Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "концепт" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Концепт низ: семантика базових слів
The concept of bottom: the semantics of the base words
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1854225.pdf
Data publikacji:
2021-12-10
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
dialectal worldview
semantic opposition top / bottom
semantics
semantic field
concept
діалекти української мови
діалектна картина світу
семантична опозиція верх / низ
семантика
семантичне поле
концепт
Opis:
Верх / низ – просторова опозиція, яка не тільки демонструє орієнтацією об’єктів у просторі, уточнює просторову кваліфікацію частини об’єкта, а й окреслює і формує систему координат мовної (resp. діалектної) картини світу. У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості одного із полюсів цієї опозиції – концепту низ, який у говорах української мови репрезентують базові слова низ, діл, під (спід). Семантику базових слів досліджено в межах семантичних полів («Рельєф», «Будівля», «Тіло», «Одяг і взуття», «Сінозаготівля», «Соціум» та ін.), а також відповідно до семантичних субкомплексів (‘частина об’єкта’, ‘край, межа’, ‘поверхня’). У дослідженні застосовано ономасіологічну модель опису – від значення до слова. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
The top / bottom is a binary opposition. It describes the orientation of objects in the space; it also identifies the spatial qualification of an object, and models the coordinate system of the linguistic (dialectal) worldview.This article deals with the issue of the lexical-semantic interpretation of one of the extremes of this opposition, the concept of bottom. It is represented by base words низ, діл, під (спід) in the dialects of the Ukrainian language. The author scrutinizes the semantics of the base words. The semantic features of the basic words are analysed within the semantic fields (“Relief”, “Building”, “Body”, “Clothing & Shoes”, “Haying”, “Society”, etc.), as well as in accordance with the semantic sub-complexes (‘the part of the object’, ‘limit’, ‘surface’). The meanings of these words represent different aspects of the Ukrainian life. This study applied the traditional onomasiological model of description, shifting the stress from the meaning to the word. The sources include historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. As based on an analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2021, 14; 113-137
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексико-семантичне моделювання: переваги та перспективи
Lexical-semantic modelling: advantages and prospects
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850480.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
modelling
dialectal worldview
concept
top / bottom
говори української мови
моделювання
діалектна картина світу
концепт
верх / низ
Opis:
У статті запропоновано авторську концепцію лексико-семантичного моделювання українського діалектного континууму від абстрактної моделі до реальної репрезентації, на підставі якого зроблено спробу реконструювати фрагмент діалектної картини світу – її вертикальну вісь, пов’язану з опозицією верх / низ, кожен із компонентів якої кваліфіковано як концепт. Застосовано системний підхід до аналізу діалектних явищ, спроєктований на семантику, а передусім на виявсемантичних трансформацій. Обґрунтовано важливість лексико-семантичного моделювання не лише для аналізу семантичних процесів, а й для репрезентації когнітивного простору, результатом якого є моделювання діалектноїкартини світу. Зазначено основні засади й переваги моделювання як методу, а також результати й перспективи дослідження. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
This article presents the author’s conception of the lexical-semantic modelling of the Ukrainian dialectal space from the abstract model to the actual representation. The fragment of the dialectal worldview – its vertical axis connected with the opposition of concepts top / bottom – was reconstructed on the basis of the lexical-semantic modelling of dialectal phenomena. A systematic approach to the analysis of dialect phenomena was suggested; it is projected on semantics, and above all on the detection of semantic transformations. The importance of the lexical-semantic modelling not only for the analysis of the semantic processes butalso for the representation of the cognitive space (the result of which is the modelling of the dialectical worldview) was justified. The main principles and advantages of modelling as a method and the results and prospects of the research are indicated. The sources of the study are historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. Based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2023, 16; 65-81
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Языковая репрезентация базовой эмоции гнев в русском и белорусском языках
Language representation of the basic emotion anger in Russian and Belarusian
Autorzy:
Чернышова, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2032777.pdf
Data publikacji:
2020-12-30
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
концептуализация
концепт
метафора
базовые эмоции
гнев
conceptualization
concept
metaphor
basic emotions
anger
Opis:
The article analyzes and structures the words and expressions used to designate and describe this emotion in the Russian and Belarusian languages from the point of view of the cognitive model of anger hidden in the semantics of the language, as they are the result of the conceptualization of the phenomenon and are the ideal object for explication of national and cultural meanings.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2020, 20; 189-198
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Образ учителя в творчестве Ивана Вазова: между просветительским культом и позитивизмом
The image of the teacher in Ivan Vazov’s works: between the englightenment cult and positivism
Autorzy:
Чавдарова, Дечка
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/968504.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Вазов
учитель
концепт
позитивизм
teacher
concept
positivism
Vazov
Opis:
Объектом анализа в статье является концептуализация учителя в творчестве Ивана Вазова. В произведениях, воскрешающих эпоху Возрождения ХІХ века и национально-освободительной борьбы против османского рабства, открываем идею высокой миссии учителя как просветителя народа, знаковое превращение учителя в революционера, но и примеры зависимой позиции учителя в социуме. Особое внимание уделяется образу учителя в романе „Казаларская царица”, в котором идея позитивизма (народничества) о скромном, упорном труде учителя для культурного развития общества сочетается с элементами утопического дискурса. На основе наблюдений над интерпретацией темы учителя в творчестве Вазова приходим к выводам о роли писателя в конструировании концепта учитель в болгарской культуре.
The subject of the present analysis is the conceptualisation of the figure of the teacher in Ivan Vazov’s works. Evoking the epoch of Bulgarian National Revival and the 19th-century struggle against the Ottoman yoke, his books convey the idea of the teacher’s high mission as people’s enlightener, show the transformation of the teacher into a revolutionary, but also give examples of injustice suffered by the teacher from public authorities. In the paper, particular attention is paid to the image of the teacher in Vazov’s novel “Kazalarskaya tsaritsa” (“The Empress of Kazalar”), where the utilitarian idea of modest, persistent teaching work for the cultural development of the people blends with elements of utopian discourse. On the basis of these observations a conclusion is formulated about Vazov’s role in constructing the concept of the teacher in Bulgarian culture.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, 08; 51-60
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зооморфная модель в концептуализации мира
Zoomorphic model in the world conceptualization
Autorzy:
Стоянова, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665460.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
русский язык и культура
лингвокультурная ситуация
мифологема
когнитивная модель
концепт
Russian language and culture
language and culture situation
myth
cognitive model
concept
Opis:
Ontological concepts, associated with objects of the surrounding reality, appear as a basis in the conceptual model of the world. The special place among them is occupied by zoo concepts as primary cognitive structures, which represent fragments of the real world. Despite considerable interest in phraseology with zoo component and zoo concepts the zoomorphic model is still in the shadow. This paper is devoted to examining zoomorphic mythological model as a cognitive mechanism in language conceptualization of reality and of functioning of the simulated knowledge in modern linguistic and cultural situation. The research is based on the concept cock on the material of Russian phraseology and metaphorology as a language reflection of the activity of cognitive models in the aspect of creating new meanings.
В концептуальной модели мира онтологические концепты, связанные с объектами окружающей реальности, представляются неким базисом. Среди них особое место занимают зооконцепты как первичные когнитивные структуры представления фрагментов действительного мира. Несмотря на значительный интерес к фразеологии с зоокомпонентом, а в последнее время – и к зооконцептам, зооморфная модель все еще остается в тени. Целью данной статьи является рассмотрение зооморфной мифологической модели как когнитивного механизма в языковой концептуализации окружающей действительности и особенности функционирования моделируемого знания в условиях современной лингвокультурной ситуации. Исследование осуществляется на примере концепта петух на материале русской фразеологии и метафорологии как языкового отображения действия когнитивных моделей в аспекте формирования новых смыслов.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 171-183
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепт «osud» ‘судьба’ в романе М. Кундеры «Книга смеха и забвения» в контексте славянской традиционной культуры
Concept „osud” ‘destiny’ in M. Kundera’s the novel „The book of laughter and forgetting” in the context of Slavonic traditional culture
Autorzy:
Стефанский, Евгений
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665362.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Милан Кундера
«Книга смеха и забвения»
концепт «Osud» ‘судьба’
Milan Kudera
“The Book of Laughter and Forgetting”
concept “Osud” ‘fate’
Opis:
The author emphasizes the characteristic for traditional Slavic culture relations of concept “Osud” ‘fate’ with good and bad times. It is significant that many words with temporal meaning value throughout its history could have the semantics of fate in Slavonc languages. In Kundera’s novel concept “Osud” accompanied by the word skvrna ‘spot, evil’, which is associated with the concept of ritual impurity caused by food-fasting.In the Mirek’s mind, the protagonist of the first part of the novel, his life is separated from the fate. It seeks to erase from his life everything, what is unworthy of its destiny. As a result, he rewrites history, like the totalitarian regime against which he fights.
Автор подчеркивает характерную для традиционной славянской культуры связь концепта «Osud» ‘судьба’ с плохим и хорошим временем. Показательно, что многие слова с темпоральным значением на протяжении своей истории могли приобретать в славянских языках семантику судьбы. В романе Кундеры концепт «Osud» сопровождается словом skvrna ‘пятно, порок’, которое связано с представлениями о ритуальной нечистоте, вызванной скоромной пищей.В сознании главного героя первой части романа Мирека его жизнь отделяется от судьбы. Он стремится вычеркнуть из своей жизни то, что недостойно его судьбы, и оказывается таким же переписчиком истории, как и коммунистический режим, с которым он борется.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 12; 139-148
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концептосфера «проспективность» в эвристической мыслительной деятельности и ее роль в процессе коммуникации (межъязыковой аспект)
The conceptual sphere “Prospectiveness” in heuristic mental activity and its role in the process of communication (interlanguage aspect)
Autorzy:
Стеванович, Раиса
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1832830.pdf
Data publikacji:
2018-12-30
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
проспективность
мыслительная деятельность
эвристика
концептосфера
концепт предвидение
прогнозирование
предвосхищение
prospectivity
thinking activity
heuristics
concept sphere
concept of foresight
forecasting
anticipation
Opis:
The given article presents the analysis of linguistic means used to express the conceptual sphere “Prospectiveness” in both Russian and English languages. The concepts under investigation are: imagination, anticipation, prediction, foreseeing. Great attention in the article is paid to imagination which is a key concept in the conceptual sphere “Prospectiveness”. Concept Imagination is analysed in both English and Russian linguistic world pictures, but a great value is given to its functionary in the English language from the scientific point of view and from the point of view of common sense which is represented in the “naive” linguistic world picture. A great body of English contexts is presented in the article to illustrate the usage of these abstract concepts as well as their definition in Russian and English dictionaries.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2018, 18; 235-249
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського
Specificity of the artistic conceptualization of the day period in small prose by M. Vinhranovskyi
Autorzy:
Скидан (Skydan), Марина (Maryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177487.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
суперконцепт
природний час
концептосфера
темпоральність
ідіостиль
концепт
superconcept
natural time
conceptosphere
temporality
idiostyle
concept
Opis:
In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 31-38
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Экзистенциальное в повести Александра Чаянова "Венецианское зеркало, или Диковинные похождения стеклянного человека"
The existential in the story by A.V. Chayanov "The Venetian mirror, or outlandish adventures of glass man"
Autorzy:
Саворовская, Анна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/950979.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
мотив
неоромантизм
экзистенциализм
двойничество
антропологическая проблематика
концепт
А.В. Чаянов
Opis:
As is known, for the literature at the beginning of the XX century tend to gain interest on destiny of the person, the essence of the inner world and man’s place in the world. The article presents the results of the analysis story of Chayanov in terms of having it existential and anthropological problems, the path of solutions. Attempt to understand the passing from existential objective to existential subjective. In the story “The venetian mirror, or Outlandish adventures of glass man” happens to a split personality in the disharmonious world, the hero changes under the influence of its counterpart. During the study, special attention was paid to the role of the concept of “freedom”, “existential choice” in the story. In the article were identified and discussed the existential motifs and themes used by the writer. Holistically analyzed the expression of the philosophy of existentialism in the story of A.V. Chayanov. During the research, we came to the conclusion that the author, recreating of two worlds, split personality and character, came into the fight with the infernal double endowed demonic force, focuses on the duty of man to live beyond their fate, but of his own volition.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2015, 15; 133-146
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лінгвосинергетична модель концепту
Linguosynergetic model of a concept
Autorzy:
Молгамова (Molhamova), Лілія (Liliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177699.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
концепт
структура концепту
лінгвосинергетика
атрактор
фрактальність
concept
concept structure
linguosynergetics
attractor
fractality
Opis:
The article focuses on linguosynergetic aspects of a concept as a cardinal unit of the conceptual picture of the world. This notion is so far the central and most controversial concept of modern linguistics, characterized by ambiguity of its interpretation, which indicates the diversity of its features and properties. The research deals with the structure of a concept aiming at making up such a universal model which would cater for all aspects and peculiarities of concept in linguistics. We believe that any definition of the concept should be embedded in its structure and correlate with all its features and properties. We state that structuring the concept in the form of a linguosynergetic model highlights not only the characteristics of the “original”, the hierarchy of its components, but the change of modes of its existence due to the fact that linguosynergertics suggests unique language of concept investigation. Guided by the laws of synergetics, we have built an integral scientific linguistic-synergetic model of the concept. Using the categorical-conceptual apparatus of synergetics in linguistics, we explained the mechanisms of self-regulation of the concept as a spontaneous equipment of the structure of a homeostatic hierarchical complex organized open nonlinear system. During the study, we proved the fractality of the concept and came to the conclusion that the fractality of the concept is manifested in the self-similarity of its structural elements: lexical-semantic variants (microfractals) in the process of their functioning can grow indefinitely thematically and become more complicated (or, conversely, collapse), while leaving an organized form. Recursiveness (recurrence) is manifested at the level of content (repeating the topic) and at the level of its reflection (repeating the form of presentation of information). Each microfractal can function autonomously. At the same time, the property of selfsimilarity ensures the fulfillment of the law of unity in diversity and generates a holistic perception of the concept.
У статті розглядаються лінгвосинергетичні аспекти концепту як кардинальної одиниці концептуальної картини світу. Цей термін є центральним і найбільш суперечливим поняттям сучасної лінгвістики, що характеризується неоднозначністю його тлумачення і свідчить про різноманітність ознак і властивостей. Дослідження присвячене структуруванню концепту у вигляді універсальної моделі, яка б врахувала всі аспекти та особливості поняття в лінгвістиці. Ми вважаємо, що будь-яке визначення концепту має бути закладено в його структуру і співвідноситися з усіма його ознаками та властивостями. Ми стверджуємо, що структурування концепту у вигляді лінгвосинергетичної моделі висвітлює не лише характеристики «оригіналу», ієрархію його компонентів, а й зміну способів його існування через те, що лінгвосинергетика пропонує унікальну мову дослідження концепту. Керуючись законами синергетики, ми побудували цілісну наукову лінгвосинергетичну модель концепту. Зважаючи на той факт, що категоріальний апарат синергетики може бути застосований у лінгвосинергетиці за допомогою загально-метафоричного опису досліджуваних об’єктів, такі поняття синергетики як атрактор і фрактальність можуть виступати повноцінними інструментами лінгвістики та можуть бути застосованими при дослідженні концепту, бо мають справу з суто когнітивно-вербальними структурами. В атракторі розміщена найістотніша інформація й найважливіші смисли, які притягують і структурують смисли навколо себе. Це параметр управління, організуючий початок, сприятливий фактор самоорганизації системи, її переходу у новий, узгоджений, відносно стабільний стан. Фрактал – головний конструктор синергетики, явище масштабної інваріантності, коли наступні форми самоорганізації систем нагадують за своєю будовою попередні. Використовуючи категоріально-понятійний апарат синергетики в лінгвістиці, ми пояснили механізми саморегуляції концепту як спонтанного устаткування структури гомеостатичної ієрархічної складно організованої відкритої нелінійної системи. У ході дослідження ми довели фрактальність поняття та дійшли висновку, що фрактальність поняття проявляється у самоподібності його структурних елементів: лексико-семантичні варіанти (мікрофрактали) у процесі свого функціонування зростають необмежено тематично і ускладнюються (або, навпаки, руйнуються), залишаючи при цьому організовану форму. Рекурсивність (повторюваність) виявляється на рівні змісту (повторюється тема) й на рівні його відбиття (повторюється форма викладення інформації). Кожен мікрофрактал може функціонувати автономно. Водночас властивість самоподібності забезпечує виконання закону єдності в різноманітності та породжує цілісне сприйняття концепту.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 27-34
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Оппозиция «природа – человек» как фрагмент концептуальной картины мира белоруса в поэме Николая Гусовского Песня о зубре
Opposition “nature – person” as a fragment of the conceptual world view of a Belarusian in the poem Song about the bison by Nicolai Gusovsky
Autorzy:
Лисовская, Инна
Парфинович, Юлия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/951045.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
языковая картина мира
концептуальная картина и модель мира
концепт
оппозиция
Opis:
The article studies the conceptual world view of the Belarusian from the times of Nikolai Gusovsky. We turned to the origins of the birth of the Belarusian national identity, since it is from there, from that era, national and universal senses have evolved, senses which developed throughout the history of our nation and have found unique shades and colors, the so-called «national component». These senses are directly linked with oral folk art and the naive world view of our ancestors, where, in fact, national concepts, conceptual and linguistic world views of the nation arise. They evolved together with national consciousness, people’s view of the world and themselves. The poem Song about the Bison by Gusovcky N. is used as a source of research. While analyzing the poem, we have come to the conclusion, that the notions reflecting the interaction «nature – person» is the basis for the Belarusian society development in the Middle Ages. The notions contain important peculiarities of the linguistic personality of that period. Besides they became the initial variant of the concept «natural phenomena», which developed during the subsequent historical periods of our society in the conceptual and linguistic world views.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2017, 17
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль ивы в поэзии С. А. Есенина
Role of sallow in the poetry of S. A. Jesienin
Autorzy:
Кур-Кононович, Иоланта
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665452.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
концепт ива
поэтический образ
символика растений
семантика
concept of sallow
poetic picture
plan symbolic
semantics
Opis:
In this article, the concept of sallow in the lyrics of Russian poet S. A. Jesienin on the background of artistic activity of his predecessors and present to him poets was analysed. The goal of this article is to define the role of sallow numerously represented in the Jesienin’s lyrics. Analysis was carried out on 13 examples and 29 symbols, characteristic for each poetic image of a separate plant. Symbols of sallow was elaborated in the following semantic fields: positive: senses, perception of the world (happiness, hope), human being (people – nuns, religious woman), things, places, orthodox holidays and negative: feelings (sadness, sorrow), fortuitous events (death) etc. The symbols of sallow reflect personal, internal experiences of the poet as well as the experiences connected with the changes in the political-social life in the country.
В статье проанализирован концепт ива в лирике русского поэта С.А. Есенина в сравнении с творчеством его предшественников и современных ему поэтов. Цель статьи – показать, какую роль играет ива в есенинской лирике. Было проанализировано 13 примеров и 29 символов, характерных для каждого поэтического образа растения в отдельности. Символы ивы отработаны в следующих семантических полях: положительные: чувства, восприятие мира (радость, надежда), человек, люди (монашки, богомолки), предметы, места, церковные праздники и отрицательные: чувства (грусть, несчастье), удары судьбы (смерть) и т.п. Символика ивы отражает личные внутренние переживания поэта, а также чувства, связанные с политическими и общественными изменениями в стране.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 99-111
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантико-когнитивный подход к исследованию метафоры: методологические основания и перспективы развития
Semantic and cognitive approach to study of metaphor: methodological foundations and prospects of development
Autorzy:
Кравцова, Юлия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665387.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
семантико-когнитивный подход
метафора
метафоризация
метафорическая модель
метафорический концепт
метафорическая концептосфера
semantic and cognitive approach
metaphor
metaphorization
metaphorical model
metaphorical concept
metaphorical conceptual sphere
Opis:
The basic theses of a semantic and cognitive approach to study of metaphors, developed by the author, are set forth in the article. This approach implies interpretation of metaphor as a mental and verbal construct. The principles, methods and technique of the corpus semantic and cognitive analysis of metaphors research are described, the prospects of its development are outlined.
В статье изложены основные положения разработанного автором семантико-когнитивного подхода к изучению метафоры, при котором она рассматривается как ментально-вербальный конструкт. Описаны принципы, методы и методика корпусного семантико-когнитивного исследования метафор, намечены перспективы его развития.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 12; 83-91
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Семантические преобразования концепта ‘святой’ в русском языке
Semantic transformations of the concept ‘святой’ in the Russian language
Autorzy:
Колосова, Елена
Мацкевич, Александра
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665403.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
концептуальная картина мира
лингвокультурный концепт
русский язык
семантика
лексикография
журналистский дискурс
conceptual picture of the world
linguocultural concept
Russian language
semantics
lexicography
journalistic discourse
Opis:
The article is devoted to the research of the key concept of the Russian language culture ‘святой’. The relevance of the work is predetermined by the growing interest to the formation strategy of values and moral norms in the modern world as well as the culture maintenance in general. The detailed research of the lexical semantic field of the concept allowed making conclusions about transformations of the semantic meaning of the concept in the history of the Russian language: gradual extinction of desacralized meanings was mentioned. Appealing journalistic discourse gave an opportunity to determine the frequency secular and sacred meanings of the concept are being used in the modern Russian language. It has been concluded that proportion of the secular and sacred meanings of the concept “святой”is directly connected to the cultural epoch.
Данная статья посвящена исследованию ключевого концепта русской лингвокультуры ‘святой’. Актуальность данного исследования связана с возросшим интересом в современном мире к стратегии формирования ценностно-нравственных установок общества и поддержания культуры в целом. Детальное исследование лексико-семантического поля заявленного концепта с привлечением лексикографических источников позволило сделать определенные выводы относительно трансформации семантического значения концепта в истории русского языка: отмечается постепенное отмирание несакральных значений. Обращение к журналисткому дискурсу дало возможность установить частотность употребления светских и сакральных значений концепта в современном русском языке. Был сделан вывод о том, что соотношение светских и религиозных значений концепта ‘святой’ напрямую связано с культурной эпохой.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 13; 37-43
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Християнські цінності в мовно-естетичній рецепції Василя Стефаника
Autorzy:
Коnonenko, Vitaliy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788606.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
text
linguothinking
Christian values
morality
ethics
concept
constant
meaning
faith
fate
Pokuttian peasants
текст
мовомислення
християнські цінності
мораль
етика
концепт
константа
смисл
віра
доля
покутські селяни
Opis:
The article deals with t he linguistic and aesthetic principles of characters’ understanding of the Christian values in the texts of Vasyl Stefanyk’s novels. The main constants of language and thinking, which reproduce Pokuttian country folkideas concerning following the Christian ethics and morality, have been described. In the worldview of the peasants, depicted by Vasyl Stefanyk, elements of pagan belief, customarylaw, and mythological perception of the image of the world have been refl ected. The author’s position on the ethical norms of the characters is not refl ected directly, but through the reference to living conditions, their psychological self-consciousness. The texts of Vasyl Stefanyk contain a positive assessment of such features of the peasants as benevolence, truthfulness, fear of sin, faith in God.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 77-86
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies