Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "маскулінність" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Маскулінність у романі Юрія Смолича "Наші тайни": війна, спорт, секс
Masculinity in Yuri Smolych’s novel Our Secrets: war, sports, sex
Autorzy:
Zhygun, Snizhana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32361764.pdf
Data publikacji:
2023-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
маскулінність
гендерні студії
криза маскулінності
воєнний роман
masculinity
gender studies
crisis of masculinity
war novel
Opis:
Предметом аналізу є типи та чинники маскулінності, зображені у романі Ю. Смолича "Наші тайни" (1935). Mаскулінність у статті тлумачиться з позицій суспільного конструктивізму. Чинниками, що визначають гендерну соціалізацію юнаків у романі, визначено війну, спорт і сексуальний досвід. Спираючись на аналіз російської імперської маскулінності, української колоніальної маскулінності і кризи маскулінності, проаналізовано драматизм конфлікту між суспільними очікуваннями від чоловіків у часи війни і реальним травматичним досвідом, якого вони зазнають, а також кризу імперської маскулінності під впливом війни і становлення різних національних типів маскулінності. Виявлено, що факторами протистояння кризі маскулінності загалом, у романі представлено спорт та секс. Подальшу долю роману пов’язано із тим, що зображена гендерна соціалізація не відповідала пропагованій радянській нормі, відповідно до якої роман було змінено.
The subject of the analysis is the types and factors of masculinity depicted in the novel "Our Secrets" by Yuri Smolych (1935). Masculinity in the research papers is interpreted from the standpoint of social constructivism. War, sport, and sexual experience are identified as factors determining the gender socialization of young men in the novel. Based on the analysis of Russian imperial masculinity, Ukrainian colonial masculinity, and the crisis of masculinity, the drama of the conflict between social expectations of men in times of war and the real traumatic experience they undergo, as well as the crisis of imperial masculinity under the influence of war and the formation of different national types of masculinity, are analyzed. It has been found that sports and sex are presented in the novel as factors of resistance to the crisis of masculinity in general. The subsequent fate of the novel is due to the fact that the depicted gender socialization did not correspond to the propagandized Soviet norm, according to which the novel was changed.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 183-196
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Гендерні особливості сформованості операційного компоненту готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри
Gender features of the formation of the operational component of readyness of future psychologists for professional careers
Autorzy:
Горенко (Gorenko), Мар’яна (Mariana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2179037.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
гендер
маскулінність
фемінність
андрогінність
поведінкова активність
активність особистості
gender
masculinity
femininity
androgyny
behavioral activity
personality activity
Opis:
The article considers the issues of gender identity of future psychologists and relations with the level of formation of the operational component of their readiness for a professional career. Methods of theoretical research: analysis, synthesis, generalization, modeling, grouping, etc.; methods of empirical research: observation, experiment, questionnaire – questionnaire «Professional career of students» (authors – L. Karamushka, T. Kanivets), testing – method «Masculinityfemininity » (S. Bem); method «Diagnosis of behavioral activity strategies» (L. Wasserman, M. Humeniuk), content analysis. According to the results of the study, an idea of the gender composition of the sample of future psychologists was formed: 46.25% – androgynous type of gender identity, 35% - masculine type, 18.75% – feminine type. The reason for the uneven distribution of types of gender identity with a significant predominance of androgynous may be the transformation of modern society and the departure from clear boundaries between gender roles. To study the level of formation of the operational component of the readiness of future psychologists to pursue a professional career, the main indicators were studied: 1) the level of development of their own activity in preparation for a professional career; 2) the level of development of behavioral activity of students of psychology in general.As a result of the generalized analysis of the data received on separate indicators, it is defined that there is a difference in levels of formation of an operational component of readiness for realization of professional career: % and 24.9%) and a lower percentage of low level (20.75% vs. 22.4% and 28.5%). We can explain this by saying that the androgynous type is the most adapted in modern society. In order to function more productively in today’s world, individuals need to have a range of qualities and traits that combine both traditionally female and traditionally male. Significant differences are observed in the indicator of general behavioral activity: in representatives of the androgynous type this indicator is much more formed (high level was recorded in 37.8% of androgynous future psychologists, 20% of feminine and 17.8% of masculine). This means that this part of the sample is characterized by such features as active and focused business, the ability to balance their activities, emotional stability in behavior, relative resilience, good adaptation to different activities, which will greatly contribute to a successful professional career. . In general, the results indicate an insufficient level of formation of the operational component of the psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career and the need to improve it. Although, almost the majority of respondents have the potential and reserves to improve various areas of behavioral activity.
В статті розглянуті питання гендерної ідентичності майбутніх психологів та її взаємозв’язку з рівнем сформованості операційного компоненту їх готовності до здійснення професійної кар’єри. Методи теоретичного дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, групування та ін.; методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, анкетування - анкета «Професійна кар’єра студентів» (автори - Л. Карамушка, Т. Канівець), тестування - методика «Маскулінність-фемінність» (С. Бем); методика «Діагностика стратегій поведінкової активності» (Л. Вассерман, М. Гуменюк), контент аналіз. За результатами дослідження сформоване уявлення про гендерний склад вибірки майбутніх психологів: 46,25% - андрогінний тип гендерної ідентичності, 35% - маскулінний тип, 18,75% - фемінний тип. Причиною нерівномірності розповсюдження типів гендерної ідентичності зі значним переважанням андрогінного може бути трансформування сучасного суспільства та відхід від чітких меж між гендерними ролями. Для вивчення рівня сформованості операційного компоненту готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри було вивчено основні показники: 1) рівень розвитку власної активності щодо підготовки до здійснення професійної кар’єри; 2) рівень розвитку поведінкової активності студентів-психологів загалом. У результаті узагальнюючого аналізу даних, отриманих за окремими показниками, визначено, що є відмінність у рівнях сформованості операційного компоненту готовності до здійснення професійної кар’єри: у групі майбутніх психологів андрогінного типу зафіксовано більший відсоток високого рівня розвитку (33,3% проти 24,3% та 24,9%) та менший відсоток низького рівня (20,75% проти 22,4% та 28,5%). Можемо це пояснити тим, що андрогінний тип є найбільш адаптивним у сучасному соціумі. Для того, щоб продуктивніше функціонувати в сучасному світі, особистості потрібно володіти спектром якостей та рис, які поєднують як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі. Значні відмінності спостерігаються за показником загальної поведінкової активності: у представників андрогінного типу цей показник значно сформованіший (високий рівень зафіксовано у 37,8% андрогінних майбутніх психологів, 20% фемінних та 17,8% маскулінних). Це означає, що для цієї частини вибірки найбільш характерні такі риси як активна та ціленаправлена діловитість, вміння збалансовувати свою діяльність, емоційна стабільність в поведінці, відносна стесостійкість, хороше пристосування до різни видів діяльності, що у значній мірі буде сприяти успішному здійсненню професійної кар’єри. Загалом, результати свідчать про недостатній рівень сформованості операційного компоненту психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри та необхідність його підвищення. Хоча, практично у більшої частини респондентів є потенціал та резерви щодо вдосконалення різних напрямків поведінкової активності.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 83-89
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies