Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "критика" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-13 z 13
    Tytuł:
    По поводу второго сборника "Юмористических рассказов" Тэффи
    On the second volume of Teffi’s "Humorous verse"
    Autorzy:
    Jakimiuk-Sawczyńska, Walentyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951017.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    человекообразные
    любовь
    лентяи
    мечтатели
    критика
    Opis:
    In the article Teffi’s stories from the book “Yumoristicheskiye raskazy” (1911) are analyzed and discussed. The heroes are people, her contemporaries, who do not know true love, do not love children, do not find pleasure in working, and take advantage of the achievements of others. The issue refers to features of character that people have been developing for years.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2014, 14; 41-50
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    O współczesnych tendencjach krytyki literackiej. Próba opisu
    About modern literary criticism tendencies. Description attempt
    О современных тенденциях литературной критики. Попытка описания
    Autorzy:
    Karwacka, Monika
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/782383.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    современная литературная критика
    литературные магазины
    русская культура
    виртуальная литературная критика
    modern literary criticism
    literary magazines
    Russian culture
    virtual literary criticism
    Opis:
    Современная критика предпринимает новые методы для создания привлекательных и широко читаемых текстов. Автор настоящей статьи пытается выявить инновационные тенденции в русскоязычных литературно-критических текстах, публикуемых в престижных журналах. Русские литературные журналы обычно считаются высшим интеллектуальным показателем русской культуры. Тем не менее, последние тексты, опубликованные в литературных журналах, подразумевают агрессию, инвективы и различные лингвистические элементы, характерные для непрофессионального критического дискурса. Поэтому возникла необходимость проанализировать новые идеи, изменяющие традиционную литературную критику в литературных журналах.
    Modern contemporary criticism undertakes new methods to create attractive and widely readable texts. The author of the hereby article attempts to identify innovative trends in Russian literary criticism texts published in prestigious magazines. Russian literary magazines are commonly regarded as the highest intellectual indicator of Russian culture. Nevertheless, recent texts published in literary magazines imply aggression, invectives and various linguistic elements typical for unprofessional critical discourse. Therefore, there appeared the need to analyse new ideas altering traditional literary criticism in literary magazines.
    Źródło:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2019, 29; 122-137
    0208-5038
    2353-9674
    Pojawia się w:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Поэтика эссе Михаила Эпштейна (философский аспект жанровой формы)
    The Poetics of Essays by Michael Epstein (the Philosophical Aspect of Genre Form)
    Autorzy:
    Захарова, Елизавета
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22446698.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    эссе
    поэтика
    литературная критика
    философия
    литература
    essay
    poetics
    literary criticism
    philosophy
    literature
    Opis:
    В самом общем виде род деятельности Михаила Эпштейна очерчивается таким кругом сфер, как филология, философия, культурология, литературная критика, лингвистика. В настоящее время метод Эпштейна классифицируется исследователями как «аналитически ориентированный». Цель статьи – определить систему приемов философской эссеистики Михаила Эпштейна с опорой на материал книги Парадоксы новизны. Несмотря на то, что саморефлексия автора распространяется и на многочисленный ряд статей (Законы свободного жанра (Эссеистика и эссеизм в культуре Нового времени), О душе. Четыре эссе, Эссе об эссе, Бог деталей и др.), такие особенности поэтики эссеизма, как авторское начало, образность, отступления, концентрированно проявлены уже дебютной книге. Книга отличается свободой изложения, насыщенна афоризмами и пространными философскими изречениями. Эссеизацию можно считать ведущим жанрообразующим принципом книги. Перед автором стоит задача определить роль традиции в литературе, что связано с главным авторским интересом, «культурой в ее пограничных ситуациях». Фактор, скрепляющий тексты, – стремление автора предложить способ решения «проблемной ситуации»: что есть критика и как смотреть на литературу. Сюжет книги выстраивается из вопрошаний и личных культурных и мировоззренческих предпочтений автора. Задача заключается в анализе написанного ранее и подведении рубежных итогов творческой деятельности. Книга носит манифестарный характер как первое крупное произведение автора. Здесь содержится программа будущей деятельности Эпштейна, что подтверждается последующим дополнением и переизданием. Существенно, что в качестве материала выбрана русская классическая литература.
    In its most general form, Mikhail Epstein is outlined by such a vast circle of spheres as philology, philosophy, cultural studies, literary criticism, or linguistics. Currently, Epstein’s method is classified by researchers as “analytically-oriented”. The purpose of the article is to determine the set of methods of philosophical essayism by Mikhail Epstein, which will be achieved based on the material of the book The Paradoxes of Novelty. Despite the fact that the author’s self-reflection extends over a large number of articles (“Laws of the Free Genre (Essay and Essayism in the Culture of the New Time)”, “On the Soul. Four Essays”, “Essays on Essays”, “God of Details”, etc.), features of the poetics of essayism such as the author’s principle, imagery, and digressions are revealed in a more focused way, i.e. based on the opening book. The book is notable for its freedom of presentation, its being full of aphorisms, and its lengthy philosophical sayings. Essayisation can be considered the leading genre-forming principle of the book, affecting the way of presenting thoughts. The author’s task is to clarify the meaning of tradition in literature, which is associated with the author’s central interest, namely “culture in its borderline situations”. The factor that holds the texts together is the author’s desire to propose a way to solve the “problem situation”: what is criticism and how to look at literature? The plot of the book is built upon the author’s own questions and personal preferences. The task is to analyse what was written earlier and summarise the milestone results of creative activity. The book has a character of a manifest as the first major work of the author. It contains a programme for Epstein’s future activities, which is confirmed by the subsequent addition and reprint of the publication. It is essential that Russian classical literature was chosen as the material.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2022, 15; 283-294
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Художественное произведение в идеологическом контексте литературной критики
    Artwork in the ideological context of literary critique
    Autorzy:
    Говорухина, Юлия
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1832408.pdf
    Data publikacji:
    2019-11-22
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    литературная критика
    идеологический дискурс
    интерпретация
    современная литература
    literary critique
    ideological discourse
    interpretation
    modern literature
    Opis:
    Critical judgments are forms of political and ideological statements. Criticism assigns new and already known literary facts, meaning them as “own”, “foreign”, “classical”, “folk”, etc. The analysis of the literary critique of the “patriots” reveals a specific communication, which is carried out both between the critic and the reader, and between the critic and discourse. There is a doctrine that determines the way of seeing the world, the way of ordering reality and is manifested in the conscious and unconscious rules of speaking about the facts of literature, in cognitive presuppositions that generate patriotic texts. This is the perception of literary-critical activity as a struggle with a sophisticated “enemy”, thinking by opposition, the assumption of catastrophic consequences in the case of the victory of “alien” ideology, accusatory way of talking about “alien”.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 35-47
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Від ідеологізації до патріотизму: рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і народ» в українській письменницькій критиці XX – початку ХХІ ст.
    From ideologisation to patriotism: receptions of A. Mickiewicz’s model “Poet and people” in the ukrainian literary criticism of the XX – beginning of the XXI century
    Autorzy:
    Дирибало (Dyrybalo), Оксана (Oksana)
    Чик (Chyk), Денис (Denys)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177887.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    польська література
    критика письменників
    ідеологія
    рецепція
    інтерпретація
    Polish literature
    writers’ criticism
    ideology
    reception
    interpretation
    Opis:
    The article is devoted to the research of reception of A. Mickiewicz’s model “the Poet and the People” in twentieth- century Ukrainian writers’ criticism. The writers traced the canon of relations between the artist and society created by A. Mickiewicz, which had a profound influence on the literature of Polish Romanticism. Considering the reception of the ‘poet and people’ paradigm, the authors of the article note that Ukrainian poets of the Soviet period were forced to dissect certain artistic phenomena through the prism of the communist ideology of the time. One of the most consistent and productive interpreters of A. Mickіewіcz among Ukrainian writers was M. Rylskyi. He left a considerable inheritance of literature and publicist articles about the Polish poet. M. Rylskyi as a critic gave the deepest scientific standards to the analysis of the poetics of A. Mickіewіcz’s works. He did not cast aside the generally accepted scheme of the creative evolution of the Polish poet but cautioned researchers from the monolinear measuring of it. M. Rylskyi was the first one in Ukrainian Mickіewіcz Studies who noticed that mixing of styles was inherent in А. Mickіewіcz’s works during all of his creative life. M. Rylskyi allowed the identification of the poet Konrad Wallenrod with A. Mickiewicz himself, warning that after all the person of the hero does not reflect and cannot reflect the personality of the author. M. Rylskyi described Konrad Wallenrod as mysterious and contradictory, as was A. Mickiewicz. The article also compares the interpretations of M. Rylskyi and Polish researchers and writers, in particular, Maria Cieśla-Korytowska and Jan Kasprowicz. The authors trace that the Ukrainian poet D. Pavlychko was the first in Ukrainian literary criticism to draw attention to the idea of Europe in the artistic and ideological system of A. Mickiewicz as the idea of the Fatherland.
    Стаття присвячена дослідженню рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і Народ» у критичних дослідженнях українських письменників ХХ ст., які простежили створений А. Міцкевичем канон стосунків між митцем і суспільством, який справив глибокий вплив на літературу польського романтизму. Розглядаючи рецепцію парадигми «поет і народ», автори статті зазначають, що українські поети радянського періоду були змушені розглядати окремі мистецькі явища крізь призму тогочасної комуністичної ідеології. Одним із найбільш послідовних і продуктивних інтерпретаторів А. Міцкевича серед українських письменників був М. Рильський, який залишив значну кількість літературно-критичних і публіцистичних статей про польського поета. М. Рильський як критик дав найглибші наукові стандарти аналізу поетики творчості А. Міцкевича. Він не відкидав загальноприйняту схему творчої еволюції польського поета, але застеріг дослідників від її монолінійного вимірювання. М. Рильський був першим в українському міцкевичознавстві, хто помітив, що змішування стилів притаманне творчості А. Міцкевича впродовж усього його творчого життя. М. Рильський допустив ототожнення поета Конрада Валленрода з однойменного твору з самим А. Міцкевичем, застерігши, що все-таки особа героя не відображає і не може відображати особистість автора. М. Рильський характеризував Конрада Валленрода як загадкового і суперечливого, яким був і А. Міцкевич. У статті також порівнюються інтерпретації М. Рильського та польських дослідників і письменників, зокрема Марії Цесла-Коритовської та Яна Каспровича. Автори простежують, що український поет Д. Павличко першим в українському літературознавстві звернув увагу на ідею Європи в художньо-ідейній системі А. Міцкевича як ідею Батьківщини.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 157-167
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Bułhakow zmanipulowany, czyli o „fachowym i wybitnym” przekładzie "Mistrza i Małgorzaty"
    Manipulating Bulgakov: "a magnificent, brand-new" translation of "The Master and Margarita"
    Манипулируя Булгаковым, или о „профессиональном и выдающемся” переводе "Мастера и Маргариты"
    Autorzy:
    Wawrzyńczak, Aleksander
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/604824.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    Булгаков
    перевод
    польский
    манипуляция
    критика
    Bułhakow
    przekład
    polski
    manipulacja
    krytyka
    Bulgakov
    translation
    polish
    manipulation
    criticism
    Opis:
    Статья посвящена анализу нового, изданного в 2018 году, перевода на польский язык знаменитого романа Михаила Булгакова Мастер и Маргарита. Данный перевод, сделанный Барбарой Дохналик сопровождается двумя послесловиями переводчицы. Оба текста изобилуют спорными, не имеющими подтверждения в документах сведениями о жизни писателя и судьбе его романа, также предложенные Б. Дохналик интерпретации некоторых мотивов являются очень сомнительными. Однако, наиболее серьезные вопросы вызывает сам перевод, в котором присутствуют фрагменты никогда не написанные самим Булгаковым, и вероятнее всего, введенные самой переводчицей с целью доказать собственную интерпретацию романа. В статье оговорены самые курьезные примеры вмешательства в текст романа, которые позволяют назвать перевод Б. Дохналик скандальной манипуляцией.
    The main aim of this article is the analysis of the new translation into Polish the Mikhail Bulgakov’s masterpiece,  The Master and Margarita, which was made by Barbara Dochnalik and published at 2018. This edition also includes two interpreter’s afterwards. Both texts are full of controversial facts about the writer’s biography, even more, the majority of them are not covered with the documents about Bulgakov’s life and the story of the creation of his novel. Some of interpretation of several motifs of The Master and Margarita, made by B. Dochnalik, are questionable, too. But the main doubts are caused by the way of translation and its quality. The translation made by Dochnalik includes some fragments, which wasn’t created by Bulgakov and highly likely were putted into the polish text of the novel by the translator, probably because of her aim to prove her own interpretation of The Master and Margarita. This article let to know the most ridiculous samples of the translator’s manipulations with the Bulgakov’s novel, which could be called scandalous.
    Artykuł prezentuje krytyczną analizę najnowszego, wydanego w 2018 roku przekładu powieści Michaiła Bułhakowa Mistrz i Małgorzata na język polski. Przekładowi dokonanemu przez Barbarę Dohnalik towarzyszą dwa posłowia samej tłumaczki. Oba zawierają wiele spornych i niepotwierdzonych dokumentalnie informacji o życiu pisarza i losie jego powieści, również zaproponowane przez Dohnalik interpretacje niektórych motywów występujących w utworze budzą wiele kontrowersji. Jednak najpoważniejsze wątpliwości budzi sam przekład, w którym występują fragmenty nigdy nie napisane przez Bułhakowa, a najprawdopodobniej wprowadzone zostały przez samą tłumaczke w celu udowodnienia jej własnej interpretacji utworu. W artykule omówione zostały najbardziej kuriozalne przykłady ingerencji w tekst powieści, które pozwalają uznać przekład Dohnalik za skandaliczną manipulację
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2019, 3
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    АКСИОЛОГИЧЕСКАЯ И КОММУНИКАЦИОННАЯ ФУНКЦИИ МУЗЫКАЛЬНО-КРИТИЧЕСКОГО ТЕКСТА
    AXIOLOGICAL AND COMMUNICATIONAL FUNCTIONS OF MUSICAL-CRITICAL TEXT
    Autorzy:
    Белозерова, Елена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/566472.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Akademia Pomorska w Słupsku
    Tematy:
    музыкальная критика
    музыкально-критический текст
    функция
    оценка
    коммуникация
    musical criticism
    musical-critical text
    function
    assessment
    communication
    Opis:
    In this document the origin of musical criticism and musical features of critical text is considered. Based on the statements of critics of various periods, the author notes the excellent interpretation of the functions of musical-critical text. Thus, it was found that A. Sohor considered the social functions of musical criticism, regarding the place, which it occupies in music. Position of L. Melnyk is caused by the interpretation of musical criticism as an analytical segment of music journalism. From the author’s view, the most detailed features of musical-critical text are considered by O. Zinkevych and Yu. Chekan. They identified informative, interpretative, axiological, communicative, educative, regulatory and prognostic features. The author paid most attention to axiological and communicative functions of musicalcritical text and concluded that the axiological function is the main function of criticism. It is directly related to the notion of artistic discovery and depends on personal interest in the subject of art. When analyzing the communicative function, the text is seen as the act of speaking, as an expression. Communicative links between texts are also indicated. To sum up, it was concluded that serving the communicative function, musicalcritical text provides a connection among various chains of cultural and artistic process.
    Źródło:
    Ars inter Culturas; 2017, 6; 145-154
    2083-1226
    Pojawia się w:
    Ars inter Culturas
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Filozofia – kritika – súčasná spoločnosť
    Философия – критика – современное общество
    Philosophy – Criticism – Contemporary Society
    Autorzy:
    Belás, Ľubomír
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497783.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    критика
    общество
    неравенство
    социальная несправедливость
    новый общественный договор
    общественное дело
    kritika
    spoločnosť
    nerovnosť
    sociálna nespravodlivosť
    nová spoločenská zmluva
    vec verejná
    Opis:
    Статья представляет собой критический анализ динамических и фундаментальных антиномий современной общественной реальности. Опорными пунктами философской критики в нашей статье являются взгляды И. Канта, Ю. Хабермаса и М. Хоркхаймера, содержащие основные нормы оценки современного общества. В центре исследования автора находится анализ роковых перемен в Восточной Европе после падения Берлинской стены, которые повлияли на положение бывшей Чехословакии и ее приемных государств – Чешской и Словацкой Республик.
    The paper offers a critical analysis of dynamic and fundamental antinomies of today’s social reality. The main points of philosophical criticism are represented by the ideas of I. Kant, J. Habermas and M. Horkheimer including basic norms of examining the contemporary society. The author focuses on examination of significant changes in Eastern Europe after the fall of the Berlin Wall, especially on the circumstances of the former Czechoslovakia and later the Czech Republic and the Slovak Republic.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2015, 15; 155-170
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інтерпретація голосу тіла у жіночому письмі (на матеріалі драми «Монологи вагіни» Ів Енслер)
    Interpreting the voice of the body in women’s writing (on the material of the drama “The vagina monologues” by Eve Ensler)
    Autorzy:
    Жаркова (Zharkova), Роксолана (Roksolana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177716.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    feminist critique
    philosophy of sex
    existentialism
    essentialism
    postmodernism
    corporeality
    sexuality
    феміністична критика
    філософія статі
    есенціалізм
    постмодернізм
    тілесність
    сек суальність
    екзистенціалізм
    Opis:
    The article presents an analysis of corporeality in the structure of postmodern philosophical thought and the conceptual foundations of feminist critique (an essay by L. Irigaray). Based on several samples of the late XX century women’s writing, the article traces the problems of women authors searching and finding the voice of their body, and emphasizes the importance of accepting and comprehending the bodily forms of their nature. The main motives and authorial intentions of I. Ensler’s drama “The Vagina Monologues” are considered, the writer’s view on women’s language and speech expression of their own corporeality and sexuality is argued. Methods. The research is based on general scientific methods of synthesis, analysis, selection and systematization of material. Elements of psychoanalytic, anthropological, hermeneutic approaches are partially applied. The tools of deconstructivism and feminist critique are used. We use information from linguistics, anthropology, cultural and gender studies for interdisciplinary consideration of corporeality in women’s writing. The descriptive method allows to present the subject of corporeality in separate works of fiction. Results. It was found that the analyzed phenomena of the description of the female body in women’s writing create a projection of corporeality as a dramatized existence with its inherent characteristics: balancing between speech and silence, permissiveness and condemnation, courage and shame; search for exact language means; selection of rhetoric and stylistics peculiar to this theme; attempts to establish a verbal connection between the voice and the body, fear of losing this connection. Ukrainian women’s writing of the late XX century is also mentioned in this context, particularly when regarding the expression of the concept of “body” in thematic and ideological terms. Conclusions. Analyzing some examples of women’s writing (scholarly – an essay by L. Irigaray, and artistic – a drama by I. Ensler), we summarize that their problem-thematic direction is determined by issues of the body capable of self-narration and self-representation in public space. Some elements of postmodern symbolism of body and corporeality are decoded, o-corporeal metaphors of women’s writing related to women’s freedom of choice are explained. Women’s writing is defined as a symbolic way of telling one’s own experiences of one’s own body.
    У статті представлений аналіз тілесності у структурі постмодерної філософської думки та концептуальних засад феміністичної критики (праці Л. Ірігарай). На матеріалі окремих зразків жіночого письма кінця ХХ ст. простежено проблеми пошуку і знайдення авторками голосу свого тіла, важливість прийняття й осмислення тілесних форм своєї природи. Розглянуто основні мотиви й авторські інтенції драми І. Енслер «Монологи вагіни», аргументовано погляд письменниці на мовне й мовленнєве вираження жінками власної тілесності й сексуальності. Методи. Дослідження базоване на загальнонаукових методах синтезу, аналізу, добору та систематизації матеріалу. Частково застосовано елементи психоаналітичного, антропологічного, герменевтичного підходів. Використано інструментарій деконструктивізму та феміністичної критики. Послуговуємося даними лінгвістики, антропології, культурних та гендерних студій для інтердисциплінарного розгляду питань тілесності у жіночому письмі. Описовий метод дозволяє представити тематику тілесності в окремих творах художньої літератури. Результати. З’ясовано, що аналізовані явища дескрипції жіночого тіла у жіночому письмі творять проект тілесності як драматизованої екзистенції з властивими їй характеристиками: балансування між промовлянням й мовчанням, вседозволеністю й осудом, сміливістю й соромом; пошук точних мовних засобів; добір властивої цій темі риторики й стилістики; намагання встановити вербальний зв’язок між голосом й тілом, страх втрати цього зв’язку. Українське жіноче письмо кін. ХХ ст. теж згадано в цьому контексті, зокрема, щодо вираження концепту «тіло» в тематично-ідейному ключі. Висновки. Проаналізувавши окремі зразки жіночого письма (есеїстичного – праці Л. Ірігарай та художнього – драма І. Енслер), узагальнюємо, що їхнє проблемно-тематичне спрямування визначається питаннями тіла, здатного до себе-розповідання й саморепрезентування в публічному просторі. Декодовано окремі елементи постмодерної символіки тіла і тілесності, пояснено о-тілеснені метафори жіночого письма, пов’язані з жіночою свободою вибору. Жіноче письмо визначено як символічний спосіб себе-розповідання про досвіди власного тіла.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 135-143
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    "Złota hramota" i "Pieśni o Ukrainie" Józefa Łobodowskiego w ukraińskiej krytyce lat 50. XX w.
    "Золота грамота" і "Пісня про Україну" Юзефа Лободовського в українській критиці 1950-х років.
    Autorzy:
    Choma-Suwała, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31233739.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    poetry
    Józef Łobodowski
    literary criticism
    Ukrainian press
    translation
    poezja
    krytyka literacka
    prasa ukraińska
    przekład
    поезія
    Юзеф Лободовський
    літературна критика
    українська преса
    переклад
    Opis:
    Przedmiotem artykułu jest opis recepcji poezji Józefa Łobodowskiego w prasie ukraińskiej w latach 50. XX w. Po ukazaniu się drukiem zbiorów Złota hramota i Pieśń o Ukrainie odpowiednio w 1954 i 1959 roku pojawił się szereg recenzji, wywiadów, komentarzy i szkiców autorstwa m.in. Pawła Kotowycza, Światosława Horodyńskiego, Jewhena Małaniuka i Jurija Szerecha. Były one poświęcone zarówno poezji Łobodowskiego, jak i jego proukraińskiej postawie. Teksty krytyczno-literackie miały na celu nie tylko reklamowanie nowych publikacji znanego ukraińskiemu środowisku literackiemu pisarza, ale także przybliżenie jego poezji ukraińskiemu czytelnikowi. Większość artykułów opatrzona była fragmentami utworów w ukraińskim przekładzie autorstwa Światosława Horodyńskiego, zawierały one ogólną charakterystykę i ocenę dzieł pisarza, spośród których za najważniejsze uznano jego wiersze poświęcone Ukrainie.
    У статті описується рецепція поезії Юзефа Лободовського в українській пресі 1950-х років. Після виходу друком збірок Золота грамота і Пісня про Україну у 1954—1959 рр. з’явилася низка рецензій, інтерв’ю, коментарів і замальовок, у т.ч. Павла Котовича, Святослава Городинського, Євгена Маланюка та Юрія Шереха. Вони були присвячені як поезії Лободовського, так і його проукраїнській позиції. Критичні літературні тексти мали не лише прорекламувати нові видання відомого українському літературному середовищу письменника, а й донести його поезію до українського читача. Більшість статей містили уривки з українського перекладу Святослава Городинського, загальну характеристику та оцінку творчості письменника у якій найважливішими вважалися його вірші присвячені Україні.  
    The subject of the article is a description of the reception of Józef Łobodowski's poetry in the Ukrainian press in the 1950s. After the collections of the Golden рramot and Song about Ukraine were published in print in 1954 and 1959, respectively, a number of reviews, interviews, commentaries and sketches appeared, including by, among others Paul Kotovych, Sviatoslav Horodynsky, Yevhen Malaniuk and George Shevelov. They were devoted to both Łobodowski's poetry and his pro-Ukrainian attitude. Critical-literary texts were intended not only to advertise the new publications of the writer known to the Ukrainian literary community, but also to introduce his poetry to the Ukrainian reader. Most of the articles had excerpts from the Ukrainian translation by Sviatoslav Horodynsky, they contained a general description and evaluation of the writer's works, among which his poems devoted to Ukraine were considered the most important.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2022, 6, 17; 1-14
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The originality of the research on Oles Ulianenko’s literary works in Feliks Shteinbuk’s monograph
    Oryginalność badań twórczości Ołesia Ulianenki w monografii Feliksa Szteinbuka
    Самобутність дослідження творчості Олеся Ульяненка в монографії Фелікса Штейнбука
    Autorzy:
    Horniatko-Szumiłowicz, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343509.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    Фелікс Штейнбук
    Олесь Ульяненко
    літературна критика
    традиція „нуар”
    роман
    українська література
    Feliks Szteinbuk
    Ołeś Ulianenko
    krytyka literacka
    tradycja „noir”
    powieść
    literatura ukraińska
    Opis:
    Druga część monografii Pod „Znakiem Sabaota” albo „Tam, gdzie…” Ulianenko to gruntowna kontynuacja studium twórczości ukraińskiego pisarza Ołesia Ulianenki (1962–2010) autorstwa Feliksa Szteinbuka. Ulianenkoznawca z Bratysławy powziął zamiar jak najrzetelniej odzwier- ciedlić istotę i cel pisarstwa Ulianenki, dla którego prawdziwym i jedynym przedmiotem rozważań stał się człowiek i jego dusza. Oryginalne dociekania wytrawnego badacza proponują alternatywne względem tradycyjnych historycznoliterackich interpretacji egzegetyczne odczytanie prozatorskiej spuścizny Ulianenki. Książka, która zgodnie z obietnicą jej autora, zawiera najpełniejszą, dogłębną i oryginalną analizę twórczości prozaika, a jednocześnie stanowi podstawę do dalszych fundamen- talnych badań nad spuścizną literacką pisarza z pewnością zasługuje na należyte docenienie zarówno ze strony krytyki literackiej, jak również szerokiego grona czytelników.
    Друга частина монографії Під „Знаком Саваофа, або „Там, де…” Ульяненко є ґрунтовним продовженням дослідження творчості українського письменника Олеся Ульяненка (1962–2010) авторства Фелікса Штейнбука. Ульяненкознавець із Братислави вирішив якомога точніше відобразити суть і мету творчості Ульяненка, для якого справжнім і єдиним предметом розгляду була людина та її душа. Оригінальний аналіз досвідченого дослідника базується на екзегетичній інтерпретації прозової спадщини Ульяненка, альтернативній щодо традиційних історико-літературних трактувань. Книга, яка, як обіцяв її автор, містить найповніший, ґрун- товний та оригінальний аналіз творчості Олеся Ульяненка, водночас є основою для подальших фундаментальних досліджень літературної спадщини письменника та, безумовно, заслуговує на належну оцінку з боку як літературознавців, так і широкого кола читачів
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 2; 189-203
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    System nowego marketingu w świetle krytyki jego podstawowego paradygmatu
    A New Marketing System in the Light of the Critique of Its Basic Paradigm
    Система нового маркетинга в свете критики его основной парадигмы
    Autorzy:
    Kaczmarczyk, Stanisław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/561720.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    nowy marketing
    krytyka starego paradygmatu
    propozycja nowego paradygmatu
    new marketing
    critique of the outdated marketing paradigm
    new paradigm proposal
    новый маркетинг
    критика старой парадигмы предложение
    новой парадигмы
    Opis:
    Krytyce naukowej został poddany dobrze znany, ale już przestarzały, podstawowy paradygmat marketingu określany jako koncepcja marketing mix (kompozycja działań marketingowych) skrótowo prezentowana przez symbole od 4P do 7P. Na podstawie tej krytyki zaproponowano w artykule nowy paradygmat marketingu, z którego wynika nowy zakres i sposób pojmowania marketingu. Nowy paradygmat obejmuje pięć głównych kategorii: ludzi, działania marketingowe, metody tych działań, środki pracy (w tym narzędzia) oraz wyniki działań. Podstawową kategorią są działania marketingowe. Są one zwykle ujmowane w jednorodne grupy, nazywane popularnie elementami marketingu. Działania marketingowe zostały podzielone na sześć charakterystycznych grup, które tworzą łącznie zintegrowany system marketingu. Wszystkie działania sklasyfikowano w trzech głównych grupach (funkcjach): działania zarządcze, przygotowawczo- integrujące oraz wykonawcze – po trzy na szczeblu strategicznym i szczeblu operacyjnym. Razem daje to sześć wspomnianych grup działań.
    The paper critically considers the popular but outdated marketing paradigm known as the marketing-mix concept and represented by the symbols 4P-7P. On the basis of this critique, the old concept has been replaced by a new marketing paradigm which has a broader scope and different meaning. The new paradigm includes the following categories: people (marketers), marketing activities, methods of activities, means of work (including instruments), and results of activities. The most important category is activities known as marketing elements. The marketing activities have been divided into six specific groups that constitute an integrated system. The three following groups of activities (functions) may be found both at the strategic and operational level: managerial, preparatory-integrative and executory. Altogether, it provides the six mentioned groups of activities.
    Научной критике подвергли хорошо известную, но уже устарелую, основную парадигму маркетинга, определяемую как коцепция маркетинга mix (композиция маркетинговых действий), в сокращенном виде представляемая символами от 4P до 7P. На основе этой критики в статье предложили новую парадигму маркетинга, из которой вытекает новый диапазон и способ понимания маркетинга. Новая парадигма охватывает пять основных категорий: людей, маркетинговые действия, методы этих действий, орудия труда (в том числе инструменты), а также результаты действий. Основная категория – мар- кетинговые действия. Они, как правило, включаются в однородные группы, популярно именуемые элементами маркетинга. Маркетинговые действия разделили на шесть характерных групп, которые создают в целом интегрированную систему маркетинга. Все действия включили в три основные группы (по функциям): управленческие, подготовитель- но-интегрирующие и исполнительные действия – по три на стратегическом уровне и операционном уровне. Вместе это дает шесть упомянутых групп действий.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2016, 5 (365); 103-114
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ В МЕТАЯЗЫКЕ СЛАВЯНСКОЙ ТЕРМИНОГРАФИЧЕСКОЙ КРИТИКИ
    TERMINOLOGICAL PARALLELS IN THE METALANGUAGE OF SLAVIC TERMINOGRAPHIC CRITICISM
    PODOBIEŃSTWA TERMINOLOGICZNE W METAJĘZYKU SŁOWIAŃSKIEJ KRYTYKI TERMINOGRAFICZNEJ
    Autorzy:
    Petrova, Tetiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1181041.pdf
    Data publikacji:
    2020-10-07
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    терминологические параллели
    терминографическая критика
    терминография, метаязык
    метаединица
    метаязык славянской терминографической критики
    podobieństwa terminologiczne, krytykа terminograficzna, terminografiiа, мetajęzyk, meta-jednostka, metajęzyk słowiańskiej krytyki terminologicznej
    terminological parallels, terminographic criticism, terminography, metalanguage, meta-unit, metalanguage of slavic terminographic criticism
    Opis:
    В статье рассматриваются вопросы, связанные с созданием терминологической критики как самостоятельной терминологической секции. Мета-язык терминологической критики не имеет четких границ. Мы заключаем, что терминологическое сходство в синхронно сравниваемых славянских метаязыках этого направления формально совпадает с абсолютно сходящимися семантическими структурами. Выяснилось, что украинские и белорусские мета-единицы чаще совпадают по форме, а реже - с русскими и польскими. Иностранные языковые единицы доминируют над мета-языком изучаемых славянских критиков. Мета-язык украинских критиков богат синонимами, для него характерна индивидуальная внутриязыковая омонимия. Самосуществование украинского метаязыка, в отличие от русского и белорусского языков,
    The article deals with the issues related to the formation of terminographic criticism as an independent section of terminography. There are no clear boundaries in the metalanguage of terminographic criticism. We conclude that the terminological parallels in the synchronously compared Slavic metalanguages of this direction are formally identical, with absolutely the same semantic structures. It is established that Ukrainian and Belarusian meta-units more often coincide in form than Russian and Polish terms do. In the metalanguage of Slavic criticism, which is under consideration, foreign units prevail. The metalanguage of Ukrainian criticism is rich in synonyms; it is characterized by single intralinguistic homonymy. The identity of the Ukrainian metalanguage, in contrast to the Russian and Belarusian languages, tends to preserve the traditions of national term formation and to adapt borrowed units.
    В статье рассматриваются вопросы, связанные со становлением терминографической критики как самостоятельного раздела терминографии. Метаязык терминографической критики не имеет четких границ. Приходим к выводу, что терминологические параллели в синхронически сравниваемых славянских метаязыках этого направления являются формально тождественными, с абсолютно совпадающими семантическими структурами. Удалось установить, что по форме в большей степени совпадают украинские и белорусские метаединицы, в меньшей – русские и польские термины. В метаязыке изучаемой славянской критики преобладают иноязычные единицы. Метаязык украинской критики богат синонимами, для него характерна единичная внутриязыковая омонимия. Самобытность украинского метаязыка, в отличие от языков русского и белорусского, проявляется в стремлении сохранить традиции национального терминообразования и адаптировать заимствованные единицы.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2021, 1; 131-150
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-13 z 13

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies