Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "молодь" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Вирішення проблем зайнятості молоді: порівняльний аналіз досвіду України і Польщі
    Autorzy:
    Łopuszniak, G.S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2151140.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    молодь
    зайнятість
    рівень безробіття
    ринок праці
    Opis:
    Проаналізовано рівень молодіжного безробіття в Україні та Польщі. Здійснено огляд програм та положень законодавства, які сприяють збільшенню зайнятості молоді. Визначено причини високого рівня безробіття, які є спільними для Польші і України. Виокремлено переваги та недоліки молодих людей як робочої сили на ринку праці. Проаналізовано вплив реалізованих програм на рівень безробіття молоді. Визначено спільні та відмінні ознаки ведення бізнесу в Польщі і Україні. Подано пропозиції щодо подальшого вирішення проблем зайнятості молоді.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 3(20); 87-104
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Соціально-психологічна гармонізація молоді у політичному часо-просторі
    Socio-psychological harmonization of youth in political time-space
    Autorzy:
    Федорков (Fedorkov), Олександр (Oleksandr)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179043.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    гармонізація
    молодь
    тренінг
    абсентеїстські
    тенденції
    політична культура
    екстремістські організації
    harmonization
    youth
    education
    absentees
    political culture
    extremist organizations
    Opis:
    The article considers the description of the developed training program, which is aimed at optimizing the political behavior of young people and neutralizing the potential of their political conflict. It is determined that neutralizing the potential of political conflict among young people requires a number of measures, in particular, at the stage of providing educational services, which should include both educational and counseling activities aimed at optimizing the political behavior of young people. It is proved that an effective mechanism to counteract this and neutralize the destructive influences of extremist organizations is to increase the political culture and maturity of the political identity of the younger generation, namely the development of its political activity in line with democratic initiatives and political identity of the younger generation. stimulating youth participation. And the main forms of implementation of this are the involvement of young people in public administration, namely the internship of students in order to develop the necessary professional qualities and prepare for further work in local governments. It is also important to involve the most active youth representatives in community councils or advisory bodies, which will also help them to develop the professional skills needed to work in this field. It is determined that, given the multinational and multi-religious composition of modern Ukrainian society, it is especially important to hold mass events aimed at forming a tolerant attitude of young people to different cultures and traditions and non-acceptance of any manifestations of intolerance and discrimination. It was found that the most effective socio-psychological tool for harmonizing the political behavior of young people is to conduct appropriate training aimed at forming a mature political culture that will provide a tolerant attitude and constructive ways to overcome political contradictions and conflicts. The developed program of socio-psychological training, aimed at harmonizing the political behavior of young people and neutralizing conflicts in the political space, includes the following 5 sessions. The study concludes that the implementation of this training program will increase the maturity of political identity of young people and, as a result of optimizing their political behavior and developing skills of constructive interaction in society in situations of political contradictions and conflicts, significantly reduce their potential for political conflict.
    У статті розглянута описати розроблена тренінгові програма, яка спрямована на оптимізацію політичної поведінки молодих людей та нейтралізацію потенціалу їх політичної конфліктності. Визначено, що нейтралізація потенціалу політичної конфліктності молоді потребує проведення цілої низки заходів, зокрема, на етапі надання освітніх послуг, які мають охоплювати як просвітницьку, так і консультативно-тренінгову діяльність, спрямовану на оптимізацію політичної поведінки молодих людей. Доведено, що дієвим механізмом протидії цьому та нейтралізації деструктивних впливів екстремістських організацій є підвищення політичної культури та зрілості політичної ідентичності молодого покоління, а саме розвиток його політичної активності у напрямку демократичних ініціатив та стимулювання участі молодих людей у суспільно-політичній діяльності держави. А основними формами реалізації цього є залучення молодих людей до роботи у сфері державного управління, а саме проведення стажувань для студентів з метою розвитку необхідних професійних якостей та підготовки до подальшої роботи в органах місцевого самоврядування. Важливим є також залучення найбільш активних представників молоді до роботи у громадських радах або консультативних органах, що також сприятиме розвитку в них необхідних для роботи у даній галузі професійних вмінь та навичок. Визначено, що враховуючи багатонаціональний та поліконфесійний склад сучасного українського суспільства особливої значущості набуває проведення масових заходів, спрямованих на формування у молодих людей толерантного ставлення до різноманітних культур і традицій та неприйняття будь-яких проявів нетерпимості та дискримінації. З’ясовано, що найбільш дієвим соціально-психологічним інструментом гармонізації політичної поведінки молоді є проведення відповідних тренінгів, спрямованих на формування зрілої політичної культури, яка відповідним чином передбачатиме толерантне ставлення та конструктивні шляхи подолання політичних суперечностей і конфліктів. Розроблена програма соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на гармонізацію політичної поведінки молоді та нейтралізацію конфліктних провів у політичному просторі охоплює в собі наступні 5 занять. В процесі дослідження зроблені висновки, що реалізація зазначеної тренінгової програми сприятиме підвищенню зрілості політичної ідентичності молодих людей та, в результаті оптимізації їх політичної поведінки та формування навичок конструктивної взаємодії у соціумі в ситуаціях політичних суперечностей та конфліктів, суттєвим чином знизить потенціал їх політичної конфліктності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 33-40
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНОГО НАПРЯМКУ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
    KEY ASPECTS OF THE IDEOLOGICAL AND POLITICAL DIRECTIONS OF EDUCATIONAL ACTIVITY IN HIGHER SCHOOL IN CONDITIONS OF PRESENT TIME
    KLUCZOWE ASPEKTY POLITYCZNYCH I IDEOLOGICZNYCH KIERUNKÓW AKTYWNOŚCI EDUKACYJNEJ WSPÓŁCZESNEGO SZKOLNICTWA WYŻSZEGO
    Autorzy:
    Kuchynska, Irina Oleksiiwna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/480009.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Humanitas
    Tematy:
    актуальність,
    виховання,
    молодь,
    ідейно-політичний напрямок
    actuality,
    education,
    young people,
    ideological and political direction
    współczesność,
    edukacja,
    młodzież,
    ideologia,
    polityka
    Opis:
    У статті робиться спроба аналізу актуалізації ідейно-політичного напрямку виховної діяльності студентської молоді в умовах сьогодення; акцентується увага на ключових аспектах формування політичної культури особистості.
    In the article the attempt of analysis of actualization of ideological and political direction of an educate activity of student young people is done in the conditions of today; attention is accented on the key aspects of forming of political culture of personality.
    W artykule przeprowadzono analizę politycznych i ideologicznych aspektów aktywności edukacyjnej szkół wyższych, ze szczególnym uwzględnieniem warunków kształtowania się tożsamości młodzieży oraz jej dorastania do kultury politycznej.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika; 2015, 10; 183-190
    1896-4591
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Психічне здоров’я молоді в умовах військових конфліктів
    Mental Health of Young People in Times of Military Conflict
    Autorzy:
    Лотоцька, Леся
    Лотоцька-Дудик, Уляна
    Брейдак, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16628927.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Збройні конфлікти
    молодь
    адаптація
    моделі здоров’я
    психічне здоров’я
    Armed conflict
    young people
    adaptation
    health models
    mental health
    Opis:
    The complex set of political, social, economic and environmental factors that result from military conflicts have an indirect and prolonged effect on public health. The destruction of medical and public health infrastructure complicates the process of providing assistance to victims, limiting both access and quality. Mental health is an important dimension of human capital that significantly affects aspects of human life such as well-being, employment, work, capital, stigma, and so on. According to the WHO, in situations of armed conflict, about 10% of traumatized people will have serious mental health problems, and another 10% will develop behaviors that interfere with their ability to function effectively. Depression, anxiety and psychosomatic problems, such as insomnia, are the most common consequences. The younger generation living in conflict-affected areas is vulnerable to mental health problems. During the war, young people face two types of traumatic events: type I (sudden traumatic event) and type II (prolonged exposure to adverse events, which leads to dysfunctional coping mechanisms). As a result, young people suffer from anxiety disorders, post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, and dissociative disorders. The most important variables that determine the impact of war on the mental health of young people are the deprivation of basic resources (housing, water, food, education, health, etc.); broken family relationships (due to loss, separation or relocation); stigma and discrimination (significantly affect identity); pessimistic worldview (constant feeling of loss and grief, inability to see a bright future). Meta-analyzes use mixed methods to study mental health and psychosocial well-being in non-standard settings, such as focus groups and in-depth interviews. This is necessary for the formation of the research question, modification of tools for the analysis of local situations and interpretation of the collected epidemiological data. Models of rehabilitation of psychosocial systems are based on the need for a multilevel approach to psychosocial interventions that take into account the individual, family and the community as a whole. The public health model requires the interaction between social and individual age and time variables, with particular emphasis on risk and protection groups at different stages of life.
    Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість. Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє). Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних. В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 54-61
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Я-концепція як чинник формування ставлення особистості до здоров’я: емпіричне дослідження
    Self-concept as a factor of forming the person`s health attitude: empirical research
    Autorzy:
    Гресько (Hresko), Інна (Inna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179038.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Я-концепція
    особистість
    відповідальність
    здоров’я
    ставлення до здоров’я
    здоровий спосіб життя
    студентська молодь
    Self-concept
    personality
    responsibility
    health
    health attitude
    healthy lifestyle
    student youth
    Opis:
    The article highlights the results of an empirical research of the Self-concept as a factor of forming the health attitude of the individual. The theoretical foundations of the concept of responsible health attitude as a position of the individual, which determines the reactions and volitional actions of a person to health factors to optimally combine his personal capabilities and the environment to achieve general well-being. The paper also mentions three levels of person`s health attitude, namely: individual level, health attitude at the group level and at the level of society. Thus, the highlighted research is aimed at exploration the individual`s health attitude, which includes the assessment of the subject`s own health, his/her actions aimed at health, and so on. In addition, the theoretical part of the article contains an overview of the phenomenon of Self-concept of personality, which is a set of all person ideas about themselves, its two poles – positive (harmonious) and negative (non-harmonious) Self-concept. It is emphasized that such a sum of all ideas of a person affects his functioning in all spheres of life, which, as a consequence, determine the quality of his/her life, establish habits and patterns of thinking, including about health and lifestyle. The results of the empirical research of the Self-concept of personality as a factor in shaping the health attitude of the individual are presented in this article. The research was conducted on the basis of several higher education institutions in Vinnytsia among student youth. The sample of the research was 226 of higher education applicants. For this purpose, psychodiagnostic techniques were used: «Individual typological questionnaire by L. Sobchik (ITQ)»; «Self-concept clarity» by J. Campbell (SCC); «Test-questionnaire of self-attitude» by V. Stolin, S. Panteleev»; questionnaires «Health Attitude Index» by S. Deriabo, V. Yasvin and «Attitude to health» (author R. Berezovskaya). The results of the formative experiment with the main group of applicants showed that with help of a specially designed program for the development of a positive Self-concept of personality, it is possible promote the formation of a responsible health attitude. While the results of the ascertaining experiment of the 1st and 2nd order with the control group of applicants were without significant changes. In particular, the training program helped to harmonize the personality of applicants, increase their self-esteem and increase the level of clarity of self-concept, which, in turn, affected their attitude to themselves, their health, increased responsibility not only for their psychological well-being, but also for somatic health, which depends on a person`s lifestyle.
    У статті висвітлені результати емпіричного дослідження Я-концепції як чинника формування ставлення особистості до здоров’я. Розглянуто теоретичні засади поняття відповідального ставлення до здоров’я як позиції особистості, що визначає реакції та вольові дії людини щодо факторів здоров’я для оптимального поєднання її особистих можливостей і можливостей навколишнього середовища для досягнення стану загального благополуччя. Також у роботі висвітлено три рівня прояву ставлення людини до здоров’я, а саме: індивідуальний рівень, ставлення до здоров’я на рівні групи і на рівні суспільства. Так, представлене дослідження спрямоване на вивчення ставлення індивіда до здоров’я, що включає оцінку власного здоров’я суб’єктом, його дії, направлені на стан здоров’я тощо. Крім того, теоретична частина роботи містить огляд феномену Я-концепції особистості, що є сукупністю всіх уявлень людини про себе, її двох полюсів – позитивної (гармонійної) та негативної (негармонійної) Я-концепції. Підкреслюється, що така сума всіх уявлень людини про себе впливає на її функціонування у всіх сферах життя, які, як наслідок, обумовлюють якість її життя, закладають звички та патерни мислення, в тому числі щодо сфери здоров’я і способу життя людини. Представлені в даній статті результати емпіричного дослідження Я-концепції особистості як чинника формування ставлення особистості до здоров’я проводилося на базі декількох закладів вищої освіти м. Вінниці серед студентської молоді. Вибірка дослідження складала 226 здобувачів вищої освіти. Для реалізації поставленої мети були використані психодіагностичні методики: «Індивідуально-типологічний опитувальник Л. М. Собчик (ІТО)»; «Шкала ясності Я-концепції Дж. Кемпбел»; «Тест-опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв); опитувальники «Індекс ставлення до здоров’я» (С. Д. Дерябо, В. А. Ясвіна) та «Ставлення до здоров’я» (автор Р. А. Березовська). Результати формуючого експерименту з основною групою здобувачів показали, що за допомогою спеціально розробленої програми на розвиток позитивної Я-концепції особистості можна сприяти формуванню відповідального ставлення до здоров’я. В той час, як результати констатуючого експерименту 1-го і 2-го порядку з контрольною групою здобувачів були без суттєвих змін. Зокрема, тренінгова програма сприяла гармонізації особистості здобувачів, підвищенню рівня їх самооцінки та зростанню рівня ясності Я-концепції, що як наслідок, вплинуло на їх ставлення до себе, свого здоров’я, підвищенню рівня відповідальності не тільки за своє психологічне благополуччя, а й за соматичне здоров’я, яке залежить від способу життя людини.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 75-82
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies