Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "кластеры" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-8 z 8
    Tytuł:
    Działania innowacyjne w strukturach klastrowych w świetle wyników badania
    Innovative Activities in the Cluster Structures in the Light of Research Findings
    Инновационные действия в кластерных структурах в свете результатов исследования
    Autorzy:
    Dąbrowska, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562138.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    klastry
    innowacje
    zalety
    zagrożenia
    clusters
    innovation
    benefis
    treats
    кластеры
    инновацие
    достоинства
    угрозы
    Opis:
    Celem rozważań jest przybliżenie postrzegania klastrów przez przedsiębiorstwa, będące ich uczestnikami oraz działań innowacyjnych wprowadzanych w latach 2007-2012. W artykule, który ma charakter badawczy przedstawiono wybrane wyniki badania zrealizowane na potrzeby projektu Innowacyjność organizacji sieciowych w gospodarce opartej na wiedzy finansowane w latach 2011-2013 ze środków Narodowego Centrum Nauki. Wyniki badania wskazują, że dostrzegane są zalety klastrów, ale i wskazuje się na możliwe zagrożenia. W artykule szczególną uwagę zwrócono na czynniki sprzyjające i ograniczające aktywność innowacyjną przedsiębiorstw i klastrów, rodzaj wdrażanych innowacji i ich źródła.
    An aim of the article is to bring closer the perception of clusters by enterprises being their participants and innovative measures being introduced in 2007-2012. In the article, which has the research nature, the author presented some findings of the research carried out for the purposes of the project Innovativeness of network organisations in the knowledge-based economy financed in the years 2011-2013 by means of the National Science Centre. The research findings show that there are perceived advantages of the clusters, but there are also indicated possible threats. In her article, the author paid a particular attention to the factors facilitating and constraining innovative activity of enterprises and clusters, the type of implemented innovations and sources thereof.
    Цель статьи – приблизить восприятие кластеров предприятиями, которые являются их участниками, а также инновационных действий, вводимых в 2007-2012 гг. В статье, которая имеет исследовательский характер, представили избранные исследования, осуществленные для нужд проекта «Инновационность сетевых организаций в экономике, основанной на знаниях», финансированного в 2011-2013 гг. за счет средств Национального центра науки. Результаты исследования показывают, что замечаются достоинства кластеров, но и указываются возможные угрозы. В статье особое внимание обратили на факторы, способствующие и ограничивающие инновационную активность предприятий и кластеров, вид внедряемых инноваций и их источники.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2014, 3 (350); 41-53
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Klastering jako determinanta rozwoju konkurencyjnej branży farmaceutycznej – na przykładzie klastra Nutribiomed
    Clustering as a determinant of development the competitive pharmaceutical industry - example of Nutribiomed cluster
    Klastering как детерминанта развития конкурентной фармацевтической отрасли - на примере кластера «Нутрибиомед»
    Autorzy:
    Skowrońska, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/506931.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Państwowa Uczelnia Stanisława Staszica w Pile
    Tematy:
    klastry
    przemysł farmaceutyczny
    innowacyjne rozwiązania
    cluster
    pharmaceutical industry
    innovative solutions
    кластеры
    фармацевтическая промышленность
    нововведения решений
    Opis:
    Ciągłe doskonalenie i podążanie za technologią wydaje się być szczególnie istotne w sektorze ochrony zdrowia. Biorąc pod uwagę trendy epidemiologiczne niezbędny jest rozwój zaawansowanych technologii w branży medycznej i farmaceutycznej. Jedynie innowacyjne rozwiązania stwarzają szansę na przełom w leczeniu, np. nowotworów będących jedną z głównych przyczyn zgonów w Europie. Podejście to doskonale ilustruje strategia określana jako open innovation, według której przedsiębiorstwa powinny czerpać z zewnętrznych źródeł, poprzez łączenie pomysłów komplementarnych do prowadzonych przez siebie działalności. Branża farmaceutyczna wywiera istotny wpływ na funkcjonowanie nie tylko gospodarki, ale jest również ściśle powiązana z sektorem ochrony zdrowia, a co za tym idzie wpływa na poziom i jakość życia społeczeństw. W związku z tym szczególnie ważne staje się poszukiwanie takich rozwiązań, które zapewnią swobodny przepływ wiedzy oraz dostęp do wysokospecjalistycznych technik, które z kolei pozytywnie wpłyną na stan zdrowia obywateli. W artykule przedstawiono analizę funkcjonowania skupiska farmaceutycznego powstałą w oparciu o badanie benchmarkingowe klastra Nutribiomed. Osiągnięte wyniki w wielu obszarach działalności potwierdzają zasadne wykorzystanie struktury grona w wysokospecjalistycznej branży, jaką jest rynek leków i wskazują na wiele korzyści związanych z funkcjonowanie w ramach jego struktury.
    Continuous improvement and follow the technology seems to be particularly important in terms of health. Given the epidemiological trends is necessary to develop advanced technologies in the medical and pharmaceutical industries. Only innovative solutions offer a chance for a battle with disease, for example, with tumors which are one of the leading causes of death in Europe. This approach perfectly illustrates the strategy known as open innovation, according to which companies should learn from external sources by combining complementary ideas for its ongoing operations. The pharmaceutical industry has a significant impact on the functioning of not only the economy, but it is also closely linked to the health sector, and thus affects the level and quality of life of societies. In this context it becomes particularly important to seek solutions that will ensure the free flow of knowledge and access to highly specialized techniques, which in turn have a positive impact on the health of citizens. Analysis of the functioning of the pharmaceutical clusters is based on case study cluster Nutribiomed. The results achieved in many areas of activity confirm the legitimate use of the structure of the group of highly specialized industry, which is the drug market and indicates a number of benefits associated with the operation as part of its structure.
    Непрерывное совершенствование и стремление к использованию современной технологией кажется особенно существенным в области здравоохранения. Учитывая эпидемиологические тренды, необходимым является развитие продвинутых технологий в медицинской и фармацевтической области. Только инновационные решения дают нам возможность совершить перелом в методах лечения, напр. новообразований, являющихся одной из главных причин смертности в Европе. Это подход в совершенстве иллюстрирует стратегия, определяемая как „open innovation”, согласно которой предприятия должны черпать информацию из внешних источников, сочетая комплементарные идеи с проводимой собственной деятельностью. Фармацевтическая отрасль оказывает существенное влияние на функционирование не только экономики, но также тесно связана с областью здравоохранения, что влияет на уровень и качество жизни общества. В связи с этим сугубо важным является поиск таких решений, которые обеспечат свободное протекание знания, а также доступ к высоко - специализированным технологиям, которые в свою очередь положительно повлияют на состояние здоровья граждан. В статье представлен анализ функционирования фармацевтического скопления, на основании исследований кластера - benchmarking «Нутрибиомед». Достигнутые результаты во многих областях деятельности подтверждают обоснованное использование структуры общества в высоко - специализированной отрасли, какой является рынок лекарств, и указывают на значительные выгоды, связанные с функционированием в рамах его структуры.
    Źródło:
    Progress in Economic Sciences; 2015, 2; 87-100
    2300-4088
    Pojawia się w:
    Progress in Economic Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Еще раз о финальных кластерах с сонантами
    Autorzy:
    Zinowjewa, Tatiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568124.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu. Wydawnictwo UMK
    Tematy:
    final clusters with sonants
    vocalic infix
    phonemic status
    финальные кластеры с сонантами
    гласная вставка
    фонематический статус
    Opis:
    The article deals with the evolution of the pronunciation of final consonant clusters with sonants in Modern Russian. An attempt was made to revise the previous views on the phonemic status of the vowel insertion in such clusters, taking into account the appearance of a significant number of conscious and unconscious new errors in spelling which do not recognize the mentioned clusters.
    В статье рассматривается эволюция произношения финальных консонантных кластеров с сонантами в современном русском языке. Предпринята попытка пересмотреть прежние взгляды на фонематический статус гласной вставки в таких кластерах с учетом появления в сети Интернет значительного количества новых ошибочных (мотивированных и немотивированных) написаний упомянутых кластеров.
    Jeszcze raz o wygłosowych zbitkach spółgłoskowych z sonantamiArtykuł porusza zagadnienie ewolucji wymowy wygłosowych zbitek spółgłoskowych z sonantami we współczesnym języku rosyjskim. Została zasygnalizowana konieczność zmiany poglądów dot. statusu fonematycznego epentezy samogłoskowej w takich klastrach, która jest podyktowana m.in. pojawieniem się w języku rosyjskim licznych świadomych i nieświadomych błędnych zapisów, nieuwzględniających samogłoski w sylabach wygłosowych.
    Źródło:
    Linguistica Copernicana; 2018, 15
    2080-1068
    2391-7768
    Pojawia się w:
    Linguistica Copernicana
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Regionalne zróżnicowanie potencjału rozwojowego klastrów żywnościowych w Polsce
    Regional Differentiation of the Developmental Potential of Food Clusters in Poland
    Региональная дифференциация потенциала развития кластеров продуктов питания в Польше
    Autorzy:
    Figiel, Szczepan
    Kufel, Justyna
    Kuberska, Dominika
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/561808.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    konkurencyjność
    klastry
    sektor rolno-żywnościowy
    Polska
    competitiveness
    clusters
    agri-food sector
    Polska
    конкурентоспособность
    кластеры
    сельскохозяйственно-
    продовольственный сектор
    Польша
    Opis:
    W warunkach globalnej konkurencji to nie same przedsiębiorstwa, lecz związane z nimi struktury klastrowe mają bardzo istotny wpływ na konkurencyjność sektorów oraz całych gospodarek narodowych. Celem rozważań jest przedstawienie regionalnego zróżnicowania potencjału rozwojowego klastrów w osiągającym ostatnio bardzo dobre wyniki w eksporcie w polskim sektorze rolno-żywnościowym. Oceny potencjału rozwojowego tych klastrów dokonano wykorzystując podejście metodyczne zastosowane w mapowaniu klastrów biznesowych przez Europejskie Obserwatorium Klastrów (European Cluster Observatory – ECO)uzupełnione o własne modyfikacje analityczne. Stwierdzono, że potencjał rozwojowy klastrów żywnościowych jest w Polsce regionalnie silnie zróżnicowany. Zatem wsparcie rozwoju tych klastrów w ramach interwencji publicznej powinno być ukierunkowane zgodnie z istniejącym w danym regionie potencjałem, uwarunkowanym koncentracją zatrudnienia lub liczbą występujących podmiotów reprezentujących określone branże. Artykuł ma charakter badawczy.
    Under the conditions of global competition, it is not the very enterprises but connected with them cluster structures have an important impact on competitiveness of sectors and entire national economies. An aim of considerations is to present the regional differentiation of the developmental potential of clusters in recently successful exports in the Polish agri-food sector. Assessment of the developmental potential of these clusters was made using the methodological approach applied in mapping of business clusters by the European Cluster Observatory, ECO, supplemented by own analytical modifications. It is stated that the developmental potential of food clusters is in Poland regionally strongly diversified. Therefore, support for development of these clusters within the framework of public intervention should be aimed in compliance with the existing in a given region potential determined by concentration of employment or by the number of operating entities representing definite branches. The article is of the research nature.
    В условиях глобальной конкуренции не сами предприятия, а связанные с ними кластерные структуры оказывают весьма существенное влияние на конкурентоспособность секторов и целых национальных экономик. Цель рассуждений – представить региональную дифференциацию потенциала раз- вития кластеров в достигающем в последнее время хороших результатов экспорте в польском сельскохозяйственно-продовольственном секторе. Оценку потенциала развития этих кластеров провели, используя методический подход, примененный в мапировании бизнес-кластеров Европейской кластерной обсерваторией (англ. European Cluster Observatory, ECO), дополненный собственными аналитическими модификациями. Констатировали, что потенциал развития кластеров продуктов питания в Польше регионально сильно дифференцирован. Следовательно, поддержка развития этих кластеров в рамках публичной интервенции должна быть направлена в соответствии с существующим в данном регионе потенциалом, обусловленном концентрацией занятости или числом имеющихся субъектов, представляющих определенные отрасли. Статья имеет исследовательский характер.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2015, 4 (357); 26-36
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Klastry jako instrument wsparcia sektora kluczowych technologii wspomagających
    Clusters as an Instrument Supporting the Key Enabling Technologies Sector
    Кластеры как инструмент поддержки сектора основных прогрессивных технологий
    Autorzy:
    Szmigiel, Joanna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/563884.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    klaster
    kluczowe technologie wspomagające (Key EnablingTechnologies)
    klastry KET
    innowacje
    konkurencyjność
    Unia Europejska
    cluster
    key enabling technologies
    KET clusters
    innovations
    competitiveness
    European Union
    кластер
    основные прогрессивные технологии (англ. KET,key enabling technologies) кластеры KET
    инновации
    конкурентоспособность
    Европейский Союз
    Opis:
    W artykule podjęto problem badawczy klastrów jako instrumentu wsparcia sektora kluczowych technologii wspomagających (Key Enabling Technologies – KET). Sformułowano następujące pytania badawcze: 1) Czy klastry mogą wspierać rozwój sektora kluczowych technologii wspomagających? 2) W jakich obszarach klastry mogą wzmocnić rozwój sektora KET? 3) Przy pomocy jakich narzędzi klastry mogą wspierać sektor KET? Analizę przeprowadzono na podstawie dokumentów europejskich i krajowych, danych wtórnych (raporty krajowe i zagraniczne), literatury przedmiotu, w tym opisanych w niej badań empirycznych oraz materiałów internetowych klastrów KET. We wnioskach wskazano na kilka obszarów i narzędzi wsparcia sektora KET przez struktury klastrowe związane m.in. z intensywną współpracą biznesu z nauką, etapami komercjalizacji badań, aspektami finansowymi, wielokierunkowym przepływem wiedzy czy korzyściami wynikającymi z siły synergii. Zidentyfikowano również dwa rodzaje klastrów technologii KET, które funkcjonują na gruncie polskim. Wyjątkowe znaczenie kluczowych technologii wspomagających dla rozwoju innowacyjności przedsiębiorstw, regionów, gospodarek narodowych i całej Unii Europejskiej sprawia, że niezwykle ważne jest wsparcie tego sektora we wszystkich możliwych obszarach. Klastry, dzięki swojej specyfice, międzysektorowemu charakterowi oraz procesom, które w nich zachodzą, są już teraz, a w przyszłości mogą być jeszcze skuteczniejszym instrumentem ich szerokiego wsparcia. Artykuł jest przeglądem literatury.
    In her article, the author undertook the research problem of clusters as an instrument supporting the sector of key enabling, technologies (KET). She formulated the following research questions: (1) Can clusters support development of the sector of key enabling technologies? (2) In which areas can the clusters reinforce development of the KET sector? (3) With the help of which tools can the clusters support the KET sector? The analysis was carried out on the grounds of European and national documents, secondary data (national and foreign reports), the subject literature, including the described therein empirical research as well as the Internet materials of the KET clusters. The conclusions indicate a several areas and tools of the support for the KET sector by the cluster structures connected, inter alia, with an intensive cooperation of business with science, stages of commercialisation of research, financial aspects, diversified flow of knowledge or the benefits issuing from synergy power. She also identified the two types of clusters of KET technologies functioning on the Polish ground. The unique importance of key enabling technologies for the development of innovativeness of enterprises, regions, national economies, and the entire European Union causes that unusually important is the support for this sector in all possible areas. The clusters, owing to their specificity, cross-sectoral nature and the processes taking place therein, are already now, and in the future can be still more effective, the instrument of a wide support thereof. The article is a literature overview.
    В статье занялись исследовательской проблемой кластеров как инструмента поддержки сектора основных прогрессивных технологий (англ. key enabling technologies, KET). Сформулировали следующие исследовательские вопросы: 1) Могут ли кластеры поддерживать развитие сектора основных прогрессивных технологий? 2) В каких областях кластеры могут поддерживать сектор KET? 3) С помощью каких инструментов кластеры могут поддерживать сектор KET? Анализ провели на основе европейских и национальных документов, вторичных данных (национальные и зарубежные отчеты), литературы по предмету, в том числе описанных в ней эмпирических исследований и интернет-материалов кластеров KET. В выводах указали несколько областей и инструментов поддержки сектора KET кластерными структурами, связанны- ми, в частности, с интенсивным сотрудничеством бизнеса с наукой, этапами коммерциализации исследований, финансовыми аспектами, многоканальным потоком знаний или же выгодами, вытекающими из силы синергии. Выявили тоже два вида кластеров технологий KET, которые функционируют на польской почве. Исключительное значение основных прогрессивных технологий для развития инновационности предприятий, регионов, народных хозяйств и Евросоюза в целом приводит к тому, что чрезмерно важной становится поддержка этого сектора во всевозможных областях. Кластеры, благодаря своей специфике, межсекторному характеру и процессам, которые происходят в них, уже сейчас являются, а в будущем могут стать еще более эффективным инструментом их широкой поддержки. Статья представляет собой обзор литературы.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2016, 6 (365); 163-180
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    EXPERIENCE OF TRANSFORMATION OF NATIONAL INNOVATION SYSTEMS IN DEVELOPED COUNTRIES AND DIRECTIONS OF ITS USE IN GEORGIA
    DOŚWIADCZENIA TRANSFORMACJI KRAJOWYCH SYSTEMÓW INNOWACYJNYCH W KRAJACH ROZWINIETYCH I KIERUNKACH ICH WYKORZYSTANIA W GRUZJI
    ОПЫТ ТРАНСФОРМАЦИИ НАЦИОНАЛЬНЫХ ИННОВАЦИОННЫХ СИСТЕМ В РАЗВИТЫХ СТРАНАХ И НАПРАВЛЕНИЯ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ГРУЗИИ
    Autorzy:
    Burduli, Vakhtang
    Abesadze, Ramaz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/576790.pdf
    Data publikacji:
    2017-09-18
    Wydawca:
    Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
    Tematy:
    national innovation system, components of NIS structure, technology transfer, innovation financing, regional clusters, forms of borrowing new technologies
    krajowy system innowacji, elementy struktury NIS, transfer technologii, finansowanie innnowacji, regionalne klastry innowacyjności, formy komercjalizacji nowych technologii
    национальная инновационная система, компоненты структуры НИС, трансфер технологий, финансирование инновационной деятельности, региональные кластеры, формы заимствования новых технологий
    Opis:
    Artykuł analizuje i usystematyzuje główne kierunki zmian krajowych systemów innowacji (NIS) w niektórych krajach rozwiniętych. Przedstawiono główne aspekty do- świadczenia w zakresie rozwoju NIS na przykładzie Francji i Korei Południowej. Na podstawie analizy i ustrukturyzowania mechanizmów zapewniających innowacyjny rozwój tych krajów, proponuje się stosować i wdrażać różne rozwiązania innowacyjne stosowane w tych krajach, co może w konsekwencji zapewnić skuteczny innowacyjny rozwój gospodarki w Gruzji.
    The article analyzes and systematizes the main trends in the transformation of national innovation systems (NIS) in some developed countries. The main aspects of the NIS development experience in France and South Korea are revealed. Based on the study and structuring of the mechanisms that ensure the innovative development of these countries, it is proposed to borrow and engage in Georgia a number of components of the economic mechanism used in these countries, which will ensure the effective innovative development of its economy.
    В статье проанализированы и систематизированы основные тенденции трансформации национальных инновационных систем (НИС) в некоторых развитых странах. Выявлены основные аспекты опыта развития НИС во Франции и Южной Корее. На основе изучения и структурирования механизмов, обеспечивающих инновационное развитие этих стран, предлагается заимствование и задействование в Грузии ряда используемых в этих странах компонентов экономического механизма, что позволит обеспечить эффективное инновационное развитие его экономики.
    Źródło:
    International Journal of New Economics and Social Sciences; 2017, 5(1); 301-311
    2450-2146
    2451-1064
    Pojawia się w:
    International Journal of New Economics and Social Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Відкриті інноваційні системи: головні характеристики і напрями інтернаціоналізації
    Открытые инновационные системы: основные характеристики и направления интернационализации
    Open innovation systems: main characteristics and trends of internationalization
    Autorzy:
    Nosyk, О. М.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692254.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    відкриті інноваційні системи
    інноваційні мережі
    інноваційна співпраця і партнерство
    міжнародні інноваційні кластери
    людський капітал інновацій
    інтернаціоналізація інноваційних систем.
    открытые инновационные системы
    инновационные сети
    инновационное сотрудничество и партнерство
    международные инновационные кластеры
    человеческий капитал инноваций
    интернационализация инновационных систем
    open innovation systems
    innovation networks
    innovation collaboration and partnership
    international innovation clusters
    human capital of innovation
    internationalization of innovation systems
    Opis:
    Exploring the peculiarities and trends in innovation development in modern conditions is based on defining its new characteristics caused by postindustrial transformations. The aim of writing this article is to study the main elements of open national innovation systems and trends of their integration into international innovation cooperation. In the course of performing the set tasks, we used methods of system and structural–functional analysis to substantiate the main components of open innovation systems and the trends in their formation and operation. It was stressed that the main characteristics of open innovation systems are innovation entrepreneurship, innovation networks, innovation cooperation and partnership, innovation clusters and ecosystems. The driving force of modern innovation process is the entrepreneurial innovation activity, covering all stages and areas of system innovation process, relying on innovations in technology, management, market, social and providing for innovative development of the society. It was discovered that the innovative collaboration involves its participants in the innovation process with the use of such forms as technology transfer, information exchange, research and educational programs, commercial exchange of innovative products. Innovation partnership combines innovation resources and activities of the participants – setting up innovative enterprises, joint implementation of innovative projects. In the modern period, innovation collaboration and partnership develop at the level of corporations, industries and sectors of national economy and on the international level. Development of innovative cooperation and partnership depends on the formation and status of innovation ecosystems as the medium of open innovations. Influenced by global factors, the development of innovation clusters is characterized by the trend of internationalization of innovation activities on the basis of international cooperation among clusters of different countries. Innovation development leads to certain transformations in the human capital, growth in the level of its innovativeness and innovation. Internationalization of human capital in innovation occurs on the basis of the development of international scientific and technical cooperation and implementation of social humanitarian programs. Directions of formation of open innovation systems are the development of innovation entrepreneurship, innovation networks, innovation cooperation and partnership, innovation ecosystems and clusters. The core of open innovation systems is the human capital of innovation development. The scientific novelty of this research made it possible to determine the conditions and factors for the innovation systems to reach various levels of open nature and substantiation of their components and areas of internationalization. The practical significance of the obtained results is application of the materials of this paper by the subjects of innovation activity for managing the innovation process based on the principles of open innovations. Further research into defined scientific problem will be focused on the substantiation of features of renewal of human capital of open innovation systems.  
    Раскрытие особенностей и тенденций инновационного развития в современный период базируется на определении его новых характеристик, обусловленных постиндустриальными трансформациями. Цель написания статьи – исследование главных элементов открытых национальных инновационных систем и направлений их включения в международное инновационное сотрудничество. В ходе выполнения поставленных задач использовались методы системного и структурно-функционального анализа с целью обоснования главных составляющих открытых инновационных систем и факторов и направлений их формирования и функционирования. Отмечено, что главными характеристиками открытых инновационных систем является инновационное предпринимательство, инновационные сети, инновационное сотрудничество и партнерство, инновационные кластеры и экосистемы. Движущей силой современного инновационного процесса является предпринимательская инновационная деятельность, охватывающая все стадии и сферы системного инновационного процесса, опирается на инновации – технологические, управленческие, рыночные, социальные, и обеспечивает инновационное развитие общества. Выявлено, что инновационное сотрудничество предусматривает включение участников в инновационный процесс с применением таких форм, как трансфер технологий, информационный обмен, научные и образовательные программы, коммерческий обмен инновационными продуктами. Инновационное партнерство базируется на сочетании инновационных ресурсов и деятельности их участников – создание инновационных предприятий, совместное осуществление инновационных проектов. В современный период инновационное сотрудничество и партнерство развиваются на уровне корпораций, отраслей и секторов национальной экономики и на международном уровне. Развитие инновационного сотрудничества и партнерства зависит от формирования и состояния инновационных экосистем как среды открытых инноваций. Под влиянием глобальных факторов развитию инновационных кластеров присуща тенденция интернационализации инновационной деятельности на основе международной кооперации кластеров разных стран. Инновационное развитие приводит к определенной трансформации человеческого капитала, росту уровня его инновативности и инновационности. Интернационализация человеческого капитала инноваций осуществляется на основе развития международного научно-технического сотрудничества, реализации социогуманитарных программ. Направлением формирования открытых инновационных систем является развитие инновационного предпринимательства, инновационных сетей, инновационного сотрудничества и партнерства, инновационных экосистем и кластеров. Ядро открытых инновационных систем составляет человеческий капитал инновационного развития. Научная новизна статьи заключается в определении условий и факторов приобретения инновационными системами различного уровня открытого характера, обоснование их составляющих направлений интернационализации. Практическое значение полученных результатов – использование субъектами инновационной деятельности материалов статьи для организации инновационного процесса на основе принципов открытых инноваций. Дальнейшее исследование указанной научной проблемы будет направлено на обоснование особенностей воспроизводства человеческого капитала открытых инновационных систем.
    Розкриття особливостей та тенденцій інноваційного розвитку в сучасний період ґрунтується на визначенні його нових характеристик, обумовлених постіндустріальними трансформаціями. Мета написання статті – дослідження головних елементів відкритих національних інноваційних систем та напрямів їх включення у міжнародне інноваційне співробітництво. У ході виконання окреслених завдань використано методи системного та структурно-функціонального аналізу з метою обґрунтувати головні складники відкритих інноваційних систем та чинники і напрями їх формування та функціонування. Наголошено, що головні характеристики відкритих інноваційних систем – це інноваційне підприємництво, інноваційні мережі, інноваційна співпраця і партнерство, інноваційні кластери та екосистеми. Рушійною силою сучасного інноваційного процесу є підприємницька інноваційна діяльність, що охоплює всі стадії та сфери системного інноваційного процесу, спирається на інновації – технологічні, управлінські, ринкові, соціальні і забезпечує інноваційний розвиток суспільства. Виявлено, що інноваційна співпраця передбачає залучення її учасників до інноваційного процесу із застосуванням таких форм, як трансфер технологій, інформаційний обмін, наукові та освітні програми, комерційний обмін інноваційними продуктами. Інноваційне партнерство поєднує інноваційні ресурси та діяльність їх учасників – створення інноваційних підприємств, сумісне здійснення інноваційних проектів. У сучасний період інноваційна співпраця і партнерство розвиваються на рівні корпорацій, галузей та секторів національної економіки й на міжнародному рівні. Розвиток інноваційної співпраці та партнерства залежить від формування й стану інноваційних екосистем як середовища відкритих інновацій. Під впливом глобальних чинників розвитку інноваційних кластерів притаманна тенденція інтернаціоналізації інноваційної діяльності на основі міжнародної кооперації кластерів різних країн. Інноваційний розвиток приводить до певних трансформацій людського капіталу, зростання рівня його інновативності й інноваційності. Інтернаціоналізація людського капіталу інновацій відбувається на основі розвитку міжнародної науково-технічної співпраці, здійснення соціогуманітарних програм. Напрямами формування відкритих інноваційних систем є розвиток інноваційного підприємництва, інноваційних мереж, інноваційного співробітництва і партнерства, інноваційних екосистем та кластерів. Ядро відкритих інноваційних систем складає людський капітал інноваційного розвитку. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні умов та чинників набуття інноваційними системами різного рівня відкритого характеру, обґрунтування їх складників та напрямів інтернаціоналізації. Практичне значення одержаних результатів – використання суб’єктами інноваційної діяльності матеріалів статті для організації інноваційного процесу на основі принципів відкритих інновацій. Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми спрямовуватиметься на обґрунтування особливостей відтворення людського капіталу відкритих інноваційних систем. 
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 6; 103-113
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    NATIONAL, REGIONAL AND SUPRANATIONAL COORDINATION OF THE REGIONAL INNOVATION POLICY IN THE EU COUNTRIES
    KRAJOWA, REGIONALNA I PONADNARODOWA KOORDYNACJA REGIONALNEJ POLITYKI INNOWACJI W KRAJACH UE
    НАЦИОНАЛЬНАЯ, РЕГИОНАЛЬНАЯ И НАДНАЦИОНАЛЬНАЯ КООРДИНАЦИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ ИННОВАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ В СТРАНАХ ЕС
    Autorzy:
    Abesadze, Ramaz
    Burduli, Vakhtang
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/576928.pdf
    Data publikacji:
    2018-06-30
    Wydawca:
    Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
    Tematy:
    national
    regional and supranational levels of regional innovation policy
    mechanisms (strategies and instruments) of regional innovation policy
    regional innovative clusters
    cluster strategies
    poles of competitiveness
    structural funds of the EU
    krajowe
    regionalne i ponadnarodowe poziomy regionalnej polityki innowacji
    mechanizmy (strategie i instrumenty) regionalnej polityki innowacji
    regionalne innowacyjne klastry
    strategie klastrowe
    bieguny konkurencyjności
    fundusze strukturalne UE
    национальный
    региональный и наднациональный уровни региональной инновационной политики
    механизмы (стратегии и инструменты) региональной инновационной политики
    региональные инновационные кластеры
    кластерные стратегии
    полюса конкурентоспособности
    структурные фонды ЕС
    Opis:
    The initial prerequisites for the formation of regional innovation policies and mechanisms (strategies and instruments) for its coordination at the national, regional and su-pranational levels, mainly in the EU countries, are systematized and justified in the arti-cle. It is shown that at all three levels of coordination, mostly joint tools for coordination of industrial and innovation policies are used. The national and regional levels of coordination of industrial and innovation policies in France and South Korea, that have successfully reformed the coordination mechanisms of these policies, has been thoroughly explored. Mechanisms for coordination of the supranational regional industrial and in-novation policies of the EU have also been systematically investigated.
    W artykule sformalizowano i uzasadniono wstępne warunki tworzenia regionalnych polityk i mechanizmów innowacji (strategie i instrumenty) w celu koordynacji na poziomie krajowym, regionalnym i ponadnarodowym, głównie w krajach UE. Wskazano, że na wszystkich trzech poziomach koordynacji wykorzystuje się głównie wspólne narzędzia koordynacji polityk przemysłowych i innowacyjnych. Przeprowadzono gruntowną analizę krajowego i regionalnego poziomu koordynacji polityki przemysłowej i innowacyjnej we Francji i Korei Południowej, zarówno w krajach, które z powodzeniem zreformowały mechanizmy koordynacji tych polityk. Prowadzono również systematyczne badania mechanizmów koordynacji ponadnarodowych regionalnych polityk przemysłowych i innowacyjnych UE.
    В статье систематизированы и обоснованы исходные предпосылки формирования региональной инновационной политики и механизмов (стратегии и инструменты) ее координации на национальном, региональном и наднациональном уровнях преимущественно в странах ЕС. Показано, что на всех трех уровнях координации используются преимущественно совместные инструменты координации промышленной и инновационной политик. Подробно исследованы национальный и региональный уровень координации промышленной и инновационной политики во Франции и Южной Корее как в странах осуществивших успешное реформирование механизмов координации этих политик. Системно исследованы также механизмы координации наднациональной региональной промышленной и инновационной политик ЕС.
    Źródło:
    International Journal of New Economics and Social Sciences; 2018, 7(1); 11-38
    2450-2146
    2451-1064
    Pojawia się w:
    International Journal of New Economics and Social Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-8 z 8

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies