Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "команда" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-2 z 2
    Tytuł:
    Types and terminology of remote project teams
    Типы и терминология удаленных проектных команд
    Типи та термінологія віддалених проектних команд
    Autorzy:
    Krasnokutska, Natalia
    Podoprykhina, Tetiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1011806.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-25
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    управління проектами
    проектна група
    розподілена команда проекту
    класична команда проекту
    віртуальна команда
    розпорошена команда проекту
    проектная группа
    разделенная проектная команда
    совместная проектная команда
    виртуальная проектная команда
    удаленная команда проекта
    управление проектами
    project management
    project team
    distributed project team
    collocated project team
    virtual project team
    dispersed project team
    Opis:
    Purpose – to develop project management terminology. Findings. This study indicates thе significant changes that occurred in working conditions in the last centuries that led to the new models' formation of employee interaction at enterprises, especially remotely, such as distributed, virtual, and dispersed project teams. Clarification of the terminology of project management indicates the meaning of the term "distributed team". This paper separated the term from several related concepts and demonstrated the benefits of integrating distributed project teams within an enterprise. Originality/Value. Paper analyzes the term, features and differences of the distributed project team from other types of remote teams. Practical implications. The terminology of remote project team can beused by project managers from a theoretical point of view. Research limitations/Future research. Future research can focus on the way to manage a distributed project team effectively. Paper type – theoretical.
    Цель работы – развить терминологию управления проектами. Результаты исследования. Выявлены существенные изменения,произошедшие в условиях труда за последние столетия, которые привели к формированию новых моделей взаимодействия сотрудников на предприятиях, особенно удаленно, таких как удаленные, виртуальные и рассредоточенные проектные команды. Уточненная терминология управления проектами указывает на значение термина «распределенная команда». В этом документе этот термин отделен от нескольких связанных понятий и продемонстрированы преимущества интеграции распределенных проектных групп в рамках предприятия. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Проанализированы терминология, особенности и отличия удаленной проектной группы от других типов удаленных команд. Практическое значение исследования. Термин удаленная проектная группа может использоваться менеджерами проектов с теоретической точки зрения. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. Дальнейшие исследования могут быть сосредоточены на способах эффективного управления удаленной проектной командой. Тип статьи – теоретический.
    Мета роботи – розвити термінологію управління проектами. Результати дослідження. Це дослідження вказує на значні зміни, що відбулися в умовах праці в останні століття, що призвели до формування нових моделей взаємодії співробітників на підприємствах, особливо віддалених, таких як віддалені, віртуальні та розпорошені команди проектів. Уточненою термінологією управління проектами вказано на значення терміну «розпорошена команда». У цій роботі цей термін виокремлено від кількох суміжних концепцій та продемонстрано переваги інтеграції розподілених проектних команд у межах підприємства. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Проаналізовано термінологію, особливості та відмінності віддаленої команди проекту від інших типів віддалених команд. Практичне значення дослідження. Термінологія віддаленої команди проектів може використовуватися менеджерами проектів з теоретичної точки зору. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Майбутні дослідження можуть зосередитись на способі ефективного управління віддаленою проектною командою. Тип статті – теоретичний.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2020, 28, 1-2; 34-40
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Issue of Teamwork in the Context of Theoretical Discourse
    Problemy pracy zespołowej w kontekście dyskursu naukowego
    Вопросы командной работы в контексте теоретического дискурса
    Autorzy:
    Gražulis, Vladimiras
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1195304.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
    Tematy:
    grupa robocza
    zespół
    etapy rozwoju zespołu
    role zespołowe
    работа в группах
    команда
    этапы развития команды
    командные
    роли
    work group
    team
    team development stages
    team roles
    Opis:
    In recent decades teamwork has become not only a popular topic for public discussion, but also the focus of numerous scientific insights. The abundance of publications on this subject suggests that organizing teamwork has become one of the phenomena of organi‑ zational activity. On the other hand, based on his numerous research, the author of the paper raises the question of whether the concept of teamwork analysed in such publications is studied within the framework of scientific concepts. For instance, some authors believe that the only distinguishing feature of a team is an efficiently working group; the formation of the team is a long‑term process and to achieve this the group needs to undergo several stages of development (Hersey, Blanchard, Tuckman, Jensen, Katzenbach, Smith, Liker, Kasiulis, Barvydienė, Savanavičienė, Šilingienė, Gražulis); other authors use these concepts as synonyms (Boddy, Peiton) and analyse them in the context of formal and informal sta‑ tus. Thus, the concept of effective and ineffective teams has become the additional object of the research. Numerous researchers limit their research to the analysis of functional roles within well‑established teams (Benne, Sheats), at the same time neglecting the impact of personality traits on the activity of the work group. Specialists do not agree on the team size (Manz, Sims, Miller, Stoner et. al.), purpose (Meskon, Katzenbach, Smith, Sakalas et. al.), and periodically arising constraints on the team development and the like. As a result, scholars and practitioners perceive the issues of team work differently, thus they often talk at cross purposes. The author of the paper believes that it is expedient to consider the information collected up to now on the topic of teamwork within the overall context of the development of management science, which at the same time would provide for the development of conceptual theoretical proposals for scientific teamwork models (systems).
    Autor artykułu na podstawie swoich badań dotyczących pracy zespołowej zadaje pytanie, czy w literaturze przedmiotu bada się tę pracę jako system koncepcji naukowej? W artykule akcentuje się, że w części publikacji przeprowadzana jest obrona koncepcji, iż mianem zespołu możemy określić tylko tę grupę pracowników,która pracuje efektywnie. Natomiast sam proces formowania jest procesem długotrwałym, który składa się z kilku etapów rozwoju (Hersey, Blanchard, Tuckman, Jensen, Katzenbach, Smith, Liker, Kasiulis, Barvydienė, Savanavičienė, Šilingienė, Gražulis). Także inni autorzy wykorzystują te pojęcia jako synonimy (Boddy, Peiton, Kogler) oraz badają je w kontekście formalnym lub nieformalnym. W artykule akcentuje się, że w literaturze przedmiotu nie ma jednego poglądu dotyczącego wielkości zespołów (Manz, Sims, Miller, Stoner i in.), celu (Meskon, Katzenbach, Smith, Sakalas i in.), jak i problemów powstających przy ich działaniu itp. W rzeczywistości – z powodu różnego podejścia do tej problematyki, naukowcy i praktycy pracy zespołowej często mówią różnymi językami.Na podstawie badań B.W. Tuckman i M.A.C. Jensen, w których zostały zeprezentowane etapy rozwoju zespołów, pokazano treść poszczególnych etapów formowania zespołów. Zdaniem autora, główne cele formowania zespołów to efektywność działania, jak i wzrost konkurencyjności organizacji. Autor zaznacza także, że dotychczas zdobytą wiedzę o formowaniu zespołów należy badać w kontekście rozwoju nauki zarządzania. Takie podejście stworzy możliwość konstruowania modeli pracy zespołowej (systemy). W artykule został także zaprezentowany stworzony przez autora teoretyczny model pracy zespołowej, który pokazuje, że gdy formuje się zespół, zachodzą pewne procesy odzwierciadlające się w funkcjonowaniu organizacji: polityka (misja, wizja i cele strategiczne), organizacyjna struktura zarządzania, kultura organizacyjna, wydajności pracowników, stylu zarządzania, procedury i zasady współpracy, w końcu – zdolność do konkurowania.Autor ma nadzieję, że reprezentowany pogląd pomoże lepiej zrozumieć zespoły oraz w przyszłości uniknąć problemów przy ich formowaniu.
    В последние десятилетия командная работа стала не только популярной темой для публичного обсуждения, но и в центре внимания многочисленных научных идей. Обилие публикаций на эту тему показывает, что организация совместной работы стала одним из важных явлений организационной деятельности. С другой стороны, на основе собственных исследований, автор настоящей статьи поднимает вопрос о том, что не всегда совместный труд в команде анализируются в рамках научных концепций. Например, некоторые авторы считают, что отличительной чертой команды является эффективно работающая группа, формирование команды является долгосрочным процессом и для достижения этой цели группа должна пройти несколько этапов развития (Hersey, Blanchard, Tuckman, Jensen, Katzenbach, Smith, Liker, Kasiulis, Barvydienė, Savanavičienė, Šilingienė, Gražulis); другие авторы используют эти понятия как синонимы (Boddy, Peiton) и анализируют в контексте их формального и неформального статуса. По этой причине понятие эффективных и неэффективных команд становится дополнительным объектом исследований. Некоторые специалисты свои исследования ограничивают анализом функциональных ролей работников в команде (Benne, Sheats), в то же время пренебрегая влиянием личностных качеств на результаты деятельности рабочей группы. Средиспециалистов нет единого мнения о величине команды (Manz, Sims, Miller, Stoner др.), ее назначении (Meskon, Katzenbach, Smith, Sakalas и др.), а также периодически возникающих ограничениях развития команды и тому подобное. В результате, ученые и практики вопросы работы в команде воспринимают по‑разному, поэтому они часто говорят на «разном языке». Автор настоящей статьи считает, что информацию, собранную до сих пор на тему совместной работы целесообразно рассматривать в рамках общего контекста развития науки управления, которая позволяет разрабатывать концептуальные научные модели (системы) коллективной работы.
    Źródło:
    Edukacja Ekonomistów i Menedżerów; 2015, 38, 4; 83-101
    1734-087X
    Pojawia się w:
    Edukacja Ekonomistów i Menedżerów
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-2 z 2

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies