięk życia i twórczości stawał się źródłem niepokoju, który się wyrażał sporadycznie jako wizja rychłej śmierci. Poeta ciągle powracał również do wątku historycznego − w ostatnich latach jego życia powstał poemat historyczny, w którym rozstrzyga problem źródeł zdrowej egzystencji narodu i mocy jego ducha.
    2014 marks the 200th anniversary of the birth of the second greatest Russian poet (after Pushkin) Mikhail Lermontov. Although Lermontov died at the age of 26, he nevertheless left people a great deal of his wonderful poems. People have remembered and kept these poems for two hundred years. The author of this article describes Lermontov as a poet with high poetic way of thinking. His best poems are devoted to the exploring the meaning of life. Searching for truth showed him the way to the harmony depicted in his best poems. We can find a reflection of this harmony in his poems prayers. They exist not only as poems but also as songs. At the same time, the dissonance between the life and work aroused his anxiety. This anxiety can be found in foreseeing his own death. Lermontov was always interested in the history and heroic life of the Russians. During his last years, he created a historic poem based on Russian history. Here, he described the spiritual health of Russian people and showed the sources of the Russian spirit.
    Źródło:
    ELPIS; 2014, 16; 221-225
    1508-7719
    Pojawia się w:
    ELPIS
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies