Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "міграція" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Economic freedom and migration from Ukraine : The case of well-educated youth
    Економічна свобода та міграція з України (на прикладі високоосвітченої молоді)
    Autorzy:
    Kuzina, Nataliia
    Onopko, Mariya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178651.pdf
    Data publikacji:
    2016-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    economic freedom
    culture
    migration
    economic liberalization
    welfare
    економічна свобода
    культура
    міграція
    економічна лібералізація
    добробут
    Opis:
    This paper is based on the idea that there is a special pattern in migration of the well-educated youth from Ukraine connected with the difference in levels of economic freedom that include higher salary and welfare. The survey was conducted in order to obtain data regarding influence of the level of economic freedom on the decision to leave and choice of the target country. The analysis of the survey results was carried out in terms of economic freedom and its importance to the respondents, that has brought authors to the conclusion that economic freedom is indeed important factor for educated youth when the decision to leave is made.
    Стаття присвячена дослідженню особливостей еміграції високоосвітченої молоді з України, зокрема, звязку між різницею в рівнях економічної свободи, що включає вищий рівень оплаті праці та добробуту. За допомогою опитування отримано інформацію щодо впливу рівня економічної свободи на рішення щодо еміграції та вибору країни-реципієнта. У результаті аналізу результатів опитування через призму важливості економічної свободи та її значення для респондентів, автори дійшли до висновку, що економічна свобода насправді виступає важливим фактором для прийняття рішення про еміграцію.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 109-120
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Pułapka „ciepłych portretów”. Wybrane przykłady ukraińskich heteroobrazów w literaturze i kinie polskim na początku XXI wieku
    The trap of "warm portraits". Selected examples of Ukrainian heteroimages in Polish literature and cinema at the beginning of the 21st century
    Пастка „теплих портретів”. Вибрані приклади українських гетерообразів у польській літературі та кіно початку ХХІ ст.
    Autorzy:
    Kupidura, Ryszard
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343513.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    migration
    migration literature
    heteroimages
    stereotypes
    Paweł Łoziński
    Barbara Kosmowska
    міграція
    міграційна література
    гетерообрази
    стереотипи
    Павел Лозінський
    Барбара Космовська
    Opis:
    Хвиля польської солідарності з українцями після агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 року була абсолютно безпрецедентною. Безперечно такий радикальний історичний прорив у такому масштабі не був би можливим без внеску української міграційної дипломатії, реалізованої, часто несвідомо, сотнями тисяч мігрантів, які через безпосередній контакт із поляками знизили конфліктогенний потенціал українсько-польської історії. Метою цієї статті є простеження еволюції українських гетерообразів, які з’явилися в польському кіно та літературі на початку ХХІ століття, на прикладі короткометражного фільму Пані з України Павла Лозінського, роману Українка Барбари Космовської та репортажів Марти Мазусь та Моніки Собень-Гурської. Автор акцентує також увагу на міграційному контрдискурсі, що виникає на основі «заробітчанської» літератури, ролі польсько-українського театру та інтеркультурній перспективі для майбутніх літературно-художніх пошуків.
    The expressions of Polish solidarity with Ukrainians after the aggression of the Russian Federation on February 24, 2022 was absolutely unprecedented. Undoubtedly, such a radical historical breakthrough would not have been possible without the contribution of Ukrainian migration diplomacy, implemented, often unknowingly, by hundreds of thousands of migrants who, through direct contact with Poles, reduced the conflict-causing potential of Ukrainian-Polish history. The aim of this paper is to examine the evolution of Ukrainian heteroimages appearing in Polish cinema and literature at the beginning of the 21st century, e.g. Lady from Ukraine by Paweł Łoziński, Ukrainian girl by Barbara Kosmowska and reportages written by Marta Mazuś and Monika Sobień-Górska. The author also focuses attention on the migration counter-discourse in Guest Worker Literature, the role of the Polish-Ukrainian theater and the intercultural perspective for future literary and artistic searches.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 2; 29-40
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Демографічний та кадровий вимір міжнародних міграційних процесів в Україні
    Demographic and human dimension of international migration in Ukraine
    Autorzy:
    Duhinets, H. V.
    Rielina, I. Ie.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/980231.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    міжнародна міграція
    кваліфікований спеціаліст
    приймаюча країна
    еміграція
    імміграція
    международная миграция
    квалифицированный специалист
    принимающая страна
    эмиграция
    иммиграция
    international migration
    skilled specialist
    host country
    emigration
    immigration
    Opis:
    Рассмотрены вопросы демографического и кадрового измерения международных миграционных процессов в Украине. Определено, что в составе мировой миграционной системы Украина фигурирует как страна происхождения, транзита и прибытия мигрантов. В последние годы население страны продолжает сокращаться в результате эмиграции и эти потери не компенсируются иммиграцией из-за рубежа. Обоснованно, что целевым ориентиром государственной миграционной политики Украины должно стать сохранение интеллектуального потенциала страны, для чего необходимо обеспечить полное финансирование оплаты труда преподавателей высшей школы, научных работников, разработку программы по сохранению интеллектуального потенциала страны, развитие механизма стимулирования исследовательской деятельности и подготовку квалифицированных специалистов в необходимом количестве
    Modern transformation of the economic system of this country led to structural changes in the social environment. Movement of population and human resources inside and outside the country increased. The growth of the scale of international migration processes, their mixed impact on the development of the countries, qualitative transformation of the specified processes determine the importance of the study of demographic and employment dimension of the international migration processes in Ukraine, which is among the main donors of population.  The aim of the work is to determine demographic and human dimension of international migration processes in Ukraine. To achieve the goal, we applied dialectical method of scientific knowledge, as well as general scientific and special methods of research. The current state of migration processes in the global economy was examined. It was determined that in the global migration system Ukraine happens to be the country of origin, of transit and arrival of migrants. We analyzed the regional structure of migration flows in the state. It was proved that in recent years the country continues to lose population as a result of emigration, and these losses are not offset by immigration from abroad. This leads to a rapid decrease of the population of Ukraine. In addition, we tackled the problem of emigration of highly skilled labour force out of the country while the main channels of immigration into the country were identified. One of these channels is educational migration because Ukraine is included into the top ten leaders in the international market of educational services. It was substantiated that the target guideline of the state migration policy of Ukraine should be keeping the country's intellectual potential, for which it is necessary to ensure the execution of the following tasks: provision of financial and material resources to the development of science and higher education; funding in full the salaries of teachers in higher education, research workers; development of programs to preserve intellectual potential of the country; development of a mechanism for stimulating research activities and training of qualified professionals. The scientific novelty of the obtained results is in the developing and clarifying theoretical and practical foundations of the research into the issues of demographic and employment dimension of international migration processes in Ukraine.  The practical value of the research results is in the definition of the target guideline of the state migration policy of Ukraine, which should be the preservation of the intellectual potential of the country.  The participation of Ukraine in the international migration of skilled people should include an evolutionary process of rapprochement with the scientific and technological environment, and this process requires coordinated actions of all branches of government and business, predetermining the need for further research in this direction.
    Сучасна трансформація економічної системи країни призвела до структурних зрушень і у соціальному середовищі. Поширилися внутрішньодержавні та міждержавні переміщення населення та трудових ресурсів. Зростання масштабів міжнародних міграційних процесів, їх неоднозначний вплив на розвиток країн, якісні трансформації вказаного процесу визначають важливість дослідження демографічного та кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні, яка належить до числа основних донорів населення. Мета роботи полягає у визначенні демографічного та кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні. Для досягнення мети застосовано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Досліджено сучасний стан міграційних процесів у світовій економіці. Визначено, що у складі світової міграційної системи Україна фігурує як країна походження, транзиту та прибуття мігрантів. Проаналізовано регіональну структуру міграційних потоків у державі. Доведено, що в останні роки країна продовжує втрачати населення в результаті еміграції, і ці втрати не компенсуються імміграцією з-за кордону. Це призводить до стрімкого скорочення населення України. До того ж розглянуто проблему еміграції висококваліфікованої робочої сили з країни та визначено основні канали імміграції в країну. Один з таких каналів – освітня міграція, оскільки Україна увійшла в десятку лідерів на міжнародному ринку освітніх послуг. Обґрунтовано, що цільовим орієнтиром державної міграційної політики України має стати збереження інтелектуального потенціалу країни, для чого необхідно забезпечити виконання таких завдань: забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами розвитку науки та вищої освіти; повне фінансування оплати праці викладачів вищої школи, наукових працівників; розробка програми щодо збереження інтелектуального потенціалу країни; розвиток механізму стимулювання дослідної діяльності та підготовки кваліфікованих фахівців. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку та уточненні теоретико-практичних основ дослідження питань демографічного й кадрового виміру міжнародних міграційних процесів в Україні. Практичне значення результатів дослідження полягає в визначенні цільового орієнтира державної міграційної політики України, яким має стати збереження інтелектуального потенціалу країни. Участь України в міжнародній міграції кваліфікованих кадрів має передбачати еволюційний процес зближення з науково-технологічним середовищем, і цей процес потребує скорегованої дії усіх гілок влади та бізнесу, що зумовлює необхідність подальших досліджень у даному напрямку. Табл. 2. Бібл. 16.  
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2015, 4; 49-57
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Поетичний переклад у творах «Тихих Ліриків» В. Підпалого та Д. Чередниченка
    The poetic translation in the work of “Silent Lyrics” by V. Pidpaly and D. Cherednychenko
    Autorzy:
    Шарагіна (Sharagina ), Ольга (Olga)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177486.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    “silent poetry”
    “creative marginalism”
    “apolitical
    segregation”
    silent/homo silentio
    quiet/naturalis silentio
    “internal migration”
    translation
    «тиха лірика»
    «творчий маргіналізм»
    «аполітична відстороненість»
    мовчання/homo silentio
    «внутрішня міграція»
    переклад
    тиша/naturalis silentio
    Opis:
    The article reviewed the themes and leading images of the Russian (O. Pushkin, M. Lermontov, I. Bunin, A. Akhmatova, V. Khlebnikov, V. Berestov), of the Lithuanian (M. Vainilaitis, Y. Nyakroshius), of the Jewish (R. Balyasna, J. Gruber, P. Kyrychansky, M. Mohylevych), of the Gypsy (L. Manusha, O. Germano) poets, of the Czech (J. Neruda), of the Avar (R. Gamzatov), of the Armenian (G. Davtyan), of the Balkar (K. Kuliev) poets, as well as features of Slovak folklore translated by V. Pidpaly and D. Cherednychenko. The article reviewed the dominant motives of foreign writers, in the works of which were depicted love and devotion to the native people, admiration for the world of art and national identity, the beauty of natural landscapes and children’s world of fairy tales. The scientific article represented the appeal to the inner world of the lyrical hero of poets of both nations, his national self-identification, historiosophical understanding of existence in society. The focus is on the translation literary concept that evoke not only negative emotions, but also balance the inner state of the lyrical narrator, promotes his spiritual harmony. In “silent poetry”, in contrast to the literary work of the foreign writers, the literary concept of loneliness also describes the balanced inner state of the lyrical hero, his spiritual harmony. “Silent poets” were appealed to an aesthetically valuable poetic word, which reflected the ideological neutrality in the intertextual plane of the poem and focused on the inner intentions of the foreign poets, which were based primarily on his moral qualities. Given the translations of the foreign poets, the lyrics focused on primarily on the moral qualities of man, his inner development.
    У статті розглянуто теми та провідні образи російських (О. Пушкін, М. Лермонтов, І. Бунін, А. Ахматова, В. Хлєбніков, В. Берестов), литовських (М. Вайнілайтіс, Ю. Някрошюс), єврейських (Р. Балясн, Я. Грубер, П. Киричанський, М. Могилевич), циганських (Л. Мануша, О. Германо) поетів, чеського (Я. Неруда), аварського (Р. Гамзатов), вірменського (Г. Давтян), балкарського (К. Кулієв) ліриків, а також особливості словацького фольклору в перекладах В. Підпалого та Д. Чередниченка. У творчості вказаних митців осмислено домінантні мотиви, в яких переважають любов і відданість рідному народу, захоплення світом мистецтва, актуалізація національної самосвідомості, краса природних ландшафтів та дитячий світ казки. У науковій роботі продемонстровано звернення до внутрішнього світу ліричного героя поетів різних народів, його національну самоідентифікацію, історіософське осмислення буття в суспільстві. У центрі уваги – переклад літературних концептів, які репрезентують не лише негативні емоції, а й урівноважений внутрішній стан ліричного оповідача, що сприяє його духовній гармонії. У «тихій поезії», на відміну від літературної творчості закордонних митців, образ самотності, який зазвичай описує гармонійний внутрішній стан ліричного героя та його духовну рівновагу, є провідним. «Тихі лірики» зображали естетично вартісне поетичне слово – маркер ідейної нейтральності в інтертекстуальній площині вірша. Іноземні поети фокусувалися на внутрішніх інтенціях ліричного героя, що ґрунтувалися на його моральних якостях. Їхня лірика орієнтована насамперед на естетику людини, її внутрішній розвиток.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 23-29
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації
    Regulation of international movement of human resources of Ukraine under conditions of global intellectualization
    Регулирование международного движения человеческих ресурсов Украины в условиях глобальной интеллектуализации
    Autorzy:
    Samoilenko, A. O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692305.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    економічні інструменти розвитку
    інтелектуальний ресурс
    міграція
    туризм
    транзитно-професійні переміщення
    віртуальний міжнародний рух
    экономические инструменты развития
    интеллектуальный ресурс
    миграция
    транзитно-профессиональные перемещения
    виртуальное международное движение
    economic tools of development
    intellectual resource
    migration
    tourism
    transit-professional relocations
    virtual international movement
    Opis:
    В условиях глобальной интеллектуализации технологии, информационно-коммуникационная и транспортная инфраструктуры тесно связаны с использованием интеллектуальных и творческих возможностей человеческих ресурсов. Целесообразным и актуальным является вопрос об оптимизации регулирования международного движения человеческих ресурсов и определение экономических инструментов стимулирования развития интеллектуального ресурса Украины. Цель работы – теоретическое обоснование рекомендаций относительно регулирования международного движения человеческих ресурсов в Украине и экономических инструментов развития интеллектуального ресурса государства в условиях глобальной интеллектуализации. Во время исследования были применены общенаучные и специальные методы исследования: индукция, дедукция, метод мысленного эксперимента и обоснование, теоретическое обобщение. Сделан вывод, что стратегическим направлением экономической политики развития интеллектуального ресурса Украины должно быть государственное регулирование международного движения человеческих ресурсов за всеми их формами, а именно: миграция, туризм, транзитно-профессиональные перемещения и виртуальное международное движение. Развитие интеллектуальных ресурсов зависит от экономических инструментов, среди которых мы считаем целесообразным выделить: государственный мониторинг процессов международного движения, защита интеллектуальной собственности, мотивирование развития отечественных человеческих ресурсов, активизация международной кооперации, содействия интеллектуальной иммиграции и реэмиграции. Научная новизна исследования заключается в обосновании рекомендаций относительно регулирования международного движения человеческих ресурсов и определение основных инструментов развития интеллектуального ресурса в Украине. Практические значения исследования состоит в том, что полученные результаты могут быть задействованы государственными структурами для повышения эффективности законодательной базы и защиты интеллектуальных ресурсов Украины на национальном и местном уровнях. В перспективе дальнейшие исследования можно использовать для концептуализации государственной экономической политики регулирования международного движения человеческих ресурсов; изучения опыта передовых стран мира по удержанию интеллектуального ресурса.
    Under conditions of global intellectualization of technology, information–communication and transport infrastructures are closely connected to the utilization of intellectual and creative capabilities of human resources. It is an appropriate and relevant question to address the optimization in regulating the international movement of human resources and to define economic instruments to stimulate the development of intellectual resource of Ukraine. The goal of present work is a theoretical substantiation of recommendations concerning the regulation of international movement of human resources in Ukraine and economic instruments for the development of intellectual resource of the state under conditions of global intellectualization. In the research, we applied general scientific and special research methods: induction, deduction, method of imaginary experiment and substantiation, theoretical generalization. A conclusion was drawn on that the strategic direction of economic policy in the development of intellectual resource in Ukraine should be a state-led regulation of international movement of human resources in all their forms, namely, migration, tourism, transit-professional relocations and virtual international movement. Development of intellectual resources of Ukraine depends on economic instruments, among which we consider it appropriate to highlight: state monitoring over the processes in international movement, intellectual property protection, motivation of development of domestic human resources, the intensification of international cooperation, promotion of intellectual immigration and re-emigration. The scientific novelty of present research is the substantiation of recommendations related to the regulation of international movement of human resources and the determination of basic tools for development of intellectual resource in Ukraine.  A practical value of the research consists in the fact that the results obtained might be used by state bodies to improve effectiveness of the legal base and protection of intellectual resources of Ukraine at the national and local levels. In future, further research can be directed towards the conceptualization of state economic policy in the regulation of international movement of human resources of Ukraine; to study experience of the world leading countries on retaining intellectual resource.
    В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України. Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення. Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції. Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні. Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях.  У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України;  вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 7; 250-257
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
    Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
    Autorzy:
    Фомін, C.C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    демографічна проблема
    безробіття
    трудова міграція
    екологічна проблема
    багатовекторна зовнішня політика
    євразійська економічна інтеграція
    зона вільної торгівлі
    економічний союз
    протекціонізм
    demographic problem
    unemployment
    labour migration
    ecological problem
    multi-vector foreign policy
    Eurasian economic integration
    free trade area
    economic union
    protectionism
    Opis:
    В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається  вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
    The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies