Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "кримінальний процес" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
МЕТА ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ІСТИНА ЧИ ПРОЦЕСУАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ?
The Purpose Of Proof In The Criminal Proceedings On Infringement Of Intellectual Property Rights: Truth Or Procedural Justice?
Autorzy:
Компанець, Євгеній
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1932004.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
мета доказування
кримінальний процес
істина
ефективність
процесуальна справедливість
purpose of proof
criminal proceedings
truth
efficiency
procedural
justice
Opis:
The article summarizes the existing discussible approaches of domestic and foreign scholars to understanding of the purpose of criminal procedural proof and the search for truth. The legislation of Ukraine, norms of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Criminal Procedure Codes of a number of European countries, modern approaches of US courts, the Supreme Court [of Ukraine], the European Court of Human Rights on normative consolidation of the purpose of criminal procedural proof and application of the law are analyzed. On the basis of an excursion in the history of science the basic theories of truth are highlighted. It has been established that the theory of objective truth has prevailed in science for a long time, but attention is drawn to the fact that it is increasingly criticized in favor of efficiency of criminal proceedings through applying relevant legal procedures. Judicial practice shows a shift in emphasis from establishing the truth to procedural justice aimed at achieving the optimal model of the purpose of criminal proceedings and proof. The approaches to the purpose of proof and the search for truth of various subjects in criminal proceedings on infringement of intellectual property rights and efficiency of applying conventional truth are substantiated. The own vision of the concept of the purpose of proof is proposed and propositions on improvement of the procedural legislation of Ukraine are provided.
В статті наведено узагальнення існуючих дискусійних підходів вітчизняних та закордонних науковців до розуміння мети кримінального процесуального доказування та пошуку істини. Проаналізовано законодавство України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кримінальних процесуальних кодексів низки країн Європи, сучасні підходи судів США, Верховного суду [України], Європейського суду з прав людини щодо нормативного закріплення мети кримінального процесуального доказування та правозастосування. На підставі екскурсу в історію науки висвітлені основні теорії істини. Встановлено, що довгий час в науці панувала теорія об’єктивної істини, однак звертається увага, що вона все частіше зазнає критики на користь ефективності кримінального провадження шляхом застосування належної правової процедури. Судова практика свідчить про зміщення акцентів з встановлення істини до процесуальної справедливості, яка направлена на досягнення оптимальної моделі мети кримінального провадження та доказування. Обґрунтовано підходи до мети доказування і пошуку істини різних суб’єктів у кримінальному провадженні про порушення прав інтелектуальної власності та ефективність застосування конвенційної істини. Запропоновано власне бачення поняття мети доказування та пропозиції щодо вдосконалення процесуального законодавства України.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 54-77
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
O ławnikach w postępowaniu karnym. Uwagi na marginesie monografii J. Kila „Ławnicy jako forma udziału czynnika społecznego w polskim procesie karnym”, Dom Wydawniczy „Elipsa”, Warszawa 2021, s. 138
About lay judges in criminal proceedings. Remarks on J. Kil’s monograph Ławnicy jako forma udziału czynnika społecznego w polskim procesie karnym, Dom Wydawniczy „Elipsa”, Warszawa 2021, p. 138
О присяжных заседателях в уголовном процессе. Комментарии в свете монографии Я. Кила Присяжные заседатели как форма участия общественного фактора в польском уголовном процессе, Издательство «Elipsa», Варшава 2021, с. 138
Про народних засідателів у кримінальному процесi. Коментарі на полях монографії Й. Кіла Лавниці як форма участі соціального чинника у польському кримінальному процесі, Видавництво «Elipsa», Варшава 2021, с. 138
Autorzy:
Grudecki, Michał Roman
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2090209.pdf
Data publikacji:
2022-06-09
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
народний засідатель
кримінальний процес
соціальний фактор у здійсненні правосуддя
гарантійна функція
склад суду
присяжный заседатель
уголовный процесс
общественный фактор в правосудии
гарантийная функция
состав суда
ławnik
proces karny
czynnik społeczny w wymiarze sprawiedliwości
funkcja gwarancyjna
skład sądu
lay judge
criminal trial
social factor in the judicial system
guarantee function
composition of the court
Opis:
Artykuł jest poświęcony roli ławników w procesie karnym. Prowadzone rozważania opierają się przede wszystkim na monografii J. Kila, dotyczącej tego zagadnienia, stąd też tekst częściowo ma charakter polemiczno-recenzyjny. Celem artykułu jest zwrócenie uwagi na niedostateczną realizację zasady udziału czynnika społecznego w sprawowaniu wymiaru sprawiedliwości de lege lata oraz wysunięcie postulatów de lege ferenda, mających doprowadzić do poprawy tego stanu rzeczy. Autor przedstawia argumenty za udziałem ławników w orzekaniu w sprawach karnych, a także wskazuje na istotne wady tej instytucji, wynikające w szczególności z niewłaściwej praktyki. Odnośnie do postulatów de lege ferenda, znaczny nacisk położony jest na kwestię wymogu wykształcenia prawniczego kandydatów na ławników oraz sposobu ich wyboru. Omówiona została także problematyka ewentualnej odpowiedzialności dyscyplinarnej ławników oraz możliwość wprowadzenia składów ławniczych w sprawach karnych do sądów odwoławczych oraz Izby Karnej Sądu Najwyższego.
Стаття присвячена ролі народних засідателів у кримінальному процесі. Міркування ґрунтуються насамперед на монографії Й. Кіла з цього питання, тому текст частково носить полемічнo-рецензійний характер. Метою статті є звернути увагу на недостатню реалізацію принципу участі соціального чинника у здійсненні правосуддя de lege lata та висунути постулати de lege ferenda для покращення цього стану. Автор наводить аргументи щодо участі народних засідателів у розгляді кримінальних справ, а також вказує на суттєві недоліки цього інституту, що виникають, зокрема, внаслідок неналежної практики. Що стосується постулатів de lege ferenda, то значний акцент приділяється питанню вимог юридичної освіти до кандидатів у народні засідатели та способу їх відбору. Також обговорюються питання можли- вої дисциплінарної відповідальності народних засідателів та можливості введення народних засідателів у кримінальних справах до апеляційних судів та кримінальної палати Верховного Суду.
Статья посвящена роли присяжных заседателей в уголовном процессе. Проведенные рассуждения основаны, прежде всего, на монографии Я. Кила, касающейся этого вопроса, поэтому текст но- сит отчасти полемический и обзорный характер. Цель статьи – обратить внимание на недостаточную реализацию принципа участия общественного фактора в отправлении правосудия de lege lata и выдвинуть постулаты de lege ferenda, направленные на улучшение такого положения дел. Автор приводит ар-гументы в пользу участия присяжных заседателей в рассмотрении уголовных дел, а также указывает на существен ные недостатки этого института, обусловленные, в частности, неправильной практикой. Что касается постулатов de lege ferenda, то значительное внимание уделяется вопросу о требованиях к юридическому образованию кандидатов в присяжные заседатели и способу их отбора. Обсуждается также проблема возможной дисциплинарной ответственности присяжных заседателей, а также возможность введения института присяжных заседателей по уголовным делам в апелляционных судах и Уголовной коллегии Верховного Суда.
This article is devoted to the role of lay judges in a criminal trial. The conducted research is mainly based on J. Kil’s monograph on this issue, which is why the text is partly a a polemic and a review. The aim of the article is to draw attention to the insufficient implementation of the principle of the participation of the social factor in the judicial system de lege lata and to put forward de lege ferenda postulates aimed at improving this state of affairs. The author presents arguments for the participation of lay judges in adjudication in criminal cases, and points to the significant disadvantages of this institution. With regard to de lege ferenda postulates, considerable emphasis is placed on the issue of the legal education requirement of candidates for lay judges and the method of their selection. The issues of possible disciplinary liability of lay judges and the possibility of introducing lay judges in criminal cases to appellate courts and the Criminal Chamber of the Supreme Court are also discussed.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2022, 2; 295-312
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies