Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "наратив" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн Центрально-Східної Європи
    The motive of the disease in the history of literature and culture of the post-totalitarian states of Central and Eastern Europe
    Autorzy:
    Yankova, Mariya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343927.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    мотив хвороби
    травма
    зцілення
    наратив
    українська жіноча проза
    посттоталітарні країни
    Центрально-Східна Європа
    витинанка
    арт-терапія
    українська візуальна культура
    українське сакральне мистецтво
    motive of illness
    trauma
    healing
    narrative
    Ukrainian women’s prose
    post-totalitarian states
    Central and Eastern Europe
    vytynanka (papercutting)
    art therapy
    Ukrainian visual culture
    Ukrainian sacred art
    Opis:
    Стаття присвячена питанням, що розглядалися під час міжнародної конференції „Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн ЦентральноСхідної Європи”, що відбулася 6 листопада 2020 року. Основні теми доповідачів були сфокусовані на питаннях хвороби як дефекту у літературі, на травмі втрати, тематиці хвороби й зцілення у світовій літературі від її початку до сьогодення, включно з періодами Київської Русі, Ренесансом, Бароко і Модернізмом та побутування травматичного досвіду в наративах Голодомору, сучасної української жіночої прози і здатності українського сакрального і декоративного, а також сучасного жіночого мистецтва візуалізувати хворобу і допомагати митцям здолати свої травми.
    The article is dedicated to the issues considered during the international conference “The motive of the disease in the history of literature and culture of post-totalitarian states of Central and Eastern Europe”, which took place on November 6, 2020. The main topics of the speakers were focused on the disease as a weakness in the literature, the trauma of loss, the theme of illness and healing in world literature from its beginning to the present, including the periods of Kyiv Rus, Renaissance, Baroque and Modernism and the traumatic experience in the narratives of the Holodomor, Ukrainian women’s prose and the ability of Ukrainian sacred and decorative, as well as modern women’s art to visualize the disease and help artists overcome their injuries.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 219-222
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Війни Історичної Пам’яті: Суспільні Спонуки
    Wars of Historical Memory: Social Objectives
    Autorzy:
    Tkachenko, V.
    Yakuba, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070527.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    the Molotov-Ribbentrop Pact
    World War II
    the Holocaust
    the European Parliament resolution of September 19 2019
    historical policy
    historical narrative
    “wars of historical memory”
    the concept of “good and evil”
    історична політика
    історичний наратив
    «війни історичної пам’яті»
    концепція «добра і зла»
    пакт молотова-ріббенропа
    друга світова війна
    голокост
    резолюція європарламенту від 19 вересня 2019 р.
    Opis:
    The article is a study of the wars of historical memory. The process of increasing use of the historical past in the public life of the present is considered. History has become a political tool through which one or another socio-political system is legitimized or delegitimized. In a number of countries, laws have been passed to punish those who write “wrong”. Real “wars of historical memory” have broken out in international relations. The ethnicization of history and the establishment of narratives about one’s own nation as exclusively a “victim of history” are gaining momentum, which requires special treatment and appropriate compensation. In particular, the initiators of the proclamation of “wars of historical memory” in different countries are not the same. Remembrance wars are often declared at the highest level, involving officials, including heads of state, who “rebuff” and “put in place the wrongdoers”, reminding the nation of the nation’s incurable wounds and the terrible crimes of its neighbors. Objectively, the question of the social motives of the “wars of historical memory” is brewing. The authors share the view that the main reason is the escalation of the confrontation between Russia and the collective West. Historical politics, which has taken the form of “wars of historical memory”, is a symptom rather than a cause of this confrontation. It has been analyzed that the politicization of historical memory often leads to negative consequences, and there is no easy way out of this situation. And it is difficult to find that decisive link, undertaking which it would be possible to pull out the whole chain of pressing problems. At the same time, it must be acknowledged that the controversy over the role of the Soviet Union in World War II has not been annihilated, but has intensified amid escalating tensions between East and West. Summarizing the evolution of “wars of historical memory” to a sharp aggravation, Marlene Laruel noted: “I interpret the wars for historical memory between Poland, the Baltic states and Ukraine, on the one hand, and Russia, on the other, as narrative «related to the exclusion of Russia from Europe or inclusion in it”.
    Стаття є дослідженням війн історичної пам’яті. Розглядається процес усе зростаючого використання історичного минулого в суспільному житті сьогодення. Історія стала  політичним інструментом, за допомогою якого легітимізується чи делегітимізується та чи інша соціально-політична система. У низці країн були прийняті закони про покарання тих, хто пише «неправильно». У міжнародних відносинах спалахнули справжні «війни історичної пам’яті». Набирає сили етнізація історії та утвердження наративів про власну націю як виключно «жертву історії», що вимагає до себе особливого ставлення й належної компенсації. Зокрема, ініціатори проголошення «війн історичної пам’яті» в різних країнах не одні і ті ж. Часто війни пам’яті проголошуються на найвищому рівні – в них беруть участь офіційні особи, включаючи глав держав, які «дають відкоша» і «ставлять на місце неправих», нагадують про незаживаючі рани нації й про страшні злочини сусідів. Об’єктивно назріває питання про суспільні спонуки «війн історичної пам’яті». Автори поділяють точку зору, що головна причина полягає у загостренні протистояння між Росією і колективним Заходом. Історична політика, яка набула вигляду «війн історичної пам’яті», є скоріше симптомом, а не причиною цього протистояння. Проаналізовано, що політизація історичної пам’яті досить часто призводить до негативних наслідків, і легкого виходу із цієї ситуації не проглядається. І важко знайти ту вирішальну ланку, взявшись за яку можна було б витягнути увесь ланцюг назрілих проблем. Тим часом слід визнати, що полеміка навколо ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні не виникла знічев’я, вона загострилася на фоні посилення напруги між Сходом і Заходом. Узагальнюючи еволюцію «війн історичної пам’яті» до жорсткого загострення, Марлен Ларюель зазначав: «Я інтерпретую війни за історичну пам’ять між Польщею, прибалтійськими державами і Україною, з одного боку, і Росією – з другого, як «стратегічний наратив», пов’язаний із виключенням Росії із Європи або включенням в неї».
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 7-25
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Засади сучасної геостратегії України в розрізі концепції гуманітарної аури нації Ліни Костенко
    Zasady współczesnej geostrategii Ukrainy w świetle koncepcji humanitarnej aury narodu autorstwa Liny Kostenko
    Autorzy:
    Lipkan, Volodymyr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343658.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    geostrategy
    humanitarian aura of the nation
    noopolitics
    noosphere
    Ukrainian nation
    Ukrainian language
    Ukrainian culture
    state infrastructure policy
    infrastructure potential
    strategic narrative
    Ukrainian intelligentsia
    strategic priorities
    geostrategia
    humanitarna aura narodu
    noopolityka
    noosfera
    naród ukraiński
    język ukraiński
    kultura ukraińska
    polityka infrastrukturalna państwa
    potencjał infrastrukturalny
    narracja strategiczna
    inteligencja ukraińska
    priorytety strategiczne
    геостратегія
    гуманітарна аура нації
    ноополітика
    ноосфера
    українська нація
    українська мова
    українська культура
    державна інфраструктурна політика
    інфраструктурний потенціал
    стратегічний наратив
    українська інтелігенція
    стратегічні пріоритети
    Opis:
    Діапазон наукової проблеми обраної теми статті зумовлює об’єднання методологічних та інтеграційних дисциплінарних підходів з метою її розв’язання. Логіка дослідження передбачає встановлення взаємного зв’язку між творенням геостратегії та плеканням гуманітарної аури нації. На підставі концепції гуманітарної аури нації Л. Костенко аналізуються сучасні тенденції, які впливають на формування сучасної геостратегії України, а також в рамках розроблення її політико-правової моделі намічаються стратегічні національні пріоритети. Контекст роботи просякнутий необхідністю розбудови державної інфраструктурної політики, яка інтерпретується в ролі локомотиву стійкого розвитку України, формування інвестиційно-інноваційної моделі держави, на засадах реалізації розробленої геостратегії. Контекстуально заторкуються питання стратегічного наративу в розрізі ноополітики і деконструкції деструктивних стереотипів, експорту та експансії українського культурного простору.
    Zakres problematyki naukowej wybranego tematu artykułu determinuje połączenie metodologicznego i integracyjnego podejścia dyscyplinarnego. Logika badań polega na ustaleniu wzajemnego związku między tworzeniem geostrategii a pielęgnowaniem humanitarnej aury narodu. W oparciu o koncepcję humanitarnej aury narodu L. Kostenki analizuje się współczesne trendy wpływające na kształtowanie się nowoczesnej geostrategii Ukrainy, a w ramach rozwoju jej modelu polityczno-prawnego nakreśla strategiczne priorytety narodowe. Kontekst pracy nasycony jest potrzebą wypracowania polityki infrastrukturalnej państwa, która jest interpretowana jako lokomotywa zrównoważonego rozwoju Ukrainy, kształtowanie modelu inwestycyjnego i innowacyjnego państwa, w oparciu o realizację opracowanej geostrategii. Kontekstowo poruszane są kwestie narracji strategicznej w zakresie neopolityki i dekonstrukcji stereotypów, eksportu i ekspansji ukraińskiej przestrzeni kulturowej.
    The range of the scientific problem of the chosen topic of the article determines the combination of methodological and integrative disciplinary approaches in order to solve it. The logic of the research involves the establishment of a mutual connection between the creation of geostrategy and the nurturing of the humanitarian aura of the nation. On the basis of L. Kostenko’s concept of the humanitarian aura of the nation, modern trends that influence the formation of modern geostrategy of Ukraine are analyzed, and strategic national priorities are outlined within the framework of the development of its political and legal model. The context of the work is imbued with the need to develop the state infrastructure policy, which is interpreted as the locomotive of sustainable development of Ukraine, the formation of the investment and innovation model of the state, on the basis of the implementation of the developed geostrategy. Contextually, the issues of strategic narrative in terms of noopolitics and deconstruction of destructive stereotypes, export and expansion of the Ukrainian cultural space are discussed.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2022, 8, 1; 11-31
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Аспекти мовленнєвожанрової організації „неприродних” наративів (на матеріалі української та російської мов)
    Aspects of speech-genre organization of „Unnatural” narratives (in Ukrainian and Russian)
    Autorzy:
    Batsevych, Florij
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343937.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    мовленнєві жанри
    наратив
    умови успішності наративу
    „неприродні” наративи
    абсурдизація наративу
    комунікативні смисли
    speech acts
    narrative
    making a narrative absurd
    communicative sense
    conditions of an effective narrative
    "unnatural" narratives
    Opis:
    У статті виявляються механізми впливу умисних (інтенціональних) авторських деструкцій структурно-змістової організації мовленнєвих жанрів на формування та сприйняття художніх наративів. Обґрунтовується можливість виділення низки прийомів „одивнення” комунікативного смислу художніх наративів, пов’язаних з авторським творенням „неприродної” онтології текстового світу, а також різноманітними способами семантичних деструкцій мовленнєвих жанрів, умисним порушенням прагматичних умов успішності породження і функціонування мовленнєвожанрових структур. Результат уживання цих прийомів – формування онтологічного, перцептивного, поведінкового, ментального та деяких інших типів текстового (дискурсивного, наративного) абсурду. Механізми творення інтенційних та/або неінтенційних „неприродних” мовленнєвих жанрів як складників художніх наративів – активні джерела формування неузуальних комунікативних смислів естетичного характеру.
    The article reveals the mechanisms allowing the author’s intention to destruct the structural-content organization of speech genres and influence the formation and perception of an artistic narrative. The research gives ground to outline a set of devices to make the communicative sense of artistic narratives odd, which is explained by the author’s creation of „unnatural” ontology of the narrated world; to outline various ways of semantic destruction of speech acts, and intentional breaches of the pragmatic conditions of the effective speech-genre structures creation and functioning. The result of these devices use is the formation of the ontological, perceptional, behavioural, mental and some other types of textual (discursive, narrative) absurd. Mechanisms of creating intentional and/or nonintentional „unnatural” speech acts as constituents of artistic narratives are active sources of forming unusual communicative senses of aesthetic nature.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 11-26
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies