Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "кримінальне провадження" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Механізм оскарження та способи перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні
Mechanism of Appeal and Methods of Verification of the Expert Opinion in Criminal Proceedings
Autorzy:
Петрович Жмудінський (Petrovych Zhmudinskyy), Василь (Vasyl)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185487.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
висновок експерта
спеціальні знання
кримінальне провадження
докази
оскарження
судовий розгляд
expert opinion
special knowledge
criminal
proceedings
evidence
appeal
trial
Opis:
The article is devoted to the study mechanisms of appeal and methods of verification of the expert opinion in criminal proceedings. It is proved that the expert opinion, as well as other collected evidence, should be verified for its compliance with the requirements of the legislation and consistency with the case materials, and if violations are detected during its preparation, such an opinion should be subject to appeal. It is indicated that the methods of verifying the expert opinion are defined by articles 332 and 356 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. However, the peculiarity of carrying out this verification of the expert opinion is that such verification is possible only at the stage of judicial proceedings, while the current Criminal Procedure Code of Ukraine does not provide for a mechanism for verifying the expert opinion at the stage of pre-trial investigation. Attention is drawn to the fact that despite the absence of a legally defined mechanism for appealing an expert opinion in accordance with the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, a party to criminal proceedings is not deprived of the right to appeal against such an opinion in a different order, namely by submitting to the Central Expert Qualification Commission of the Ministry of Justice of Ukraine an application for initiating disciplinary proceedings against an expert who violated the current legislation during the relevant expert examination. The grounds for submitting this application for initiation of disciplinary proceedings are: non-compliance of the expert’s specialty with the type of expert examination conducted by it; non-compliance of the content of questions put to the expert’s decision with the requirements of scientific and methodological recommendations; application by an expert of improper methodology of forensic examination; conducting expert research to clarify issues of law. It is argued that if, as a result of a review of the disciplinary responsibility of a forensic expert, it is found that he violates the norms of current law, then such an expert will be held disciplinarily liable, and the expert’s expert opinion drawn up by such an expert will be considered inadmissible evidence.
Статтю присвячено дослідженню механізмів оскарження та способів перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні. Доведено, що висновок експерта, як і інші зібрані докази, слід перевіряти на його відповідність вимогам законодавства та узгодженість з матеріалами справи, а в разі виявлення порушень такий висновок має підлягати оскарженню. Зазначено, що способи перевірки висновку експерта визначено статтями 332 і 356 Кримінального процесуального кодексу України. Проте особливість здійснення вказаної перевірки висновку експерта полягає в тому, що така перевірка можлива тільки на стадії судового розгляду, а механізму перевірки висновку експерта на стадії досудового розслідування чинний КПК України не передбачає. Звернено увагу на те, що, незважаючи на відсутність законодавчо визначеного механізму оскарження висновку експерта згідно з нормами КПК України, сторона кримінального провадження не позбавлена права оскаржити такий висновок в іншому порядку, а саме шляхом подання до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України заяви про порушення дисциплінарного провадження щодо експерта, який порушив чинне законодавство в ході проведення відповідної експертизи. Підставами для подання зазначеної заяви про порушення дисциплінарного провадження є такі: невідповідність спеціальности експерта виду проведеної ним експертизи; невідповідність змісту питань, поставлених на вирішення експертові, вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень; застосування експертом неправильної методики проведення судової експертизи; недотримання експертом правил оформлення (структури) відповідного висновку; проведення експертом дослідження для з’ясування питань права. Аргументовано, що в разі, якщо за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальности судового експерта буде встановлено порушення ним норм чинного законодавства, то такого експерта буде притягнуто до дисциплінарної відповідальности, а висновок експертизи, складений таким експертом, буде вважатись недопустимим доказом.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 46-54
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
СЛУЖБОВІ ОСОБИ, УПОВНОВАЖЕНІ НА ВЧИНЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ В ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ
Officials Authorized To Perform Procedural Actions In The Extraterritorial Space Of Ukraine
Autorzy:
Rybytska, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1932003.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
екстериторіальність
юрисдикція
керівник дипломатичного представництва
капітан судна
кримінальне провадження
extraterritoriality
jurisdiction
head of diplomatic mission
ship captain
criminal proceedings
Opis:
In the article, the author, first of all, defines the concept of extraterritorial space and its structural elements, it helps to determine the scope of officials. In accordance with the norms of the Criminal Procedure Code, officials who are authorized to perform procedural actions in the extraterritorial space of Ukraine are indicated. However, the author points to gaps and conflicts of criminal procedure law related to these officials. The article also analyzes the process of replacing an official authorized to carry out procedural actions on the territory of diplomatic missions and consular posts of Ukraine abroad, on aircraft, sea or river vessels outside Ukraine under the flag or with the identification mark of Ukraine, if this vessel is assigned to port located in Ukraine. It is noted that the issue of criminal procedural jurisdiction over the crew of the object, which is launched into space is not regulated in the Criminal Procedure Code of Ukraine, does not determine the official authorized to perform procedural actions and the mechanism of its replacement is absent. In the conclusions, the author proposes amendments to the criminal procedure legislation of Ukraine in order to fill the gaps and resolve conflict issues.
У статті автор, перш за все, визначає поняття екстериторіального простору та його структурних елементів, це сприяє визначенню сфери дії службових осіб. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу зазначаються службові особи, які уповноважені на вчинення процесуальних дій в екстериторіальному просторі України. Разом з тим, автор вказує на прогалини та колізії кримінального процесуального закону, що повязані з зазначеними службовими особами. Також у статті аналізується процес заміщення службової особи уповноваженої на здійснення процесуальних дій на території дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, на повітряних, морських чи річкових суднах, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. Зазначається, що питання кримінально-процесуальної юрисдикції щодо членів екіпажу об’єкту, який запущений в космом не врегульовується в Кримінальному процесуальному кодексі України, не визначається службова особа уповноважена на вчинення процесуальних дій та механізм її заміщення відсутній. У висновках автор пропонує внесення змін у кримінальне процесуальне законодавство України з метою заповнення прогалин та вирішеня колізійних питань.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 78-91
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dopuszczalność stosowania podstępu przez rzecznika dyscyplinarnego podczas przesłuchania obwinionego w postępowaniu dyscyplinarnym policjantów
The admissibility of the use of deception by the disciplinary ombudsman during the interrogation of the accused in the disciplinary proceedings of police officers
Допустимость использования дисциплинарным уполномоченным уловки в ходе допроса обвиняемого в дисциплинарном производстве в отношении сотрудников полиции
Допустимість застосування підступу дисциплінарним речником під часдопиту обвинувачених у дисциплінарному провадженні поліцейських
Autorzy:
Jasińska, Marta
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33533862.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
podstęp
odpowiednie stosowanie
postępowanie karne
odpowiedzialność dyscyplinarna
deception
appropriate application
criminal proceedings
disciplinary responsibility
уловка
надлежащее применение
уголовное разбирательство
дисциплинарная ответственность
підступ
відповідне використання
кримінальне провадження
дисциплінарна відповідальність
Opis:
Przedmiotem artykułu jest przedstawienie zagadnienia możliwości zastosowania podstępu podczas przesłuchania policjanta przez rzecznika dyscyplinarnego w ramach prowadzonego postępowania dyscyplinarnego. Kwestia odpowiedzialności dyscyplinarnej policjantów nie budzi wątpliwości, gdyż Policja jako zawód zaufania publicznego musi spełniać wyższe standardy moralne. Dlatego też występowanie tego rodzaju odpowiedzialności jest zasadne. Należy jednak pamiętać, że prowadzenie postępowania dyscyplinarnego nie może być dowolne, musi podlegać gwarancjom konstytucyjnym. Pierwszą kwestią, która została zbadana, jest możliwość odpowiedniego zastosowania przepisów Kodeksu postępowania karnego dotyczących warunków przesłuchania obwinionego, jako że ustawa resortowa w tym zakresie milczy, a odesłanie w niej zawarte do przepisów K.p.k. jest ograniczone i nie zawiera uregulowań w tym zakresie. Posłużono się metodą dogmatyczno-prawną, która doprowadziła do sformułowania wniosku, że na zasadach analogii legis dopuszczalne jest odpowiednie stosowanie przepisów o przesłuchaniu obwinionego z K.p.k. do postępowania dyscyplinarnego policjantów, a co za tym idzie, zdaniem autorki, możliwe jest stosowanie podstępu w sposób limitacyjny, uzależniony od indywidualnej sprawy.
The subject of this article revolves around the issue of the admissibility of the use of deception during the interrogation of a police officer by a disciplinary ombudsman in the course of disciplinary proceedings. The issue of the disciplinary responsibility of police officers is not in question, as the police – as a profession of public trust – must meet higher moral standards. Therefore, the existence of this type of accountability is justified. Nevertheless, it is important to remember that the conduct of disciplinary proceedings cannot occur on a discretionary basis and must be subject to constitutional guarantees. The first aspect examined was the possibility of the application of appropriate provisions of the Code of Criminal Procedure, which relate to the conditions of interrogation of the accused, as the ministerial act does not provide any information in this respect and the reference to the provisions of the aforementioned Code is limited and does not contain any regulations in this respect. The use of a dogmatic-legal method led to the conclusion that based on the principles of the legis analogy, it is permissible to appropriately apply the provisions on the interrogation of the accused contained in the Code of Criminal Procedure during the disciplinary proceedings of police officers. According to the author, it is consequently possible to apply deception in a limiting manner, depending on the individual case.
Предметом настоящей статьи является изложение вопроса о возможности использования уловки в ходе допроса сотрудника полиции дисциплинарным уполномоченным в рамках дисциплинарного производства. Вопрос о дисциплинарной ответственности в данном случае не вызывает сомнений, поскольку сотрудники полиции, как представители профессии общественного доверия, должны соответствовать более высоким моральным стандартам. Поэтому существование данного вида ответственности является законным. Однако следует помнить, что ведение дисциплинарного производства не может быть произвольным и должно подчиняться конституционным гарантиям. Первый вопрос, который был рассмотрен – это возможность надлежащего применения положений Уголовно-процессуального кодекса об условиях допроса обвиняемого, поскольку ведомственный закон в этом отношении ничего не говорит, а содержащаяся в нем ссылка на положения Уголовно-процессуального кодекса ограничена и не содержит норм относительно этой области. В статье использован догматико-правовой метод, который позволил сформулировать вывод о том, что согласно принципам аналогии legis допустимо надлежащее применение положений о допросе обвиняемого из Уголовно-процессуального кодекса также к дисциплинарным производствам в отношении сотрудников полиции, и поэтому, по мнению автора, можно применять уловку в ограничительном порядке, в зависимости от конкретного случая.
Предметом статті є представлення питання про можливість застосування підступу під час допиту поліцейського дисциплінарним речником у рамках дисциплінарного провадження. Питання дисциплінарної відповідальності поліцейських не викликає жодних сумнівів, адже Поліція, як професія, яка користується суспільною довірою, має відповідати вищим моральним стандартам. Тому наявність такого виду відповідальності є виправданою. Проте слід пам’ятати, що здійснення дисциплінарного провадження не може бути свавільним і відбуватися з урахуванням конституційних гарантій. Перше питання, яке розглядалося, це можливість належного застосування положень Кримінально-процесуального кодексу щодо умов допиту обвинувачених, оскільки відомчий акт про це нічого не говорить, а посилання в ньому на положення Кримінально-процесуального кодексу є обмеженим і нерегульованим у цьому відношенні. Використано догматично-правовий метод, який допоміг сформулювати висновок про допустимість на підставі законодавчої аналогії належного застосування положень КПК про допит обвинуваченого до дисциплінарного провадження поліцейських, і, таким чином, на думку автора, можна обмежено використовувати підступ, залежно від конкретної справию.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 2; 27-42
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies