Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "музей" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-15 z 15
    Tytuł:
    „Czarna skrzynka” białoruskiej kultury – o zbiorach muzealnych w Białoruskiej Bibliotece im. Franciszka Skaryny w Londynie
    The "black box" of Belarusian culture – about the museum collections in the Francis Skaryna Belarusian Library in London
    “Чорная скрыня” беларускай культуры: пра музейныя зборы ў Беларускай бібліятэцы імя Францішка Скарыны ў Лондане
    Autorzy:
    Waszczyńska, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/29430806.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
    Tematy:
    museum
    exhibition
    Belarusian culture
    Francis Skaryna Belarusian Library and Museum in London
    muzeum
    wystawa
    kultura białoruska
    Muzeum i Biblioteka im. Franciszka Skaryny w Londynie
    музей
    выстава
    беларуская культура
    Беларускай бібліятэцы і музеі Францішка Скарыны ў Лондане
    Opis:
    The article is dedicated to the museum collections located in the Francis Skaryna Belarusian Library and Museum. The history of the museum was reconstructed and presented, and its collections were characterized. The topic is also the exhibition activity. The last part is a reflection on the meaning of the collected artifacts for Belarusians and their identity.
    Artykuł jest poświęcony zbiorom muzealnym, które znajdują się w Bibliotece i Muzeum im. Franciszka Skaryny w Londynie. Została zrekonstruowana i przedstawiona historia muzeum oraz opisane jego zbiory. Podjętym wątkiem jest również prowadzona działalność wystawiennicza. Ostatnią część stanowi refleksja nad znaczeniem zgromadzonych artefaktów dla Białorusinów i ich tożsamości.
    Артыкул прысвечаны музейным зборам, якія знаходзяцца ў Беларускай бібліятэцы і музеі Францішка Скарыны ў Лондане (Francis Skaryna Belarusian Library and Museum). Рэканструявана і пададзеная гісторыя музея, ахарактарызаваны яго фонды. Звернутая ўвага таксама і на выставачную дзейнасць. Апошняя частка – разважанні пра значэнне сабраных артэфактаў для беларусаў і іх ідэнтычнасці.
    Źródło:
    Acta Albaruthenica; 2023, 23; 277-292
    1898-8091
    Pojawia się w:
    Acta Albaruthenica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Looting of Cultural Property in Europe for the Fuhrer – Museum in Linz
    Пограбування культурних цінностей Європи для музею фюрера у Лінці
    Autorzy:
    Soloshenko, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676578.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-18
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    музей фюрера
    Лінц
    культурний центр
    єврейські колекції
    цінні твори мистецтва
    пограбування Європи
    Друга світова війна
    Fuhrer-Museum
    Linz
    cultural center
    Jewish collections
    precious artworks
    looting of Europe
    World War II
    Opis:
    У статті проаналізовано діяльність нацистської «місії Лінц», організацію і підготовку до створення нею «Музею фюрера у Лінці». Берлін, за замислом А. Гітлера, мав стати своєрідним Римом, а Лінц – європейською столицею світового мистецтва. Хоча цьому музею так і не судилося бути створеним, однак проєкт його створення і його дорогоцінні колекції, які у переважній більшості були конфісковані у єврейських родин, заслуговують на велику увагу, а таємниці, пов’язані з цим продовжують хвилювати людство. Велику роль у підборі і формуванні експозицій музею, який перебував у процесі створення, відігравали його керівники. Вони опікувалися ним і відбирали найцінніше з пограбованих колекцій Європи, узгоджуючи наповнення музею з А. Гітлером. Автор з’ясовує, що експозиції «Музею фюрера у Лінці» складалися переважно з мистецьких колекцій євреїв. Для здійснення відбору цінних творів мистецтва головним критерієм була приналежність екземпляра, за баченням фюрера, до європейського «високого мистецтва». Досліджуються складові діяльності «місії», окреслені маршрути переміщення творів живопису, що різними шляхами потрапляли до музейних фондів. Крім того, значну увагу у статті приділено ключовим особам, архітекторам, проєкти яких отримали схвалення фюрера, керівникам музею у Лінці – історикам мистецтв та іншим виконавцям, які брали безпосередню участь в організації і здійсненні масштабного пограбування культурних цінностей на території Європи. Зазначено, що метою «місії Лінц» був, окрім іншого, пошук предметів, створених майстрами «арійського» походження. Підкреслено, що створення музею такого роду було спробою довести велич і непохитність Німецького рейху. У статті наголошується, що у ході війни Гітлер планував спорудження культурних центрів у Кенігсберзі і Дронтгеймі (Норвегія). Встановлено, що у Кенігсберзі фюрер хотів заснувати музей з культурними цінностями зі Східної Європи, у Дронтгеймі – найпівнічнішому центрі майбутньої Великої імперії, експозиції новоствореного музею повинні були прикрашати твори німецьких майстрів. Той факт, що музей фюрера у Лінці так і не був побудований, не дає підстав відкидати проведені заходи систематичного грабунку і конфіскації культурних цінностей, які здійснювалися протягом багатьох років панування нацизму.
    The article analyzes the activities of the Nazi “Special Mission Linz”, its organization and preparations for the opening of the Fuhrer-Museum in Linz. By A. Hitler’s design, Berlin was supposed to become a kind of Rome, and Linz – to become the European capital of world art. Although this museum was never established, its creation project and precious collections, most of which were seized from Jewish families, deserve a great deal of attention, and the connected with it secrets continue to be a concern of mankind. The crucial role in the selection and formation of the creating museum's expositions was played by its leaders. They took charge of future museum and selected for it the most precious items of the looted collections of Europe, coordinating the process of museum’s filling with Hitler. The author finds out that the Fuhrer-Museum in Linz expositions consisted mainly of art collections of Jews. The main criterion for the selection of valuable pieces of art for the museum was its belonging to the European high art. The article analyzes the components of the “mission’s” activities, outlines the routes of the artworks, which got into the museum collections in different ways. Besides, significant attention is paid in the article to the key figures: architects whose projects were approved by the Fuhrer, leaders of the museum in Linz – art historians and other executors who were directly involved in organizing and conducting of a large-scale looting of cultural property in Europe. The author notes that the purpose of the “Special Mission Linz”, was, inter alia, to find artworks created by masters of “Aryan” birth. The study emphasizes that such kind of museum establishment was an attempt to prove the greatness and steadfastness of the German Reich. It is noted in the article that Hitler was planning to build cultural centers in Königsberg and Drontheim (Norway) during the war. The Fuhrer wanted to establish a museum with cultural property from Eastern Europe in Königsberg, and the artworks of German authors were supposed to decorate the exposition of the newly created museum in Drontheim – the northernmost center of the future Great Empire. The fact that the Fuhrer-Museum in Linz was never built does not give any grounds to reject the facts of systematic looting and confiscation of cultural property that were conducting during many years of Nazi rule.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 190-202
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    LUBELSKI ZWIĄZEK PRACY KULTURALNEJ I INSTYTUT LUBELSKI (1934–1949)
    The Lublin Cultural Work Association and the Lublin Institute (1934–1949)
    Люблинский союз культурной работы и Люблинский институт (1934–1949)
    Autorzy:
    Bieleń, Zdzisław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/462842.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
    Tematy:
    Lublin
    Biblioteka Publiczna im. H. Łopacińskiego w Lublinie
    Związek Pracy Kulturalnej
    Dom Pracy Kulturalnej
    Instytut Lubelski
    Muzeum Lubelskie
    Hieronim Łopaciński Public Library in Lublin
    Lublin Cultural Work Association
    House of Cultural Work
    Lublin Institute
    Lublin Museum
    Люблин
    Люблинская Публичная Библиотека им. Иеронима
    Лопацинского
    Союз культурной работы
    Дом культурной работы
    Люблинский институт
    Люблинский музей
    Opis:
    Artykuł przybliża dzieje powstania i działalność Lubelskiego Związku Pracy Kulturalnej oraz Instytutu Lubelskiego. Instytucje, w założeniu mające ożywić i organizować życie kulturalne w Lublinie, utworzono dzięki zaangażowaniu działaczy kulturalnych oraz ludzi wielkiego umysłu. Działania zwłaszcza Związku Pracy Kulturalnej doprowadziły do zbudowania gmachu, który stał się z czasem mocnym ośrodkiem życia kulturalnego w mieście. Stworzyły warunki do eksponowania dorobku kulturalnego Lublina i całego regionu. Dając zaś siedzibę Bibliotece, Muzeum i innym organizacjom, na długie lata zapewniły im możliwości dalszego rozwoju.
    This article focuses on the history of the origins and activities of the Lublin Cultural Work Association and the Lublin Institute. The institutions, established to stimulate and organise cultural life in Lublin, were created through the involvement of cultural activists and people of great minds. The activities, primarily of the Cultural Work Association, led to the development of an edifice which became a strong centre of cultural life in the city with the passage of time. They created conditions for the presentation of the cultural output of Lublin and of the entire region. Also, by granting a seat to the Library, the Museum, and other organisations, they provided them with opportunities for further development.
    В статье представлена история создания и функционирования Люблинского союза культурной работы и Люблинского института. Учреждения, призванные возродить и организовать культурную жизнь в Люблине, были созданы благодаря участию общественных деятелей и людей великого разума. В частности, деятельность Союза культурной работы привела к постройке здания, которое с течением времени стало важным центром культурной жизни города. Были созданы условия для демонстрации культурных достижений Люблина и всего региона. Предоставляя помещение Библиотеке, Музею и другим организациям, он создал условия для их дальнейшего развития на протяжении многих лет.
    Źródło:
    Bibliotekarz Lubelski; 2018, 61; 23-52
    0137-9895
    Pojawia się w:
    Bibliotekarz Lubelski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Muzea jako produkt turystyczny. Implikacje wynikające z integracji Polski z Unią Europejską
    Museums as a Tourist Product and the Implications Issuing from the Integration of Poland with the European Union
    Музеи как туристический продукт и импликации, вытекающие из интеграции Польши с Европейским Союзом
    Autorzy:
    Kasperska, Ewa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562020.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    muzeum
    produkt turystyczny
    kultura
    dotacje unijne
    museum
    tourist product
    culture
    EU grants
    музей
    туристический продукт
    культура
    субсидии ЕС
    Opis:
    Celem opracowania o charakterze badawczym jest próba analizy sytuacji polskich muzeów, postrzeganych jako produkt turystyczny. Przedstawiono tu podstawy prawne i zasady finansowania muzeów, a także nowości w sposobie prezentacji oferty muzealnej, charakterystyczne dla ostatnich lat. Omówiono tendencje w podejściu muzeów do swoich dotychczasowych, tradycyjnych funkcji, zwłaszcza w kontekście rosnących wymagań nabywców. Obszerną część artykułu zajmuje analiza źródeł wtórnych, którymi są statystyki, bazy muzeów polskich, a także raporty z obszaru kultury. Analizy dokonano dla zobrazowania liczby i charakteru muzeów. Nie mniej ważna dla ich sytuacji jest, dostępna dopiero w ostatnim dziesięcioleciu, możliwość wsparcia finansowego ze środków Unii Europejskiej. Dofinansowanie muzeów przewiduje większość programów operacyjnych, jednak, jak wykazała analiza, najistotniejszym źródłem dotacji są regionalne programy operacyjne. Należy przy tym zauważyć, że pozyskiwane przez muzea środki są w poszczególnych województwach bardzo zróżnicowane. Programy dedykowane bezpośrednio instytucjom kultury mają natomiast we wsparciu muzeów wręcz marginalny udział. Artykuł ma charakter badawczy.
    An aim of the elaboration of the research nature is an attempt to analyse the situation of Polish museums perceived as a tourist product. There are presented here the legal bases and principles of museums financing as well as novelties in the way of presentation of the museum offer, characteristic for the recent years. The author discussed the trends in the museums’ approach to their hitherto, traditional functions, particularly in the context of growing demands of customers. An ample part of the articles is an analysis of secondary sources which are statistics, Polish museums’ bases as well as reports from the area of culture. The analysis was carried out to illustrate the number and nature of museums. No less important for their situation is, accessible only in the recent decade, the opportunity to support financially by European Union’s funds. Financial support for museums is envisaged in most operational programmes; however, as the analysis has shown, the most important source of grants is regional operational programmes. It is proper to note here that the funds museums are achieving in individual provinces are highly diversified. And the programmes dedicated directly to cultural institutions have in museums support just a marginal share. The article is of the research nature.
    Цель разработки исследовательского характера – попытка провести анализ ситуации польских музеев, воспринимаемых как туристический продукт. Здесь представлены юридические еосновы и принципы финансирования музеев, а также новинки в способе презентации предложения музеев, характерные для последних лет. Автор обсудила тенденции в подходе музеев к их прежним, традиционным функциям, в особенности в контексте растущих требований покупателей. Большую часть статьи занимает анализ вторичных источников, какими являются статистики, базы польских музеев, а также отчеты из области культуры. Анализ проведен для проиллюстрирования числа и характера музеев. Не менее важна для их ситуации, доступная лишь в последнем десятилетии, возможность финансовой поддержки за счет средств Евросоюза. Финансовая помощь для музеев предусмотрена в большинстве операционных программ, однако, как показал анализ, самым существенным источником субсидии являются региональные операционные программы. Следует притом отметить, что получаемые музеями средства весьма дифференцированы в отдельных воеводствах. Программы же, направленные непосредственно заведениям культуры, составляют в помощи для музеев лишь ничтожную долю. Статья имеет исследовательский характер.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2015, 4 (357); 88-99
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Muzeum jako nośnik pamięci zbiorowych. Kazus Sarajewa
    Museum as a Medium of Collective Memory. The Case of Sarajevo
    Музей как носитель коллективной памяти. Пример Сараева
    Autorzy:
    Wasiak, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2121763.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    memory
    museum
    Bosnia and Herzegovina
    identity
    war
    policy
    память
    музей
    Босния и Герцеговина
    идентичность
    война
    политика
    Opis:
    This article explores the relationships between memory politics and museums. It shows the institutionalisation of the past, which supports both the creation of historical narratives and the visibility of national identity. Analysing the Sarajevo museums dedicated to the 1992–1995 war in Bosnia and Herzegovina, the author shows how contemporary institutions have become carriers of collective memory and incubators of the national identity of Bosnian Muslims.
    Цель данной статьи – показать процесс институционализации памяти о прошлом, который способствует как созданию исторических нарративов, так и проявлению национальной идентичности. На основе анализа сараевских музеев, посвященных войне 1992–1995 годов в Боснии и Герцеговине, автор попытается показать, как современные учреждения стали носителями коллективной памяти и инкубаторами национальной идентичности боснийцев, то есть боснийских мусульман.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2022, 2(22); 133-151
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Nowoczesne metody docierania do odbiorcy na przykładzie oferty muzeów skansenowskich
    Up-to-Date Methods of Reaching the Recipient on the Example of Offer of Open-Air Museums
    Современные методы проникновения к адресату на примере предложения музеев скансеновского типа
    Autorzy:
    Kasperska, Ewa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/561935.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    muzeum
    produkt turystyczny
    kultura
    promocja
    questing
    museum
    tourist product
    culture
    promotion
    музей
    туристический продукт
    культура
    продвижение
    квест
    Opis:
    Celem opracowania jest analiza muzeów jako instytucji kultury specyficznych podmiotów rynku atrakcji turystycznych, pod kątem wykorzystywanych przez nie sposobów prezentacji oferty i docierania do odbiorcy, a także przegląd nowych, innowacyjnych pomysłów jej uatrakcyjniania. W artykule, na przykładzie muzeów etnograficznych na wolnym powietrzu, przedstawiono tradycyjne formy ekspozycji muzealnych, wykształcone na bazie podstawowych funkcji muzeów, czyli ich roli jako placówek gromadzących i przechowujących zbiory oraz spełniających funkcje edukacyjne i umożliwiających korzystanie ze zbiorów. Zaprezentowano też zmiany w podejściu do funkcji muzeów i form udostępniania zbiorów, zdeterminowane wyzwaniami współczesnego rynku. Wskazano również na wykorzystanie multimediów i możliwości, jakie daje Internet oraz zaprezentowano, jak dotychczas unikatowe w ofercie polskich muzeów skansenowskich, formy prezentacji: kompleksową ofertę Wirtualnych Muzeów Podkarpacia oraz wykorzystanie questingu w Parku Etnograficznym w Tokarni. Kategoria artykułu: Studium przypadku
    An aim of the article is to analyse museums as institutions of culture – specific subjects of the market for tourist attractions, from the point of view of the used by them ways of offer presentation and reaching the recipient, as well as a review of new, innovative ideas to make it more attractive. In her article, the author, on the example of open-air ethnographic museums, presented traditional forms of museum expositions, formed on the grounds of the basic functions of museums, i.e. their role as the institutions gathering and storing collections as well as fulfilling the educational functions and enabling using the collections. She also presented the changes in the approach to the museum functions and forms of making the collections available, determined by the contemporary market’s challenges. She also indicated the use of multimedia and the possibilities provided by the Internet as well as she presented the so far unique in the offer of Polish open-air museums forms of presentation: the complex offer of the Virtual Museums of Subcarpathia (Podkarpacie) and use of questing in the Ethnographic Park in Tokarnia. Article’s category: case study
    Цель разработки – анализ музеев как учреждений культуры, специфических субъектов рынка туристических аттракционов, с точки зрения используемых ими способов представления предложения и проникновения к адресату, а также обзор новых, инновационных идей повышения его привлекательно- сти. В статье на примере этнографических музеев под открытым небом представили традиционные формы музейных выставок, сформированные на базе основных функций музеев, т.е. их роли в качестве заведений, накопляющих и хранящих коллекции экспонатов, а также выполняющих воспитательно-образовательные функции и предоставляющих возможность пользоваться коллекциями. Представили также изменения в подходе к функциям музеев и формам предоставления коллекций, предопределенные вызовами современного рынка. Указали использование мультимедиа и возможности, которые предоставляет интернет, а также представили, пока что уникальные в предложении польских музеев скансеновского типа, формы презентации: комплексное предложение виртуальных музеев Прикарпатья и использование квеста (англ. questing) в Этнографическом парке в Токарне. Категория статьи: анализ конкретного случая
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2014, 6 (353); 49-61
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Otoczenie zewnętrzne muzeum: przykład Muzeum Sztuki Współczesnej MOCAK w Krakowie
    External Environment of Museum: Case of Museum of Contemporary Art in Krakow
    Внешняя среда музея: пример Музея современного искусства MOCAK в Кракове
    Autorzy:
    Manczak, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562762.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    muzeum publiczne
    otoczenie zewnętrzne muzeum
    teoria interesariuszy
    sztuka współczesna
    MOCAK
    public museum
    external environment of museum stakeholder theory
    contemporary art
    публичный музей
    внешняя среда музея
    теория стейкхолдеров
    современное искусство
    Opis:
    W artykule podjęto próbę wskazania podmiotów tworzących otoczenie zewnętrzne muzeum. Punktem odniesienia dla podjętych rozważań jest działalność Muzeum Sztuki Współczesnej MOCAK w Krakowie. Jako narzędzie badawcze wykorzystano desk research, penetrując wybrane dane wtórne, zgromadzone przez analizowaną instytucję kultury. W celu realizacji problemu badawczego przeprowadzono krytyczną analizę literatury przedmiotu. Pozwoliło to ustosunkować się do takiej kategorii pojęciowej, jak publiczne muzeum sztuki współczesnej oraz wyróżnić podmioty tworzące jego otoczenie zewnętrzne. Ostatnia część artykułu dotyczy MOCAK-u. Wyszczególniono w niej kluczowe podmioty otoczenia zewnętrznego niniejszego muzeum sztuki współczesnej. Na kanwie przeprowadzonej dyskusji uznano, iż podmioty te w znacznym stopniu oddziałują na program wydarzeń, jak również sposoby realizacji działalności statutowej MOCAK-u.
    This article attempts to identify the entities constituting the external environment of a museum. The reference point for the undertaken deliberations was the activity of the MOCAK Museum of Contemporary Art in Krakow. The tool of choice was desk research, involving penetration of the selected secondary data gathered by the analysing this cultural institution. In order to implement the research problem, a critical analysis of the subject literature was conducted. As a result, this allowed the author to respond the conceptual category that is a public contemporary art museum and to distinguish those entities that make up its external environment. The last part of the article concerns MOCAK. It details the key players in the external environment of the museum of contemporary art. On the basis of conducted deliberations, it was decided that these entities significantly affect the programme of events and implementation of MOCAK’s statutory activities.
    В статье предприняли попытку указать субъекты, создающие внешнюю среду музея. Основу для рассуждений представляет собой деятельность Музея современного искусства MOCAK в Кракове. В качестве исследовательского инструмента использовали кабинетное изучение (англ. desk research), сделав обзор вторичных данных накопленных анализируемым культурным заведением. Для реализации исследовательской проблемы провели критический анализ литературы по предмету. Это позволило отнестись к такой категории понятий как публичный музей современного искусства, а также выделить субъекты, создающие его внешнюю среду. Последняя часть статьи касается MOCAK. В ней выделили основные субъекты внешней среды музея современного искусства. На основе проведенной дискуссии признали, что эти субъекты в значительной мере воздействуют на программу событий, а также способы осуществления уставной деятельности MOCAK.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2016, 6 (365); 146-162
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Piotrowscy – lubelscy Buddenbrookowie
    The Piotrowski family – the Buddenbrooks of Lublin
    Пиотровские – люблинские Будденброки
    Autorzy:
    Marcińczak, Łukasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/462704.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
    Tematy:
    Lublin
    Szymon Tadeusz Piotrowski
    Józef Czechowicz
    Muzeum Lubelskie
    Szkoła im. Vetterów
    Konstanty Kietlicz-Rayski
    Hieronim Łopaciński
    Lublin Museum
    Люблин
    Шимон Тадеуш Пиотровский
    Юзеф Чехович
    Люблинский музей,
    школа им. Веттеров
    Константин Кетлич-Райский
    Иероним Лопацинский
    Opis:
    Tekst omawia dzieje lubelskiej rodziny Piotrowskich, która na przełomie XIX i XX stulecia, dzięki dyrektorowi lubelskiego oddziału prywatnego warszawskiego banku Kronenberga, Szymonowi Tadeuszowi Piotrowskiemu, weszła w skład patrycjatu miejskiego. Autor, opierając się na dostępnych danych źródłowych i archiwalnych, stara się naszkicować portret psychologiczny przedsiębiorczego twórcy familii Piotrowskich, czyniąc to na tle panującej wówczas w Lublinie sytuacji gospodarczej i politycznej, szczególną uwagę zwracając na drobne, ale wcale liczne, związki Piotrowskiego z rodziną poety Józefa Czechowicza. Analizuje również dramatyczne losy drugiego i trzeciego pokolenia bankierskiej rodziny, która, tak jak nagle urosła w znaczeniu, tak samo szybko rozpadła się po niespodziewanej śmierci jej założyciela. Życiorys Piotrowskiego autor rozpoczyna od hołdowniczego pogrzebu Szymona Tadeusza, twórcy kilku instytucji w Lublinie i człowieka, którego we wszystkim stawiano sobie za wzór, kończąc opisem sprowadzenia do Lublina ciała jego wnuczki, ostatniej z rodu, w którym uczestniczyło troje urzędników i zdumiony ksiądz.
    The text presents the history of the Piotrowski family of Lublin, which at the turn of the 19th century, thanks to the Director of the Lublin branch of the private Kronenberg bank in Warsaw, Szymon Tadeusz Piotrowski, became part of the urban patriciate. The author, based on the available source and archival data, makes an attempt to outline the psychological portrait of the entrepreneurial founder of the Piotrowski family, against the background of the economic and political situation at that time in Lublin, drawing particular attention to the minor, though fairly frequent, relations of Piotrowski with the family of the poet Józef Czechowicz. The author also analyses the dramatic story of the second and third generations of the banking family, which, as suddenly as it grew in significance, just as quickly faded away after the unexpected death of its founder. The author starts the biography of Piotrowski with the tributary funeral of Szymon Tadeusz, the founder of several institutions in Lublin, and a man who was used as an example in every field, and finishes with a description of the repatriation of the body of his granddaughter, the last of the family line, to Lublin, the participants in which included three officials and an astonished priest.
    В тексте рассматривается история люблинской семьи Пиотровских, которая на рубеже XIX и XX веков, благодаря директору люблинского отделения частного варшавского банка Кроненберга, Шимона Тадеуша Пиотровского, вошла в состав городского патрициата. Автор, основываясь на доступных источниках и архивных данных, пытается набросать психологический портрет предприимчивого основателя семьи Пиотровских, на фоне экономической и политической ситуации, сложившейся в то время в Люблине, обращая особое внимание на хоть ограниченные, но частые контакты Пиотровского с семьёй поэта Юзефа Чеховича. В нем также анализируется драматическая судьба второго и третьего поколений семьи банкиров, которая, как внезапно приобрела значение, так вскоре и распалась после неожиданной смерти ее основателя. Биография Пиотровского начинается с похорон Шимона Тадеуша, основателя нескольких институций в Люблине, и человека, которого во всем ставили в пример, заканчивая описанием привезения в Люблин тела его внучки, последней из семьи, в котором участвовало три чиновника и изумленный священник.
    Źródło:
    Bibliotekarz Lubelski; 2017, 60; 125-147
    0137-9895
    Pojawia się w:
    Bibliotekarz Lubelski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    POZYTYWISTA W DZIAŁANIU – RZECZ O KAZIMIERZU JACZEWSKIM, LUBELSKIM LEKARZU I SPOŁECZNIKU
    A positivist in action – an article on Kazimierz Jaczewski, a physician and social activist from Lublin
    Позитивист в действии – о Казимире Ячевском, люблинском докторе и общественнике
    Autorzy:
    Ścibor, Edyta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/462800.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
    Tematy:
    Kazimierz Julian Wincenty Jaczewski
    Lublin
    Szpital św. Józefa w Lublinie
    Lubelskie Towarzystwo Lekarskie
    Lubelskie Towarzystwo Naukowe
    Towarzystwo „Muzeum Lubelskie”
    Towarzystwo Szerzenia Oświaty „Światło”
    Postępowa Demokracja
    Biblioteka Publiczna im. H. Łopacińskiego w Lublinie
    Towarzystwo Biblioteki Publicznej im. H. Łopacińskiego w Lublinie
    St. Joseph’s Hospital in Lublin
    Lublin Medical Society
    Lublin Scientific Society
    “Lublin Museum” Society
    “Light” Socie- ty for the Propagation of Education
    Progressive Democracy
    Hieronim Łopaciński Public Library in Lublin
    Society of the Hieronim Łopaciński Public Library in Lublin
    Казимир Юлиан Винцент Ячевский
    Люблин
    Люблинская городская больница Святого Юзефа
    Люблинское медицинское общество
    Люблинское научное общество общество «Люблинский музей»
    Общество распространения образования «Свет»
    прогрессивная демократия
    Люблинская Воеводская Публичная Библиотека им. Иеронима Лопацинского
    Люблинское Общество Публичной Библиотеки им. Иеронима Лопацинского
    Opis:
    Artykuł przybliża postać Kazimierza Jaczewskiego, lekarza i społecznika, związanego z Lublinem od 1887 roku i pracującego przez 47 lat swojego życia dla pożytku społeczności tego miasta. Główne aspekty jego działalności to długoletnia praca na stanowisku lekarza naczelnego Szpitala św. Józefa w Lublinie i zaangażowanie w prace stowarzyszeń o charakterze naukowym (Lubelskie Towarzystwo Lekarskie, Lubelski Oddział Polskiego Towarzystwa Dermatologicznego, Lubelskie Towarzystwo Naukowe) oraz organizacji oświatowo-kulturalnych (m.in.: Towarzystwo „Muzeum Lubelskie”, Towarzystwo Szerzenia Oświaty „Światło”, Biblioteka im. H. Łopacińskiego, Towarzystwo Biblioteki Publicznej im. H. Łopacińskiego). Doktor Jaczewski zapisał się również w historii lokalnego samorządu jako długoletni członek Rady Miasta Lublina.
    This article focuses on the figure of Kazimierz Jaczewski, a physician and social activist, associated with Lublin from 1887, who worked 47 years of his life for the benefit of the community of this city. The main aspects of his activities include long-term work in the position of Head Physician at the St. Joseph Hospital in Lublin, and his involvement in the works of associations of a scientific nature (Lublin Medical Society, the Lublin Section of the Polish Dermatological Society, the Lublin Medical Society) and the educational and cultural organisations (i.a. the “Lublin Museum” Society, the “Light” Society for the Propagation of Education, the Hieronim Łopaciński Library, and the Society of the Hieronim Łopaciński Public Library). Doctor Jaczewski also went down in the history of local government as a long-term member of the Lublin City Council.
    Статья посвящена личности Казимира Ячевского – доктора и общественника, связанного с Люблином с 1887 года и работающего на протяжении 47 лет своей жизни на благо общественности этого города. Основными аспектами его деятельности являются долгосрочная работа в качестве главного врача Люблинской городской больницы Святого Юзефа и участие в работе научных обществ (Люблинское медицинское общество, люблинское отделение Польского дерматологического общества, Люблинское научное общество), а также образовательных и культурных организаций (в том числе: общество «Люблинский музей», Общество распространения образования «Свет», Библиотека им. Иеронима Лопацинского, Люблинское Общество Публичной Библиотеки им. Иеронима Лопацинского). Доктор Ячевский также оставил свой след в истории местного самоуправления, будучи долгое время членом городского совета Люблина.
    Źródło:
    Bibliotekarz Lubelski; 2018, 61; 9-21
    0137-9895
    Pojawia się w:
    Bibliotekarz Lubelski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Projekt Erazma Majewskiego dotyczący przekazania swojego Muzeum Archeologicznego do Lublina w świetle zachowanych archiwaliów
    The project of Erazm Majewski concerning the transfer to Lublin of his Archaeological Museum to Lublin in the light of the preserved archival materials
    Проект Эразма Маевского, касающийся передачи своего Археологического музея в Люблин, в свете сохранившихся архивных источников
    Autorzy:
    Krajewska, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/463111.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wojewódzka Biblioteka Publiczna im. Hieronima Łopacińskiego w Lublinie
    Tematy:
    Erazm Majewski
    x. Idzi Benedykt Radziszewski
    Muzeum Archeologiczne Erazma Majewskiego
    Katolicki Uniwersytet Lubelski
    Rev. Idzi Benedykt Radziszewski
    Erazm Majewski Archaeological Museum
    Catholic University of Lublin
    Эразм Маевский
    о. Идзи Бенедикт Радзишевский
    Археологический музей Эразма Маевского
    Люблинский католический университет
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest postaci Erazma Majewskiego oraz jego związkom z Lublinem. Szczególnie interesujący wydaje się projekt profesora, dotyczący przekazania niezwykle cennych zbiorów archeologicznych do Lublina. Muzeum Archeologiczne Erazma Majewskiego znajdujące się w Warszawie, wskutek konieczności opuszczenia dotychczas zajmowanych pomieszczeń, musiało zostać przeniesione. Wybór padł na Lublin i nie był on przypadkowy, ponieważ E. Majewski urodził się w Lublinie i mieszkał tu przez dwanaście lat. Współautorką projektu przekazania zbiorów do miasta nad Bystrzycą była żona E. Majewskiego – Lucyna z Bieńkowskich Majewska, która także czynnie uczestniczyła w jego realizacji. Muzeum miało otrzymać pomieszczenia w gmachu tzw. koszar świętokrzyskich, który po remoncie miał stać się także siedzibą Uniwersytetu Lubelskiego. Rektor Uniwersytetu, x. Idzi Radziszewski chętnie podjął współpracę. Rozpoczęła się wymiana korespondencji oraz spotkania w Warszawie, powstał także „Projekt aktu darowizny Uniwersytetowi Lubelskiemu Muzeum Prahistorycznego Erazma Majewskiego w Warszawie”. Splot różnych czynników spowodował opóźnienia w wykonaniu planu. Jednym z nich był sprzeciw środowiska naukowego i opinii publicznej w Warszawie. Ostatecznie, wobec niepewnej sytuacji w Lublinie oraz zdecydowanej postawy warszawskich naukowców, E. Majewski na początku marca 1921 r. podjął ostateczną decyzję o przekazaniu swoich zbiorów Towarzystwu Naukowemu Warszawskiemu.
    This article is devoted to the figure of Erazm Majewski, and his connections with Lublin. Of particular interest seems to be the Professor’s project concerning the transfer of an extremely valuable archaeological collection to Lublin. The Erazm Majewski Archaeological Museum, located in Warsaw, had to be transferred as a result of the necessity of leaving the previously occupied premises. The choice was Lublin, and it was no accident, as E. Majewski was born in Lublin and lived here for twelve years. The co-author of the project concerning the transfer of the collections to the city upon the Bystrzyca was the wife of E. Majewski – Lucyna née Bieńkowscy Majewska, who was also actively participating in its implementation. The Museum was intended to be allocated premises in the edifice of the so-called Świętokrzyskie barracks, which, after its refurbishment, was also meant to become the seat of the University of Lublin. The Rector of the University, Rev. Idzi Radziszewski, was eager to cooperate. Exchanges of letters and meetings in Warsaw were initiated, and the “Draft Deed of Donation to the University of Lublin of the Erazm Majewski Prehistoric Museum in Warsaw” was created. A combination of various factors caused delays to the implementation of the plan. One of them was it being opposed by the academic community and public opinion in Warsaw. Finally, in view of the uncertain situation in Lublin and the determined attitude of the scholars in Warsaw, at the beginning of March 1921 E. Majewski made a final decision to donate his collections to the Warsaw Scientific Society.
    Źródło:
    Bibliotekarz Lubelski; 2017, 60; 149-178
    0137-9895
    Pojawia się w:
    Bibliotekarz Lubelski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Publiczność muzealna w świetle badań marketingowych – od frekwencji do satysfakcji klienta
    The Audience at the Museum in the Light of Marketing Research - from Attendance to Customer Satisfaction
    Посетители музеев в свете маркетинговых обследований – от числа посетителей до удовлетворения клиента
    Autorzy:
    Macalik, Joanna
    Pluta-Olearnik, Mirosława
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/561925.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    muzeum
    orientacja konsumencka
    badania marketingowe
    publiczność
    satysfakcja klienta
    museum
    consumer orientation
    audience
    marketing research
    customer satisfaction
    музей
    потребительская ориентация маркетинговые обследования
    публика
    удовлетворение клиента
    Opis:
    Nowoczesne muzea, działając w warunkach konkurencji na rynku kultury, podejmują aktywne działania marketingowe. Obszarem tej aktywności są badania marketingowe służące lepszemu poznaniu otoczenia muzeum, w tym zwłaszcza głównego beneficjenta czyli publiczności muzealnej. Celem artykułu jest identyfikacja zakresu i przedmiotu prowadzonych badań publiczności muzealnej jako podstawy decyzji marketingowych muzeów. W szczególności zwrócono uwagę na ewolucję zakresu, metod i przedmiotu badań marketingowych prowadzonych w grupie adresatów oferty muzeum na przestrzeni ostatnich kilkudziesięciu lat. Wyniki prowadzonej analizy ukazują wzrost profesjonalizmu działań marketingowych muzeum, w tym w zakresie komunikacji z otoczeniem oraz świadomego budowania satysfakcji klienta muzeum. W artykule wykorzystano studia literaturowe oraz analizę przypadków, które pozwalają na ocenę orientacji konsumenckiej muzeów oraz sposobu wykorzystania wyników badań marketingowych w budowaniu satysfakcji odbiorców oferty muzealnej.
    Modern museums, acting in a competitive market culture, take active marketing. The area of this activity is marketing research aimed at better understanding the environment museum, especially the main beneficiary - the museum audience. The purpose of this article is to identify the scope and subject matter of the museum audience research as the basis for marketing decisions of museums. In particular, there are highlighted the evolution of the scope, methods and subject matter of marketing research conducted in the museum target group over the recent few decades. The results of analysis show an increase in the professionalism of museum marketing activities, including communication with the environment and building customer satisfaction with the museum. The article is based on literature research and case studies that allow the assessment of museum orientation and the use of marketing research in building customer satisfaction with the museum offer.
    Современные музеи, действуя в условиях конкуренции на рынке культуры, предпринимают активные маркетинговые действия. Сфера этой активности – маркетинговые обследования, которые служат более детальному из- учению среды музея, в том числе в особенности главного бенефициара, т.е. музейной публики. Цель статьи – выявить диапазон и предмет проводимых обследований музейной публики в качестве основы для принятия музеями маркетинговых решений. В особенности обратили внимание на эволюцию диапазона, методов и предмета маркетинговых обследований, проводимых в группе адресатов предложения музея на протяжении нескольких последних десятилетий. Результаты проводимого анализа показывают рост профессио- нализма маркетинговых действий музеев, в том числе в области общения со средой, и сознательного формирования удовлетворения клиента музея. В статье использовали изучение литературы и анализ конкретных случаев, которые позволяют оценить потребительскую ориентацию музеев и способ использования результатов маркетинговых обследований в формировании удовлетворения получателей музейного предложения.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2017, 2 (367); 259-269
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Rola innowacyjnych produktów turystycznych w kreowaniu wizerunku obszaru recepcji (na przykładzie Podziemi Rynku Głównego w Krakowie)
    The Role of Innovative Tourist Products in Creating the Image of Reception Area (on the Example of the Main Square Underground in Cracow)
    Роль инновационных туристических продуктов в создании имиджа территории приема (на примере Подземелий Главного рынка в Кракове)
    Autorzy:
    Seweryn, Renata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562271.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    innowacje produktowe
    obszar recepcji turystycznej
    muzea interaktywne
    wizerunek
    product innovations
    tourist reception area
    interactive museums
    image
    продуктовые инновации
    территория туристического приема
    интерактивные музеи
    имидж
    Opis:
    Artykuł ma charakter badawczy. Jego celem jest określenie wizerunkowego znaczenia innowacyjnych produktów w turystyce. Wykorzystując wyniki badań ruchu turystycznego w Krakowie, empirycznie potwierdzono tezę, że innowacje produktowe szybko stają się dla znacznego odsetka odwiedzających obszar recepcji główną atrakcją pobytu. Stosując test U Manna-Whitneya pozytywnie zweryfikowano też dwie hipotezy badawcze, związane z rolą innowacji w kreowaniu wizerunku obszaru recepcji – H1: Korzystający z innowacyjnych produktów wyżej niż pozostali odwiedzający oceniają pobyt w destynacji, H2: Korzystający z innowacji produktowych częściej niż pozostali odwiedzający są skłonni polecić obszar recepcji znajomym. Są to ważne wnioski dla władz destynacji i funkcjonujących tam podmiotów – w warunkach ostrej rywalizacji na współczesnym rynku wprowadzanie innowacji jest kwestią niezbędną. Analizy empiryczne poprzedziła kwerenda literatury, poruszającej kwestie innowacyjności i wizerunku obszaru recepcji.
    The article is of the research nature. Its aim is to define the image importance of innovative products in tourism. Making use of results of tourism research in Cracow, the author empirically confirmed the thesis that product innovations quickly become for a considerable per cent of those visiting the reception area the main attraction of their stay. Applying the Mann-Whitney U test, she also positively verified the two research hypotheses connected with the role of innovation in creating the image of the reception area – H1: Users of innovative products better than other visitors assess their stay at destination; H2: Users of product innovations more frequently than other visitors are ready to recommend the reception area to their acquaintances. These are important conclusions for authorities of the destination and functioning there entities – under the conditions of sharp rivalry in the contemporary market, introduction of innovations is an indispensable issue. The empirical analyses were preceded by research of the literature touching the issues of innovativeness and image of the reception area.
    Статья имеет исследовательский характер. Ее цельопределить значение с точки зрения имиджа инновационных продуктов в туризме. Используя результаты изучения туристического движения в Кракове, эмпирически подтвердили тезис, что продуктовые инновации быстро становятся для значительной доли посещающих территорию приема основным атракционом пребывания. Применяя U-критерий Манна-Уитни,положительно верифицировали также две исследовательские гипотезы, связанные с ролью инноваций в формировании имиджа терртории приема – H1: Пользующиеся инновационными продуктами выше, нежели остальные посетители, оценивают пребывание в месте, куда они направляются; H2: Пользующиеся продуктовыми инноваци- ями чаще, нежели остальные посетители, склонны рекомендовать территорию приема знакомым. Это важные выводы для властей места, куда направляются приезжие, и действующих там субъектов – в условиях острого соперничества на современном рынке ввод инноваций – неотложный вопрос. Эмпирическим анализам предшествовал поиск литературы, затрагивающей вопросы инновационности и имиджа территории приема.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2014, 6 (353); 299-312
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Витоки та становлення Німецького музею видатних досягнень природознавства і техніки
    Origins and Formation of the German Museum of Outstanding Achievements in Natural Science and Technology
    Autorzy:
    Присяжнюк, О.М.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676591.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-10
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    культурна спадщина
    музейництво
    технічний музей
    природознавство
    технологія
    дидактичні принципи
    cultural heritage
    museology
    technical museum
    natural science
    technology
    didactic principles
    Opis:
    Німецький музей видатних досягнень природознавства і техніки в Мюнхені був заснований у 1903 р. За три роки його засновник електроінженер Оскар фон Міллер зібрав велику колекцію історико-технічних експонатів і у 1906 р. музей був відкритий для публіки. Німецький музей у Мюнхені вперше продемонстрував, що не тільки художники, але й техніки створювали шедеври, не тільки філософи, але й винахідники мали геніальні ідеї, не тільки предмети Середньовіччя, а й сучасна техніка є реліквією. Найважливіші мотиви і цілі музею О. фон Міллер сформулював коротко так: документація ролі техніки для розвитку суспільства і культури; здійснення навчально-виховної функції в уявленні техніки, досягнення музеєм загальнонаціонального статусу. Дидактичні принципи організації виставок в музеї слугували популяризації природно-наукових законів, наочному показу функціонального застосування технічних винаходів. Презентація технічних об’єктів якісно відрізнялася від виставкових принципів інших технічних музеїв. Демонстрація старих технологій і історичних машин в дії вже тоді була нормою музейної роботи. О. фон Міллер ставив завданням музею пояснення технології виготовлення технічної продукції, такої як годинники, тканини тощо, для чого в виставках були відтворені фрагменти майстерень та фабрик. Вперше в технічному музеї крім традиційного хронологічного показу технічних винаходів пояснювався принцип дії машин та апаратів шляхом експериментів, що проводились з експонатами відвідувачами і співробітниками музею. Ця функція була виключно новою для технічного музею і здійснювалася все ж в основному публікою, переважно студентами і молоддю.
    The German Museum of Outstanding Achievements in Natural Science and Technology in Munich was founded in 1903. For three years its founder electrical engineer Oskar von Miller collected an extensive collection of historical and technical exhibits, and in 1906 the museum was opened to the public. The German Museum in Munich demonstrated for the first time that not only artists, but also technicians created masterpieces, not only philosophers, but also inventors had ingenious ideas, not only medieval objects, but also modern technology is a relic. O. von Miller formulated the most important motives and goals of the museum as follows: documentation of the role of technology for the development of society and culture; the implementation of an educational function in the presentation of technology, the achievement of a national status. The didactic principles of organizing exhibitions in the museum served to popularize natural science laws, to visually demonstrate the functional application of technical inventions. The presentation of technical objects was qualitatively different from the exhibition principles of other technical museums. Demonstration of old technologies and historical machines in action was already the norm in museum work. O. von Miller set the task of the museum to explain the technology of manufacturing technical products, such as watches, fabrics, and so on, for which fragments of workshops and factories were reproduced in exhibitions. For the first time in a technical museum, in addition to the traditional chronological display of technical inventions, the principle of operation of machines and apparatus was explained by means of experiments conducted with exhibits by visitors and museum staff. This function was extremely new for the technical museum and was nevertheless carried out mainly by the public, mainly students and young people.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 179-195
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані: особливості функціонування у 1967–2023 роках
    Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w Humaniu: zasady funkcjonowania w latach 1967–2023
    Autorzy:
    Кузнець, Тетяна
    Присяжнюк, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31233782.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Умань
    Уманський костел
    Уманська картинна галерея
    релігійна громада
    римо-католики в Умані
    Уманський краєзнавчий музей
    Uman
    Uman Church
    Uman Art Gallery
    religious community
    Roman Catholics in Uman
    Uman Local History Museum
    Humań
    kościół w Humaniu
    galeria sztuki w Humaniu
    wspólnota religijna
    katolicy w Humaniu
    muzeum historii lokalnej w Humaniu
    Opis:
    Костел Успіня Пресвятої Діви Марії в Умані має тривалу історію, але його джерельна база ще потребує доповнення. Метою статті є систематизація інформації про використання костелу після його реставрації до сьогодення, що сприятиме розумінню питання про можливості остаточного повернення його римо-католицькій громаді Умані. При підготовці статті автори дотримувалися принципів історизму, об’єктивності, плюралізму. Висновки: зібраний та систематизований у статті матеріал складає уявлення про особливість використання будівлі Успенського костелу у радянський час та добу відновлення незалежності України, що доповнює його історію та сприяє розумінню ситуації з поверненням його католикам Умані.
    Kościół Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w Humaniu ma długą historię, jednak jego baza źródłowa wciąż wymaga jeszcze uzupełnienia. Celem niniejszego artykułu jest usystematyzowanie informacji na temat użytkowania kościoła od czasów jego renowacji do dzisiaj, co z pewnością pomoże zrozumieć kwestię możliwości jego ostatecznego powrotu do rzymskokatolickiej wspólnoty Humania. Przygotowując artykuł, autorzy kierowali się zasadami historyzmu, obiektywizmu oraz pluralizmu. Wnioski: zebrany i usystematyzowany w artykule materiał daje wyobrażenie o specyfice użytkowania budynku kościoła Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny w czasach sowieckich i okresie przywracania niepodległości Ukrainy, co uzupełnia jego historię i przyczynia się do zrozumienia sytuacji jego powrotu do katolików Humania.
    The Assumption of the Virgin Mary Church in Uman has a long history, yet its source base requires further supplementation. The article aims to systematize information on the use of the church after its restoration to the present day, contributing to the understanding of the possibility of its definitive return to the Roman Catholic community in Uman. In preparing the article, the authors adhered to the principles of historicism, objectivity, and pluralism. Conclusions: the material collected and systematized in the article provides insights into the unique use of the Assumption Church building during the Soviet era and the period of Ukraine’s independence, enriching its history and aiding in understanding the situation of its return to the Catholics of Uman.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-24
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Шведська традиція державної опіки над культурною спадщиною
    The Swedish Tradition of State Care for Cultural Heritage
    Autorzy:
    Присяжнюк, O.M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676762.pdf
    Data publikacji:
    2022-01-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    культурна спадщина
    старожитності
    пам’ятка
    антикваріат
    антиквар
    державна опіка
    музей
    cultural heritage
    antiquities
    monument
    state guardianship
    museum
    antiques
    Opis:
    Скандинавські країни відрізняються тим, що в них з досить давніх-давен застосовувалася розумна система піклування про пам’ятки старовини. Тут не було «законів» в точному сенсі – їх замінювали численні королівські декрети. Виданий у 1886 році декрет короля Швеції щодо покровительства та охорони пам’яток старовини переслідував ті ж цілі, що й звичайний парламентський акт про пам’ятники. Швеція, таким чином, перебувала в особливо щасливому положенні в тому сенсі, що тут вже здавна держава прийняла на себе охорону всіх старовинних пам’яток країни, причому було встановлено принцип, за яким пам’ятники та предмети, відкриті розкопками на приватній землі, не надходили в розпорядження власника, а складали предмет опіки держави. Наприкінці ХІХ ст. було неможливо встановити подібний принцип шляхом прямого законодавства, але в Швеції це було наслідком традиційного звичаю, що принесло пам’ятникам та їх охороні незліченну користь. В зв’язку з цим шведське законодавство в сфері охорони культурної спадщини вважається найстарішим у світі. Традиція державної опіки над історичними пам’ятками налічує вже близько чотирьох століть. На зорі цієї традиції у XVII та на початку XVIII століть відбувалося становлення централізованої шведської держави з великими імперськими амбіціями, важливу роль в обґрунтуванні яких грало історичне надбання. Друга половина XIX ст. стала поворотним моментом у справі охорони пам’яток, результатом чого стає Декрет 1867 р., який двічі доповнювався у 1873 та 1886 рр. В ньому відображено тенденції професіоналізації та централізації охорони пам’яток. Декретом було ускладнено механізм узгодження знесення пам’ятників в процесі господарських робіт. Був уточнений механізм надання права на дослідження археологічної спадщини. В цілому прогресивність шведських норм до початку ХХ ст. не може не викликати захоплення, хоча законодавство про охорону пам’яток повністю складалося з королівських розпоряджень. Комплексний закон з охорони пам'яток в Швеції був прийнятий тільки у 1942 р.
    The Nordic countries are notable for their ancient practice of reasonable care of their historical monuments. There were no ‘laws’ in the strict sense – it was replaced by numerous royal decrees. The decree of the King of Sweden, made in 1886, about patronage and protection of antiquities had the same goals as the parliamentary act about monuments. Sweden is in a particularly good position, because the state has long since taken over the protection of all antiquities in the country and it has established the principle that monuments and artefacts uncovered by excavations on private land do not come under the custody of the owner, but are the subject of state care. At the end of the 19th century it was not possible to establish this principle by direct legislation, but in Sweden it was due to the traditional custom that monuments and their protection have been of incalculable benefit. In this regard, Swedish legislation on the protection of cultural heritage is considered the oldest in the world. The tradition of state care for historical monuments here goes back some four centuries. At the beginning of this tradition in the 17th and early 18th centuries, a centralized Swedish state with great imperial ambitions and an important role in justifying its historical patrimony was formed. The second half of the 19th century was a turning point in monument conservation, resulting in the 1867 decree, which was amended twice, in 1873 and 1886. It reflects the tendencies of professionalization and centralization of monument preservation. The decree complicated the mechanism of approving the demolition of monuments during economic works. The mechanism for granting the right to investigate archaeological heritage was clarified. The overall progressive nature of Swedish regulations by the beginning of the twentieth century cannot but inspire respect, even though the whole legislation on monument conservation was comprised of royal decrees. It was not until 1942 that the Comprehensive Swedish Monument Preservation Act was adopted.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 183-196
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-15 z 15

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies